Уроку


Скачати 6.7 Mb.
Назва Уроку
Сторінка 8/53
Дата 11.10.2013
Розмір 6.7 Mb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Історія > Урок
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   53

оПрочитайте вислови. З'ясуйте, чи є повторювані слова спіль- нокореневими або формами одного слова.

1. Віками народ витворював цю мову, витворив її, одну з най- багатших мов слов'янства; триста тисяч пісень склала Україна цією мовою, в тім числі явивши пісенні шедеври незрівняної краси, дала світові Україна геніальних поетів, зажило україн­ське слово шани й визнання серед народів близьких і далеких (О. Гончар). 2. На коні їде і коня шукає. 3. Сорока — сороці, ворона — вороні, та й піде чутка (Народна творчість). 4. Вос­кову кульку опускаю в нірку, щоб вивудити звідти павучка. І він вчепився, той дурний павук, той хрестовик, страхітливий паву- чисько. Та я боюся брать його до рук. Ти он який! — лиш роз­дивлюся зблизька (Б. Бровиченко).

  • Чим різняться між собою спільнокореневі слова і форми одного і того ж слова?

    1. Вибірковий диктант. Запишіть спільнокореневі слова в одну колонку, а форми одного і того ж слова — в другу.

1. Диво, дивний, дивом, дива, дивовижний, дивак. 2. Бла­кить, блакитноокий, блакитний, блакиті, блакитного, блакитні­ший, блакиттю. 3. Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінко, дзвіниця, дзвеніти, дзвінкотіти.

  1. У наведених реченнях знайдіть спільнокореневі слова, роз­беріть їх за будовою. Поясніть їх лексичне значення та вста­новіть, якими частинами мови вони є.

1. Нахмарилась хмара хмарно, хмаринку хмурить нехмарно (Б. Тиха). 2. Хліб. Хлібина. Хліб-сіль. Хлібороб. З первовіку святі слова. Бережу їх у серці, але й пам'ятаю: той же корінь і в слові «нахлібник» (С. Павленко).

  • Складіть власний каламбур зі спільнокореневими словами.

  1. Утворіть спільнокореневі слова від поданих таким чином, щоб вони становили різні частини мови.

Свіжий, мрія, чайка, два.

  1. Прочитайте текст. Дайте визначення поняттям мотивоване слово та мотивуюче слово. Чим мотивоване слово відрізня­ється від мотивуючого? Як ці поняття пов'язані між собою? До основних теоретичних понять словотвору належить моти­вація, словотвірна похідність, словотвірне значення та ін.

Словотвірна мотивація — семантична і формальна зумовле­ність значення похідного слова значеннями його складників;

семантичні й формальні відношення між похідним і твірним словом.

Мотивація встановлюється між двома однокореневими сло­вами, одне з яких із формального і семантичного погляду є первин­ним, а інше — вторинним, мотивованим. Мотивоване складніше за структурою (має більше морфем), ніж мотивуюче. Воно є дво­членним: складається з мотивуючої (твірної) основи і форманта (чит-ач, спів ець, учитель-ство, не-антагоністичний, не-ус- відомлений, солонкува-тість). Слова, мотивовані двома чи більше мотивуючими словами, мають складнішу мотивуючу основу (сонц- е-любив/ий/, авт-о-відповід-ач, природ-о-знав-ств / о/). У наведе­них прикладах мотивуючими є відповідно слова сонце і любити, авто і відповідати, природа і знати, а формантами інтерфікси -е-, -о- і суфікси -ив-, -ач-, -ств-. Отже, мотивоване слово фор­мально і семантично складніше. Щоправда, трапляються випадки, коли ускладнення в семантичному плані супроводжується спро­щенням формального плану (інтимний — інтим, бігати — біг) (М. Кочерган).

Коментар учителя. У сучасній лінгвістичній літературі для позначення словотвірної пари слів використовуються різні тер­міни: твірне і похідне слово, мотивуюче і мотивоване, базове і вивідне (3. Сікорська).

9. Установіть мотивовані та мотивуючі слова.

Правдивий, хліб, мороз, читати, учити, ніч, неусвідомлений, танцюрист, правда, морозиво, усвідомлений, читач, нічний, хліб­ний, танцювати, учитель.

  1. До поданих слів доберіть мотивовані слова.

День, земля, сонце, праця, вітер, комп'ютер.

  1. Прочитайте. Випишіть виділені мотивуючі слова й утворіть

від них усі можливі мотивовані.

Корені можна характеризувати так, як і учнів у класі. Одні з них трудівники. Інші живуть собі тихо, не втручаються в усі сфери життя. Серед 12 тисяч коренів виділяється активне ядро з трьох сотень, навколо якого групується 20 тисяч слів. Твірними в таких гніздах є слова, що виражають життєво важливі для людини поняття: бути, мати, нести, ходити, робити, земля, хліб, сіль, білий.

Жити словам у гніздах добре. І значення, і зовнішній вигляд у них подібні до твірного слова. Коли корінь гнізда міцний, то

й родина похідних слів велика й здатна до виконання безлічі функцій у мові, у першу чергу до називання багатьох категорій людей, предметів, властивостей, явищ (Н. Клименко).

  1. Підсумки уроку

  • Що вивчає словотвір?

  • Що є предметом морфеміки?

  • Як морфеміка та словотвір пов'язані між собою?

  • Що таке значущі частини слова (морфеми)?

  • Яка морфема називається коренем? Які бувають корені? Наве­діть приклади.

  • Що таке мотивуюче та мотивоване слово?

    1. Домашнє завдання

  • Графічно визначте будову слова в поданих словах. Вкажіть вид кореня (зв'язаний чи незв'язаний). Доберіть мотивоване чи мотивуюче слово.

  • Прочитали, захист, гідність, писар, сіль, комар, написаний, вовчок, веселенько.

Урок № 80

ОСНОВА СЛОВА. ПОХІДНІ І НЕПОХІДНІ ОСНОВИ.

ТВІРНА ОСНОВА ТА СЛОВОТВОРЧИЙ ФОРМАНТ.

СЛОВОТВІРНИЙ ТИП І СЛОВОТВІРНЕ ЗНАЧЕННЯ

Мета: поглибити знання учнів про основу слова як частину

слова, ознайомити з поняттями словотвірний тип і словотвірне значення; формувати вміння визначати морфологічний тип основи слова, знаходити твірну основу, складати словотвірні ланцюжки, а також уводити слова до словотвірного типу та встановлю­вати їх словотвірне значення; виховувати інтерес до лінгвістичних явищ.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Ознайомлення з темою та метою уроку

III. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завдань

1. Прочитайте текст. Визначте, що таке основа слова, які є мор­фологічні типи основ. Які основи називаються твірними?

Розгляд будови слова передбачає виділення його основи. У плані значення вона передає індивідуальний зміст слова, чим відрізняється від кореня, який є значеннєвою морфемою групи споріднених за цим коренем слів.

У плані вираження основа слів становить частину слова без матеріально вираженої чи нульової флексії, а в дієсловах укра­їнської мови — також частину слова без формотворчого суфікса інфінітива -ти (або розмовного варіанта -ть).

До основи може входити або сам корінь, або корінь разом з словотворчими чи формотворчими афіксами — префіксами, суфіксами, крім суфікса інфінітива -ти (-ть). Залежно від цього виділяються основи непохідні і похідні.

Непохідною називається така основа, яка не поділяється на морфеми, як-от: дім, мов а. У цих словах основа збігається за звуковим складом з коренем. Наявність чи відсутність флексії до уваги не береться, бо флексія не становить елемента основи.

Коли ж основа членується на корінь і афікси, її називають похідною, наприклад: брат ик, брат-ер-ств-о.

Для того, щоб усвідомити процес творення слова в живій мов­ній практиці, недостатньо розкласти його на морфеми, виділити корінь чи навіть встановити морфологічний тип основи. Треба знайти те слово, зокрема ту його частину, з якої виведена похідна лексема. Цю частину похідного слова називають твірною осно­вою. Отже, твірною вважається така основа, на базі якої тим чи іншим словотвірним способом сучасної мови безпосередньо утво­рене інше слово і яка є його складовою частиною.

Похідні слова можуть утворюватися від різних типів основ — непохідних і похідних. Так, для дієслова української мови учити твірною є непохідна основа уч-, а для слів учитель, учитель­ство — похідні основи: учи- стосовно першого прикладу, учи- тель- щодо другого (За С. Дорошенком).

Коментар учителя. Отже, похідною основою називається основа нового слова, утворена за допомогою афіксів. До складу похідної основи, крім твірної основи, входить словотворчий афікс: суфікс, префікс, постфікс, інтерфікс, зрідка флексія із словотвор­чою функцією (кум — кума).

Усі ці афікси називають у словотворі словотворчими засобами (формантами) (3 підручника).

► Поміркуйте, чому основа слова і його твірна основа часто різні за будовою.

  1. У поданих словах визначте основу, охарактеризуйте її (по­хідна / непохідна).

Спекотний, зелений, дощ, нічний, морозиво, голова, побра­тим, братерський, ворота, правдивий.

  1. Визначте, яка основа є твірною для наведених слів. Запишіть за зразком.

Зразок. Читання <�— читати.

Чорнило (чорний, чорнильний, чорніти); доброта (добро, доб­рий, добрішати); гайочок (гай, гайок, гайовий); медичний (медик, медицина, медикаменти); мудрець (мудрощі, мудрий, мудрість); веселий (веселка, веселість, веселити).

  1. Знайдіть і запишіть твірну основу до поданих слів. Доберіть мотивовані слова.

Людяність, подорожник, безвольний, білесенький, стільчик, просинь, зернистий, засніжитися, вчителька, продавець, пере­просити, співрозмовник, змалювання.

  1. Визначте у словах твірну основу і словотворчі афікси.

Море, морський, моряк, морячка, приморський, заморський; читати, читання, читанка, перечитувати, читач, зачитатися; бага­тий, багатство, багач, багато, багатіти, розбагатіти, збагатіти.

  1. Для наведених слів установіть мотивуючі слова та твірні основи.

Мармурувальник, шифрувальник, бетонування, залізобетон, проектувальник.

  1. Згрупуйте подані слова в дві колонки: з граматичними афік­сами; зі словотворчими.

Мудрий, мудрагель, мудрець, мудріший, мудрість, мудріти, мудрішати, мудрощі, мудрування, мудрувати, мудро, помудрі- шаю, мудрація.

Коментар учителя. Ряд спільнокореневих слів, розташова­них відповідно до послідовності їх творення, називається слово­твірним ланцюжком. Наприклад: плід —> плідний —> плідник —> плідниковий (З посібника).

  1. Запишіть спільнокореневі слова, розташувавши їх послідовно у словотвірному ланцюжку.

Народ, народний, народногосподарський, народовладдя, на­родник, народництво; печаль, печальний, печальненький, печа­литися, запечалившись, запечалений, печальність, запечалитися; хвилинний, хвиля, хвилина, хвилька, хвилинонька, хвилиночка, щохвилинно.

► Самостійно складіть декілька словотвірних ланцюжків.

9. Знайдіть помилки у визначенні твірної основи.

Посміх <�— посміхатися; степ <�— степовий; довозити <�— довіз; учителювати <�— учителювання; водяний <�— вода; підхід <�— підхо­дити; відлітати <�— відліт; лісовий <�— ліс.

Коментар учителя. Сукупність різнокореневих слів, що мають спільні афікси (суфікси, префікси), становлять словотвір­ний тип (модель). Слова одного словотвірного типу належать до од­нієї частини мови і мають спільне словотвірне значення, напри­клад, є назвами людей за місцем проживання: киянин, львів'янин, вінничанин або є назвами осіб за видами діяльності: газетяр, маляр, школяр, шахтар, слюсар, каменяр і т. д. (З посібника).

  1. Доведіть, що кожний рядок становить словотвірний тип. Які спільні афікси мають слова в кожному словотвірному типі? Установіть словотвірне значення наведених слів.

  • Найкращий, найрозумніший, найвідповідальніший, наймо- гутніший.

  • Мідний, залізний, дерев'яний, скляний.

  • Бібліотекар, аптекар, токар, поштар.

  • Каченя, зайченя, мишеня, лисеня.

  • Київський, одеський, луганський, харківський.

  • Гарбузиння, огудиння, кукурудзиння, маковиння.

    1. Самостійно складіть кілька словотвірних типів.

    2. Доберіть до поданих слів різнокореневі слова таким чином, щоб усі вони мали спільне словотвірне значення.

Ткацький, зеленуватий, розмалювати, перекладач, лікарка.

IV. Підсумки уроку

  • Що таке основа слова? Наведіть приклади.

  • Які основи називаються непохідними? Наведіть приклади.

  • Які основи називаються похідними? Наведіть приклади.

  • Що таке твірна основа? Наведіть приклади.

  • Що таке словотвірний тип та словотвірне значення? Наведіть приклади.

V. Домашнє завдання

► Підготуйте лінгвістичне повідомлення на одну із тем: «Су­фікси — великі трудівники», «Роль префікса у збагаченні рід­ної мови», «Корінь — основна частина слова».

Урок № 81

ОСНОВНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ: МОРФОЛОГІЧНІ І НЕМОРФОЛОГІЧНІ. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ОСНОВО-І СЛОВОСКЛАДАННЯ, АБРЕВІАТУР, СКПАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ

Мета: поглибити знання школярів про основні способи

словотвору в сучасній українській мові, подати відомості про особливості вживання осново- і сло­воскладання, абревіатур, складноскорочених слів та їх стилістичні функції; розвивати вміння визна­чати спосіб творення відомих слів, виконувати сло­вотворчий аналіз слів, читати та розшифровувати складноскорочені слова; виховувати любов до рід­ного слова.

Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок.

Обладнання: копії текстів, схема «Основні способи словотвору в сучасній українській мові», таблиця «Творення складноскорочених слів (абревіатур)».

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Ознайомлення з темою та метою уроку

  3. Засвоєння нових знань

    1. Робота зі схемою «Основні способи словотвору в сучасній українській мові». Розгляньте схему та побудуйте лінгвіс­тичне повідомлення про існуючі способи словотворення. Ко­ротко охарактеризуйте кожен з них, наведіть приклади.

    2. Прочитайте подані слова. Вкажіть спосіб, яким вони утворені.

Недобрий, підсвічник, глушина, премудрість, читач, чайник, шнурок, листопад, машинобудівельний, «Таврія», молодість,




УТН, ткацтво, безвідповідально, котрийсь, хмарочос, білісінь­кій, НТР, затишок, гарбузище, синьо-жовтий, приморський, вітерець, ПТУ.

3. Утворіть нові слова різними способами.

  • Префіксальним: будова, ходити, писати.

  • Суфіксальним: довірливий, відвертий, високий.

  • Префіксально-суфіксальним: танцювати, бесіда, повільний.

  • Основоскладання: Чорне море, залізо і бетон, чорні брови.

  • Морфолого-синтаксичним: вчений, коло двору, відпочиваючий.

  • Лексико-синтаксичним: підписаний вище, добрий день, зірви голова.

  • Лексико-семантичним: ткач, Півні (назва села), Перебудова (період у житті колишнього СРСР).

► Уведіть утворені слова в речення.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   53

Схожі:

Уроку Тема уроку: Пристрої введення-виведення інформації. 
Структура і тип уроку повністю відповідають меті і завданням уроку, тобто науковий рівень уроку відповідає сучасним вимогам
Уроку. Прямокутна система координату просторі. Мета уроку: знайомство...
В кінці уроку збираються учнівські зошити для перевірки їх ведення й виконання домашнього завдання
Уроку виробничого навчання
Велигодська Л. С. чітко в доступній формі розкрила тему та мету уроку на всіх етапах структури уроку
Уроку; тема уроку не записується на дошці; мета уроку не узгоджується...
«загравання» з учнями, намагання сподобатись, невміння знайти правильний тон; вживання пестливих слів
КОНСПЕКТ УРОКУ З ФІЗИКИ (10 КЛАС) Тема уроку
Комп'ютер, мультимедійний проектор, презентація до уроку, програмне середовище «Жива фізика»
УРОКУ Тема уроку
Методична мета уроку: Інтерактивне навчання учнів графічного представлення даних електронних таблиць засобами мультимедіа з використанням...
Уроку: урок засвоєння нових знань. КМЗ уроку
Мета уроку: вивчити види впливу електричного струму на організм людини, особливості ураження електрострумом
Тема уроку. Зрізана піраміда. Мета уроку
Мета уроку: вивчення властивості площини, яка перетинає піраміду і паралельна основі; формування поняття зрізаної піраміди
Уроку Тема уроку: Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання  
Мета уроку: Ознайомити учнів з основними причинами виробничого травматизм та професійних захворювань та їх наслідками
План-конспект уроку інформатики в 7 класі Тема уроку
Тема уроку: Робота з текстовою інформацією. Призначення та основні функції текстового редактора. Текстові процесори. MS Word. Поняття...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка