В. М. Синьов дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор
|
|
Скачати 4.19 Mb.
|
|
67 ЛсіАЕОлсео-яейгаадчш. характеристика дітей з порушеннями псшххрізичнст С  пеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати) дія дітей із тяжкими порушеннями мовлення, як правило мають два відділення:0 до 1 відділення приймаються діти, які мають загальний недорозвиток мовлення, зумовлений алалією, афазією, дизартрією, ринолалією. При зарахуванні до першого відділення враховується рівень мовленнєвого розвитк\ , 0 до II відділення приймаються діти із тяжким ступенем заїкання і нормальним мовленнєвим розвитком. В обох відділеннях наповнюваність класів 10-12 дітей У кожному класі окрім вчителя загальноосвітніх предметів передбачається посада вчите ля-логопеда. Навчання здійснюється за спеціальними корекційно спрямованими програмами, базується на принципах логодидактики із використанням специфічних методів і прийомів корекційно-виховного впливу. Завданнями корекційної роботи є:
Подолання порушень мовлення забезпечується з одного боку раціональним поєднанням фронтальних, підгрупових та індивідуальних логопедичних занять, а з другого — логопедиза-цією усього навчально-виховного процесу. Корекція та розвиток мовлення учнів здійснюються, як у навчальному процесі, так і у позакласній діяльності усіма вчителями й вихователями у поєднанні з лікувально-оздоровчою і психологічною роботою. Отже, успішність навчальної та корекційно-виховної роботи у спеціальній загальноосвітній школі (школі-інтернаті) для дітей із тяжкими порушеннями мовлення забезпечується узгодженими діями логопедів, вчителів, вихователів, психологічного та медичного персоналу, співпрацею з родинами учнів. Логопедична допомога в системі охорони здоров'я Діти з порушеннями мовлення можуть одержувати логопедичну допомогу і по лінії Міністерства охорони здоров'я, зокрема - у логопедичних кабінетах при дитячих поліклініках, 68 ma особливоспи роботи з ними в умовах кпрекцшнт та інклюзивної освіти  у стаціонарах при дитячих лікарнях і психоневрологічних диспансерах (дитячих санаторіях).і  ед дитячої поліклініки надає допомогу дітям з усіма мовленнєвої патології незалежно від рівня інтелекту та «ості фізичного слуху. Найбільш тісними мають бути логопеда із дошкільними закладами, особливо з тими, де спеціальні логопедичні групи.У спеціальних відділеннях стаціонарів надається лікувально-мйШМДОа та психолого-педагопчна допомога дітям, які окрім JSggglnieBHX порушень мають й інші відхилення у психофізич- розвитку. Особливості роботи вчителя з дітьми, що потребують логопедичної допомоги, шчг в умовах загальноосвітніх закладів .^Успішність навчання дитини з порушеннями мовлення за-лрШггь не лише від виправлення в неї вад, а й від правильного сЙЙЙЇення вчителя, урахування у навчальному процесі наявних проблем дитини. Зупинимось на деяких особливостях роботи іиркиїя з такою дитиною. :  дитина-логопат потребує сприятливого режиму , що виражається у доброзичливому ставленні вчителя, [і та урахуванні ним у навчальному процесі особливос-іистості дитини (особливо при таких складних діагнозах, іртрія, ринолалія, заїкання), психологічній підтримці з іителя - підбадьорювання, заохочення успіхів.іивим завданням є стимулювання пізнавальної й мов-ії активності дітей, адже у багатьох з них через порушен-■І|р|©влення комунікативна діяльність є зниженою, вони невпев-Щщ Щ собі, є пізнавально пасивними Слід спочатку залучати Щ^ДО таких видів діяльності (як на уроках, так і у позаклас-ИЩроботі), де можна сформувати ситуацію успіху, віру в себе, <Щ§р|Зувати позитивне спілкування з однокласниками. пам'ятати, що в учнів-логопатів можуть бути нроб-'І У розумінні мовлення, тому слід давати детальний ін-перед виконанням завдань і переконатись, що дитина *і#розуміла Мовлення педагога має бути зразковим, чітким, виразним, складатись із коротких зрозумілих речень 69 ЛІоОуль U Психіьюгі>-псдил\ічна хііракпктпттилі rtmicu J порушення.іаі В  елику увагу слід приділяні формуванню прийомів роз\ мової роботи, необхідних дія оволодіння граматкою, з меюн розвитку зв'язного мовлення - вчипі дитину міркувати, робін;1, розгорнуті висновкиВчитель, як і логопед. Mat допомагати дитині планувати своє висловлювання, контролювати його, слідкувати за викорис ганням у самостійному мовленні навичок, набутих на лоїопеднч них заняттях. У багатьох дітей-логопатів виявляються недорозвиненими такі важливі для шкільного навчання функції, як: просторове сприймання і аналіз, просторові уявлення; зорове сприймання, аналіз і синтез; координація системи «око-рука»; складна координація рухів пальців і кисті рук; фонематичне сприймання, фонематичний аналіз і синтез. Ці функції мають стати об'єктом корекційної роботи педагога, яка може здійснюватись як на навчальному, так і позанавчальному матеріалі. При суттєвому порушенні цих функцій дитина може потребувати й спеціального впливу психолога, з яким вчителю також необхідно узгодити зміст і прийоми роботи. Наголосимо, що індивідуальний підхід до дітей, конкретний зміст і прийоми корекційної роботи залежать від клінічного діл гнозу дитини, її психологічних особливостей і мають ретельно узгоджуватись із логопедом, пепхоіогом Наприклад:
Навчання і виховання дитини з вадами мовлення має бути поєднаним із оздоровленням, логопедичними заняттями, по необхідності — із лікуванням, психотерапевтичним і психокорек-ційним впливом, заняттями з ЛФК. Вагомого значення для включення дітей з порушеннями мовлення у навчальний процес має підготовка учнівського колективу до позитивного сприймання такого однокласника Вчитель має пояснити, що в класі є дитина, яка невиразно говорить (чи з помилками пише, читає, робить запинки у розмові і г ін.), що такий учень потребує під гримкії й допомоги однокласників, 70  оГюіті з ни.%т н у.чоиол ьягрскщшюі ти тынхпиъип <�к\пти - ^яподотання мов кминних проблем ниірібен час Водночас гог разом із іісихоіоіом мають за.пчаги діпнн\ лоіопата до ктивних форм діяльності, у якіїі ш буде комфортно й пору- К^нНЯ мовлення не висуватимуться на перше місце. Особливу робоп логопеду, вчителю й психологу слід про-и 3 родиною учня .з порушенням мовлення, адже співпраця батьків із спеціалістами є запорукою успішності корекщйно- виховної роботи Контрольні запитання 1 Охарактеризуйте закономірності розвитку мовлення в онтогенезі. 2. Назвіть причини, які призводять до порушень мовлення у дітей та дорослих.
9. Якою є роль психолога у виявленні та подоланні мовленнє вих порушень у дітей? 10.Які умови виховання дитини слід створити у сім'ї, щоб не допустити порушень мовлення? 71 Модуль Я Психалого-педагоггчна характеристика дітей х порушеннями, Т  ема 2.2ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ План
Література
72 рабоїгш з ними в улюоах корекцгііної та тьлххывнсп освіти под ред. В. И. Лубовского. ь  ная психология : учебное пособие для студентов иил учебных заведений «Академия, 2006. — 464 с»ів Б. І- Право соціального обслуговування ,< Б. І. Сташ-К. : Знання, 2007. - 567 с. Сутність, етіологія та класифікація ! затримки психічного розвитку які за своїми психофізичними показниками не від-: дітям з нормальним психофізичним розвитком і в той іе належали до розумово відсталих, почали приверта-спеціалістів порівняно недавно. Зокрема, на початку :іття відомі дослідники дитячого інтелекту А. Біне і виділили групу "псевдоненормальних дітей", які не зумово відсталими і водночас не могли бути віднесені до . Вони описувались як "субнормальні", діти "граничної * малограмотні", "ненормальні". Незалежно від викорис-ііої термінології для більшості закордонних дослідників анний неклінічнии підхід до даної проблеми. Не дивля-опис різних розладів, які спостерігаються при гранич-пектуальній недостатності, у більшості праць клініко-їхологічний аналіз тих чи інших форм даної патології за-лише кількісним психометричним визначенням рівня уального розвитку, истематичне дослідження цих дітей на території Радян-і Союзу було розпочато Г. Є. Сухаревою у 50-і роки, про-яоТ. А. Власовою та М. С. Певзнер у 60-70-і роки. Вони энували термін "тимчасова затримка психічного розви-і.який вказував на те, що через певний проміжок часу ця за-' компенсується, дитина досягне рівня своїх однолітків і її эк увійде у нормальне русло. Введення цього підходу на ай час визначило основні підходи до корекції і діагности-«ого прошарку цих дітей. Затримка психічного розвитку сь як сповільнення темпу психічного розвитку, відміну від розумової відсталості, де провідною симпто-виступає недорозвиток вищих психічних функцій, при іній інтелектуальній недостатності страждають передусім пам'ять, працездатність, емоційно-вольова сфера, що за-повноцінному використанню і розвитку інтелектуальних ивостей дитини. 73 Модуль її Психоїюго-педаяххчна хараюпериспшю dmioi з порушеннями П  сихічний недорозвиток у дітей не обов'язково набуваь \,і рактеру одночасного відставання у дозріванні всіх психічних процесів Часто він має характер асинхронного, коли одні сторони особистості розвиваються нормально, а з боку інших спостерігається відставання і викривлення за структурою.Під затримкою психічного розвитку розуміють збірну за клінічними ознаками групу різних варіантів відставання у пси хічному розвитку, які не характеризуються загальним психічним недорозвитком (як це має місце при олігофренії) але мають такі особливості інтелекту й особистості, які передусім не дозволяють дітям своєчасно і якісно оволодіти елементарними шкільними знаннями. Також можна дати ще одне визначення цієї патології: затримка психічного розвитку — це синдром відставання дозрівання психіки дитини в цілому або окремих її функцій (пам'яті, уваги, розумових процесів, емоційно-вольової сфери, мовлення тощо), уповільненого темпу реалізації закодованих у генотипі якостей організму, які є наслідком незначних негативних факторів (наявність ранньої деприваційної ситуації, недостатнього догляду за дитиною, мінімальна мозкова патологія тощо), набувають тимчасового характеру і можуть бути скоригованими. Етіологія затримки психічного розвитку є досить багатогранною. З одного боку, в генезі їх можуть відігравати роль різні біологічні фактори, в тому числі інтоксикації, інфекції, обмінно-трофічні розлади, травми, які призводять до нерізко виразних порушень темпу розвитку мозкових механізмів і викликають легкі церебрально-органічні порушення; з іншого — соціальні, зокрема' несприятливі умови виховання, дефіцит інформації, недостатність відповідних стимулів у сенситивні періоди розвитку тощо. Патогенез затримки психічного розвитку вивчений недостатньо. Вважається (Т. А. Власова, В. В. Лебединський, М. С. Певзнер), що основним механізмом затримки психічного розвитку є порушення дозрівання і функціональна недостатність більш молодих і складних систем мозку, які відносяться головним чином до лобних відділів кори великих півкуль головного мозку і забезпечують проведення усвідомлених актів поведінки і діяльності суб'єкта. В одних випадках переважає механізм затримки темпу розвитку більш молодих функціональних систем мозку, в інших (з більш стійкою інтелектуальною недостатністю) — механізми негрубого органічного порушення мозку з випаданням структурних і функціональних елементів, необхідних для виконання більш високого рівня інтелектуальних процесів |
Схожі:
|
Уроку НАПН України, дійсний член Академії педагогічних і соціальних наук; Лисиченко Л. А., доктор філологічних наук, професор кафедри української... |
Н. Г. Ничкало дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор... Н. Г. Ничкало – дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки... |
|
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (зі змінами,... НАПН України; І. Ю. Ненашев, учитель фізики, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-1996"; Н. А. Охрименко, методист Донецького... |
Л. М. Кудояр, кандидат психологічних наук ... |
|
СКЛАД викладачів відбірково-тренувальних зборів до Міжнародних учнівських... Національної академії педагогічних наук, академік НАПН України, доктор технічних наук, професор |
ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ... В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук... |
|
Місце роботи, навчання, контакти ... |
Темур'янц Наталія Арменаковна Дійсний член Європейського та Американського біоелектромагнітного товариств, Міжнародного товариства біометеорологія, член Українського... |
|
Особливості проведення навчальних дискусій Васянович Г. П., доктор педагогічних наук, професор, директор науково-практичного центру професійно-технічної освіти Національної... |
Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією... Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua