|
|
Скачати 2.79 Mb.
|
2.5. Пост технічного обслуговування пожежних автомобілів 2.5.1. Пост технічного обслуговування пожежних автомобілів має складатися: з майстерні, кабінету або куточка безпеки руху, охорони та безпеки праці, канави для огляду автотехніки, комори, пункту заправки та складу ПММ. Стiни поста облицьовуються керамічною плиткою, а обладнання фарбується згідно з вимогами Системи стандартів безпеки праці (далі - ССБП). 2.5.2. На посту мають бути: - витяжна шафа для заряджання акумуляторів з витяжкою; - заточний верстат (обладнаний опорним пристроєм та захисним щитком); - свердлувальний верстат; - електропровід у котушках для переносних ламп; - шафа для інструменту, запасних частин i експлуатаційних матеріалів; - ящики металеві для чистого та брудного ганчір’я (окремо); - верстак з лещатами, обладнаний сiткою-екраном; - захисні окуляри, гумові рукавицi, фартухи, брезентові рукавицi для роботи на обладнанні та з електролітом; - електророзетки. 2.5.3. До того ж на посту необхідно мати: - інструкцію з безпеки праці для роботи на кожному виді обладнання; - наказ начальника частини про допуск осіб до роботи на верстатах та список осіб, які допущені до роботи на верстатах. 2.5.4. Дозволяється зберігання у металевих шафах у невеликих кількостях (1-2 літри) лако-фарбувальних матеріалів, електроліту, дистильованої води та кислоти в щільно закритому посуді, з відповідними написами. 2.6. Пункт зв'язку пожежної частини (окремого поста), центральний пункт пожежного зв'язку гарнізону пожежної охорони. Загальні вимоги 2.6.1. Приміщення пункту зв'язку пожежної частини розташовується праворуч від гаража щодо виїзду. В стіні, суміжній з гаражем, вбудовується вікно розміром не менше 1 х 1 м для видачі путівок на виїзд. Вихід з приміщення пункту зв'язку безпосередньо до гаража не допускається. Забороняється центральний пункт пожежного зв’язку (далі - ЦППЗ) чи пункт зв’язку частини (далі - ПЗЧ) розміщувати під санвузлами. На пункті зв'язку слід передбачати приміщення для відпочинку диспетчерів (радіотелефоністів), що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. 2.6.2. Об'єм приміщення пункту зв'язку на одного працюючого (диспетчер, радіотелефоніст тощо) має бути не менше 15 м3, а площа - не менше 5 м2. Висота приміщення має бути не менше 3 м. 2.6.3. Пiд час будівництва, ремонту i оздоблення приміщень пунктів зв'язку забороняється застосовувати горючі легкозаймисті матеріали та ті, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. 2.6.4. Приміщення центрів агрегатованої автоматизованої системи зв'язку i оперативного управління (далі - ААСЗОУ) ДПО, центру управлiння силами i засобами (далі - ЦУСЗ), ЦППЗ, пункту зв'язку загону (далі - ПЗЗ), ПЗЧ повинні мати звукопоглинаюче облицювання стін i стелі. 2.6.5. Коридори, проходи, основні й запасні виходи мають перебувати у належному стані, нічим не захаращуватись, а в нічний час - освітлюватись. 2.6.6. На пунктах зв'язку слід передбачати наявність як штучного, так i природного освітлення. Освітленість на робочому місці диспетчера має бути не менше 40 лк для люмінесцентних ламп i не менше 100 лк для ламп розжарювання. Допускається створення комбінованого освітлення, при цьому норма освітлення від світильників загального освітлення становить не менше 10 відсотків від норми комбінованого освітлення. У приміщеннях пунктів зв'язку слід передбачити й аварійне освітлення. Воно має забезпечувати освітленість не менше 5 відсотків від загальної норми освітлення. 2.6.7. Еквівалентний рівень шуму на робочих місцях диспетчерів не повинен перевищувати 65 дБ (за шкалою А шумоміра). За наявності у приміщенні телеграфного апарату під час його роботи припускається підвищення рівня шуму на 10-15 дБ. 2.6.8 Значення гранично допустимої напруженості електромагнітного поля на робочому місці диспетчера пункту зв'язку в діапазоні частот 50-300 МГц не повинно перевищувати за електричною складовою 5,0 В/м, за магнітною -0,3 А/м. 2.6.9. Розміщувати апаратуру слід таким чином, щоб виключити можливiсть ура-ження обслуговуючого персоналу електричним струмом шляхом одночасного дотор-кання до корпусу обладнання i труб водопровідної мережі чи батарей опалення. Для захисту обслуговуючого персоналу від ураження струмом у разі пробивання ізоляції силової апаратури на корпус необхідно виконати захисне заземлення або занулення. 2.6.10. У приміщеннях пунктів зв'язку у легкодоступних місцях необхідно розміщувати вуглекислотні вогнегасники у кількості, визначеній за розмірами приміщень. 2.6.11. На видному місці в приміщеннях ЦППЗ (ПЗЧ) мають бути вивішені інструкції з безпеки праці. 2.7. Кросове та стативне приміщення 2.7.1. Кросове та стативне приміщення є складовою частиною (ЦППЗ, ПЗЧ). Все електричне обладнання, яке перебуває в приміщенні, має бути змонтоване та заземлене згідно з монтажними вимогами до цього обладнання. На підлозі біля силових щитів та іншої електричної апаратури необхідно мати діелектричні килимки. Визначення наявності напруги на джерелах живлення, а також в окремих електричних ланцюгах апаратури проводиться тільки за допомогою вимірювальних приладів. 2.7.2. Електромонтажні роботи виконуються тільки при вимкнених джерелах живлення. 2.8. Приміщення для ремонту засобів радіозв’язку та дротяного зв'язку 2.8.1. У гарнізонах пожежної охорони повинні бути приміщення, обладнані для ремонту засобів радiо- та дротяного зв'язку, укомплектовані зразковими приладами i допоміжним обладнанням. 2.8.2. Приміщення обладнується вентиляцією згідно з діючими нормами. При облицюванні стін та захисних конструкцій приміщення слід враховувати вологе прибирання від пилу. Розташування засобів вимірювання, повiряючих та випробувальних установок, ремонтних стендів, верстатів має відповідати таким вимогам: - ширина проходу - не менше 1.5 м; - вільний простір навколо стаціонарних приладів та установок - не менше 1 м; - відстань між робочими столами при одному робочому місці за столом - не менше 0.8 м, при двох робочих місцях - не менше 1.5 м. Робоче місце повинно мати загальне освітлення у системі комбiнованого не менше як 300 лк. Робочі поверхні столів покриваються ізоляційним матеріалом - склом, гетинаксом, оргсклом i т.п. Стiльниця стола по краях повинна виступати над її поверхнею для запобігання падіння інструменту та деталей на підлогу. 2.8.3. Всі стаціонарні електротехнічні пристрої та вимірювальні прилади мають бути технічно справні i надійно заземлені згідно з технічною документацією до них. У приміщенні має бути достатня кількість захисних засобів (діелектричні килимки, рукавицi, боти, інструмент з ізольованими ручками i т.п.). Пiдключення електроспоживачів до електромережі виконується стандартно виготовленими та справними з'єднаннями (шнурами, вилками, штепсельними розетками i т.п.). 2.8.4. У приміщеннях для ремонту засобів радіозв’язку та дротяного зв'язку у легкодоступних місцях необхідно розміщувати вуглекислотні вогнегасники у кількості, визначеній розмірами приміщень. 2.9. Акумуляторна та приміщення для ремонту та обслуговування акумуляторів 2.9.1. Акумуляторна 2.9.1.1. Приміщення для акумуляторних, що живлять засоби зв'язку, необхідно розміщувати в безпосередній близькості до пункту зв'язку та обладнувати стелажами. Стіни, перекриття та стелажі покриваються кислотостійкою фарбою, а підлога - кислотостійкою плиткою. 2.9.1.2. Акумуляторна обладнується примусовою витяжною вентиляцією відповідно до вимог Правил устройства электроустановок (далі - ПУЭ ), віконне скло має бути матовим. Двері акумуляторної повинні бути протипожежними 2-го типу i не виходити безпосередньо до приміщень пункту зв'язку чи гаража, вхід до акумуляторної має здійснюватись через тамбур-шлюз, площа якого не менше 1,5 м2. На дверях слід розмістити написи: "Акумуляторна", "Небезпечно", "З вогнем не заходити", "Палити забороняється". 2.9.1.3. При розміщенні кислотних акумуляторів у витяжних шафах їх внутрішня поверхня покривається кислотостійкою фарбою, а при розміщенні лужних акумуляторів - бітумною фарбою. 2.9.1.4. У загонах та частинах технічної служби біля входу до акумуляторної (чи в безпосередній близькості до неї) обладнують умивальну кімнату, в якій має бути мило, вата в упаковці, рушник та закрита посудина з 5-10% нейтралізуючим розчином аміаку або соди. 2.9.1.5. Освітлення та вентиляційне обладнання в приміщенні аккумуляторної повинно відповідати чинним нормам i вимогам для цих приміщень. 2.9.1.6. Опалення акумуляторного приміщення має бути централізованим (водяним або паровим) у вигляді цільних зварених труб без фланців та вентилiв. 2.9.1.7. Не рідше одного разу на місяць потрібно робити огляд електрообладнання на відповідність вимогам чинної нормативної та технічної документації. При заміні або ремонті світильників, електродвигунів, вентиляції, іншого електрообладнання та електропроводки в основних i допоміжних приміщеннях акумуляторних слід враховувати вимоги до їх монтажу, установки та експлуатації відповідно до ПУЭ. 2.9.1.8. Луг, кислоту, дистильовану воду зберігають окремо в скляному закритому посуді. На всіх посудинах мають бути зроблені відповідні написи (найменування). При роботі з кислотними акумуляторними батареями необхідно: - переливання кислоти здійснювати тільки за допомогою спеціального сифону; - виготовлення електроліту здійснювати в спеціальному приміщенні в свинцевій, фаянсовій чи ебонітовій ванні (при цьому необхідно сірчану кислоту лити у дистильовану воду, помішуючи розчин); - перевезення та перенесення бутлів із сірчаною кислотою i електролітом здійснювати в кошиках або в дерев'яних клітинах. При встановленні акумуляторних батарей слід вивернути пробки з акумуляторних банок, з’єднати акумулятори між собою, потім підключити до клемної дошки, важіль реостатів перевести на номінальну силу зарядного струму, після включення рубильника встановити необхідну силу зарядного струму. Кислотні та лужні акумуляторні батареї, які встановлюються для зарядки, з'єднують між собою пружними затискачами (для кислотних) та за допомогою плоских наконечників (для лужних), які мають надійний електричний контакт i виключають можливість іскріння. 2.9.1.9. У приміщеннях акумуляторних забороняється: - входити з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо); - перебувати стороннім особам, окрім чергового i обслуговуючого персоналу; - виготовляти електроліт у скляному посуді, лити дистильовану воду в сірчану кислоту; - виконувати роботи з кислотою без запобіжних окулярів, гумових рукавичок, чобiт та ґумового фартуха; - використовувати електронагрівальні прилади (електричні плитки тощо); - розміщувати в одному приміщенні кислотні й лужні акумулятори; - приєднувати вентиляцію із зарядних приміщень акумуляторних до димоходів та загальної вентиляційної мережі будівель; - підключати акумулятори до банки або до групи банок, які перебувають у режимі заряджання; - з'єднувати затискачі акумуляторних батарей дротом; - перевіряти акумуляторні батареї коротким замиканням клем; - зберігати та приймати їжу, питну воду. 2.9.1.10. В акумуляторній електричні лампи необхідно встановлювати у вибухозахищеній арматурі. Відкриту освітлювальну проводку потрібно виконувати освинцьованим дротом. 2.9.1.11. В акумуляторній i тамбурі забороняється встановлювати вимикачі, запобіжники та штепсельні розетки, а також випрямлячі, мотор-генератори, електродвигуни тощо. 2.9.1.12. Пiсля закінчення робіт в акумуляторній необхідно ретельно вимити з милом обличчя i руки. 2.9.1.13. Все протипожежне обладнання повинне розміщуватися не в середині приміщення, а поза приміщенням, біля входу до нього. 2.9.2. Цех (майстерня, дільниця) для ремонту та обслуговування акумуляторів у загонах (частинах) технічної служби 2.9.2.1. Примiщення цеху (майстерні, дільниці) з ремонту та обслуговування акумуляторів у загонах (частинах) технічної служби має бути завжди зачинене. Електромонтерам-акумуляторникам та особам (крім оперативного персоналу), які мають право на огляд цих приміщень, ключі видаються на загальних підставах під час роботи або огляду. 2.9.2.2. Забороняється паління в приміщенні акумуляторних батарей, вхід до нього з вогнем, користування електронагрівальними приладами та технічними засобами, що можуть дати іскру. 2.9.2.3. На дверях приміщення акумуляторних батарей мають бути написи: "Акумуляторна", "Вогненебезпечно", "З вогнем не заходити", "Палити забороняється". 2.9.2.4. Припливно-витяжну вентиляцію приміщень акумуляторних батарей слід вмикати перед початком зарядження батарей i вимикати після видалення всіх газів - не раніше ніж через 1,5 год. після закінчення зарядження. 2.9.2.5. Кожне акумуляторне приміщення має бути забезпечене: костюмом з вовни, гумовим фартухом, гумовими рукавицями та чоботами, захисними окулярами, скляним або порцеляновим кухлем з носиком (або глеком) місткістю 1,5 - 2,0 л для приготування електроліту та доливання його в посудини, нейтралізуючим розчином соди (5%-ним) - для кислотних батарей i борної кислоти та оцтової есенції (одна частина есенції на вісім частин води) - для лужних батарей. 2.9.2.6. На всіх посудинах з електролітом, дистильованою водою, содовим розчином або розчином борної кислоти мають бути зроблені чіткі написи (найменування). Кислоту слід зберігати в скляних оплетених бутлях, в окремих приміщеннях, що провітрюються. Пляшки з кислотою мають бути встановлені на підлозі в один ряд. Кожну з них слід забезпечити биркою з найменуванням кислоти. Порожні пляшки з-пiд кислоти зберігаються в аналогічних умовах. 2.9.2.7. Усі роботи з кислотою та лугом мають проводитися людьми, що пройшли спеціальну підготовку згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05). 2.9.2.8. Перенесення бутлiв має проводитися двома особами на спеціальних носилках, на яких бутель надійно закріплюється на рівні двох третин своєї висоти. Заздалегідь має бути перевірена справність носилок. 2.9.2.9. Розливання кислоти з бутлiв слід проводити з примусовим нахилом за допомогою спеціальних пристроїв для закріплення бутлiв. Пiд час приготування розчину кислота повільно, з зупинками, аби уникнути інтенсивного нагріву розчину, тонким струменем з кухля місткістю 1-2 л вливається до посудини з дистильованою водою. Розчин при цьому слід увесь час перемішувати. Забороняється приготування розчину шляхом вливання води в кислоту. Пiд час приготування розчину в скляних посудинах потрібно бути обережним, маючи на увазі, що під час нагрівання розчину скло може тріснути. 2.9.2.10. Пiд час роботи з кислотою та лугом слід одягти кислотостійкий костюм, захисні окуляри та гумові рукавицi. Штани костюма одягаються поверх халяв чобiт. 2.9.2.11. Подрібнення шматків сухого їдкого лугу проводиться із застосуванням спеціальних совків та мiшковини; працівник має бути захищений гумовим фартухом, гумовими рукавицями та захисними окулярами. 2.9.2.12. Пiд час виконання цих робіт поблизу має знаходитись посудина з нейтралізуючим розчином. 2.9.2.13. Паяння пластин в акумуляторному приміщенні дозволяється лише за таких умов: - не раніше ніж через 2 год. після закінчення зарядження. Батареї, що працюють за методом постійного дозарядження, мають бути за 2 год. до початку робіт переведені в режим розрядження; до початку робіт має бути заздалегідь увімкнена вентиляція для забезпечення повного видалення всіх газів з приміщення; - під час паяння має забезпечуватись безперервна вентиляція; - місце паяння має бути огороджене від решти батареї вогнестійкими щитами. 2.9.2.14. При обслуговуванні ртутного випрямляча слід: - встановлення ртутної колби та інші роботи в шафі випрямляча проводити лише при вимкнутих вимикачах постійного та змінного струму; - під час роботи випрямляча шафу тримати завжди зачиненою; щоб уникнути пошкодження зору забороняється дивитись на працюючу ртутну колбу без запобіжних окулярів або захисного оглядового скла. 2.9.2.15. Пiд час обслуговування селенових випрямлячiв забороняється зняття кожуха та проведення будь-яких робіт на струмопровідних частинах без вимкнення випрямляча. 2.9.2.16. Експлуатаційне обслуговування акумуляторної батареї проводиться спеціальним електромонтером-акумуляторником та оперативним персоналом з кваліфікаційною групою не нижче III. |
| Закон України „Про пожежну безпеку”; ППБУ Наказ МНС України від 05.... Організація діяльності органів і підрозділів аварійно рятувальної служби цивільного захисту та основи трудового законодавства” з... |
ВІДОМІСТЬ По прийняттю заліків у особового складу Жовтневого РВ та ПДПЧ-36 У МНС України в Миколаївській області, по вивченню проекту «Правил... |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з особовим... Тема 3: “ЗАКОНОДАВЧЕ ТА НОРМАТИВНО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННя ПОРЯДКУ ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ І ПІДРОЗДІЛАХ МНС УКРАЇНИ |
СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ПІДРОЗДІЛАХ Правила безпеки праці в Державній пожежній охороні МВС України визначають систему заходів, які направлені на створення умов, спрямованих... |
| Направляю для вивчення та використання в роботі наказ МНС від 18.... МНС від 18. 08. 2006 року №540 та затверджену ним Інструкцію про порядок розслідування, ведення обліку нещасних випадків в органах... |
«ЗАТВЕРДЖУЮ» Перший заступник начальника Головного управління МНС... Планування заходів щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в підрозділах області |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять з гуманітарної підготовки з працівниками... Тема 3: Законодавче та нормативно-правове регулювання порядку проходження служби в органах і підрозділах МНС України |
«ЗАТВЕРДЖУ Ю» Начальник ГУ МНС України в Миколаївській області генерал – майор вн сл Тема: Робота в протигазах АСП-2 у теплодимокамері. Вправа №2 “Правила безпеки праці при роботі в протигазах. Заходи безпеки особового... |
| Вступ. Завдання предмета «Трудове навчання». Елементи культури та... Знайомство з правилами гігієни і санітарії, поведінку у майстерні і безпеки праці необхідно поводити на першому занятті з трудового... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення занять з функціональної підготовки з командирами... Тема: 9 Вимоги наказу N 840 від 05. 12. 00р. "Правила безпеки праці в ДПО МВС України" щодо забезпечення безпеки особового складу... |