В. М. Синьов дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор

Скачати 4.19 Mb.

Назва	В. М. Синьов дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор
Сторінка	5/30
Дата	17.06.2013
Розмір	4.19 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Психологія > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 30

37

Модуль I

■ з порушеннями зору;

• із затримкою психічного розвитку;

■ з обмеженими можливостями розумового розвитку (легка
форма за умови навчання в спеціальному класі або за індиві
дуальною нецензовою програмою).

Навчання «інтегрованих» дітей здійснюється за навчальними планами і програмами відповідних типів спеціальних шкіл або за індивідуальними планами й програмами з урахуванням категорії порушення. Навчально-виховний процес має бути корекційно спрямованим. Залежно від потреб дитини та її проблем з нею працюють різні спеціалісти: вчитель-дефектолог певної галузі, психолог, соціальний педагог, лікар. Ефективність навчально-виховної, корекційно-розвивальної і лікувально-профілактичної роботи залежить від координованості дій усіх фахівців. До спільної роботи обов'язково залучаються й батьки дитини.

ІНКЛЮЗІЯ

ЮНЕСКО розглядає інклюзію як процес визнання і реагування на різноманітність потреб всіх тих, хто навчається. Інклюзія потребує змін на всіх рівнях освіти, оскільки є особливою системою навчання, що охоплює весь різноманітний контингент учнів та диференціює освітній процес відповідно до потреб учнів усіх груп та категорій.

Інклюзивне навчання передбачає створення освітнього середовища, яке відповідало б потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку (А. А. Колупаєва).

Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та освітнє середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.

Інклюзивна освіта є позитивною не лише для дітей з порушеннями психофізичного розвитку, а й для їх здорових ровесників.

Переваги інклюзивної освіти:

розуміння суспільством проблем інвалідності;
солідарність між дітьми з особливими потребами та їх здо
ровими ровесниками;
формування у дитини з вадами розвитку моделі здорового
повноцінного способу життя;
створення умов для соціальної адаптації та найбільш повного
розкриття свого потенціалу у дитини з вадами розвитку;

38

Загальні питання корекційної педагогіки та спеціальної психологи

зосередження уваги на можливостях і сильних сторонах осо
бистості дитини;
можливість усіх дітей жити разом із родиною;
виховання у здорових дітей толерантності, комунікабельнос
ті, більш адекватної самооцінки, меншої агресії, вміння ціну
вати своє здоров'я;
реальна інтеграція та суспільна адаптація.

Існуючі бар'єри:

архітектурна недоступність шкіл;
недостатність знань і навіть упередженість адміністрації та
педагогів шкіл, батьків здорових учнів щодо проблем дітей
з психофізичними порушеннями і неготовність до їхнього
включення у колектив здорових однолітків;
відсутність знань у батьків дітей з психофізичними порушен
нями про відстоювання прав дітей на освіту, страх перед сис
темою освіти і соціальної підтримки;
відсутність у школах достатньої матеріально-технічної бази
для інклюзивної освіти (підручники, посібники, ТЗН, спеці
альне обладнання);
методична неготовність педагогів і психологів загальноосвіт
ніх закладів;
відсутність спеціальних посад (медики, спеціальні психо
логи, корекційні педагоги) у загальноосвітніх закладах для
здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей з психо
фізичними порушеннями.

Принципи інклюзивної освіти:

S цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень; ^ ,кожна людина є здатною відчувати і думати; ^ кожна людина має право на спілкування й на те, щоб її почули;

усі люди потребують один одного;
справжня освіта може здійснюватись лише у контексті реаль
них взаємостосунків;
усі люди потребують підтримки і дружби ровесників;
для усіх учнів досягнення прогресу скоріше можуть бути у
тому, що вони можуть робити, ніж у тому, що не можуть;
різноманітність посилює усі сторони життя людини.

Інклюзивна освіта здійснюється через формування спеціального інклюзивного класу, наповнюваність якого має становити не більше 20 учнів. У класі (групі) може бути не більше трьох Дітей з психофізичними вадами, при цьому доцільно добирати Дітей однієї категорії порушення (нозології)

39

Модуль І

Я

к і при інтеграції навчання дітей здійснюється за навчальними планами і освітніми стандартами відповідних типів спеціальних шкіл або за індивідуальними планами й програмами з урахуванням конкретної категорії порушення. У процесі навчання і виховання реалізуються корекційні завдання.

Ефективність інклюзивної освіти залежить від здійснення психолого-педагогічного супроводу, який має забезпечуватись скоординованими діями команди фахівців: вчитель-дефектолог певної галузі, психолог, соціальний педагог, лікар, батьки дитини.

В цілому для забезпечення ефективного інтегрованого чи інклюзивного навчання дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку, є необхідним створення відповідних умов:

раннє виявлення вад розвитку і започаткування корекційної
роботи;
правильне діагностування розвитку дитини та урахування її
можливостей;
психологічна готовність дитини і її батьків до навчання спіль
но зі здоровими однолітками;
тісна співпраця з батьками, надання їм необхідного мінімуму
дефектологічних знань, психотерапевтичної і консультатив
ної допомоги;
відповідна підготовка педагогів загальноосвітніх закладів
для здійснення фахового супроводу «інтегрованих» чи «інк-
люзованих» дітей;
створення спеціальних умов у класі, школі (необхідне облад
нання, охоронний режим тощо);
підготовка здорових учнів класу до взаємодії з аномальною
дитиною;
супровід інтегрованого учня фахівцем-дефектологом, надан
ня дитині кваліфікованої корекційної допомоги;
забезпечення психологічного супроводу.

3. Індивідуальне навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку як форма організації корекційно-педагогічного процесу

Відповідно до «Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» (2003 р.) індивідуальне навчання с однією з форм організації навчально-виховного процесу і впроваджується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти з ураху-

40

Зогалы*' питання кирскційної педагогіки та сіи'цга.'іьног псшссмогп

в

анням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров'я, демографічної ситуації, організації їх навчання.

Діти з порушеннями психофізичного розвитку також мають право на таку форму навчання в разі, якщо за медичними показаннями їм протипоказано знаходитись у колективі, наприклад, наявність епілептичних нападів, психотичних розладів, виразних соматичних захворювань тощо. До учнів, які за станом Здоров'я не можуть відвідувати спеціальну школу, вчитель приходить додому.

Індивідуальне навчання може бути призначено і дітям, бать-rfui яких відмовляються від їхнього направлення у спеціальну 'Загальноосвітню школу (школу-інтернат).

' Індивідуальне навчання здійснюється за індивідуальним навчальним планом, затвердженим директором навчального закладу, який складається на підставі навчального плану тієї школи, що відповідає показникам розвитку дитини (нозологія, конкретний діагноз, вік). Відповідно за основу береться і стандарт освіти для певної категорії дітей. Якщо ж серйозні розлади здоров'я (соматичного, фізичного, психічного) або специфічні вади розвитку (акалькулія, аграфія) перешкоджають дитині засвоїти загальні навчальні програми, то вони для неї індивідуалізуються.

Індивідуальне навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку грунтується на принципах спеціальної дидактики, тому обов'язково є корекційно спрямованим. Зміст та засоби корекції обумовлюються специфікою наявного порушення, а не формами організації навчання.

Згідно з «Положенням про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» (2003 р.) індивідуальне навчання має здійснюватись педагогічними працівниками з відповідною фаховою (дефектологічною) освітою. Адже для реалізації корекціиного навчання вчитель має на високому фаховому рівні оволодіти спеціальною психологією, педагогікою та методикою у певній галузі дефектології. Саме тому вчитель індивідуального навчання повинен мати відповідну дефектологічну освіту.

Особливості методики корекціиного навчання різних категорій дітей з психофізичними вадами

Для успішної організації індивідуального навчального процесу дітей з психофізичними вадами вчитель має добре володі-ТИ знаннями особливостей їх психофізичного розвитку, типових труднощів, що виникають при оволодінні навчальним матеріалом ' є обумовленими характером захворювання. Педагог маь розумі-

41

Модуль /

т

и, на якому етапі й чому виникла та чи інша проблема у навчанні, як це відображається на засвоєнні навчальної програми.

До початку навчально-корекційної роботи вчитель має детально вивчити документацію про дитину; провести детальну бесіду з батьками про інтереси дитини, її схильності, потреби й улюблені заняття; з'ясувати її характерологічні особливості та особливості поведінки; вивчити стосунки у родині.

Для навчання дітей з психофізичними вадами використовуються ті ж методи, що й для навчання дітей з непорушеним розвитком, проте особливості психофізичного розвитку учнів обумовлюють інакші способи застосування цих методів. Зокрема, методи навчання повинні бути корекційно-розвивальними. Це найсуттєвіша відмінність спеціальних дидактичних методів, яка означає, що будь-який метод чи прийом окрім дидактичної мети має розв'язувати і корекційну, спрямовану на розвиток учнів. В організації навчальної діяльності враховується рівень знань, темп роботи, динаміка втомлюваності, обсяг пам'яті, стійкість уваги, довільність психічних процесів дитини, рівень розвитку її мовлення та опорно-рухової системи. Це передбачає, наприклад:

відбір для кожного уроку певної невеликої за обсягом кіль
кості навчального матеріалу;
максимальну розгорнутість і поділ складних понять і дій;
уповільненість навчання;
повторюваність дій;
наявність пропедевтичних періодів у навчанні;
опору на чуттєвий досвід учнів;
керівництво діями учнів;
поступовий розвиток пізнавальних процесів;
оптимізацію темпу роботи та динаміки втомлюваності;
посилення здатності дитини до саморегуляції;
розвиток самостійності дитини.

Методи слід застосовувати у нерозривній єдності, гармонійно. Це обумовлено характером процесу пізнання, в якому поєднуються безпосереднє сприймання об'єктів і явищ, розумова обробка результатів сприймання і практична діяльність. Тому жодна форма пізнання не може бути абсолютизована, оскільки це негативно вплине на реалізацію корекційних завдань. Гармонійність у поєднанні методів навчання означає не рівномірний розподіл методів на уроці, а поєднання їх у оптимальних пропорціях в залежності від певного критерію. Так, за аспектом передачі та сприймання навчальної інформації узгоджуються словесні, наочні та практичні методи; за логічним -- індуктивні та дедуктивні; за аспектом мислення і розв'язання корекційних

42

Загальні питання корекційної педагогіки та спеціальної психологи

з

авдань - репродуктивні та проблемно-пошукові; за аспектом керування навчанням — методи самостійної роботи і роботи під керівництвом вчителя; за аспектом мотивації — методи стимулювання інтересу до навчання і відповідальності за нього тощо.

У процес навчання необхідно включати методи, які викли кають інтерес до учіння. Це, зокрема, використання різних видів ігор, створення ігрових моментів, моделювання реальних ситуацій тощо. Ця особливість такого значення у навчанні дітей з нормальним розвитком не набуває, а у навчанні школярів з психофізичними вадами вона пов'язана із пасивністю дітей, зниженням їхнього інтересу до навчання і часто нерозумінням його необхідності, наявними труднощами й невдачами.

Методи мають відповідати принципам спеціальної дидактики. А саме.

- _:дидактичні методи мають бути спрямованими не лише на

формування знань, вмінь і навичок учнів, корекцію їх психофізичного розвитку, а й на їх моральне виховання;

методи навчання мають бути доступними для учнів і водночас
забезпечувати доцільний рівень труднощів з метою стимулю
вання учнів до розумових дій, докладання вольових зусиль,
оптимального розвитку;
методи слід обирати так, щоб вони забезпечували свідомість
і міцність засвоєння знань дітьми, формували у них вміння
теоретичні знання застосовувати в практичній діяльності в
різних умовах;
поєднувати методи необхідно так, щоб вони призводили до
оволодіння досвідом послідовно і системно;

- методи повинні стимулювати учнів до самостійної роботи,
..творчості, ініціативи;

- при виборі методів слід враховувати не лише загальні пси
хічні закономірності, властиві дитині з певною аномалією та
діагнозом, а й індивідуальні особливості кожної дитини.

Різні категорії дітей з психофізичними вадами потребують специфіки у використанні прийомів корекційного навчання. Детальне оволодіння спеціальними методиками можливе лише за умови копіткого вивчення конкретних галузей дефектології.

Оцінювання

Для кожного типу спеціальної загальноосвітньої школи МОН України рекомендовано відповідні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з урахуванням особливостей їхнього психофізичного розвитку та можливостей.

43

Модуль /

О

сновними функціями перевірки і оцінювання навчальних досягнень учнів усіх типів шкіл є: •/ контролююча - визначення рівня засвоєння навчальної програми, виявлення готовності до засвоєння нового матеріалу;

S навчальна — стимулювання зусиль учнів до подолання труднощів, повторення, уточнення, систематизації, застосування знань і вмінь; формування в учнів адекватних критеріїв оцінювання якості своїх знань і вмінь;

S діагностично-коригуюча - з'ясування причин труднощів, виявлення прогалин у знаннях і вміннях; внесення коректив, спрямованих на подолання цих прогалин у діяльність учнів і вчителя; надання своєчасної допомоги;

S стимулююча-мотиваційна — стимулювання учнів поліпшувати свої досягнення, формування позитивної мотивації до навчання",

S розвивально-виховна - формування вмінь цілеспрямованої діяльності, розвиток відповідальності, працелюбності, активності, охайності, самостійності та інших особистісних якостей учнів;

S реалізація індивідуального підходу — знаходження відповідного рівня навантаження для кожного учня; вивчення ставлення учня до труднощів, успіхів, оцінки.

Перевірка навчальних досягнень учнів здійснюється у межах матеріалу, визначеного навчальними програмами певного типу школи. При цьому враховуються можливості дітей та особливості їхнього психофізичного розвитку. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, тобто передусім враховуються досягнення учня, а не його невдачі.

Об'єктами перевірки і оцінювання виступають структурні компоненти навчальної діяльності, а саме:

1. Змістовий компонент — знання дітей.

При оцінюванні враховуються такі характеристики знань:

повнота (від фрагментарного відтворення навчального
матеріалу до відтворення у повному обсязі);
правильність (від не завжди точного до правильного від
творення навчального матеріалу);
усвідомленість (від розуміння в основному до вміння
пояснити, обгрунтувати);

Загальні

питання корскщйноі педагогіки та специыъног психологи

- застосування знань (адекватність, самостійність, різні

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 30

Схожі:

Уроку НАПН України, дійсний член Академії педагогічних і соціальних наук; Лисиченко Л. А., доктор філологічних наук, професор кафедри української...	Н. Г. Ничкало дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор... Н. Г. Ничкало – дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки...
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (зі змінами,... НАПН України; І. Ю. Ненашев, учитель фізики, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-1996"; Н. А. Охрименко, методист Донецького...	Л. М. Кудояр, кандидат психологічних наук ...
СКЛАД викладачів відбірково-тренувальних зборів до Міжнародних учнівських... Національної академії педагогічних наук, академік НАПН України, доктор технічних наук, професор	ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ... В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук...
Місце роботи, навчання, контакти ...	Темур'янц Наталія Арменаковна Дійсний член Європейського та Американського біоелектромагнітного товариств, Міжнародного товариства біометеорологія, член Українського...
Особливості проведення навчальних дискусій Васянович Г. П., доктор педагогічних наук, професор, директор науково-практичного центру професійно-технічної освіти Національної...	Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією... Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання