ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5. КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ
Мета: перевірити рівень засвоєння знань і вироблення
вмінь з теми, з'ясувати можливі недоліки в ході опанування мовною теорією; формувати вміння швидко орієнтуватися в матеріалі теми, доцільно використовувати набуті навички під час виконання практичних завдань; виховувати відповідальне ставлення до навчання.
Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.
Обладнання: тести.
ХІД УРОКУ
-
Організаційний момент
-
Ознайомлення з темою та метою уроку
-
Виконання тестових завдань
Варіант 1
1. У якому рядку всі словосполучення є фразеологізмами? А Читати повість, стримано засміятися, перейти вулицю, довести додому.
Б Кінець уроку, пекти картоплю, відчинені двері, гнути залізо.
В Легкий хліб, переливати з пустого в порожнє, брати воду, засипати вугілля.
Г Пекти раків, читати по очах, западати в душу, писана красуня.
У якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд?
А Пасти задніх, ґав ловити, зуб за зуб, правити теревені.
Б Кров з молоком, від серця відлягло, впасти духом, рукою подати.
В Ні пари з уст, мов у рот води набрав, тримати язик за зубами, грати в мовчанку.
Г Зривати маску, відкривати очі, хоч у вухо бгай, міряти на свій аршин.
Який фразеологізм є антонімічним до інших?
А Одним миром мазані.
Б Одного гніздечка птиці.
В Не з нашої парафії.
Г Два чоботи — пара.
Укажіть рядок фразеологізмів власне українського походження.
А Манна небесна, гордіїв вузол, хоч греблю гати, намилити шию.
Б Альфа і омега, вовк в овечій шкурі, два боки однієї медалі, сіль землі.
В Гарбуза дістати, не до жартів, до булави треба голови, світ макітриться.
Г Ідея фікс, дамоклів меч, у голові джмелі літають, як корова язиком злизала.
Позначте рядок, у якому правильно розкрито значення фразеологізму гордіїв вузол.
А Сплутана волосінь рибальського спінінга.
Б Спеціальний спосіб зав'язування вірьовки.
В Дуже складна, заплутана справа.
Г Один з прийомів вільної боротьби.
Визначте, який із наведених фразеологізмів має значення «розірвати дружні стосунки».
А Міряти на свій аршин.
Б Набити оскому.
В Вбити клин.
Г Розбити глек.
Назвіть авторів перших українських лексикографічних праць.
А Л. Зизаній, П. Беринда.
Б Б. Грінченко.
В Л. Полюга, С. Головащук.
Г В. Бусол.
Укажіть речення, в якому вжито фразеологізм.
А Кажу вам правду велику: краще буде Содомові й Гоморрі в день страшного суду, ніж вам, що відреклися й плюнули на матір свою (У. Самчук).
Б Були такі випадки, що рибалка стрибав у воду, щоб ухопити коропа руками. Шубовсь! В одежі, в чоботях, з картоплею в торбинці... Даремно! (
Остап Вишня).
В Це він має на увазі ті сріблясті літаки, що ними вилискує степ полігонний, та тих командирів, що часом звідтіля заїжджають до нього і шанобливо здоровкаються за руку, і не тільки тому, що він знатний чабан та вміє, як ніхто, варити кашу, а найбільше за розум вони поважають старого (О.
Гончар).
Г В Україні в часи середньовіччя у шкільній науці теж панувала латина
(А. Коваль).
В орфографічних словниках представлено:
А Нормативне написання.
Б Літературну вимову.
В Пояснення лексичного значення слова.
Г Синоніми слова.
Укажіть вид наведених фразеологізмів (фразеологічні єдності,
фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення, фразеологічні вирази) та з'ясуйте їх значення.
Брати участь; пекти раків; дихати на ладан; насупити брови;
купити кота в мішку.
Доберіть до кожного слова синоніми-фразеологізми.
Плакати, соромитися, червоніти.
Складіть діалог з поданими фразеологізмами.
Буря у склянці води, лебедина пісня, коронний номер.
Варіант 2
1. У якому рядку всі словосполучення є фразеологізмами?
А Ґав ловити, пасти задніх, розбити глек, альфа і омега.
Б Від серця відлягло, дістати по шапці, чужа праця, відчинені двері.
В Братися за розум, писати вірші, іти до школи, наламати хвоста.
Г Перейти вулицю, душа не на місці, не бачити смаленого вовка, не бачити друга.
У якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд? А Нестися високо вгору, сісти на мілину, терпець урвавсь,
лізти на мед.
Б Брехні справляти, замилювати очі, напускати туману,
дзвін великий лить. В Нуль без палички, пальці гризти, підставляти ногу, жити одним днем.
Г Збити з пантелику, теревені правити, облизня піймати, грати дурня.
Який фразеологізм є антонімічним до інших? А Кожен кулик своє болото хвалить.
Б У чужій хаті і борщ добріший. В На чужому коні й їздиться краще. Г Чуже краще свого, своє варте буряка гнилого.
Знайдіть рядок фразеологізмів з античної міфології.
А Гордіїв вузол, за царя Панька, в очах зеленіє, вмивати руки.
Б Сізіфова праця, танталові муки, ахіллесова п'ята, геркулесові стовпи.
В Ноїв ковчег, земля обітованна, до булави треба голови. Г Журба сушить, тягар на душі, аж за вухами лящить.
Позначте рядок, у якому правильно розкрито значення фразеологізму надягати овечу шкуру.
А Мати лагідний, неконфліктний характер. Б За жодних умов не втручатися у конфліктну ситуацію. В
Під маскою доброзичливості приховувати підлі наміри. Г Віддавати перевагу одягові з овечого хутра.
Визначте, який із наведених фразеологізмів має значення «відмовляти кому-небудь при сватанні».
А Набивати ціну. Б Пасти пташок. В Впіймати ґаву. Г
Дати гарбуза.
Назвіть перші українські лексикографічні праці. А «Словник української мови» Б. Грінченка.
Б «Лексис-ь» Л. Зизанія та «Лексикон» П. Беринди.
В «Словник української мови» в 11 томах. Г «Великий тлумачний словник сучасної української мови».
Укажіть речення, в якому вжито фразеологізм.
А Ніжно вплітається в гомін Дніпра добре і щире Шевчен-
кове слово (Б.
Скомаровський). Б Люблю я в рідному краю веселі співанки пташині. В Палав «Собор» — палали й інші кращі твори, трагічно
ламалися під тим вогнем долі окремих літераторів. Г Чому чужі тривоги нам зелені? Біду чужу не візьмемо руками. О люди добрі, чуєте чи ні? Ви не носіть за пазухою камінь (Г. Рибцуник).
У тлумачних словниках представлено: А Нормативне написання.
Б Літературну вимову. В
Пояснення лексичного значення слова. Г Синоніми слова.
Укажіть вид наведених фразеологізмів (фразеологічні єдності, фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення, фразеологічні вирази) та з'ясуйте їх значення.
Пасти пташок; дуба врізати; серце — не камінь; прикусити язика; біла ворона.
Доберіть до кожного слова синоніми-фразеологізми. Любити, бігти, втомитися.
-
Складіть діалог з поданими фразеологізмами. Розмотати клубок, нитка Аріадни, хитрий лис.
Підсумки уроку
Домашнє завдання
► Напишіть твір-роздум на тему: «Читання словників — то інтелектуальне і духовне зростання»
.
МОРФЕМІКА І СЛОВОТВІР УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО БУДОВУ І ТВОРЕННЯ СЛІВ
Урок № 79
МОРФЕМНА І СЛОВОТВІРНА СТРУКТУРА СЛОВА.
МОТИВОВАНЕ Й МОТИВУЮЧЕ СЛОВО, СТРУКТУРНО-
СЕМАНТИЧНІ ЗВ'ЯЗКИ МІЖ НИМИ
Мета: розширити знання десятикласників про морфеміку
та словотвір як розділи мовознавства, подати відомості про мотивоване й мотивуюче слово, а також про зв'язки між ними, навчити розрізняти форми слова й спільнокореневі слова; розвивати комунікативні вміння правильно вживати їх у мовленні; виховувати уважність, увагу до слова, спостережливість.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: копії текстів, схема «Морфемна будова слова».
ХІД УРОКУ
Організаційний момент
Ознайомлення з темою та метою уроку
Засвоєння нового матеріалу
в процесі виконання практичних завдань
1. Прочитайте тексти та визначте спільні та відмінні риси між
поняттями морфеміка та словотвір.
Текст № 1
Морфеміка — учення про значущі частини слова (морфеми). Цей розділ пов'язує дві суміжні дисципліни: словотвір і морфологію. Це пояснюється тим, що морфеми виконують як словотворчі, так і граматичні функції, а словотворення тісно пов'язане з морфологією.
Словотвір — це розділ мовознавства, який вивчає структуру слова за способом творення його. Нове слово виникає на базі вже наявного в мові і сприймається як похідне, вторинне щодо того, від якого утворене. Наприклад, слова
вітряк, денний сприймаються як вторинні щодо слів
вітер, день. Ознаками їх похідності є мотивованість їхніх значень словами, від яких вони походять, а також складніша морфемна будова.
При словотворенні основною одиницею виступає не корінь, а частина слова (або й ціле словосполучення), що мотивує значення похідного слова, є його словотворчою базою
(З підручника). Текст № 2
Словотвір як розділ науки про мову вивчає засоби творення слів, а тому має міжрівневий характер. Його одиниці є водночас і одиницями інших мовних рівнів — це морфеми, слова, словосполучення. Усі процеси у словотворі спрямовані на творення нових слів від уже існуючих, тобто на збагачення словникового складу мови.
Морфеміка — це сукупність і система морфем у мові, а також наука про морфеми. Із словотвором морфеміка зв'язана тим, що містить у собі основні словотворчі засоби. Якщо морфеміка — це сукупність засобів словотворення, то словотвір — це функціонування, «робота» цих засобів.
Морфема (корінь, префікс, суфікс, закінчення) — це найменша значуща частина слова. Наприклад, у слові
переробили виділяється морфема
-роб- із значенням певної дії, як у словах
робити, заробити (корінь),
пере- у значенні «знову», «по-іншому», як у словах
переписати, перенести, -и- словотвірний суфікс, як у
білити, палити, суфікс
-л- із значенням минулого часу і закінчення
-и із значенням множини
(3 підручника).
► Пригадайте, з яких морфем складається слово, яке значення має кожна з них. Охарактеризуйте кожну з них. Скористайтеся таблицею «Морфемна будова слова».
Графічно визначте будову слова. Дайте визначення кожній частині слова.
Приземлення, безжурно, прекрасний, музикант, червоний, незавершений, хвилина.
Напишіть розподільчий словниковий диктант: у першу колонку запишіть слова, що відповідають структурі ПРЕФІКС + КОРІНЬ + ЗАКІНЧЕННЯ; у другу — ПРЕФІКС + КОРІНЬ + СУФІКС + ЗАКІНЧЕННЯ; у третю — КОРІНЬ + СУФІКС + ЗАКІНЧЕННЯ.
Вільний, білизна, щорічний, м'якесенький, піднісся, святковий, під'язичний, донька, оббитий, прибережний, прибіг, гірський, розвеселитися, бездумний, батьків, міський, зносити
