|
|
Скачати 286.12 Kb.
|
|
Труднощі спілкування. Труднощі спілкування — комунікативні та психологічні бар'єри, що виникають у процесі різних видів спілкування. «Важкою» у спілкуванні може бути, наприклад, нетовариська, запальна, некоректна людина. «Важких» людей можна класифікувати так (за М. Бремсоном):
Крім того, виокремлюють такі групи:
Розділ ІІ. Культура спілкування (мовленнєво-соціальний аспект). «Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять найцінніше надбання століть, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислитель на діяльність народу» (О. Гончар) Культура – це не тільки все те, що створено руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що відтворюється в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови.[4,11] Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника.» (В. Русанівський) З культурою мови насамперед пов’язують уміння правильно говорити і писати, добирати мовно-виражальні засоби відповідно до мети і обставин спілкування.[4,12] Оскільки мова є універсальний засіб спілкування, нагромаджування й передавання інформації, навчання, виховання та формування внутрішнього світу, вона немислима без належної культури мовлення. Культура мовлення — це сукупність таких якостей, які найліпше впливають на адресата з урахуванням реальної ситуації, поставлених мети й завдань. До них належать: точність, зрозумілість, чистота мови, багатство й розмаїтість, виразність, правильність. Культура мовлення – це духовне обличчя людини. Вона свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу й надбань усього людства. Культура мови – це ще й загальноприйнятий мовний етикет. Тому,добираючи ті чи інші мовні засоби, слід дотримуватися загальних етичних правил. 2.1. Морально-етичні норми спілкування. «Люди, яких люблять і шанують, не обов’язково вродливі й не завжди винятково розумні. Проте вони мають такі властивості, які полегшують їм установлювати контакти з іншими людьми і допомагають знаходити собі друзів. Ці властивості можуть бути закладені в характері від самого народження, але їх можна і виробити, доклавши до цього певних зусиль. В чому ж таємниця правильного спілкування з людьми, які риси для цього необхідні? Кажуть, що люди – ніби дзеркало. Усміхайся – і світ вертатиме тобі усмішку. Якщо ж похмуро поглядати на людей – вони хмуритимуться на тебе. Це одна з мудростей, яка має велике значення у спілкуванні з людьми. Дружня усмішка усуває настороженість або агресивність, долає всякі перешкоди у спілкуванні. Якщо досі ви не користувалися цим засобом, щоб набути симпатії людей, спробуйте провести такий дослід. Усміхайтеся до кожного, з ким ви маєте установити контакти, і ви переконаєтеся, що усмішка настроює розмову на зовсім інший лад і люди навкруги здаватимуться вам приязнішими, доброзичливішими. Отже, усмішка може повністю змінити атмосферу довкола вас. Пліч-о-пліч з усмішкою йде дружнє ставлення до людей. У чому ж, воно полягає? Хто любить людей, того й люди люблять. Людина, характерною рисою якої є дружнє ставлення до інших не чекатиме усмішки чи привітання. Вона першою привітається і усміхнеться. На її обличчі з’являється радість від зустрічі. Вона починає розмову із запитань про здоров’я, сім'ю, службові й особисті справи, інтереси тощо. І лише після такого своєрідного вступу переходить до суті справи, якщо їй потрібно було вирішити якесь питання. Проте дружнє ставлення полегшує спілкування і між людьми лише тоді, коли воно щире. Якщо ж хтось робить вигляд, що по-дружньому ставиться до іншого, а сам при цьому переслідує корисливі цілі, що таке «дружнє ставлення» заслуговує якнайсуворішого засудження. Добре, що люди дуже швидко розгадують таку людину. Людям дуже важко ставитися нечемно до того, хто ставиться до них приязно. Через те привітність і ввічливість – найкращі засоби боротьби з нечемністю». (І. Томан) [4,263] Кілька приписів ґречної поведінки Перебуваючи в товаристві стоячи чи сидячи, не слід задирати ноги на стіну чи двері, перехрещувати або переплітати їх чи обхоплювати ними ніжки столів та стільців – це убезпечить вас від прикрих випадків, дозволить легко підвестися й без перешкод піти в справах. Як сидіти На стільці рекомендується сидіти прямо й вільно, не горблячись та не похитуючись. Не можна сидіти на краю, спиратися ліктями на спинку свого чи чужого стільця або постукувати ногою по них – це страшенно дратує. Сидіти треба рівно, тримаючи коліна поряд, одну ногу можна виставити трохи вперед чи легко схрестити ноги в щиколотках. Раніше вважалося вкрай нечемним, коли жінка сиділа, поклавши ногу на ногу. Тепер ця поза не свідчить про невихованість жінки, проте їй не дозволяється так сидіти під час розмови зі старшою чи поважною людиною. Чоловіки мають вставати, коли входить чи виходить жінка. Це правило поширюється й на установи та організації: коли до кабінету заходить жінка, незалежно від її посади чоловік (навіть генеральний директор фірми) повинен підвестися, відповісти на її привітання і сісти тільки після того, як сіла відвідувачка, а також одночасно з нею підвестися по завершенню її візиту. Молоді мають підніматися, якщо до кімнати заходять чи виходять з неї старші. У товаристві неґречне повертатися до когось спиною. Дозволяється стояти чи сидіти, повернувшись обличчям до співрозмовників або в крайньому разі боком. Як тримати руки Незайняті руки мають спокійно лежати на колінах або на колінах або на столі. Слід уникати жестикуляції: негарно їх крутити, постукувати ними, ляскати по столі, прикривати під час розмови рот рукою, плескати співрозмовника по плечу, поправляти знайомому одяг чи знімати нитку (тільки з дозволу його власника), відставляти мізинець під час куріння, танцю чи їжі, вказувати пальцем тощо. Між іншим, за «поведінкою» рук вельми часто можна судити про душевний стан людини і міру володіння собою. Якщо ви надто сильно хвилюєтесь, очікуючи на розмову, приміром, з майбутнім роботодавцем, у жодному разі не тримайте в руках маленький предметів, як-то: олівець, візитка, сигарета тощо, бо найлегше помітити, як тремтить рука, коли тримаєш щось невеличке. Зрозуміло, нервовий дрож, та ще й чітко виражений зовні, бо ви незумисне його підкреслюєте з допомогою дрібних речей, свідчитиме про ваш душевний неспокій, дискомфорт, невпевненість у собі, тривожність, зрештою про невміння поводити себе. Наслідки цього можуть бути вельми прикрими: адже відомо, що при прийомі на роботу керівник віддасть перевагу людям, можливо, не з такими блискучими професійними вміннями, але душевно врівноваженим, спокійним, впевненим у собі. Отож слід стежити за «поведінкою» своїх рук. Манера стояти, сидіти, тримати руки й ноги є свідченням ставлення людини до свого оточення. Її поведінка має бути коректною й узгоджуватися з одягом та наявною обстановкою. (За О. Корніяком)[4,351] Звісно, потрібно слідкувати й за мімікою та жестами. Адже більшість людей вважають надмірну жестикуляцію звичайною невихованістю. Більше того, одні й ті ж жести у різних народів мають різні тлумачення. А тому краще обмежити власну жестикуляцію, щоб не потрапити у незручне становище. 2.2. Риторика – мистецтво слова. Слабкий рівень або навіть відсутність навичок спілкування, вміння слухати один одного, розуміти та домовлятися може призвести до непорозуміння, конфлікту, сварки, ворожнечі, війни. Не слід забувати, що спілкування – це двосторонній процес: люди розуміють і сприймають того, хто сам уміє слухати та водночас відчувати, як його промова та вислови сприймаються іншими. Навчитися спілкуватися можна лише відмовившись від аксіоми «Я правий», як непохитної точки зору; необхідно вміти визнавати свої помилки. Завжди, в будь-якому діалозі нам слід пам’ятати про це. А мета спілкування – рух до істини, наближення до неї всіх учасників діалогу, у котрому кожен шукає свою правду. В сучасному світі вкрай необхідно вміти знаходити шляхи до діалогу, вихід з най безнадійніших ситуацій, уміти домовлятися, слухати один одного. Уміння розуміти та переконувати, слухати та чути дається не тільки від природи або працею самовиховання. Вона досягається також і спеціальним навчанням, оволодінням цілою системою мовленнєво-розумових операцій, котрим навчали всіх культурних людей з найдавніших часів. Система ця була створена древньогрецькими філософами-риторами і отримала назву риторика.[6,6] Риторика – ораторське мистецтво, теорія красномовства. Красномовство – здатність, вміння говорити красиво, переконливо; ораторський талант; вправне мовлення, побудоване на ораторських прийомах; ораторське мистецтво, риторика.[6,7] Розуміючи величезну силу слова, котре може і вбити і оживити, древньогрецькі мислителі попереджали, що правом на впливове, переконливе мовлення мають лише ті люди, котрі сформували в собі основні базові якості мовної особистості. Живе словесне спілкування – це наука і мистецтво. І тільки у взаємодії, в об’єднанні одного і другого можливе процвітання тієї частини культури, котра називається ораторське мистецтво. Багатий запас активної лексики, прекрасний голос, жвава мова ще не означають, що людина володіє технікою виступу. «Уміє говорити людина та, - підкреслював А. В. Луначарський, яка може висловити свої думки з повною ясністю, вибрати ті аргументи, які найбільш доцільні в даному місці і для даної особи, надати їм той емоційний характер, котрий був би в даному місці переконливий та доцільний. Людина, яка вміє говорити, тобто, котра вміє в максимальній мірі передати свої переживання близькому, переконати його, якщо потрібно, висунути аргументи або розвіяти його забобони та помилки, врешті, вплинути на весь його організм шляхом збудження в ньому відповідних почуттів, ця людина володіє в повній мірі мовленням». Як бачимо, в основі дійового мовлення лежать зрозумілі аргументи. І не просто аргументи, а такі, вибір яких вмотивований ситуацією спілкування та складом аудиторії. Ці аргументи повинні діяти не тільки логічно, але й емоційно. Тільки тоді вони можуть бути переконливими.[6,8] Людина від природи наділена суспільним даром мовлення, тобто здатністю розуміти все навколо неї, передавати свої думки, почуття, переживання словом. Найкраще це вміють робити митці слова – поети та письменники. Дар мовлення притаманний всім людям. І дар цей особливий. Він потребує бережного ставлення до його збереження, примноження. Кожний народ світу, розвиваючи та збираючи свою мову, передавав її як неоціненний спадок від покоління до покоління.[6,9] Розділ ІІІ. Як стати відмінним співрозмовником. Для того, щоб стати хорошим співрозмовником, потрібно, насамперед, знати проблеми, які виникають під час спілкування. Одним із головних критеріїв є комунікабельність особистості. Тому виникла необхідність діагностування комунікабельності старшокласників. Адже крокуючи в доросле життя, їм доведеться самостійно налагоджувати контакти з «потрібними» людьми. 3.1. Тест «Чи комунікабельні ви?». Інструкція. На кожне з 16 запитань потрібно відповісти «так», «інколи» або «ні». 1. У вас призначена звичайна ділова зустріч. Чи вибиває вас із колії її очікування? 2. Чи не відкладаєте ви візит до лікаря до того часу, коли вже не можна буде терпіти біль? 3.Чи викликає у вас ніяковість і незручність доручення виступити з доповіддю, повідомленням, інформацією на яких-небудь зборах, нараді чи подібному заході? 4. Вам пропонують поїхати у відрядження в місто, у якому ви ніколи не були. Чи докладете ви максимум зусиль, щоб уникнути цієї поїздки? 5. Чи любите ви ділитися своїми переживаннями із ким-небудь? 6. Чи дратуєтеся ви, коли незнайома людина на вулиці звертається до вас із проханням (показати дорогу, сказати час, відповісти на якесь запитання)? 7. Чи вірите ви, що існує проблема батьків і дітей, і що людям різних поколінь важко розуміти одне одного? 8. Чи посоромитеся ви нагадати знайомому, що він забув віддати вам гроші, які позичив місяць тому? 9. У ресторані чи їдальні вам подали неякісну їжу — чи промовчите ви, лише розсерджено відсунувши тарілку? 10.Залишившись один на один з людиною, ви не вступите з нею у розмову і відчуватимете незручності, якщо вона заговорить першою? 11.На вас наводить жах довга черга, де б вона не була (у магазині, бібліотеці, касі кінотеатру). Ви скоріше відмовитеся від свого наміру, ніж станете у хвіст черги? 12.Чи боїтеся ви брати участь у якій-небудь комісії з розгляду конфліктних ситуацій? 13.У вас є власні індивідуальні критерії оцінки літературних героїв творів мистецтва, культури, і ніяких «чужих» думок на цей рахунок ви не приймаєте. Це так? 14.Почувши десь у кулуарах помилкові висловлювання з добре відомої вам ситуації, чи промовчите ви і не станете сперечатися? 15.Чи викликає у вас прикрість чиєсь прохання допомогти розібратися в тому чи іншому службовому питанні або навчальній темі? 16.Вам легше висловити свою точку зору в письмовій формі, чи в усній? Опрацювання відповідей. За кожну відповідь «так» зарахуйте собі 2 бали,«інколи» — 1 бал, «ні» — 0 балів. Результати 1. 30-32 бали. Ви не комунікабельні, і це ваша біда, оскільки від неї страждаєте більше всього ви самі. Вашим близьким також нелегко. На вас важко покластися у справі, яка потребує групових зусиль. Спробуйте стати комунікабельнішим, контролюйте себе. 2. 25-29 балів. Ви замкнені, небалакучі, надаєте перевагу самотності, і тому у вас, напевно, мало друзів. Думки про те, щоб змінити роботу, або необхідність нових контактів змушує вас панікувати і надовго виводить з рівноваги. Ви знаєте цю особливість свого характеру і буваєте незадоволені собою. Але не обмежуйтеся лише незадоволеністю — у ваших силах змінити ці особливості характеру. Невже не трапляється, що у хвилини захоплення ви набуваєте небувалої комунікабельності? Потрібно тільки захотіти. 3. 19-24 бали. Ви достатньою мірою комунікабельні й у незнайомій ситуації почуваєте себе досить упевнено. Нові проблеми вас не лякають. Але з новими людьми ви сходитеся обережно; у суперечках і дискусіях берете участь неохоче. У ваших висловлюваннях часом надто багато сарказму, без усякої на те причини. Ці недоліки можна виправити. 4. 14-18 бали. Ваша комунікабельність у нормі. Ви із задоволенням слухаєте цікавого співбесідника; достатньо терплячі у спілкуванні з іншими; відстоюєте свою точку зору без запальності. Без неприємних переживань ідете на зустріч з новими людьми. У той же час не любите гамірливих компаній; екстравагантні вчинки і багатослів'я викликають у вас роздратованість. 5. 9-13 бали. Ви достатньо комунікабельні (часом навіть занадто). Любите висловлюватися з різних приводів, викликаючи роздратування в оточуючих. Легко знайомитесь з новими людьми. Любите бути в центрі уваги; нікому не відмовляєте у проханнях, хоч не завжди можете їх виконати. Інколи вибухаєте гнівом, але швидко відходите. Вам не вистачає посидючості, терпіння і відваги при зіткненні із серйозними проблемами, хоча, за бажання, ви можете змусити себе не відступати. 6. 4-8 бали. Про вас говорять — «щира, відверта душа». Комунікабельність б'є з вас ключем; ви завжди у курсі всіх справ. Любите брати участь у всіх дискусіях, хоча серйозні теми можуть викликати у вас «мігрень» і «хандру». З легкістю берете слово з будь-якого приводу, навіть якщо маєте про предмет поверхове уявлення. Усюди відчуваєте себе «у своїй тарілці». Беретеся за будь-яку справу, хоча не завжди можете успішно довести її до завершення. З цієї причини керівники і колеги ставляться до вас з деякою обережністю і сумнівами. Задумайтеся над цим. 7. Менше 3 балів. Ваша комунікабельність має хворобливий характер. Ви говіркі, багатослівні, втручаєтеся у справи, які не мають до вас жодного відношення. Беретеся судити про проблеми, у яких абсолютно не компетентні. Ви часто стаєте причиною різноманітних конфліктів у вашому оточенні. Ви запальні, образливі, часто необ'єктивні. Серйозна робота не для вас. Людям і на роботі, і дома важко з вами. Вам потрібно попрацювати над собою і своїм характером! Перш за все, виховайте у собі терплячість і стриманість, повагу до людей; нарешті, подумайте про своє здоров'я — такий стиль життя залишає важкий відбиток на ньому. [1,178-181] Тест проводився для учнів 11 класу. Опитано 19 респондентів, які показали такі результати: Радіонов М. – 26 б, Сульжик Р. – 25 б, Пилипака М. – 25 б, Артюх Н. – 24 б, Лук’янчук Р. – 22 б, Кондратюк О. – 20 б, Самчук І. – 20 б, Корицький О. – 19 б, Горобей М. – 19 б, Несенчук А. – 19 б, Тихончук А. – 19 б, Бойчук В. – 18 б, Іванюк Н. – 18 б, Воробей В. – 17 б, Ціпан І. – 17 б, Бойчук А. – 16 б, Драганчук Д. – 16 б, Воробей М. – 15 б, Мазепа О. – 14 б. Тобто, інтерпретуючи результати дослідження за 7 розділами можна сказати, що 16% респондентів набрали 25-29 балів (2 розділ), 42% - 19-24 бали та 42% - 14-18 балів. Дані результати опитування свідчать про те, що учні 11 класу замкнені не балакучі або вміру комунікабельні. Звичайно, робити висновки лише за результатами одного тесту не варто. Оскільки на комунікабельність впливають не лише психологічні особливості старшокласників, а й час та умови проведення опитування. Однак ці дані можна враховувати при подальших дослідженнях. А щоб стати відмінним співрозмовником, достатньо прислухатися до співрозмовника. Адже кожна людина оцінює іншу лише із власної точки зору. Тож у кожної людини своє розуміння норм спілкування. Звісно, не можна бути «хорошим»для всіх, але спробувати можна. |
| 10. Соціальна група і колектив Зміст понять «соціальна психологія»;... Зміст понять «соціальна психологія»; «група», «колектив», «соціально-психологічний клімат» |
Соціально психологічний супровід навчання і розвитку молоді з особливими... ... |
| План Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Поняття ділового... Абрамович С. Д., Чікарьова М. Ю. Мовленнєва комунікація: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури. – 472 с |
Причини поширення наркоманій в дитячому, підлітковому та молодіжному... |
| План Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Види, типи і... Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. – ВЦ «Академія», 2004. – 344 с |
ЗМІСТ Пояснювальна записка 4 Психологічний супровід впровадження Базової програми розвитку дитини дошкільного віку |
| ПЛАН СПІЛКУВАННЯ І КОМУНІКАЦІЯ. ФУНКЦІЯ СПІЛКУВАННЯ. ВИДИ,ТИПИ І... Важливо зазначити, що сфера людського спілкування включає комунікацію, яка останнім часом постає важливим предметом досліджень. Багато... |
ЛЕКЦІЯ №5 ТЕМА: МІЖОСОБИСТІСНЕ РОЗУМІННЯ. КОНФЛІКТ Соціально-психологічний клімат як результат та умова ефективності спільної діяльності(самостійна робота №24) |
| НАУКОВА РОБОТА ТРЕНІНГ У СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ РОБОТІ З НЕПОВНОЛІТНІМИ ЗАСУДЖЕНИМИ ЗМІСТ РОЗДІЛ Особливості соціально-педагогічної роботи в пенітенціарній системі |
Тема 11. Психологія спілкування Поняття спілкування, форми, функції, рівні, засоби спілкування, види психологічних бар’єрів, особливості спілкування в підрозділах... |