|
|
Скачати 0.69 Mb.
|
|
50. Юридичні факти Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правових відносин. За різними ознаками юридичні факти поділяють на певні видові групи. За юридичними наслідками: - правоутворюючі, на основі яких суб'єкти набувають певних прав і обов'язків; - правозмінюючі, що тягнуть за собою збільшення або зменшення обсягу певних прав чи обов'язків; - правоприпиняючі, що ліквідують певні права і обов'язки, носієм яких суб'єкт був до виникнення цих фактів. За складом: - прості, що складаються з одного факту, якого досить для настання юридичних наслідків.; - складні, що являють собою певну сукупність окремих фактів, необхідних для настання юридичних наслідків. За тривалістю у часі: - одноактні, що складаються з одноразового акту їх виявлення; - триваючі (або юридичні стани) - обставини, що існують упродовж певного часу. Відносно волі суб'єктів: - події- життєві обставини, що виникають незалежно від волі суб'єктів; - дії - життєві обставини, виникнення яких залежить від волі суб'єктів. Як юридичні факти можуть виступати правові презумпції. Правова презумпція - це закріплене в законодавстві припущення про наявність або відсутність певних юридичних фактів. 51. Поняття і форми реалізації норм права Реалізація норм права – це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб’єктів права, в їх практичній діяльності. Без такої реалізації право втрачає своє соціальне значення та призначення. Форми: За рівнем реалізації 1.Реаліз заг установлень. 2.Реаліз заг прав норм поза правовідносинами(втілення заг норм. Активна – припускає реаліз заг. пр. норм, якими користуються суб’єкти права щодо інших суб’єктів. Пасивна – припускає реаліз. норма, що містять заборони. Полягає у додержанні обов’язків, узгодженні своєї поведінки зі змістом норма права. 3. Реалізація конкретних правових норм у конкретних правовідносинах За суб’єктами : індивідуальна, колективна За характером дії суб’єкта: 1. Проста, безпосередня(без участі держави) - Додержання; - Виконання; - Використання 2.Складна, опосередкована (за участю держави) – застосування. 52. Застосування норм прав як особлива форма реалізації Правозастосування — це здійснювана в процедурно-процесуальному порядку владна-організуюча діяльність компетентних державних органів і посадових осіб, яка полягає в індивідуалізації юридичних норм стосовно конкретних суб'єктів і конкретних життєвих випадків в акті застосування норм права. Ознаки застосування норм права. 1. Має владний характер. 2. Має індивідуалізований, персоніфікований характер. 3. Має процедурно-процесуальний характер. 4. Має творчий, інтелектуальний характер. 5. Здійснюється на основі норм права. 6. Має юридично оформлений. 7. У своїй результативній частині (правозастосовний акт) завжди відіграє роль юридичного факту, який породжує, змінює або припиняє конкретні правовідносини. 53. Основні стадії процесу застосування норм права Перша стадія — це встановлення та аналіз фактичних обставин справи або ситуації, що потребує врегулювання чи вирішення. Метою цієї стадії є встановлення об'єктивної істини. Друга стадія — при виборі норми права, треба встановити автентичність правової норми: впевнитися, що текст норми, яка використовується, не був змінений у встановленому порядку, чи є вона чинною у даний момент. Третя стадія - тлумачення норм права. Встановлюється дійсний зміст норми права, тобто державна воля правотворчого органу, що виражена у нормі права. Тлумачення права означає переклад його абстрактних приписів на більш зрозумілу й доступну мову конкретних понять і висновків. Четверта стадія застосування норм права - прийняття рішення по справі, яке знаходить своє закріплення у виданні правозастосовчого акта. П'ята стадія застосування норм права - заключна, на якій здійснюються фактичні дії, завдяки чому норма права, її настанови впроваджуються у життя. 54. Акти застосування норм права Правозахисний акт – це вирок, рішення, висновок…що є результатом вирішення юр.справи і підсумок застосування норми права. Види: За формою зовн.вираження 1.письмовий акт( вирок суду або затвердження прокурором обвинувального висновку) 2.усний акт (виклик понятих) 3.конклюдентний акт( акт дії) За способом прийняття Колегіальні та одноособові. За суб’єктами прийняття – акти(парламенту, глав держави, викон органів, місц.орг.влади, нотаріату..приймаються практично всіма органами держави) За юр.формою Укази, постанови, розпорядження, накази, вироки, рішення тощо. За функціями Регулятивні; Охороні. За галузевою належністю Кримінально-правові; Адміністративно-правові (Всі крім процесуальних). За юр.наслідками 1) правовстановлюючі(призначення директора); 2) правоконстантуючі (свідоцтво про шлюб); 3) правоприпиняючі; 4) правозамінюючі; 5) правоскасовуючі. 55. Прогалини у законодавстві: види, причини Прогалини у законі – це повна або часткова відсутність необхідних юр. норм у даному законі. Прогалини в праві - це відсутність норм права (або їхніх частин), що регулюють конкретні суспільні відносини у тому разі, якщо воно підлягає сфері правового регулювання. Дійсна прогалина у праві існує тоді, коли певне питання повинно розв'язуватись юридичними засобами, але правом таке розв'язування не передбачено (н.п. прогалиною кримінального права є відсутність норми про відповідальність жінок за зловживання алкоголем або наркотиками в період вагітності чи годування дитини, яке призвело до смерті або каліцтва дитини). 56. Аналогія закону і аналогія права У разі прогалин у цивільно-правових відносинах застосовується: Аналогія закону – це вирішення справи або окремого юр.питання на основі правової норми, розрахованої на подібні випадки. Аналогія виключається якщо вона прямо заборонена законом. Аналогія права – це вирішення справи аботокремого юр.питання на основі принципів права, загальних засад і змісту законодавства. Застосовується, якщо немає норми, яка прямо передбачає даний випадок, ябо яка передбачає подібний випадок. При застосуванні істотне значення мають принципи права які закріплюються в конституції. При вирішенні справи за аналогіями слід дотримуватись таких правил: 1.аналогія допустима лише у разі повної відсутності або неповноти правових норм. 2.сусп відносини, до яких застосов рішення за аналогією, повинні бути врегульовані, тобто перебувати у сфері правового регулювання. 3.Вироблене у ході використання аналогії правове рішення не повинно суперечити дії розпоряджень закону. 4.наявність подібності має бути в суттєвих юр.ознаках, розбіжність має бути неістотною. 5.має бути пояснення причин застосування рішення за аналогією до даного випадку. 57. Тлумачення норм права: поняття і необхідність Тлумачення норм права - це діяльність суб'єктів щодо усвідомлення і роз'яснення дійсного змісту правових норм. Необхідність тлумачення норм права на практиці зумовлена причинами, основними з яких є: - невідповідність юридичних норм фактичним умовам життя; - юридичні норми часом містять спеціальні поняття, які можуть мати багатозначний зміст, а тому потребують роз'яснення того, що саме має на увазі норма права; - у нормах права часом використовуються оцінні поняття, що виражають лише соціальне значення тих чи інших явищ; - нерідко зустрічаються нечіткість, недбалість, недогляд правотворчих органів при оформленні своїх думок у нормах права; - необхідність тлумачення норм права іноді випливає із змісту самого нормативного акта. 58. Види тлумачення норм права За суб'єктами тлумачення поділяються на офіційне і неофіційне. Офіційне тлумачення — це тлумачення правової норми, яке здійснюється компетентними органами і є формально обов'язковим для всіх суб'єктів її застосування і реалізації. Офіційне тлумачення поділяється на нормативне і казуальне. Нормативне тлумачення норми права характеризується загальнообов'язковістю, поширенням дії на всі випадки застосування реалізації роз'яснюваної норми. Існують два види нормативного тлумачення:
Казуальне тлумачення — це таке тлумачення, яке розраховане і стосується конкретного випадку, з приводу якого і дається роз'яснення даної правової норми. Казуальне тлумачення буває:
Неофіційне тлумачення — це тлумачення правової норми, що здійснюється будь-яким суб'єктом і не є формально обов'язковим. Види неофіційного тлумачення:
59. Мовний спосіб тлумачення норм права Мовне тлумачення — це з'ясування змісту норми права через граматичний аналіз її словесного формулювання з використанням законів філології. Грунтується на даних граматики, лексики і припускає аналіз слів, пропозицій, словесних формулювань юридичних норм. Класичним прикладом застосування граматичного тлумачення є завдання з формулою: «Стратити неможливо помилувати». Від того, де в ній ставити кому або тире, залежить вибір одного з двох взаємовиключаючих варіантів поведінки. 60. Системний спосіб тлумачення норм права Системне тлумачення — це з'ясування значення норми через встановлення її системних зв'язків з іншими нормами. Сутність його полягає в тому, що норма зіставляється з іншими нормами, встановлюються її місце і значення в даному нормативному акті, галузі права, всій правовій системі. При систематичному тлумаченні, по-перше, розкривається зміст правової норми в залежності від місця, що вона займає в системі кодексу або нормативного акта, у залежності від того, у якому по значимості нормативному акті ця норма сформульована, по-друге, порівнюємо досліджувану правову норму з іншими нормами даної галузі права, а також із нормами інших галузей, із якими перша знаходиться в тім або іншому зв'язку й взаємодії. Установлення зв'язку тлумачної норми з іншої може уточнити першу норму без зміни її змісту. 61. Логічний спосіб тлумачення норм права Логічне тлумачення — це з'ясування змісту норми права через використання законів і правил формальної логіки. При логічному тлумаченні досліджуються не окремі слова, а внутрішні зв'язки між частинами нормативного акта, логічна структура правових приписів. Необхідність логічного тлумачення випливає, насамперед, з особливостей оформлення норм права. Так, граматична форма речення, в якому міститься норма права, часом неточно виражає кількісну сторону норми. У нормі звичайно йдеться про одну особу: «обвинувачений має право», «слідчий зобов'язаний» тощо. Проте норма права стосується не одного якогось обвинуваченого або слідчого, а всіх, хто підпадає під відповідне процесуальне положення. Тому ми розуміємо, що для надання наведеним формулам їх дійсного значення, логічно умовно до них додавати слова «кожний», «будь-який», у результаті чого й буде виявлено дійсну волю законодавця. 62. Історичний спосіб тлумачення норм права Історичне тлумачення - це встановлення дійсного змісту норми права на основі дослідження і врахування конкретних історичних умов, за яких вони були прийняті, яку мету на той час було поставлено перед ними. За цим способом тлумачення вивчаються відповідні державні документи, матеріали обговорень і приймаються проекти нормативних актів, протоколи засідань органів, що займалися підготовкою законопроекту. Відтак, при історичному тлумаченні інтерпретатор спирається на факти, пов'язані з історією виникнення норми права, вивчає соціально-економічну й політичну атмосферу, що зумовила прийняття даної правової норми. 63. Цільовий спосіб тлумачення норм права Телеологічне (цільове) тлумачення - це з'ясування змісту закону у зв'язку з його цільовим призначенням. Основа для виділення його як самостійний прийом - зв'язок норми з об'єктивними наслідками її здійснення. Джерелом телеологічного тлумачення є законодавство. Суб'єктами телеологічного тлумачення можуть бути всі суб'єкти права. Винятково важливим фактором тлумачення норми права по її меті є соціальна правосвідомість суб'єктів, що здійснюють інтерпретацію. Особливість телеологічного тлумачення полягає в тому, що всі знання й прийоми їхнього використання прив'язуються до того, що виходить за межі безпосереднього змісту норми (до її мети), але що пояснює цей зміст. Як пізнавальний інструмент цього прийому використовуються закони логіки, закони науки про системні об'єкти, спеціальні юридичні знання, історія і так далі.. Далеко не всі автори визнають телеологічне тлумачення як самостійний прийом, не заперечуючи значення цільового аналізу права. 64. Поняття, причини і види юридичних колізій Юридична колізія - це протиріччя один одному формально діючих правових актів, що регулюють ті самі суспільні відносини . І. За характером причин, що породжують колізії, розрізняють: а) правові колізії, що виникають внаслідок розвитку самих суспільних відносин; б) правові колізії, що є наслідком дії суб'єктивних факторів. II. За юридичною силою нормативних актів, що вміщають колізуючі норми (вертикальні колізії): а) колізії норм національного законодавства та норм міжнародного права; б) колізії норм національного законодавства. III. Колізії, що існують між нормами, які є рівними за юридичною силою (горизонтальні колізії). Вони виявляються між приписами, які: а) містяться в одній статті нормативного акта; б) містяться в різних статтях одного нормативного акта; в) містяться в різних нормативно-правових актах. IV. Колізії між структурними елементами норм права виявляються у формі колізій між гіпотезами, диспозиціями та санкціями правової норми, підкреслюючи складну структуру правового припису. Такі колізії усуваються лише шляхом внесення змін до статті нормативного акта. V. За субстанціональним характером колізії виникають внаслідок протиріччя між нормами, що вміщуються у нормативно-правових актах, та нормами, що вміщуються в акті тлумачення. Як правило, ці колізії виникають внаслідок неправомірного звужувального чи розширювального тлумачення та усуваються лише шляхом скасування інтерпретаційних норм. VI. За суб'єктами правового регулювання поділяють: а) колізії юридичного статусу осіб; б) колізії компетенції юридичних органів; в) колізії статусу громадських об'єднань; г) колізії в нормах, що визначають повноваження посадових осіб. Об'єктивними причинами існування колізій є суперечливість розвитку економічних відносин, недосконалість визначення статусу суб'єктів політичних відносин та невизначеність статусу держави як суб'єкта політичних та правових відносин. |
|
4. Звязок кримінології з правовими та суспільними науками Згодом це поняття набуло більш широкого значення, і сьогодні поняття "кримінологія" трактується як наука про злочинність |
Проблеми поглиблення демократичних засад адміністративної реформи в Україні М. Я. Сегай, д-р юрид наук, проф.; О. Ф. Скакун, д-р юрид наук, проф.; М. М. Страхов, д-р юрид наук, проф.; Ю. М. Тодика, д-р юрид... |
|
Питання до іспиту Співвідношення криміналістики з іншими юридичними науками і спеціальними дисциплінами |
Національна специфіка вибору в освіті Таким чином, склалася фундаментальна освітня суперечність між суспільними потребами в різних типах шкіл, а також між юридичними та... |
|
Перелік питань для підготовки до підсумкового контролю Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими соціогуманітарними науками |
1. Економіко-ге Економічна і соцiальна географія в системі географічних дисциплін і наук. Зв’язок економічної й соціальної географії з іншими науками.... |
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для... В. К. Поповим)), розділ VI (§ 8), розділ XI канд юрид наук, доцент — розділ II (§ 1, 2) канд юрид наук, доцент — розділ XVI канд... |
План Предмет і методи біофізики, зв’язок з іншими науками. Основні розділи біофізики. 2 Основні поняття механіки поступального та обертального рухів. Рівняння руху, закони збереження |
|
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ Біогеографія як наука про поширення живих організмів і їхніх співтовариств. Положення біогеографії в системі географічної науки,... |
Тема МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА Вступ в макроекономіку. Макроекономіка як галузь економічної науки. Предмет курсу "Макроекономіка". Об'єкт макроекономічної теорії.... |