|
|
Скачати 103.9 Kb.
|
|
Кир’яновська Світлана Петрівна ТВОРЧА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ УЧНІВ МОЛОДШОГО ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ ПОЗАКЛАСНОЇ МУЗИЧНО-СЦЕНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Статтю присвячено дослідженню особливостей творчої самореалізації учнів молодшого підліткового віку в процесі позакласної музично-сценічної діяльності.Ключові слова: позакласна робота, молодший підліток, творча самореалізація. Постановка проблеми. В умовах модернізації освітнього процесу в Україні особливої значущості набуває проблема розвитку особистості, спроможної жити і працювати у XXI столітті. У зв’язку з цим сьогодні гостро виникає потреба вдосконалення навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, з метою створення умов для самореалізації особистості школярів у різноманітних видах діяльності. Саме тому актуальність проблеми творчої самореалізації особистості учнів молодшого підліткового віку в процесі позакласної музично-сценічної діяльності не викликає сумніву. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретико-методологічні засади проблеми самореалізації особистості відбито в дослідженнях зарубіжних психологів А. Маслоу і К. Рождерса, а також у концепціях вітчизняних науковців Л. Когана, В. Муляра, В. Сафіна, Л.Сохань та інших. У психолого-педагогічних дослідженнях дається аналіз структури процесу самореалізації особистості (самоактуалізації - Л.Левченко, О.Ларіна, самопізнання – М. Бердяєв, Ю. Орлов, саморозвитку - Н. Бітянова, О. Кісельова, Л. Коган, С. Маринчак, М. Недашковська), умов, що сприяють зростанню сутнісних сил людини (В. Андрєєв, С. Ковальов, А. Кочетов, Л. Рувинсь-кий та інші). Серед сучасних педагогічних досліджень перевага віддається обґрунтуванню педагогічних умов, які сприяють прояву потенційних можливостей особистості школяра в творчій діяльності (В. Алфімов, В. Загвя-зинський, І. Іванов, Л. Левченко та інші). Наукові розробки з проблеми творчої самореалізації особистості підтверджують її багатогранність та різноплановість. Філософи В.Андрущенко, Ю.Афанасьєв, М.Бахтін, Г.Ващенко, М.Недашківська, Г.Нестеренко, В.Муляр, Л.Подолянко, О.Чаплигін, М.Ценко, В.Шинкарук, Н.Шуневич вважають самореалізацію складним процесом, який є необхідною життєвою потребою індивіда та має неабияку цінність у суспільстві. Психологи К.Абульханова-Славська, А.Адлер, Б.Ананьєв, Л.Антропов, Л.Божович, І.Бех, І.Булах, І.Воронюк, Д.Ельконін, Л.Коган, Г.Костюк, Д.Леонтьєв, А.Маслоу, Л.Мова, Ф.Перлз, К.Роджерс, В.Роменець, С.Рубінштейн, К.Хорні визначають цей феномен як цілісне, системне явище, дослідження якого потребує вивчення властивостей його структурних компонентів та зв’язків з іншими психічними процесами. Педагогічний аналіз проблеми творчої самореалізації здійснюється у кількох напрямках: вивчення особливостей забезпечення особистісної самореалізації учнівської молоді (Н.Комісаренко, А.Ковальова, Л.Левченко, О.Рассказова), підготовки до професійної самореалізації (Б.Гершунський, З.Гіптерс, І.Волощук, О.Вітковська, В.Загвязинський, І.Краснощок, М.Пліщук, О.Теплова, В.Тюска, Н.Сегеда, Т.Сущенко), як одного з основних критеріїв сформованості культури особистості (І.Зязюн, М.Недашківська, О.Щолокова), у процесі музичного сприймання (О.Ростовський, О.Рудницька), художньо-естетичного розвитку молоді (А.Болгарський, Б.Брилін, Т.Завадська, Г.Падалка), її духовного збагачення (В.Доній, І.Єрмаков, Г.Несен, О.Олексюк, Л.Сохань). Окреме місце у досліджуваній проблемі займає питання організації навчальної та позаурочної виховної роботи в школі з метою формування та розвитку особистісних якостей учня, а саме: індивідуально-творчих ресурсів особистості (Р. Поддубна, В. Полукарпов та ін.), гуманістичних цінностей школярів (Г. Жирська, Ж. Омельченко, О. Турянська, Г. Ясекевич та ін.), пізнавальних інтересів учнів (С. Захаров, Л. Калашнікова та ін.). Аналіз наукових досліджень за визначеними аспектами дозволяє констатувати, що питання вивчення методичних засад творчої самореалізації молодших підлітків в процесі позакласної музично-сценічної діяльності ще не стали предметом цілісного педагогічного дослідження: конкретизації вимагає сутність та зміст поняття «творча самореалізація»; не з’ясовано вплив музично-сценічної діяльності на творчий розвиток підлітків; не визначено принципи, умови та методи підготовки молодших підлітків до творчої самореалізації в процесі позакласної музично-сценічної діяльності. Адже, саме у колективній діяльності є можливість створювати сприятливі педагогічні умови для творчої самореалізації кожної дитини. Висвітлення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми самореалізації особистості показав, що залишаються недостатньо вивченими аспекти проблеми творчої самореалізація особистості молодших підлітків в процесі позакласної музично-сценічної діяльності. Формування цілей статті (постановка завдання). Мета цієї статті полягає в обґрунтуванні технології організації позакласної музично-сценічної діяльності з метою творчої самореалізації особистості молодшого підлітка. Виклад основного матеріалу дослідження. Однією з насущних потреб людини є потреба в самореалізації, яка може задовольнятися в будь-якій діяльності. Саме тому реалізація власного потенціалу кожного учня є різноплановою та багатоваріантною за умов індивідуального диференційованого підходу до них з боку вчителя та його професіоналізму й педагогічної майстерності. Взагалі виховання можна вважати необхідною умовою розвитку і самореалізації особистості протягом усього життя в процесі засвоєння і відтворення культури суспільства. Сьогодні держава і суспільство висувають перед школою завдання виховати школяра, здатного жити і працювати у демократичному суспільстві. Слід зазначити, що на сучасному етапі більш повно розкриває основне завдання виховання, наповнює певним змістом весь виховний процес така загальна мета виховання, яка передбачає виховання цілісної, вільної, гуманної особистості, зорієнтованої на відтворення цінностей, загальнолюдської культури в творчій життєдіяльності, саморозвиток, моральну саморегуляцію поведінки. Саме це підкреслюється в державній національній програмі “Освіта”: “Головна мета національного виховання - набуття молодими поколіннями соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури національних відносин, формування у молоді незалежно від національної приналежності особистісних рис громадян Української держави, духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, екологічної культури”. [1, с.15] Слід зазначити, що під змістом виховання сьогодні розуміється таке виховання особистості, яка б гармонійно ввійшла б до соціуму, тобто “підготувати себе до виконання трьох найголовніших ролей в житті, а саме: ролі громадянина, ролі робітника, ролі сім’янина”. [3, с. 210 ] Сьогодні в сучасній школі саме під час організації позакласної музично-сценічної діяльності створюються необхідні умови для творчої самореалізації школярів. Приймаючи активну участь у роботі позакласній музично-сценічній діяльності школярі самореалізуються на творчому рівні. Оскільки вони проявляють високу активність і самостійність у творчій позакласній діяльності, для них характерна висока потреба у пізнанні, завжди стабільний пізнавальний інтерес тощо. Але участь школярів у цих формах роботи не можна назвати масовою, оскільки лише незначна частина молодших підлітків залучається до цих творчих видів діяльності. Пояснюється цей факт тим, що, з одного боку, самі вчителі не готові для організації цієї роботи зі всіма учнями класу, а з другого боку, - ця проблема потребує системного підходу щодо її організації. Саме тому виникла необхідність перегляду підходів щодо організації позакласної музично-сценічної діяльності у школі з метою створення умов для творчої реалізації сутнісних сил особистості школяра. Можливість реалізації творчого потенціалу учня значно розширюється в умовах позакласної музично-сценічної діяльності, оскільки її мета, зміст, шляхи, методи та організаційні форми несуть великий потенціал для самореалізації особистості. Саме музично-сценічна діяльність сприяє розвитку в учнів здібностей аналізувати життєві явища, самостійно шукати істину, знаходити власну позицію шляхом напруженої інтелектуальної роботи. Отже, під час організації позакласної музично-сценічної діяльності викладачі більш ефективно можуть допомогти людині найбільш повно розкрити свої можливості та здібності, її творчий потенціал. Саме ця ідея покладена в основу створення технології організації позакласної музично-сценічної діяльності у школі з метою творчої самореалізації особистості молодшого підлітка. Корисною у нашому дослідженні є концепція Ю.А. Конаржевського, який зауважує, що вся система позаурочної, позакласної та позашкільної виховної роботи складається з трьох головних форм: виховний захід, гурток, виховне об’єднання. Причому, виховний захід входить до складу кожної підсистеми, з яких складається єдина складна система виховної роботи. А саме: позаурочна, позакласна та позашкільна виховна робота у своїй основі має одну з головних форм – виховний захід, яка наповнюється різноманітним змістом. [2] У визначенні сутності виховного заходу виходимо з положення, що в системі позаурочної, позакласної та позашкільної виховної роботи виховний захід є її головною формою і головним елементом. Це можна стверджувати, оскільки ця форма широко використовується у практиці виховної роботи. Кожний виховний захід має свою мету, специфіку і, в залежності від цього, володіє своїми методами та прийомами; характеризується притаманними лише йому змістом та володіє властивими лише йому функціями. Крім того, у дослідженні Ю.А.Конаржевського стосовно структури виховного заходу, чітко визначено сутність цієї форми виховної роботи і з’ясовано загальні та відмінні риси між уроком і виховним заходом. На його думку “виховним заходом можна назвати сукупність різного роду виховних впливів, які відповідають їх вимогам матеріальними та духовними умовами, своїм підґрунтям мають єдину комплексну виховну мету, взаємодіють між собою в її досягненні, та цілісні у своєму утворенні.” [2, с.21] Автор концентрує увагу на тому, що будь-який виховний захід складається з таких етапів:
Дослідник пропонує характеристику кожного з цих етапів, причому, здійснює її, розглядаючи наступні позиції:
Таким чином, розмаїття форм музично-сценічної діяльності і необхідність їх постійного оновлення ставить педагога перед проблемою вибору тієї чи іншої форми і розробки її змісту. В зв’язку з цим вчителю необхідно однозначно вирішити: користуватися йому готовим та апробованим на практиці сценарієм, який пропонується у педагогічній літературі, чи самому продумати і побудувати форму виховної роботи. На нашу думку педагог не повинен будувати роботу з дітьми за “чужими” сценаріями, оскільки такий вид діяльності гальмує прояв і розвиток творчих здібностей, самостійності учнів і позбавляє їх можливості проявляти і задовольняти свої потреби. Однак, це не заперечує можливість знайомства з досвідом інших, що дозволяє вибрати ідеї і способи організації діяльності. Але домінуючим є той варіант, коли форма виховної роботи вибирається і вдосконалюється в процесі спільної колективної діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. Колективне осмислення, пошук і підбір форми виховної роботи серед існуючого різноманіття передбачає надання можливості дитині більш повно розкрити себе, сприяє розвитку спільного інтересу у дітей до музично-сценічної діяльності та потенційних і спонукально-мотиваційних сутнісних сил особистості, що є справжнім шляхом, який веде до самореалізації особистості. Методологічною основою створення технології організації позакласної виховної роботи у школі з метою творчої самореалізації особистості молодшого підлітка стали: особистісно-орієнтований та діяльнісний підходи (М. Александ-рова, І. Бех, І. Якиманська); філософські, психологічні й педагогічні аспекти проблеми самореалізації особистості людини (І. Ісаєв, Л.Коган, Л. Левченко, А. Маслоу, В. Муляр, Г. Олпорт, К. Рождерс, Л. Сохань, В. Тихонович); філософські, соціальні, психолого-педагогічні ідеї щодо суспільних тенденцій створення нової системи виховання в Україні (В.Алфімов, І.Бех, Н. Ми-ропольська, О.Олексюк, В.Оржехівська, Г.Пустовіт, О.Сухомлинська, Г. Шев-ченко); теоретичне обґрунтування умов самореалізації особистості школярів у позакласній виховній роботі (О. Баришева, Л. Верзунова, Н. Гладченкова, Н. Кирий, С. Кульнєвич, Л. Левченко, К. Рождерс, В. Сазонов); педагогічні освітні технології (технології формування творчої особистості, технологія колективного творчого виховання за І.П.Івановим та особистісно-орієнтована технологія). Розроблена нами технологія організації позакласної музично-сценічної діяльності у школі з метою творчої самореалізації особистості молодшого підлітка, включає такі етапи: мотиваційно-цільовий, операційно-діяльнісний, контрольно-рефлексивний. Так, на мотиваційно-цільовому етапі вчитель здійснює проектування позакласної музично-сценічної діяльності, а саме: формулює тему та мету форми роботи, визначає проблемно-виховні ситуації з урахуванням віку дітей; конкретизує зміст форми роботи та формує потреби в його оволодінні; сприяє мотивації позакласної роботи. При цьому, організація музично-сценічної діяльності учнів передбачає усвідомлення ними визначеної мети і теми форми роботи, а також формування внутрішнього настрою на успішну діяльність. На операційно-діяльнісному етапі здійснюється організація позакласної музично-сценічної діяльності. Вчитель формує інтерес учнів до діяльності, стимулює прояви їх самостійності, а також визначає рівень їх самореалізації. При цьому, школярі безпосередньо включаються в організацію роботи і визначають власні потенційні можливості. Контрольно-рефлексивний етап передбачає аналіз учителем музично-сценічної діяльності та визначення його результативності, а також, разом з учнями, здійснюється обмін роздумами над власними почуттями, думками, станами і визначаються мотиви для досягнення нової мети. Висновки й перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Отже, організація навчально-виховного процесу у школі з метою створення умов для творчої реалізації сутнісних сил особистості молодшого підлітка сприяє формуванню у школярів стійкого інтересу до різноманітних форм виховної роботи, потреб у самовихованні та саморозвитку. При цьому створюються умови для самовизначення учнів у позакласній музично-сценічній діяльності з усвідомленням їх власної відповідальності за процес і результат їх праці. Крім того, організація взаємодії школярів в процесі підготовки та проведення музично-сценічної діяльності розвиває у них комунікативні вміння й навички, формує потреби до колективної праці, спрямованої на здобуття спільного результату. Поряд із цим позиція вчителя відповідає принципам педагогіки співпраці, він здатний до перепроектування виховного процесу, своєї діяльності та діяльності учнів. Використана література: 1. Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття). – К., 1994. 2. Конаржевский Ю.А. Системный подход к анализу воспитательного мероприятия. -Челябинск, 1980. – 93 с. 3. Сипченко В.І. Мета і зміст виховання / Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук. – метод. Зб. Вип. VI / За заг. ред. Легенького Г.І. та Сипченка В.І. – Слов’янськ: ІЗМН – СДПІ, 1999. |
|
9. «Психологічний розвиток особистості молодшого підліткового віку»... «Психологічний розвиток особистості молодшого підліткового віку» (факультативний курс для учнів 5-х класів) |
«Профілактика шкідливих звичок (алкоголізму, тютюнопалыння та наркоманії)... ... |
|
На порозі підліткового віку Кожна людина у своєму віці пройшла через перехідний вік – критичний етап у процесі дорослішання, що називають підлітковим віком |
Специфіка побудови нетрадиційних уроків та уроків з інтегрованим змістом у початковій школі Етап початкового навчання є перехідним від звичного способу життєдіяльності в період дошкільного дитинства до способу, який домінує... |
|
Програма психологічного супроводу інтелектуального розвитку учнів молодшого шкільного віку Адаптація до навчальної діяльності легко проходить для дітей, у яких вже розвинені базові інструменти активного пізнання навколишнього... |
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУВ... НДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУВ ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ |
|
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку 2013-2014 навчального... ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ |
Виховний захід «Творча родина – творча Україна» Гуньківській ЗОШ І –ІІ ступенів відбулась виставка -зустріч з народною майстринею-односельчанкою Довгань Н. Ф. «Творча родина – творча... |
|
СИСТЕМА ПОЗАУРОЧНОЇ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛ – ВАЖЛИВА УМОВА ФОРМУВАННЯ... У статті проаналізовано сучасний стан позаурочної виховної діяльності дітей молодшого шкільного віку і виявлені труднощі, з якими... |
Тема. Пісні козацької слави Мета: ознайомити учнів з історичними піснями, виховувати бажання вивчати оригінальну творчість українського народу, розвивати музично-ритмічне... |