Григорія Сковороди "ПОГОДЖЕНО"

1. 
   Мета і завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі
   

1. 
   Визначення змісту і структури нормативних історичних курсів у ВНЗ різних рівнів акредитації.
   
2. 
   Зв'язок курсу з іншими науками.
   
3. 
   Державна національна програма реформування вищої освіти.
   

1. 
   Основні принципи реалізації концепції історичної освіти у вищій школі.
   
2. 
   Здобутки і недоліки в реформуванні змісту історичної освіти в вузах України.
   
3. 
   Основні риси історичної освіти.
   
4. 
   Структура історичних знань студентів.
   

1. 
   Навчання як один з видів суспільної діяльності.
   
2. 
   Викладання і навчання – основні елементи навчального процесу.
   
3. 
   Закономірності і логіка навчального процесу.
   
4. 
   Структурні елементи процесу навчання і зв'язок між ними.
   

1. 
   Співвідношення закономірностей, принципів і правил.
   
2. 
   Система принципів і їхній взаємозв'язок.
   
3. 
   Система правил, творчий характер їх застосування.
   

1. 
   Класифікація методів навчання.
   
2. 
   Суть і зміст методів навчання.
   
3. 
   Взаємозв'язок методів і рівнів засвоєння студентами змісту історичних та правознавчих курсів.
   

1. 
   Роль методів навчання у формуванні творчого мислення студентів.
   
2. 
   Проблема оптимізації методів навчання історії .
   

1. 
   Види навчання, їх характеристика.
   
2. 
   Організаційні форми навчання та їх суспільність.
   
3. 
   Основні вимоги до лекцій практичних занять, консультацій, самостійної роботи студентів.
   
4. 
   Організація наукової роботи студентів, навчальних і переддипломних практик.
   
5. 
   Перспективи розвитку видів і форм навчального процесу.
   

1. 
   Лекція – як один з основних видів навчальних занять у вищій школі.
   
2. 
   Обсяг і методика курсу лекцій.
   
3. 
   Лекційні потоки.
   
4. 
   Вимоги до лектора ВНЗ.
   
5. 
   Права й обов'язки лектора щодо читання курсу лекцій.
   

1. 
   Дидактична мета практичного заняття.
   
2. 
   Підготовка викладача до проведення практичного заняття.
   
3. 
   Семінар, спецсемінар.
   
4. 
   Оцінювання участі студентів у практичних та семінарських заняттях.
   

1. 
   Роль і місце самостійної роботи у засвоєнні студентом навчального матеріалу.
   
2. 
   Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів.
   
3. 
   Забезпечення самостійної роботи студентів навчально-методичними засобами.
   
4. 
   Роль викладача в організації самостійної роботи студента.
   

1. 
   Роль і місце наукової роботи в системі навчальної діяльності студента.
   
2. 
   Матеріально-методичне забезпечення наукової діяльності студентів.
   
3. 
   Студентське наукове товариство.
   
4. 
   Керівництво курсовими, дипломними роботами.
   

1. 
   Дидактичні функції засобів навчання.
   
2. 
   Умови ефективного застосування засобів навчання.
   
3. 
   Види унаочнення. Технічні засоби навчання.
   
4. 
   Проблеми комп'ютеризації навчального процесу.
   

1. 
   Поточний тематичний контроль.
   
2. 
   Проблеми оцінювання успішності і розвитку студентів.
   
3. 
   Тестовий і комп'ютерний контроль.
   

1. 
   Загальна характеристика форм контролю знань студентів у ВНЗ.
   
2. 
   Організація і методика проведення заліку.
   
3. 
   Організація і методика проведення диференційованого заліку.
   
4. 
   Організація і методика проведення семестрових екзаменів з історії у ВНЗ.
   

1. 
   Співвідношення наукової і педагогічної діяльності.
   
2. 
   Джерела науково-педагогічної творчості й сфери її застосування.
   
3. 
   Становлення науково-педагогічних кадрів з історії .
   

1. 
   Форма атестації науково-педагогічного працівника.
   
2. 
   Професіограма викладача історії .
   

1. 
   Планування навчальної роботи з історії.
   
2. 
   Лекція як основна форма передачі знань студентам.
   
3. 
   Вимоги до читання лекції з історії.
   
4. 
   Майстерність читання лекції.
   
5. 
   Методика проведення практичних занять.
   
6. 
   Методика проведення колоквіуму.
   
7. 
   Методика проведення "круглого столу".
   
8. 
   Методика проведення прес-конференції.
   
9. 
   Спецкурс, завдання, організація і методика читання студентам спецкурсу з історії.
   
10. 
    Спецсемінар. Завдання, організація і методика спецсемінару з історії.
    
11. 
    Участь студентів у спецсемінарі та роль викладача як керівника спецсемінару.
    
12. 
    Курсова робота з історії. Підготовка та захист курсової роботи.
    
13. 
    Контрольні роботи для студентів заочників.
    
14. 
    Дипломна робота. Методика підготовки та захисту дипломних робіт з історії .
    
15. 
    Дисертаційна робота. Методика підготовки дисертаційної роботи з історії .
    
16. 
    Організація навчальної та переддипломної практики.
    
17. 
    Робота з ТЗН.
    
18. 
    Підготовка тестів для проведення тематичного контролю з історії.
    

1. 
   Алексєк А.М. Педагогіка вищої освіти України. – К., 1999.
   
2. 
   Архангельский С.И. Учебный процес в высшей школе, его закономерные основы и методы. – М., 1980.
   
3. 
   Державна національна програма "Освіта". Україна ХХІ століття. – К., 1994.
   
4. 
   Закон України "Про загальну середню освіту" // Освіта України, 1999. - №25.
   
5. 
   Закон України "Про освіту". – К., 1996.
   
6. 
   Концепція безперервної історичної освіти. Проект під загальною редакцією С.Кульчицького. – К., 1995.
   
7. 
   Подласый И.П. Педагогика. Новый курс в 2-х книгах. – М., 1999.
   
8. 
   Резнт О. Криза сучасної історичної науки: Методичний і джерелознавчий аспект // Історія України, 1999. - №3.
   
9. 
   Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття). – К., 1994.
   
10. 
    Аванесов В.С. Основы научной организации и педагогического контроля в высшей школе. – М., 1990.
    
11. 
    Дьяченко В.К. Организационная структура учебного процесса и ее развитие. – М., 1989.
    
12. 
    Кобиляцький І.І. Методи навчально-виховної роботи у вищій школі: Монографія. – Львів, 1970.
    
13. 
    Казаков В.А. Самостоятельная работа студентов: Учебное пособие. – К.: УМК ВО, 1989.
    
14. 
    Одерій Л.П. Основи системи контролю якості навчання: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1995.
    
15. 
    Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. – К.: ВВП "Компас". 1997.
    

Анотація

Відповідно до навчального плану історичного факультету курс “Методика викладання історії та українознавства” читається на 6 курсі (І семестр). Всього на даний спецкурс виділяється 108 години, з них 40 годин—лекцій, 32—практичних занять, 36—індивідуальної роботи.

Вивчення курсу дасть змогу поглибити професійні знання студентів

Питання до заліку з курсу

“Методика викладання історії у ВНЗ ”

1. 
   Історія вищої педагогічної освіти України. Її етапи.
   
2. 
   Реформа вищої школи—джерело як її успіхів, так і значного відставання від сучасних вимог.
   
3. 
   Характер кваліфікаційних вимог до сучасного спеціаліста, його ознаки.
   
4. 
   Перебудова концептуально-методологічної основи і організаційно-навчального процесу.
   
5. 
   Урок як форма по М.І.Махмутову.
   
6. 
   Значення освіти, проблеми і методи її викладання.
   
7. 
   Професійні вимоги до викладача і до вищої школи як складової професійно-освітньої системи.
   
8. 
   Мета професійної підготовки викладача, проблема оволодіння педагогічними технологіями науки (Н.Д.Хмель, В.І.Луговий).
   
9. 
   Місце і роль педагогічної рефлексії в формуванні готовності студентів до професійної діяльності.
   
10. 
    Формування творчого потенціалу педагога в умовах вузівської професійної підготовки (Н.В.Кічу, С.О.Сисоєва).
    
11. 
    Основні завдання нової технології навчального процесу.
    
12. 
    Лекція як основне джерело передачі знань слухачам.
    
13. 
    Структура і методи викладання лекції.
    
14. 
    Семінарське заняття як форма навчального процесу у ВНЗ.
    
15. 
    Форми підготовки проведення семінарів.
    
16. 
    Лабораторні та самостійні роботи. Форми проведення.
    
17. 
    Основна дидактична мета лекції, методика лекційного викладання.
    
18. 
    Педагогічна практика у вищій школі, її призначення.
    
19. 
    Риси науково-педагогічного мислення за Л.Ф.Спірним.
    
20. 
    Формування і вдосконалення вмінь педагогічної діяльності у процесі самостійної педагогічної діяльності.
    
21. 
    Функції педагогічної практики на випускному курсі як етап професійно-педагогічної підготовки викладача.
    
22. 
    Інноваційні підходи при викладанні історії України.
    
23. 
    Традиційне навчання в системі інновацій.
    
24. 
    Десять версій модульного навчання.
    
25. 
    Структура і напрям навчально-виховного процесу.
    
26. 
    Визначення змісту і структури нормативних історичних кусів у ВНЗ 3-4 рівня акредитації.
    
27. 
    Державна національна програма реформування вищої освіти.
    
28. 
    Здобутки і недоліки у реформуванні змісту історичної освіти у вузах України.
    
29. 
    Система принципів і їхній зв”язок.
    
30. 
    Система правил, творчий характер їх застосування.
    
31. 
    Взаємозв”язок методів і рівнів засвоєння студентами змісту історичних курсів.
    
32. 
    Роль методів навчання у формуванні творчого мислення у студентів.
    
33. 
    Проблема оптимізації методів навчання історичної науки.
    
34. 
    Основні вимоги до лекцій, практичних занять консультацій, самостійної роботи студентів.
    
35. 
    Організація наукової роботи студентів, навчальних і переддипломних практик.
    
36. 
    Дидактична мета практичного заняття.
    
37. 
    Роль і місце самостійної роботи у засвоєнні студентом навчального процесу.
    
38. 
    Роль викладача в організації самостійної роботи студента.
    
39. 
    Забезпечення самостійної роботи студентів навчально-методичними засобами.
    
40. 
    Роль і місце наукової роботи в системі навчальної діяльності студента.
    
41. 
    Студентське наукове товариство.
    
42. 
    Умови ефективного застосування засобів навчання.
    
43. 
    Проблеми комп”ютерізації навчального процесу.
    
44. 
    Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів.
    
45. 
    Семінар, спецсемінар.
    
46. 
    Оцінювання участі студентів у практичних та семінарських заняттях.
    
47. 
    Технічні засоби навчання.
    
48. 
    Поточний тематичний контроль.
    
49. 
    Тестовий комп’ютерний контроль.
    
50. 
    Загальна характеристика форм контроль студентів у ВНЗ.
    
51. 
    Організація і методика проведення диференційованого заліку.
    
52. 
    Співвідношення наукової педагогічної діяльності.
    
53. 
    Джерела науково-педагогічної діяльності.
    
54. 
    Становлення науково-педагогічних кадрів з історії.
    
55. 
    Форма атестації науково-педагогічного керівника.
    
56. 
    Професіограма викладача історії.
    
57. 
    Навчання як оди з видів суспільної діяльності.
    
58. 
    Закономірності і логіка навчального процесу.
    
59. 
    Контрольні роботи для студентів-заочників.
    
60. 
    Методика проведення колоквіуму.
    

з курсу “Методика викладання історії у ВНЗ ”

1. 
   Історія вищої педагогічної освіти України. Її етапи.
   
2. 
   Реформа вищої школи—джерело як її успіхів, так і значного відставання від сучасних вимог.
   
3. 
   Характер кваліфікаційних вимог до сучасного спеціаліста, його ознаки.
   

1. 
   Перебудова концептуально-методологічної основи і організаційно-навчального процесу.
   
2. 
   Урок як форма по М.І.Махмутову.
   
3. 
   Значення освіти, проблеми і методи її викладання.
   

1. 
   Професійні вимоги до викладача і до вищої школи як складової професійно-освітньої системи.
   
2. 
   Мета професійної підготовки викладача, проблема оволодіння педагогічними технологіями науки (Н.Д.Хмель, В.І.Луговий).
   
3. 
   Місце і роль педагогічної рефлексії в формуванні готовності студентів до професійної діяльності.
   

1. 
   Формування творчого потенціалу педагога в умовах вузівської професійної підготовки (Н.В.Кічу, С.О.Сисоєва).
   
2. 
   Основні завдання нової технології навчального процесу.
   
3. 
   Лекція як основне джерело передачі знань слухачам.
   

1. 
   Структура і методи викладання лекції.
   
2. 
   Семінарське заняття як форма навчального процесу у ВНЗ.
   
3. 
   Форми підготовки проведення семінарів.
   

1. 
   Лабораторні та самостійні роботи. Форми проведення.
   
2. 
   Основна дидактична мета лекції, методика лекційного викладання.
   
3. 
   Педагогічна практика у вищій школі, її призначення.
   

1. 
   Риси науково-педагогічного мислення за Л.Ф.Спірним.
   
2. 
   Формування і вдосконалення вмінь педагогічної діяльності у процесі самостійної педагогічної діяльності.
   
3. 
   Функції педагогічної практики на випускному курсі як етап професійно-педагогічної підготовки викладача.
   

1. 
   Інноваційні підходи при викладанні історії України.
   
2. 
   Традиційне навчання в системі інновацій.
   
3. 
   Десять версій модульного навчання.
   

1. 
   Структура і напрям навчально-виховного процесу.
   
2. 
   Визначення змісту і структури нормативних історичних кусів у ВНЗ 3-4 рівня акредитації.
   
3. 
   Державна національна програма реформування вищої освіти.
   

1. 
   Здобутки і недоліки у реформуванні змісту історичної освіти у вузах України.
   
2. 
   Система принципів і їхній зв”язок.
   
3. 
   Система правил, творчий характер їх застосування.
   

1. 
   Взаємозв”язок методів і рівнів засвоєння студентами змісту історичних курсів.
   
2. 
   Роль методів навчання у формуванні творчого мислення у студентів.
   
3. 
   Проблема оптимізації методів навчання історичної науки.
   

1. 
   Основні вимоги до лекцій, практичних занять консультацій, самостійної роботи студентів.
   
2. 
   Організація наукової роботи студентів, навчальних і переддипломних практик.
   
3. 
   Дидактична мета практичного заняття.
   

1. 
   Роль і місце самостійної роботи у засвоєнні студентом навчального процесу.
   
2. 
   Роль викладача в організації самостійної роботи студента.
   
3. 
   Забезпечення самостійної роботи студентів навчально-методичними засобами.
   

1. 
   Роль і місце наукової роботи в системі навчальної діяльності студента.
   
2. 
   Студентське наукове товариство.
   
3. 
   Умови ефективного застосування засобів навчання.
   

1. 
   Професіограма викладача історії.
   
2. 
   Навчання як оди з видів суспільної діяльності.
   
3. 
   Закономірності і логіка навчального процесу.