Захарченко П. П. З 38 Історія держави та права України: Навч посіб для дист навч
|
|
Скачати 2.93 Mb.
|
|
Гоніння сліду полягало у розшукувані злочинця за залишеними ним слідами. Відповідальність покладалася на тих осіб, у чиїх маєтностях річ знайдена. Якщо слід губився в общині, то вона мала знайти злочинця, а коли не знаходила— сплачувала дику віру на користь князя. Якщо слід втрачався взагалі, то пошуки припинялися. Захарченко П.П. Київська Русь: державний устрій, суспільний лад та основні риси права //Історія України. —2002. —Лютий. Підсумковий тест модуля: 1. Знайдіть відповідник терміну "задушні люди". а) вільні люди, що служили князю за договором; б) соціальна група, що потрапила в рабство внаслідок полону; в) особи, що потрапили в боргову залежність; г) невільники, що отримали волю за заповітом. 2. Яке із нижчеперелічених стягнень сплачувалося на користь потерпілого? а) віра; б) урок; в) продаж; г) епітимії. 3. Який із перелічених видів договорів не зафіксований історичними та пра вовими пам'ятками Руської держави? а) договір поклажі; 42 б) договір особистого найму; в) договір обміну; г) договір купівлі-продажу. 4. У разі вчинення злочину і незатримання злочинця відповідальність на Ру сі покладалася на а) общину, на чиїй території був здійснений злочин; б) посадника, який допустив вчинення злочину; в) ніхто не відповідав; г) потерпілого, який не зумів затримати злодія. 5. Назвіть найчисельнішу суспільну верству у Київській Русі. а) рядовичі; б) холопи; в) закупи; г) смерди. 6. Назвіть основні джерела права України-Руси. а) судові грамоти, "Коротка правда"; б) звичаєве право, "Руська правда", міжнародні договори; в) "Поучіння Володимира Мономаха", "Грамота князя Івана Ростиславови ча", "Слово о полку Ігоревім". 7. Вкажіть основні досудові форми кримінального процесу, що застосува лися в Київській Русі. а) судовий вирок, тяжба, "віра"; б) "заклич", "звід", "гоніння сліду"; в) судові дебати, дізнання, пошуки відповідача; г) обшук, ставка віч-на-віч, тяжба. 8. Розташуйте у хронологічному порядку імена Великих князів Київських згідно з їхнім перебуванням на київському столі. а) Мстислав, Ярослав Мудрий, Володимир, Мономах; б) Ігор, Володимир Великий, Ярослав Мудрий; в) Олег, Святослав, Ігор. 9. Хто із руських князів став першим українським королем? а) Святослав Ігоревим; б) Олександр Невський; в) Данило Романович; г) Ярослав Мудрий. 10. Експансіоністська політика яких держав призвела до остаточної втрати Україною-Руссю своєї державності? а) Тевтонський орден, Золота орда, Московське царство; б) Туреччина, Московське царство, Угорщина; в) Кримське ханство, Угорщина, Австрія; г) Золота Орда, Литва, Польща. МОДУЛЬ №3 1. Велике князівство Литовське: державний лад, суспільний устрій та право (др. пол. XIV — XVI ст.) 2. Політико-правове становище українських земель у складі Королівства Польського та Речі Посполитої Польської (XIY — XVIII ст.) Зміст дидактичної одиниці Формування Великого князівства Литовського та статус українських земель в його складі. Станова організація суспільства. Еволюція органів державної влади. Судова реформа середини XVI ст.. Створення повітових судів. Політико-правове становище західноукраїнських земель після приєднання їх у др. пол. XIV ст. до Польщі. Суспільний лад. Органи державної влади Польського Королівства та Речі Посполитої Польської, їх повноваження. Судоустрій. Джерела права. Основні інститути цивільного та кримінального права. Анотація Навчальний модуль присвячений вивченню політичного розвитку та права на українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, королівства Польського та Речі Посполитої Польської. Вперше в навчальній літературі політико-правові процеси, що мали місце на українських землях Литви і Польщі, розглядаються окремо один від одного. Виділяються особливості суспільного ладу, структури та функціонування державних установ, аналізуються спільні та відмінні риси правових систем. При розгляді наслідків Люблінської унії 1569 року для українських земель вказується на свідоме прискорення процесів, пов'язаних із відчуженням українського етносу від органів центрального та місцевого управління, поступове переведення його на колоніальне становище. Джерела 1. Стятут Вялыкага княства Литоускаго 1588 года. Тэксты. Даведнік. — Мінск, 1981.
45   Основна література
Додаткова література
Факультативна література
ТЕСТ-ДОПУСК 1. Литва остаточно утвердилася на українських землях після перемоги під а) Жовтими Водами; б) Синіми Водами; в) Доростолем; г) Грюнвальдом. 2. В якому місті відбулося укладення династичного шлюбу між польською королевою Ядвігою і Литовським князем Ягайлом? а) Любліні; б) Бресті; 46 в) Крево; г) Варшаві. 3. „Посполите рушіння" (польське) означає а) народне ополчення; б) накладання вето на закон; в) образа православного; г) надання шляхетства. 4. Згадайте рік прийняття церковної унії в Бресті а) 1569; б) 1385; в) 1596; г) 1654. 5. Яке з перелічених селянських повстань хронологічно відбулося найраніше? а) під проводом Кшиштофа Косинського; б) під проводом Івана Сулими; в) під проводом Северина Наливайка; г) під проводом Мухи. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ Ліквідація останнього осередку державності — Галицько-Волинського князівства — поклало край періоду державної самостійності Русі. Землі нинішньої України надовго потрапляють у залежність від більш успішних сусідів — Литви і Польщі. Знайомлячись з обставинами їх експансії на українські землі, варто звернути увагу на особливості захоплення тих територій, де йшов процес формування української нації. Важливе значення для засвоєння суті існуючих між Литвою і Польщею об'єднавчих тенденцій має з'ясування загроз та викликів на їх адресу з боку Московського царства та Тевтонського орден. Впоравшись із цим завданням, студент дистанційної форми навчання має наблизитися до розуміння двостороннього руху назустріч, аж до злиття державних систем обох країн в одну — Річ Посполиту Польську. Відтак вбачаємо нагальну потребу в поглибленому вивченні правових пам'яток даної епохи, що діяли на українських землях обох держав, зокрема, і 47  об'єднаної загалом. їх опрацювання сприятиме засвоєнню змісту базових нормативно-правових актів, насамперед Великого князівства Литовського, які в своїй основі складалися із норм руського права.Серед рецептованих джерел цього періоду велике значення мало магдебурзьке право. У Литві воно називалося німецьким, а в Польщі — так зрослося із місцевими правовими звичаями, що стало називатися польським. Дозволи на самоврядування отримували й українські міста. Проте правозастосовча практика на цих територіях мала свої характерні риси. Виявити їх — одне із завдань, винесених на самопідготовку. МАТЕРІАЛИ ДО ВИВЧЕННЯ Модуль №3.1 Хронологія подій. На поч. XV ст. остаточно склалася держава, до якої входили території нинішньої Литви, Білорусії, більшої частини України і частини західних земель Російської Федерації (Смоленська, Калузька, Тульська і Орловська області). Держава носила офіційну назву — Велике князівство Литовське. Проте в історичній літературі досить часто її називають Литовсько-Руською державою, другою частиною назви підкреслюючи, що близько 9/10 території князівства становили анексовані українські, білоруські та великоруські території. З приєднанням величезних східноєвропейських просторів становище Великого князівства Литовського на зовнішньополітичній арені не поліпшилося. Тиск Тевтонського ордену з північного заходу не зменшився. З півдня значної шкоди завдавали набіги кримських татар. Ще грізніша небезпека насувалася з боку централізованого Московського князівства, що проголосило своїм гаслом "збирання руських земель". Виснажливі війни, людські жертви і територіальні втрати спонукали Литву до пошуків надійного союзника для організації опору зазіханням сусідніх держав. Ним виявилося Королівство Польське. Тевтонський орден становив загрозу і для Польської держави. У політичних колах зріла ідея об'єднання Литви та Польщі з метою організації боротьби зі спільним ворогом — німецькими хрестоносцями. Здавалося, що з укладенням династичного шлюбу між Литовським князем Ягайлом і королевою Ядвігою та підписанням у 1385 році Кревської унії об'єднавча ідея отримала своє втілення. Однак "приєднати всі свої землі, литовські та руські" Ягайлові так і не вдалося. На заваді цьому процесу став Великий князь Литовський Вітовт, в особі якого 48 литовсько-руська верхівка побачила захисника державної незалежності. Початок відродженню Литовського князівства було покладено Острівською угодою 1392 року, за яким Ягайло затвердив Вітовта довічним Великим князем Литовським. Городельський сейм 1413 року надав Литві гарантії того, що навіть після смерті Вітовта, вона матиме статус держави з власними органами управління. До 1569 року Велике князівство Литовське, маючи тісні стосунки з польською короною, існувало як самостійне державне утворення. Державний устрій. Процес еволюції державного ладу у Великому князівстві Литовському дослідники умовно поділяють на три етапи: Перший охоплює період з XIII ст. до кінця XIV ст. У цю епоху верховна влада перебувала в руках усього князівського роду. Вирішення найважливіших питань внутрішнього та зовнішнього життя країни відбувалося на засіданнях сеймів — князівських з'їздах, які в Литві отримали назву "старі думи". У них брали участь усі дорослі, у тому числі найбільш авторитетні жінки князівського роду. У цей період Великому князю належала законодавча влада лише в одному воєводстві — власній вотчині, Віденському князівстві. В інших землях законодавча і виконавча влада належала членам "старих дум" — удільним князям; На другому етапі (XV ст.) влада Великого князя посилюється, до нього переходять законодавчі функції. Він ліквідує удільні князівства та замінює місцевих князів намісниками. Виконувати державні функції з 1413 року йому допомагає державна рада, що складається з незначної кількості обласних правителів, тобто намісників. Пізніше державна рада стала називатися пани-радою. Кінець XV — поч. XVI ст. — до Люблінської унії 1569 року — охоплює третій період еволюції державних органів. Привілеєм 1492 року легалізується становище пани-ради, а привілеєм 1506 року її права розширюються, і вона стає органом законодавчої влади. До складу пани-ради входило близько 80 осіб, серед них постійну квоту мали 4 католицькі єпископи, представники місцевої адміністрації та центральної влади. У середині XV ст. у Литві з'являється шляхетський вальний сейм. Проте до появи II редакції Литовського статуту (1566 року) сейм не мав значного впливу на формування державної політики. Лише після її ухвалення до вального сейму переходить більша частина законодавчих повноважень. Решта — залишалася у компетенції Великого князя Литовського.   До складу сейму входили представники центральних та місцевих органів влади, князі. Склад пани-ради поповнювали також представники від шляхти. З укладенням Люблінської унії пани-рада злилася з польським сеймом і функціонувала в подальшому як єдиний державно-правовий механізм Речі Посполитої. Сейм у Литві— орган станово-представницької монархії. Починаючи з 1507 року, до його складу обираються лише представники шляхетського стану. Саме з цього часу посада Великого князя стає формально виборною. Вона продовжує передаватися у спадок, але сейм мав затвердити того представника князівської династії, який мав управлінські здібності. Сейм скликався з ініціативи князя і складався із двох палат — панів-радних і шляхетства. Засідання проводилися окремо по палатах, проте присутність князя під час голосування панів-радних була обов'язковою. Остаточне рішення ухвалювалося на спільному засіданні обох палат. Постанови приймалися одностайно. Консенсус досягався різними методами, у тому числі й шантажем, погрозами застосування фізичної сили. Рішення сейму набирало законної сили з моменту його підписання Великим князем Литовським. Органи управління. У Литві не склалися окремі органи виконавчої влади, як і не існувало поділу влади на окремі гілки. Управлінські функції не були відокремлені від законодавчих і зосереджувалися у князя, панів-радних, сейму. Місцеві органи влади виникають в кінці XIV ст. після ліквідації удільних князівств та створення замість них інституту намісників. Вони стали представляти князівську владу на місцях. Призначаються князем із числа місцевих магнатів або довірених людей із центру. Обіймають посади старост, воєвод, городничих, тобто комендантів великих фортець, яких у державі налічувалося близько півтора десятка. Важливе місце в системі місцевого самоврядування належало сільським громадам або "копам". Управління у громаді здійснювали обрані на віче строком на один рік старець чи отаман та громадська рада. Вони забезпечували збір податків, розподіляли обов'язки між членами общини. Старцю разом з громадською радою належало право здійснення громадського або копного суду. '  Чубатий U. Державно-правове становище українських земель Литовської держави // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — Львів, 1924. — Т. 134 -135. — С.84-85.50 Схема 3. Суспільний лад Великого князівства Литовського У Литовсько-Руській державі окреслилися наступні суспільні верстви (див. схему 3): |
Схожі:
|
Формування особистості дитини Помчалова О. Г Навч посіб для вищ навч закл. / Валентина Тарасун, Ганна Хворова; Ін-т спец педагогіки АПН України. – К.: Наук світ, 2004. – 98,... |
Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: Навч посіб Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: Навч посіб. – К.: Знання, 2006. – 407 с. (ст. 257-290) |
|
Григорія Сковороди "ПОГОДЖЕНО" Робоча програма складена на основі: Блуда А. А. Практична підготовка вчителя історії в пед навч закладах України: Етапи і особливості.—К.,... |
Л. Е. Акпинар; Республ вищ навч закл. "Кримський інжен педагог ун-т". К. Слово, 2014. 288 с Акпинар, Лємара Енверівна. Інтерактивні технології навчання в початковій школі : навч посіб для студ вищ навч закл. / Л. Е. Акпинар;... |
|
Основи інформаційного права України: Навч посіб. B. C. Цимбалюк,... |
Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови: Навч посіб Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. Посібник. – Львів: Світ, 2003. – 432 с |
|
Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи... Література: Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч посіб. 3-тє вид., перероб.... |
Реферат На тему: СВIДОК У КРИМIНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВI Тертишник В. М. Кримінальне-процесуальне право України : Навч. Посіб. К.: Юрінком інтер, 1999. 576 с |
|
Хриков Є. М. Х95 Управління навчальним закладом: Навч посіб Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист №14/18. 2-751 від 24 березня 2006р.) |
Петрушенко В. Л. Філософія : Навч посіб для студ вищ закл освіти I-IV рівнів акредитації Проблеми людини і науки в західноєвропейській філософії ХVII ст Емпіризм та раціоналізм |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua