В. М. Синьов дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор


Скачати 4.19 Mb.
Назва В. М. Синьов дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор
Сторінка 4/30
Дата 17.06.2013
Розмір 4.19 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30
Тема і.з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТНЬО-

КОРЕКЦІЙНИХ ПОСЛУГ

План

  1. Диференціація системи закладів для дітей, що потребують
    корекції психофізичного розвитку.

  2. Можливості інтегрованої та інклюзивної освіти дітей, що по­
    требують корекції психофізичного розвитку.

  3. Індивідуальне навчання дітей з порушеннями психофізично­
    го розвитку як форма організації корекційно-педагогічного
    процесу.

  4. Корекційна спрямованість як основний принцип організації
    навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

Література

  1. Бородулина С. Ю. Коррекционная педагогика: психолого-
    педагогическая коррекция отклонений в развитии и пове­
    дении школьников / С. Ю. Бородулина. Ростов н/Д :
    Феникс, 2004. - 352 с.

  2. Колупаєва А. А. Педагогічні основи інтегрування школярів
    з особливостями психофізичного розвитку у загальноосвітні
    навчальні заклади : монографія А А Колупаєва - К '
    Педагогічна думка, 2007 458 с

ЗО

Загальні питання коре-нційног педагогіки та спсцісиіьноі психологи

ЗЛапшин В. А. Основы дефектологии : учеб пособие для студ- пед. ин-тов / В. А. Лапшин, Б. П. Пузанов. - М. : Просвещение, 1991. 143с.

  1. Миронова С. П. Олігофренопедагогіка. Компактний на­
    вчальний курс : навчальний посібник / С. П. Миронова. —
    Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Подільський державний
    університет, редакційно-видавничий відділ, 2008. - 204 с

  2. Положення про індивідуальну форму навчання в загально­
    освітніх навчальних закладах / / Управління освітою. -
    2003. - № 9(57). С 11.

  3. Положення про навчально-реабілітаційний центр // Інфор­
    маційний вісник. — 1997. — № 11. — С. 27-30.

  4. Положення (тимчасове) про організацію інтегрованого на­
    вчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх (до­
    шкільних) навчальних закладах. — К. -- 2002. - 16 с

  5. Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-
    інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та
    (або) розумового розвитку. - К. — 2008. - 24 с

  6. Синьов В. М. Основи дефектології : навчальний посібник /
    В. М. Синьов, Г. М. Коберник. — К. : Вища школа, 1994.
    - 143с.

10.Синьов В. М. Корекційна психопедагогіка. Олігофреноие-даготіка : підручник / В. М. Синьов. — К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. - Частина І. — 238с.

1 і.Специальная педагогика : учебное пособие / под ред. Н. М. Назаровой. — М. : Академия, 2000. - 400 с.

1. Диференціація системи закладів для дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку

Система корекційної освіти це сукупність різних типів закладів, які забезпечують відповідну освіту, виховання, корек-ційну роботу, соціальну допомогу дітям з вадами психофізично­го розвитку.

Організація спеціальних закладів грунтується на певних принципах. Окремі з них є загальними для побудови загально­освітніх закладів України. Це, зокрема:

  • державний характер освіти;

  • єдина перспективна мета;

  • наступність у ланках освіти;

31

/Модуль /

  • загальність і обов'язковість навчання;

  • доступність закладів;

  • урахування вікових особливостей дитини;

  • відокремлення закладів від політики, церкви.

Проте слід враховувати і спеціальні принципи, які стосу­ються осіб з вадами психофізичного розвитку, зокрема:

  • диференційованість закладів залежно від категорії пору­
    шення, ступеня інтелекту, можливості самостійно пере­
    суватись, сформован ості навичок самообслуговування;

  • поєднання загальноосвітнього і професійно-трудового
    навчання;

  • корекційна спрямованість навчання і виховання.

Більша частина спеціальних закладів підпорядковується Міністерству освіти і науки. Другу ланку складають заклади Міністерства праці та соціальної політики; третю - заклади, підпорядковані Міністерству охорони здоров'я. У кожної лан­ки своя мета, яка передусім зорієнтована на можливості дитини та реалізацію її потреб. Заклади системи Міністерства освіти і науки покликані забезпечувати навчально-виховну і корекційну роботу. Заклади Міністерства праці та соціальної політики про­водять соціальну роботу, здійснюють догляд. Заклади, підпо­рядковані Міністерству охорони здоров'я, передусім оздоровлю­ють дітей, забезпечують лікувально-корекційну роботу.

У всіх типах закладів діти одержують різнобічну допомогу — педагогічну, психологічну, медичну, соціальну тощо.

При виборі для дитини закладу враховуються такі показ­ники:

  • вік дитини;

  • категорія аномального розвитку (нозологія);

  • конкретний клінічний діагноз;

  • інтелектуальний ступінь;

  • особливості психофізичного розвитку;

  • потреби і можливості дитини.

Заклади, підпорядковані Міністерству освіти і науки України

  1. спеціальні дошкільні заклади (групи при масових ДНЗ)
    (окремо для кожної категорії аномальних дітей);

  2. спеціальні загальноосвітні школи-інтернати (школи) для ді­
    тей з вадами психофізичного розвитку (окремо для кожної
    категорії аномальних дітей);

32

Загальні питання корекцтноі педагогіки та спеціальної психологи

  1. спеціальні (допоміжні) класи при школах-інтернагах для ді­
    тей з вадами зору, слуху, опорно-рухового апарату для дітей
    з комплексними вадами;

  2. навчально-реабілітаційні заклади для дітей з комплексними
    вадами;

  3. спеціальні групи при ПТУ, вищих навчальних закладах
    (професія з урахуванням виду аномалії).

Заклади, підпорядковані Міністерству праці та соціальної політики України

  1. дитячі будинки та будинки-інтернати для дітей-інвалідів (ім­
    бецильність, ідіотія);

  2. реабілітаційні заклади.

Заклади диференціюються залежно від ступеня інтелекту, віку осіб (дошкільні, шкільні, відділення для дорослих), статі, рівня фізичного та психічного здоров'я дітей.

Заклади, підпорядковані Міністерству охорони здоров'я України

  1. спеціальні групи при будинках малюка для дітей-сиріт з ва­
    дами психофізичного розвитку;

  2. дитячі психоневрологічні санаторії;

  3. дитячі відділення при психоневрологічних лікарнях;

  4. заклади для психохроніків (виразна імбецильність, ідіотія);

  5. реабілітаційні заклади.

Останнім часом в Україні розпочато створення реабіліта­ційних закладів, які підпорядковуються різним Міністерствам залежно від контингенту дітей і змісту допомоги. Міністерству освіти і науки України підпорядковуються навчально-реабіліта­ційні центри, які керуються у своїй діяльності «Положенням про навчально-реабілітаційний Центр» (1997 p.), а навчання ді­тей відбувається згідно програм, передбачених для певного спе­ціального освітнього закладу (відповідно до віку і вад дітей).

Згідно Положення навчально-реабілітаційний центр - це заклад освіти, який забезпечує умови для відновлення здоров'я, соціальної адаптації, професійної орієнтації дітей, що мають ор­ганічні та функціональні захворювання внутрішніх органів та систем або вади психофізичного розвитку.

Найчастіше у таких закладах контингент вихованців скла­дається із дітей із складними вадами, часто комплексними, на­приклад, розумова відсталість у поєднанні з вадами опорно-рухового апарату Відповідно і допомогу дпи одержують комп-

.13

Модуль /

лексну - лікувальну, психологічну, педагогічну, соціальну. На відміну від традиційних спеціальних закладів у штаті реабіліта­ційних значно більше персоналу: не лише вчителі та вихователі, а й лікарі, масажисти, соціальні працівники.

При навчально-реабілітаційних закладах діють різні служби, зокрема, служба роботи з сім'ями вихованців; відділення ранньої корекційної допомоги; групи тимчасового перебування та ін.

Однією із суттєвих відмінностей є співпраця з сім'ями, що виховують дітей з вадами психофізичного розвитку, участь сім'ї у вихованні й соціалізації дитини. У традиційних закладах, більшість з яких с інтернатними, робота з сім'ями проводиться епізодично і не є системною.

Якщо ж за станом здоров'я дитина не може знаходитись у колективі, їй пропонують індивідуальне навчання за про­грамою того закладу, який відповідає діагнозу й віку дитини.

2. Можливості інтегрованої та інклюзивної освіти дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку

Перспективним завданням сучасної корекційної освіти по­стає інтегроване та інклюзивне навчання. Ще Л. С Виготський у своїх працях говорив про те, що спеціальна школа створює для дитини замкнений світ, у якому все є прилаштованим до дефекту. Внаслідок штучної ізоляції дітей, відриву їх від сім'ї і здорових ровесників формується невпевнена в собі, власних си­лах і можливостях особистість, яка є непідготовленою до життя у суспільстві. Особливо гостро проблема інтеграції та інклюзії постає перед дітьми із легкими (невиразними) вадами у психо­фізичному розвитку, оскільки вони не охоплені закладами ко­рекційної освіти.

Серед основних завдань розвитку дошкільної і загальної се­редньої освіти на найближчі навчальні роки Міністерство освіти і науки України вбачає створення умов для інклюзивного та інте­грованого навчання дітей з особливими потребами. Шляхи розви­тку інклюзивної освіти, завдання органам управління освітою, які випливають з них визначено у таких нормативних документах:

■ наказ МОИ України від 11 09.2009 р. № 855 «Про затвер­дження Плану дій щодо запровадження інклюзивною на-

34

Загальні питання корениніноі педагогіки та спеціальної психологи

вчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки»;

■ наказ МОН України від 20.01.2010 року «Про затверджен­ня заходів на виконання розпорядження КМУ від 5 жовтня 2009 року № 1622-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної, середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року».

Слід розрізняти інтеграцію й інклюзію.

Інтеграція

Інтеграція відображає спробу залучити учнів з особливими потребами до загальноосвітніх шкіл. Учень пристосовується до вимог школи.

Інтегроване навчання має як переваги, так і проблеми. Переваги, зокрема, проявляються у:

  • подоланні ізоляції вихованців;

  • можливості отримання освіти за місцем проживання без
    відриву від сім'ї;

  • орієнтації дітей з психофізичними вадами у розвитку на
    нормальних однолітків;

• - реальній соціальній адаптації з раннього віку;

  • оздоровленні емоційної сфери нормальних однолітків;

  • навчанні дітей спілкуватися та працювати разом;

  • формуванні у здорових дітей почуття відповідальності за
    товаришів, які потребують допомоги, емпатії, співчуття.

Процес інтеграції є позитивним ще й через те, що орієнтує педагогів на зміщення акцентів у корекційно-педагогічній роботі з дітьми: об'єктом впливу стає не порушення, а особис­тість дитини.

Проте на часі в Україні впровадження інтегрованого на­вчання гальмується такими недоліками:

  • недостатня розробленість законодавчо-правової бази;

  • слабка інформованість громадськості про проблеми дітей з
    психофізичними вадами;

  • непідготовленість спеціалістів до роботи в системі інтегра­
    ції;

~ труднощі у науково-методичному забезпеченні навчально-виховного і корекційного процесу.

Ще однією проблемою є ставлення родини до спеціальної освіти. Багатьох батьків не влаштовує варіант перебування їх­ньої дитини у відокремленому закладі з відривом від сім'ї Саме

35

Модуль І

тому виникає стихійна інтеграція, коли батьки попри рекомен­дації ПМПК залишають дітей з психофізичними вадами у ма­сових школах, де вони навчаються без одержання відповідних особливостям їхнього розвитку освітніх послуг.

Як свідчить досвід багатьох країн, вихідним принципом ін­теграції дітей з психофізичними вадами є принцип рівних прав і можливостей в одержанні освіти. При цьому інтеграція здійсню­ється у двох формах: соціальній та педагогічній.

Соціальна інтеграція передбачає соціальну адаптацію дитини з психофізичними вадами у загальну систему соціальних стосунків передусім у межах того освітнього середовища, в яке вона інтегрується (Л. М. Шипіцина). У окремих країнах такий вид інтеграції називають терміном «мейнстрімінг».

Освітня інтеграція передбачає надання дітям з психо­фізичними вадами можливості спільного навчання в одній школі чи класі з дітьми, що нормально розвиваються, за програмою масової або спеціальної школи (А.А.Колупаєва).

У «Положенні (тимчасовому) про організацію інтегровано­го навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх (дошкільних) навчальних закладах» (2002 р.) визначено, що інтегрована освіта не є альтернативою системі спеціальної освіти дітей з особливими потребами.

Головною метою інтегрованого навчання є створен­ня умов для особистісного розвитку, творчої самореалізації та утвердження людської гідності дітей з особливими потребами.

Завдання інтегрованого навчання:

" забезпечення права дітей з особливими потребами на здобут­тя середньої загальної освіти в умовах загальноосвітніх на­вчальних закладів у комплексному поєднанні з корекційно-реабілітаційними заходами;

  • різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі ви­
    явлення її задатків і здібностей, формування інтересів і по­
    треб;

  • збереження і зміцнення морального і фізичного здоров'я ви­
    хованців;

• виховання в учнів любові до пращ, здійснення їх допрофе-сійної підготовки, забезпечення умов для їх життєвого і про­фесійного самовизначення;

■ виховання школяра як культурної і мораіьної людини з етич­
ним ставленням до навколишньою світ\ і самої себе;

36

Загальні питання корекційної педагогіки та спеціальної психології

надання у процесі навчання й виховання кваліфікованої
психолого-медико-педагопчної допомоги з урахуванням стану
здоров'я, особливостей психофізичного розвитку вихованця.

У існуючих нормативних документах та наукових джерелах описано наступні форми інтегрованого навчання:

V повна — включення дитини з психологічною готовністю до
спільного навчання та відповідним віковій нормі рівнем пси­
хофізичного і мовного розвитку в масовий заклад як рівно­
цінної із здоровими однолітками; корекційну допомогу дити­
на при цьому одержує згідно потреб у спеціалістів за місцем
навчання та проживання;

комбінована — діти з близьким до норми рівнем психофізич­
ного та мовленнєвого розвитку навчаються у разом із здоро­
вими однолітками, у процесі навчання одержують допомогу
вчителя-дефектолога;

/ часткова — перебування дітей з особливими потребами, ко­трі не спроможні нарівні із здоровими однолітками оволодіти освітнім стандартом, у масових закладах лише частину дня;

J тимчасова — періодичне об'єднання зі здоровими дітьми для проведення спільних заходів.

В умовах масової школи інтеграція здійснюється шляхом організації спеціальних класів або включенням дітей з психофі­зичними вадами до звичайних класів. Наголосимо, що форми інтеграції залежать від рівня розвитку дитини, а саме: повна і комбінована форми є прийнятними для дітей з високим рівнем психофізичного і мовленнєвого розвитку; часткова і тим­часова форми доцільні для дітей з нижчим рівнем розвитку.

В інтегрованих (спеціальних) класах (групах) загально­освітніх (дошкільних) навчальних закладів можуть перебувати діти з психофізичними вадами таких категорій (за умови від­повідного висновку психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК)):

  • з порушеннями опорно-рухового апарату (діти з церебраль­
    ними паралічами, з наслідками поліомієліту у відновному і
    резидуальному станах, з вродженими і набутими деформаці­
    ями опорно-рухового апарату, артрогрипозом, хондродистро-
    фією, міопатією);

  • з порушеннями слуху (з втратою слуху від 30-ти і більше
    децибел);

  • з важкими мовленнєвими порушеннями (з ринолалією, заї­
    канням, алалією, афазією, дизартрією при нормальному ста­
    ні слуху і первинно збереженому інтелекті);
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

Схожі:

Уроку
НАПН України, дійсний член Академії педагогічних і соціальних наук; Лисиченко Л. А., доктор філологічних наук, професор кафедри української...
Н. Г. Ничкало дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор...
Н. Г. Ничкало – дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки...
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (зі змінами,...
НАПН України; І. Ю. Ненашев, учитель фізики, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-1996"; Н. А. Охрименко, методист Донецького...
Л. М. Кудояр, кандидат психологічних наук
...
СКЛАД викладачів відбірково-тренувальних зборів до Міжнародних учнівських...
Національної академії педагогічних наук, академік НАПН України, доктор технічних наук, професор
ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ...
В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук...
Місце роботи, навчання, контакти
...
Темур'янц Наталія Арменаковна
Дійсний член Європейського та Американського біоелектромагнітного товариств, Міжнародного товариства біометеорологія, член Українського...
Особливості проведення навчальних дискусій
Васянович Г. П., доктор педагогічних наук, професор, директор науково-практичного центру професійно-технічної освіти Національної...
Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією...
Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка