3. Заповніть таблицю «Джерела фразеології». Поясніть походження фразеологічних одиниць. Зробіть висновки щодо поповнення фразеологічного запасу мови. Визначте вид кожного фразеологізму.
Козел відпущення, випити чашу до дна, лити воду на млин, бабине літо, наша пісня, наша дума не вмре, не загине, під лежачий камінь вода не тече, берегти, як зіницю ока, вилами по воді писано, а судді хто, тягнути лямку, Ахілесова п'ята, підвищувати тон, як з гусака вода, посадити на міль, бути чи не бути, підняти завісу, сопіга зрет зрего, носити воду решетом, Танталові муки, усе своє ношу з собою, хід конем, лебедина пісня, Гордіїв вузол, хіба ревуть воли, як ясла повні, битися, як риба об лід, прокрус- тове ложе, гречана каша сама себе хвалить, заблудша вівця, Содом і Гомора, йти на дно, жити душа в душу.
3 фольклору
|
3 античної міфології
|
3 Біблії
|
Вирази виробничо- професійного походження
|
Влучні вирази видатних людей
|
|
|
|
|
|
Пригадайте фразеологізми з компонентами рука, нога, голова, вухо, ніс, око. Яких з них найбільше? Як ви гадаєте, чим це пояснюється?
До наведених в таблиці фразеологізмів додайте свої та запишіть їх.
Язик
|
Зуб
|
Палець
|
Гострий на язик Давати язику волю Мати довгого язика Язик заплітається
|
Мати зуб Ані в зуб Дивитися в зуби 3 зубів видирати
|
Дивитися крізь пальці Обвести круг пальця Висмоктати з пальця І пальцем не торкатися
|
► Поміркуйте, чому так багато фразеологізмів зі словами, що позначають назви частин тіла.
6. Прочитайте уривок з п'єси, дія якої відбувається на Тернопільщині в 30-х роках, за панської Польщі. Поясніть, звідки пішов вираз на гречку переганяти — «лаючи, заставляти робити, як потрібно».
Роман. Болить?
Михайлик. І болить, і пече... Гречка!
Роман [задумливо]. Гречка... На горосі не ліпше! Мене пан учитель лише на горох ставив...
Михайлик. От-от... Ти на гречці не стояв... Роман. А ти на горосі?.. Я вже тричі стояв... А ти оце лиш сьогодні...
Михайлик. Татижусе: «Незнаю», «Незробпв», «Не повчив»... А мене за віщо?
Роман. Хіба не втямив? Не так розповів того вірша, збрехав щось...
Михайлик. Невже? Та я... я... Стільки разів чув! Стільки разів і вголос, і подумки повторював!.. Я ж так цього вірша люблю!.. І чому одного мене на гречку в куток ставити? Хіба інші не помилялися? А він — мене покарав... (Б. Бойко).
-
Подумайте, як названі нижче вирази пов'язані із старою школою, навчанням: прописати іжицю, дати березової каші, виписувати грамоту, сидіти на азах. За потреби скористайтеся довідником або фразеологічним словником.
Запишіть фразеологізми, додаючи необхідні компоненти. Визначте вид та походження сталих одиниць. З'ясуйте значення кожного фразеологізму.
Казка про білого...; осине...; Ахіллесова...; козел...; ...фікс; ...Аріадни; у поті...; схрещувати...; ...гарбуза; без надії...; дамо- клів...; заяча...
До поданих російських фразеологізмів доберіть українські відповідники. Охарактеризуйте національний колорит російських та українських фразеологізмів.
Лясьі точить. Бить баклуши. Добро пожаловать. Всяк кулик своє болото хвалит.
-
Назвіть джерела виникнення української фразеології. Наведіть приклади.
-
Домашнє завдання
Використовуючи фразеологічний словник, дослідіть походження фразеологізмів хоч оком світи, вавилонське стовпотворіння, носити воду решетом, Гордіїв вузол.
Урок № 68
ПРИКАЗКИ, ПРИСЛІВ'Я ТА КРИЛАТІ ВИСЛОВИ, ПРИПОВІДКИ, ПОБАЖАННЯ ТА ЇХ ОЦІННИЙ ЗМІСТ
Мета: ознайомити десятикласників з такими видами фра
зеологічних одиниць, як приказки, прислів'я, приповідки, крилаті вирази, подати інформацію про відмінні риси між цими жанрами; вдосконалювати вміння розпізнавати фразеологізми в текстах; виховувати повагу до народної мудрості. Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок. Обладнання: ксерокопії текстів, фразеологічний словник.
ХІД УРОКУ
-
Організаційний момент
-
Ознайомлення з темою та метою уроку
-
Сприйняття й усвідомлення теоретичного матеріалу
з теми у процесі практичної роботи
1. Творче спостереження з елементами аналізу
► Прочитайте текст та з'ясуйте, чи є відмінності між поняттями
крилатий вислів, прислів'я, приказка, приповідка.
КРИЛАТІ СЛОВА, КРИЛАТІ ВИСЛОВИ — сталі словесні формули (влучні вислови, звороти мови, окремі слова). Це — висловлювання видатних осіб, цитати з літературних творів, які набули узагальненого змісту, назви історичних та міфологічних подій, що набули переносного значення, власні імена історичних, міфологічних та літературних персонажів, які стали символічними, та ін. Вони зберігають більш чи менш прозорий зв'язок із літературним або конкретно-історичним першоджерелом виникнення і мають велику популярність серед мовців.
ПРИКАЗКА — стійкий вислів здебільшого фольклорного походження, який образно розкриває певне явище насамперед з погляду його емоційно-експресивної оцінки. Приказки, на відміну від прислів'їв, висловлюють незавершену думку, є частиною судження, що має форму незамкненого кліше.
ПРИСЛІВ'Я — стійкий вислів переважно фольклорного походження, в якому зафіксований практичний досвід народу та його оцінка різних подій та явищ. Прислів'я, на відміну від приказок,— це самостійні судження, інтонаційно й граматично оформлені як прості або складні речення. Найчастіше прислів'я виникають унаслідок спостережень за певними часто повторюваними подіями та явищами і виділення в них характерного й особливого. Основою багатьох прислів'їв є факти. Значення прислів'я може бути прямим, тобто похідним від значень його компонентів, або переносним, тобто мотивується образом, що виникає на основі значень компонентів.
ПРИПОВІДКА — здебільшого жартівливий народний вислів усталеної форми; іноді коротка розповідь у вигляді поширеного прислів'я, часто з римами й алітераціями. Серед примовок виділяють: 1. формули вітань та прощань, наприклад: «Вітайте, Витку! Скидайте свитку!»; «Будьте здорові, майтеся гаразд; що вам забракне, вдайтеся до нас»; 2. формули припрошування, запрошення до столу, зичення смачного, подяки за частування, запрошення сісти тощо: «їжте, мачайте, а за решту вибачайте»; «Спасибі за закуску, що з'їв курку й гуску»; «Сідайте, щоб усе добре сідало»; 3. формули побажань, віншувань, тостів: «Хай тебе Бог провадить і в найбільше болото посадить!»; «На щастя, на здоров'я, на Новий рік, щоб було ліпше, як торік»; 4. формули прокльонів: «А три дні би вас дома не було!»; «А попав би вас Бог пирогами!»; 5. узвичаєні відповіді на певне питання, прохання, репліки, які супроводжують формули вітань, побажань, припрошувань, наприклад: «Хліб та сіль!» « — їмо, та свій, а ти біля порога постій!»; 6. формули дражніння: «Братова три дні хату не мела, мого брата ізвела»; 7. словосполучення: «У городі бузина, а в Києві дядько, тим я тебе полюбила, що на п'яті перстень» (З енциклопедії).
Згрупуйте подані фразеологізми в колонки: 1) прислів'я; 2) приказки, 3) приповідки; 4) крилаті вислови. З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. Із двома-трьома побудуйте речення.
Поженешся за двома зайцями — жодного не здоженеш. Доки рак свисне. Собака на сіні — і сам не гам, і нікому не дам. Іду на ви. Дай нам, Боже, що нам треба, а по смерті шусть до неба. Всякому городу нрав і права. Що посієш, те й пожнеш. У поті чола. Балакала, говорила — сім мішків гречаного Гаврила. Мов сіль в оці. Глас вопіющого в пустелі. Язик до Києва доведе. Василю, на нитку тебе засилю, на будяк тебе повішу, та й ся тобою потішу. Горбатого могила виправить. Усе тече, усе змінюється.
Поясніть, як ви розумієте значення наведених крилатих висловів.
1. Караюсь, мучуся, але не каюсь (Т. Шевченко). 2. Лиш той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). 3. І рости, і діяти нам треба (П. Тичина). 4. Нове життя нового прагне слова (М. Рильський). 5. На тихі води, на ясні зорі (Народна творчість).
Прочитайте побажання. З'ясуйте їх оцінний зміст. Коли їх вживають?
З роси і води. Ні пуху, ні пера. Побила б мене свята земля. Щоб тобі світ замакітривсь! Щоб тебе, окаянного, земля не прийняла. Бодай тебе поприщило! Многая літа. Бодай мені очі повилазили. Щоб ти ходив, поки світ та сонця! Щоб тебе не минула лиха година! А батькові твоєму б жито родило! Година вам щаслива! Щоб тебе добра година знала! Щоб тебе лунь ухопила! Бодай тебе жаба вбрикнула! Бодай тобі пипоть на язик! Щоб ти і в старцях щастя не мав! Щоб ти ходив, як води ходять!
-
Складіть діалог, використовуючи ці побажання.
У складі наведених прислів'їв та приказок виділіть фразеологічні словосполучення. Про кого так говорять? Визначте оцінну інформацію фразеологічних одиниць.
1. Стара лисиця писком риє, а хвостом слід замітає. 2. Хвостиком виляє і курочок хапає. 3. Лисяча хитрість, заяче серце. 4. Він тільки слуха та на вус мотає. 5. Лисичкою поглядає, а в пазусі камінь тримає. 6. В очі листом стелеться, а позаочі собакою бреше. 7. І хитрого лиса можна зловити. 8. Лукавий як не мудрує, а все ж заплутається в свої тенета. 9. Лестощами й душу виймає. 10. Дивиться лисицею, а думає вовком (З посібника).
Прочитайте, знайдіть фразеологізми. Випишіть тільки ті звороти, які пов'язані з тваринним світом. З'ясуйте, що вони означають та яку містять оцінку.
1. Нам пощастило: на другий же день після приїзду з Києва ми «взяли слід» — вистежили, як Бурмило і Книш подалися у плавні (В. Нестайко). 2. Раптом тривожний мамин голос, тихе — ках! — і каченяток нема! їх, як злизало (Остап Вишня). 3. Ловіть метелики та мушки, але наставте добре вушки: там, бачите, синіє ліс?! Живе в тім лісі хитрий лис (Олександр Олесь). 4. Прочита вона, що її похвалили..., уже до неї і на коні не під'їдеш: талант! (М. Старицький). 5. Андрієві в місто їхати, а вона спить, як глуха тетеря, і про сніданок забула (Ю. Збанацький).
Пригадайте фразеологічні звороти, пов'язані з тваринним світом, які б мали позитивну оцінку.
Підсумки уроку
Домашнє завдання
► Випишіть із творів Івана Франка, Лесі Українки вислови, що стали крилатими. Поясніть їх значення.
Урок № 69
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ З ІНШИХ МОВ. НАЦІОНАЛЬНО-МОВНИЙ КОЛОРИТ ФРАЗЕОЛОГІЇ. ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ В РІЗНИХ МОВАХ
Мета: навчити учнів розпізнавати фразеологізми власне
українського походження та фразеологічні запозичення з інших мов, поглибити знання про національний колорит фразеологізмів; удосконалювати навички знаходити відповідники фразеологічним одиницям з інших мов, розвивати комунікативні вміння правильно та доречно використовувати стійкі фразеологічні сполучення в мовленні; виховувати в учнів чуття мови, увагу до слова, спостережливість, творче ставлення до роботи.
Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок.
Обладнання: копії текстів, російсько-український і українсько- російський фразеологічні словники, англійсько- український фразеологічний словник, фразеологічний словник української мови.
ХІД УРОКУ
Організаційний момент
Ознайомлення з темою та метою уроку
Актуалізація опорних знань
Назвіть основні джерела походження фразеологізмів.
-
Чим відрізняються фразеологізми власне українського походження від запозичених? Наведіть приклади.
Засвоєння нових знань
1. Прочитайте. Вкажіть, яким чином національно-культурна інформація може бути представлена у фразеологізмах.
Текст № 1
На шкалі «свій // чужий», наприклад, сприймаються фразеологізми із зоологічними образами кінь // верблюд. Зате в народів Сходу учені налічують понад 1000 стійких висловів з назвою «корабля пустелі». Фразеологічні одиниці завжди — явно чи завуальовано зберігають свою історико-семантичну природу.
Вважається, що культурна інформація представлена в мові й мовленні у вигляді: 1) культурних сем як елементів значення номінативних одиниць, які позначають культурні реалії; 2) культурного фону; 3) культурних концептів. Культурно-національний компонент фразеологічної семантики може виявлятися або в сукупному значенні ідіоми, або у вихопленому ланцюгу якоїсь обря- додії (зводити на посад), або у значенні компонентів-концептів (топоніми, етноніми, етнічні реалії) (З посібника). Текст № 2
Фразеологізми складалися віками: з фольклору (вилами по воді писано, б'ється як риба об лід)-, з розмовного мовлення (ускочити в клопіт, будь ласка)-, історизми (відкрити Америку, як швед під Полтавою) (3 підручника).
V. Виконання практичних завдань
Згрупуйте фразеологізми у дві колонки: фразеологізми власне українського походження і запозичені вирази.
Ахіллесова п'ята; держи язик за зубами; вилами по воді писано; у лиху годину пізнаєш вірну людину; всевидяще око; глек розбити; вовк у овечій шкурі; крізь терни до зірок; ні в тин ні в ворота; все йде, все минає; дуба врізати; піти світ за очі; з під землі дістати; хоч свічки ліпи; в сім'ї вольній, новій.
3. Запишіть фразеологізми, додаючи необхідні компоненти. З'ясуйте значення сталих виразів та вкажіть їх національний компонент.
У тихому болоті...; без верби та калини...; гризти...; пошити в...; щоб тебе сира земля...; моя хата...
У наведених реченнях знайдіть фразеологічні звороти. Визначте вид фразеологізму. Яким чином у запропонованих фразеологізмах відбито національний колорит?
1. Чи не час би спати без задніх ніг (М. Стельмах). 2. Ой, Даниле, Даниле, ускочиш ти в халепу за свій язик (А. Головко). 3. До булави треба голови (Народна творчість). 4. Про це говорить увесь завод,— посміхаюся гірко я.— Теж мені відкрив Америку (П. Загребельний). 5. Сметаною вареників не зіпсуєш {Народна творчість). 6. Попрощався — й надвір. Вже село гомоніло, як вулик (І. Гнатюк). 7. То не козак, що не думає отаманом бути (Народна творчість).
-
Пригадайте та наведіть фразеологічні звороти, пов'язані з рослинним та тваринним світом. Чи мають вони національний колорит?
Користуючись довідкою, доберіть до поданих російських фразеологізмів українські відповідники.
Пустая мечта, держать в голове, птица високого полета, рука дрогнула, голубая кровь, пуститься во все тяжкие, гореть жела- нием, внимать мольбам, молоть чепуху, плакать навзрьід, кисей- ная барьішня.
Довідка. Ридма ридати, велике цабе, зважати на благання, мати на думці, пуститися на всі заставки, говорити дурниці, маніжна панночка, рука зрадила, палко бажати, химерна мрія, панського роду.
За допомогою словників, перекладіть наведені фразеологізми українською мовою. Зверніть увагу на національний колорит.
1. Спустя рукава; довести до белого каления; взять в оборот; бьіло, да спльїло; в некотором роде; дешевле пареной репьі. 2. Ехігетез тееі;; І о саггу соаі І о Медусазіїе; зіпсе Асіат дуаз а Ьоу; кпод¥ІесІ£е із родуег; Іеі з1ееріп§ сІо£8 Ііе; йоіп§ із ЬеПег ІІіап зауіп§; ііує поі; І о еаі, Ьиі еаі Іо ііує; тиві Ье зееп І о Ье Ьєііуєсі.
З'ясуйте значення фразеологізмів. Знайдіть до цих фразеологічних зворотів російські та англійські відповідники. Простежте походження фразеологічних одиниць. Вкажіть націо- нально-мовні ознаки. Зробіть висновок.
Танталові муки; біла ворона; наріжний камінь; альфа і омега; ґав ловити; лити воду на чужий млин; до булави треба голови; дихати на ладан.
Поясніть значення фразеологізмів-варваризмів та з'ясуйте їх походження.
Регзопа §гаІа; аііег а§о; аіта та1;ег; ІаЬиІа газа; ва-банк; о Іетрога, о тогез!
-
Підсумки уроку
-
Домашнє завдання
Доберіть п'ять національно маркованих фразеологізмів та підготуйте про них статті до фразеологічного словника.
Урок № 70
УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 14. МОВЛЕННЄВА СИТУАЦІЯ.
МОВЛЕННЄВІ РОЛІ ТА НАМІРИ МОВЦЯ І СЛУХАЧА.
МОВЛЕННЄВА ТАКТИКА.
ПРИЧИНИ КОМУНІКАТИВНИХ ПОМИЛОК
Мета: поглибити відомості школярів про мовленнєву си
туацію, мовленнєві ролі, наміри мовця і слухача, а також про причини комунікативних помилок; розвивати вміння доцільно обирати мовленнєву тактику й мовні засоби, адекватні характеру мовної ситуації; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення лінгвістичних явищ. Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. Обладнання: копії текстів, таблиця «Складові мовленнєвої ситуації».
ХІД УРОКУ
-
Організаційний момент
-
Ознайомлення з темою та метою уроку
-
Засвоєння нового матеріалу в процесі виконання системи практичних завдань
Опрацювання таблиці.
Робота в міні групах. Розіграйте запропоновані комунікативні ролі, склавши діалоги. Використайте найбільш підходящу мовленнєву тактику.
Роль грізного шефа.
Роль уважного, турботливого чоловіка.
Роль ділової людини.
Роль «правильного».
Роль жертви.
Роль простака.
Роль красуні.
Роль романтика.
Визначте, чи це стандартна чи ініціальна (довготривала чи короткочасна) роль.
Назвіть тактику, яку ви використали.
3. Коментар учителя.
Слухання — вид мовленнєвої діяльності, активний процес відбору сигналів у комунікації. Це цілеспрямована, організована діяльність людини у комунікації. Елементами слухання є сприйняття слухом, уважність, розуміння, запам'ятовування (Ф. Бацееич).
Істотною для ефективної взаємодії і розуміння у спілкуванні є «роль» слухаючого, тобто та поведінка, яка характерна для слухача в процесі прийняття їм інформації. Вона може сприяти кращому розумінню чи заважати йому. Можна охарактеризувати такі ролі «поганих слухачів».
«Симулянт», чи «псевдослухач». Деякі просто симулюють увагу. Вони роблять вигляд, що слухають, дивляться на того, хто говорить, хитають головою на знак згоди, демонструють начебто увагу, а насправді їхні думки витають десь далеко. Причини такої поведінки можуть бути різними — заглибленість у власні турботи, нудьга, бажання підлестити того, хто говорить.
«Залежний слухач». Деякі легко підпадають під вплив і багато в чому залежать від думок, бажань і почуттів інших людей. Часто їхнє відчуття визначаються тією чи іншою ситуацією міжосо- бистісного спілкування. Такі люди бувають настільки поглинені тим, як вони слухають і як реагують на того, хто говорить, що мимоволі упускають суть сказаного. У своєму прагненні отримати від того, хто говорить, позитивну оцінку, вони приділяють увагу не стільки розумінню й змісту почутого, скільки тому, яке враження вони справляють.
«Самозакоханий слухач» — людина, яка хоче, щоб слухали тільки її, і яка не має ні часу, ні бажання слухати іншого.
«Слухач-автор» — людина, яка ніколи не дослуховує співрозмовника до кінця і, щоб заповнити пропущене чи незрозуміле, домислює події чи реакції відповідно до власної логіки чи за власним досвідом.
«Перебивала» — людина, яка перебиває того, хто говорить, оскільки боїться, що потім забуде про те, що хотіла сказати. Якщо ж вона не може висловитися, то її охоплює така тривога, що вона практично не чує того, хто говорить.
«Слухач, занурений у себе» — людина, яка занадто велику увагу під час розмови приділяє собі, думаючи: «Який я маю вигляд: гарний чи поганий? Цікаво, як він мене сприймає — ученим чи дурним?» Такі люди захоплені собою тоді, коли варто було б більше уваги приділити змісту й значенню розмови.
«Інтелектуал» чи «слухач-логік» — людина, яка сприймає інформацію більше розумом, слухаючи лише те, що вона хоче чути, ніби відкидаючи від себе все інше. Основний її інтерес полягає в раціональній оцінці почутого; цей слухач часто нехтує емоційними та невербальними аспектами поведінки того, хто говорить. У результаті він слухає на другому рівні, сприймаючи тільки слова, а не все повідомлення в цілому. Оцінка сказаного зводиться часто до інтерпретації вербальних тверджень, що іноді призводить до втрати менш очевидного змісту висловлення чи намірів того, хто говорить.
«Слухач-бджола» — людина, яка слухає тільки те, що цікаво і важливо для неї самої. Все інше вона пускає повз вуха, вважаючи неважливим чи неправильним.
«Слухач-жало» — людина, яка тільки й чекає, коли співрозмовник припуститься помилки, щоб сказати йому про це і говорити тільки про це (Н. Бутенко).
Робота в міні-групах. Складіть діалоги, де б слухач мав такі ролі.
Слухач-жало.
Слухач-перебивала.
Слухач-симулянт.
-
Уважний слухач.
-
Колективна робота. Прочитайте тексти. Визначте причини
комунікативних помилок.
Текст № 1
У нас сьогодні неприйомний день!
О? Що ж там скоїлось? У мене дуже пріятний. Усі яблочкі спродала...
Необразованість! Не розумієте: у нас сьогодні прийому нема.
Якого прийому? Хіба нам в некрути кого отдавати?
З вами говорити — гороху наїстись! (М. Старицький).
Текст № 2
До вашої милості, пан очку,— зробіть ласку, пустіть Зіньку...
То єсть, как ато — сделайте «ласку»?
Та отож я і кажу: дівка на порі стала, скоро вже й рушники подавати треба...
Постой, постой, матушка! 9то какие же "ручники"? Допустим — замуж, но к чему тьі приплела зти свои "ручники"?
Стара вибачливо усміхнулась, немовби це не пан, а дурне дитя бозна-що лепетало, і повчально промовила:
Не плетуть їх у нас, а тчуть...
Хоть убейте, ничего не понимаю!.. Девка какая-то, старостві почему-то... Так, значит,— замуж, матушка? М-да... А кто же он, зтот герой романа? Как его?
Ні, не за Романа, а за Данила за Бондаренка (Б. Антоненко- Давидович).
Текст № З
Через того самоката
Посварилися ми з братом,
Брат мовчав і я мовчав,
А дідусь обох повчав:
Так до бійки недалеко!
Братик, плачучи,сказав:
(Г. Бойко)
Текст № 4
До польського бізнесмена завітав його російський колега з донькою. Поки батьки гомоніли про справи бізнесу, доньок бізнесменів залишили насамоті. Донька хазяїв хотіла зробити гості комплімент, порівнявши її обличчя з «красною ружею», тобто червоною трояндою. Натомість росіянка зрозуміла ці слова як образу — вона мала певність, що її обличчя польська ровесниця назвала «красной рожей», тобто червоною пикою. Вона розплакалася й кинулася скаржитися батькові; хоча помилку було пояснено, все ж атмосферу зустрічі було зіпсовано (З посібника).
Текст № 5
Я подивився на цю жінку. їй не сподобалося моє здивування.
Толю...
Я не Толя.
А хто ж ти тоді?
<...>
Текст № 6
Дядя Варфоломій хвилюється:
А Христина, що випадково зайшла сюди, каже:
А ти б чого хотів?
Як чого?
Якого хвістика?
Христина — сива бабуся й мудрих слів не розуміє (М. Хвильовий).
Текст № 7
...шановний пане Криленко. Я, бачите, заздрю цим гомункулам. Крім того, я думаю,— і Сердюк взяв зовсім професорський тон,— оскільки наша сучасність характеризується проблемами вищого порядку... Ви мене, очевидно, розумієте?
На жаль, ні,— вже трохи різко кинув Криленко, роздратований цим тоном співбесідника... (М. Хвильовий).
6. Прочитайте. Чи можна ситуацію, про яку йдеться в тексті,
вважати комунікативною помилкою? Визначте мовленнєві
тактики, ролі мовця та слухача.
ОТ ТОБІ Й ДІД
Вихідний день у музеї. А директор, академік Дмитро Іванович Яворницький, завжди приходив, щоб глянути хазяйським оком, чи все там гаразд.
Оглянувши цього разу музей, він чорним ходом вийшов у двір і присів на стільці біля ґанку. Скромно одягнений, з ціпком у руках, сивоусий у шапці, він був схожий на сторожа.
Скрипнула хвіртка. У двір музею ввійшли дві літні жінки.
От не пощастило! За кільки років приїхали в музей, а він, як на те, вихідний. Може, ви дідусю, якось тишком-нишком провели б нас? Ми вам віддячимо.
Дмитро Іванович усміхнувся в довгі вуса, а потім швидко ввійшов у роль діда-сторожа й сказав:
Воно трохи й незручно. Як наскочить начальство, так влетить мені, перепаде й вам.
А ви не бійтесь начальства: у вихідний день воно сидить вдома. Чого б то воно сюди зараз прийшло?
У цей час одна з жінок дістала гаманця, пошукала в ньому й витягла монету:
Візьміть, дідусю, тридцять копійок вам на чай, візьміть.
Дмитро Іванович, приховуючи усмішку, сказав:
Та я ж ще нічого для вас не зробив, а ви вже й на чай. Це вже там, пізніше. Ну, ходімо зі мною, проведу вже вас у музей.
Дві години водив їх «дід», давав пояснення, як звичайно, цікаво, дохідливо й з жартами.
А звідки ви все це знаєте?
Та давненько тут служу: наслухався, надивився та й запам'ятав собі, що воно й до чого.
Добре ви пояснюєте, все у вас до ладу. А скажіть, це ж тут працює професор Яворницький?
Тут.
А як би це його побачити? Він буває в музеї?
Щодня буває. От він перед вами й зараз.
Жінки переглянулись, зніяковіли, почервоніли й розгубилися вкрай. Одна з них шепнула другій: «А ми ж на чай наобіцяли! Кому? Яворницькому!» А потім схвильовано до Дмитра Івановича: «Ви нам пробачте нашу необачність. Щиро, від усієї душі, дякуємо вам за те, що поводили нас по музею».
Жінки попрощалися і, виходячи з подвір'я музею, промовили, зачудовано хитаючи головами: «От тобі й дід...» (І. Шаповал).
-
Підсумки уроку
-
Домашнє завдання
► Складіть діалог, використовуючи різні мовленнєві тактики.
Додаток
«Складові мовленнєвої ситуації»
Назва
Види
Визначення
а
св
н Я
св м и
І
®
Ч м о
Конкретна ситуація спілкування, в яку входять партнери по комунікації і яка спонукає її учасників до міжособистіс- ної взаємодії, визначає мовленнєву поведінку, способи реалізації комунікативного наміру (стратегію, тактику тощо)
д ч
А
С« М Ш
І
®
ч м о
в
й §
та й в
Відносно постійна, внутрішньо зв'язана і очікувана іншими система комунікативних (мовленнєвих) вчинків індивіда, значною мірою визначена його соціальним статусом, віковими та іншими чинниками
Це комунікативна поведінка людини,прийнята в суспільстві для відповідної соціальної ролі й ситуації. Наприклад, відповідної комунікативної поведінки очікують від учителя, батька, підлеглого, учня тощ
оНазва
Види
Визначення
Це той образ, який людина свідомо створює в спілкуванні для досягнення певної мети; те, що вона вирішила вдавати в конкретній ситуації спілкування, переслідуючи певну предметну мету. Ініціативна комунікативна роль може бути короткотривалою(прохач, вимогливий, «крутий») і довготривалою (борець за справедливість, романтик, світська дама, народний захисник).
А
Ч О
а, в й в
|