В. М. Синьов дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор
|
|
Скачати 4.19 Mb.
|
|
Тема 2.1 ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ План
Література
60 л^Сйдаопедия : учебник для студ деф. фак-тов пед. вузов под ІМШ л С" Волковой, С Н Шаховской - М : ВЛАДОС, «9». - 68° с «иЦоложення про спеціальну загальноосвітню школу (школу- ^даернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та -л4*6о) розумового розвитку. — К. 2008. — 24 с * Оюьов В. М. Основи дефектології : навчальний посібник / М. Синьов, Г. М. Коберник. — К. : Вища школа, 1994. .|И**;143 ірВіВеЦиальная дошкольная педагогика : учебное пособие / под jflpflfl Е. А. Стребелевой. - М. : Академия, 2001. — 312 с. $f Специальная педагогика : учебное пособие / под ред. М. Назаровой. — М. : Академия, 2000. — 400 с. «ж) <�«*' 1. Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями мовлення зі Основні закономірності розвитку мовлення '^Мовлення формується у процесі загального психофізичного розвитку дитини. Умовами формування нормального мов-лєния є: • збережена центральна нервова система дитини; наявність нормального слуху і зору; достатній рівень мовленнєвого спілкування дорослих з дитиною.  п  ершому році життя дитина передусім оволодіває во-їю, гулінням, лепетом. Після 6-ти місяців лепетне мов-активізується, наближається до звуків рідного мовлен-ачується новими інтонаціями, є відповіддю на голосове з£в$Яіення дорослих. Відсутність лепетного мовлення вже на Іи етапах життя може свідчити про порушення у дитини артикуляційної моторики, інтелекту. На кінець першого життя дитина розуміє значення багатьох слів і сама вимов-ерші слова. Великого значення вже у цьому періоді (як і овж подальшого розвитку) набуває спілкування дитини з Очими (передусім з матір'ю). Недостатність мовленнєвого ання, недорозвиток сенсомоторних функцій дитини мо-•їіризвести і до недорозвитку мовлення дитини та затримки *ного розвитку в цілому61 Модуса, II Псшхуюго-педагогічна характеристики детей з порушеннями, психюфізичнпп Д  о кінця другого року словник дитини суттєво збільшу ється, відбувається оволодіння простою фразою, яка поступово ускладнюється. У віці від одного до трьох років мовлення по сідає провідне місце у психічному розвитку дитини. Дитина супроводжує мовленням свої ігри та предметні дії, ставить багато запитань і відповідає на запитання дорослих. Поступово мовлен ня стає провідним засобом спілкування і розвитку мислення.До п'яти років розвивається координація між диханням, фонацією і артикуляцією, що забезпечує плавність мовлення; фор мується здатність до звукового аналізу і синтезу. Нормальний розвиток мовлення дозволяє дитині на кінець дошкільного віку перейти до нового етапу — оволодіння писемним мовленням. Ще у дошкільному віці у дитини розвивається потреба у спілкуванні, яка з віком посилюється. Ця потреба не є вродже ною, а формується у процесі взаємодії дитини з оточуючими Тому так важливо, щоб комунікативна практика відповідала віку й можливостям дитини. Відсутність прагнення до спілкування, як і невідповідність мовленнєвого рівня відповідному віку, може свідчити про певні проблеми у розвитку дитини. Проте будь-яке відхилення від вікової норми як ізольований фактор не є свідченням порушення мовлення. Оцінювати це необхідно в комплексі, враховуючи цілісні показники психофізичного розвитку дитини. Порушення мовлення у дітей характеризуються тим, що:
Зауважимо, що до цієї категорії не відносяться діти, у яких мовленнєві відхилення обумовлені віковими особливостями, діалектизмами чи тимчасовими особливостями анатомофізіологічного апарату (випадіння зубів, риніти тощо). Якщо у дитини є збереженим слух, зір, інтелект, проте наявні значні вади мовлення, що відображаються на усьому психічному розвитку, то можна говорити саме про первинне мовленнєве порушення. Діагностика мовленнєвих порушень здійснюється за трьома аспектами. Медичний аспект передбачає визначення часу і причин порушення; їх локалізації. Логопедичний ас-пект передбачає встановлення порушеного елементу мовленнєвої системи, визначення ступеня порушення та його структури Психологічний аспект передбачає виявлення особливостей фор- 62   особливості роботи з килаї в умовах корекцпіног та інклюзивної освітиособистості, впливу дефекту на комунікативну функцію ення, всебічне вивчення пізнавальних психічних процесів. .©сновними причинами порушень мовлення є- фактори; ^рутробна патологія, зокрема: інфекційні чи сома- тичні захворювання, травми, несумісність крові за резус-фак- «<>^ором, інтоксикації та ін.; ^пологові травми або асфіксія; т*. різні захворювання чи травми у перші роки життя дитини; * соціально-психологічні фактори: недостатність емоційного і TtІмовленнєвого спілкування з дорослими, двомовність у сім'ї, Інадмірне стимулювання мовленнєвого розвитку дитини, педагогічна занедбаність, психотравмуючі ситуації. Порушення мовлення можуть виникати внаслідок дії як од-рпричини, так і їх поєднання. «| t 'Порушення мовлення у логопедії класифікуються з огляду ва клінгко-педагогічний та психолого педагогічний підхід. Такий Поділ є необхідним для правильної діагностики і корекції мовленнєвої патології, адекватного вибору закладу для дитини. 1' *'**■ У клініко-педагогічній класифікації виділяють пору-ЙЬіШя усного та писемного мовлення. До порушень усного мовлення відносяться: и, . s порушення фонаційного (зовнішнього) оформ--}\у-. лення вимовної сторони мовлення: чиафонія,дисфонія - відсутність або порушення голосу; *а;тахілалія — патологічно прискорений темп мовлення; * брадилалія — патологічно уповільнений темп мовлення; ' і^&їкання — порушення темпо-ритмічної організації мовлення, ■ * обумовлене судомним станом м'язів артикуляційного апарату; * дислалія — порушення вимовної сторони мовлення при нор мальному слухові і збереженій іннервації мовленнєвого апа- дизартрія - порушення вимовної сторони мовлення, обумовлене недостатньою іннервацією мовленнєвого апарату; * ринолалія — порушення тембру голосу і звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого апарату. w. ^с' ц' ваДн є різними за причинами, характером, поруше-ЧНо ланкою (голос, темп, тембр, звуковимова); часто потребують Допомоги не лише логопеда, а й інших спеціалістів (лікарів, Психолога, фошатра) 63 Психалого-подагогічна характеристика дітей з порушеннями психофізичний^ s  структурно-семантичні (внутрішні) або системні порушення мовлення:
Це складні вади, при яких страждають не лише усі сторони мовлення, а й особистісний розвиток людини. До порушень писемного мовлення відносяться:
Психолого-педагогічна класифікація є необхідною для організації логопедичного впливу в умовах роботи з дитячим колективом (дошкільна група, клас). Мовленнєві порушення при цьому поділяють на дві групи: S порушення засобів спілкування:
s порушення у застосуванні засобів спілкування:
У цій класифікації порушення письма і читання розглядаються не як самостійні, а у складі фонетико-фонематичного і загального недорозвитку мовлення, як їхні наслідки. Деякі особливості розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями Психологічні особливості дітей з порушеннями мовлення (дітей-логопатів) знаходяться у прямій залежності від клінічного діагнозу, якості та ступеня порушення, його причин Зокрема, діти, порушення мовлення яких обумовлені органічними ураженнями 64 j особливості роботи з ними в умовах кирекцгіаип та гнклкчивиоі ocetmu ——— зї нервової системи, є виснажливими, швидко втомлю-передусім у розумових видах діяльності. Вони можуть бути вими, збудженими, розгальмованими, неспокійними, не-їхній настрій швидко змінюється внаслідок емоцій-Ікості. У окремих дітей спостерігається загальмованість, розумової працездатності, зниження уваги. Досить часто еві порушення цієї категорії дітей викликають нестійкість й пам'яті, недостатність регулюючої функції мовлення, по- : пізнавальної діяльності та розумової працездатності. |іти з порушеннями мовлення функціонального характеру еризуються як підвищеною збудливістю, негативізмами, ни поведінки, так і навпаки — надмірною сором'язливі-ріювпевненістю, ранимістю. Навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення р  оботі з дітьми, що потребують корекції порушень мов-і, слід брати до уваги, що будь-яке мовленнєве відхилення й^"норми може призвести до шкільної неуспішності, порушень |ЯЙ>ведшці, проблем у спілкуванні як з однолітками, так і до-гіорЗіИМИ. Такі діти після ретельного обстеження спеціалістами Яиугь одержувати відповідну психолого-педагогічну і (або) ме-допомогу, потребують індивідуального підходу у процесі і виховання.огопедична допомога дітям з порушеннями мовлення на-як у загдльній, так і корекційній системі дошкільної [шкільної освіти. Тип закладу, форми і методи корекційного ву залежать від таких показників: • вік дитини; * етіологія мовленнєвого порушення; V ФУ113 мовленнєвого порушення відповідно до психолого-ІІІІїедагогічної класифікації;  діагноз;та виразність мовленнєвого порушення; ень розвитку комунікативної функції мовлення; упінь інтелектуального розвитку; •^особливості психофізичного розвитку; потреби і можливості дитини. 65 Модуль II Психсикко-педадоераш anptncmcpucmursH дітей з порушеннями пси.пхрвичнсео Д  ошкільні закладиУ системі дошкільної освіти дитина з порушеннями мов лення може одержувати допомогу у спеціальних логопедичних групах (окремих ДНЗ), які диференціюються таким чином:
У ці групи приймаються діти із первинно порушеним мовленням і збереженим слухом та інтелектом. Тривалість перебування у цих групах визначається відповідно до якості мовленнєвого порушення дитини. Основною метою спеціальних логопедичних дошкільних закладів (груп) є корекція мовленнєвих порушень у дітей та повноцінна підготовка їх до навчання у масовій школі. Навчання і виховання здійснюються на основі програм масового дошкільного закладу, адаптованих до особливостей психофізичного розвитку цієї категорії вихованців. Ефективність логопедичної допомоги у дошкільних закладах залежить від комплексного психолого-медико-педагогічного впливу та співпраці з батьками. Безпосередню корекцію мовленнєвих порушень здійснюють логопеди. З вихованцями логопедичних груп працюють не лише логопеди, а й вихователі, завданням яких є закріплення мовленнєвих навичок, вироблених на логопедичних заняттях, розвиток дітей та формування у них знань відповідно до програми ДНЗ. На заняттях з музики і фізичного виховання здійснюється зміцнення здоров'я дітей, розвиток координації рухів і позитивних емоцій, логоритмічний вплив. Психолог працює над подоланням недорозвитку окремих пізнавальних процесів, проблем емоційно-вольової сфери і поведінки. По необхідності діти одержують медикаментозне лікування, фізпроцедури, беруть участь у заняттях з ЛФК. Закріплення одержаних знань, створення позитивної атмосфери для розвитку забезпечують батьки дитини. Логопедичні пункти системи освіти Школярі, порушення мовлення яких є невиразними, частковими, одержують логопедичну допомогу на заняттях у логопедичних кабінетах при загальноосвітніх школах (іноді - управліннях освіти). Логопедичні заняття набувають корекційно-розвиваючої спрямованості, проводяться одночасно із шкільним навчанням і базуються на навчальних програмах (передусім рідної мови, математики) 66 і ma особливості роботи з ними в умовах морекциіної та інклюзивної освіти — —— ~ Т, Завдання логопедичної допомоги при загальноосвітній *  своєчасне виявлення порушень і попередження виникнення й«йфинних відхилень у структурі дефекту дитини; Направлення порушень усною й писемного мовлення учнів;угвання повноцінних знань, вмінь і навичок в галузі рід-' мови; /лювання розвитку пізнавальної активності дітей, формування прийомів розумової діяльності, необхідних для ово-іня мовою; виток мовленнєвої активності учнів; І^ропаганда корекційно-логопедичних знань серед батьків і згів;  ,  У першу чергу на заняття зараховуються учні молодших Класів, мовленнєві порушення яких перешкоджають шкільному думанню, спричиняють неуспішність, пониження комунікабельності. Корекційна робота проводиться протягом року переважно у групових формах. Групи для занять комплектуються з ураху-jm мовленнєвого діагнозу та віку дитини. Логопед працює у тісному взаємозв'язку із вчителями по-кових класів, психологом, батьками дітей. Логопед узго-ує із педагогом навчальне навантаження дитини, повідомляє влю та батькам про досягнення на логопедичних заняттях, опонує варіанти закріплення набутих мовленнєвих навичок. за наявності бажання можуть бути присутніми на лого-■ших заняттях. Якщо вади мовлення учня відображаються розвитку його пізнавальної діяльності, поведінці, то лого-Е^півпрацює із психологом, який може включати дитину до мсорекційних чи психотерапевтичних занять. Таким комп-Сним підходом забезпечується результативність корекційно-(іедичного впливу.В- Школа для дітей із тяжкими порушеннями мовлення У тих випадках, коли порушення мовлення набуває вираз-характеру і не може коригуватись в умовах шкільного ло-, а дитина через наявне порушення не може вчитися на-і із ровесниками у масовій школі, навчання здійснюється у '.іальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) для із тяжкими порушеннями мовлення. Відповідно норматив-Документів до цих шкіл приймаються діти із нормальним та первинно збереженим інтелекіом. |
Схожі:
|
Уроку НАПН України, дійсний член Академії педагогічних і соціальних наук; Лисиченко Л. А., доктор філологічних наук, професор кафедри української... |
Н. Г. Ничкало дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор... Н. Г. Ничкало – дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки... |
|
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (зі змінами,... НАПН України; І. Ю. Ненашев, учитель фізики, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-1996"; Н. А. Охрименко, методист Донецького... |
Л. М. Кудояр, кандидат психологічних наук ... |
|
СКЛАД викладачів відбірково-тренувальних зборів до Міжнародних учнівських... Національної академії педагогічних наук, академік НАПН України, доктор технічних наук, професор |
ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ... В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук... |
|
Місце роботи, навчання, контакти ... |
Темур'янц Наталія Арменаковна Дійсний член Європейського та Американського біоелектромагнітного товариств, Міжнародного товариства біометеорологія, член Українського... |
|
Особливості проведення навчальних дискусій Васянович Г. П., доктор педагогічних наук, професор, директор науково-практичного центру професійно-технічної освіти Національної... |
Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією... Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua