Уроку


Скачати 6.7 Mb.
Назва Уроку
Сторінка 9/53
Дата 11.10.2013
Розмір 6.7 Mb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Історія > Урок
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   53

IV. Закріплення вивченого матеріалу

  1. Утворіть префіксальним способом спільнокореневі слова. Якого значення словам надають префікси? Як можна назвати одна­кові префікси, що утворюють різні частини мови?

Художній, рідний, високий, чистий, широкий; спів, звук, смак; гадати, думати, писати.

  1. Прочитайте текст. Визначте, за допомогою чого автор дося­гає образної виразності тексту. Вкажіть спосіб творення виді­лених слів. Знайдіть слова із суфіксами. Якого відтінку вони надають слову?

А поглянеш на розсипані хатки, на завіяні снігом лужки та діброви, на мовчазні під місяцем верби, на притихлі садочки й криниці, згадаєш петрівчанські стіжки й копиці, скрипливі ворота чи підведені тінями тини — і звідусіль сколихнеться, оживе чиєсь кохання. Отак від хати до хати, від стежки до стежки будеш іти давніми чи свіжими слідами його (М. Стельмах).

  1. Розподіліть наведені дієслова залежно від способу творення.

Розгнівати, перелякати, гнатися, заслухати, зустрітися, напра­цюватися, сполучати, зневіритися, засніжити.

  1. Прочитайте речення. Випишіть слова, утворені неморфоло- гічними способами творення. Прокоментуйте спосіб творення.

1. Софійка, розповідаючи, смішно імітує того шепелявого про- дайдушу (О. Гончар). 2. Радий будь, що в нас, майстрів, лежачого не б'ють (Леся Українка). 3. Ось уже кілька десятиліть у всьому

світі з перемінним успіхом борються з комп'ютерними вірусами (З газети). 4. «Сокіл» — хокейна команда Києва (3 підручника). 5. А потім Гітлер, напустивши на цю землю «пантер», «тигрів» і простих, і «королівських» танків моторизованої піхоти, почав доводити, що ота чорнобрива молодиця, кароока і вишнегуба не Оксана Пшенична, а Берта чи Герта Трінбенбрінкен (Остап Вишня). 6. Україні потрібне не таке загальне піднесення еконо­міки, як реанімації її за рахунок активізації структурної пере­будови (3 газети). 7. Ми знов і знов розгортаємо немеркнучі сто­рінки «Кобзаря» (О. Гончар).

    1. Знайдіть зайве слово (наприклад, усі слова утворені морфо­логічним способом, а одне — неморфологічним і навпаки).

  • Зелений, залізний, поранений, самотній.

  • Супутник, путівник, шляховик, мандрівник.

  • Одинадцять, обидва, сімсот, дев'ятий.

  • ПТУ, ВНЗ, неп, ГЕС, нечисть.

  1. Визначте, якими способами утворені авторські неологізми в наведених уривках.

1. ...Тим криком немовляти з окопу мовби сама земля бунту- валася проти цього кінецьсвітнього хаосу з сліпим, моторошним, на скалки розбризканим сонцем (О. Гончар). 2. Жайворонить високий крилас, А кругом — верболозові нетрі (М. Драй-Хмара). 3. Не говоріть від імені народу,— Розперетричі ви йому впе­клись! (Л. Костенко). 4. Він таки красен, цей світ, і здорово було б у ньому, не старіючи, весен триста провеснувати (О. Гон­чар). 5. Чи так тебе, Душе, кайданить крутія Крута мого життя (І. Драч). 6. Неосяжна осонцена днина, І собором дзвінким Укра­їна написалась на мурах турами (Б. Стус). 7. Хай загине, хай загине Мрійновтома сонних плес (Б. Чумак).

  1. Замініть словосполучення одним складним словом. Визначте його будову та спосіб творення.

Той, хто приносить мир; який походить з іншої землі; вкла­дення капіталу; період, коли косять сіно; схожий на кулю; по­дібний до правди; час писати; віє сухий вітер; той, хто робить хліб; зелений і жовтий.

  1. Розшифруйте складноскорочені слова. Визначте словотвірну базу поданих абревіатур.

Автопарк, США, загс, медфак, метробуд, МОН, завуч, універ­маг, СПУ, медпункт, ЮНЕСКО, педучилище, редколегія, НЛО, профспілка, облвиконком, санепідеміологічний, СНД, ветлікар, спортмайданчик, АЕС, літредактор, військкомат, АПН України, міськвно, ООН, телефільм, райрада.

9. Розгляньте пам'ятку «Творення складноскорочених слів (абре­віатур)».

ПАМ'ЯТКА

«Творення складноскорочених слів (абревіатур)»

Складноскорочені слова (абревіатури) можуть утворюватися:

  1. складанням частин кожного з твірних слів, що входять до базового словосполучення: завмаг <�— завідувач магазину,

  2. складанням частини твірного слова й цілого твірного слова: держадміністрація <�— державна адміністрація;

  3. складанням назв початкових літер твірних слів: УТН (у-тпе-ен) <�— Українські телевізійні новини;

  4. складанням початкових звуків твірних слів: загс <�— запис актів громадянського стану;

  5. складанням початкових частин і звуків, букв, цифр тощо: облвно <�— обласний відділ народної освіти

10. Вибірковий диктант. Запишіть слова у дві колонки: складнос­корочені; складні. Поясніть їх значення і правопис.

Біло-рожевий, держбюджет, хмарочос, член-кореспондент, Кабмін, сількор, світлошкірий, спортмайданчик, лісгосп, лісо­степ, Мін'юст, синьо-жовтий, правосторонній, землетрус, техред, двотомник, міськбанк, військовослужбовець, будматеріали.

  1. Підсумки уроку

  • Назвіть морфологічні способи творення слів.

  • Назвіть неморфологічні способи творення слів.

  • Який спосіб творення слів називається префіксальним, суфік­сальним, префіксально-суфіксальним? Наведіть приклади.

  • Який спосіб творення слів називається лексико-синтаксичним? Відповідь проілюструйте прикладами.

  • Який спосіб творення слів називається морфолого-синтак- сичним? Наведіть приклади.

  • Який спосіб творення слів називають лексико-семантичним? Наведіть приклади.

  1. Домашнє завдання

► Написати твір-роздум на тему: «Людина і зброя», використо­вуючи слова різних способів творення із дотриманням норм українського словотвору.

Урок № 82

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 16.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗМОВНОГО ТА НАУКОВОГО СТИЛІВ.

ТРАНСФОРМУВАННЯ ТЕКСТУ ОДНОГО СТИЛЮ В ІНШИЙ

Мета: поглибити знання школярів про особливості на­

укового та розмовного стилів; формувати вміння характеризувати лексичні, морфологічні, синтак­сичні особливості розмовного й наукового стилів, удосконалювати володіння технікою інформацій­ного опрацювання текстів різних функціональних стилів і жанрів, розвивати вміння трансформову- вати текст одного стилю в інший стиль, формулю­вати узагальнення, складати таблиці; виховувати любов до рідної мови. Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. Обладнання: копії текстів, схеми «Мовні особливості розмовного стилю» та «Мовні особливості наукового стилю».

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Ознайомлення з темою та метою уроку

  3. Актуалізація опорних знань

  • Яка сфера спілкування розмовного стилю?

  • Яка сфера спілкування наукового стилю?

  • Яка мета мовлення розмовного стилю?

  • Яка мета наукового стилю?

  • У якому жанрі реалізується розмовний стиль?

  • Пригадайте основні жанри наукового стилю.

  1. Формування комунікативних умінь

1. Робота в групах.

Група 1

► Прочитайте текст. На його основі доповніть схему «Мовні

особливості розмовного стилю», назвавши типові ознаки лек­сичного, граматичного та синтаксичного мовних рівнів. Під­готуйте лінгвістичне повідомлення.

Ярина Васюхно, туманіючи зором та раз у раз прикушуючи губи, розказує:

— Ото нагостювалася в сестри, ото нагостювалася! Й треба ж було повіятися до неї та ще й дітей узяти. А як могла не повія­тися, коли в кожному листі пише: приїдь і приїдь, не бачилися давно, чомусь нездужається. Справді, очуняла трохи Килина, як ми явилися... Ой, Лебедин отой! Що там коїлося... Скільки там перемучилася, поки білети взяла. А люди, люди! Поїзд прийшов, ну моя мала Олька й скочила в тамбур. Тоді я до Ілька, що стеріг коша на вокзалі. Впхнула коша, сама влізла, поїзд рушив, а Ілько й зостався. Хотіла на ходу з вагона вискочити, а як вискочити, коли людиська кругом, і ти — як у могилі. То вже на якійсь станції видряпалася з вагона, поки добралася до Лебедина — час минув, нема дитини. Бігаю по станції, кричу, нема Ілька. Весь Лебедин оббігала — нема. Знов до сестри поїхала в село, може, там, думаю, а його нема. Пішла по селах, питаю, може, хто бачив, хто чув,— ніхто не бачив, не чув. І вже війна, то де його шукати. Подалася додому, якось добралася, ні жива, ні мертва. Добре, хоч Ольку застала вдома. Хоч мала дитина, а не загубилася, сама зна­йшла дорогу додому, та й люди помогли (Є. Гуцало).


Мовні особливості розмовного стилю





Група 2

► Прочитайте текст. На його основі доповніть схему «Мовні особливості наукового стилю», назвавши типові ознаки лек­сичного, граматичного та синтаксичного мовних рівнів. Під­готуйте лінгвістичне повідомлення.

Загальновідоме твердження про відображення в мові націо­нальної культури знаходить вираження в таких поняттях сучас­ної когнітивістики, як прецедентні тексти, національні символи, знаки культури, ремінісценції, мовно-естетичні знаки культури, логоепістеми. З погляду структури — це різнорівневі мовні оди­ниці, до яких належать слова-поняття, приказки, прислів'я, кри­латі вислови, фразеологізми, афоризми, рядки із творів художньої літератури тощо. Всі ці різнорівневі одиниці акумулюють певні «кванти» знання культури... Мовець реагує на пізнання й оцінку навколишньої дійсності, використовуючи відповідні одиниці мов­ного коду. Цим одиницям властива інформаційна спадковість (історична наступність). Невіддільним компонентом їхньої семан­тики виступає оцінний компонент, що обтяжений знаннями про естетичні цінності національної культури. Матеріальні оболонки висловів, афоризмів, цитат у момент їхнього «вторинного» вико­ристання фіксують духовний досвід людини в культурному сере­довищі (С. Єрмоленко).


Мовні особливості наукового стилю





  1. Робота в міні-групах. Кожна група отримує картку із зав­данням скласти текст-опис такого природного явища як дощ: 1-ша група — в науковому стилі; 2-га група — в розмовному стилі; 3-тя група — в художньому стилі. По черзі представ­ники кожної групи зачитують створений текст. Завдання ін­ших груп — визначити стиль та його характерні ознаки.

  2. Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність. Об­ґрунтуйте свою думку. Проведіть стилістичний експеримент: спробуйте скласти діалог у розмовному стилі на тему «Нове життя мертвих мов», використовуючи інформацію з поданого тексту. Що змінилося?

Буває, що затихають чарівні звуки якоїсь мови, вона перестає бути засобом усного спілкування і зберігається лише в пам'ятках давнього письменства. Такою мовою є, наприклад, давньогрецька.

Мова немовби вмирає і заховує свою красу у нетлінних творін­нях художників слова. Тому називають її мертвою. Але подібний стан іноді є відносним. Бо деякі мертві мови продовжують життя в сучасних мовах, мовах нащадках, що розвинулися на їхній основі. Або настають моменти, коли раптово пробуджується ціка­вість людей до стародавньої культури і мови. Мова оживає, нага­дує про себе чарами слова і велить не забувати їх. Так сталося з давньогрецькою мовою. Вона ніби прокинулася і зазвучала знову. У 18 столітті народилася мода на давньогрецькі назви. І зазвучала давньогрецька мова в найменуваннях міст. Завітаймо до цих міст — Херсона, Сімферополя, Одеси. У назвах вчувається відгомін давніх епох, незнищенність людського слова. На крилах античності найменування линуть у прийдешнє (І. Вихованець).

  • Знайдіть у тексті приклади наукової метафорики. Обґрун­туйте доцільність використання цього стилістичного прийому в науковому стилі.

  • Які мертві мови ви знаєте? Чи продовжують вони своє життя в українській мові?

4. Прочитайте художні описи вітру. Спробуйте подати наукове визначення цієї стихії. Що ви для цього змінили? Після скла­дення тексту порівняйте свій варіант з енциклопедичною стат­тею.

Сьогодні зрання знялася завірюха. З півночі, з-за Дніпра, набі­гли на місто густі хмари, вулицями промчали вітри, і ось за вікном хурделить несамовита метелиця. Вона рве і шарпає довге гілля самотнього дерева проти мого вікна, гуде в дротах, стогне десь у димарі... Ні, таки направді повернулася зима! Я люблю завірюху. Люблю її розгнуздану, дику стихію, що летить наохляп степами, пролітає селами й вдирається до міста. Тоді я ходжу засніженими міськими вулицями, рішуче ступаю в перевої та замети й прислу­хаюся до її крижаної лірики. Завірюха сміється і плаче, стогне й шаленіє, вона співає весільної і воднораз похоронної, в її співі жура й мажор початку й кінця (Б. Антоненко-Давидович).


ВІТЕР


То затанцює на роздоллі, То сумовито заспіва, То розтривоженій тополі Останнє листя обрива.

То, невдоволений собою І вересневим вітражем, Траву байдужою рукою

Погладить, як дитя чуж


е


(Л. Талалай)

5. Складіть порівняльну таблицю розмовного і наукового стилів.

  1. Підсумки уроку

  2. Домашнє завдання

► Випишіть з художньої літератури текст художнього стилю.

Трансформуйте його в науковий.

Урок № 83

ІСТОРИЧНІ ЗМІНИ В МОРФЕМНОМУ СКЛАДІ СЛОВА:

СПРОЩЕННЯ, ПЕРЕРОЗКЛАД, УСКЛАДНЕННЯ.

ЕТИМОЛОГІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ СЛІВ.

МОРФЕМНИЙ СЛОВНИК. ЕТИМОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВОТВОРУ

Мета: ознайомити десятикласників з видами історичних

змін в морфемному складі слова, навчити розрізняти такі історичні процеси, як спрощення, перерозклад, ускладнення; формувати вміння виконувати мор­фемний і словотвірний аналіз слів, використовуючи тлумачний та етимологічний словник, з'ясовувати етимологію слів; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення лінгвістичних явищ. Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів, таблиця «Схеми морфемного і слово­твірного розбору», морфемний, тлумачний та ети­мологічний словники.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Ознайомлення з темою та метою уроку

  3. Засвоєння нових знань

1. Прочитайте текст. Складіть запитання до статті.

ЗМІНИ В МОРФЕМНІЙ СТРУКТУРІ СЛОВА

У процесі історичного розвитку мови первинний морфемний склад слова може зазнавати змін. Відбувається злиття окремих морфем в одну (спрощення) або змінюється співвідношення між морфемами (перерозклад). Відомі також випадки ускладнення морфем.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   53

Схожі:

Уроку Тема уроку: Пристрої введення-виведення інформації. 
Структура і тип уроку повністю відповідають меті і завданням уроку, тобто науковий рівень уроку відповідає сучасним вимогам
Уроку. Прямокутна система координату просторі. Мета уроку: знайомство...
В кінці уроку збираються учнівські зошити для перевірки їх ведення й виконання домашнього завдання
Уроку виробничого навчання
Велигодська Л. С. чітко в доступній формі розкрила тему та мету уроку на всіх етапах структури уроку
Уроку; тема уроку не записується на дошці; мета уроку не узгоджується...
«загравання» з учнями, намагання сподобатись, невміння знайти правильний тон; вживання пестливих слів
КОНСПЕКТ УРОКУ З ФІЗИКИ (10 КЛАС) Тема уроку
Комп'ютер, мультимедійний проектор, презентація до уроку, програмне середовище «Жива фізика»
УРОКУ Тема уроку
Методична мета уроку: Інтерактивне навчання учнів графічного представлення даних електронних таблиць засобами мультимедіа з використанням...
Уроку: урок засвоєння нових знань. КМЗ уроку
Мета уроку: вивчити види впливу електричного струму на організм людини, особливості ураження електрострумом
Тема уроку. Зрізана піраміда. Мета уроку
Мета уроку: вивчення властивості площини, яка перетинає піраміду і паралельна основі; формування поняття зрізаної піраміди
Уроку Тема уроку: Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання  
Мета уроку: Ознайомити учнів з основними причинами виробничого травматизм та професійних захворювань та їх наслідками
План-конспект уроку інформатики в 7 класі Тема уроку
Тема уроку: Робота з текстовою інформацією. Призначення та основні функції текстового редактора. Текстові процесори. MS Word. Поняття...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка