|
Скачати 4.19 Mb.
|
Тематичний план (відповідно до навчальної програми дисципліни ■«Основи корекційної педагогіки >, автор — доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України В. М. Синьов. — К., 2006)
11 Навчальна програма дисципліни «Основи корекціиног педагогіки >
12 Модуль I ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ КОРЕКЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ Тема 1.1 ДІТИ З ПОРУШЕННЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ЯК СУБ'ЄКТ КОРЕКЦІЙНОЇ ОСВІТИ План
Література
П 8. Модуль 1 Синьов В. М. Основи дефектології : навчальний посібник В. М. Синьов, Г. М. Коберник. К. : Вища школа, 1994. 143 с. Специальная педагогика : учебное пособие / под ред. Н. М. Назаровой. — М. : Академия, 2000. - 400 с. Спеціальна педагогіка : понятійно-термінологічний словник / за ред. академіка В. I. Бондаря. - Луганськ : Альма-матер, 2003. — 436 с. 1. Сутність та класифікація порушень психофізичного розвитку Суб'єктом корекційної освіти, на який спрямоване вивчення, виховання, навчання й корекційна психолого-педагогічна допомога, є особистість дитини з вадами психофізичного розвитку. У нормативно-правовій документації та практиці корекційної освіти використовуються різні терміни для позначення цієї категорії учнів. Наведемо окремі з них. У понятійно-термінологічному словнику зі спеціальної педагогіки дається наступне визначення: «Аномальні діти (діти з вадами психофізичного розвитку) — це діти, які мають суттєві відхиленні від нормального фізичного чи психічного розвитку, зумовлені вродженими або набутими дефектами, і потребують спеціальних умов навчання й виховання» [8, с 25-26]. Зауважимо, що не кожна дитина з проблемами здоров'я чи порушеннями фізичного і (або) психічного розвитку вважається аномальною, а лише та, вади якої відображаються на усьому розвитку дитини (складна структура аномального розвитку за Л. С. Виготським) і перешкоджають засвоєнню культурного досвіду (і традиційної освіти водночас) у звичайних умовах життя й виховання. Саме тому для цієї категорії дітей створені заклади системи корекційної освіти. Найбільш поширеними синонімами до терміну «аномальні діти» на часі є такі: діти з вадами (порушеннями) психофізичного розвитку; діти, що потребують корекції психофізичного розвитку; діти з особливими освітніми потребами; діти з обмеженими можливостями життєдіяльності, неповносправні діги. У освітній галузі України найбільш прийнятними є два перших терміни. Дітей з вадами психофізичного розвитку поділяють на декілька категорій. У науконій літературі існують різні класифіка- 14 Загальні питання корекцшноі педагогіки та спеціальної психологи ції, наприклад, залежно від галузі застосування чи мети поділу. Найбільш поширеною у корекційній освіті є класифікація дитячих аномалій за видом порушення, оскільки саме з урахуванням цього визначаються зміст і методи роботи з дитиною, добирається заклад для неї та форма організації навчання і виховання. Відповідно виділяють наступні категорії порушень психофізичного розвитку у дітей: S виразні та сталі порушення слухової функції (глухі, сла-бочуючі, пізно оглухлі діти); S виразні порушення зору (сліпі, слабкозорі діти); J важкі мовленнєві порушення (діти-логопати); S стійкі порушення інтелектуального розвитку на основі органічного ураження центральної нервової системи (розумово відсталі діти); S затримка психічного розвитку (діти із ЗПР); S порушення опорно-рухового апарату (діти з вадами онорно-рухового апарату); S емоційно-вольові розлади (діти з вадами емоційно-вольової сфери); ^ комплексні порушення декількох функцій (сліпоглухі діти; діти, в яких вади зору, слуху, опорно-рухового апарату поєднуються із розумовою відсталістю). Порушення слухової функції За ступенем виразності та складністю порушення слухової функції поділяються на такі види:
• пізнооглухлість — втрата слуху після того, як мовлення було сформованим. Порушення зорової функції Відповідно до ступеня порушення функції зорового аналізатора дітей із стійкими вадами зору поділяють на сліпих і слаб-козорих: " сліпота- зорові відчуття у дітей або зовсім відсутні, або зберігається відчуття світла чи незначний залишковий зір, проте недостатній для звичайної життєдіяльності, 15 Модуль I. ■слабкозорість — виразне зниження гостроти зору або значне порушення інших зорових функцій (наприклад, звуження меж поля зору), або прогресуюче захворювання. Проте навіть сильно порушений зір є провідним аналізатором. Важкі мовленнєві порушення Порушеннями мовлення вважаються відхилення від норми, загальноприйнятої у певному мовленнєвому середовищі, які повністю або частково перешкоджають мовленнєвому спілкуванню та обмежують можливості соціальної адаптації людини. Специфіка та ступінь відхилень залежать від часу їх виникнення, рівня психічного та інтелектуального розвитку дитини, впливу соціального середовища. Порушення можуть виявлятись в усному чи писемному мовленні у різних його компонентах (звукова сторона, лексика, граматика та ін.) або функціях (комунікативна, мотиваційна, регулююча тощо). Порушення мовлення можуть бути самостійними, у різних сполученнях, а можуть проявлятись при інших аномаліях, як наслідок основного захворювання. Порушення інтелектуального розвитку Поняття «розумова відсталість» в українській спеціальній психології розглядається як стійке порушення пізнавальної діяльності на основі органічного ураження центральної нервової системи. Розумова відсталість поділяється на два види: олігофренія і деменція, що відрізняються за часом виникнення та протіканням. За складністю й виразністю порушення розумову відсталість поділяють на три ступені: ідіотія; імбецильність, дебільність. Згідно сучасної міжнародної класифікації хвороб (МКХ — 10) розумова відсталість поділяється таким чином: розумова відсталість легкого ступеня (дебільність); помірна розумова відсталість (легка імбецильність); важка розумова відсталість (виразна імбецильність); глибока розумова відсталість (ідіотія). Затримка психічного розвитку (ЗПР) ЗПР виражається в уповільненому темпі дозрівання різних психічних функцій. ЗПР може бути зумовлена як біологічними, так і соціальними факторами, а також різними варіантами їх поєднання. Особливості психічного розвитку цієї категорії дітей перешкоджають повноцінному засвоєнню ними навчальної програми 16 Загальні питання корскцшног педагогіки та спеціальної психологи загальноосвітньої школи без спеціально створених умов. Проте ці діти істотно відрізняються від розумово відсталих, оскільки здатні оволодіти ширшим і глибшим обсягом знань, є спроможними самостійно узагальнювати й застосовувати засвоєні знання, сприймають допомогу. Основними типами ЗПР є наступні: • ЗПР конституційного походження (психічний та психофізичний інфантилізм);
Ці типи є різними за характеристикою, а діти, відповідно, потребують неоднакової допомоги, часто водночас з педагогічною - психологічної, медичної. Порушення опорно-рухового апарату До порушень опорно-рухового апарату призводять різні причини. А саме: ■ захворювання нервової системи:
• вроджені патології опорно-рухового апарату:
■ набуті захворювання і порушення опорно-рухового апарату:
Захворювання та порушення опорно-рухового апарату є досить різними, проте у більшості дітей спостерігаються подібні проблеми, зокрема, провідною вадою є рухова (затримка формування, порушення або втрата рухових функцій). 17 Модуль 1 Порушення емоційно-вольової сфери Відхилення у розвитку дітей, шкільна неуспішність, негативні зміни у поведінці дітей можуть бути обумовлені тяжкими психічними переживаннями дитини, довготривалими несприятливими впливами, різними формами психопатій. До емоційно-вольових розладів, зокрема, відносяться:
Комплексні порушення декількох функцій Ця категорія дітей характеризується поєднанням двох чи навіть декількох виразних психофізичних порушень: зору, слуху, мовлення, рухового й пізнавального розвитку. Наприклад, сліпоглухі діти; діти, в яких вади зору, слуху чи опорно-рухового апарату поєднуються із розумовою відсталістю або затримкою психічного розвитку. Класифікації дитячих аномалій набувають вагомого значення для визначення закладу та планування індивідуальної програми спеціальної корекційно-педагогічної допомоги. У всіх вище означених категорій дітей є специфічні труднощі й проблеми розвитку, обумовлені характером і ступенем виразності наявних відхилень, умовами соціально-педагогічного оточення дитини на ранніх етапах її розвитку. Водночас властивими для всіх категорій дітей з вадами психофізичного розвитку є наступні проблеми розвитку (О. Л. Венгер, О. А. Єкжанова, Н. М. Назарова, О. А. Стрєбелєва):
18 Загальні питання корекцгйнт педагогіки та спеціальної психологи Ці особливості призводять до суттєвої затримки розвитку психічних новоутворень на кожному віковому етані і якісній своєрідності становлення особистості дитини. Вище означені недоліки можуть проявлятись у дітей неоднаковою мірою, у різних комбінаціях. |
Уроку НАПН України, дійсний член Академії педагогічних і соціальних наук; Лисиченко Л. А., доктор філологічних наук, професор кафедри української... |
Н. Г. Ничкало дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор... Н. Г. Ничкало – дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки... |
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (зі змінами,... НАПН України; І. Ю. Ненашев, учитель фізики, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-1996"; Н. А. Охрименко, методист Донецького... |
Л. М. Кудояр, кандидат психологічних наук ... |
СКЛАД викладачів відбірково-тренувальних зборів до Міжнародних учнівських... Національної академії педагогічних наук, академік НАПН України, доктор технічних наук, професор |
ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ... В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук... |
Місце роботи, навчання, контакти ... |
Темур'янц Наталія Арменаковна Дійсний член Європейського та Американського біоелектромагнітного товариств, Міжнародного товариства біометеорологія, член Українського... |
Особливості проведення навчальних дискусій Васянович Г. П., доктор педагогічних наук, професор, директор науково-практичного центру професійно-технічної освіти Національної... |
Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією... Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських... |