Програма начально-тематичних екскурсій Початкова школа. Екскурсія «Походження назви свого населеного пункту» Біологія. Екскурсія «Фітоценоз лук» Українська література. Екскурсія «Тарас Григорович Шевченко український письменник»

Скачати 1.25 Mb.

Назва	Програма начально-тематичних екскурсій Початкова школа. Екскурсія «Походження назви свого населеного пункту» Біологія. Екскурсія «Фітоценоз лук» Українська література. Екскурсія «Тарас Григорович Шевченко український письменник»
Сторінка	2/8
Дата	26.10.2013
Розмір	1.25 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Туризм > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8

Тема екскурсії: «Де ти живеш», її місце в навчальному плані – розділ програми «Твій рідний край»

Категорія екскурсії:

За змістом – тематична
За місцем проведення – заміська
За способом пересування – пішохідна
За формою проведення – учбова екскурсія
За сезонністю – весна

Загальна тривалість екскурсії в годинах: 2 години
Загальна протяжність екскурсії в кілометрах: 1,5 км.
Обладнання для проведення екскурсії: –
Маршрут екскурсії: Школа № 101 – балка Зелена – Школа № 101
Форми опрацювання матеріалів екскурсії з учнями по її завершенню – творчі роботи: малюнки, розповіді, вірші.
Дата апробації екскурсії: 16 квітня 2010 року.

Методологічна розробка навчально-тематичної екскурсії

Тема: Походження назви свого населеного пункту
Мета: Дати уявлення про походження назви свого населеного пункту, розвивати інтерес до історичного минулого , виховувати почуття гордості за досягнення своїх пращурів.
Завдання: Відобразити у творчих роботах свої враження про побачене та почуте
Контрольний текст екскурсії:

Шанобливе ставлення до минулого - прикметна риса нашого народу. Про минувшину в Україні завжди казали - свята, добра. Прислів'я - то народна мудрість вони говорять : «Не за нас стало, не за нас і перестане» ; «Не силою роби, а розумом, не серцем, а звичаєм». З давніх-давен пам'ять про минуле зберігається в міфах, легендах, переказах, піснях.

Хто ми? Які? Звідки? Ці питання завжди з нами. Відповіді на них ми шукаємо всюди. В здовж річки Інгулець простяглося наше селище Зелене. Весною воно вкрите зеленню та білим цвітом садів. Зимою - це снігові поля та біленькі хати, з яких сивиною повзе в гору дим. Село наше і давнє і молоде. Історія його сягає 1688 року, коли запорізький козак Василь Зелений, рятуючись від пожежі холери, втік з Хортиці і оселився на березі невеликої річки, що впадала в Інгулець. Тут він організував зимівник, де і перебув лихо. Від його імені і пішла назва місцевості Зелена балка, Зелена річка, а пізніше і назва зимівника. Саме тут на правому березі річки Інгулець запоріжці хоронили своїх бойових товаришів, тут перебували лихоліття.

Після знищення Запорізької Січі в 1775 році та закінчення російсько-турецької війни, царський уряд щедро роздавав землі на півдні України сановникам, Бойовим офіцерам козацькій старшині, іноземним колоністам. В кінці 18 на початку 19 століть власниками земель у наших містах стали генерали Рахманов і Долгинцев, офіцери Галковський Д., Добровольський В. та інші.

Василь Добровольський польський шляхтич на російській службі, офіцер лейб-гвардії уланського полку, учасник однієї з останніх російсько-турецьких воєн, кавалер трьох бойових нагород ( Георгієвські хрести), отримав чотири тисячі десятин пожалуваних земель. Вони розташовані в долині річки Інгулець, широкій та мальовничій, із залишками знищених запорізьких зимівників.

Один з них, заснований ще в XVІІ столітті, нагадував про себе доволі довго уламками кам'яних хрестів на козацькому цвинтарі.

Назву селу дала Зелена балка довжиною в 50 верст, що простяглася з північно-західного боку селянського житла. Балка ця густо поросла тереном і глодом. Річка Інгулець на той час відзначалася великою глибиною, у її заплавах водилось багато птахів, в річці - риби, ліс же становив надійний притулок для дичини.

Балка має довжину, що перевищує 30 км. В минулому вона була густо пороща чагарниками з терну та глоду, а поблизу річки Інгулець - високими деревами. Балкою протікає невелика річка, що є притокою Інгульця. Місце де вона впадає в Інгулець у нас називають плесом. Тут, у затишку дерев і яру люблять рибалити місцеві дітлахи. Навесні сюди на нерест іде риба. А в гаю - справжнє царство первоцвітів. В затінку кущів синіють проліски, ряст, жовтіють дрібненькі зірочки. Трохи пізніше їх змінять духмяні фіалки та тюльпани, соковиті зелені трави. Гай - місце відпочинку жителів селища та прогулянок школярів. В наш час обабіч балки вівся видобуток залізної руди, так утворилися два кар'єри, що заповнилися джерельною водою. Вище від кар'єрів балка була перекрита дамбою і створені -ставки. Невелика річка перетворилася на струмок, який в посушливі роки місцями пересихає та щовесни широко розливається. В скрутні часи перебудови практично всі дерева в гаю були вирубані на дрова, Зараз балка переживає не кращі часи, але все одно є мальовничим куточком нашого краю.
Табель екскурсії

Маршрут	Зупинка	Об’єкт показу	Час	Найменування підтем і перелік основних питань	Організаційні вказівки	Методичні вказівки
Школа – Зелена Балка	Козацька Могила	Козацька Могила	20 хвилин	Історія археологічних розкопок Встановлення меж цвинтаря Надання козацькій могилі статусу історичної пам’ятки	Група розташовується так, щоб всі діти бачили Козацьку Могилу Дітям надається час для фотографування

Паспорт екскурсійного об’єкту

Назва об’єкту

Сучасна: Зелена Балка
Первинна: Зелена Балка
Місцева: Балка

Фотографія об’єкту:

$c:\program files\bearpaw 2448cs plus\panel\data\sw100001.bmp$

Назва екскурсії в якій, використовується об’єкт: Походження назви свого населеного пункту
Історична подія, з якою пов’язаний об’єкт, дата події: Утворення села Зелене, XVIII ст.
Місце знаходження об’єкту: Північний захід від селища Зелене
Опис об’єкту: Балка має довжину, що перевищує 30 км
Джерела відомості про об’єкт:

О.О.Мельник, О.В. Степаненко «Історичний фольклор Криворіжжя»
В.О.Комаров «Історія Криворіжжя», Дніпропетровськ «Січ», 1992р.
Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область, Київ, 1969рік
Б.В,Братанич, М.І.Романенко «Історія рідного краю» «Дніпрокнига», 2005 рік

Збереження об’єкту:
Охорона об’єкту:
Дата складання паспорту (картки): 1 березня 2010 року

БІОЛОГІЯ

Екскурсія на темУ

«Фітоценоз лук»
Вступ

Екскурсія на тему «Фітоценоз лук» можна провести як заключну під час вивчення ботаніки, зокрема в тих районах, де немає лісів або вони ростуть далеко від школи. Найкращою порою для проведення екскурсії є період з кінця травня до середини червня, коли масово цвітуть злаки і лучне різнотрав’я.

Навчальна мета. Вивчити біологічні особливості рослин лук, їх пристосувальний характер життя в різних генетичних частинах заплави річки, а в разі відсутності річки – у різних частинах балки: по її днищу, у верхній, середній та нижній частинах схилів, які мають різну експозицію, зокрема північну та південну, різну крутизну, що зумовлює відмінності ґрунтів, освітленості та зволоженості. Сформувати поняття про луки гірські та материкові, низинні, суходільні та заплавні, про кореневищні та деревинні злаки, про особливості рослин різних екологічних груп щодо умов зволоження – ксеро-, мезо-, гігро-, гідрофітів. Вивчити морфологічні особливості фітоценозу, зокрема надземну та підземну ярусність, горизонтальну мозаїчність. Сформувати поняття про флористичний склад фітоценозу, домінуючі та аспектуючі види, про рясність, покриття, конкретизувати поняття рослинність. Закріпити поняття Річкова долина, заплава, прируслова, центральна та притерасна частина заплави. Виробити вміння проводити елементарні геоботанічні дослідження, встановлювати продуктивну цінність лук, визначати особливості рельєфу, ступінь зволоженості та структури ґрунту. Встановлювати між предметні зв’язки між курсами фізичної географії та біології.
Виховна мета. Формувати наукові уявлення про єдність організму та середовища, їх взаємовплив. Виховувати екологічну культуру.
Розвивальна мета. Формувати вміння спостерігати, порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити узагальнення.
Підготовка до екскурсії. Учитель готується до екскурсії згідно з алгоритмом. Учні повторюють матеріал з фізичної географії, який стосується теми екскурсії, ознайомлюється з гербарієм характерних лучних рослин з біологічними особливостями рослин лук, їх значенням, використовуючи відповідну літературу, підбираючи вірші, пісні про лучні рослини.
Спорядження. Ботанічні папки з папером, ножі, копачки, метрові лінійки, лупи, книжки (по одній на кожну ланку), целофанові пакети для зрізаних на пробній ділянці рослин.
Проведення екскурсії. Для вивчення фітоценозу лук у заплаві річки доцільно розпочинати екскурсію у прируслові частини. У вступній бесіді вчитель з’ясовує назву річки, її довжину, ширину і глибину, де вона бере початок і куди впадає. Учням пропонується пригадати, що називається річковою долиною, заплавою річки, що таке корінний берег річки, де розташовані лівий і правий береги, що таке стариці, які три генетичні частини заплави розрізняють у сформованій заплаві, чим вони різняться. Відповіді у стислій формі мають нести таку інформацію.

Річкова долина – заглиблення суші по обидва береги річки, яке ніколи повністю не заливається водою. Заплава – та частина долини, яка під час повені заливається водою.

Корінні береги – бічні схили долини, завжди вільні від води. Правий берег, як правило, високий і крутий, лівий – низький, пологий. Стариці – відрізки старих русел річки. У добре сформованій заплаві річки розрізняють прируслову, центральну та притерасну частини заплави. Рівень їх поверхні поступово змінюється. Від прируслової до притерасної частини (помітні уступи). Вони різняться особливостями ґрунтів, рослинного покриву та умовами зволоження.

Далі пригадуються поняття фітоценоз, рослинний покрив, або рослинність, дають означення фітоценозу лук. Фітоценоз, або рослинне угруповання, - це сукупність видів рослин, що історично склалася й існує на території з більш-менш однорідними кліматичними, ґрунтовими та іншими умовами, характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою із зовнішнім середовищем. Рослинний покрив, або рослинність, будь-якої території складається з рослинних угруповань (фітоценозів). За пропозицією вчителя учні наводять приклади рослинних угруповань, або фітоценозів. Це фітоценози лісу, степу, боліт, водойм, лук тощо. Наводять характеристику фітоценозів лук як угруповань трав’янистих рослин мезофітного типу, тобто рослин із середньою вимогливістю до умов зволоження і родючості ґрунтів. Нагадують основні типи лук: гірські та материкові. Материкові луки представлено суходільними та низинними. Низинні луки приурочені до знижених елементів рельєфу – днищ і підніж схилів балок, долин дрібних річок і струмків тощо. Суходільні луки займають підвищені ділянки рельєфу (верхні та середні частини схилів балок, корінних берегів річок, надзаплавні тераси річок тощо). У заплавах річок сформувалися заплавні луки.Після цього учням пропонується відповідно до складених для кожної ланки завдань провести дослідження в різних частинах заплави річки. Треба з’ясувати, які умови життя для рослин склалися у прирусловій, центральній та притерасній частинах заплави, які рослини є найхарактернішими для кожної з цих частин. Перед виконанням завдань учитель з’ясовує з учнями такі поняття, як надземне і підземна ярусність, фенологічні фази розвитку рослин, справжнє та проективне покриття, частота, з якою трапляються, рясність, домінуючий вид, аспектуючий вид, життєвість рослини, продуктивність лук. Учитель показує, як визначити справжнє та проективне покриття, встановити рясність і частоту, з якою вона трапляється, життєвість особини, продуктивність лук вагомим методом, механічний склад ґрунту. Так, скатаний з вологого глинистого ґрунту шнур при згинанні в кільце не тріскає, із суглинистого – тріскає. Із супіщаного ґрунту у вологому стані можна зліпити неміцну кульку, а із сипучого піщаного – не можна.

Одержавши завдання, всі ланки розходяться впоперек заплави для їх виконання.

Завдання для ланки 1

Які умови для життя і розвитку рослин склалися в прирусловій частині заплави?
Визначити механічний склад і структуру ґрунту.

Визначити вологість ґрунту (подібно до того, як це робили на весняній екскурсії).

Пояснити, чому тут склалися такі умови.

Які біологічні особливості мають рослини, що ростуть у прирусловій частині заплави?

Знайти типову для цієї частини заплави ділянку. За допомогою лінійки виміряти ділянку площею 1 м² .

Описати рослини, які тут ростуть, заповнивши таблицю за наведеним зразком.

Частина заплави	Умови зволоження	Вид рослини	Ярус	Висота, см	Фенофаза	Покриття, %	Рясність	Життєвість	Господарське значення
Прируслова	Свіжі	Пирій повзучий Конюшина лучна	1 2	60 40	Цв¹ Цв¹	20 6	Рясно Рідко	Висока	Кормова та лікарська рослина Медоносна, кормова рослина

Визначити аспектуючі види та рослини-домінанти.
dsc00407 (мелкий)

Малюнок 1.

Деревій звичайний
dsc00413 (мелкий)

Малюнок 2.

Конюшина біла

Серед рослин виявити кореневищні та дернинні.

dsc00409 (мелкий)

Малюнок 3.

Цикорій дикорослий

dsc00411 (мелкий)

Малюнок 4.

Мак польовий

Зрізати біля поверхні ґрунту всі рослини на ділянці площею 1м².(мал.5)

dsc00418 (мелкий)

Малюнок 5.

Волошка лучна
Розібрати зрізані рослини за такими групами: злаки, бобові, осоки, різнотрав’я – і розкласти їх у відповідні пакети, зважити та обчислити кількісне співвідношення цих груп у відсотках.

dsc00420 (мелкий)

Малюнок 6.

Дивина звичайна
dsc00426 (мелкий)

Малюнок 7.

Дослідження ґрунтового покриву

Дослідити, чи є на ґрунті моховий покрив (мал.7)

Проаналізуйте, до яких екологічних груп (мезофіти, ксерофіти, гігрофіти) належать рослини прируслової частини заплави. Обґрунтуйте висновки.
Зібрати характерні для прируслової частини заплави рослини для гербарію (мал.8)

Малюнок 8.

Збирання гербарію

Невідомі рослини позначити відповідним номером і занести до таблиці.
Вдома висушити зрізану траву з обстеженої ділянки лук і зважити сіно. Середнє арифметичне значення маси помножити на 10000. Це дасть змогу визначити середній врожай сіна на 1 га площі лук.
Серед висушених рослин знайти лікарські, отруйні або шкідливі для тварин. Зібрати відомості про їх значення. (мал.9)

Малюнок 9.

Друга та третя ланки одержують завдання описати типові лучні ділянки в центральній частині заплави.
Завдання для ланок 2 і 3

Які умови для життя і розвитку рослин склалися в центральній частині заплави?

Визначити механічний склад і структуру ґрунту.
Пояснити, чому в ґрунті цієї частини заплави відсутні крупні піщинки.
Визначити ступінь зволоженості ґрунту, стискаючи рукою грудочку його, взяту на глибині 10 см.

Описати ділянку лук площею 1 м², як це пропонується в завданні для першої ланки.

Пояснити, з чим пов’язані особливості видового складу рослин у лучних угрупованнях центральної частини заплави.
Знайти серед рослин дзвінець або очанку (вчитель демонструє їх у гербарії), розкопати кореневу систему і встановити, до якої групи рослин за способом живлення вони належать.

3. Проаналізуйте, з якої екологічної групи (мезофіти, ксерофіти, гігрофіти) переважають рослини на луках центральної частини заплави. Пояснити чим це зумовлено.

4,5,6. Такі самі завдання, як і для ланки 1.\

Завдання для ланки 4

З’ясувати, які природні умови характерні для притерасної частини заплави.
Визначити механічний склад і структуру ґрунту.
Пояснити причину надмірної зволоженості у цій частині заплави.

Усі наступні завдання такі самі, як і для ланок 1-3.

Після виконання всіх завдань учні звітують про результати проведених ними досліджень і за допомогою вчителя роблять загальні висновки. Наприклад:

Заплава річки дуже неоднорідна. Кожна її генетична частина має свої особливості. У прирусловій частині під час повені течія води найсильніша. Через це тут відкладаються (осідають) найкрупніші та найважчі часточки піску. Пісок швидко пропускає воду в глибші шари, вода не застоюється. В умовах добре керованого ґрунту складаються сприятливі умови для зростання довгокореневищних злаків. Справді, тут поширені пирій повзучий, стоколос безостий, куничник наземний та інші рослини, наприклад конюшина гірська, перстач сріблястий, люцерна серповидна, деревій звичайний, у прирусловій частині заплави трапляються також кущові види верби. Проективне покриття травостою становить близько 20-30 % .
У центральній частині заплави флористичний склад лук найбагатший. Під час повені там осідають часточки мулу, тому ґрунт багатий на поживні речовини для рослин, достатньо зволожений. Із злаків у травостої переважають нещільнодернинні злаки – тонконіг лучний, тимофіївка лучна, костриця лучна. Такі ценози багаті на різнотрав’я, серед якого звичайними є королиця звичайна, кульбаба лікарська, волошка лучна, деревій звичайний, щавель кислий, щавель кінський, жовтець їдкий тощо. Із бобових переважають конюшина лучна, конюшина біла, конюшина гібрида, лядвенець, чина лучна, горошок мишачий та ін. Проективне покриття травостою досягає 70 %. У центральній частині заплави – найкращі луки, представлені угрупованнями, в яких домінують багаторічні мезофітні трав’янисті рослини.
У притерасній частині заплави переважають надмірно зволожені, малоеровані важкі ґрунти, зокрема торф’янисто та торф’яно-глеєві. В умовах застійного зволоження рештки рослин розкладаються не повністю. Часто трапляються заболочені ділянки. Щільнодернинні злаки утворюють купини, між якими застоюється вода. Із трав’янистих рослин тут часто трапляються щучник дернистий, бекманія, лепешняк, тонконіг болотястий із родини Злакові, з осокових – комиш лісовий, різні види осок, із різнотрав’я – жовтець повзучий, живокіст лікарський, вовче тіло болотяне тощо, з дерев – вільха.
Заплавні луки мають господарське значення – їх використовують як пасовища та сінокісні угіддя. На луках ростуть цінні лікарські та декоративні рослини. Серед різнотрав’я лучних угруповань багато медоносних рослин.
До найцінніших, з господарського погляду, рослин лук належать злакові та бобові. Домінуючими у травостої є злаки. Ці рослини мають високу кормову цінність для худоби. Серед різнотрав’я лук можна побачити дзвінці та очанку. Вони мають слабко розвинутий корінь. Прикріпляючись до коренів злаків, ці рослини частково живляться за рахунок останніх. Маючи зелені листки, очанки та дзвінці фотосинтезують і самостійно. Такі рослини є напівпаразитами. Оскільки їх не поїдає худоба, вони дуже швидко поширюються у травостоях лук і витісняють цінні кормові трави. Велика частина цих рослин у травостоях лук є сигналом про необхідність поліпшення стану лук. Луки, як і інші фітоценози, потребують охорони. Великої шкоди їм завдає надмірне випасання худоби, яке спричиняє ущільнення ґрунту, збіднення видового складу трав’янистих рослин, заміну нещільнодернинних злаків на щільнодернинні, розрідження травостою тощо.

Домашнє завдання

Визначити рослини, занесені до таблиці під номерами.
Оформити звіти про екскурсію.
Визначити укісну продуктивність лук вагомим методом і запропонувати заходи щодо поліпшення їх стану.
Виготовити гербарій рослин, характерних для обстежених ділянок лук.
Дати оцінку загальному стану обстежених лук, їх господарського використання.
Запропонувати заходи щодо поліпшення стану обстежених лук.

Використана література

Єлін Ю.Я., Грисюк М.М. Рослини луків і боліт. – К.: Рад. шк., 1991. – 220 с.
Луговые травянистые растения: Биология и охрана: Справ. /Губанов И.А., Киселев К.В., Новиков В.С., Тихомиров В.Н. – М.: Агропромиздат, 1990. – 183с.

українська література
екскурсія на тему

«тарас григорович шевченко»
Вступ

Одне з важливих завдань педагога нині – шукати й реалізовувати форми і методи роботи, завдяки яким дидактичні інновації дають позитивний кінцевий результат. Працюючи словесником не один рік, маємо змогу (педагоги кафедри української філології) переконатися, що діти з більшим зацікавленням сприймають матеріал, який ґрунтується на науковій парадоксальності (інформація пропонується в нетрадиційній формі). За такого підходу учень може не просто бути пасивним спостерігачем, а стати співавтором дійства.

Цікаве запропонування у цьому сенсі – екскурсія одного дня. Чому екскурсія? Чому одного дня? Для проведення такого заходу потрібно зібрати всі доступні матеріали про письменника (краєзнавча інформація; інтерв’ю про експозиції і місця, пов’язані з митцем, наукові і дослідницькі проекти, які повідомлять про маловідомі факти з життя письменника, аналіз граней особистості митця та особливості творчої спадщини).

Така форма роботи дає змогу вчителеві не лише повніше репрезентувати життєпис і творчість письменника, а й, спираючись на різні види мистецтва, забезпечити учням можливість глибшого осягнення загальнолюдських та особистісних якостей митця.

На відміну від традиційних форм і методів роботи екскурсії літературно-краєзнавчого характеру дають змогу кожному відвідувачеві витворити власний портрет письменника, залишаючи обшир для роздумів і узагальнень. Саме такий підхід стає дієвим чинником розвитку особистості, здатної творчо само реалізуватися. Крім того, звільнення школярів від зайвого прагматизму стимулює внутрішню розкріпаченість, орієнтацію на саморозвиток, а приклади з життя письменника допомагають осмислити реалії буття, заохочують «концентроване» прагнення до творчості.

Мета екскурсії:

поглиблення розуміння учнями епохи, у яку жив Т.Г. Шевченко;
поглиблення знань школярів про життя і творчий доробок митця;
зібрати відомості про історію селища ім. Т. Шевченка,
важливі події, пов’язані з пам’яттю письменника;
глибше осмислити враження, які справила на Т. Шевченка природа м. Кривого Рогу, відчути велику любов і шану криворіжців до Батька української літератури;
розкрити взаємозв’язок літератури з життям; викликати інтерес до художнього слова;
створити можливість для літературного розвитку школярів;
розкрити багатство зорових вражень, емоційність, конкретність;
допомогти зробити постать митця ближчою для учнів.

Технологічна картка

Мета екскурсії: навчальна.
Завдання екскурсії: ознайомити дев’ятикласників з основними пам’ятними місцями м. Кривого Рогу, пов’язаними із постаттю генія українського слова Т.Г. Шевченка.
Загальні організаційні вимоги: вчитель-екскурсовод дотримується маршруту екскурсії, не порушує правил дорожнього руху, виводить екскурсантів для огляду об’єктів згідно вказівок технологічної карти, стежить за правилами безпеки туристів.
Вступ: організаційна частина-розповідь вчителя-екскурсовода про правила поведінки під час екскурсії. Назва теми екскурсії, перелік об’єктів спостереження. Повідомлення про тривалість екскурсії під час повернення до навчального закладу.
Загально-інформаційна частина: розповідь про заснування селища ім. Шевченка, театру ім. Т.Г. Шевченка та пам’ятника Т.Г. Шевченку.
Основна частина екскурсії: ознайомлення із доповідями-дослідженнями учнів і легендою про походження селища ім. Шевченка (Алаховка); декламування поезії митця та видатних майстрів слова про Т.Г. Шевченка.
Підсумки екскурсії: підведення підсумків екскурсії, коротке узагальнення побаченого.

Структура технологічної картки

Порядковий номер екскурсії у календарному плані навчального закладу, її назва: Екскурсія № 1 учнів 9-х класів «Екскурсія до пам’ятних місць м. Кривого Рогу, присвячених Т.Г. Шевченку».
Клас, навчальна дисципліна, яку забезпечує екскурсія: 9-ті класи; курс «Українська література», урок «Тарасові світанки».
Вік учнів – екскурсантів: 14 – 15 років.
Кількість учасників екскурсії: 15 осіб.

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі:

Урок-екскурсія Тема. Екскурсія пушкінськими місцями Мета: здійснити заочну екскурсію місцями, де жив і творив великий поет, ознайомити учнів з основними фактами життя і творчості О....	УРОК ЕКСКУРСІЯ «WELCOME TO GREAT BRITAIN» Артемівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №24 з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів
Біографія: Тарас Шевченко Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н ст.) 1814р в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії	Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 9 березня ...
Православний міжнародний молодіжний літній табір в честь святого Алексія Товта Програма Прибуття в м. Ужгород /залізничний вокзал/, екскурсія містом з відвідуванням знаменитих храмів та від’їзд в с. Кічірне з заїздом...	Та завдання проекту Визначення джерел потрібної інформації. Екскурсія в музей «Українського рушника» в місті Черкаси
«Пиріжечки з яблуками» Попередня робота: екскурсія на кухню, спостереження за працею кухаря; розглядання ілюстрацій, читання казок	Дата Організація виховної діяльності Національне виховання. Екскурсія з елементами бесіди «Прийми нас в свої обійми, школо!»
Зимові канікули в Карпатах Екскурсія «Яремче – перлина Карпат» (центр міста, водоспад «Пробій», сувенірний ринок, вольєр не господарство (10 грн/чол.))	Урок-екскурсія вчителя фізики, математики Тема. Організація роботи елеватору. Спостереження за різними видами механічного руху (поступальний, обертальний, похила площина)

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання