Програма начально-тематичних екскурсій Початкова школа. Екскурсія «Походження назви свого населеного пункту» Біологія. Екскурсія «Фітоценоз лук» Українська література. Екскурсія «Тарас Григорович Шевченко український письменник»


НазваПрограма начально-тематичних екскурсій Початкова школа. Екскурсія «Походження назви свого населеного пункту» Біологія. Екскурсія «Фітоценоз лук» Українська література. Екскурсія «Тарас Григорович Шевченко український письменник»
Сторінка4/8
Дата26.10.2013
Розмір1.25 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Туризм > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8

Пам'ятник Т.Шевченкові в канадійському місті Палермо - споруджено в одному з осередків українського населення провінції Онтаріо (поблизу м. Торонто) як дар українського народу українцям, що живуть у Канаді. Автори: скульптори М.Вронський і О.Олійник, архітектор В.Гнєздилов. Бронзову постать поета встановлено на невисокому постаменті з сірого граніту (загальна висота пам'ятника - 4 м). На постаменті викарбувано напис: "Т.Г.Шевченко 1814-1861. Від українського радянського народу українцям Канади". Урочисте відкриття першого на американському континенті пам'ятника Шевченкові відбулося 1.VIІ.1951 р. В композиції монумента, в русі, постаті й атрибутах відтворено образ енергійної, сповненої духовних сил людини...

Повідомлення учнів «Слово про генія».

  • «Невмираючий дух поета, як і раніше, витає к Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення». (Павло Грабовський.)

  • «Він був сином мужика - і став володарем у царстві духа». (Іван Франко.)

  • «Не бронзою пам'ятників, а вірністю, любов’ю і правом сина входить великий Кобзар у життя народів...» (Михайло Стельмах.)

  • «Творчість Шевченка є благородною частино нашої історичної спадщини». (Джон Кеннеді.)

  • «До того часу, поки народи будуть воювати за свою національну незалежність і демократичні права, вірші Шевченка читатимуться різними мовами». (Назим Хікмет.)

  • «Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде. Поет живе в серцях свого народу». (Максим Рильський).

  • «Т.Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя». (Олесь Гончар.)

  • «Читайте Шевченка, а там отворена вам ціла проява, історія і душа українського народу». (Василь Стефаник.)

  • «Вірші Шевченка завжди залишаються щирим виявом українського єства, виявом страждань і відваги його народу». (Браян Малруні.)

  • «Шевченко так промовисто висловив невмирущу рішучість людини боротися за волю та її незгасну віру в кінцеву перемогу». (Дуайт Ейзенгавер.)

Легенда про селище ім. Шевченка (Народна назва Алахівка).

Селище ім. Шевченка

Закладено у кінці 40-х років у складі Дзержинського району. Остаточно сформувалось в 50-60-х рр. Складається з 9 вулиць приватного сектору. Має 353 приватних будинки. Загальна довжина вулиць – 3,9 км. Площа – 13,5 тисяч кв.м. Багатий на зелені насадження.

Гірниче селище ім. Шевченка

Закладене в 1930-1933 рр. гірниками шахтоуправління ім. Кагановича. Розвитку набуло в 50-60 роках. Входить до складу житломасиву рудоуправління ХХ партз’їзду ВАТ «Суха Балка».

Легенда про селище ім. Шевченка (народна назва Алахівка)

Старі люди на Криворіжжі розповідали про безіменного полоненого татарина , який колись жив у козацькому зимівнику, що був на місці теперішньої Аллахівки.

Запорожці взяли його в полон у бою. Працьовитим виявився полонений. Робив у дворі все, що йому наказували й доручали. А коли татарин молився, то завжди голосно , щоб чути його було далеко за межами хутора, проказував одні й ті ж слова: «Аллах акбар! Аллах акбар!»

Через це люди й казали на татарина - Аллахів син. А якщо треба було поїхати до зимівника, в якому полонений жив, то казали: «а нумо, поїдемо на Аллахівку...»

Вже давно того татарина немає серед живих, а назва в Кривому Розі залишилась - Аллахівка.

«Переказ про Аллахівку» - криворізька легенда, яку віднайшов краєзнавець та літератор Олександр Степаненко.

Вперше опублікована в 1990-і роки.

Літературні спогади про Тараса Шевченка (І.І. Панаєв).

Крім належних щотижневих артистично-літературних, великосвітсько-літературних і просто літературних вечорів, літератори часом сходилися один в одного і влаштовували вечори. Найгостиннішим з тогочасних літераторів був Є. П. Гребінка, який постійно запрошував до себе своїх літературних приятелів, коли одержував з Малоросії сало, варення чи наливку. Гребінка тоді ще не був одружений. Він жив на Петербурзькій стороні в казенній квартирі Другого кадетського корпусу, де був учителем.

Якось він запросив мене до себе разом з М. О. Язиковим, котрий уже тоді був дуже популярний серед усіх близьких мені літераторів як приємний і веселий співрозмовник, дотепник і каламбурист. Багато хто приймав Язикова за літератора й співробітника п. Краєвського.

— Ви чим саме займаєтеся? — запитували його.— Яка ваша спеціаль-ність?

— А так,— відповідав звичайно, усміхаючись, Язиков,— більше роз-маїтостями промишляю.

Цього разу в Гребінки зійшлося численне товариство і, між іншим, Шевченко, який починав уже користуватися великою популярністю серед своїх співвітчизників; товариші Гребінки по службі — О. О. Комаров і Прокопович (товариш Гоголя по Ніжинському ліцею і приятель його). Прокопович і Комаров обидва дуже любили літературу й пописували віршики. З Комаровим був знайомий я з дитинства і згодом, після приїзду до Петербурга Бєлінського, зблизився з ним ще більше. Про Комарова і про вплив на нього Бєлінського я ще матиму нагоду говорити. На вечорі в Гребінки не було кому проповідувати ні про святиню мистецтва, ні про якісь високі матерії: там просто говорили про щоденні й літературні новини і пригоди.

На початку вечора Гребінка познайомив мене з якимось паном, що був тоді (де було чи не з 1837 році) одним з головних співробітників «Библиотеки для чтения». Прізвища цього пана я не пригадую. Він мав дуже поважний і глибокодумний вигляд і, замість білизни, носив шерстяну червону фуфайку, яка виглядала з-під галстука і з-під рукавів.

Язиков звертав на себе загальну увагу своїми кумедними розповідями і багатьох смішив до цілковитого знесилля.

За вечерею йому випало сидіти поряд із співробітником «Библиотеки для чтения» в шерстяній фуфайці. Співробітник виявляв не тільки величезну повагу до Язикова, а й ніяковів перед ним як перед авторитетом.

Дозвольте запитати,— звернувся він до Язикова,— я маю честь розмовляти з нашим славетним поетом Миколою Михайловичем Язиковим?

Так точно,— відповів Язиков, скромно потупивши очі й анітрохи не задумавшись.

Дуже приємно познайомитися,— сказав співробітник, простягаючи йому свою руку.

Язиков, зовсім не бентежачись, потиснув її.

— Чи не ощасливите ви нас якимось новим товаром? – вів далі співробітник.

— У мене є чимало начерків,— відповідав Язиков з почуттям гідності,
але всьому цьому треба дати лад. Я все збираюся і все відкладаю.

Ця розмова була почута багатьма, і до Язикова почали звертатися з різними запитаннями як до поета, його однофамільця. Язиков грав свою
роль досить вдало. Деякі смішливі вискочили з-за столу...

Співробітник «Библиотеки для чтения» після кількахвилинного мовчання крякнув і знову звернувся до Язикова.

— Чи смію звернутися до вас, Миколо Михайловичу,— почав він,—
з уклінним проханням. Я співробітник «Библиотеки для чтения», і коли б ви погодились прикрасити наш журнал хоча б якимось невеличким тво-
ром, то принесли б велику втіху Осипу Івановичу Сенковському, який глибоко поважає ваш талант.

Язиков схилив голову на знак вдячності за гарну думку про нього Сенковського і відповів, що саме тепер він нічого не може обіцяти, але з часом, можливо, коли щось опрацює, і так далі...

— Уже сама надія щось одержати від вас тішитиме нас,— відповідав співробітник.

У цю хвилину багато хто не витримав і покотився зо сміху, але вечеря закінчилася, і гуркіт стільців заглушив цей сміх.

Де тепер той співробітник? Чи згадує він про свою зустріч із славетним поетом Язиковим? І хтозна, можливо, в якомусь періодичному виданні з'явиться його статейка під назвою: «Спогади про поета Язикова». Ото буде скарб для наших поважних бібліографів та для п. Геннаді, який так невдало відредагував останнє видання Пушкіна і змусив Соболевського вигукнути:

О жертва бедная двух адовых исчадий,

Тебя убил Дантес и издает Геннадий!

Після вечері всі пожвавішали ще більше. Гребінка почав наспівувати малоросійські пісні, а Шевченко пританцьовував під свої рідні звуки.

Інформація про сквер ім. Тараса Шевченка.

Сквер ім. Т.Г. Шевченка знаходиться на проспекті Карла Маркса, поблизу Головпоштамту та театру драми і музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка в Центрально-Міському районі. Закладено у листопаді 1954 р. Площа – 0,4 га. Обладнаний пішохідними доріжками, клумбами, місцями для відпочинку. У центрі – пам’ятник Тарасові Шевченку.

Пам’ятні верби Т.Г. Шевченка

Були висаджені в Кривому Розі:

  • На майдані проти міського театру драми та музичної комедії ім. Шевченка. Завезена у 60 роки професором І. Добро вольським з м. Шевченка у Казахстані, де поет відбув заслання. Вважається пам’яткою історії та природи.

  • У сквері Українського політехнічного технікуму у центрально-міському районі. Гілка верби одержана викладачем О. Куце волом як дар від НАН Казахстану на честь 175-ліття народження Кобзаря у квітні 1988 року.

Театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка.

Театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка бере початок від театру "Кривбас", який створено у грудні 1931 р. Перший спектакль "Справа честі" за п'єсою І. Микитенка. Біля витоків стояли К.Зубков, К. Копацький, А. Красноплахтич, К. ГІоднозов, Ф. Антонов. Базою для утворення став "Театр робітничої молоді, що діяв під назвою "Комсомольський перфоратор" .У 1934 році перейменовано, в обласний пересувний робітничо-селянський театр №4, який давав виїзні спектаклі в колгоспах Дніпропетровської області.

До складу. трупи входили В. Левицька, А. Кушнірова, В. Андрієнко, С. Кучеренко, Н. Закохана, В. Кованько, В. Гацуліна, Ю. Іванников ін. Мав статус українського музично-драматичного театру як Дніпропетровський пересувний драматичний. У 1937 обрав назву Жовтневої революції й переведен до Дніпродзержинська, де дістав назву театру російської драми. Перебував на гастролях у Харкові, Севастополі, Джанкої, Нікополі, Мелітополі, Марганці, П'ятихатках.

У 1939 дістав премію на II Всеукраїнському огляді робітничо-селянських театрів за п'єсу М. Горького "Останні". У репертуарі 30-х п'єси "Шельменко-денщик", "Наталка Полтавка", "Запорожець за Дунаєм", "Чапаев", "Платон Кречет", "В степах України", "Сади цвітуть" та інші. У серпні 1941 евакуйован до Красноярського краю.

У жовтні 1941 - жовтні 1942 перебував у Канську. Дав 10 спектаклів у Канську, Мінусінську, Абакані, Ужурі. У жовтні 1941 - квітні 1943 перебував у Єнісейську, давав спектаклі на копальнях тр-ту "Єнісейзолото". У травні 1943 -травні 1944 грав у клубі залізничників у Красноярську.

За роки евакуації поставив 30 п'єс. З серпня 1944 повернувся до
Дніпродзержинська, де одержав назву російського театру драми ім. Т.Г. Шевченка. У 40-х працювали заслужені артисти України, Росії, Узбекистану В. Забалуєв, Д. Данилов, О. Калінніков, актори О. Козлов, Н. Левіна, А. Мінєєв та ін.

У 1949 переведено до Кривого Рогу, де використовував сцену клубу "Райдуга". У 1951 одержав нове приміщення на пр.К.Маркса (архітектор В.Зуєв) на 850 місць. Серед кращих у трупі 50-х: П.Захаров, Л.Сошинська, В. Брацлавський, В. Забалуєв, С. Андропов, М. Єсипенко, П. Литвиненко, Р. Каргіна, О. Семенов, Д. Ратнер-Дашков, Волянський та ін.

Серед прем'єр тих часів "Ревізор", «Зикові», "Кремлівські куранти". «Міщани», "Дядя Ваня", «Порт-Артур», «Сильні духом» та ін. Діяв народний університет театрального мистецтва, де займалося 600 чол. У липні 1966 реорганізовано у музично-драматичний. До складу входили акторська трупа, балетна, хорова групи та оркестр. Працювало 67 чол. У 1968 утворена філія в м. Жовті Води, обслуговував 280 тис. чол. Репертуар складався зі спектаклів «Четверо Жанни», "Біла ніч", "Мері Ів.", "Вільний вітер", "Холопка", "Варвар" "Трибунал" та ін. У 70-х працювали актори О. Семенов, С. Анненкс Поляков, В. Хохлов, Б. Ніколаєва, Г Капралов. В. Козодой, А. Ран.

У 1981 перейменовано у театр драми музкомедії. За 1931-1981 створено 400 спектаклів. У 80-х працювали В. Кетавець, I. Трунов, Ф. Ткач, А. Дул Суханов, Р. Озерова, Моканова та ін. У 1984 нагороджено Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Покладено початок постановкам оперет. Серед них "Сільва", "Маріца", "Циганський барон", "Містер Ікс", "Весела вдова".

З початку 90-х репертуар насичено українською класикою. Серед провідних акторів В. Полубоярцев, Г. Педченко, М. Катюха, О. Осннець, Т. Брисіна, І. Данко, Т. Птужник, К. Смирнова-Балагура, Ю. Рижов, Н. Удовенко, Н. Соколовська, І. Горшкова.
Висновки

Таким чином, екскурсії і походи такого плану збагачують дітей яскравими життєвими враженнями. І дуже важливо, щоб учні ще багато разів зверталися до них, відтворювали у своїй уяві пережиті образи, картини.

На базі екскурсій і походів учні отримують додаткову цікаву інформацію про життєвий і творчий шлях митця, що дає змогу всебічно розглянути постать письменника.

Отже, наша екскурсія – літературний похід до визначених місць Кривого Рогу, присвячених Т.Г. Шевченку, маючи чітко визначену мету, у ході проведення була здійснена і реалізована стовідсотково. Екскурсія будувалась на активній основі, що й послугувало її ефективному проведенні. Слід зазначити, що під час організації екскурсії було попередньо проведена підготовча робота: чітке визначення кола об’єктів, з якими ознайомилися учні; інформативність; розподіл обов’язок серед дітей.

Школярі були зацікавлені під час екскурсії, проявили неабиякий інтерес до тих об’єктів, з якими вони знайомилися і заздалегідь були підготовлені до походу.

Краєзнавчо-літературна екскурсія сприяла розкриттю і поглибленню, усвідомленню учнями взаємозв’язку літератури із життям та викликала більший інтерес до художнього слова.
Список літератури:

  1. На землі, на рідній… /Т. Гусей нова – Кривий Ріг: ПП «Видавничий дім», 2000. – 356с

  2. Пасічник Е.А. Методика викладання української літератури в середніх начальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Ленвіт, 2000. – с. 377.

  3. Педагогіка: 60 екзаменаційних відповідей: експрес-довідник/ Кондратова Л.В., Бешевець Л.В. – Кривий Ріг: КДПУ, 2004. – с. 122.

  4. Федоренко В. Шевченкіана…// Дивослово. - 2009’5. – с. 8.

  5. Хомич Я. Твір, що єднає минуле, теперішнє й майбутнє…// Дивослово. - 2009’5. – с. 3.

географія
екскурсія на тему

«Інгулецький технікум криворізького технічного університету»
Вступ.

Туманний Альбіон – так називають Велику Британію, Країна Троянд – так називають Болгарію, Країна-Банкір – так називають Швейцарію. А Україна відома у світі як «Житниця» - завдяки великим площам зернових, «Реактор», тому що свій печальний слід залишив Чорнобиль, «Країна-Кузня» - бо відома вона великими запасами залізних руд та майстрами - сталеварами. Ми з вами живемо не просто в країні-кузні, а й в місті сталеварів. Для декого цей рік є останнім роком шкільного життя, постає питання вибору професії. А більшість з них пов’язана з підприємствами чорної металургії. З метою отримання більшої інформації та кращого вивчення цієї галузі, ми з учнями 9-го класу вирішили відвідати місцевий заклад освіти Інгулецький технікум Криворізького технічного університету (ІТКТУ), що готує фахівців гірничорудного напрямку. Мета екскурсії – це показати різноманітні можливості вибору професій гірничого напрямку і визначитись з майбутню професією для тих, хто вирішив продовжити навчання в технікумі, це виховання любові та поваги до своєї малої Батьківщини, розширення кругозору та отримання додаткових знань.

Форма проведення – це піша екскурсія.

Під час підготовки до екскурсії учні розглянули передумови розвитку та принципи розміщення сучасних металургійних підприємств, познайомились з історією розвитку металургії в Україні та нашому місті, розглянули екологічні проблеми, пов’язані з роботою підприємств. Я заздалегідь ознайомилась з навчальним закладом, який ми вирішили відвідати, продумала та домовилась про дату та час проведення екскурсії. А також про тему екскурсії – це знайомство з професіями, фахівців з яких готує ІТКТУ для гірничо-видобувної та гірничо-збагачувальної промисловості.

Добра попередня організація, професійний підхід вчителів технікуму та велика кількість обладнання, яке продемонстрували учням, не дали можливості нудьгувати. Зацікавилися не тільки хлопці. Вражені були і дівчата. Тому всі відгуки учнів були схвальними. Вони із задоволенням ділилися враженнями з іншими.
Маршрут екскурсії


ІТКТУ

Вулиця Нєдєліна

Вулиця Нєдєліна


Технологічна карта екскурсії до ІТКТУ.

  • Мета: профорієнтаційна.

  • Задача екскурсії: ознайомити учнів 9-их класів з місцевим професійним навчальним закладом: Інгулецьким технікумом Криворізького технічного університету (ІТКТУ) - вищим навчальним закладом І рівня акредитації, з професіями, які можна там отримати

  • Загальні вимоги: екскурсовод дотримується маршруту екскурсії, слідкує за правилами дорожнього руху та правилами поводження в громадських місцях, проводить екскурсантів згідно вказівок технологічної карти.

  • Вступ: організаційна частина – представлення екскурсовода, розповідь про дотримання правил поведінки під час екскурсії, назва теми екскурсії, перелік кабінетів, повідомлення про тривалість та час повернення до навчального закладу. Загально-інформаційна частина – розповідь про історію гірничої справи.

  • Основна частина екскурсії: ознайомлення з напрямками роботи технікуму, основними факультетами та перспективою роботи та подальшого навчання.

  • Підсумки екскурсії: коротке узагальнення побаченого.


Технологічна карта екскурсії до ІГРТ 2.

  • Порядковий номер екскурсії в календарному плані загальноосвітнього навчального закладу, її назва. Екскурсія №1 учнів 9-б класу Криворізької загальноосвітньої школи № 99. Назва «Екскурсія до Інгулецького технікуму Криворізького технічного університету».

  • Клас та навчальна дисципліна, яку забезпечує екскурсія. 9-б клас, предмет географія, розділ «Господарство. Промисловість України.», урок «Чорна металургія».

  • Вік учнів-екскурсантів: 14 – 15 років.

  • Кількість учасників: 14 чоловік.

  • Тема екскурсії: знайомство учнів 9-их класів з місцевим професійним навчальним закладом: Інгулецьким технікумом Криворізького технічного університету (ІТКТУ) - вищим навчальним закладом І рівня акредитації.

  • Загальна тривалість екскурсії: 1,5 години.

  • Загальна протяжність екскурсії в км. 1 км.

  • Обладнання для проведення екскурсії: -

  • Маршрут екскурсії: вулиця Нєдєліна – ІТКТУ – вулиця Нєдєліна

  • Етапи екскурсії: -

  • Форми опрацювання матеріалів екскурсії з учнями по її завершенню. Обмін враженнями, зібрання фотоматеріалів, випуск буклетів, бюлетенів.


Табель екскурсії

Маршрут

Зупинка

Об’єкти показу

Час

Перелік основних питань

Організаційні вказівки

Вулиця Нєдєліна,







10 хв.




Перевірити готовність екскурсантів, вишикувати, звірити зі списками, повторити правила ТБ та ПДР.

ІГРТ Вул. Каткова, 8

Зустріч з зав. кафедрою економіки Татаріновою О.В.

Зала технікуму.

20 хв.

Розповідь про історію гірничої справи. знайомство учнів 9-их класів з місцевим професійним навчальним закладом.

Дотримання правил поведінки під час проведення екскурсії.

Лабораторія загальної електротехніки.

Електротехнічні прилади.

15 хв.

Розповідь про спеціальність експлуатація та ремонт гірничого електротехнічного обладнання та автоматичних пристроїв. Знайомство з лабораторією загальної електротехніки.

Дотримання правил ТБ в лабораторії.

Лабораторія збагачувальних дисциплін.

Сепаратори, дішламатори

15 хв.

Розповідь про спеціальність збагачення корисних копалин. Знайомство з принципами роботи збагачувальних машин.

Дотримання правил ТБ в лабораторії.


Кабінет гірничих машин і комплексів.

Гірничі машини

5 хв.

Знайомство з принципами роботи гірничих машин.

Дотримання правил поведінки.

Лабораторія електромеханічних приладів


Електромеханічні прилади


5 хв.

Знайомство з принципами роботи електромеханічних приладів.


Дотримання правил ТБ в лабораторії.


Бібліотека.

Бібліотечний фонд: технічна література.

15 хв.

Знайомство з бібліотечним фондом технікуму, розповідь про Освітньо-кваліфікаційні рівні освіти України та можливості отримання освіти в даному технікумі.

Дотримання правил поведінки.

Вулиця Нєдєліна,







10 хв.

Отримання завдань: відгуки.





Методична розробка екскурсії.

  • Хід екскурсії.

Ми з вами живемо не просто в країні-кузні, а й в місті сталеварів. Для декого з вас цей рік є останнім роком шкільного життя, постає питання вибору професії. А більшість з них пов’язана з підприємствами чорної металургії. З метою отримання більшої інформації та кращого вивчення цієї галузі, ми з учнями 9-го класу вирішили здійснити екскурсію до Інгулецького технікуму Криворізького технічного університету (ІТКТУ) - вищого навчального закладу І рівня акредитації, що розташований в м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область, Україна), що готує спеціалістів для гірничорудної промисловості.

В технікумі нас зустріла зав. кафедрою економіки Татарінова Оксана Василівна, яка провела учнів до зали технікуму та познайомила з етапами проведення екскурсії, зробила короткий екскурс в минуле, нагадавши історію гірничої справи.
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Урок-екскурсія Тема. Екскурсія пушкінськими місцями
Мета: здійснити заочну екскурсію місцями, де жив і творив великий поет, ознайомити учнів з основними фактами життя і творчості О....
УРОК ЕКСКУРСІЯ «WELCOME TO GREAT BRITAIN»
Артемівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №24 з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів
Біографія: Тарас Шевченко
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н ст.) 1814р в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 9 березня
...
Православний міжнародний молодіжний літній табір в честь святого Алексія Товта Програма
Прибуття в м. Ужгород /залізничний вокзал/, екскурсія містом з відвідуванням знаменитих храмів та від’їзд в с. Кічірне з заїздом...
Та завдання проекту
Визначення джерел потрібної інформації. Екскурсія в музей «Українського рушника» в місті Черкаси
«Пиріжечки з яблуками»
Попередня робота: екскурсія на кухню, спостереження за працею кухаря; розглядання ілюстрацій, читання казок
Дата Організація виховної діяльності
Національне виховання. Екскурсія з елементами бесіди «Прийми нас в свої обійми, школо!»
Зимові канікули в Карпатах
Екскурсія «Яремче – перлина Карпат» (центр міста, водоспад «Пробій», сувенірний ринок, вольєр не господарство (10 грн/чол.))
Урок-екскурсія вчителя фізики, математики
Тема. Організація роботи елеватору. Спостереження за різними видами механічного руху (поступальний, обертальний, похила площина)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка