ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ
(узагальнений)
Біогеографія як наука про поширення живих організмів і їхніх співтовариств. Положення біогеографії в системі географічної науки, її зв’язку з іншими науками. Основні етапи розвитку біогеографії.
Вчення В.І. Вернадського. “Жива речовина” і її хімічний склад. Маса живої речовини і його продукції і біосфері в цілому, а також на суходолі та в океані.
Ареал. Космополіти. Ендеміки: неоендемізм і палеоендемізм. Центри походження, достатку і таксономічної розмаїтості форм.
Біоценоз і його структура. Видовий склад. Домінанти, едифікатори, другорядні види.
Методи флористичних і фауністичних досліджень. Поняття ендемізм, центри систематичної розмаїтості.
Система флористичного і фауністичного районування суходолу (загальна характеристика та особливості поділу, перерахувати царства, підцарства, області, підобласті). Вміти дати детальну характеристику окремого царства.
Біогеографічне районування суходолу (перерахувати царcтва). Вміти дати детальну характеристику окремого царства.
Екологічні основи біогеографії. Екологічні чинники і їх класифікація (оглядово).
Поняття біому. Особливості його структури і динаміки. Основні біоми суходолу (перерахувати). Вміти дати детальну характеристику окремого біому. Біоми островів. Специфіка острівних біот.
Біоми океанів. Моря й океани як середовище життя. Біологічна структура океану і продуктивність морських екосистем. Релікти фауни моря. Біогеографічне районування світового океану.
Типи внутрішніх водойм як середовище існування організмів. Біогеографічні особливості озер, рік, підземних водойм.
Методи біогеографічних досліджень (перерахувати, вміти охарактеризувати окремі методи, наводити приклади).
Трофічні ланцюги та мережі живлення. Правило екологічної піраміди. Продуценти, консументи, редуценти. Навести (та можна схематично зобразити) приклади трофічних ланцюгів (мереж)живлення для певної екосистеми.
Адаптація живих організмів до умов навколишнього середовища. Види адаптацій. Навести приклади для певної території (природної зони) чи акваторії.
М.І. Вавилов про центри походження культурних рослин.
Людина як об’єкт біогеографії.
Біогеографія України. Біорізноманіття України.
Біогеографічні аспекти охорони природи.
Біогеографічні аспекти охорони природи в Україні. “Червона книга України»; критерії, що застосовані до видів у виданні 2009 р. Заповідники та інші природоохоронні території України, їх роль в охороні біологічного різноманіття.
Біогеографічні аспекти охорони природи Китаю. “Червона книга Китаю». Природоохоронні території Китаю, їх роль в охороні біологічного різноманіття (питання для студентів-громадян Китаю).
Біогеографічні аспекти охорони природи в Туркменістані. “Червона книга Туркменістану». Природоохоронні території Туркменістану, їх роль в охороні біологічного різноманіття (питання для студентів-громадян Туркменістану).
Музей природи ХНУ імені В.Н. Каразіна. Загальна характеристика, перелік експозицій, найбільш значимі експонати.
Ботанічний сад ХНУ імені В.Н. Каразіна. Загальна характеристика, перелік експозицій, найбільш цінні екземпляри «живої флори».
ЗРАЗКИ ЗАВДАНЬ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
Частина 1(2 бала)
Умови виконання завдання: дайте визначення чи наведіть перелік
Біом – це_________________________________________________________
__________________________________________________________(0,5 бала)
Продуцент – це ___________________________________________________
_________________________________________________________(0,5 бала)
Основні кліматично обумовлені біоми суходолу (перерахувати): _______________________________________________________________________________________________________________________________(1 бал)
Частина 2 (4 бала)
Умови виконання завдання: встановіть відповідність(1 бал)
1
|
Склерофілія
|
|
А
|
Утворення квіток та суцвіть на стовбурах та великих гілках дерев
|
2
|
Кауліфлорія
|
|
Б
|
Різноманітні пристосування до посушливих умов
|
3
|
Епіфітність
|
|
В
|
Зовнішня відмінність між самцем і самкою одного виду
|
4
|
Половий деморфізм
|
|
Г
|
Розповсюдження рослин на стовбурах, гілках і навіть листі дерев, що використовують їх лише як субстрат (опору), а не для живлення.
|
5
|
Ксерофітність
|
|
Д
|
«Жорстоколистяність» рослин
|
Умовивиконаннязавдання: Встановіть, чи вірне наведене твердження(2бала)
На високогір’ях у тварин нестача кисню врівноважується збільшенням об’єму легень, розміру та активності серця та покращенням зору.
|
Так
|
Ні
|
Найбільш характерна риса гігротермічного режиму вологих екваторіальних та тропічних лісів – цілорічне достатнє зволоження і високі температури.
|
Так
|
Ні
|
Для зони субтропічних та помірнотеплих жорстолистяних, хвойних та лавролистяних лісів та чагарників характерна велика кількість ефіромасляних форм з сильним пряним ароматом.
|
Так
|
Ні
|
……………
|
|
|
Умови виконання завдання: впишіть назву природної зони, в якій представлений вказаний видовий склад. (1 бал)
Видовий склад
|
Назва зони
|
Рослини: амазонська пальма, гевея, олійна пальма, сейба, ліани, папороті, вікторія-регіа, орхідея, фікус, драцена, бамбук, банан. Тварини: шимпанзе, горила, мавпи, лінивець, кайман, піранья, лемури, карликовий бегемот, антилопа бонго, птах-носорог, колібрі, квакші, анаконда, ягуар, леопард. Багато комах, плазунів, птахів, термітів, мурах.
|
|
………….
|
|
Частина 3(1 бал)
Умови виконання завдання: Схематично зобразіть трофічний ланцюг живлення у певній екосистемі (за індивідуальним завданням практичної роботи)
Частина 4(3 бала)
Умови виконання завдання: дайте розгорнуту відповідь, наведіть аргументи, висловіть власну думку (відповідь подати на звороті аркуша)
Особливості розвитку сільського господарства та екологічні проблеми, пов’язані з біорізноманіттям, що характерні для зони вологих екваторіальних та субтропічних лісів.
____________________________________________________________________
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Абдурахманов Г.М., Криволуцкий Д.А., Мяло Е.Г., Огуреева Г.Н. Биогеография. – М.: Изд. центр "Академия", 2003. – 480 с.
Беркало Л.А. В поисках ключ-травы: Кн. О лекарств. растениях. – Харьков: Прапор, 1990. – 269 с.
Вавилов Н.И. Центры происхождения культурних растений / Пять континентов. – М.: "Мысль", 1987. – 348 с.
Воронов А.Г., Дроздов Н.Н., Мяло Е.Г. Биогеография мира. – М.: "Высшая школа", 1985. – 264 с.
Второв П.П., Дроздов Н.Н. Биогеография: Учеб.для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. (К., 1982.).
Гайнріх Д., Гергт М. Екологія: dtv-Atlas: Пер. з 4го нім. вид./ Наук. ред. пер. В.В. Серебряков. – К.: Знання-Прес, 2001. – 287 с.
Голованева Е.Е. Супутники культурних рослин. – К.: Рад. шк., 1987. – 160 с.
Зелена книга України /під заг. ред. Я.П. Дідуха – К.: Альтерпрес, 2009. – 448с.
Горбулін О.С. Ботаніка (систематика, екологія, фітоценологія, географія, фітосозологія). Навчальний посібник. – Харків: ХНУ, 2001. – 84 с.
Кукурудза С.І. Біогеографія. – Львів: Видав. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006.– 504 с.
Леме Ж. Основы биогеографии. – М.: "Прогресс", 1976. – 308 с.
Николаева В.М., Левченко Т.П., Чепель Т.А., Жемерова И.К. Можно ли бать здоровым в условиях неблагоприятной экологической обстановки? – 60 с.
Уиттеккер Р. Сообщества и экосистемы. – М., "Прогресс", 1980. – 327 с.
Червона книга України. Рослинний світ/ за ред. Я.П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009.– 900 с.
Червона книга України. Тваринний світ/ за ред. І.А. Акімова — К.: Глобалконсалтинг, 2009.– 600 с.
|