НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗВІТ УКРАЇНИ
ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ положень БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
14 грудня 2006 р.
Основні досягнення, починаючи з Бергена
1. Опишіть важливі вдосконалення стосовно Болонського процесу, включно із законодавчими реформами, починаючи з Бергена.
|
Освітній сектор, включаючи вищу освіту, вважається сферою діяльності стратегічного значення і пріоритетного розвитку суспільства та держави Україна.
Починаючи з Бергена (травень, 2005), в системі вищої освіти України запроваджено важливі кроки з реалізації положень Болонського процесу та підготовлено План дій щодо їхнього впровадження до 2010 року.
При Міністерстві науки і освіти за розпорядженням Уряду України було створено Міжвідомчу комісію з впровадження положень Болонського процесу.
В 2006 році створено Національну групу промоутерів Болонського процесу в Україні (National Team of Bologna Promoters), до якої залучені фахівці провідних університетів України. Вони беруть участь в навчальних тренінгах з актуальних проблем вищої освіти на Європейському освітньому просторі і відповідно проводять в Україні навчальні тренінги за такими основними напрямами:
забезпечення якості вищої освіти;
трициклова система освіти;
система кваліфікацій європейського освітнього простору.
Створена при Міністерстві освіти і науки України, Всеукраїнська студентська рада стала кандидатом в члени Національних спілок студентів Європи (The National Union of Students in Europe (ESIB)).
В 2006/2007 навчальному році у всіх ВНЗ України III-IV рівнів акредитації запроваджено кредитно-трансферну систему ECTS. Підготовлено відповідний Пакет інноваційних нормативних документів ECTS, розроблено рекомендації та здійснюються організаційні заходи із запровадження Додатку до диплома європейського зразка (Diploma Supplement).
В 2006 році проведено два семінари за ініціативою Ради Magna Charta Universitatum з проблем конвергенції вищої освіти на шляху створення Європейського освітнього простору.
Розширено систему інформування і мотивації суб’єктів діяльності вищих навчальних закладів з проблем інтеграції української системи вищої освіти в європейську. З цією метою розширено контакти з робочими групами Європейського Союзу.
|
Національна організація
2. Опишіть будь-які зміни, починаючи з Бергена, в структурі органів державної влади, відповідальних за вищу освіту, основні агенції/установи у вищій освіті та їхні ролі.
Будь ласка, зазначте:
чи підзвітні вищі навчальні заклади (ВНЗ) різним міністерствам;
як фінансові ресурси розподіляються між ВНЗ;
сфери, у яких ВНЗ є автономними та самостійними.
|
Підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання управління навчальними закладами», яке передбачає передачу всіх вищих навчальних закладів у сферу управління Міністерства освіти і науки (окрім МОЗ, які планується передати в сферу управління Міністерства освіти і науки з 2008 року). На даний момент вищі навчальні заклади підпорядковуються 27 міністерствам і відомствам.
|
3. Опишіть будь-які зміни, починаючи з Бергена, в інституційній структурі.
Будь ласка, зазначте:
кількість державних/приватних ВНЗ;
чи існують різні типи закладів, що надають вищу освіту (академічні/професійні, університетські/не університетські, тощо);
кількість/відсоток студентів, що були зараховані на 2006/2007 навчальний рік до кожного з типів закладів;
до якої міри різні типи закладів регулюються одними правилами.
|
Інституційна структура України представлена 232 державними та 113 приватними вищими навчальними закладами.
У системі освіти існують такі типи закладів, що надають вищу освіту: технікуми, училища, коледжі, університети, академії, інститути.
Відсоток студентів, які були зараховані до кожного з типів закладів у 2006/2007 навчальному році, складає:
- технікуми – 12,4%; - училища – 3,3%;
- коледжі – 8,9%; - університети – 55,9%;
- академії – 12,5%; - інститути – 7,0%.
Різні типи інституцій регулюються одними правилами і законами, окрім питань фінансування для державних і приватних навчальних закладів. Також діють одні і ті самі основні правила для ВНЗ відповідних типів:
а) для університетів, академій, інститутів,
б) для технікумів, коледжів та училищ.
Вищі навчальні заклади здійснюють прийом на навчання відповідно до «Умов прийому до вищих навчальних закладів в Україні», затверджених наказом Міністерства освіти і науки України. Приймальна комісія вищого навчального закладу діє згідно з «Примірним положенням про приймальну комісію вищого навчального закладу», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України.
|
Співробітництво
4. Опишіть структуру, яка супроводжує впровадження Болонського процесу у вашій державі.
Будь ласка, зазначте:
членство та роль будь-якої національної Болонської групи (наприклад, офіційний урядовий комітет, група промоутерів);
членство та роль студентів, штатних профспілок, бізнес- та соціальних партнерів у будь-якій національній Болонській групі.
|
При Міністерстві освіти і науки України створено відомчу робочу групу супроводу Болонського процесу у вищій освіті України (розпорядження Міністерства освіти і науки України від 24.05.2006 № 93-р) та, за розпорядженням Кабінету Міністрів України, міжвідомчу робочу групу з впровадження Болонського процесу (наказ Міністерства освіти та науки України від 7.03.2006 № 164).
У 2006 році створено Національну групу промоутерів Болонського процесу в Україні (National Team of Bologna Promoters), до якої залучено фахівців провідних університетів України. Вони проводять тренінги за такими напрямами:
забезпечення якості вищої освіти;
трициклова система освіти;
система кваліфікацій європейського освітнього простору.
|
5. Опишіть заходи щодо залучення студентів та штатних профспілок/представницьких органів в управлінні ВНЗ.
Будь ласка, зазначте:
точні посилання (бажано з Інтернет-посиланнями) на будь-яке законодавство (або його еквівалент) щоб довести, що студенти представлені в управлінні ВНЗ;
роль студентів в управлінні ВНЗ;
роль штатних профспілок/представницьких органів в управлінні ВНЗ.
|
Положення про вищий навчальний заклад та доповнення до Закону України „Про вищу освіту” передбачають:
- створення органів студентського самоврядування на рівні університету і факультету;
- представництво студентів у складі вченої ради університету.
В цих документах виписані повноваження органів студентського самоврядування:
- участь у прийнятті рішень щодо організації навчання;
- участь у вирішенні питань контролю якості освітніх послуг;
- участь у вирішенні питань організації побуту, дозвілля та сприяння працевлаштуванню.
Студентські профспілки опікуються питанням стипендіального забезпечення, підтримки студентів із малозабезпечених сімей, покращення умов проживання в студентських гуртожитках.
У разі виключення студента з університету за причин, не пов’язаних з невиконанням навчальної програми, ректор повинен отримати погодження на це студентської профспілки.
|
6. Опишіть заходи, які гарантують співробітництво бізнес- та соціальних партнерів у рамках Болонського процесу.
|
Підготовлено проект Закону України «Про залучення роботодавців до підготовки та перепідготовки кадрів, освітніх і наукових процесів» та проект постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів».
|
В. Основні оглядові питання, включаючи елементи системи показників
Система ступенів
Стадія запровадження першого та другого циклів
7. Опишіть прогрес, досягнутий на шляху запровадження першого та другого циклів.
Будь ласка, зазначте:
відсоток від загальної кількості студентів нижче докторського рівня, які залучені у двоциклові системи освітніх ступенів у 2006/07.
|
100 відсотків студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації залучено у двоциклову систему підготовки, яка відповідає Болонським принципам. За винятком підготовки в сфері медицини і ветеринарії.
|
Стадія запровадження третього циклу
8. Опишіть прогрес, досягнутий на шляху запровадження докторського навчання як третього Болонського циклу.
Будь ласка, зазначте:
відсоток студентів третього циклу відповідно до структурованих докторських програм;
стандартну тривалість стаціонарного докторського навчання;
елементи, які включено в докторські навчальні програми, в т.ч. чи включають вони лекційні курси чи тільки незалежні дослідження;
процедури контролю та оцінювання докторського навчання;
чи включене докторське навчання до системи кваліфікацій вашої держави та чи пов’язане воно з результатами навчання;
чи є інтегрованими у докторське навчання міждисциплінарне навчання та розвиток взаємозамінних умінь;
чи використовуються кредити для вимірювання навчального навантаження в докторському навчанні.
|
Розробляються механізми запровадження докторського навчання як третього Болонського циклу:
відсоток студентів третього циклу відповідно до структурованих докторських програм до кількості випускників другого циклу становить 2,2;
стандартна тривалість стаціонарного докторського навчання становить 3 роки;
докторські навчальні програми включають лекційні курси та незалежні наукові дослідження;
створюються процедури контролю та оцінювання докторського навчання;
ведеться робота щодо узгодження принципів включення докторського навчання до системи національних кваліфікацій;
докторське навчання є інтегрованим у міждисциплінарне навчання та сприяє розвитку взаємозамінних умінь. Поступово реалізуються принципи неперервності та наступності програм підготовки на другому та третьому циклах навчання;
передбачається запровадження кредитів ECTS для вимірювання навчального навантаження студентів в докторському навчанні.
|
Допуск до наступного циклу
9. Опишіть заходи, які вжито для поєднання першого і другого та другого і третього циклів.
Будь ласка, зазначте:
відсоток кваліфікацій першого циклу, що дає допуск до другого циклу;
якщо доречно, відсоток кваліфікацій першого циклу, що дає допуск до третього циклу;
відсоток кваліфікацій першого циклу, що дає допуск до обох: другого та третього циклів;
відсоток кваліфікацій другого циклу, що дає допуск до третього циклу;
вкажіть кваліфікації першого циклу, що не дають допуску до другого циклу;
вкажіть кваліфікації другого циклу, що не дають допуску до третього циклу;
наведіть приклади, коли перевідні курси необхідні для переходу між циклами однієї предметної галузі;
будь-які заплановані заходи, щоб ліквідувати перешкоди між циклами.
|
Усі кваліфікації першого циклу дають доступ до кількох програм другого циклу і всі наступні дають доступ, як мінімум, до однієї програми третього циклу практично без будь-яких брідж-програм.
|
Запровадження національної системи кваліфікацій
10. Опишіть стадію запровадження національної системи кваліфікацій для узгодження із основною Системою Кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (ЄПВО).
Будь ласка, зазначте:
стадію розвитку вашої національної системи кваліфікацій (наприклад, чи включена ваша національна система кваліфікацій до законодавства, чи узгоджена між зацікавленими сторонами; чи було створено робочу групу; чи були підготовлені наочні описи основних типів національних кваліфікацій, що ґрунтуються на результатах навчання; чи було узгоджено графік запровадження);
до якої міри ваша національна система кваліфікацій відповідає системі кваліфікацій ЄПВО;
роль зацікавлених сторін у розвитку вашої національної системи кваліфікацій.
|
Міністерством освіти і науки України зроблено такі кроки з формування і запровадження системи національних кваліфікацій. Цей процес планується завершити поетапно до 2010 року з виконанням зобов’язань, прийнятих в Бергені 2005 року. Основою цих дій є узгодження національної системи кваліфікацій з системою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти.
Зокрема, здійснюються такі заходи:
- розроблено і затверджено на рівні Уряду перелік програм підготовки бакалаврів, у якому враховано досвід європейських країн. Зараз розпочато формування національної структури кваліфікацій бакалавра, яка відповідає цьому переліку і буде представлена в Групу супроводу Болонського процесу (BFUG) для адаптації в загальноєвропейську систему кваліфікацій;
- у 2006/2007 навчальному році студенти всіх ВНЗ III-IV рівнів акредитації залучені у двоциклову систему підготовки, що відповідає Болонським принципам.
Стосовно програм другого циклу, вивчається проблема диверсифікації програм за критеріями академічності та професійності. Зараз в Україні пропонується післябакалаврська програма магістр наук і програма, що має умовну назву «спеціаліст», яка більше зорієнтована на практичну діяльність.
Сьогодні вищі навчальні заклади і роботодавці обговорюють питання еволюції таких програм. Пропонуються два варіанти:
1. Залишити на другому циклі тільки програму підготовки магістра (але тоді загострюється проблема працевлаштування бакалавра і значної кількості осіб, що будуть мати доступ до магістерських програм).
2. Розробити два варіанти магістерських програм – магістра академічного і професійного профілю. Як приклад для технічних спеціальностей – магістр наук, магістр інженерії. Остання програма більше зорієнтована на практичну діяльність. За окремими напрямами планується створити програми підготовки інтегрованих магістрів на базі повної середньої школи.
Такі програми вже пропонуються при підготовці фахівців за окремими напрямами освіти. Це стосується медицини і ветеринарії. Можливе розширення і для спеціальностей філософії та мистецтва.
Пропозиція щодо узгодження національної системи кваліфікацій з системою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти обговорювалась усіма зацікавленими сторонами на національному рівні і було узгоджено терміни для її запровадження.
|
11. Які заходи було вжито для збільшення можливості працевлаштування випускників з бакалаврськими кваліфікаціями?
Будь ласка, зазначте, де можливо:
відсоток випускників першого циклу, які знайшли роботу після випуску у 2005/2006;
відсоток випускників першого циклу, які продовжили навчання на другому та третьому циклах у 2005/2006;
до якої міри очікується зміна цих результатів у 2006/2007.
|
Випускники першого циклу, які знайшли роботу після випуску у 2005/2006, становлять 13,9 відсотка;
випускники першого циклу, які продовжили навчання на другому та третьому циклах у 2005/2006, становлять 81,8 відсотка;
у 2006/2007 очікується збільшення працевлаштування бакалаврів.
|
|