В. М. Синьов дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор

Скачати 4.19 Mb.

Назва	В. М. Синьов дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор
Сторінка	3/30
Дата	17.06.2013
Розмір	4.19 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Психологія > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 30

2. Причини порушень психофізичного розвитку

Відхилення у розвитку дітей можуть бути обумовлені різними несприятливими факторами, які поділяються на ендогенні (генетичні або внутрішні впливи) і екзогенні (середовищні або зовнішні) впливи. Найчастіше фахівці групують патологічні фактори залежно від періоду впливу на здоров'я дитини: пренатальні - причини, що діють на зародок і плід у період вну-трішньоутробного розвитку; натальні — у період пологової діяльності; постнатальні - після народження дитини.

У внутрішньоутробному (пренатальному) періоді відхилення у розвитку дитини можуть викликати наступні фактори:

■S спадкові захворювання (наприклад, міопатія — порушення обміну речовин у м'язовій тканині, галактоземія — незасво-єння галактози, що входить у грудне молоко, муковісцидоз - дефект ферменту підшлункової залози, певні типи порушень зорового та слухового аналізаторів, ринолалія та ін.);

■S генетичні захворювання (наприклад, фенілкетонурія, тиро-зиноз — хвороби, пов'язані з порушенням ферментної діяльності організму);

■S хромосомні порушення (хвороба Дауна, синдром «котячого крику» та ін.);

^ порушення харчування зародку і плоду — ця причина обумовлена неправильним харчуванням вагітної жінки (хаотичним, нераціональним, незбалансованим), в разі якого зародку і плоду не вистачає поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин тощо);

■S інтоксикації (хімічний вплив) безконтрольний прийом вагітною жінкою ліків, алкоголізм майбутньої матері, куріння, наркотичний вплив, радіація тощо;

S інфекційні захворювання вагітної жінки токсоплазмоз, мі-коплазма, сифіліс, вірусні інфекції (червінка, герпес, грип, цитомегалія. гепатит);

19

Модуль I.

■S травми зародку і плоду (механічний вплив);

S температурний вплив — переохолодження чи перегрівання вагітної жінки;

S соматичні та психічні захворювання вагітної жінки - ревматизм, хвороби серця, гіпертонія, цукровий діабет та ін.;

■S несумісність груп крові чи резус-фактору матері та плоду.

Вагітній жінці слід пам'ятати, що самолікування, безконтрольне вживання ліків, голодування, неправильне і нераціональне харчування, хронічні та гострі захворювання важливих органів негативно відображаються на внутрішньоутробному розвитку плоду і можуть призвести навіть до його загибелі. При чому існує прямий зв'язок між часом дії патологічного фактору і негативними наслідками — чим раніше у внутрішньоутробному розвитку пошкоджується ембріон, тим важчими виявляються наслідки.

У період пологової діяльності (натальний період) несприятливими можуть бути такі фактори:

•S стрімкі пологи;

S затяжні пологи;

S некваліфікована акушерська допомога.

Дія цих факторів призводить до асфіксії (кисневе голодування) або травм дитини.

У постнатальному періоді розвитку можуть діяти як біологічні, так і соціальні фактори:

*/ інфекційні захворювання (грип, кір, скарлатина, менінгіт, енцефаліт, поліомієліт, отит та ін.);

S інтоксикації (передозування лікарських препаратів (особливо антибіотиків), радіація, алкоголізм чи паління матері, яка годує дитину грудним молоком та ін.);

S травми;

s порушення харчування дитини;

S тривалі соматичні захворювання;

S соціальні фактори (соціально-психологічні причини):

тяжкі переживання дитини, обумовлені несприятливим
становищем у сім'ї чи школі, постійними стресами, хро
нічними соматичними і фізичними дефектами;
несприятливі соціально-побутові умови;
недостатність мовленнєвого спілкування;
наслідування неправильного мовлення;
психічні травми;
педагогічна занедбаність.

20

Загальні питання корекційної педагогіки та спеціальної психології

Н

аголосимо, що окремі соціальні фактори впливають передусім на дітей із ослабленою нервовою системою, вразливих, ранимих, із певними характерологічними особливостями (замкнутість, сором'язливість, несамостійність), із відсутністю інтелектуальних інтересів тощо.

Правильне виховання у сім'ї, емоційний контакт із близькими людьми є джерелом повноцінного розвитку дитини.

3. Особливості процесу аномального розвитку

Л. С Виготський дослідив, що діти з порушеннями психофізичного розвитку розвиваються за тими ж закономірностями, що й нормальні, зокрема: психічний розвиток має поетапний характер, і кожен етап завершується формуванням новоутворень, які є основою для подальшого розвитку. Динаміка розвитку нормальної та аномальної дитини підпорядковується єдиним загальним закономірностям, при цьому кожен вид психофізичних порушень характеризується своїми специфічними особливостями. Проте є й загальні особливості процесу аномального розвитку.

Л. С Виготський розробив теорію складної структури аномального розвитку, яка означає, що дефект не призводить до випадіння чи порушення якоїсь однієї функції, а відображається на всьому розвитку дитини. Структура аномального розвитку складається із первинного дефекту (ядра), викликаного певним хворобливим фактором, і вторинних та супутніх порушень, що виникають під впливом первинного дефекту у процесі розвитку дитини. Всі структурні компоненти є взаємозалежними, окрім того вторинні ускладнення пов'язані з дією середовищних факторів у розвитку психіки дитини. У складній структурі аномального розвитку вчені виділяють такі закономірності:

на рівень розвитку дитини суттєво впливає ступінь і якість
первинного дефекту (тотальне чи часткове, органічне чи
функціональне ураження);
від ступеня вираження та якості первинного дефекту зале
жить не лише кількісна, а і якісна своєрідність вторинних
відхилень у розвиткові аномальної дитини;
своєрідність розвитку аномальної дитини залежить від часу
виникнення первинного дефекту: чим раніше діє хворобли
вий фактор, тим важчим є ступінь порушення;

21

Модуль І

особливості розвитку аномальної дитини визначаються і се-
редовищними факторами, особливо педагогічними умовами;
чим далі від першопричини знаходиться порушення, тим
більше воно піддається виховному і лікувальному впливу
(Л. С Виготський);
відсутність педагогічних умов, що враховують специфіч
ні особливості дитини, обумовлені первинним дефектом,
призводить до дивергенції (розходження біологічного та со
ціального розвитку), внаслідок чого виникають складні вто
ринні відхилення;
чим раніше створюються спеціальні умови для розвитку і ви
ховання дитини з психофізичними вадами, тим менше вини
кає вторинних ускладнень;
у корекційній роботі слід враховувати не лише порушення
дитини, а і наявні позитивні можливості (опора на збережені
функції або «пуди здоров'я» за Л. С Виготським);
вагомого значення у розвитку та соціалізації дітей набуває
мовлення оточуючих (членів родини, педагогів);
процес навчання дітей з психофізичними порушеннями має
враховувати не лише рівень актуального розвитку, а й ґрун
туватись на потенційних можливостях дитини, тобто зоні
найближчого розвитку (навчання має вести за собою розви
ток за Л. С Виготським);
закономірністю психічного розвитку аномальних дітей є труд
нощі їхньої соціальної адаптації, складність взаємодії із со
ціальним середовищем;
виховання і навчання дітей з психофізичними порушеннями
має бути корекційно спрямованим, корекційний вплив має
поєднуватись із формуванням практичних навичок і вмінь.

Контрольні запитання

Дайте визначення поняття «аномальна дитина» та наведіть
сучасні наукові синоніми
У чому полягає внесок Л. С. Виготського у дефектологію?
Назвіть основні категорії порушень психофізичного розвитку
у дітей.

4 Охарактеризуйте причини порушень психофізичного розвит
ку у дітей.

5 У чому сутність складної структури аномального розвитку?
6. Заповніть таблицю:

22

Загальні питання корещгйног педагогіки та спеціальної психологи

	Категорія порушення	Первинний дефект (ядро)	Вторинні порушення	Супутні порушення
1.	Порушення слуху
2.	Порушення зору
3.	Розумова відсталість
4.	Порушення мовлення
5.	Порушення опорно-рухового апарату

7. Обґрунтуйте необхідність знань про дітей з порушеннями психофізичного розвитку для вихователя дошкільних закладів та вчителя загальноосвітньої школи.

Тема 1.2 КОРЕКЦІИНА ПЕДАГОГІКА ЯК НАУКА

План

Предмет, завдання та понятійно-категоріальний апарат ко-
рекційної педагогіки.
Галузі корекційної педагогіки.
Перспективи розвитку корекційної педагогіки в Україні.

Література

Бородулина С. Ю. Коррекционная педагогика: психолого-
педагогическая коррекция отклонений в развитии и пове
дении школьников /СЮ. Бородулина. — Ростов н/Д :
Феникс, 2004. - 352 с.
Лапшин В. А. Основы дефектологии : учеб. пособие для
студ. пед. ин-тов / В. А. Лапшин, Б. П. Пузанов. - М. :
Просвещение, 1991. — 143 с.

3» Миронова С. П. Олігофренопедагогіка. Компактний навчальний курс : навчальний посібник /СП. Миронова. -Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Подільський державний університет, редакційно-видавничий відділ, 2008. - 204 с

4. Синьов В. М. До побудови загальної теорії корекційної
педагогіки: визначення предмету науки / В. М. Синьов //
Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія № 19.
Корекційна педагогіка та психологія : зб. наукових праць. -
К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2004. - X» 1 - С 3-22.

23

Модуль І

Синьов В. М. Основи дефектології : навчальнії» посібник /
В. М. Синьов, Г. М. Коберник. К. : Вища школа, 1994.
- 143с.
Синьов В. М. Корекційна психопедагогіка. Олігофренопе-
дагогіка ■ підручник / В. М. Синьов. — К. : Вид-во НПУ
ім. М. П. Драгоманова, 2007. - Частина І. — 238с.
Специальная педагогика : учебное пособие / Под ред.
Н. М. Назаровой. — М. : Академия, 2000. — 400 с.
Спеціальна педагогіка : понятійно-термінологічний словник
/ за ред. академіка В. I. Бондаря. Луганськ : Альма-
матер, 2003. — 436 с.

1. Предмет, завдання та понятійно-категоріальний апарат корекційної педагогіки

Корекційна педагогіка - це педагогічна наука про сутність та закономірності освіти, навчання і виховання дітей з психічними і (або) фізичними порушеннями, шляхи корекції порушень їхнього психофізичного розвитку.

З огляду на це визначення, предметом корекційної педагогіки є освіта, навчання і виховання дітей з психічними і (або) фізичними порушеннями; зміст та методика корекційної роботи з ними.

Корекційна педагогіка як наука розв'язує такі завдання:

вивчення сутності та закономірностей розвитку особистості
дітей з психічними і (або) фізичними порушеннями;
удосконалення існуючих та розробка нових шляхів і засобів
корекції порушень психофізичного розвитку у дітей та до
рослих;
удосконалення змісту й методів корекційної роботи з дітьми
при різних типах порушень психічного і (або) фізичного роз
витку;
удосконалення типів і структури спеціальних освітніх закла
дів для дітей з психічними і (або) фізичними порушеннями;
розробка стандартів корекційної освіти для дітей з психіч
ними і (або) фізичними порушеннями різного віку і різних
ступенів виразності вади;
удосконалення форм і методів навчання і виховання дітей з
психічними і (або) фізичними порушеннями;

24

Загальні питання корекцгйноі педагогіки та спеціальної психології

•

розробка теоретичних засад підготовки фахівців для роботи з різними категоріями осіб з психічними і (або) фізичними порушеннями.

Для реалізації цих завдань корекційна педагогіка використовує сучасні методи педагогічних досліджень:

о теоретичний аналіз педагогічних ідей;

о вивчення архівних документів;

о вивчення особових справ учнів і шкільної документації;

о педагогічне спостереження;

о дослідницька бесіда;

о педагогічний експеримент;

о вивчення продуктів навчальної діяльності учнів;

о соціологічні методи дослідження (анкетування, соціометрія

тощо);

о вивчення та узагальнення педагогічного досвіду.

Окрім того корекційна педагогіка використовує методи спеціальної психології, математичної статистики, враховує результати клінічних досліджень.

Понятійно-категоріальний апарат корекційної педагогіки

Корекційна педагогіка є педагогічною наукою, тому вона користується багатьма загальними педагогічними поняттями, зокрема, освіта, виховання, навчання, методи, принципи, дидактика. Окрім цього корекційна педагогіка як дефектологічна наука користується загально дефектологічними поняттями, зокрема, корекція, компенсація, реабілітація, інтеграція, адаптація. Понятійно-категоріальний апарат корекційної педагогіки є досить широким, він використовує також певні категорії спеціальної психології, медичні терміни, міжнаукові поняття.

Наведемо визначення окремих важливих для корекційної педагогіки понять.

Освіта — результат завершеного навчання.

Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя і учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються вміння й навички.

Виховання - передача досвіду суспільних стосунків і формування духовної сфери особистості. Використовується як у широкому (соціальному, педагогічному), так і вузькому розумінні.

Формування - процес становлення людини як соціальної істоти під впливом багатьох факторів екологічних, соціальних, економічних, психологічних, політичних та ш.

25

Модуль І

Розвиток - процес і результат кількісних і якісних змін в організмі людини.

Соціалізація становлення особистості людини на основі засвоєння нею елементів суспільної культури і соціальних цінностей.

Діти з порушеннями (вадами) психофізичного розвитку

— діти, що мають фізичні і (або) психічні порушення, які відображаються на усьому психофізичному розвитку дитини і перешкоджають засвоєнню нею соціокультурного досвіду без спеціально створених умов.

У якості синонімів використовують: діти, що потребують корекції психофізичного розвитку; аномальні діти; діти з особливими освітніми потребами; неповносправні діти.

Корекція — система педагогічних, психологічних і медичних заходів, спрямованих на послаблення і (або) подолання вад психофізичного розвитку розумово відсталих учнів у процесі навчання і виховання з метою максимально можливого розвитку їхньої особистості.

У вузькому розумінні цей термін означає поліпшення, виправлення вади (від лат. correctio).

Корекційна робота — це діяльність, спрямована на поліпшення процесів розвитку і соціалізації дитини, послаблення або подолання її психофізичних вад у процесі навчання і виховання з метою максимально можливого розвитку її особистості та підготовки до самостійного життя.

Інтеграція — включення дитини з вадами психофізичного розвитку в середовище здорових людей у процесі навчання, виховання, праці, проведення вільного часу.

Інклюзія — це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Головний принцип інклюзії: «Рівні можливості для кожного*.

Інклюзивна освіта - це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, і передбачає навчання дитини з особливостями психофізичного розвитку в умовах загальноосвітнього закладу.

Реабілітація (згідно визначенню Комітету експертів ВОЗ) - застосування цілого комплексу заходів медичного, соціального, освітнього та професійного характеру з метою підготовки або перепідготовки індивідуума до найвищого рівня його функціональних здібностей. 26

Загальні питання корекційної педагогіки та спеціальної психологи

Т

ермін "реабілітація" є похідним від терміну "абілітація". Стосовно дітеіі раннього віку з відхиленнями у розвитку доцільно використовувати термін "абілітація", оскільки у ранньому віці мова йде не про відновлення здібностей, а про первинне їх формування.

Абілітація — первинне формування функцій і здібностей у дітей раннього віку з проблемами розвитку за рахунок створення спеціальних умов.

Соціальна адаптація — пристосування учня до умов життя і праці.

Корекційна освіта — освіта у спеціальних закладах (школи, класи, реабілітаційні центри), яка надається фахівцями і містить навчальний, виховний і корекційний компоненти.

Спеціальні умови для одержання освіти (спеціальні освітні умови) — умови навчання (виховання), в тому числі спеціальні освітні програми і методи навчання, індивідуальні ТЗН і середовище життєдіяльності, а також педагогічні, медичні, соціальні та інші послуги, без яких є неможливим (ускладненим) засвоєння загальноосвітніх і професійних освітніх програм особами з порушеннями психофізичного розвитку.

Спеціальний (корекційний) освітній заклад - освітній заклад, створений для дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

2. Галузі корекційної педагогіки

Корекційна педагогіка є самостійною галуззю у системі педагогічних наук.

Корекційна педагогіка є педагогічною наукою, користується її термінологією, має із загальною педагогікою спільний предмет (виховання і розвиток особистості) і єдину мету. Водночас корекційна педагогіка - це самостійна наука, яка має свою концепцію, розв'язує певні завдання і поділяється на галузі, кожна з яких спрямована на роботу з людьми з певними порушеннями розвитку. Галузями корекційної педагогіки традиційно є:

S сурдопедагогіка вивчає питання виховання і навчання дітей з порушеннями слуху;

•/ тифлопедагогіка питання виховання і навчання дітей з порушеннями зору;

27

Модуль I

s

олігофренопедагогіка — питання виховання і навчання

дітей з порушеннями інтелекту;

■S логопедія та логодидактика - питання вивчення та виправлення порушень мовлення у дітей та дорослих, особливості навчання й виховання дітей-логопатів. У сучасній корекційній педагогіці як самостійні теорії й педагогічні системи спеціальної корекційно-реабілітаціиної освіти виокремились такі галузі (виділено пописано В. М. Синьовим) [6.С.17]:

S навчання і виховання дітей із затримкою психічного

розвитку;

S навчання і виховання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату;

S навчання, виховання і корекція розвитку дітей з емоційними порушеннями (зокрема, при аутизмі та аутис-тичних рисах особистості);

S навчання і виховання дітей із складними, комплексними порушеннями розвитку; S навчання і виховання дітей із вираженою девіантною

поведінкою.

Сучасні галузі корекційної педагогіки України є на часі в стадії становлення.

Місце корекційної педагогіки у системі педагогічних наук, зв'язок з іншими науками

Клінічними основами корекційної педагогіки слугують: анатомія, фізіологія і патологія людини; психопатологія; невропатологія; генетика; клініка розумової відсталості. Використання знань цих галузей допомагає у проведенні психолого-педагогічної діагностики, розробці корекційних програм, доборі методів роботи з дітьми, що потребують корекції психофізичного розвитку.

Досить тісно корекційна педагогіка пов'язана із спеціальною психологією, яка виконує роль психологічного фундаменту у навчанні, вихованні дітей, корекційній роботі з ними.

Корекційна педагогіка використовує знання вікової і педагогічної психології, соціальної педагогіки і психології.

Сама ж корекційна педагогіка слугує базою для спеціальних методик навчання та виховання учнів з психічними і (або) фізичними порушеннями.

28

Загальні пшпання корекцгйног педагогіки та спеціальної психології

3

. Перспективи розвитку корекційної педагогіки в Україні

В умовах удосконалення системи освіти, пов'язаного із соціально-економічними процесами, не може бути незмінною і корекційна освіта. Реформація останньої обумовлена як об'єктивними, так і суб'єктивними факторами, зокрема, такими: стрімке входження України у Європейський освітній простір; запозичення закордонного досвіду з проблем надання допомоги дітям з порушеннями психофізичного розвитку; гуманізація української освіти (як загальної, так і корекційної) й орієнтація її на розв'язання особистісних проблем і розвиток кожної людини; активні міждисциплінарні зв'язки з іншими науковими галузями, суб'єктом яких також виступає особа з психофізичними порушеннями; переосмислення дефектологією окремих концептуальних положень. Зміни й оновлення у практичних сферах освіти й виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку потребують передусім теоретико-методологічного підґрунтя. Відповідно перспективними напрямками розвитку вітчизняної корекційної педагогіки є наступні:

розробка концепцій та відповідного наукового забезпечення
щодо новітніх освітньо-виховних закладів для дітей з психіч
ними і (або) фізичними порушеннями;
розробка новітніх інноваційних технологій навчання і вихо
вання дітей з психічними і (або) фізичними порушеннями;
дослідження шляхів ефективної інтеграції дітей з психічними
і (або) фізичними порушеннями у середовище здорових од
нолітків та їх науково-методичне й дидактичне забезпечення;
розробка змісту, форм і методів ранньої корекційної допо
моги дітям з відхиленнями розвитку;
розробка шляхів допомоги дорослим особам з психічними і
(або) фізичними порушеннями;
розробка шляхів співпраці з сім'ями дітей з психічними і
(або) фізичними порушеннями;
удосконалення фахової підготовки спеціалістів для роботи з
різними категоріями осіб, що мають психічні і (або) фізичні
порушення (для різних типів закладів; для роботи з особами
різного віку; для інтегрованого навчання та ін);
змістове та науково-методичне забезпечення системи профе
сійної реабілітації неповносправних осіб;
вивчення та узагальнення історії української корекційної пе
дагогіки.

29

Модуль I

Контрольні запитання

Дайте визначення корекційної педагогіки.
Назвіть завдання корекційної педагогіки.
На які галузі поділяється корекційна педагогіка?
Охарактеризуйте зв'язок корекційної педагогіки з іншими
науками.
Якими є перспективи розвитку вітчизняної корекційної педа
гогіки?
Розкрийте сутність основних понять корекційної педагогіки.
Обґрунтуйте необхідність вивчення корекційної педагогіки
майбутніми вчителями загальноосвітніх шкіл, вихователями
дошкільних закладів, психологами системи освіти.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 30

Схожі:

Уроку НАПН України, дійсний член Академії педагогічних і соціальних наук; Лисиченко Л. А., доктор філологічних наук, професор кафедри української...	Н. Г. Ничкало дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор... Н. Г. Ничкало – дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки...
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (зі змінами,... НАПН України; І. Ю. Ненашев, учитель фізики, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-1996"; Н. А. Охрименко, методист Донецького...	Л. М. Кудояр, кандидат психологічних наук ...
СКЛАД викладачів відбірково-тренувальних зборів до Міжнародних учнівських... Національної академії педагогічних наук, академік НАПН України, доктор технічних наук, професор	ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ... В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук...
Місце роботи, навчання, контакти ...	Темур'янц Наталія Арменаковна Дійсний член Європейського та Американського біоелектромагнітного товариств, Міжнародного товариства біометеорологія, член Українського...
Особливості проведення навчальних дискусій Васянович Г. П., доктор педагогічних наук, професор, директор науково-практичного центру професійно-технічної освіти Національної...	Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією... Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання