Збірка містить діагностичні методики з питань психолого – педагогічного супроводу старшокласників умовах профільної освіти. Зміст даної збірки може бути корисним для учнів школи при професійному самовизначенні, активізації їх самопізнання, майбутній побудові кар’єри. За допомогою матеріалів збірки юнаки та дівчата разом з класним керівником зможуть провести рефлексивний аналіз тих змін, які відбуваються з ними на етапі переходу зі шкільного дитинства до дорослого життя, на порозі вибору майбутнього професійного шляху.
Для практичних психологів, класних керівників та небайдужих батьків.
Упорядник:
директор Першотравенської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів № 3
Вовк Лариса Миколаївна
Зміст
ДІАГНОСТИКА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ 8–9–их КЛАСІВ
ДО ВИБОРУ ПРОФІЛЮ НАВЧАННЯ ………………………………………………..….. 3
РІВНІ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ………………………………………………….. 5
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ …………………….... 14
ПСИХОЛОГО–ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД СТАРШОКЛАСНИКІВ В УМОВАХ
ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ ……………………………………………………………………. 17
-
ПОРТРЕТ МОЄЇ МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ ……………………………………………….... 19
ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМУЛИ ПРОФЕСІЇ (за методикою М. Пряжнікова) ………………... 20
ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ (за методикою Є.А. Клімова) ……….. 21
ВИЗНАЧЕННЯ ІНТЕРЕСІВ ТА СХИЛЬНОСТЕЙ (диференційно-діагностичний
опитувальник «Я віддам перевагу») ………………………………………………………….... 23
5.4 ВИЯВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНТХ ПЕРЕВАГ (класифікація Д. Голланда) ………….. 26
5.5 «Матриця вибору професії» …………………………………………………………… 31
ПОРАДИ СТАРШОКЛАСНИКАМ ……………………………………………………… 34
ТЕСТ «КАРТА ІНТЕРЕСІВ» …………………………………………………………………..... 37
УЗАГАЛЬНЕНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІАГНОСТИКИ ………………40
МЕТОДИКА «ПРОФІЛЬ» (модифікація «Карти інтересів») ………………………... 42
ОПИТУВАЛЬНИК ТИПА МИСЛЕННЯ (скорочений варіант) ……………….…… 44
ОПИТУВАЛЬНИК|опитувач| ПРОФЕСІЙНИХ СХИЛЬНОСТЕЙ О. ЙОВАЙШИ (модифікація Г.В. Резапкіної) …………………………………………………….……... 46
АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ 11-их КЛАСІВ (встановлення мотивів професійного
самовизначення старшокласників) …………………………………………………….... 50
АНКЕТА ДЛЯ УЧНЯ ПРОФІЛЬНОГО КЛАСУ…………………………………….…. 51
АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ «Зацікавлення у професійному самовизначенні» ………..... 52
ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ НАМІРІВ СТАРШОКЛАСНИКІВ ……………….... 53
АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ (визначення спеціальних предметів та курсів за
вибором)………………………………………………………………………………….….. 55
АНКЕТИ ДЛЯ БАТЬКІВ УЧНІВ 7, 9-их КЛАСІВ ……………………………..…….... 57
АНКЕТА САМООЦІНКИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ……... 61
АНКЕТА ВЧИТЕЛЯ, ЩО ПРАЦЮЄ В ПРОФІЛЬНИХ КЛАСАХ ……………….… 63
КАРТА ПЕДАГОГІЧНОЇ САМООЦІНКИ ГОТОВНОСТІ ПЕДАГОГІВ ДО
ПІДВИЩЕННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ З ПИТАНЬ ПРОФІЛЬНОГО
НАВЧАННЯ …………………………………………………………………………………. 64
ДІАГНОСТИКА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ
УЧНІВ 8–9–их КЛАСІВ ДО ВИБОРУ ПРОФІЛЮ НАВЧАННЯ
Методичний коментар
На сучасному етапі розвитку школи в старших класах передбачається профільне навчання. Його завдання – диференціювати і індивідуалізувати навчання, врахувати інтереси, схильності й здібності учнів. Завдяки своїй особливій структурі і змісту профільне навчання дає можливість реалізувати особистісно-орієнтований підхід, при якому кожен старшокласник може збудувати індивідуальний освітній маршрут, або особистий професійний план.
З точки зору психології, профільне навчання має багато плюсів. Воно забезпечує широкі можливості здобування освіти різними категоріями учнів відповідно до їх здібностей, схильностей і потреб; розширює можливості соціалізації підлітків, а головне – форсує процес професійного самовизначення, «підштовхуючи» учнів до професійного вибору вже в школі.
З іншого боку, профільне навчання пред'являє певні вимоги до особи учня:
профілізація вимагає від учня високої самоорганізації і самостійності;
уміння встановлювати ділові, партнерські стосунки з дорослими;
збільшується інтелектуальна напруга, що вимагає сформованості розумових операцій узагальнення, класифікації, абстрагування, володіння методами творчого мислення;
в результаті інтенсивної учбової діяльності збільшуються навантаження на нервову систему учня.
Всі зусилля по створенню ефективних моделей профільного навчання в старшій школі можуть виявитися марними, якщо учні до закінчення дев'ятого класу не зможуть вибрати профіль навчання відповідно до своїх бажань і можливостей. Для здійснення правильного професійного вибору необхідна допрофільна підготовка, яка повинна починатися якомога раніше, за рік–два до проведення відбору. Її метою повинні стати формування у школяра реалістичного самосприйняття і рівня домагань, розкриття і розвиток здібностей, виховання трудової мотивації.
Саме на етапі допрофільної підготовки вчителі можуть об'єктивно оцінити професійні інтереси і схильності підлітків, рівень інтелектуального розвитку і деякі інші здібності.
Інтереси учнів і плани батьків рік від року змінюються, як змінюється й поняття престижності професії в самому суспільстві. Поки що не завжди вдається переконати учнів і батьків, що людині не варто зв'язувати подальшу долю з, можливо, й престижною професією, але не такою, яка відповідає інтересам, здібностям, успішності, темпераменту. Не всі можуть працевлаштуватися, здобувши професію юриста, економіста або фахівця з міжнародних відносин. Тому перед школою постала задача дати можливість дитині вивчити свої власні профорієнтаційні потреби, а батькам замислитись про реальні можливості та здібності їхніх дітей. Для цього необхідно відбирати й удосконалювати методи анкетування, вести роботу з профорієнтації, вивчати успішність, темперамент дитини, оскільки саме такі складові, як інтерес до предмета, успішність і темперамент людини, складають триєдність, за якою можна орієнтувати учня на вибір допрофільного, а потім і профільного навчання. Так, у новому навчальному році у школі проведений поглиблений аналіз не тільки інтересів, а й навчальних досягнень учнів із предметів. У цій роботі взяли участь класні керівники, учителі-предметники, учні, батьки. Були визначені методики тестування, анкетування та професійного консультування учнів 7–9–х класів, оскільки саме вони є допрофільними. Це такі тексти й анкети, як «Диференційно–діагностичний опитувальник», «Вибір майбутньої професії», «Професійне консультування дев'ятикласників», «Ким я бачу свою дитину» (анкета для батьків). Зібрані анкети опрацьовані, а їх результатом стала «Карта учнівських інтересів», подана не у стандартному вигляді, а в адаптованому для сприйняття всіх учасників навчально-виховного процесу. У свою чергу, «Карта інтересів» стала підставою для висновку про складання робочого навчального плану на наступний навчальний рік з орієнтуванням на допрофільну підготовку 8–9–х класів за філологічним і суспільно-гуманітарним (історичним) напрямами. Слід сказати, що в учнів посилився інтерес до технологічного допрофільного навчання у зв'язку з тим, що поповнюється обладнання комп'ютерного класу, а до варіативної частини навчального плану за технологічним напрямом будуть уведені курси за вибором «інформатика».
Метою діагностичного мінімуму в паралелі 8–х (або 9–х) класів є – оцінити рівень психологічної готовності школярів до профільного навчання для прогнозування професійної успішності і профілактики шкільної дезадаптації.
Діагностичний мінімум проводиться на початку 2–го семестру 8–го класу або в 1–ому семестрі 9–го класу і включає психологічне обстеження старшокласників і експертне опитування батьків.
При складанні блоку методик для відбору в профільні класи необхідно виходити з того, що в шкільному віці некоректно говорити про професійні здібності – мова може йти лише про індивідуальні психологічні особливості як передумови формування професійних здібностей.
Основний акцент робиться на діагностиці мотиваційної сфери (мотиваційна готовність) – інтереси, схильності, потреби і діагностиці особливостей мислення (інтелектуальна готовність).
У запропонованому варіанті відбору використані традиційні і модифіковані методики.
Учні обстежуються в груповій формі по таких методиках:
1)для виявлення інтересів: методика «Профіль» (модифікація «Карти інтересів»);
2) для виявлення схильностей: «Опитувальник професійних схильностей»
О. Йовайши (модифікація Г.В. Резапкіної);
3) для діагностики особливостей мислення: «Опитувальник типа мислення»;
4) карта педагогічної самооцінки готовності педагогів до підвищення фахової компетентності з питань профільного навчання;
5) анкета вчителя, що працює в профільних класах;
6) опитування батьків.
Можуть використовуватися і інші засоби і методи діагностики, наприклад, «Опитувальник професійних переваг» Дж. Голланда, «Карта інтересів» А.Е. Голомштока, «Опитувальник професійної готовності школярів» Кабардової Л.Н., «Тест структури інтелекту» Амтхауера.
РІВНІ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ
Центральною ланкою переходу до профільної школи повинна стати допрофільна підготовка випускників основної школи.
Основні завданнями допрофільної підготовки:
підготовка учня до усвідомленого вибору профілю подальшого навчання;
організація проби вибору;
організація знайомства учнів зі світом професій.
В основній школі для учнів 8–9–х класів апробуються 4 рівні допрофільної підготовки. Розглянемо їх докладніше.
Рівень I. Введення курсів за вибором
Для розробки програми курсу за вибором необхідно:
Проаналізувати зміст навчального предмета в рамках обраного профілю.
Визначити, чим зміст курсу за вибором буде відрізнятися від базового або профільного курсу.
Визначити тему, зміст, мету курсу, його функцію в рамках профілю.
Розділити зміст програми курсу на модулі, розділи, теми, відвести необхідну кількість годин на кожний з них.
З'ясувати можливість забезпечити цей курс навчальними й допоміжними матеріалами: підручниками, хрестоматіями, дидактичними матеріалами, лабораторним устаткуванням, реактивами. Скласти список літератури для вчителя й для учнів.
Виділити основні види діяльності учнів, визначити частку самостійної роботи, творчої діяльності учнів при вивченні курсу. Якщо програма курсу припускає виконання практичних робіт, лабораторних досвідів, проведення екскурсій, виконання проектів, то їхній опис має бути у програмі.
Продумати, які освітні продукти будуть створені учнями в процесі освоєння програми курсу.
Визначити критерії, що дозволяють оцінити успішність освоєння програми курсу.
Продумати форму звітності учнів за підсумками освоєння програми курсу: проект, реферат, виступ тощо.
Рівень 2. Організація проектної, дослідницької діяльності школярів.
Дослідницька діяльність учнів пов'язана з вирішенням учнями творчого, дослідницького завдання із заздалегідь невідомим рішенням (на відміну від практикуму, що служить для ілюстрації законів природи), що передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковій сфері, виходячи із прийнятих традицій: постановка проблеми, вивчення теорії, присвяченій проблематиці, добір методик дослідження й практичне оволодіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз і узагальнення, науковий коментар, власні висновки.
Проектна діяльність учнів - спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів, що має мету, методи, способи діяльності, спрямована на досягнення загального результату діяльності. Неодмінною умовою проектної діяльності є наявність заздалегідь вироблених очікувань щодо кінцевого продукту діяльності, етапів проектування (вироблення концепції, визначення завдань проекту, доступних і оптимальних ресурсів діяльності, створення плану, програм й організація діяльності по реалізації проекту, його осмислення й рефлексію результатів діяльності).
Проектно-дослідницька діяльність - діяльність щодо проектування власного дослідження, що припускає визначення мети, принципів відбору методик, планування перебігу дослідження, очікуваних результатів, оцінка реалізації дослідження, необхідних ресурсів.
Завдання дослідницької діяльності в сучасній школі. В сучасних умовах, коли актуальне питання про зниження навчального навантаження дітей, термін "дослідницька діяльність учнів" набуває іншого значення. В ньому зменшується частка профорієнтаційного компонента, факторів наукової новизни досліджень і зростає зміст, пов'язаний з розумінням дослідницької діяльності як інструмента підвищення якості освіти.
Відмінності між дослідницькою й проектною діяльністю. Головним результатом дослідницької діяльності є інтелектуальний продукт, що встановлює істину в результаті процедури дослідження й поданий у стандартному вигляді.
При цьому проектна організація процесу дослідження є засобом встановлення істини, способом найефективнішого пізнання.
Рівень 3. Професійне самовизначення старшокласників.
Модель самовизначення (табл.1), запропонована П.Лернером, не рівнозначна "паспорту", "стандарту людини", у яких описуються деякі набори знань, умінь і навичок і параметри "соціального характеру" (Е.Фромм), що дозволяє в "культурах корисності" (О.Асмолов) не тільки формувати "соціальне замовлення", а й закладати їх у фундамент проектування районних освітніх систем, програм у конкретних навчальних закладах. Модель являє собою "пучок векторів" долучення людини до актуальної культури, можливих для розвитку в соціально-економічних умовах засобами освіти.
Модель самовизначення учнів у старших профільних класах може бути реалізована лише за умови:
консолідації зусиль учнів і педагогів у прийнятті й здійсненні супроводу;
при організації освітнього процесу істотною є постановка завдання щодо освоєння учнями різних типів діяльності (зокрема, дослідницької й проектної), що є ключовою умовою розвитку універсальних компетенції й навичок;
за відмови від тоталітарного виховання "за зразком" на користь створення збагаченого освітнього середовища, що супроводжує індивідуальний розвиток і самовизначення дитини й підлітка.
Таблиця 1 - Структура моделі самовизначення старших школярів
Самовизначення
|
Ознаки самовизначення
|
Життєве
|
Особисте й сімейне благополуччя
Здоров'я особисте й близьких
Прагнення повноцінного життя й долучення до культури
Якість життя (достаток, відпочинок, дозвілля)
Добропорядність і охайність життя
Збереження й збільшення матеріальних, духовних і культурних цінностей родини, роду й народу
Ефективність як працівника
Суспільне й культурне призначення
Виховання майбутніх дітей
|
Валеологічне
|
Фізичні можливості й стан здоров'я
Психічне здоров'я
Генетична спадщина
Звички, схильності
Знання превентивної медицини
|
Когнітивне
|
Ступінь і якість оволодіння змістом середньої освіти
Широта світогляду
Коло читання
Доступність інформаційних ресурсів
Коло спілкування
Потреби в додатковій освіті
|
Моральне
|
Практична реалізація життєвих планів
Пошук відповіді на запитання: "ким бути?" і "яким бути?"
Співвідношення між реальним та ідеальним "Я"
Уявлення про себе в минулому, сьогоденні й майбутньому
Аномальна емоційно-психологічна симптоматика
Акцентуації характеру
Відносна стабілізація внутрішнього й зовнішнього
життя
|
Професійне
|
Схвальна сфера професійної діяльності
Уявлення про світ праці й професій
Характер і умови майбутньої трудової діяльності
Кращі професії й спеціальності
Траєкторії одержання професії й спеціальності
Особисті професійно важливі риси
Підготовленість до здобутті професійної освіти
Досвід продуктивної роботи
|
Соціально-економічне
|
Законослухняність і соціальна безконфліктність
Громадська активність
Ступінь особистої волі
Соціальний статус
Тендерні аспекти
Найманий робітник
Приватний підприємець
Громадянство
Домагання щодо оплати праці
Зайнятість професійною роботою
|
Технологічне
|
Виконання тонких операцій ручними інструментами
Керування машинною технікою
Виконання й розуміння креслень, схем, графіків
Володіння побутовою й офісною технікою
|
|
|