|
|
Скачати 1.34 Mb.
|
|
13.Сформованість професійного плану: а) сформований; б) частково сформований; в) несформований. Висновок: а)учень не має потреби в поглибленій профконсультації (профплан обгрутований, сформований у процесі консультації); б) учень має потребу в поглибленій профконсультації. Рекомендації: Сфера діяльності, професія. Шлях професіоналізації (варіанти і версії планів продовження освіти). Протипоказані сфери діяльності. Таблиця 4 - Програма поглибленої діагностики
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ Профільна освіта намагається поєднати програми для підліткового та юнацького віку. З одного боку, у період шкільного навчання психічний розвиток ще не завершений, тому необхідно забезпечити різноманітність і універсальність змісту освіти. З іншого боку, цю універсальність доводиться поєднувати із завданнями професійного самовизначення, властивого юнацтву й ранній дорослості. Введення профільного навчання є одним з основних напрямів модернізації освіти. Основна мета профільного навчання - розвантажити шкільні програми й надати школярам можливість поглибленого вивчення тих предметів, які їх більше захоплюють і будуть необхідні для його подальших життєвих планів. Принцип індивідуалізації в профільних класах передбачає:
Завдання психологічного супроводу профільної освіти Рання професіоналізація й спеціалізація знань припускає вибіркове навантаження на окремі сторони психіки дитини. Без грамотного психологічного супроводу ці обставини можуть призвести до нерівномірності інтелектуального й особистісного розвитку дітей. Тому одним з найважливіших завдань психологічного супроводу є моніторинг і своєчасне усунення можливих факторів виникнення нерівномірності розвитку дітей та підлітків. Сьогодні ситуація склалася так, що підлітки часто здійснюють вимушений вибір профілю подальшого навчання. В умовах несамостійної професіоналізації звичайні вікові завдання підліткового віку виникають передучнями в спотвореній формі. Наприклад, завдання формування часової перспективи перед дитиною взагалі не ставиться, оскільки в більшості випадків це завдання за неї "вирішують" батьки. У результаті не формується часова перспектива і – як наслідок –втрачається навчальна мотивація в даний момент. Тому одним із завдань психологічного супроводу профільного навчання є профорієнтація. Відомо, що люди різняться своїми індивідуальними особливостями, це означає, що вони будуть більш успішними в певних видах діяльності й навчання, ніж інші. Ця обставина перетвориться на завдання вступної діагностики, що дозволяє прогнозувати й усувати можливі труднощі в навчальній діяльності. Отже, психологічний супровід профільного навчання передбачає три завдання:
Моніторинг і своєчасне усунення відхилень у розвитку учнів У цьому підході до профільного навчання виходимо з положення Д.Ельконіна про те, що рушійною силою психічного розвитку є не форма, а зміст навчання. Це значить, що без спеціальної корекції профільне навчання може призвести до однобокого психічного розвитку. Для того, щоб усунути ці небажані побічні ефекти, необхідно систематично відслідковувати розвиток старшокласника у процесі профільного навчання. Для досягнення цієї мети використовують два класи методів - тести інтелекту й тести досягнень:
Таким чином, ми маємо окремо діагностику розвитку й окремо діагностику навчання. Поглиблена особистісно орієнтована профорієнтаційна робота з учнями Профорієнтаційна робота з учнями у профільному навчанні має свої специфічні риси. Одна з особливостей полягає в тому, що більшість профільних класів уже так чи інакше, вільно або вимушено вибрали певну спеціалізацію навчання. В більшості випадків підліток має вже готовий план навчання у ВНЗ й професіоналізацію. Така форма професійного самовизначення "ззовні" може призвести до пасивності, втрати мотивації навчання, зниження інтересу до власної особистості й розмитості самосвідомості. Іншою крайністю є передчасне обмеження світогляду й самосвідомості старшокласника, пов'язане з вузько утилітарним ставленням до освіти. Профільне навчання найефективніше в тих випадках, коли немає часу на навчання в процесі роботи. Для сучасних "короткоживучих" професій необхідні вже підготовлені кадри, готові відразу приступити до роботи. Це значить, що вибір повинен бути усвідомленим, самостійним. Маємо парадокс: з одного боку, часу на вибір немає, з іншого боку - цей вибір повинен бути вільним, усвідомленим, самостійним. Підліток, що опинився під подвійним тиском, найчастіше не здатний знайти адекватний вихід без психологічної допомоги. Це означає, що профорієнтаційна робота повинна бути обов'язковим і значним за часом компонентом будь-якого профільного навчання. Причому особистісно орієнтована профорієнтаційна робота повинна стати не тільки завданням психологічної служби, але й універсальним компонентом освітнього процесу. Профорієнтаційну роботу варто спрямувати на розвиток особистісної активності учнів, переробку некритично засвоєних від дорослих професійних планів й оцінок. За умови проведення такої роботи профільне навчання дає можливість формувати чіткий життєвий план, досягти високого рівня професіоналізму на ранніх етапах становлення кар'єри й відповідає запитам сучасного суспільства. Практика психологічного супроводу профільних класів дозволяє узагальнити результати самих різних спостережень й експериментів і по-новому подивитися на сучасне дитинство і його періодизацію. Для методичного забезпечення організації поглибленної профорієнтаційної роботи обласний науково–методичний центр психології і соціології освіти розробив для практичних психологів "Картку професійної спрямованості", яка містить перелік діагностик та алгоритм діагностичної діяльності. Результати психологічного супроводу профільних класів Соціальна ситуація розвитку дітей, що навчаються в профільних класах, полягає в тому, що суспільство в особі батьків і вчителів висуває дитині суперечливі вимоги включитися в процес професіоналізації, удосконалюватися в одному напрямку й мати універсальні знання, набори особистісних рис. Залишаються невичерпаними мотиви підліткового періоду, спрямовані на спілкування з однолітками. Ця специфічна соціальна ситуація розвитку породжує низку діяльностей, спрямованих на розв'язання протиріччя.Такими специфічними діяльностями є форсоване навчання й особливі захоплення. Особливі захоплення відрізняються від "хобі-реакцій" за трьома ознаками: у свідомості учня вони пов'язані з його професіоналізацією; вони забезпечують тісне змістовне спілкування із групою однолітків, а не відривають від нього; підлітки прагнуть до суспільно значимої реалізації свого захоплення. Захоплення дозволяють вирішити протиріччя, закладене в соціальній ситуації дітей. З одного боку, стає можливим продовження спілкування з однолітками, а з іншого боку - інтенсивне навчання й професіоналізація. Здебільшого захоплення мають універсальний характер! Найяскравішим прикладом є захоплення комп'ютером або окремими навчальними предметами – засобом реалізації професій. Ця провідна для нового вікового періоду діяльність приводить до виникнення новоутворень. Таким унікальним новоутворенням виявляється, наприклад, псевдопрофесійний світогляд, що є особливим варіантом "почуття дорослості" і виникає усередині діяльності особливих захоплень. Псевдопрофесійний світогляд являє собою набір стереотипів мислення, переживання й поведінки, які характерні для професіоналів певної галузі. Цей світогляд відрізняється яскравою виразністю й стає центром особистості підлітка. ПСИХОЛОГО–ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД СТАРШОКЛАСНИКІВ В УМОВАХ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ Запровадження профільного навчання є одним з основних шляхів модернізації освіти. Основна ідея оновлення загальної середньої освіти полягає в тому, що освіта повинна стати більш індивідуалізованою, функціональною і ефективною. Профільна підготовка відрізняється від загальноосвітньої підготовки більш конкретними професійно орієнтованими характеристиками мотивів, цілей, засобів і результатів навчальної, продуктивної, творчої діяльності, які виступають стосовно учня у вигляді певних вимог. Профорієнтаційну роботу варто спрямувати на розвиток особистісної активності учнів, переробку некритично засвоєних від дорослих професійних планів й оцінок. У зв'язку з цим виникає необхідність у розробці методик які допоможуть старшокласникам у визначенні і формуванні їхньої соціальної і професійної готовності. Крім того вони повинні допомогти всебічному вивченню індивідуальних особливостей учнів, що впливають на вибір їхнього подальшого життєвого шляху; допомагати учням у самопізнанні і проектуванні життєвого шляху; нададуть методичну і консультативну допомогу учням і батькам з питань адаптації учнів до особливостей профільного навчання чи поглибленого вивчення ними окремих предметів. Психолого-педагогічний супровід старшокласників в умовах профільної освіти – це поетапний процес, у ході якого відбувається формування професіонально і соціально зрілої особистості, здатної реалізувати себе в будь-яких соціально-економічних умовах Рефлексивна готовність учня до профільного навчання виступає як центральний вид готовності, оскільки стосується самосвідомості як «ядра» особистості. Роль рефлексивної готовності полягає передусім у тому, що профільне навчання на всіх його етапах реалізується переважно через самостійну активність юної особистості, яка в широкому сенсі і визначається як рефлексивна діяльність. Компонентами останньої є потреба і мотиви самоусвідомлення, самопізнання, самореалізацію, самоорганізацію, самовиховання, емоційні компоненти самосвідомості саме в контексті профільного навчання. Адже учень має усвідомити себе суб'єктом профільного навчання, тобто ініціатором, організатором, реалізатором, від якого залежить успіх здійснення такого навчання. Важливим є і такий компонент як самопізнання, який включає процеси самоаналізу, синтетичного порівняння своїх особистісних якостей з вимогами профілю і професії, самооцінки відповідності між ними, самоприйняття профілю для себе та самопрограмування своїх дій по вибору і опануванню профілю. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Анкета вивчення мотивів навчальної діяльності учнів Б. К. Пашнєва Інструкція Майте на увазі, що запитання увесь час повторюються, проте кожного разу в новому поєднанні. Тут немає хороших або поганих запитань.... |
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних... Метою профільного навчання за спеціалізацією "Деревообробка" є підвищення рівня компетентностей учнів 10-11 класів з основ деревообробки... |
|
Анкета для учнів «Мої життєві та професійні плани» ОДАНІ-2 (орієнтаційно-діагностична анкета інтересів створена С. Я. Карпіловською і Б. О. Федоришиним на основі модифікації анкети... |
Тест зовнішнього незалежного оцінювання з математики перевіряє: відповідність... Міністерством освіти і науки України для класів універсального, природничого, фізико-математичного профілів, а також для класів,... |
|
Поетичний вечір для учнів 10 -11 класів Поглибити знання учнів 10 -11 класів про синтез поетичного і музичного мистецтва |
Сценарій шкільного математичного вечора для учнів 5-9 класів Підготовка до вечора починається з формування команд. Складаємо команди з п’яти учнів 8-9 класів у виборі учасників команди беруть... |
|
Програма спецкурсу з обслуговуючої праці для учнів 9-х класів загальноосвітніх шкіл Основним із завдань, які вирішує трудове навчання є розвиток творчої активності учнів. Програма спецкурсу з обслуговуючої праці "Макраме"... |
АНКЕТА інвестиційної пропозиції території №3 З східного боку територія професійного ліцею. З інших боків-землі вільні від забудови |
|
Пріоритетні напрями розвитку позашкільної освіти та професійного самовизначення школярів «Основні орієнтири виховання учнів 1 – 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»[1], в основу якої покладено науково... |
Брейн – ринг для учнів 10 – 11 класів Мета Мета: створити для учнів проблемну ситуацію, у якій дати їм можливість перевірити міцність знань з хімії, а також розширити науковий... |