Розробка та застосування інформаційних, телекомунікаційних, інноваційних технологій в управлінську діяльність та навчально-виховний процес, науково-пошукову роботу для забезпечення входження в сучасний європейський освітній простір та реалізацію основних програмних заходів по енергозбереженню в навч


Скачати 177.07 Kb.
НазваРозробка та застосування інформаційних, телекомунікаційних, інноваційних технологій в управлінську діяльність та навчально-виховний процес, науково-пошукову роботу для забезпечення входження в сучасний європейський освітній простір та реалізацію основних програмних заходів по енергозбереженню в навч
Дата28.03.2013
Розмір177.07 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи


ОПИС ПРОЕКТУ

Тема: «Розробка та застосування інформаційних, телекомунікаційних, інноваційних технологій в управлінську діяльність та навчально-виховний процес, науково-пошукову роботу для забезпечення входження в сучасний європейський освітній простір та реалізацію основних програмних заходів по енергозбереженню в навчальних закладах».
Підтема: «Інформаційне забезпечення спілкування в системі викладач-комп’ютер-студент у фаховій підготовці вчителя».
Актуальність проекту.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій є новим рівнем розумової, творчої, комунікативної і виконавської діяльності та веде до перебудови інформаційного забезпечення спілкування в системі викладач-комп’ютер-студент. Ефективність фахової підготовки вчителя за допомогою комп’ютерних телекомунікаційних мереж неможливо забезпечити без особливостей спілкування між викладачем і студентом оскільки: інформація в процесі спілкування не тільки передається, але й формується, уточнюється, розвивається; вербальне спілкування реалізується за допомогою фактичного, інформаційного і дискусійного типів діалогів; органічним доповненням вербальної мови є вживання невербальних засобів спілкування, таких, як жести, міміка, якість голосу, його діапазон, тональність; візуальне спілкування (контакт очима); інтерактивна сторона спілкування виражається через спільну діяльність; у процесі спілкування повинно забезпечуватися взаємопорозуміння між його учасниками.

Досягнення рівня взаємодії між викладачем і студентом, близького до того, що має місце в традиційному аудиторному навчанні, дозволяє забезпечити комп’ютерний відеоконференцзв’язок. За різними джерелами 80-85% інформації людина сприймає візуально, тому відеоконференцзв’язок надає неоціненну допомогу людині в житті. У зв’язку з цим застосування відеоконференцій в освіті, управлінні, дистанційному навчанні та багатьох інших областях приносить величезну користь.

Початок поширення відеоконференцзв’язку пов’язаний з використанням телевізійних систем. Багатий досвід з використання супутникового телебачення для проведення інтерактивних семінарів і конференцій у рамках міжнародних проектів був накопичений на початку 90-х років. Успіхи в області компресії аудіо і відео сигналів призвели до принципової зміни систем відеоконференцзв’язку та їхнього перетворення в системи комп’ютерного відеоконференцзв’язку.

Відеоконференція або відео-конференція (англ. videoconference, або videoteleconference) – телекомунікаційна технологія, що забезпечує одночасну двохсторонню передачу, обробку, перетворення та представлення інтерактивної інформації на відстані в режимі реального часу за допомогою апаратно-програмних засобів обчислювальної техніки.

Звичайно, навіть відеоконференції ніколи не замінять особистого спілкування, але вони дозволяють досягнути принципово нового рівня спілкування людей, часом розділених багатьма тисячами кілометрів. Адже згідно з численними дослідженнями, на слух людина сприймає всього лише десяту частину інформації (як, наприклад, при телефонній розмові). А у випадку, коли є можливість стежити за жестикуляцією і мімікою співрозмовника, коефіцієнт корисної дії сприйняття інформації досягає 85%.

Аналіз педагогічної, психологічної та технічної літератури дозволив нам виділити основні функції роботи з метою інформаційного забезпечення спілкування в системі викладач-комп’ютер-студент у фаховій підготовці вчителя, які зреалізовуються у сучасних системах комп’ютерного відеоконференцзв’язку: обмін аудіоінформацією; обмін відеоінформацією; віртуальна аудиторна дошка; дискусії з уведенням текстової інформації з клавіатури; пересилання файлів; спільне використання прикладних програм; проведення багатосторонніх конференцій.
Мета проекту: теоретично обґрунтувати та розробити методику впровадження в навчальний процес педагогічних вищих навчальних закладів системи спілкування викладач-комп’ютер-студент; експериментально перевірити дидактичну ефективність фахової підготовки вчителів за допомогою мережевих спільнот.
Етапи реалізації проекту:

І

2009-2010 рр.

Вивчено стан опрацювання проблеми в соціологічній, психологічній, педагогічній та технічній літературі. Розроблено схему організації фахової підготовки вчителя з використанням системи спілкування викладач-комп’ютер-студент.

II


2010-2011 рр.


Опрацювання питання добору відповідних методичних засобів; на основі аналізу соціально-економічних і професійних вимог сучасного виробництва, визначення фактичного рівня сформованості професійних знань, умінь та навичок майбутніх учителів, розробка та впровадження у системи спілкування викладач-комп’ютер-студент. .Розширення безпровідного зв’язку, вдосконалення роботи в режимі відеоконференцій.

III


2011-2012 рр.



Розробка та апробація методик використання сервісів системи спілкування викладач-комп’ютер-студент у фаховій підготовці вчителів. Обладнання конференц-зали для проведення телеконференцій у режимі реального часу.

Експериментальна перевірка ефективності запропонованої методики використання системи спілкування викладач-комп’ютер-студент.


Необхідні ресурси, орієнтовний кошторис проекту:





Назва

Кількість,

шт.

Ціна,

грн.

Сума,

грн.

1.

Персональний комп’ютер у складі: камера TANDBERG PrecisionHD USB for MOVI (Камера TANDBERG Precisionhd™ USB − перша в своєму класі камера, що підтримує в широкоекранному форматі відеоконференцзв’язок HD бізнес-якості 720p 30 кадрів/с. Разом з Office Communications Server 2007 версій 2, камера TANDBERG Precisionhd™ USB дозволить користувачам максимізувати свої комунікації по відео і надасть можливості спілкування по відеозв’язку HD бізнес-якості і високоякісному аудіозв’язку), акустична система, мікшер, підсилювач, wi-fi+конвертер, системний блок, монітор, клавіатура+миша

1

20234

20234

2.

Lcd телевізор 32-42’’

2

4900

9800

3.

Планшет графічний

1

1562

1562

4.

Дошка копіювальна (мультимедійна)

1

18404

18404





Всього







50000


Виконавці проекту:

Кадемія Майя Юхимівна – кандидат педагогічних наук, доцент, заступник завідувача кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті.

Шевченко Людмила Станіславівна – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті.

Гордійчук Галина Борисівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті.

Кобися Володимир Михайлович – асистент кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті.

Кобися Алла Петрівна – асистент кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті.

Уманець Володимир Олександрович – асистент кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті.
Коротка інформація про очікувані результати:

Особливо яскраво комп’ютерний відеоконферецзв’язок виявляє свої переваги при спільному використанні обчислювальних ресурсів у розподіленому комп’ютерному середовищі (collaborative computing). Якість комп’ютерного відеоконферецзв’язку, заснованого на використанні мереж з пакетною комутацією як у локальних комп’ютерних мережах, так і в Інтернет (системи CU-SeeMe, Microsoft Netmeeting і т.п.) істотно залежить від реальної швидкості обміну даними між користувачами, обумовленої як пропускною здатністю каналу, так і загальним числом користувачів у даному каналі. На жаль якщо в межах локальної мережі ще вдається забезпечити прийнятну якість (при пропускній здатності мережі 10 Мбіт/з і вище), то при роботі в Інтернет вона часто виявляється незадовільною для професійного застосування. Саме тому сучасний високоякісний комп’ютерний відеоконферецзв’язок зазвичай реалізується на базі мереж інтегрального обслуговування ISDN (Integrated Services Digital Network).

Групові відеоконференції підходять для організації ефективної взаємодії великих і середніх груп користувачів, причому завдяки значно більш високій якості відеозображення можна здійснювати обмін і перегляд документів, відображення яких у персональних відеоконференціях є неможливим. З цієї точки зору групові відеоконференції найбільш ефективні для проведення групових занять (лекцій, семінарів, групових консультацій та ін.) у системі дистанційної освіти. Крім того, групові відеоконференції ідеально підходять для проведення дискусій і виступів, тобто там, де учасник не може бути присутнім особисто.

Під час проведення занять у режимі віддаленого доступу потрібні висока якість звуку і зображення на екрані. Для цієї мети більше підійдуть групові відеоконференції, де використовуються високоякісні відеокамери і пристрої аудіозв’язку, що забезпечують Hi-Fi-якість звуку і повноекранне відео. Відповідно, для їх проведення необхідні більш якісні, ніж дисплей персонального комп’ютера, монітори. Багато систем цього рівня включають такі монітори до свого стандартного комплекту. Групова відеоконференція дозволяє членам різних груп бачити один одного й обговорювати конкретні проблеми. Застосування студійних відеоконференцій у навчальних закладах недоцільне, зважаючи на їх складність і дорожнечу.

У ході вирішення питання про використання засобів відеоконференцій у навчальних закладах необхідно враховувати певні чинники, серед яких ціна і функціональні можливості продукту. В основі будь-якої сучасної системи проведення відеоконференцій лежить пристрій, його назва кодер-декодер (кодек). Він відповідає за кодування, декодування, стиснення і декомпресію звукових і відеосигналів. За інших рівних умов (наприклад, якості відеокамер), чим якісніший кодек, тим кращі звуковий і відеосигнал. Функції кодека можуть бути реалізовані як програмним, так і апаратним шляхом (з використанням DSP), або на основі поєднання програмного забезпечення й апаратної частини.

Персональні системи, зазвичай, виконуються як додатки для Windows із відеозображенням у невеликому вікні, розміщеному на робочому столі. Вони в основному використовують також одиночну ISDN-лінію (один або два канали на 128 Кбіт/с). Як правило, ці системи, оснащені можливостями сумісного використання даних, додатків і документів (наприклад «двостороннє редагування» документа або електронної таблиці). З іншого боку, системи групових конференцій іноді пропонують повноекранне відео, 25-30 кадрів за секунду, найвища якість аудіопередавання. Досягається це шляхом використання складних кодеків, високоякісних відеокомпонентів і значною величиною смуги пропускання, що перевищує можливості одноканальної ISDN. Отже, якщо є потреба у використанні групових засобів відеоконференцій, то необхідно застосовувати Е1 (як дробове, так і виділене) або PRI-з’єднання ISDN, тобто, як мінімум 384 Кбіт/с.

Ще одна серйозна проблема – це проведення конференцій з числом учасників більше 20 і сумісне використання не повністю сумісних систем. Для її вирішення використовуються спеціалізовані пристрої MCU (Multipoint Control Unit), які виконують функції своєрідних мостів для з’єднання сумісних із стандартом Н.320 пристроїв. До числа основних функцій MCU входить кодування, декодування, мікшування аудіо- і відеосигналу, а також управління і контроль за проведенням відеоконференції. MCU включає мережний інтерфейс, обробник аудіосигналу, кодек і мікшер, спеціальний перемикач потоків інформації між учасниками відеоконференції, обробник даних, контролер конференції і засоби управління трафіком і режимами конференцій, а також збереження протоколу конференції.
Соціально-економічний ефект:

Завдяки впровадженню інформаційно-комунікаційних технологій з метою інформаційного забезпечення спілкування в системі викладач-комп’ютер-студент у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського буде обладнано спеціалізовану аудиторію та встановлено відеоконференційне обладнання, що забезпечить можливість:

  • запрошувати викладачів з інших міст та країн для читання відеолекцій, проведення відеосемінарів та відеоконсультацій;

  • викладачам університету читати свої курси студентам інших навчальних закладів;

  • організовувати відеозустрічі керівників навчальних закладів, міністерств та державних відомств;

  • проводити відеозустрічі, круглі столи та семінари між викладачами, науковими співробітниками та інженерами;

  • проводити відеозустрічі між організаціями студентського самоврядування, аспірантами та студентами;

  • надавати можливість спілкуватись університетським клубам, організаціям, науковим та культурним осередкам зі спорідненими структурами інших навчальних закладів.

А також:

  • оперативне проведення нарад, дискусій, експертиз і консультацій;

  • зниження витрат, пов’язаних із відрядженнями співробітників;

  • збір і оперативне опрацювання інформації в режимі віддаленого доступу;

  • дистанційне навчання.

Розрахунок економічного ефекту наведено у додатку А.
Прогноз щодо подальшої реалізації проекту:

Процес інформатизації є закономірним і об’єктивним процесом, характерним для всієї світової спільноти. Він проявляється в усіх сферах людської діяльності, у тому числі і в освіті. Багато в чому завдяки цьому процесу стала можливою нова синтетична форма навчання – дистанційне навчання, яке вбирає в себе кращі риси традиційних форм навчання – очного, заочного, екстернату, і добре з ними інтегрується. Можна звернути увагу на тенденцію, коли всі відомі форми навчання зіллються в перспективі в одну єдину форму з переважанням характеристик сучасного дистанційного навчання. З кожним роком послуги відеоконференцій стають дедалі простішими в керуванні й більш функціональними за змістом, вони забезпечують можливість не тільки заощадити час, але й сприяють зближенню викладачів і студентів, які знаходяться далеко один від одного, наближають дистанційну освіту до традиційної, до безпосереднього спілкування викладача із студентом, лектора з аудиторією. Саме тому дистанційне навчання часто називають формою навчання XXI століття.

Нині впроваджуються різні форми організації відеоконференцій з метою інформаційного забезпечення спілкування в системі викладач-комп’ютер-студент, які розрізняються за своїм призначенням й виконуваним завданням, тобто існують рішення як для простого обміну відео- й аудіоповідомленнями, так і рішення, що дають змогу об’єднати віддалені підрозділи із інтерактивним обміном відео та аудіо, відеодокументообігом, текстовими повідомленнями, засобами для організації семінарів та нарад.

У Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського на базі спеціалізованої аудиторії та відео конференційного обладнання будуть впроваджуватися наступні форми організації відеоконференцій:

Традиційна лекція


При проведенні традиційної лекції, лектор представляє слухачам матеріал, можливо з роздачею тез. Зазвичай вони погано ілюстровані, якщо тільки лектор не готувався до телевізійної презентації. Такий формат може бути названий форматом голови, що «говорить». У завершенні презентації учасники телефонують і ставлять запитання, які можуть чути всі учасники на всіх сайтах. Формат лекції може бути таким, що надихає, інформативним і привабливим. Лекція може бути розширена і добре спланована для телебачення.

Формат симпозіуму/семінару


Формат симпозіуму або семінару зазвичай є найтривалішим типом конференції і включає різні форми активної роботи і презентації. Це також найбільш складний формат для планування і проведення. Цей формат може використовувати підготовчі заняття у формі читання, вправ або навчальних прикладів, які проводяться до початку телеконференції і припускають деякий загальний рівень підготовки всіх учасників. Під час симпозіуму, ведучий може використовувати різні прийоми: 10-20 хвилинні лекції, що супроводжуються запитаннями; вправи; роботи, що виконуються на сайтах; керовані дискусії; проблемні завдання.

На завершення симпозіуму ведучі можуть зажадати складання індивідуальних або групових висновків у формі рекомендацій. Симпозіуми можуть бути дуже емоційними і стимулюючими, але вимагають детального планування.

Даний формат може включати залучення помічників, що працюють на сайтах.

Формат групової дискусії


Формат групової дискусії використовується для того, щоб зібрати разом групу експертів з якого-небудь питання для представлення різних точок зору. Тут необхідний експерт-ведучий щоб утримувати групу в руслі теми, що обговорюється і не допустити монополізацію часу однією людиною. Члени групи повинні не читати лекції з теми дискусіїї, а лише відповідати, підтримуючи нормальний діалог. Використання групової дискусії вимагає планування. Повинен бути чіткий розклад з тимчасовими обмеженнями. Ведучий повинен розіслати декілька питань, які повинні бути задані.

На завершення групової дискусії аудиторію просять ставити запитання і робити коментарі з приводу точок зору, що прозвучали. Питання і коментарі повинні бути адресовані якому-небудь членові групи особисто.

Обов’язки ведучого включають:

  1. Представити тему обговорення і коротко обґрунтувати її вибір.

  2. Представити кожного члена групи.

  3. Перерахувати правила проведення дискусії.

  4. Почати дискусію, ставлячи питання членам групи і спонукати решту членів групи до коментарів.

  5. Підсумовувати.

  6. Спонукати аудиторію ставити питання, а при необхідності – навпаки, утримувати аудиторію від запитань.

Формат інтерв’ю

Формат інтерв’ю вимагає серйозної підготовки ведучого. Інтерв’ю може проводитися у вільній формі, або це можуть бути імпровізовані запитання з певної теми, коли відповідь на одне питання породжує інші запитання. Інтерв’ю також може бути побудоване за схемою, коли інтерв’юєр зачитує наперед підготовлені питання, а учасники відповідають без підготовки. Останній тип інтерв’ю – це письмова форма, коли інтерв’юєр розсилає підготовлені питання учасникам, які у свою чергу готують письмові відповіді, які зачитуються. У завершенні інтерв’ю учасників просять ставити запитання.

Додаток А

Розрахунок економічного ефекту впровадження системи спілкування ввикладач-комп’ютер-студент у фахову підготовку вчителя
У сучасних ринкових умовах підвищуються вимоги до економічних вимірів і економічних обґрунтувань прийняття рішень стосовно інноваційних проектів в галузі освіти, які можуть фінансуватись тільки після економічної оцінки кожного з можливих їх варіантів. Колектив Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського будує свою діяльність в напрямі досягнення своїх локальних цілей, перш за все можливості успішно проводити підготовку висококваліфікованих кадрів, які йдуть у ногу з часом та добре володіють новітніми технологіями.

Економічну ефективність впровадження інформаційно-комунікаційних заходів в університеті забезпечує наявність наступних чинників:

• існування потужного джерела творчих ідей;

• орієнтація на сучасний ринок;

• перевага освітніх послуг над послугами потенційних конкурентів;

• маркетингове ноу-хау, тобто краще розуміння поведінки студентів, психології сприйняття ними новинок;

• відповідність даної інноваційної стратегії меті організації.

Економічний ефект від інформаційного забезпечення спілкування в системі викладач-комп’ютер-студент обчислюється на основі таких важливих показників, як:

• інтегральний (загальний) ефект;

• внутрішня норма прибутковості (дохідності);

• рентабельність нововведення;

• період і строк окупності.

Критерієм економічної ефективності впровадження інформаційно-комунікаційних технологій є показник загального економічного ефекту:

Е∑=Ев+Ее, де Ев – ефект на витрати виробництва;

Ее – ефект на витрати експлуатації.

Для розрахунку ефекту на витрати виробництва необхідно знати ціну нової техніки і виробу-аналога. За аналог приймається кращий із закордонних чи вітчизняних виробів, що випускається не більше 3-ох років.

Ев=Ца – Цн

Ефект на витрати експлуатації розраховується:

Ее=Ееф.*Тсл.

річний економічний ефект; термін служби

Ефект на витрати експлуатації – це ефект споживача.

Е∑=Ев+Ее; якщо

1) + – + , то впровадження нової техніки є ефективним;

2) – – + , то це є неефективно;

3) + + + , то ефект є позитивним.

В 1-му і 2-му випадках розраховують термін окупності витрат на впровадження нової техніки:

Ток.=|Ев|/Ееф.

Якщо термін окупності нової техніки є меншим або дорівнює нормативному терміну окупності, то впровадження нової техніки ефективне, в іншому випадку – неефективне.

Тн=1/Ен

частка витрат, які повинні окупитися за рік

Ен=0,15; Тн=6,7 років

Якщо термін окупності є більшим, ніж нормативний, то навіть якщо сумарний економічний ефект додатний, впровадження нової техніки недоцільне.

Річний економічний ефект розраховується:

Ееф.=Ем+Ез/п+Ез+…

ефект на економії матеріальних ресурсів; ефект на економії зарплати і інших додаткових нарахувань; ефект на економії загальновиробничих та адміністративних витрат

Термін служби (Тсл.)=100/Нам.(річна норма амортизації)

Рентабельність (R) визначається як співвідношення ефекту від реалізації проекту і витрат на нього. На практиці оцінки інноваційних проектів розраховують відношення приведених доходів до інвестиційних витрат (benefit/cost ratio).

Строк окупності показує, протягом якого часу можуть окупитися інвестиції в інноваційний проект. Він, як правило, розраховується на базі недисконтованих доходів. У міжнародній практиці застосовується показник періоду окупності. Під періодом окупності розуміється тривалість періоду, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завершення інвестицій, дорівнюватиме сумі інвестицій. Це період, необхідний для відшкодування початкових капіталовкладень за рахунок прибутків від проекту (чистий прибуток після відрахування податку+фінансові витрати+амортизація).

Виходячи з того, що впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в навчальний процес є вирішальним елементом розвитку сучасної освіти, проблеми економічного обґрунтування інноваційних рішень набувають особливої актуальності. Ці проблеми важливі як на рівні Вінницького державного педагогічного університету, так і на вищих рівнях управління освітою, зокрема при розподілі бюджетних коштів на фінансування вищезгаданих науково-технічних програм.

Таким чином, кінцевим результатом освітньо-інноваційної діяльності Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського є підготовка конкурентоздатного спеціаліста та зміцнення своїх позицій на ринку освітніх послуг. За такого підходу вибір даного варіанта інформаційно-комунікаційного проекту передбачає одержання більших результатів з меншими економічними витратами, що забезпечили цей результат.


Схожі:

Розробка та застосування інформаційних, телекомунікаційних, інноваційних...
...
«Розробка та застосування інформаційних, телекомуніка- ційних, інноваційних...
Підтема: «Інформаційно-програмне забезпечення структурного підрозділу Вінницького державного педагогічного університету імені Ми-...
Процес європейської інтеграції впливає на всі сфери життя держави:...
Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності...
ЗАТВЕРДЖЕНО
На рубежі тисячоліть в Україні створюється нова система вищої освіти, орієнтована на входження у світовий освітній простір. Цей процес...
ПЛАН МЕТОДИЧНИХ ЗАХОДІВ № з/п Дата
Науково-методична конференція «Ефективність впровадження інновацій у навчально-виховний процес»
СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Т педагогічних наук, доцент кафедри інноваційних та інформаційних технологій. Шевченко Людмила Станіславівна – кандидат педагогічних...
Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні
З метою дальшого розвитку освіти в Україні, її інтеграції в європейський освітній простір, а також створення умов для забезпечення...
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ...
У матеріалах звітної науково-практичної конференції викладено сучасні підходи до модернізації професійно-технічної освіти в умовах...
Використання ІКТ у роботі класних керівників. Безпека дітей в Інтернеті
Невід'ємною і важливою частиною цих процесів є комп'ютеризація освіти. Зараз в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої...
Семінар: Міжнародне співробітництво в галузі трансферу технологій Дата проведення
Міжнародне науково-дослідницьке співробітництво: тенденція в науково-дослідницькому співробітництві. Максиміліан Фьодінберг, головний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка