Баранівський В. Ф., Бабенко М. С. та ін.: Навчальний посібник // За загальною редакцією В. В. Ягупова


НазваБаранівський В. Ф., Бабенко М. С. та ін.: Навчальний посібник // За загальною редакцією В. В. Ягупова
Сторінка12/25
Дата06.04.2013
Розмір3.74 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Філософія > Документи
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   25

Біологічні особливості особистості самі по собі не породжують злочинності, але впливають на динаміку поведінки людини. У певних умовах, коли тривалий час немає можливості задовольняти важливі біологічні потреби, відбувається їх актуалізація з подальшим формуванням пошукової поведінки, спрямованої на задоволення цих потреб. Ця поведінка може мати протиправний характер.

7.4. Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з питань зміцнення військової дисципліни:

Командир відділення (розрахунку, екіпажу):

- список особового складу відділення, розрахунку, екіпажу;

- соціально-демографічні дані на кожного військовослужбовця;

- відомості про кількість заохочень і стягнень у кожного з них.

Командир взводу:

- щоденник індивідуально-виховної роботи з рядовими і сержантами взводу;

- список особового складу взводу;

- відомості про заохочення і стягнення, застосовані до особового складу взводу (вони відображаються в службовій картці військовослужбовця);

- соціально-демографічні дані особового складу взводу;

- журнал обліку порушень військової дисципліни та громадського порядку особовим складом взводу, які не мають складу злочину;

- протоколи загальних зборів взводу;

- список порушників військової дисципліни;

- списки ознайомлення особового складу із заходами безпеки при поводженні з технікою та зброєю, отруйними речовинами;

- списки доведення (під розпис) положень статей закону про кримінальну відповідальність (за самовільну відлучку, самовільне залишення частини, дезертирство, непокору, погрозу начальникові, порушення статутних правил взаємовідносин, зґвалтування, про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі).

Заступник командира роти з гуманітарних питань:

- план гуманітарного та соціального забезпечення зі звітними матеріалами;

- щоденник індивідуально-виховної роботи з офіцерами, прапорщиками, сержантами, солдатами;

- список порушників військової дисципліни, повні дані по них, а також матеріали адміністративних розслідувань;

- соціально-демографічні дані про солдат, сержантів, прапорщиків і офіцерів роти, характеристику на кожного військовослужбовця підрозділу;

- матеріали аналізу результатів військової дисципліни в роті за кожний тиждень та заходи щодо її зміцнення;

- облік порушень військової дисципліни й громадського порядку, скоєних офіцерами, прапорщиками, сержантами, рядовими роти, які не мають складу злочину;

- службові картки;

- облік оцінок кожного військовослужбовця роти за особисту дисциплінованість;

- список активу й матеріали роботи з ним;

- відомості про дисциплінарну практику офіцерів і сержантів роти.

Командир роти (батареї):

- щоденник індивідуально-виховної роботи з офіцерами, прапорщиками, сержантами, рядовими роти;

- протоколи загальних зборів особового складу роти;

- списки особового складу з обліком доведених до нього наказів, вироків військового суду, статей кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за військові злочини і положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців;

- список порушників військової дисципліни;

- список військовослужбовців, що входять до "групи ризику";

- облік заохочень і стягнень, застосовуваних до особового складу роти;

- службові картки на сержантів роти;

- матеріали аналізу стану військової дисципліни в роті.

Документи, що підтверджують необхідність проведення адміністративного розслідування:

- рапорт командира підрозділу по команді про те, що трапилося з резолюцією командира військової частини про призначення розслідування;

- пояснювальні записки винних осіб і постраждалого;

  службові характеристики на учасників скоєного;

- копії службових карток;

- рапорт особи, що проводила розслідування з докладним викладенням обставин проступку;

- копія картки Ф-6;

- витяг з наказу про місцезнаходження військовослужбовця (при знаходженні його за межами військової частини);

- копії відомостей про ознайомлення із заходами безпеки та відповідальності за їх порушення;

- виписка із наказу по військовій частині про покарання винних;

- виписки із протоколів загальних зборів про вжиті заходи до винного;

- копії рішення суду честі офіцерів (прапорщиків), якщо вони є учасниками події;

- постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, якщо на думку особи, яка проводила розслідування, і командира військової частини можливо обмежитися застосуванням до винних заходів дисциплінарного і громадського впливу.

Таким чином, морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та правопорядку – це система заходів, спрямованих на створення умов для свідомого дотримання військовослужбовцями порядку і правил встановлених законами та статутами.

Значна роль в створенні таких умов залежить від командного складу підрозділу, в тому числі і заступнику командира з гуманітарних питань.

Розділ 8. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ОСОБОВОГО СКЛАДУ: СУТНІСТЬ, ЗМІСТ ТА МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Формування достатнього рівня морально-психологічного стану (МПС) особового складу для виконання підрозділом завдань за призначенням в мирний час і особливий період займає особливе місце в діяльності командирів усіх рівнів.

Процес управління МПС є складною проблемою, яка включає цілий комплекс питань, пов’язаних із психологією військових колективів та соціальних груп, соціально-психологічною структурою військових формувань, стилем керівництва, факторами зовнішнього та внутрішнього впливу, тощо.

МПС особового складу військових підрозділів, виступаючи у вигляді своєрідного функціонування політичних, економічних, соціально-психологічних, ідеологічних та моральних потреб, є регулятором відносин, поведінки та діяльності. І тому, вирішення завдань щодо зміцнення бойового потенціалу Збройних Сил України, успішного оволодіння особовим складом зброєю та бойовою технікою, зміцнення військової дисципліни, організованості й правопорядку, підтримання високої бойової готовності та боєздатності неможливе без всебічного аналізу й оцінювання МПС особового складу частин та підрозділів.

8.1. Сутність та зміст морально-психологічного стану особового складу підрозділу
Морально-психологічний стан – інтегрована, тимчасова сукупність різних властивостей і якостей особистості та військових колективів, що визначає морально-психологічну готовність особового складу до виконання поставленого завдання.

Досягнення високого рівня МПС особового складу є метою й результатом функціонування системи морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил), основними завданнями якої є:

- створення сприятливих соціально-психологічних умов під час проходження військової служби особовим складом та застосування військ;

- мобілізація військовослужбовців на виконання конкретних завдань, формування конкретного ставлення до них;

- підтримання правопорядку і військової дисципліни;

- досягнення високої активності особового складу, його спроможності витримувати нервово-психологічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дій психотравмуючих факторів сучасного бою;

- організація комплексного захисту психологічних (психофізиологічних) властивостей військовослужбовців;

- надійний захист військ і населення від інформаційно-психологічного впливу противника.

Структурними компонентами МПС є: ціннісно-мотиваційний; військово-професійний; психофізіологічний.

Ціннісно-мотиваційний компонент визначає морально-політичну готовність особового складу до виконання завдань і включає його мотиваційно-ціннісну структуру (своєрідність реагування на суспільно-політичні фактори, події, обставини, дії, моральні та політичні цінності тощо).

У цьому аспекті стрижнем, навколо якого ґрунтуються елементи, що визначають зміст МПС в цілому є моральна свідомість. Вона існує у вигляді моральних норм, принципів, що склалися під впливом зовнішніх факторів, внутрішнього сприйняття, етичних категорій добра і зла, обов’язку, честі, совісті, гідності, мужності, героїзму, тощо. Моральна свідомість знаходить своє відображення як прояв сукупності ідей, поглядів, почуттів, які домінують у свідомості особистості в даний момент.

Військово-професійний компонент характеризує військово-професійну готовність особового складу (рівень військово-технічних знань, ступінь оволодіння своїм військовим фахом, ступінь бойової майстерності, налаштованість військовослужбовців (військових колективів) до ефективного та якісного виконання своїх службових обов’язків, бойового завдання).

Психофізіологічний компонент – визначає психологічний та фізичний стан особового складу, його психологічну та фізичну здатність виконувати поставлені завдання (рівень фізичного розвитку, натренованості та здатності переносити значне психологічне та фізичне навантаження).

Окремі складові МПС в цілому, та його складові, зокрема, характеризуються певним змістом та спрямованістю. В цілому, вказані компоненти відображаються у поточних оціночних судженнях, ставленні, емоційному стані військовослужбовців.

Змістом МПС є сукупність моральних, політичних, правових, військово-професійних, естетичних, культурних цінностей, потреб та інтересів, мети, поглядів та переконань, суджень та ставлення, життєвих позицій військовослужбовців, які становлять морально-психологічну готовність особового складу до виконання поставленого завдання. У МПС відображається рівень реального ставлення військовослужбовців до виконання поставленого завдання (факторів бою) та подій воєнного, політичного й морального характеру. Він виступає показником ступеня засвоєння особовим складом моральних цінностей та культурних традицій народу, суспільства, держави.

Особливістю змісту МПС у той чи інший час є перевага тих чи інших компонентів, яка визначає його спрямованість у відповідних умовах діяльності військовослужбовців. Отже, важливими характеристиками МПС є: його динамічність, залежність від конкретних умов підготовки і застосування підрозділу.

Наступною характеристикою МПС є його спрямованість. Ця характеристика визначає ступінь зорієнтованості військовослужбовців та згуртованості підрозділу на виконання тих чи інших завдань, засоби і способи їх реалізації. У спрямованості МПС особового складу відображаються детерміновані в підрозділі моральні, військово-професійні цінності, оцінки та зорієнтованість військовослужбовців.

Важливою характеристикою МПС є ступінь його спільності.

Ступінь спільності МПС характеризує широту розповсюдження домінуючих цінностей, настанов, військово-професійних якостей серед різних категорій військовослужбовців у масштабі конкретного військового формування. Зрозуміло, що дієвість домінуючого МПС буде тоді вищою, коли він охоплює більше особового складу.

Наступною характеристикою МПС є рівень його сформованості, який визначається ступенем відповідності моральних цінностей, військово-професійних, психологічних та фізичних якостей, які були сформовані у військовослужбовців конкретним умовам діяльності підрозділу.

Стійкість МПС характеризує рівень можливості особового складу виконувати завдання за призначенням під впливом негативних факторів зовнішньої соціальної та природної сфер (наприклад, негативний вплив ЗМІ, економічної, політичної, криміногенної обстановки, негативний інформаційно-психологічний вплив противника у смузі відповідальності тощо).

Виключно великий вплив на стійкість та динаміку МПС здійснює військово-професійна підготовка військовослужбовців, злагодженість, спрацьованість дій бойових розрахунків, екіпажів, підрозділів, частин, їх матеріально-технічна забезпеченість, а також задоволеність особового складу рівнем харчування, забезпеченістю речовим майном та іншими видами забезпечення, рівень укомплектованості, досвід дій при виконання відомих або невідомих завдань.

Отже, МПС – інтегральний показник морально-психологічної готовності військовослужбовця та підрозділу до виконання завдань за призначенням. МПС кожного військовослужбовця та військового колективу взаємопов’язані та взаємообумовлюють один одного. Разом з тим, МПС особового складу – це не просто сума морально-психологічних станів окремих військовослужбовців. Тому стає проблема яким чином оцінити МПС окремого підрозділу, визначити ступінь його морально-психологічної готовності до виконання завдань за призначенням.


8.2. Методика оцінювання морально-психологічного стану особового складу підрозділу

Відповідно до вимог документів, що регламентують військову діяльність, командири, офіцери структур з гуманітарних питань повинні постійно вивчати та оцінювати МПС особового складу.

Загальний зміст роботи командування щодо аналізу та оцінювання МПС може містити в собі такі дії:

- визначення цілей вивчення МПС особового складу;

- визначення оптимальних джерел інформації про МПС;

- вибір методів та інструментарію збору інформації про МПС;

- виявлення об’єктивних і суб’єктивних факторів що впливають на МПС особового складу.

Метою вивчення МПС є:

- визначення його рівня і спроможності впливати на вирішення особовим складом завдань, що стоять перед підрозділом;

- прогнозування реакції і дій військовослужбовців;

- визначення ефективних заходів щодо формування МПС;

- кореляція управлінських рішень з питань організації діяльності та застосування військ, окремих військовослужбовців, організації заходів морально-психологічного забезпечення і т. ін.

Важливе місце у діяльності командування підрозділів щодо оцінювання МПС займає визначення джерел інформації та методів її збору. Такими методами можуть бути:

- бесіди з командирами, офіцерами штабів, заступниками з гуманітарних питань, начальниками служб і т. ін.;

- опитування різних категорій особового складу;

- спостереження за конкретними військовослужбовцями, військовими колективами;

- психологічна діагностика;

- тестування, анкетування;

- збір та аналіз незалежних характеристик;

- соціометрія та упорядкування соціограм;

- аналіз діяльності та т. ін.

Творче використання даних методів у поєднанні з інформацією, одержаною від посадових осіб, дозволяє сформувати об’єктивне уявлення про рівень МПС особового складу.

У процесі аналізу та оцінювання важливо пам’ятати, що аналіз та оцінка МПС – справа складна. Складність заключається в тому, що МПС поняття не матеріальне, але разом з тим багатофакторне та різнобічне за своїм проявом. Тому при вирішенні цього завдання необхідно застосовувати системний підхід, який визначає застосування різних методів та методик аналізу й оцінки МПС.

Сьогодні в ЗС України для оцінювання МПС особового складу застосовується цілий ряд методів та методик. До їх числа можна віднести: методику вивчення психологічного клімату групи, методику оцінювання психологічної атмосфери в колективі (за А.Ф. Фідлером), методику оцінювання МПС особового складу військового підрозділу (взводу, роти) у мирний час та військовий час (за М.Й. Варійом), а також методики, авторами яких є: Г.А. Давидов, Ю.А. Московчук, О.М. Гура та В.І. Сєкун, об’єднаний штаб збройних сил держав-учасниць співдружності незалежних держав.

Зупинимося на тих, які не вимагають спеціальної підготовки фахівців і можуть проводитися кожним командиром (заступником командира з гуманітарних питань).

8.2.1. Методика вивчення психологічного клімату групи
Основою методики є проведення опитування командного й особового складу підрозділу (респондентів).

Респонденту необхідно оцінити, за таблицею 8.1, як проявляються нижче властивості психологічного клімату в групі, поставивши ту чи іншу оцінку в діапазоні від 0 до 3.

Оцінки:
3 – властивість проявляється в групі завжди;

2 – властивість проявляється у більшості випадків;

1 – властивість проявляється частіше;

0 – проявляється однаково і та, і інша властивість.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   25

Схожі:

ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА Навчальний посібник За загальною редакцією професора Пастухова В. П
Кримського економічного університету КНЕУ; М. Ю. НАУМ доцент Прикарпатського державного
ВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС Навчальний...
В55 Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г Кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко,...
Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією...
Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських...
Ботаніка Водорості та гриби Навчальний посібник (під редакцією І. Ю. Костікова та В. В. Джаган)
Костіков І. Ю., Джаган В. В., Демченко Е. М., Бойко О. А., Бойко В. Р., Романенко П. О
КОНФЛ І КТОЛОГ І Я Навчальний посібник
Конфліктологія: Навчальний посібник. Авт. Зінчина О. Б. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 164 с
КУРС ЛЕКЦІЙ ЗА ЗАГАЛЬНОЮ ТА ГАЛУЗЕВОЮ СКЛАДОВИМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ...
У курсі лекцій із загальної та галузевої складових у стислій формі висвітлюються питання державного управління і місцевого самоврядування,...
Кодекс України Науково-практичний коментар За загальною редакцією...
Кудінов С. О. гл. 41; Легких К. В. гл. 32; Лобойко Л. М. гл. 7, 8, 37,38; Міщенко
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Сергієнко В. В. Філософські проблеми наукового пізнання : навчальний посібник. / В. В. Сергієнко − Кременчук : Кременчуцький національний...
УДК 37. 03. 6-057. 36: 355 (477) М
За загальною редакцією помічника Міністра оборони України, старшого наукового співробітника, кандидата військових наук, генерал-майора...
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка