ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ОРГАНАХ І ПІДРОЗДІЛАХ МНС УКРАЇНИ Київ-2006

Скачати 2.79 Mb.

Назва	ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ОРГАНАХ І ПІДРОЗДІЛАХ МНС УКРАЇНИ Київ-2006
Сторінка	14/22
Дата	07.04.2013
Розмір	2.79 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 22

4.2. Силові установки пожежних, аварійно-рятувальних і автомобілів першої допомоги
4.2.1. Заходи безпеки при експлуатації електричних силових установок мають відповідати вимогам Правил безпеки під час експлуатації електроустановок пожежних автомобілів та причепiв (додаток 10).
4.3. Підіймальні механізми пожежних рукавів
4.3.1. Механізми пiдйому пожежних рукавів (лебідки) виготовляються, експлуатуються, оглядаються та ремонтуються відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.020-80, ДНАОП 0.00 - 1.03 - 93 Правила будови і безпечної експлуатації вантажо - підіймальних кранів.

4.3.2. Відповідальність за забезпечення справного стану та безпечної експлуатації електролебідок та ручних підйомників покладається наказом по частині (загону) на осіб начальницького складу. В паспорті лебідки зазначається номер i дата наказу про призначення відповідальної особи, її посада, прізвище, ім’я та по батькові.

4.3.3. Поліспасти, блоки, що застосовуються при пiдйомi вантажу лебідкою, влаштовуються так, щоб самовільне спадання троса та заклинення його поміж блоками та обоймою було неможливе. На корпусі (кришці) редуктора лебідки вказується номер лебідки, її вантажопідйомність та дата останнього випробування. Діаметр вантажопідіймального троса має відповідати діаметру барабана та вазі вантажу, що піднімається, з коефіцієнтом запасу міцності не менше ніж 6.

4.3.4. Приміщення для сушіння та миття рукавів обладнуються лебідкою для підйому рукавів, пускова апаратура якої розташовується знизу та на верхньому майданчику сушильної башти (електроосвітлення - захисного виконання). Шахта сушильної башти відділяється від приміщення мийки екраном чи дверима.

4.3.5. Пiд час роботи механізму пiдйому рукавів забороняється:

- виправляти руками неправильне намотування каната на барабані;

- змінювати роботу лебідки з прямого ходу на зворотний без повної зупинки;

- працювати з несправними гальмами чи іншими несправностями у механізмах лебідки чи електропідйомника;

- працювати зі знятими кожухами огорожі;

- працювати на електричній лебідці без надійного її заземлення;

- застосовувати для пiдйому вантажу зрощені канати або ті, що мають механічні пошкодження;

- підіймати вантаж над людьми.

4.3.6. Лебідки перед запуском їх у роботу, а також періодично, через кожні 12 місяців, підлягають технічному огляду.

При цьому, в першу чергу, перевіряються в роботі механізми, прилади безпеки, гальма та органи управління.

Випробування вказаних механізмів проводиться згідно з відповідними інструкціями заводiв-виробникiв i вимогами нормативних актів.

Результати оглядів i випробувань механізмів заносяться в паспорт.
4.4. Пневмо-, гідроінструмент
4.4.1. Пневмо-, гідроінструмент має відповідати вимогам ГОСТiв i технічних умов пiдприємства-виробника.

4.4.2. Довговічність інструменту i безпека праці з ним забезпечуються справним утриманням, щоденним контролем за його станом i своєчасним технічним обслуговуванням. Справність інструменту визначається зовнішнім оглядом i випробуванням.

Робота з пневмо-, гідроінструментом має проводитись у спецодязі (комбінезоні), захисних рукавицях (крагах), касці i захисних окулярах.

4.4.3. Пневмо-, гідроінструмент повинен:

- мати значення параметрів вібрації, що не перевищують установлених вимог;

- мати параметри шуму, що не перевищують активні рівні звукової потужності, установлені в стандартах i технічних умовах на машини конкретного виду;

- автоматично відключатися при закінченні дії на органи управління;

- забезпечувати працездатність i безпеку в умовах зрошування водою.

4.4.4. Для обслуговування інструменту, регулювання i наладки допускається особовий склад, який пройшов спеціальне навчання i призначений наказом начальника частини.

4.4.5. При роботі з пневмо-, гідроінструментом необхідно:

- під час роботи з конструкціями i механізмами, що перебувають під напругою, провести їх знеструмлення;

- слідкувати за робочою магістраллю інструменту, не допускати її зламу, перегину та інших пошкоджень, здатних призвести до зупинки чи пошкодження механізму;

- уважно слідкувати за обстановкою у робочій зоні, знати i додержуватись безпечних прийомів роботи з інструментом залежно від виду матеріалу i особливості конструкції пристроїв, що знаходяться у безпосередньому контакті з інструментом;

- обережно i обачливо проводити прийоми роботи з інструментом при рятувальних роботах, здатних травмувати потерпілих.

4.4.6. Пiд час рятування людей i майна проводиться обсяг робіт, який включає різні види операцій, для виконання яких необхідний інструмент, використання якого потребує знання особливих заходів безпеки, які зобов'язаний знати працюючий з цим інструментом оператор.

4.5. Пневмокомпресори
4.5.1. Стаціонарні та пересувні компресорні установки мають експлуатуватися, ремонтуватися та випробовуватись згідно з діючими правилами для посудин, що працюють під тиском. Результати випробувань заносяться в паспорт, а на установці зазначається дата чергового випробування.

4.5.2. Компресори, що застосовуються для подачі повітря при технічному обслуговуванні та ремонті машин, монтуються в спеціальному, відведеному для цих цілей місці, з дотриманням вимог, що забезпечують їх безпечну роботу:

- у гаражах, де є стаціонарні або пересувні компресори, їх необхідно огородити металевою сіткою чи решіткою;

- частини компресора та приводiв до нього, що обертаються, закриваються огорожею;

- електрична частина компресора має експлуатуватися відповідно до вимог ПУЭ;

- компресорні установки постачаються необхідною контрольно-вимірювальною апаратурою. Манометри та натяжні гайки пружинних запобіжних клапанів мають бути перевірені та опломбовані. Перевірка манометрів та їх опломбування проводяться щороку, а також після проведення ремонту установок:

- біля кожного компресора вивішується інструкція з безпеки праці під час роботи на ньому. За правильну та безпечну експлуатацію компресорної установки наказом начальника частини (загону) призначається відповідальний із осіб начальницького складу;

- робота компресора негайно припиняється при виявленні технічної несправності;

- при роботі на компресорній установці необхідно звертати особливу увагу на стан запобіжних клапанів;

- не рідше 1 разу за зміну робити їх продувку;

- у зимовий час видаляти конденсат із резервуару та масло-вологопоглинача після кожної зупинки компресора;

- до роботи на пневмокомпресорах, а також до їх обслуговування, регулювання i наладки допускається особовий склад, який пройшов спеціальне навчання, перевірку знань, отримав відповідне посвідчення i призначений наказом начальника частини.
4.6. Електрозахисні засоби
4.6.1. Придатність до роботи захисних ізольованих засобів визначається випробуванням та зовнішнім оглядом.

4.6.2. Випробування електрозахисних засобів проводяться спеціальними лабораторіями, які мають на це дозвіл органів Держенергонагляду. Результати випробувань оформляються актом, який зберігається до проведення наступного випробування. На рукавицях, ботах та килимках ставиться штамп із зазначенням терміну наступного випробування.

Термін проведення випробувань:

- рукавицi гумові діелектричні - один раз на 6 місяців;

- галошi гумові діелектричні - один раз на рік;

- ножиці для різки електропроводів з ізольованими ручками - один раз на рік;

- боти гумові діелектричні - один раз на три роки.

Придатність до роботи килимків діелектричних визначається тільки зовнішнім оглядом.

4.6.3. Зовнішній огляд електрозахисних засобів проводиться щодня при заступанні на чергування пожежником, за котрим вони закріплені.

4.6.4. Зовнішніми ознаками, які визначають непридатність засобів електричного захисту, є:

- для ножиць - пошкодження ізоляції на ручках та відсутність упорних кілець;

- для гумових рукавиць, галош (ботів), килимків - проколи, розриви, наявність отворів;

- для переносного заземлення - руйнування контактних сполучень, порушення механічної міцності мідних жил (обривання більше 10% мідних жил).

4.6.5. Усі засоби електричного захисту, які не пройшли в установлені терміни випробування, є непридатними для використання.

4.6.6. Електрозахисні засоби зберігаються на автомобілях окремо від іншого інструменту в зачохленому вигляді.
4.7. Електрифікований інструмент та прилади для освітлення
4.7.1. Забороняється використовувати електрифікований інструмент та прилади освітлення при:

- порушенні цілісності електричної ізоляції проводів, інструменту, приладів;

- слабкому закріпленні окремих частин інструменту та приладів чи їх деформації;

- інших несправностях інструменту та приладів, що не забезпечують безпеку роботи.

4.7.2. Експлуатація електрифікованого інструменту та приладів освітлення мають проводитись з дотриманням вимог, що зазначені в інструкціях заводiв-виробникiв та діючих стандартах, а також у додатку 10. Усі інструкції та прилади повинні мати інвентарні номери. Корпуси виносних приймачів електроенергії повинні мати електрозв'язок з шасi автомобіля.

4.7.3. Випробування електроінструменту та приладів освітлення проводяться у строки та згідно з програмами, що викладені в технічних паспортах та відомчих технічних умовах на ці вироби.

4.7.4. Особовий склад, який працює з виносним електрообладнанням (прожекторами, електроінструментами, димососами та iн.) має пройти підготовку в обсязі першої кваліфікаційної групи щодо заходів безпеки - не менше 12 годин (додаток 15).

4.7.5. Технічне обслуговування і перевірка справності електрифікованого інструменту та приладів електроосвітлення, якими укомплектовані пожежні автомобілі, виконується кожен день при зміні караулу, після кожного застосування, ремонту, а також у терміни, що вказані в технічних паспортах чи інструкціях щодо їх експлуатації.
4.8. Пожежний ручний механізований інструмент
4.8.1. Технічне обслуговування та перевірку справності механізованого інструменту, яким укомплектовані пожежні автомобілі, проводять щодня при зміні караулів, після кожного застосування, ремонту, а також у строки, указані в технічних паспортах чи інструкціях щодо їх експлуатації.

4.8.2. Механізований інструмент має відповідати вимогам стандартів та мати:

- автоматичне відключення ріжучих частин деталей, що обертаються, при закінченні впливу на органи управління;

- захисний кожух, що закриває ріжучу частину абразивного круга не менше ніж на 170⁰;

- вихід відпрацьованих газів, що направлені в бік від органів дихання оператора та не забруднює зону його дихання шкідливими домішками понад норму, встановлену ГОСТ 12.1.005-88.

4.8.3. До роботи з механізованим інструментом допускаються особи, призначені наказом начальника пожежної частини, після проходження спеціального навчання, перевірки знань та отримання посвідчення встановленого зразка.
4.9. Пожежний ручний інструмент та інвентар
4.9.1. Пожежний інструмент та інвентар (ломи, багри, крюки, лопати, сокири, пилки тощо) повинні мати форму та масу, що відповідають ергономічним вимогам i вимогам стандартів та технічних умов.

4.9.2. Металеві частини сокир та багрiв мають бути надійно насаджені на ручки. Міцність насадки встановлюється в стандартах та технічних умовах на інструменти конкретного виду.

4.9.3. Дерев’яні ручки мають виготовлятися з міцних порід деревини, не мати ознак псування, сучків, тріщин та сколiв.

4.9.4. Довговiчнiсть інструменту (інвентарю) та безпечна робота з ним забезпечуються утриманням його у справному стані, щоденним контролем за його станом та своєчасним технічним обслуговуванням. Придатнiсть інструменту (інвентарю) визначається зовнішнім оглядом при зміні чергування. З метою запобігання нещасним випадкам при роботі з інструментом (інвентарем) при його огляді належить звертати увагу на якість насадки інструменту на ручки та чистоту робочої поверхні. Тріщини, сколи та інші дефекти не допускаються.

Сокири, пилки, ножиці для різки металевих решіток мають зберігатися в чохлах.
4.10. Газорізальні апарати
4.10.1. До роботи з газорізальними апаратами допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку та мають кваліфікаційне посвідчення на право проведення робіт i призначені наказом начальника частини.

4.10.2. Вимоги безпеки - за ГОСТ 12.2.008-75.

Перед тим, як заступити на чергування, газорізальник зобов'язаний:

- перевірити справність спеціального одягу та захисних окулярів;

- зовнішнім оглядом переконатися у справності та чистоті різака, шлангів, редукторів, приладів та надійному кріпленні балонів;

- перевірити тиск у балонах апарата, який має бути в ацетиленовому - не менше ніж 1 МПа (10 кгс/см²), а в кисневому - не менше ніж 10 МПа (100 кгс/см²).

4.10.3. Роботу з газорізальним апаратом необхідно проводити в суворій відповідності до вимог діючих правил безпеки праці при газополум’яновій обробці металу. Перенесення та перевезення балонів (порожніх та наповнених) допускається тільки за наявності ковпаків та заглушок на штуцерах вентилiв. Забороняється знімати ковпаки балонів ударами молотка чи інших металевих предметів, які можуть викликати іскру. Не допускаються до експлуатації балони:

- які не мають установленого клейма;

- з несправними вентилями та зіпсованими (слабко насадженими) башмаками;

- з пошкодженими корпусами (вм'ятини, тріщини, корозія);

- з наявністю на штуцері жирів, мастил, бруду;

- при відсутності пофарбування та написів;

- при закінченні терміну переогляду.

4.10.4. Якщо балон неможливо використовувати через несправність вентиля, то на ньому робиться напис: "Обережно, повний" i він повертається на завод-виробник. Пiсля кожного застосування на пожежі справність газорізальних апаратів перевіряється згідно з інструкцією з експлуатації. Герметичність з'єднань дозволяється перевіряти тільки мильним розчином. Переогляд балонів проводиться згідно з правилами, встановленими Держпромгірнаглядом.

4.10.5. Газорiзальник зобов'язаний виконувати тільки ті роботи, які йому доручає керівник гасіння пожежі (чи його особистий начальник). При цьому газорізальник має особисто переконатися, що робота з різальним апаратом на вказаній дільниці не призведе до вибуху, пожежі чи аварії.

4.10.6. Випробування газорізальних апаратів проводяться у строки та згідно з програмами, що викладені в технічних паспортах та відомчих технічних умовах на ці вироби.
4.11. Рукавні затримки
4.11.1. Рукавна затримка - пристрій для закріплювання на висоті напірної рукавної лінії.

4.11.2. Випробування рукавних затримок на міцність проводиться один раз на рік. Для випробування затримка підвішується гаком на плоску поверхню балки (підвіконня). На застебнуту петлю підвішується вага 200 кг на 5 хв. Пiсля зняття навантаження гак рукавної затримки не повинен мати деформації, а тасьма - розривів та пошкоджень.
4.12. Пожежно-рятувальнi пристрої
4.12.1. Ручні пожежні драбини
4.12.1.1. До ручних пожежних драбин належать висувна триколінна, драбина-штурмівка, драбина-палиця. Конструкція, їх розміри і вага повинні відповідати стандартам.

4.12.1.2. Пiд час роботи з ручними пожежними драбинами на заняттях, навчаннях чи на пожежі необхідно:

- не допускати пiдйому та спуску більше одного чоловіка на драбину-палицю та драбину-штурмiвку, а також на одне коліно висувної пожежної драбини;

- утримувати висувну пожежну драбину під час пiдйому чи спуску людей по ній, а також під час роботи на драбині зі стволом чи інструментом;

- при роботі на драбині зі стволом, шанцевим інструментом закріплюватися за східці за допомогою карабіна;

- при пiдйомi по висувній пожежній драбині з інструментом вжити заходів, щоб не допустити його падіння;

4.12.1.3. У разі підвішування драбини-штурмівки за підвіконня треба переконатися в надійності її зависання. При використанні драбини-штурмівки для пересування крутими скатами дахів гак драбини закріплюють за коньок даху, внутрішній кут якого не перевищує 90.

4.12.1.4. При проведенні занять з вивчення пожежниками роботи з драбиною-штурмiвкою та висувною пожежною драбиною на майданчиках поверхів навчальної башти виставляються пожежники для надання допомоги тим, хто навчається.

4.12.1.5. Навчання з пiдйому на поверхи навчальної башти за допомогою драбин-штурмiвок можуть проводитися тільки після того, як керівник навчань особисто перевірить стан страхувального пристрою, запобіжної подушки навчальної башти та проінструктує людей, які виділені для страхування на поверхах.

4.12.1.6. Пiд час проходження пожежниками (курсантами) початкової підготовки їх робота з пiдйому на поверхи навчальної башти за допомогою драбини-штурмiвки без застосування страхувального пристрою не допускається.

4.12.1.7. Під час встановлення висувної пожежної драбини необхідно:

- встановити драбину на відстані 2,5-2,8 м від стіни (кут нахилу до горизонту не повинен перевищувати 75). Опорна площадка має виключати сковзання чи відхилення драбини від заданого положення;

- висувати коліна драбини рівномірно, без ривків, не допускаючи накручування мотузки (ланцюга) на руки;

- тримати драбину під час висування за тятиви нижнього коліна, не допускаючи обхвату пальцями внутрішньої сторони тятиви;

- підтримувати рівновагу драбини під час її висування;

- перевірити надійність фіксації колін драбини;

- встановлювати її в тих місцях, де вона у разі пiдйому, нахилу чи падіння не доторкнеться до ліній електричних чи радіомереж. Якщо така можливість відсутня, необхідно для встановлення та убирання драбини виділяти трьох чоловік, один з яких повинен залишатися для страхування тих, хто піднімається, і висунутої драбини від падіння. Якщо лінії радіомережі підвішені на опорах електроліній, то у разі знеструмлення об'єкта слід спочатку обрізати радіопровід, а потім провід електроліній;

- встановлення драбин до металевої покрівлі об'єкта робити тільки після знеструмлення об'єкта (будівлі).

4.12.1.8. Підйом чи спуск по висувній пожежній драбині допускається після того, як драбина надійно притулена до будівлі (споруди) та підтримується за тятиву нижнього коліна пожежником.

4.12.1.9. У разі висування драбини не на повну довжину її встановлення має проводитися так, щоб верхній край драбини знаходився вище верхньої опорної поверхні на відстані не менше 1 м від неї.

4.12.1.10. Під час пiдйому (спуску) по драбині слід дивитися перед собою, охоплюючи щаблі пальцями.
Випробування ручних пожежних драбин
4.12.1.11. Драбини мають піддаватися випробуванням 1 раз на рік та після кожного ремонту. Перед використанням їх на змаганнях на них надаються акти. Забороняється використовувати драбини, що мають несправності, пошкодження основних частин або що не пройшли випробувань.

Під час проведення зовнішнього огляду всіх типів драбин перевіряється стан тятив та щаблів. На поверхнях драбин не має бути тріщин, забоїн, вм’ятин та слідів корозії.

Крім того, у драбини-штурмівки перевіряється стан гака та страхуючих тросів дерев’яної драбини. Гак не повинен бути викривленим та хитатися. Страхуючий трос має бути цілим і знаходитися у пазах тятив.

У висувної драбини додатково перевіряється стан кріплення арматури, троса та мотузки механізму висування та фіксації колін.

Під час перевірки розкладання-складання драбина-палиця має легко розкладатися, вільно та щільно складатися.

4.12.1.12. Під час випробування на міцність драбина-палиця розкладається і встановлюється на твердий грунт до стіни під кутом (755)⁰ до горизонталі. До середини щабля в середині драбини прикладається навантаження:

- (1,20,05) кН ((1205) кгс) - для дерев'яних драбин-палиць;

- (2,00,1) кН ((20010) кгс) - для металевих драбин-палиць. Драбина витримується під дією вказаного навантаження протягом (13010) с, після чого навантаження знімається.

4.12.1.13. Випробування на міцність драбини-штурмівки складається з двох частин: випробування тятив та гака.

Під час випробування на міцність тятив драбина-штурмівка підвішується на 2-3 зубах гака, розташованих ближче до тятив. До середини щабля в середині драбини прикладається навантаження (2,00,1) кН ((20010) кгс). Драбина витримується під дією вказаного навантаження протягом (13010) с, після чого навантаження знімається.

Під час випробування на міцність гака драбина-штурмівка підвішується за великий зуб гака. До обох тятив на висоті другого щабля знизу прикладається навантаження (1,60,05) кН ((1605) кгс). Драбина витримується при вказаному навантаженні протягом (13010) с, після чого навантаження знімається.

4.12.1.14. Випробування висувної пожежної драбини складається з двох частин: перевірка висування та фіксації колін і випробування на міцність.

Під час перевірки висування та фіксації колін висувної пожежної драбини має проходити плавно, рівномірно, без ривків та заїдань. Зсування колін драбин має проходити під дією власної маси. Фіксуючий пристрій повинен стопорити коліна драбини на будь-якій висоті, що кратна кроку щаблів. Обидва гаки фіксуючого пристрою мають входити до зачеплення зі щаблями коліна, що розташоване вище.

4.12.1.15. Під час випробування на міцність висувна пожежна драбина встановлюється на твердий грунт, висувається на повну довжину і притуляється до стіни під кутом (755) ⁰ до горизонталі (на відстані 2-3,5 м від стіни). До драбини послідовно прикладаються такі навантаження:

- (1,00,05) кН ((1005) кгс) - одночасно на кожне коліно посередині його довжини, яке прикладене до середини щабля;

- (2,00,05) кН ((20010) кгс) - на друге коліно посередині його довжини, яке прикладене до середини щабля.

Драбина витримується при кожному зазначеному навантаженні протягом (13010) с, після чого навантаження знімається.

Мотузка драбини повинна витримати натяг у 200 кг без деформації і пошкоджень.

4.12.1.16. Після випробувань всі типи драбин не повинні мати залишкової деформації та пошкоджень деталей, що визначається візуально, драбина-палиця має легко розкладатися, вільно та щільно складатися, коліна висувної драбини вільно висуватися та зсуватися, драбина-штурмівка не повинна мати пошкоджень та тріщин гака.
Примітка: Під час випробування ручних пожежних драбин на міцність

для створення навантаження можуть застосовуватись як вантажі, так і поліспаст та динамометр.

1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 22

Схожі:

Закон України „Про пожежну безпеку”; ППБУ Наказ МНС України від 05.... Організація діяльності органів і підрозділів аварійно рятувальної служби цивільного захисту та основи трудового законодавства” з...	ВІДОМІСТЬ По прийняттю заліків у особового складу Жовтневого РВ та ПДПЧ-36 У МНС України в Миколаївській області, по вивченню проекту «Правил...
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з особовим... Тема 3: “ЗАКОНОДАВЧЕ ТА НОРМАТИВНО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННя ПОРЯДКУ ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ І ПІДРОЗДІЛАХ МНС УКРАЇНИ	СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ПІДРОЗДІЛАХ Правила безпеки праці в Державній пожежній охороні МВС України визначають систему заходів, які направлені на створення умов, спрямованих...
Направляю для вивчення та використання в роботі наказ МНС від 18.... МНС від 18. 08. 2006 року №540 та затверджену ним Інструкцію про порядок розслідування, ведення обліку нещасних випадків в органах...	«ЗАТВЕРДЖУЮ» Перший заступник начальника Головного управління МНС... Планування заходів щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в підрозділах області
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять з гуманітарної підготовки з працівниками... Тема 3: Законодавче та нормативно-правове регулювання порядку проходження служби в органах і підрозділах МНС України	«ЗАТВЕРДЖУ Ю» Начальник ГУ МНС України в Миколаївській області генерал – майор вн сл Тема: Робота в протигазах АСП-2 у теплодимокамері. Вправа №2 “Правила безпеки праці при роботі в протигазах. Заходи безпеки особового...
Вступ. Завдання предмета «Трудове навчання». Елементи культури та... Знайомство з правилами гігієни і санітарії, поведінку у майстерні і безпеки праці необхідно поводити на першому занятті з трудового...	ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення занять з функціональної підготовки з командирами... Тема: 9 Вимоги наказу N 840 від 05. 12. 00р. "Правила безпеки праці в ДПО МВС України" щодо забезпечення безпеки особового складу...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання