2. Розподільчий диктант. Запишіть прислівники за розрядами.
По-весняному, зненацька, вголос, зумисне, вниз, холодно, навприсядки, спокійно, сумно, утричі, дешевше, по-юнацьки, гарно, захоплено, уважно, далеко, двічі, звідусіль, досі, мимоволі, відразу, ясно, завжди.
IV. Формування практичних умінь. Виконання тренувальних вправ
Знайдіть у тексті прислівники. Визначте розряд за значенням та синтаксичну функцію.
Щоночі перед нами відкривається небесна книга Всесвіту — міріади далеких зірок. Вони групуються у фігури, начебто зумисне і неспроста позбирав їх докупи, немов по-мистецькому вишив на небесному килимі вигадливі візерунки — сузір'я.
Кожен народ по-своєму поділяв небо на сузір'я. Вигляд зоряного неба невпинно змінюється залежно від пір року. Взимку, наприклад, сяють сузір'я Оріона, Великого Пса, Візничого. Навесні вони зникають, натомість з'являються інші сузір'я.
З прадавніх часів небо непереможно вабило до себе людську думку. Про нього створювалось багато-багато легенд і казок.
Сьогодні людство наполегливо проникає в незвідані глибини Всесвіту. Дедалі більше загадок космічної безодні перестає бути таємницею (С. Скляренко).
Визначте, від яких частин мови утворилися наведені числівники, згрупувавши їх у таблицю. Зробіть висновки. Визначте серед цих числівників якісно-означальні. Випишіть їх окремо і утворіть від них форми вищого і найвищого ступенів порівняння.
Тут, тоді, коли-не-коли, з давніх-давен, утричі, вперше, нізащо, дорого, де, позавчора, надвоє, плавом, учора, хвилююче, попереду, як, раз у раз, погано, низько, мимохідь, пошепки, надовго, по-твоєму, стоячи, там, глибоко, час від часу, широко, насамперед, тепер, важко, саморуч, колись, завжди, босоніж, гуртом, згори, завчасу, в цілому, зовсім, тепло, лагідно, по-вашому, по-третє, цікаво.
Походження числівників
|
|
|
|
|
|
|
|
Поєднання
різних частин мови
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Вставте пропущені букви, визначте особливості творення ступенів порівняння. Прокоментуйте ті зміни приголосних, які можуть відбуватися при творенні ступенів порівняння прислівників.
1. Урок він вивчив старанно, принаймні кра..е за інших (Б. Козаченко). 2. Хіба не бачите, що небо голубіє, Що сонце ранками всміхається ніжн.., Що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє, І легше дихає, і дивиться ясн.. (О. Олесь). 3. Швид..е і швид..е котилися хвилі, заливали все, розливались шир..е і помалу заспокоювалися. Вони гомоніли все тих..е і тих..е, із їх гомону виникала пісня (Леся Українка). 4. ..кра..е написав курсову роботу студент Бондаренко (З посібника). 5. Тепер він слухав розповідь більш уважно. 6. Читай багато, читай по змозі якнайскор..е, аби встигнути «пройти» коли не всі, то принаймні щонайбільше отих шаф і розкрити для себе як..більш..е їхніх захопливих таємниць (З те.В. Козаченка). 7. Сьогодні ..ни..е спустилися важкі сірі хмари (Ю. Збанацький).
3. Розгляньте таблицю «Правопис прислівників». Пригадайте основні правила.
|
|
|
|
Утворені поєднанням прийменника з повнозначними частинами мови: відтепер, востаннє, вперше, передусім.
Утворені поєднанням кількох основ: ліворуч, нашвидкуруч, чимдуж.
Утворені поєднанням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- з різними частинами мови: анічичирк, дедалі, щодуху, якраз.
|
Такі, які складаються з прийменника та іменника, в яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення і граматичну форму: без жалю, на щастя, по сусідству, на світанку.
Такі, які складаються з двох іменників або числівників у поєднанні
з одним або двома прийменниками: день у день, з боку на бік.
Утворені сполученням прийменника з повним прикметником: в основному, в цілому.
|
Утворені повторенням того самого кореня, синонімічних, антонімічних слів: довго-довго, коли-не-коли.
3 частками будь, небудь, казна, хтозна, бо, но, то, от, таки: будь-як, хтозна-де.
Утворені від прикметників і займенників із суфіксом -ому, -и і префіксом по-: по-новому, по-вовчи.
|
4. Поясніть правопис прислівників у наведених реченнях.
1. Як на/весні шум зелений оживляв сумну діброву, та що/ дня поет приходив до діброви на розмову (Леся Українка). 2. Тут з діда/прадіда, із віку/в/вік збирали мед, з берез точили сік (І. Нехода). 3. Тепер, ставши з циклоном віч/на/віч, людина мусила помірятися силою з ним (О. Гончар). 4. В/день такий розцвітає весна на землі (Б. Сосюра). 5. І в/день і в/ночі кипіла робота (З посібника). 6. Люди, які розмінюють свої почуття на/ право й на/ліво, по/моєму, з/рештою мусять відчути себе злидарями (О. Гончар).
Пригадайте, що таке омофони. Поясніть правопис поданих слів.
Назустріч — на зустріч; нагорі — на горі; удвоє — у двоє; по-новому — по новому; навіки — на віки; збоку — з боку; услід — у слід; вночі — в ночі.
Словниковий диктант. Запишіть прислівники під диктовку.
Більш-менш, рік у рік, по-латині, по-новому, потихеньку, вкрай, вдень, довго-довго, раз у раз, де-не-де, абищо, босоніж, водночас, байдуже, іноді, потай, зблизька, завжди, позаторік, віддавна, влітку, сам на сам, деколи, донедавна, кінець кінцем, додому, по-українському, утрьох, по-літньому, здалека, напам'ять, уночі, колись, по-вашому, мимоволі, насамперед, пошепки, згарячу.
Поставте наголос у цих прислівниках. Перевірте себе за словником.
Стилістичний експеримент. Розкрийте дужки, утворивши прислівники вищого ступеня порівняння. Уведіть утворені словосполучення в речення. Визначте, до якого стилю мовлення ці речення належать.
(Не пізно) вівторка; ця осінь набагато (тепло); у цьому творі тема розкрита (повно); такі роботи слід читати (уважно); говоріть (голосно), бо я вас не чую; усе (рідко) світить сонце.
Коментар учителя.
У діловому, науковому і публіцистичному стилях прислівники звичайно стилістично нейтральні. У художньому і розмовному стилях, крім таких прислівників, вживаються ще емоційно забарвлені фразеологічні звороти-синоніми: сором казати, а гріх таїти; брехнею не далеко зайдеш.
У розмовній мові поширені прислівники типу: завдовжки, завширшки, завдальшки, віднинькі, що вказують на приблизний розмір або час.
Прислівники, похідні від іменників в орудному відмінку (повагом, хороводом, підтюпцем) надають мовленню виразного національного колориту. Це ж стосується і прислівникових повторів різного виду (з давніх-давен, тихо-тихо, видимо-невидимо), складних слів (стрімголов, натщесерце) і прислівників із суфіксами суб'єктивної оцінки: -еньк-, -ечк-, -есеньк-, -ісіньк- (недавнечко, веселенько, байдужісінько) (З підручника).
Прочитайте, аргументовано визначте стиль кожного висловлювання. Проаналізуйте роль і значення прислівників у реченнях. Прислівники яких розрядів переважають у різних стилях?
1. Раненько вдосвіта ви берете рушницю, весло, кошик, де покахкує крякуха, і йдете на Кирмасове озеро (Остап Вишня).
Як свідчить статистика, нині в Україні на вибір імен для дітей усе більше впливають популярні телесеріали (3 посібника).
Обережненько, тихесенько колупаючись у рясці, лиска пливе до крякухи (Остап Вишня). 4. Чи добре вона зробила, отак, як сніг на голову, з'явившись у цій кімнаті (Б. Собко). 5. Торговельні маклери — посередники, які періодично налагоджують ділові контакти (3 кн. «Ділові папери»). 6. Прокидаюсь на березі Десни. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. А на Десні краса! (О. Довженко). 7. Сонце низенько, то й вечір близенько (Народна творчість). 8. У тиху погоду в лісі ані шелесне: тихо-тихо, тільки коли-не-коли флейтою іволга заграє, застукотить дятел, затилікає щиглик... І знову тихо... (Остап Вишня).
Відредагуйте речення, правильно й доцільно вживаючи прислівники.
1. Нечутно ступаючи, Василь спустився ще низько, пірнув у темряву, як у густу чорну хмару (Д. Ткач). 2. Вітер дув найсерди- тіше, дощ лив найчастіше (О. Іваненко). 3. Протягом дня ми спілкуємося з різними людьми. Спілкуємося близько і постійно з рідними в сім'ї (3 підручника). 4. Маркетинг — комплексна система заходів з організації управління виробничо-збутовою діяльністю, що ґрунтується на вивченні ринку з максимальнісінько можливого задоволення потреб покупців (3 кн. «Ділові папери»).
Підсумки уроку
Домашнє завдання
► Прочитайте. Зробіть повний морфологічний розбір прислівників, заповнивши таблицю.
Чудово було тут, на Дніпрі! Широко, на кілька верстов розметнувся він, спокійно плинучи під сонцем до моря. Святково мигтять чайки над небесно чистою водяною рівниною, біліють вітрильники, снують шаланди, підходять плоти... Сила-силенна води, чистої, свіжої, солодкої, плине і плине кудись до моря. Багатий нею Дніпро, багатший за всякого царя. Весь ярмарок, згоряючи від спраги, черпає з нього пригорщами, кухлями, тисячами відер, а в ньому не меншає анітрохи. Найвправніші нирці не можуть сягнути дна в його холодних глибинах. Як добре, що належить він усім, однаково привітний та щедрий до кожного (О. Гончар).
Морфологічний розбір прислівника
|
|
|
На яке питання відповідає
|
|
|
Від якої частини мови утворений
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Урок № 13О
УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № ЗО.
СКЛАДАННЯ УСНОГО КОНТРОЛЬНОГО ТВОРУ
|