Урок-екскурсія Тема. Екскурсія пушкінськими місцями


Скачати 157.95 Kb.
Назва Урок-екскурсія Тема. Екскурсія пушкінськими місцями
Дата 03.01.2014
Розмір 157.95 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Культура > Урок


Урок-екскурсія

Тема. Екскурсія пушкінськими місцями.

Мета: здійснити заочну екскурсію місцями, де жив і творив великий поет, ознайомити учнів з основними фактами життя і творчості О.Пушкіна; розвивати мову учнів, навички дослідницької роботи, виразного читання; виховувати інтерес до життя поета і його творів.

Тип уроку: екскурсія.

Обладнання: набір слайдів: «Пушкінський заповідник», діафільми «Пушкін у Михайлівському», «Пушкін та декабристи», кінофільм «Там, где шумят Михайловские рощи»; ілюстративні матеріали: «Пушкінський заповідник»; портрет О.С. Пушкіна, роботи О.Кіпренського, В.Тропініна, К.Брюллова; фотографії куточків Криму, Кавказу, Одеси, Санк-Петербурга, пов’язаних з життям та творчістю поета. Скульптурні пам’ятники поета в Москві, Санкт-Петербурзі, Києві (репродукції); літературна газета «Мій Пушкін».

Музика: М.Римського-Корсакова, М.Глінки, М.Мусоргського, П.Чайковського.

Он к тебе приходит вечно новым,

Он твой путь осветит, как звезда,

Чтобы ты, с его сдружившись словом,

С ним не расставался никогда.

А.Ерікєєв

Пояснення до уроку

Кабінет оформлюється портретом О.С.Пушкіна, фотографіями скульптурних пам’ятників поета, різноманітними ілюстративними матеріалами (див. «Обладнання»), літературною газетою.

Екскурсію ведуть двоє ведучих та група екскурсоводів, яких доцільно розмістити за столом біля дошки. Під час виступів екскурсоводів демонструються слайди, картки, фотографії, уривки з фільму, звучить музика.

Хід уроку

П е р ш и й ведучий. З раннього дитинства О.С.Пушкін поруч з нами. Здається, це наш давній знайомий, який увійшов у наше життя разом із казками. А потім вірші, поеми, драми, повісті, «Євгеній Онєгін». I скільки разів ми не перечитували б ці тво­ри, завжди вони висвітлюються новими гранями.

Д р у г и й в е д у ч и й.

Молодой, весёлый и кудрявый –

Он таким запомнился навек...

Наша удивительная слава,

Наша гордость – этот человек.

Словно друг, живущий по соседству,

С каждым днем все ближе и родней,

Он к тебе приходит в раннем детстве

С первой песней матери твоей.

Он к тебе приходит вечно новым,

Он твой путь осветит, как звезда,

Чтобы ты, с его сдружившись словом,

С ним не расставался никогда!

Наизусть ты знаешь по-татарски

«Зимнюю дорогу» и «Обвал»,

А Володя пушкинские сказки

Нам вчера по-русски прочитал,

А Закир – парнишка чернобровый,

Что живет от нас невдалеке,

Монолог Бориса Годунова

Знает на чувашском языке.

И на всех наречьях горделиво

Призывает Пушкин нас с тобой

Наших душ прекрасніе поріві

Посвятить Отчизне дорогой.

Ахмед Ерікєєв

Перший біограф розповідає про дитинство та юність Пушкіна, навчання у Царськосільському ліцеї та ранню творчість поета (1813-1816 pp.).

Ocновні дати.

26 травня (6 червня) 1799 р. у Москві народився О. С. Пушкін.

У 1811 р. він вступив до Царськосільського ліцею. Період навчання запам'ятався йому патріотичним піднесенням 1812 р., тісними дружніми зв'язками, волелюбними мріями та початком поетичної слави.

8 січня 1815 р. Екзамен. Перший виступ перед знатними вельможами. Висока оцінка Г.Р.Державіним вірша Пушкіна «Воспоминание в Царском Селе».

Перший декламатор. Виразне читання вipша О.С.Пушкіна «19 октября» («Роняет лес багрянный свой убор…»).

Перший екскурсовод. Після закінчення ліцею О.С. Пушкін виїжджає в Михайлівське. Тут, у постійному спілкуванні з рідною природою, формувалося його поетичне світосприйняття, розквітав його творчий геній. Кожний приїзд Пушкіна до Михайлівського вливав у нього нові сили. Широка річка Сороть, яка впадає у ріку Велику; невеличкі озера поруч iз Сороттю, поєднані з нею протоками; парки, сади, ліси — саме тут знаходитъ Пушкін «краски и матери­алы для своих вымыслов, столь натуральных и вер­ных». Саме тут створені «Деревня», «Дубровский». У Михайлівському поет написав понад 100 художніх твоpiв. Сьогодні ми з вами пройдемо сільськими шляхами, побачимо низеньку хатинку старої няні, послухаємо шум михайлівських гаїв.

Другий екскурсовод. Почнемо знайомство з пушкінськими місцями з Петровського — початку родоводу Ганібалів. Свою назву воно отримало від імені Петра I. Вірним «арапом Петра Великого» був прадід О. С. Пуш­кіна Абрам Ганібал. Дочка Петра I Єлизавета подарувала йому 5 тисяч десятин землі, на них він побудував свій маєток. Петровське розміщене на пологому березі озера Кучане, навпроти Михайлівського, яке стоїть на височинi. У 1918 р. панський дім згорів і був поновлений лише у 1976 р. Пушкін дуже любив цей маєток. Тут усе дихало давниною. Стіни будинку прикрашають численні грамоти Ганібала, фамільний герб Ганібалів, на якому зображено орла, знамена, пушку з ядрами та слона з королівською короною на спині. Стародавні меблі, дзеркала, портрети, воєнне знаряддя створюють неповторний інтер’єр. Від маєтку до озера веде липова алея, в кінці якої - двоповерхова альтанка, а за нею — озеро. Біля головного входу — велике дернове коло, навколо нього ялинки та білі лавочки. Якщо вийти з Петровського та пройти повз озера Кучане, ми опинимося в тіні михайлівських гаїв.

Перший екскурсовод. (звучить музика П.Чайковського. Якщо їхати з боку Пушкінських гip, Михайлівське починається вже тоді, коли залишаться позаду два великі камені-валуни. На одному напис: «Пушкінський заповеіник. Михайлівське», на друго­му — слова поета: «Здравствуй, племя младое, незна­комое!» Ось вони, Михайлівські гаї, де Пушкін бував дитиною, веселим юнаком, засланим поетом.

Дім Пушкіна збудовано на кургані над рікою Сороттю. Звідси можна милуватися лугами і полями, між якими протікає Сороть.

У маєтку все нагадує великого поета, кожна з ре­чей Пушкіна має своє місце. Пам'ятаєте рядки з «Євгенія Онєгіна»?

И стол с померкшею лампадой,

И груда книг, и под окном

Кровать, покрытая ковром,

И вид в окно сквозь сумрак лунный,

И этот бледный полусвет,

И лорда Байрона портрет,

И столбик с куклою чугунной.

Под шляпой с пасмурным челом,

С руками, сжатыми крестом.

Це кабінет поета під час заслання.

А поряд з панським маєтком у невеличкій хатинці жила няня Пушкіна Арина Родіонівна, яка розділяла зі своїм улюбленцем i радощі, i печалі.

Не можна не згадати Михайлівський парк, який має чотири алеї. Найкраще збереглася Липова алея, дерева якої мають чудернацькі форми. Шанувальники поета називають її «алея Керн». Приїзд у червні 1825р. у Михайлівське Анни Петрівни Керн залишив у серці Пушкіна глибоке та світле почуття.

(Звучишь романс М.Глінки «Я помню чудное мгновенье...».

Від алеї Керн невеличка алейка приводить нас до «Острова самотності». Кажуть, що Пушкін часто залишався тут на самоті зі своїми думками. Це невеличкий острів, засаджений соснами, березами, липами, сріблястими вербами, крізь листя яких видно блакитну гладінь маленького ставка.

Другий біограф. У серпні 1817 р. Пушкін повернувся до Петербурга. Поет знайомиться з передовими людьми свого часу, входить у коло вільнодумної молоді. З 1819 р. він стає членом гуртка «Зелена лам­па», тісно пов’язаного з декабристським товариством «Союз благоденствия». До нього входили поет Федір Глінка, декабрист Cepгій Трубецькой, офіцер Яків Толстой та інші. На зборах гуртка обговорювалися політичні, економічні, соціальні питання. У колі цих де­батів виникає волелюбна лірика Пушкіна.

(Декламуєтъся вірш. «К Чадаєву»).

Петербурзький період творчості (1817-1820).

(Основні твори)

1817 р.

ода «Вольность»

1819 р.

вірш «Деревня»

1818 р.

вірш «К Чадаєву»

1820 р.

поема-казка «Руслан и Людмила»

Підсумком петербурзького періоду творчості стала поема-казка «Руслан и Людмила», яка вважається новаторським твором. Пушкін звернувся до iсторії, ши­роко використав народні перекази. В пригодах героїв відбито життєрадісність поета, його віру в перемогу правди, добра i краси. Завдяки образу автора історія та сучасністъ поєдналися, i поет зміг висловити свою точку зору на гepoїв та їx пригоди. Цей же прийом він використав пізніше в романі «Євгеній Онєгін».

Третій біограф. Доповідає про причини та подробиці південного заслання Пушкіна, характеризує цей період творчості як період становлення романтиз­му та подолання його однобічності, розкриває своєрідність «південних» поем.

Період південного заслання (1820-1824)

(Основні твори)

1820 р.

Вірш «Погасло дневное светило»

1821 р.

Поема «Кавказкий пленник»

1821 р.

Вірш «Кинжал»

1821-1822 рр.

Поема «Братья-разбойники»

1821-1823 pp.

Поема «Бахчисарайский фонтан»

1822 р.

Вірш «Узник»

1824 р.

Поема «Цыганы»

Третiй екскурсовод. (Звучишь музика П.Чайковського) Мандри по таврійських степах та Кавказьких горах захопили Пушкіна новими враженнями. Він знайомився зі звичаями та легендами кавказьких на­родів. Яскрава природа Кавказу надихала на творчість.

Крим запам’ятався поету інакше, ніж Кавказ. Тут співіснували дві кулътури: західна та східна. Стародав­ня Таврида зберігала риси античної кулътури. В уяві оживали стародавні міфи, криваві бої.

Пушкін відвідав Феодосію, Сімферополь, Гурзуф, Бахчисарай. Спустілий, але величний ханський палац, пам'ятник любові та смерті - «фонтан сліз», морський пейзаж, чудова природа, східні легенди, глибоко вразили Пушкіна та надихнули його на створення «південних» поем.

(Звучить романс «На холмах Грузии лежит ноч­ная мгла» М. Римсъкого-Корсакова).

Четвертий бioграф. Улітку 1824 р. Пушкіну було наказано залишити Одесу та виїхати в нове за­слання - до Михайлівського, де він змушений був залишатися на самоті, без друзів. Пушкін почувався пригніченим. Але дружні стосунки з мешканцями сусіднього маєтку Тригорського сприяли розвитку творчості та зміні сумного настрою на життєрадісний.

Четвертий екскурсовод. (Звучитъ музыка М. Мусоргського. Уривок.) Внизу, біля Сороті, починається дорога, що веде до Тригорського. Мабуть, кожен із нас мріяв опинитися в казці, побачити казкові ліси, сліди чудесних звірів, добрих чарівників. Тригорське само й нагадує чарівну казку. Величезні двохсотлітні липи та дуби вражають нас. У тіні цих могутніх дерев стоїть біла садова лава. Це «скамья Онегина». З цього місця відкривається вид на примхливі вигини Сороті, дивні красотни полів та лугів, добре видно дорогу з Михайлівського, по якій Пушкін приїздив у Тригорське.

Від «скамьи Онегина» алея веде до невеличкої галявннки, обсадженої липами. Це - зелений танцювальний зал, де колись було чути звуки вальсів та сміх місцевої молоді.

Четвертий біограф дає стислий аналіз кількох творів, показує, що в творчості О. Пушкіна з’являються реалістичні тенденції.

П'ятий біограф доповідає про журналістську діяльність Пушкіна, його одруження, дуель, останні години життя.

Перший ведучий. «Он пал в полном расцвете лет, не окончив своих песен, — писав Герцен. — За исключением двора и его приближённых, весь Петер­бург плакал, только тогда стало видно, какую популяр­ность приобрёл Пушкин».

Пушкин

Неуёмный, страстный, некрасивый,

С песней, перебитой январем,

Был он первым coлнышком России,

Библией и первым букварём.

При лампадах, при свечах, при лампах

Перед каждой буйной головой

Из горячих, из гремучих ямбов

Возникает взор его живой.

Звончатый, улыбчатый, красивый,

Излучает он всё тот же свет,

Как, бывало, числясь по России

Вот уже почти что двести лет.

Другий ведучий. Трагічна звістка про загибель поета поширювалась із надзвичайною швидкістю. Власті були налякані можливістю народних маніфістацій і видали розпорядження перенести тіло з Їсакіївського собору в Конюшенну церкву, а вночі відвезти труну до Святогорського монастиря. Випереджаючи траурний кортеж, полетіло роздорядження псковському губернатору: «...тело Пушкина везут в Псковскую губернию для предания земле в имении его отца... Встречу, всякую церемонию — воспретить».

У супроводі жандармів у звичайному возі, вкритому соломою, труна із тілом великого поета, загорнута у рогожу, був доставлений до Святогорського монастиря.

П’ятий екскурсовод. (Звучить уривок з опе­ри Мусоргського «Борис Годунов»). Біля стін Святогорського монастиря знаходиться священна для кожної людини могила великого сина землі Російської.

На околиці парку, на пагорбі, височіє трьохсотрічний дуб-«лукоморье», як нерідко називають його, а праворуч від нього починається «алея Тетяни». Дере­ва тут ростутъ так густо, що в алеї завжди темно i тихо, бо майже нема птахів. А далі місток i малень­кий ставок з ліліями, що віддзеркалюються у зелен­куватій воді.

Четвертий бiограф. Продовжує розповідь про основні мотиви творчості в Михайлівському, повстання декабристів та його вплив на подальшу долю та творчістъ О.Пушкіна.

(Декламатор читає вipm «Во глубине сибирских руд»).

Три осені на початку тридцятих років Пушкін проводить у селі Болдіно, біля Нижнього Новгорода, де ніщо не відволікає його від праці. Осінь була його улюбленою порою року, особливо плідним періодом трорчості.

(Декламуєтъся вірш «Осень» на фоні музики П.Чайковського «Осіння пісня»).

Період розвитку реалізму у творчості О.Пушкіна. (1825-1837)

(Основні твори)

1825 р.

трагедія «Борис Годунов»

1827 р.

вірш «Во глубине сибирских руд»

1827 р.

вірш «Арион»

1828 р.

поема «Полтава»

1828 р.

Вірш «Анчар»

1830 р.

«Маленькие трагедии» (чотири твори)

1830 р.

«Повести Белкина» (чотири твори)

1830 р.

повість «Барышня-крестьянка»

1880 р.

казка «Сказка о попе и работнике его балде»

1830 р,

драма «.Русалка»

1831 р.

казка у віршах «Сказка о царе Салтане»

1833 р.

поема «Медный всадник»

1833 р.

повість «Пиковая дама»

1833 р.

роман у віршах «Евгений Онегин»

1836 р.

повість «Капитанская дочка»

1836 р.

вірш «Я памятник себе воздвиг нерукотворный»

Монастир стоїть за п’ять кілометрів на південъ від Михайлівського. Навколо нього висока кам'яна стіна у вигляді чотирикутника. У центрі двору - бюст Пушкіна. Праворуч від головного входу маленькі дверцята ведуть у чернечу келію, де відновлено інтер'єр пушкінських часів: дерев’яний топчан, парта, стародавні рукописні книги, перо з чернильницею, мерехтить лам­пада. Все це мимоволі нагадує літописця Пімена та келію у Чудовому монастирі з «Бориса Годунова».

Біля стін Святогорського монастиря проходили ярмарки, на яких любив бувати Пушкін, перевдягнений у сільське вбрання. Саме тут поет знаходив багатий матеріал для своїх творів, прислухаючись до просто­народної мови, казок, пісень, прислів’їв.

У південній частині собору розміщено виставку «Дуель, смерть та похорони Пушкіна». Спеціальною загорожею позначено місце з написом: «Здесь в ночь с 5-го на 6-е февраля 1837 г. стоял гроб с телом Пушки­на. Поэту не было ещё 38 лет, он погиб в пору небывалого расцвета своего поэтического гения».

Перший ведучий. По широких крутих сходинках ідуть та йдуть люди, віддаючи данину немеркнучої любові та глибокої поваги великому Пушкіну.

ЗДРАВСТВУЙ, ПУШКИН!

Здравствуй, Пушкин! Просто страшно это -

Словно дверь в чужую жизнь открыть -

Мне с тобой, поэтом всех поэтов,

Бедными стихами говорить.

Быстрый шаг и взгляд прямой и быстрый -

Жжёт мне сердце Пушкин той поры!

Визг полозьев, песня декабристов,

Ямбы ссыльных, сказка детворы,

В зимний день тридцать седьмого года,

Прямо с окровавленной земли, Подняли тебя мы всем народом, Бережно, как сына, понесли.

Мы несли тебя - любовь и горе - Долго и бесшумно, как во сне,

Не к жене и не к дворцовой своре –

К новой жизни, к будущей стране. Прямо в очи тихо заглянули, Окружили нежностью своей,

Сами, сами вытащили пулю И стояли сами у дверей.
Мы твоих убийц не позабыли?
В зимний день, под заревом небес,
Мы царю России возвратили

Пулю, что послал в тебя Дантес.

Вся отчизна в праздничном цветенье,

Словно песня, льется вешний свет,

Здравствуй, Пушкин! Здравствуй, добрый гений,

С днем рожденья, дорогой поэт!

(Я.Смеляков)

Другий ведучий.

ВЕНОК TЕБE СПЛЕТАЕТ УКРАИНА

Ты памятник себе воздвиг нерукотворный,

Никто ие посягает на вековой гранит,

И плуг вокруг него тропы не тронет торной,

Которую народ хранит,

Я видел твой портрет у друга-армянина,

Я слышал, как якут твердит твои слова,

И в честь твою венок сплетала Украина,

Народной вольностью жива.

Когда от рук врага ты рухнул в снег холодный,

Враждою окружен, с лицом белей, чей мел, -

У гроба, твоего твой облик благородный

Шевченко наш запечатлел.

Ты с площади своей глядишь в старинный Канев -

Так породнила вас история.

И слава двух певцов не скроется в тумане…

Пусть будет свет, да сгинет тьма!..

(М. Рильський)

(Під час читання віpшів звучишь фінал П’ятої симфонії Чайковсъкого).

Схожі:

Програма начально-тематичних екскурсій Початкова школа. Екскурсія...
Українська література. Екскурсія «Тарас Григорович Шевченко – український письменник»
Екскурсія видатними історичними місцями України через національну валюту
...
Урок-екскурсія вчителя фізики, математики
Тема. Організація роботи елеватору. Спостереження за різними видами механічного руху (поступальний, обертальний, похила площина)
УРОК ЕКСКУРСІЯ «WELCOME TO GREAT BRITAIN»
Артемівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №24 з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів
Та завдання проекту
Визначення джерел потрібної інформації. Екскурсія в музей «Українського рушника» в місті Черкаси
«Пиріжечки з яблуками»
Попередня робота: екскурсія на кухню, спостереження за працею кухаря; розглядання ілюстрацій, читання казок
Дата Організація виховної діяльності
Національне виховання. Екскурсія з елементами бесіди «Прийми нас в свої обійми, школо!»
Тема: Велика Британія
Обладнання: відеокасета «Екскурсія по Європі», підручник, політична карта світу, графіки, діаграми підготовлені учнями для доповідей,...
Зимові канікули в Карпатах
Екскурсія «Яремче – перлина Карпат» (центр міста, водоспад «Пробій», сувенірний ринок, вольєр не господарство (10 грн/чол.))
Уроку: урок-екскурсія. Мета уроку
Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями природи Африки, показати відмінності характерних рис природи Африки від природи інших...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка