Міністерство освіти і науки України РОІППО КМНУ «Сарненський районний методичний кабінет» Сарненської районної ради Сарненська гімназія
Програма з корекції тривожності засобами пісочної терапії під час адаптаційного періоду в учнів 5 – х класів.
Сарни – 2013р.
Автор:
Володимир Березовський – практичний психолог Сарненської гімназії.
Програма з корекції тривожності засобами пісочної терапії під час адаптаційного періоду в учнів 5 – х класів.
Головний редактор:
Березовська Наталя Сергіївна
Рецензент:
Красовська Л. Я. завідувач ПМПК КМНУ «Сарненський районний методичний кабінет» Сарненської районної ради.
Комп’ютерний набір: Березовський Володимир Володимирович.
Дана програма з корекції тривожності засобами пісочної терапії під час адаптаційного періоду в учнів 5 – х класів передбачає цикл занять з елементами пісочної терапії. Саме у пісочниці створюється додатковий акцент на тактильну чутливість, розвивається «мануальний інтелект». Тому перенесення традиційних корекційних, навчальних і розвивальних завдань в пісочницю дає додатковий ефект.
Програма передбачає успішну, та швидку адаптацію до нових умов навчання учнів 5-х класів при переході в середню ланку. Призначена для використання в роботі практичним психологам.
Схвалено методичною радою Сарненської гімназії. (Протокол №2 від 26.11.2012р.)
Затверджено науково-методичною радою КНМУ «Сарненський районний методичний кабінет» Сарненської районної ради (протокол №3 від 16.01.2013р.)
Зміст
Вступ
|
4 ст.
|
Принципи роботи
|
7 ст.
|
Загальні стадії роботи з піском
|
9 ст.
|
Методичне забезпечення
|
10 ст.
|
Заняття №1
|
13 ст.
|
Заняття №2
|
19 ст.
|
Заняття №3
|
22 ст.
|
Заняття №4
|
25 ст.
|
Заняття №5
|
27 ст.
|
Заняття №6
|
29 ст.
|
Заняття №7
|
31 ст.
|
Список використаних джерел
|
37 ст.
|
Додатки
|
38ст.
|
Вступ
Гра з піском як процес розвитку самосвідомості дитини та її спонтанної «самотерапії» відома віддавна. Справді, потрапляючи на пляж, дитинапочинаєбудувативигадливі замки, об'єднуючи в справжніукріпленіміста. Чи хвилязмиє ним створене, чичиясьнеобережна нога розчавить замок, не засмучується. Навпаки, з щебільшиментузіазмомбереться за новебудівництво.
Цей феномен відомийусім. Але щоза нимстоїть? Чомуне тільки діти, а й дорослі, опинившись на пляжі, спонтанно створюютькартини з піску?
Податливістьпіскупровокуєбажаннястворитипотімізньогомініатюру реального світу. Тут людинапостає як творець, не прив'язаний до результатівсвоєїпраці. Дитинастворює з піску замок, кількаднівмилується нею, і потімхвиляабо вона сама руйнуютьтворіння. Один сюжет життязавершується, поступаючисьмісцемнаступному. І так нескінченно.
Здається, все просто. Але саме ця проста, природна в людинидіязберігаєунікальнуТаємницюбуття: все приходить і йде геть, нічогонемає такого, що було б непоправнозруйновано — просто старепоступаєтьсямісцю новому. БагаторазовопроживаючицюТаємницю, людинасягає стану рівноваги, причому у йоговнутрішньомупросторіістотнозменшуєтьсячасткаметушні й повсякдення.
Використання піску для відображення внутрішнього світу має довгу історію. Історичними і культурними паралелями пісочної терапії є малюнки на піску племен Навахо.
В 1950-х роках юнгіанський аналітик Дора Каллф, провівши спільні досліди з К. Юнгом, дала методу М. Ловенфельдюнгіанську теоретико-методологічну базу і назвала його «пісочна терапія». Вона запропонувала постулат про символічну гру, яка створює комунікацію між свідомим та несвідомим. На початку 1900-х років Жизела де Доменіко почала використовувати техніку пісочної терапії не тільки як індивідуальний метод роботи, а і груповий.
Сьогодні існує декілька напрямків Sandplay. На міжнародній конференції у Сан-Францизко у 1995 році була прийнята наступна класифікація:
1. Sandplay з великої букви “S”: класична форма юнгіанської пісочної терапії.
2. sandplay з маленької букви “s”: різноманітні модифікації метода (пісочна терапія в контексті арт-терапії, казки на піску, дидактичні програми на піску та ін.).
Вейнріб зауважує, що «піскова психотерапія може відображати невербальну форму психотерапії, яка знаходиться на глибинному довербальному рівні. Глибоко в підсвідомості знаходяться самозцілюючі можливості психіки і вони проявляються при певних умовах, а саме при прояві творчого процесу, який може проявитись під час роботи з піском».
Найважливіший аспект sandplay є в тому, що ця техніка бере початок з дитячих ігор-заміщень. К. Юнг давав розуміння пісочниці як дитячий аспект колективного несвідомого.
Доведено, що пісок і вода, як природі матеріали, наділені унікальними властивостями і здатні викликати образи певного характеру, якими не наділений ні один з матеріалів, які застосовуються в арт-терапії. В пісковій психотерапії, в процесі використання піску як основного матеріалу арт-терапевтичної роботи, передбачається «діалог» піску, рук і води, при чому проведення регулярних сесій піскової психотерапії веде до створення серії робіт, які пов’язані між собою свідомим чи несвідомим змістом.
Коли руки дитини торкаються піску, вона інстинктивно намагається надати певну форму своїм почуттям і думкам – створити фундамент піскової композиції. Тактильний контакт із піском надає творчому процесу певну визначеність і особистий характер. Дитина, створюючи пісковий образ в терапії, відображує через пісок своє світосприйняття, що, в деякій мірі, являє собою її життєвий досвід.
Щодо символіки пісочної форми, Юнг говорив: « … символ завжди передбачає, що зображена форма експресії є найкращим способом виразу чогось незрозумілого, Але існуючого, або чогось такого, що потенційно може існувати».
Предмети, які використовуються в пісочній терапії, є найрізноманітнішими. Важливим в ході терапії є вибір дитиною певних фігурок, психологу потрібно звертати увагу на матеріал, з якого вона зроблена, якого вона кольору і як часто він її використовує в заняттях. Також потрібно відмічати їх поєднання.
Символічне значення матеріалу, з якого виготовлені предмети, які використовуються в пісочній психотерапії мають не менш важливе значення, ніж вибір самих предметів для композиції. Коли предмети-фігурки включені в пісочну композицію, то вони стають символами не тільки тих предметів, яких вона мають означати, але й якостей тих предметів, і тому матеріал передає, а часто і підсилює зміст того, про що ідеться в пісочній композиції.
Після кожного сеансу піскової терапії дитина сама розбирає створену ним композицію, що дозволяє їй інтерпретувати цей образ, тобто запам’ятати його. Саме це і дозволяє дитині працювати й надалі зі створеним образом вже без психолога, деяким чином осмислювати його, надавати нові значення композиції та етапам її побудування. Внаслідок такої роботи у дитини знижується відчуття базової тривоги та створюються передумови для виникнення відчуття довіри до навколишнього світу та безпеки у ньому.
Саме у пісочниці створюється додатковий акцент на тактильну чутливість, розвивається «мануальний інтелект». Тому перенесення традиційних корекційних, навчальних і розвиваючих завдань в пісочницю дає додатковий ефект. З одного боку, істотно підвищується мотивація дитини до занять. З іншого боку, інтенсивніше і гармонійно відбувається розвиток пізнавальних процесів. А якщо врахувати, що пісок має чудову властивість «заземляти» негативну психічну енергію, то в процесі роботи відбувається і гармонізація психоемоційного стану дитини. Іншими словами, використання пісочниці в психолого - педагогічній практиці дає комплексний освітньо-терапевтичний ефект.
Розуміючи важливість і значення використання пісочниці, була розроблена програма з корекції тривожності у дітей засобами пісочної терапії.
Дана програма розглядається як багатосторонній процес, пов'язаний з розвитком у дітей.
Мета: пониження тривожності засобами пісочної терапії.
Завдання:
Створити у дітей інтерес до ігор і вправ з піском, перетворивши їх на цікаву гру;
Поєднувати ігри і вправи з піском для тренування і програвання тривожних життєвих ситуацій;
Розвивати пам'ять, мислення, уяву, фантазію дітей.
Напрямки роботи:
Діагностично - корекційний.
Профілактичний.
Принципи роботи:
Принцип обліку механізмів тривожних станів.
Принцип якісного і кількісного аналізу результатів обстеження.
Принцип системності.
Принцип комплексності.
Принцип індивідуально-диференційного підходу.
Програма з корекції тривожності у дітей поділяється на 3 етапи:
1 етап: Знайомство з пісочною країною
Цілі:
пробудження інтересу до занять з піском;
розвиток моторики рук, тонких тактильних відчуттів;
знайомство з правилами поведінки в пісочниці.
2 етап: Подорож до пісочної країни
Цілі:
розвиток пізнавальних процесів;
розвиток пам'яті, мислення;
3 етап: В пісочному царстві
Цілі:
створення композицій на піску;
промовляння дій з піском;
розвиток захистних механізмів під час програвання тревожних ситуацій в пісочниці.
Зміст роботи:
Починати слід зі знайомства з піском, з тактильними відчуттями, що з'являються від взаємодії з піском. Паралельно з цим важливо допомагати дітям робити самомасаж піском: перетирати його між пальцями, глибоко заривати в пісок руки. Після навчання дітей маніпуляціям з піском можна переходити до предметного конструювання. Паралельно можна «писати» на піску. Дітям не страшно помилитися, це не папір, і легко можна усе виправити, якщо допустили помилку. Діти на піску пишуть із задоволенням. Можна будувати природні ландшафти: річки, озера, моря, гори, долини, по ходу пояснюючи суть цих явищ. Усі пісочні картини потрібно супроводжувати оповіданнями. При цьому діти маніпулюють деревами, тваринами, транспортом і навіть будинками. Такі заняття розвивають не лише уявлення про навколишній світ, але і просторову орієнтацію, знаходяться в пошуках свого внутрішнбого ресурсу у боротьбі зі своїми проблемами чи внутрішніми конфліктами. Потім можна приступити до постановки казок на піску. Ми розповідаємо казку і рукою дитини пересуваємо фігурки у різних напрямах. Поступово дитина вчиться співвідносити мову з рухом персонажів і починає діяти самостійно.
Структура заняття:
Введення в тему заняття (демонстрація пісочниці, колекції фігурок);
Знайомство з правилами роботи на піску;
Формулювання теми заняття, інструкції;
Зміст заняття;
Підсумок заняття, закінчення.
Структура занять розроблена з урахуванням вікових особливостей дітей, виходячи з цілей і завдань системи. Вона розрахована на дітей різного віку, завдання можна ускладнювати або спрощувати залежно від проблем і успіхів дітей. Заняття можна проводити як з невеликою підгрупою дітей (3-4 дитини), так і індивідуально.
Для успішної реалізації поставлених завдань, програма припускає тісну взаємодію з педагогами і батьками. Така співпраця визначає творчий і пізнавальний характер процесу, розвиток мови дітей, обумовлює його результативність.
Робота з педагогами передбачає: бесіди, консультації з використання піску на заняттях.
Робота з батьками припускає: індивідуальні консультації, інформаційні стенди.
Робота з дітьми - проводяться заняття у позаурочний час, в літній час.
Загальні стадії роботи з піском
Ігри з піском нерідко відображають схильність дітей до циклічної повторюваності зображень хаосу, боротьби (організованих битв) і вирішення конфлікту.
Хаос.На ційстадіїдитина буквально "звалює" в лоток з піскомкупуіграшок і предметів. Іграшкибезладноперемішуються з піском. Відсутніознакитваринного, рослинного і людськогожиття. Земля суха і безплідна. Злаки і рослинизнищені. Цястадіявідображає і обєктивуєемоційнезамішання і хаос, домінуючі в життідитини. Іншими словами, ЕГО дитинизнаходиться у владітривожнихпочуттів. Цястадіяможепродовжуватисявід одного до декількох занять.
Боротьба.Чудовиськаб'ються з чудовиськами, робот-людиназнищуєвсе на своєму шляху, лицаріневпинноб'ються на турнірах. Усе, щоздатнерухатися, розстрілюється, знищується і вибухає. У таких іграхнемаєпереможця. Через декількатижнівбитвиприймаютьбільшенапружений і організований характер. З'являютьсяпершіознакиурівноваженості. Супротивників не вбивають, а ув'язнюють. З'являється герой, якийперемагає "силитемряви"
Результат.На ційстадіїжиттяповертається в "нормальне русло". Між природою, людьми і ритмом повсякденногожиттявідновлюються порядок і рівновага. Тваринизнаходяться в звичномумісцііснування. Огорожізахищаютьовець і корів. Міста і села перетинаютьрівнілініїдоріг. Дерева і сільськогосподарськікультуриприносять урожай. Психологусвідомлює, що проблема вирішилася і дитиназгодназайнятисвоємісце у зовнішньомусвіті. У такихвипадкахдитинанерідкоповідомляєпсихолога, що вона не відчуває потреби відвідуватизаняття. Психологзазвичайпідтверджуєобгрунтованістьдитини.
Очікуваний результат:
Корекція тривожності;
Удосконалюються навички комунікації;
Закріпляються уявлення про навколишній світ;
Учні навчаться «програвати» різноманітні життєві ситуації,які викликають тривогу, створювати композиції на піску.
Запропонована програма є варіативною, тобто при виникненні необхідності допускається коригування змісту і форм занять, часу проходження матеріалу.
Програма з корекції тривожності у дітей засобами пісочної терапії може застосовуватися в загальноосвітній школі під час адаптаційного періоду в учнів 5 – х класів.
|