Уроку


Скачати 6.7 Mb.
Назва Уроку
Сторінка 2/53
Дата 11.10.2013
Розмір 6.7 Mb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Історія > Урок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   53

Мета: поглибити знання школярів про предмет і завдання

фразеології, про основні ознаки фразеологізмів, спільні й відмінні риси фразеологічних одиниць і вільних словосполучень; розвивати вміння зна­ходити в тексті фразеологізми, пояснювати їх зна­чення, визначати їх вид; виховувати любов до фра­зеологічного багатства української мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: фразеологічний словник, таблиця «Основні ознаки фразеологізмів», картки для індивідуальної роботи, малюнки-загадки.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Ознайомлення з темою та метою уроку

  3. Засвоєння нового матеріалу

в процесі виконання практичних завдань

Коментар учителя. Предмети і явища, ознаки і дії позна­чаються не лише словами, а й стійкими сполуками слів, поши­реними в мові з відповідним змістом.

Такі сполуки слів, граматично організовані за моделлю сло­восполучення чи речення, що виступають з усталеним ціліс­ним змістом, називаються фразеологізмами, або фразеологіч­ними зворотами, чи фразеологічними виразами. Вони становлять предмет фразеології (від /газів — «вираз, зворот мови» і Іо§оз — «учення») — учення про значеннєво-цілісні сполуки слів і цілі

речення, що функціонують у мові як еквіваленти (рівноцінні від­повідники) слів.

Подібно до слів фразеологізми виконують номінативну функ­цію — позначають предмети, ознаки, дії оточуючої дійсності. Біль­шість фразеологізмів співвідносна з частинами мови. Є звороти, рівнозначні іменникам, прикметникам, дієсловам, займенникам, прислівникам. Як і частини мови, вони виступають членами речення. Ця функціональна подібність фразеологізмів до слів дозволяє говорити про їх еквівалентність, тобто рівноцінність цих мовних одиниць (За С. Дорошенком).

► Дайте відповіді на питання:

  • що таке фразеологія? Що вивчає ця наука?

  • що таке фразеологізм?

  • які функції виконують фразеологізми?

    1. Прочитайте уривок. Яке із двох виділених словосполучень є фразеологізмом? Доведіть свою думку. Поміркуйте, чи одна­кове значення має слово грати в обох словосполученнях?

  • Толю! — все ще не відриваючись од зошитів, але вже голос­ніше каже мама.— Ти довго будеш на моїх нервах грати?

«На нервах, на нервах! Я ж на свищику граю, а не на нервах... І що тут поганого? Адже мама сама щойно похвалила мене за цей свищик. І завжди у неї голова болить. А от у мене ніколи не забо­лить, хоч сто років свистітиму...»

Кручу свищик і так і сяк, притуляю його до губів, а дмух­нути все ж боюся. Врешті наважуюсь — і мама цього разу вже відривається від зошитів.

  • Ти що, віника захотів? — сердито запитує вона.

З віником у мене давнє, не зовсім приємне знайомство, і я завмираю (А Дімаров).

  1. Порівняйте дві групи сполучень слів. Подумайте, які з них можна безкінечно поширювати, а які — ні. Зробіть висновки.

Зразок. Смачні груші — смачні великі груші, смачні великі червонобокі груші; груші на вербі (щось неможливе)


.



Бити байдики Полатати боки

Брати бика за рога

Ликом шитий Легкий хліб

Твердий горіх
Бити м'яч Полатати костюм Брати картоплю Шовком шитий Легкий туман Смачний горіх

3. Поміркуйте, чим відрізняється фразеологізм від вільного сло­восполучення? Порівняйте свої відповіді, розглянувши таб­лицю «Основні ознаки фразеологізмів».

Основні ознаки фразеологізмів

  1. Цілісність значення, яке постає внаслідок десемантизації окремих слів-складників, метафоризації, переосмислення вільного словосполучення.

  2. Фразеологічна відтворюваність.

  3. Відносна постійність компонентного складу і структури.

  4. Експресивність, яка особливо відчутна при порівнянні фра­зеологізму зі словом.

  5. Неможливість уставити в середину виразу якесь слово.

  6. Часткова невмотивованість значення.

  7. Дослівна неперекладність іншими мовами.

    1. Лінгвістична розминка. Дайте відповіді на запитання.

  • Яка істота може свиснути так, що ніхто й ніколи її не почує? (Рак).

  • Коли правда схожа на голку? (Коли очі коле).

  • Які ноги необхідно втратити, щоб міцно заснути? (Задні).

    1. Прочитайте. Подумайте, які з поданих сполук можуть ужи­ватися як фразеологічні. Складіть з кількома із них речення.

Каламутити воду, виляти хвостом, сильний вітер, гірка правда, високі пороги, високо літати, червоне яблуко, вовком дивитися, осине гніздо, тиха погода, вкоротити віку, вірний собі, яскра­вий день, проговорити годину, вухо ріже, лисячий хвіст, вов­чий квиток.

  1. Прочитайте. Охарактеризуйте кожен із видів. Наведіть при­клади.

ВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ Фразеологічні єдності — це такі стійкі мовні вирази, загальне значення яких пов'язане зі словами, що входять до складу цих виразів, тобто воно більшою чи меншою мірою вмотивоване зна­ченням складових частин кожного вислову.

Наприклад, вираз ні пари з уст означає «мовчати», «не гово­рити». Його значення зв'язане зі значенням іменників уста та пара, бо коли з уст не виходить пара, вони стулені, тобто пере­бувають у тому стані, який необхідний для того, щоб людина не говорила, мовчала.

Наприклад: біла ворона; прикусити язика.

Фразеологічні зрощення — це такі сполучення слів, які скла­дають неподільну цілісність і значення яких у сучасній мові не можна пов'язати з тими словами, що входять до фразеоло­гізму, тобто значення фразеологізму не вмотивоване значенням його складників.

Наприклад, вираз дати гарбуза означає відмову дівчини тому, хто до неї сватається, хоч такий зміст зовсім не витікає з лексич­ного значення слів, які входять до цього виразу. Наприклад: дуба врізати; пекти раків.

Фразеологічні сполучення — це такі стійкі мовні звороти, які характеризуються певною самостійністю складових частин. Одне слово у фразеологічному сполученні становить його ядро, а решта від нього залежить, характеризує. Центральне слово фразеоло­гічно обумовлене й не може бути замінене іншим; ті ж слова, які його характеризують, допускають взаємозаміну: порушити питання, порушити справу; зло бере, радість бере. Наприклад: брати участь; покласти край. Фразеологічні вирази — це стійкі за своїм складом і значен­ням одиниці, які складаються із слів з вільним лексичним зна­ченням і відтворюються в мові. Це приказки, прислів'я та кри­латі вислови.

Наприклад: 1. Серце — не камінь. 2. Як дбаєш, так і маєш (Народна творчість). 3. Інші часи — інші пісні (Н. Буало).

  1. Прочитайте речення. Знайдіть у них фразеологізми. Поясніть їх значення. За потреби скористайтеся словником. Визначте вид фразеологізмів.

1. Ходім додому, там мати місця собі не знайде (М. Вінгра- новський). 2. Дмитро ламав голову над іншим (ІО. Збанацький). 3. Хлопців як вітром здуло. Вони повмощувались на задньому сидінні (Б. Терен). 4. А до криниці — рукою подать. Ось вона — проти центрального входу (С. Зінчук). 5. Богдан між ними, як між двох вогнів (Л. Костенко). 6. Гідне подиву, що його не стяла шабля, що його не затоптали в болото кінські копита, що воно не розвіялося у вихорі навальних орд, а залишилося сіллю землі й народу (Б. Харчук).

  1. Робота з картками. Визначте вид фразеологізмів (фразео­логічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні спо­лучення, фразеологічні вирази). З'ясуйте значення кожної фразеологічної одиниці. З одним фразеологізмом побудуйте та запишіть речення.

Картка М 1

Держи язик за зубами. Залізна п'ята. Товкти воду в ступі. Через терни до зірок. Розкрити карти. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. Картка № 2

Як риба у воді. Тримати камінь за пазухою. Шануй учителя, як родителя. Пекти раки. Утерти носа. Розбити глек. Картка № З

Повісити носа. Точити ляси. Заговорив, як по писаному. Знов за рибу гроші. Між двох вогнів. Дати драпака.

9. Розгляньте малюнки-загадки. Запишіть фразеологізми, за­шифровані в цих малюнках. Укажіть їх вид.

Ключ. Лебедина пісня; вовк в овечій шкірі; крокодилові сльози; тягти кота за хвіст; мокра курка.

  1. Підсумки уроку

Дайте відповіді на питання:

  • Що вивчає фразеологія?

  • Які фразеологізми називають фразеологічними зрощеннями? Наведіть приклади.

  • Які фразеологізми називають фразеологічними сполученнями? Наведіть приклади.

  • Які фразеологічні одиниці називають фразеологічними висло­вами? Наведіть приклади.

  • Які фразеологізми належать до фразеологічних єдностей? Наведіть приклади.

    1. Домашнє завдання

► Випишіть з фразеологічного словника у три стовпчики 10 фра­зеологічних єдностей, 10 фразеологічних сполучень і стільки ж фразеологічних зрощень. Поясніть значення кожної фразео­логічної одиниці.

Урок № 67

ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Мета: поглибити знання учнів про можливі джерела похо­

дження фразеологізмів, їх виховний потенціал; вдо­сконалювати вміння розпізнавати в текстах фразео­логізми, визначати їх вид та пояснювати значення;

формувати комунікативні вміння доречно й пра­вильно використовувати фразеологічні одиниці в мовленні; виховувати у школярів любов до фразе­ологічного багатства рідної мови, відчуття її краси. Тип уроку: урок формування практичних навичок і умінь. Обладнання: копії текстів, фразеологічний словник, довідник, таблиця для заповнення «Джерела фразеології».

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Ознайомлення з темою та метою уроку

  3. Засвоєння нового матеріалу

у процесі виконання практичних завдань

1. Бесіда з учнями. Як ви розумієте подані вислови?

1. У деяких прислів'ях без імені або із самими звичайними іменами можуть приховуватись значні історичні спогади (М. Сум- цов). 2. Українська мова особливо щедро наділена прислів'ями, приказками, крилатими висловами, пісенними примовками. Вони — то філософськи роздумливі, то бадьоро-жартівливі, то святково-урочисті, то ліричні, поетично-таємничі... У них — спо­стережливість, досвід, життєві поняття та уявлення багатьох поко­лінь (А. Бортняк). 3. Усі віки й усі народи несуть золоті зерна в скарбницю мудрості людства. І крилаті слова долають безмежні віддалі простору й часу, даючи людям дорогоцінні іскри істини (Б. Коптілов). 4. Більшість фразеологізмів породжена талан­том, мудрістю народу; їхні конкретні автори зазвичай невідомі. Джерела української фразеології невичерпні: немає такої галузі суспільного життя, в якій би не продукувалися фразеологізми, котрі в усіх випадках з більшою чи меншою повнотою і вираз­ністю не належали до образних, поняттєво-емоційних засобів вираження наших думок, почувань (З посібника). 5. Неоцінен­ною скарбницею досвіду багатьох поколінь, народної мудрості, моралі й культури народу є його афористичне, живе слово — прислів'я і приказки, які прийшли до нас із сивої давнини. Про­миті часом, відшліфовані народом, ці золоті крупинки народного життя стали джерелом вітчизняної та вселюдської культури, а також чистим джерелом розвитку рідної мови (Г. Сагач). 6. Фра­зеологізми — іскрометні скарби мовної образності — передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит (Б. Ужченко). 7. Прислів'я невіддільні від життя людини, як її мова, пісня. Вони свідчать про гострий розум народу, його глибокі естетичні почуття, багатий духовний світ і високу мораль. Це велике народне багатство, справжній скарб, який народ свято береже і передає своїм дітям і онукам... Прислів'я, як і народ, безсмертні, це коштовні, немеркнучі його перлини. У них живе і дихає, сумує і радіє жива душа народу, органічно поєднується його історія і сучасність (З кн. «Україн­ські прислів'я і приказки»).

2. Прочитайте інформацію про значення та походження фразе­ологізмів. Визначте основні джерела фразеології.

Текст № 1

Фразеологізм «ПОЗОЛОТИТИ ПІЛЮЛЮ». — Що таке пілюля, знає кожен: це маленький шар, скатаний із лікувальної речо­вини (латинське слово «рііиіа» означає «шарик»). Однак навряд чи хтось з вас бачив колись «золочені» пілюлі.

Ліки, які вживають у пілюлях, далеко не завжди є приєм­ними на смак та вигляд. Тому в давнину аптекарі часто покривали їх солодкою речовиною красивого золотистого відтінку, бажаючи тим самим полонити маленьких дітей. Однак, будучи красивими зовні, пілюлі не втрачали своєї гіркоти.

Звідси пішло немало насмішкуватих образів: «позолотити пілюлю» — вказати на приємність чогось неприємного.

Текст № 2

Фразеологізм «ОКО ЗА ОКО, ЗУБ ЗА ЗУБ».— За часів гли­бокої давнини ці суворі слова були формулою правосуддя; озна­чали вони: «Злочинець має постраждати так само, як постраж­дала його жертва. Той, хто відсік руку, най втратить руку, хто вибив око повинен розпрощатися зі своїм оком». Як закон ці слова були записані в давньоєврейській книзі — Біблії. Багато народів, у тому числі й наші предки, додержувалися схожих законів.

Зараз цей вираз набув більш мирного значення. У нас воно означає те ж саме, що й: «Отримай по заслугам», «Як аукнеться, так і відкликнеться» (3 кн. «Из жизни слов»).

Текст № З

Фразеологізм «СІЗІФОВА ПРАЦЯ».— Так кажуть про чию- небудь безплідну, важку, нескінченну роботу. Чому саме сізі- фова? Хто такий Сізіф?

Сізіф був царем міста Корінфа. Спритний і хитрий володар зумів зібрати великі багатства. Сізіф зміг ошукати самого Тана- тоса, бога смерті, закувавши його в кайдани. На землі пере­стали вмирати люди, і ніхто вже не приносив жертви богам під­земного царства. Так минуло кілька років. Нарешті розсердився Зевс і наказав богу війни Аресу визволити Танатоса. Арес вико­нав наказ, і Танатос забрав Сізіфа в Аїд. Але хитрий Сізіф нака­зав дружині, щоб вона не влаштовувала після його смерті похо­ронних церемоній і не приносила жертв Аїду. Чекав-чекав Аїд належних йому жертв, та так і не дочекався. Тоді Сізіф відпро­сився в нього на землю. Він обіцяв, що накаже дружині прине­сти жертви і негайно повернеться. Аїд повірив Сізіфові, а той і не думав повертатися. Воскреслий Сізіф влаштував бучний бен­кет і став висміювати богів. Тоді Аїд зрозумів усе і знов послав Танатоса до зухвальця. Так Сізіф удруге потрапив у підземне царство.

Боги прирекли Сізіфа за всі його злочини на страшну кару. Він повинен вічно котити на круту гору важкий камінь. Як тільки камінь торкається вершини гори, він виривається з Сізіфових рук і летить у прірву. Тоді Сізіф, заточуючись від утоми, сходить за ним, і все починається спочатку. Ось звідки взявся крилатий вислів «сізіфова праця»...

Текст, № 4

Фразеологізм «ЯК З ГУСКИ ВОДА».— Скільки тобі не кажи, все — мов з гуски вода! — лає бабуся неслухняного онука. На пер­ший погляд, ніби нічого незвичного в цьому вислові й нема. Справді, гуска виходить з води суха, бо в її пір'ї міститься жир, який «відштовхує» воду так само, як сучасні плащі із спеціаль­ної тканини.

Але вчені довели, що слова «як з гуся вода» — частина дуже давнього замовляння: «З гуся вода, з лебедя вода, а з тебе, дитино моя, все лихе — на порожній ліс, на велику воду». Так примов­ляли, щоб вилікувати «зурочену» дитину, на яку хтось глянув «лихим оком». При цьому на дитину бризкали водою.

У наші дні примовка «як з гуски вода» вживається, коли гово­рять про людей, байдужих до справедливих зауважень інших.

Текст № 5

Фразеологізм «ЛИХО З РОЗУМУ». — Назва комедії О. С. Гри- боєдова стала крилатим висловом, бо добре визначала стано­вище талановитої, розумної людини в тяжких суспільних умовах царської Росії, в якій господарювали тупі самодури-чиновники (З кн. «У світі крилатих слів»).

► Складіть діалог з поданими фразеологізмами.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   53

Схожі:

Уроку Тема уроку: Пристрої введення-виведення інформації. 
Структура і тип уроку повністю відповідають меті і завданням уроку, тобто науковий рівень уроку відповідає сучасним вимогам
Уроку. Прямокутна система координату просторі. Мета уроку: знайомство...
В кінці уроку збираються учнівські зошити для перевірки їх ведення й виконання домашнього завдання
Уроку виробничого навчання
Велигодська Л. С. чітко в доступній формі розкрила тему та мету уроку на всіх етапах структури уроку
Уроку; тема уроку не записується на дошці; мета уроку не узгоджується...
«загравання» з учнями, намагання сподобатись, невміння знайти правильний тон; вживання пестливих слів
КОНСПЕКТ УРОКУ З ФІЗИКИ (10 КЛАС) Тема уроку
Комп'ютер, мультимедійний проектор, презентація до уроку, програмне середовище «Жива фізика»
УРОКУ Тема уроку
Методична мета уроку: Інтерактивне навчання учнів графічного представлення даних електронних таблиць засобами мультимедіа з використанням...
Уроку: урок засвоєння нових знань. КМЗ уроку
Мета уроку: вивчити види впливу електричного струму на організм людини, особливості ураження електрострумом
Тема уроку. Зрізана піраміда. Мета уроку
Мета уроку: вивчення властивості площини, яка перетинає піраміду і паралельна основі; формування поняття зрізаної піраміди
Уроку Тема уроку: Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання  
Мета уроку: Ознайомити учнів з основними причинами виробничого травматизм та професійних захворювань та їх наслідками
План-конспект уроку інформатики в 7 класі Тема уроку
Тема уроку: Робота з текстовою інформацією. Призначення та основні функції текстового редактора. Текстові процесори. MS Word. Поняття...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка