|
|
Скачати 99.38 Kb.
|
|
Пріоритетні напрями розвитку позашкільної освіти та професійного самовизначення школярів ( за матеріалами колегії МОН України) Планування та організація позашкільної освіти у 2009-2010 навчальному році має здійснюватись на виконання Закону України «Про позашкільну освіту», який визначає державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади та у відповідності до програми «Основні орієнтири виховання учнів 1 – 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»[1], в основу якої покладено науково обґрунтовану систему загальнокультурних і національних цінностей. В умовах швидких змін у науці, економіці, політиці нашій державі потрібні такі громадяни, які уміють швидко адаптуватися і самоудосконалюватися відповідно до потреб часу. Значну роль у вихованні такої особистості відіграють позашкільні навчальні заклади, значення яких зростає як для окремої особистості, так і для суспільства в цілому. Основним об’єктом навчання і виховання в позашкільному закладі є конкретна дитина, її інтереси, можливості, стан здоров’я, уподобання. Саме відсутність примусу, вільний вибір заняття, індивідуально-особистісний підхід у навчанні робить позашкільний заклад привабливим для дітей різного віку. В умовах неконтрольованого потоку інформації, зростанням негативного впливу інтернет-продукції, що, зачасту, має агресивну спрямованість і низький рівень культури, є забезпечення закладами позашкільної освіти змістовного дозвілля та професійного самовизначення дітей та молоді. В умовах гострого дефіциту ціннісних орієнтацій потребує поліпшення виховна робота з учнівською та студентською молоддю, яка здійснюється безпосередньо через навчально-виховний процес у різноманітних гуртках художньо-естетичного, еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого , технічного та іншого напрямів творчості.. На сьогоднішній день актуальною та важливою є роль позашкільного закладу того чи іншого профілю у підготовці та реалізації професійного визначення молоді. Це дає підстави вважати, що позашкільний заклад у співпраці із загальноосвітніми навчальними закладами повинна активно допомагати дитині не тільки зробити правильний вибір майбутньої професійної діяльності, але й дати, по можливості, вже в стінах позашкільного навчального закладу початкову професійну освіту. Залишається актуальним питання збереження та розширення мережі позашкільних навчальних закладів, створення умов для визначення провідної ролі позашкільних навчальних закладів у формуванні освітнього простору регіону. Окрему увагу слід звернути на наступні напрями роботи позашкільних навчальних закладів, які є дуже вагомими та ефективними. Це : 1 Формування розвиваючого середовища позашкільного навчального закладу. 2. Моніторинг в позашкільній освіті. 3.Активізація творчої і пізнавальної діяльності вихованців позашкільних закладів через використання сучасних педагогічних технологій. 4.Соціалізація та гуманізація освіти профільної та допрофесійної освіти. Розвиваюча система навчання перманентно працює в пошуковому режимі, що обумовлює інноваційний характер управління, переважання процесів прийняття оперативних рішень, відповідних конкретним обставинам. Розвиваюче середовище – це середовище, яке стимулює особистість до всебічного гармонійного розвитку, професійних навичок та здібностей. Тільки в такому середовищі учні зможуть себе реалізувати як найкраще. Розвиваюче середовище позашкільного навчального закладу тільки тоді буде ефективним, коли зможе надати кожному вихованцю підтримку і допомогу в навчально-виховному процесі. Організація навчально-виховного процесу в гуртках, творчих учнівських об’єднаннях здійснюється за передбаченим Законом «Про позашкільну освіту» трьома рівнями навчання і виховання: початковим, основним, вищим. Діє принцип поступовості, від найнижчого(початковий) до найвищого рівнів. Тобто, здобуті знання та навички в гуртках початкового рівня можна використовувати на заняттях в гуртках основного, а потім, аналогічно, і вищого рівня. Не можна сказати. що один із рівнів навчання є визначальним чи головним у формуванні особистості дитини, виявленні її здібностей. Кожен рівень є важливою складовою формування розумного, вихованого, цілеспрямованого вихованця, починаючи від початкового і закінчуючи вищим. Гуртки початкового рівня навчання враховують творчу потребу дітей через дві площини навчання: ігрову діяльність та пробудженні та розвитку інтересу до пізнання. Отримані знання, вміння та навички в гуртках основного рівня можна застосовувати на за заняттях основного рівня. Третій (вищий) рівень охоплює учнів, слухачів, які на попередніх етапах допрофесійної позашкільної освіти уже самовизначились у подальшому допрофесійному навчанні і у відповідності із своїми нахилами і потребами зорієнтуватися на певні професії. Вищий рівень навчання формує перехід від практичної роботи цілеспрямованих учнів до аналізу і узагальнень, а також передбачає:
Методи продуктивного навчання кардинально відрізняються від традиційних, оскільки в їх основі лежать заняття студійного та індивідуального типів на основі особистих інтересів. Мета позашкільних закладів – дати не лише певну суму знань, але й розвинути їхні інтелект і творчі здібності, необхідні для майбутніх фахівців, сприяти духовному самовдосконаленню вихованців, їхній професійній орієнтації та підготовці до практичної діяльності. Моніторингові дослідження починають займати все більш вагомі позиції у позашкільній освіті. Системна фіксація різних показників має прикладну користь: у педагога чи керівника навчального закладу завжди буде «під рукою» повна та об’єктивна інформація, що звільнить від необхідності кожного разу збирати та опрацьовувати статистичні чи аналітичні дані. У сучасній світовій практиці позашкільної освіти сформувався достатньо різноманітний емпіричний досвід організації та проведення моніторингових досліджень по різноманітних проблемах, а саме:
Одним із пріоритетних завдань позашкільної освіти є активізація творчої і пізнавальної діяльності вихованців позашкільних навчальних закладів через використання сучасних педагогічних технологій. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання ролевих ігор, загальне вирішення питань на підставі аналізу обставин і ситуації. Це вимагає професіоналізму вчителя та зміни структури заняття. Одним із часто використовуваних інтерактивних способів навчання в останній час є метод проектів. Здобуття позитивного результату навчання може бути досягнуте за рахунок проектування процесу освіти. При створенні проектної моделі по формуванню розвиваючого середовища для учнів, саме педагогом задаються форми і умови дослідницької діяльності. В основі методу проектів є його практична спрямованість на результат, який обов’язково має бути таким, щоб можна було побачити, осмислити, реально застосувати на практиці. У роботі позашкільних закладів широко використовують технологію орієнтованої діяльності, різнорівневого навчання та інші. Для навчання важливі всі рівні пізнання та види і типи дидактичних форм і методів навчання .Головне щоб вони давали задоволення від процесу навчання вихованцям і приносили результат. Профілізація середньої та старшої школи відкриває позашкільним навчальним закладам нові можливості рішення освітніх завдань при всілякому використанні накопиченого ними унікального досвіду, кадрового потенціалу і матеріальної бази. Подальшого розвитку має набути інтеграція ПНЗ та ЗНЗ щодо побудови, змісту та етапів впровадження профільного навчання старшокласників. Адже позашкільні навчальні заклади надають велику допомогу у реалізації запитів учнів та батьків щодо вибору майбутньої професії, а тому можуть стати базою для створення умов щодо організації профільного навчання, про що йшлося на обласній конференції педагогічних працівників. Результатом профільного навчання є набуття учнями таких базових компетенцій, які забезпечать їм можливість початку трудової діяльності відразу ж після закінчення школи. Організатори профільного навчання сьогодні не повинні допускати втрат соціально-педагогічного потенціалу позашкільної освіти під виглядом поглиблення в професію. Такий підхід стосовно допрофесійної освіти надає можливість урахувати інтелектуальні здібності та освітні траєкторії вихованців позашкільних навчальних закладів. Основні принципи профільного навчання в позашкільній освіті:
Поглиблення у профіль досягається не тільки завдяки специфіці змісту програм, але й за рахунок форм організації діяльності, властивій тільки системі позашкільних закладів. Традиційно, педагогічні колективи позашкільних навчальних закладів бачать свою місію в розвитку гармонійної особистості дитини через діяльнісне засвоєння культурних і духовних цінностей, створюють ситуацію успіху для кожного вихованця, сприяють вирішенню його особистісних проблем і соціальної адаптації. Ефективність допрофесійної підготовки й профільного навчання залежить також і від матеріально-технічної бази закладу, його кадрового забезпечення, як організований навчально-виховний процес у закладі, чи створено творче розвиваюче середовище. Кожний навчальний заклад має визначитися із системою виховної роботи, яка є передумовою створення середовища з потужним виховним впливом на особистість. А тому одним із актуальних завдань позашкільної освіти є вирішення проблем пошуку адекватних психологічних засобів та технологій, спрямованих на виховання в дітей та молоді суспільно значущих й морально-духовних цінностей. Значна увага приділяється вихованню учнів у позашкільних навчальних закладах. У своїй роботі керівник гуртка має керуватись принципом, що під час заняття виховує все - тобто створюється виховний простір. Це простір соціальних, культурних, життєвих виборів особистості, котра самореалізується у різних виховних середовищах (академічне середовище, клубне, середовище творчих майстерень тощо). З цією метою розроблена і діє програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». Сучасні підходи до виховання підростаючого покоління вимагають впровадження у практику роботи навчальних закладів таких виховних технологій, інтерактивних методів та форм діяльності, які потребують не примусового їх виконання, а добровільного сприймання на основі осмислення суті моральних правил і норм, їх доцільності, творчого застосування, набуття досвіду морально-ціннісних орієнтирів. Актуальним напрямом роботи є пошук, розвиток і підтримка обдарованої молоді, що зумовлює підтримку та розвиток наукових товариств учнів, територіальних відділень Малої академії наук України. Продовжити роботу щодо подальшого розвитку учнівського та батьківського самоврядування у позашкільних навчальних закладах. На сьогодні цим напрямом роботи опікуються методисти деяких позашкільних навчальних закладів області, що дає підставу вважати, що позашкільний заклад є координатором виховної та культурно-дозвіллєвої діяльності регіону. Значна увага, на сьогоднішній день, приділяється дистанційному навчанню. Велика кількість дітей, особливо сільської місцевості, не має можливості відвідувати позашкільні навчальні заклади, а тому виникає необхідність у створенні мережі позашкільних закладів, які можуть надати дистанційні послуги учням. Необхідно приділити особливу увагу організації навчання та виховання дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. Цілеспрямовано здійснюється упровадження інклюзивної освіти. Це стане можливим за умови модернізації навчально-матеріальної бази , а саме - комп’ютеризації позашкільних навчальних закладів та підключення їх до Інтернет-мережі. Обласним інститутом післядипломної освіти розпочата робота з даної проблеми, а саме: на сайті інституту створений розділ «Гурткова робота» за профілями навчання де будь-який учень чи батько може знайти потрібну їм інформацію по роботі у гуртку, який їх цікавить. Це свого роду методичний порадник чи інструкція по виготовленню того або іншого виробу. Створюється своєрідний банк даних кращих гуртків області, який дасть можливість проявити і показати себе не тільки у своєму регіоні, а й далеко за його межами. Вважаємо, що створення банку даних не тільки гуртків, а й позашкільних установ області буде гарним стимулом у роботі як для адміністрації закладів, так і для керівників гуртків та вихованців. Це вагомий стимул заявити про себе, показати потенціал свого закладу та укласти угоди про співпрацю, можливо вийти на зовсім новий рівень взаємовигідного партнерства. При дотриманні вищезгаданих умов і буде здійснена місія позашкільних навчальних закладів виражена формулою: пізнавати – навчити – творити – просвіщати. Враховуючи викладене, вважаємо за доцільне визнати пріоритетними для подальшого розвитку позашкільної освіти наступні напрями: 1. Розширення мережі гуртків, секцій, клубів та інших творчих об’єднань з метою створення додаткових можливостей для духовного, інтелектуального і фізичного розвитку учнівської та студентської молоді, відкриття філій чи нових закладів, особливо в сільській місцевості. 2.Створення умов для забезпечення змістовного дозвілля, що, в свою чергу, зумовлює необхідність уживати заходи щодо діяльності позашкільних навчальних закладів як координаційних центрів виховної та організаційно-масової роботи в мікрорайоні, районі, місті, області. 3. Забезпечення якісної позашкільної освіти. Запровадження типових навчальних планів і програм для гуртків за основними напрямами позашкільної освіти; зміцнення, модернізація та розвиток навчальної, матеріально-технічної бази шляхом поліпшення ресурсного забезпечення закладів за рахунок збільшення позабюджетних надходжень, раціонального використання бюджетних коштів. створення піклувальних рад позашкільних навчальних закладів. 4.Пошук, розвиток і підтримка обдарованої учнівської молоді. Подальша підтримка і розвиток наукових товариств, територіальних відділень Малої академії наук України. 5. Поліпшення кадрового та науково-методичного забезпечення позашкільних навчальних закладів. 6.Підвищення взаємодії та співпраці позашкільних навчальних закладів із загальноосвітніми, професійно-технічними навчальними закладами, установами і громадськими організаціями. 7. Здійснення заходів щодо створення системи обміну інформацією з міжнародними організаціями з питань позашкільної освіти. Методист з позашкільної освіти В.С. Кудін |
|
Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного) навчання МЕТА: сформувати розуміння змісту профільної (професійної) освіти, професійного самовизначення, види професій |
ВПЛИВ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГА НА САМОВИЗНАЧЕННЯ ВИПУСКНИКІВ ЗНЗ Психологічне супроводження професійного самовизначення старшокласників |
|
Про забезпечення фахівцями та пріоритетні напрями діяльності психологічної... Одеським обласним центром практичної психології і соціальної роботи ООІУВ було опрацьовано інформації про стан розвитку психологічної... |
ПРОГРАМА економічного і соціального розвитку Лугинського району Основні пріоритетні напрями економічного і соціального розвитку району у 2012 році |
|
Відділ освіти Верхньодніпровської райдержадміністрації Профільне навчання в загальноосвітній школі створює реальні умови для професійного самовизначення кожного учня, побудови індивідуальної... |
Тестова методика ЯК ОБРАТИ ПРОФЕСІЮ Доцільним при визначенні професійної спрямованості учнівської молоді є використання тестової методики, підготовленої співробітниками... |
|
П Л А Н Пріоритетні напрями роботи по забезпеченню виконання заходів, що належать до компетенції територіального управління щодо |
Методичні рекомендації щодо змісту та оформлення навчальних програм з позашкільної освіти Навчальна програма з позашкільної освіти (далі – програма) – це нормативний документ, що визначає мету, завдання, зміст, обсяг, порядок,... |
|
Конкурс проводиться у двох номінаціях До номінації "виробництво, сфера послуг і торгівля" входять такі пріоритетні напрями |
Напрями методичної роботи П едагогічна рада школи Про підсумки роботи за минулий навчальний рік та завдання щодо підвищення якості освіти школярів у новому навчальному році |