Мета: поглибити знання школярів про предмет і завдання
фразеології, про основні ознаки фразеологізмів, спільні й відмінні риси фразеологічних одиниць і вільних словосполучень; розвивати вміння знаходити в тексті фразеологізми, пояснювати їх значення, визначати їх вид; виховувати любов до фразеологічного багатства української мови.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: фразеологічний словник, таблиця «Основні ознаки фразеологізмів», картки для індивідуальної роботи, малюнки-загадки.
ХІД УРОКУ
-
Організаційний момент
-
Ознайомлення з темою та метою уроку
-
Засвоєння нового матеріалу
в процесі виконання практичних завдань
Коментар учителя. Предмети і явища, ознаки і дії позначаються не лише словами, а й стійкими сполуками слів, поширеними в мові з відповідним змістом.
Такі сполуки слів, граматично організовані за моделлю словосполучення чи речення, що виступають з усталеним цілісним змістом, називаються фразеологізмами, або фразеологічними зворотами, чи фразеологічними виразами. Вони становлять предмет фразеології (від /газів — «вираз, зворот мови» і Іо§оз — «учення») — учення про значеннєво-цілісні сполуки слів і цілі
речення, що функціонують у мові як еквіваленти (рівноцінні відповідники) слів.
Подібно до слів фразеологізми виконують номінативну функцію — позначають предмети, ознаки, дії оточуючої дійсності. Більшість фразеологізмів співвідносна з частинами мови. Є звороти, рівнозначні іменникам, прикметникам, дієсловам, займенникам, прислівникам. Як і частини мови, вони виступають членами речення. Ця функціональна подібність фразеологізмів до слів дозволяє говорити про їх еквівалентність, тобто рівноцінність цих мовних одиниць (За С. Дорошенком).
► Дайте відповіді на питання:
що таке фразеологія? Що вивчає ця наука?
що таке фразеологізм?
-
які функції виконують фразеологізми?
Прочитайте уривок. Яке із двох виділених словосполучень є фразеологізмом? Доведіть свою думку. Поміркуйте, чи однакове значення має слово грати в обох словосполученнях?
Толю! — все ще не відриваючись од зошитів, але вже голосніше каже мама.— Ти довго будеш на моїх нервах грати?
«На нервах, на нервах! Я ж на свищику граю, а не на нервах... І що тут поганого? Адже мама сама щойно похвалила мене за цей свищик. І завжди у неї голова болить. А от у мене ніколи не заболить, хоч сто років свистітиму...»
Кручу свищик і так і сяк, притуляю його до губів, а дмухнути все ж боюся. Врешті наважуюсь — і мама цього разу вже відривається від зошитів.
Ти що, віника захотів? — сердито запитує вона.
З віником у мене давнє, не зовсім приємне знайомство, і я завмираю (А Дімаров).
Порівняйте дві групи сполучень слів. Подумайте, які з них можна безкінечно поширювати, а які — ні. Зробіть висновки.
Зразок. Смачні груші — смачні великі груші, смачні великі червонобокі груші; груші на вербі (щось неможливе)
.
Бити байдики Полатати боки
Брати бика за рога
Ликом шитий Легкий хліб
Твердий горіх Бити м'яч Полатати костюм Брати картоплю Шовком шитий Легкий туман Смачний горіх
3. Поміркуйте, чим відрізняється фразеологізм від вільного словосполучення? Порівняйте свої відповіді, розглянувши таблицю «Основні ознаки фразеологізмів».
Основні ознаки фразеологізмів
Цілісність значення, яке постає внаслідок десемантизації окремих слів-складників, метафоризації, переосмислення вільного словосполучення.
Фразеологічна відтворюваність.
Відносна постійність компонентного складу і структури.
Експресивність, яка особливо відчутна при порівнянні фразеологізму зі словом.
Неможливість уставити в середину виразу якесь слово.
Часткова невмотивованість значення.
-
Дослівна неперекладність іншими мовами.
Лінгвістична розминка. Дайте відповіді на запитання.
Яка істота може свиснути так, що ніхто й ніколи її не почує? (Рак).
Коли правда схожа на голку? (Коли очі коле).
-
Які ноги необхідно втратити, щоб міцно заснути? (Задні).
Прочитайте. Подумайте, які з поданих сполук можуть уживатися як фразеологічні. Складіть з кількома із них речення.
Каламутити воду, виляти хвостом, сильний вітер, гірка правда, високі пороги, високо літати, червоне яблуко, вовком дивитися, осине гніздо, тиха погода, вкоротити віку, вірний собі, яскравий день, проговорити годину, вухо ріже, лисячий хвіст, вовчий квиток.
Прочитайте. Охарактеризуйте кожен із видів. Наведіть приклади.
ВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ Фразеологічні єдності — це такі стійкі мовні вирази, загальне значення яких пов'язане зі словами, що входять до складу цих виразів, тобто воно більшою чи меншою мірою вмотивоване значенням складових частин кожного вислову.
Наприклад, вираз ні пари з уст означає «мовчати», «не говорити». Його значення зв'язане зі значенням іменників уста та пара, бо коли з уст не виходить пара, вони стулені, тобто перебувають у тому стані, який необхідний для того, щоб людина не говорила, мовчала.
Наприклад: біла ворона; прикусити язика.
Фразеологічні зрощення — це такі сполучення слів, які складають неподільну цілісність і значення яких у сучасній мові не можна пов'язати з тими словами, що входять до фразеологізму, тобто значення фразеологізму не вмотивоване значенням його складників.
Наприклад, вираз дати гарбуза означає відмову дівчини тому, хто до неї сватається, хоч такий зміст зовсім не витікає з лексичного значення слів, які входять до цього виразу. Наприклад: дуба врізати; пекти раків.
Фразеологічні сполучення — це такі стійкі мовні звороти, які характеризуються певною самостійністю складових частин. Одне слово у фразеологічному сполученні становить його ядро, а решта від нього залежить, характеризує. Центральне слово фразеологічно обумовлене й не може бути замінене іншим; ті ж слова, які його характеризують, допускають взаємозаміну: порушити питання, порушити справу; зло бере, радість бере. Наприклад: брати участь; покласти край. Фразеологічні вирази — це стійкі за своїм складом і значенням одиниці, які складаються із слів з вільним лексичним значенням і відтворюються в мові. Це приказки, прислів'я та крилаті вислови.
Наприклад: 1. Серце — не камінь. 2. Як дбаєш, так і маєш (Народна творчість). 3. Інші часи — інші пісні (Н. Буало).
Прочитайте речення. Знайдіть у них фразеологізми. Поясніть їх значення. За потреби скористайтеся словником. Визначте вид фразеологізмів.
1. Ходім додому, там мати місця собі не знайде (М. Вінгра- новський). 2. Дмитро ламав голову над іншим (ІО. Збанацький). 3. Хлопців як вітром здуло. Вони повмощувались на задньому сидінні (Б. Терен). 4. А до криниці — рукою подать. Ось вона — проти центрального входу (С. Зінчук). 5. Богдан між ними, як між двох вогнів (Л. Костенко). 6. Гідне подиву, що його не стяла шабля, що його не затоптали в болото кінські копита, що воно не розвіялося у вихорі навальних орд, а залишилося сіллю землі й народу (Б. Харчук).
Робота з картками. Визначте вид фразеологізмів (фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення, фразеологічні вирази). З'ясуйте значення кожної фразеологічної одиниці. З одним фразеологізмом побудуйте та запишіть речення.
Картка М 1
Держи язик за зубами. Залізна п'ята. Товкти воду в ступі. Через терни до зірок. Розкрити карти. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. Картка № 2
Як риба у воді. Тримати камінь за пазухою. Шануй учителя, як родителя. Пекти раки. Утерти носа. Розбити глек. Картка № З
Повісити носа. Точити ляси. Заговорив, як по писаному. Знов за рибу гроші. Між двох вогнів. Дати драпака.
9. Розгляньте малюнки-загадки. Запишіть фразеологізми, зашифровані в цих малюнках. Укажіть їх вид.
Ключ. Лебедина пісня; вовк в овечій шкірі; крокодилові сльози; тягти кота за хвіст; мокра курка.
Дайте відповіді на питання:
Що вивчає фразеологія?
Які фразеологізми називають фразеологічними зрощеннями? Наведіть приклади.
Які фразеологізми називають фразеологічними сполученнями? Наведіть приклади.
Які фразеологічні одиниці називають фразеологічними висловами? Наведіть приклади.
-
Які фразеологізми належать до фразеологічних єдностей? Наведіть приклади.
-
Домашнє завдання
► Випишіть з фразеологічного словника у три стовпчики 10 фразеологічних єдностей, 10 фразеологічних сполучень і стільки ж фразеологічних зрощень. Поясніть значення кожної фразеологічної одиниці.
Урок № 67
ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ
Мета: поглибити знання учнів про можливі джерела похо
дження фразеологізмів, їх виховний потенціал; вдосконалювати вміння розпізнавати в текстах фразеологізми, визначати їх вид та пояснювати значення;
формувати комунікативні вміння доречно й правильно використовувати фразеологічні одиниці в мовленні; виховувати у школярів любов до фразеологічного багатства рідної мови, відчуття її краси. Тип уроку: урок формування практичних навичок і умінь. Обладнання: копії текстів, фразеологічний словник, довідник, таблиця для заповнення «Джерела фразеології».
ХІД УРОКУ
-
Організаційний момент
-
Ознайомлення з темою та метою уроку
-
Засвоєння нового матеріалу
у процесі виконання практичних завдань
1. Бесіда з учнями. Як ви розумієте подані вислови?
1. У деяких прислів'ях без імені або із самими звичайними іменами можуть приховуватись значні історичні спогади (М. Сум- цов). 2. Українська мова особливо щедро наділена прислів'ями, приказками, крилатими висловами, пісенними примовками. Вони — то філософськи роздумливі, то бадьоро-жартівливі, то святково-урочисті, то ліричні, поетично-таємничі... У них — спостережливість, досвід, життєві поняття та уявлення багатьох поколінь (А. Бортняк). 3. Усі віки й усі народи несуть золоті зерна в скарбницю мудрості людства. І крилаті слова долають безмежні віддалі простору й часу, даючи людям дорогоцінні іскри істини (Б. Коптілов). 4. Більшість фразеологізмів породжена талантом, мудрістю народу; їхні конкретні автори зазвичай невідомі. Джерела української фразеології невичерпні: немає такої галузі суспільного життя, в якій би не продукувалися фразеологізми, котрі в усіх випадках з більшою чи меншою повнотою і виразністю не належали до образних, поняттєво-емоційних засобів вираження наших думок, почувань (З посібника). 5. Неоціненною скарбницею досвіду багатьох поколінь, народної мудрості, моралі й культури народу є його афористичне, живе слово — прислів'я і приказки, які прийшли до нас із сивої давнини. Промиті часом, відшліфовані народом, ці золоті крупинки народного життя стали джерелом вітчизняної та вселюдської культури, а також чистим джерелом розвитку рідної мови (Г. Сагач). 6. Фразеологізми — іскрометні скарби мовної образності — передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит (Б. Ужченко). 7. Прислів'я невіддільні від життя людини, як її мова, пісня. Вони свідчать про гострий розум народу, його глибокі естетичні почуття, багатий духовний світ і високу мораль. Це велике народне багатство, справжній скарб, який народ свято береже і передає своїм дітям і онукам... Прислів'я, як і народ, безсмертні, це коштовні, немеркнучі його перлини. У них живе і дихає, сумує і радіє жива душа народу, органічно поєднується його історія і сучасність (З кн. «Українські прислів'я і приказки»).
2. Прочитайте інформацію про значення та походження фразеологізмів. Визначте основні джерела фразеології.
Текст № 1
Фразеологізм «ПОЗОЛОТИТИ ПІЛЮЛЮ». — Що таке пілюля, знає кожен: це маленький шар, скатаний із лікувальної речовини (латинське слово «рііиіа» означає «шарик»). Однак навряд чи хтось з вас бачив колись «золочені» пілюлі.
Ліки, які вживають у пілюлях, далеко не завжди є приємними на смак та вигляд. Тому в давнину аптекарі часто покривали їх солодкою речовиною красивого золотистого відтінку, бажаючи тим самим полонити маленьких дітей. Однак, будучи красивими зовні, пілюлі не втрачали своєї гіркоти.
Звідси пішло немало насмішкуватих образів: «позолотити пілюлю» — вказати на приємність чогось неприємного.
Текст № 2
Фразеологізм «ОКО ЗА ОКО, ЗУБ ЗА ЗУБ».— За часів глибокої давнини ці суворі слова були формулою правосуддя; означали вони: «Злочинець має постраждати так само, як постраждала його жертва. Той, хто відсік руку, най втратить руку, хто вибив око повинен розпрощатися зі своїм оком». Як закон ці слова були записані в давньоєврейській книзі — Біблії. Багато народів, у тому числі й наші предки, додержувалися схожих законів.
Зараз цей вираз набув більш мирного значення. У нас воно означає те ж саме, що й: «Отримай по заслугам», «Як аукнеться, так і відкликнеться» (3 кн. «Из жизни слов»).
Текст № З
Фразеологізм «СІЗІФОВА ПРАЦЯ».— Так кажуть про чию- небудь безплідну, важку, нескінченну роботу. Чому саме сізі- фова? Хто такий Сізіф?
Сізіф був царем міста Корінфа. Спритний і хитрий володар зумів зібрати великі багатства. Сізіф зміг ошукати самого Тана- тоса, бога смерті, закувавши його в кайдани. На землі перестали вмирати люди, і ніхто вже не приносив жертви богам підземного царства. Так минуло кілька років. Нарешті розсердився Зевс і наказав богу війни Аресу визволити Танатоса. Арес виконав наказ, і Танатос забрав Сізіфа в Аїд. Але хитрий Сізіф наказав дружині, щоб вона не влаштовувала після його смерті похоронних церемоній і не приносила жертв Аїду. Чекав-чекав Аїд належних йому жертв, та так і не дочекався. Тоді Сізіф відпросився в нього на землю. Він обіцяв, що накаже дружині принести жертви і негайно повернеться. Аїд повірив Сізіфові, а той і не думав повертатися. Воскреслий Сізіф влаштував бучний бенкет і став висміювати богів. Тоді Аїд зрозумів усе і знов послав Танатоса до зухвальця. Так Сізіф удруге потрапив у підземне царство.
Боги прирекли Сізіфа за всі його злочини на страшну кару. Він повинен вічно котити на круту гору важкий камінь. Як тільки камінь торкається вершини гори, він виривається з Сізіфових рук і летить у прірву. Тоді Сізіф, заточуючись від утоми, сходить за ним, і все починається спочатку. Ось звідки взявся крилатий вислів «сізіфова праця»...
Текст, № 4
Фразеологізм «ЯК З ГУСКИ ВОДА».— Скільки тобі не кажи, все — мов з гуски вода! — лає бабуся неслухняного онука. На перший погляд, ніби нічого незвичного в цьому вислові й нема. Справді, гуска виходить з води суха, бо в її пір'ї міститься жир, який «відштовхує» воду так само, як сучасні плащі із спеціальної тканини.
Але вчені довели, що слова «як з гуся вода» — частина дуже давнього замовляння: «З гуся вода, з лебедя вода, а з тебе, дитино моя, все лихе — на порожній ліс, на велику воду». Так примовляли, щоб вилікувати «зурочену» дитину, на яку хтось глянув «лихим оком». При цьому на дитину бризкали водою.
У наші дні примовка «як з гуски вода» вживається, коли говорять про людей, байдужих до справедливих зауважень інших.
Текст № 5
Фразеологізм «ЛИХО З РОЗУМУ». — Назва комедії О. С. Гри- боєдова стала крилатим висловом, бо добре визначала становище талановитої, розумної людини в тяжких суспільних умовах царської Росії, в якій господарювали тупі самодури-чиновники (З кн. «У світі крилатих слів»).
► Складіть діалог з поданими фразеологізмами.
|