Мета: удосконалювати вміння учнів усно складати твори
на суспільну тему в публіцистичному стилі, викладати матеріал послідовно, логічно, з дотриманням стильових ознак; розвивати творчу уяву, текстот- ворчі вміння; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї і почуття особистої відповідальності за майбутнє планети.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
Обладнання: копії текстів, пам'ятка «Як підготувати усне повідомлення в публіцистичному стилі».
ХІД УРОКУ
Організаційний момент
Ознайомлення з темою та метою уроку
Актуалізація опорних знань
Назвіть ознаки публіцистичного стилю.
Яке призначення публіцистичних творів?
Поясніть лексичне значення слова екологія.
IV. Підготовчий етап
Відновіть речення, розставивши слова і словосполучення в правильному порядку. Чи погоджуєтесь ви з висловленими думками?
1. час, Хто, не бачить, біда, що, не міф, отямитися, не результат емоцій, екологічна, і, не чує, збайдужів. 2. і, не, тебе, ти, Рятуючи, нащадки, своє, природу, рятуєш, проклинатимуть, майбутнє. 3. неможливо, Шанувати, без, про, навколишній, природу, глибоких, світ, знань.
Довідка. 1. Хто збайдужів, не бачить і не чує, що екологічна біда — не результат емоцій, не міф, час отямитися (М. Міщенко). 2. Рятуючи природу, ти рятуєш своє майбутнє, і нащадки не проклинатимуть тебе (З газети). 3. Шанувати природу неможливо без глибоких знань про навколишній світ (Б. Скуратівський).
Прочитайте уривки з віршів. Знайдіть приклади фонетичної виразності (асонанс, алітерацію; анафору, епіфору). Які проблеми хвилюють авторів?
ккк
Ліси мої, хто вас убереже? Чи є у вас тепер хоч неба синій клапоть? Що людству залишається? Невже — Обнятися з лелеками і плакать?
(О. Пахльовська)
ккк
Куди ж ти дививсь, коли діти твоєї надії, Руйнуючи спокій іще праслов'янських пластів, Заклали реактор, як міну повільної дії, Під саму колиску твоїх однокровних братів.
(Б. Олійник)
Запишіть тест під диктовку. Перевірте. Визначте тему, основну думку, стиль висловлювання. Чи погоджуєтесь ви з міркуваннями автора?
Людина, котра не засвоїла духовних цінностей, не перейнялася любов'ю до природи, рано чи пізно стане брутальним споживачем.
Чи часто ми замислювалися над тим, чому околиці сіл збідніли на лелечі гнізда, призамулилися на видолинках живі джерела? Поріділи солов'їні переспіви, і зникли галасливі базари чаїних колоній, і рідко почуєш жайворонків. А може, в цьому є і кожного з нас провина? Вирушаючи до лісу, не всі пам'ятають священне правило: корінець боровика ні за яких обставин не можна виривати, а лише підрізати; у пошуках лікарських рослин ми нерідко забуваємо, що висмикнута із землі травичка навічно позбавлена свого родоводу, розчавлена на квітці бджола вже ніколи не запилить маточку... Перечавлене гусеницею трактора джерело захиріє і зникне, а націлене дуло рушниці над розмахом крячки осиротить виводок, і виллятий недбайливцем мазут залишить на довгі літа мертву пляму на тілі землі... (За В. Скуратівським).
Знайдіть у тексті дієприкметники і дієприслівники. Вкажіть їх граматичні ознаки.
4. Творче конструювання. Допишіть поетичні рядки.
ЧОРНА ГОДИНА
Така їм чорна ... година, Ніхто ... чорнішої в селі. Одні лиш ... вивезли в хустинах,
Не взявши навіть
Самотній пес
І завива на місяць, що горить. Ніде нікого. Від ... духу
Уже одвикли
Ніде нікого. В ... раї Важкі плоди ... від роси. Та навіть ... в раї цім немає,
І нікого плодами ...
& & &
Когось чекаєм чи чогось із неба, Вже був ..., тепер звізда — Полин. Кому за всіх ... треба?
Чому безсилі нині ?
Те покоління — тихе ..., Оркестри мідні, кулями слова... Кричить земля, як ...; Вона ще вірить, що
Порівняйте ваш варіант з авторським.
ЧОРНА ГОДИНА
Така їм чорна випала година, Ніхто не знав чорнішої в селі, Одні лиш сльози вивезли в хустинах, Не взявши навіть грудочки землі... Самотній пес дитячу ляльку нюха І завива на місяць, що горить. Ніде нікого. Від людського духу Уже одвикли миші і щури.
Ніде нікого. В яблуневім раї Важкі плоди іскряться від роси. Та навіть змія в раї цім немає, І нікого плодами спокусить.
(Л. Талалай)
ккк
Когось чекаєм чи чогось із неба, Вже був потоп, тепер звізда — Полин, Кому за всіх спокутувати треба? Чому безсилі нині батько й син? Те покоління — тихе божевілля, Оркестри мідні, кулями слова... Кричить земля, як мати-породілля; Вона ще вірить, що вона жива.
(М. Людкевич)
► Про яку трагедію йдеться в цих віршах?
ПАМ'ЯТКА «Як підготувати усне повідомлення в публіцистичному стилі»
Продумати тему повідомлення.
Підготувати матеріал для виступу.
Говорити переконливо, дбати про розкриття теми.
Не подавати багато зайвої інформації.
Наводити факти з життя, ЗМІ.
Не переобтяжувати виступ загальними фразами.
Наводити цікаві факти, ставити риторичні запитання.
Не говорити надто довго.
Не кричати, не говорити занадто тихо. 10. Дотримуватися стильових особливостей.
V. Усне складання твору.
1. Уявіть, що вам потрібно виступити з повідомленням «Екологічна культура людини» на загальношкільних зборах. Складіть усне повідомлення в публіцистичному стилі, давши відповіді на такі питання:
чому, на вашу думку, обрана тема для обговорення актуальна?
назвіть приклади байдужості, недбалого ставлення до природи.
назвіть можливі шляхи вирішення проблеми збереження довкілля.
Підсумки уроку
Домашнє завдання
► Письмово оформити твір, складений усно на уроці.
Урок № 131
УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ №31. КОНТРОЛЬНИЙ ПИСЬМОВИЙ ТВІР
Мета: удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння
розкривати тему, виразно формулювати основну думку, виокремлюючи головний і другорядний матеріал; викладати матеріал логічно й послідовно, дотримуючись єдності стилю; виявляти власне ставлення; виховувати любов до рідної мови. Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. Обладнання: копії текстів, плакати, текст для переказу.
ХІД УРОКУ
Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько, тільки камінь має
С. Воробкевич
Як прислів'я чудове, Йде від роду до роду, Що народ — зодчий мови, Мова — зодчий народу
Д. Білоус
Організаційний момент
Ознайомлення з темою та метою уроку
Підготовча робота до складання контрольного письмового твору
Прочитайте епіграфи до уроку. Чи погоджуєтесь ви з міркуваннями авторів?
Прокоментуйте висловлювання.
1. Без усякої іншої науки ще можна обійтися; без знання рідної мови обійтися не можна {І. Срезневський). 2. Нитками рідної мови ми зв'язані з усіма іншими (П. Житецький). 3. Мова козаків дуже ніжна і сповнена пестливих виразів та надзвичайно витончених зворотів (П'єр Шевальє, 1663 р.). 4. Вона вся з гомону полів, лісів і морів отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом; кожна її ниточка вимочена в Дунаї, криницях і струмках людської звитяги... Вона вся з тучі й грому, як з води і роси,— така українська мова (За Б. Харчуком). 5. Мова рідна звучить, наша мова — шум гаїв, шелест ниви у ній, кобзи пісня тривожна, діброва і Дніпра неспокійний прибій (О. Ющенко).
Прочитайте висловлювання про мову різних народів. Як автори характеризують різні мови, на які особливості звертають увагу?
1. Вслухаюсь у гірську гортанну мову і чую відгомін кавказьких лун (Г. Усач). 2. Німецька мово! Прохолодний кірш з твердими кісточками стиглих вишень (ІО. Бердик). 3. О мово українська! Ти — вода з кринички, над якою гнуться верби, холодна, і прозора, і проста, а без води я вже давно помер би... (ІО. Бердик).
Виразно прочитайте поезії. Які враження вони викликали у вас? Знайдіть епітети, порівняння, метафори про мову. Як автори ставляться до рідної мови?
РІДНЕ СЛОВО
Хто ми в світі без рідного слова? — Запитаю, щоб чулось навкруж.
Ой болить і пече мене знову Глухота перекошених душ.
Ну і що? — хтось промовить зухвало. — Слово хліба чи сала додасть?..
Дух живий поміняти на сало — Чи не гріх це важкий, не напасть? Братнє слово мені не байдуже — Хай у серці кубелечко в'є. Та усе ж мені хочеться дуже, Щоб стозвуко звучало й моє. Рідне слово... Ні, вітер огуди Не затулить нам злякано рот. Ми без нього такі собі — люди, А із ним — український народ.
(В. Крищенко)
ккк
Народе мій, дитино ясночола, Живи й орудуй мовами всіма, Бо кожна мова — твого духу школа, Твоєї правди золота сурма.
Вклякни перед зорею світовою, Що пломеніє, наче сонця креш, Та не молися мовою чужою, Бо, на колінах стоячи, умреш!
(Д. Павличко)
'к 'к 'к
Мово Дніпра, і Карпат, і Великого Степу, Диво ж моє!
Із водоспадами грім-діалектів на плечах,
Із легіоном струмочків-говірок лелечих.
Ти ж блискавками-ключами шугаєш по небу,
Сонечком красним встаєш,
Мово Дніпра, і Карпат, і Великого Степу.
Хто ж так злічив! Як піску біля Чорного моря,
Стільки перлин,
Слів-діамантів ясних — ніби рос красовитих Поспіль на кулі земній, на тополях і квітах.
(М. Данько)
РІДНА МОЯ УКРАЇНСЬКА МОВА Ти потрібна мені, як вода у пустелі, Ти потрібна мені, як вогонь Прометеїв, Ти потрібна мені, як повітря, як сонце, Ти потрібна мені, як на волю віконце. Бо без тебе я — раб без родини, без долі, Бо без тебе я — прах, що розвіють у полі. І люблю я тебе, твою пісню і слово, І не зраджу тебе, материнськая мово. Ти потрібна мені...
(С. Двірняк)
5. Колективна робота з текстом. Прочитайте. Визначте тип і стиль мовлення. З'ясуйте, чи актуальна тема висвітлюється автором. Виділіть мікротеми. Складіть план висловлювання.
Історія нашого народу налічує багато століть. По-різному за той час називали себе наші предки, а сусідні народи називали їх і кіммерійцями, і скіфами-орачами, і венедами, й антами, й руссю (тобто русами, русичами чи русинами), і козацьким народом, і малоросами, і, нарешті,— українцями.
Нелегкою була їхня доля: багатющі землі, ліси, води й клімат України приваблювали різних завойовників.
У таких же нелегких умовах розвивалася й українська мова. Уперше її слова були записані ще 448 року візантійським мандрівником та істориком Пріском Панійським.
Жива українська мова хоч важко, але неухильно пробивала собі шлях до визнання. Її елементи відчутні і в «Повісті временних літ» та в інших літописах. Українська мова відбита і в ста- рослов'янсько-українському словнику Памви Беринди 1627 року і у граматиці давньоукраїнської мови Івана Ужевича 1643 року, в козацьких літописах, у народних піснях та думах.
Живу, розмовну мову на ступінь літературної піднесли ще несміло Іван Котляревський і рішуче, впевнено — великий народний поет Тарас Шевченко.
Проте українська мова була небажана для різних поневолювачів. Українську мову поволі відтісняли з усіх ділянок суспільного життя на задній план.
У другій половині 80-х років XX століття в Україні активізувалися національно-визвольні змагання, розгорнулася боротьба за права української мови. 24 серпня 1991 року Україна була проголошена самостійною і незалежною державою. У Конституції України, прийнятій 28 червня 1996 року, записано: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Коли людина знає багато мов — це прекрасно. І шанувати треба всі мови, бо немає мов вищих і нижчих. Але знати й шанувати мову рідного народу, користуватися нею — це не тільки обов'язок, а й найперша потреба кожної справді культурної людини. Без цього перестають існувати народ, суспільство, без цього деградує сама людина (За І. Ющуком).
6. Розгляньте плакати. Які враження вони викликали у вас?
Складання контрольного письмового твору
в публіцистичному стилі на тему «Зникає все, а рідне
слово вічне»
Підсумки уроку
Домашнє завдання
► Написати твір на тему «Вилив душу в пісні український
народ».
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ, ЇХ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Урок № 132
ПРИЙМЕННИК, ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ. ГРУПИ
ЗА ПОХОДЖЕННЯМ І МОРФОЛОГІЧНИМ СКЛАДОМ.
ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ. ПЕРЕХІД ПОВНОЗНАЧНИХ
СЛІВ У ПРИЙМЕННИКИ. СИНОНІМІЯ ПРИЙМЕННИКОВИХ
КОНСТРУКЦІЙ
Мета: повторити і поглибити знання школярів про морфо
логічні ознаки прийменника як службової частини мови, подати відомості про перехід повнозначних слів у прийменники; формувати вміння аналізувати тексти щодо правильності вживання прийменників, добирати українські відповідники до прийменникових конструкцій російської мови; виховувати старанність, сумлінне ставлення до навчання.
|