«Профілактика шкідливих звичок (алкоголізму, тютюнопалыння та наркоманії) серед учнів підліткового віку»

Перш ніж розробляти анкету, необхідно чітко сформулювати мету дослідження - що конкретно передбачається виявити (рівень поширення різних форм наркотизму в школі, уявлення дітей про аспекти проблеми, перелік причин, які змушують молодих людей спробувати цигарку чи алкоголь, тощо). Бажано, щоб число опитуваних було не менше 50. Якщо ж опитування проводиться в одному класі (де учнів, звичайно, менше 50), то дані можна вважати репрезентативними, проте отримані висновки не можуть поширюватися на всю вікову групу учнів, школу і т.д., вони відображають ситуацію в конкретному колективі.

Не слід перевантажувати анкету питаннями. Їх не повинно бути більше 20 (для молодших підлітків - не більше 10). Надто об'ємна анкета викликає негативну реакцію у респондента. Він або може відмовитися від участі в опитуванні, або буде відповідати на питання анкети формально («лише б відповісти»). Зрозуміло, що це не може влаштувати дослідника, зацікавленого в щирості опитуваних. Пряме запитання анкети формулюється в особистій формі - він звернений до самого відповідає. Наприклад: «Як ви ставитеся до людей, що використовують наркотичні речовини?» Формулювання непрямого питання спрямована не на респондента, а на якусь соціальну групу, з якою він пов'язаний. Відповідальний повинен не висловлювати свою точку зору, ділитися своїм досвідом, а виступати в якості експерта. Наприклад: «Як більшість молодих людей вашого віку ставляться до людей, що використовують наркотики?» Непрямі формулювання допомагають отримати достовірні результати при з'ясуванні найбільш гострих питань, що стосуються досвіду застосування одурманюючих речовин. Дійсно, навряд чи можна

реально оцінити рівень поширення наркогенного зараження в класі, школі, і т.д. За допомогою питання: «Чи вживали ви наркотики?» Мало хто з опитуваних чесно зізнається в знайомстві з дурманом. А ось відповісти на питання: «Як ви вважаєте, скільки людина з вашого класу (ваших друзів) використовували наркотичну речовину? »- Підліткам простіше. Аналіз отриманих даних дозволить отримати Досить правдиву картину ситуації в дитячому колективі ситуації, пов'язаної з наркотизацией.

Кожна анкета повинна обов'язково мати інструкцію. Вона містить звернення до відповідального («Дорогий друже», «Шановний старшокласник»), формулювання мети дослідження (який відповідає і повинен зрозуміти, для чого потрібні його відповіді), послідовність роботи з анкетою (прочитати, вибрати, підкреслити чи обвести і т.п.) , а також подяку респонденту за участь в анкетуванні. Слід підкреслити конфіденційність анкетування - в ​​інструкції наголошується, що ніхто, крім дослідника, не буде читати анкети, індивідуальні результати не будуть повідомлятися оточуючим. Не потрібно просити відповідають підписати анкету.

Незалежно від кінцевого завдання дослідження після його проведення слід обов'язково приділити час обговоренню проблеми в цілому, а також ситуації, що склалася в конкретному колективі. Це може бути бесіда, дискусія, підготовлений інформаційний листок і т.п. Головне, щоб учні-підлітки переконалися - їхня робота над анкетами виявилася потрібною, корисною, а також задумалися над тим, чому

26

важлива профілактика шкідливих звичок. Також профілактична діяльність, орієнтована на педагогів, учнів та їх батьків, являє собою цілісну систему, координовано спрямовану на всіх учасників освітнього процесу. Така координація дій в повній мірі забезпечує успішну

реалізацію превентивних стратегій, що лежать в основі шкільної політики по відношенню до зловживання учнями психоактивними речовинами. Саме тому ми застосовуєо у бесідах, анкетуванні, консультаціях відповідні даній темі матеріали:

• 
  «Чи розуміє вчитель свого учня-підлітка?»
  
• 
  «Витоки труднощів у підлітків»
  
• 
  «Уміння володіти собою»
  
• 
  «За що ми любимо своїх учнів?»
  

• 
  «Друзі мої та моєї дитини»;
  
• 
  «Чи вживає дитина наркотики?»;
  
• 
  «Чи гарні Ви батьки?».
  

• 
  «Родинне спілкування батьків та їх дітей-підлітків»;
  
• 
  «Шкідливі звички і роль батьків в подальшому розвитку стійкої потреби дітей щодо здорового способу життя».