Розглянуто на засіданні ЗАТВЕРДЖЕНО
методичної наради Начальник НП НМЦ ЦЗ та БЖД
НП НМЦ ЦЗ та БЖД Миколаївської області
Миколаївської області підполковник вн. сл. В.В. Ільчук
Протокол №
„__”___________2007 р. „__”__________2007 р.
ПЛАН - КОНСПЕКТ
проведення занять з предмету „Організація діяльності органів і підрозділів аварійно - рятувальної служби цивільного захисту та основи трудового законодавства” з особовим складом курсу первинної підготовки пожежника - рятувальника.
Тема 7.: Наглядово – профілактична робота в населених пунктах та на потенційно – небезпечних об'єктах. Загальні положення..
Навчальна мета: вивчення основних положень Закону України « Про пожежну Безпеку», щодо протипожежної профілактики населених пунктів та потенційно небезпечних об’єктів.
Час: 2 години.
Місце проведення: навчальний кабінет
Учбово - матеріальне забезпечення: учбові посібники.
Література: 1. Закон України „Про пожежну безпеку”; 2. ППБУ;3. Наказ МНС України від 7.05.2007р № 312 «Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України».
Порядок проведення заняття
1. Організаційний момент - 5 хв.
- перевірка присутніх;
- оголошення теми і мети занять, питань, які будуть розглядатися при вивченні теми.
2. Контроль знань - 10 хв.
- перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
1. Призначення та завдання караульної служби.
2. Який склад чергового караулу, порядок заміни техніки, пожежно – технічного та аварійно – рятувального озброєння.
3. Назвати посадові особи караулу.
4. Обов'язки посадових осіб караулу.
5. Який порядок зміни караулів.
7. В яких випадках затримки зміни караулів.
8. Внутрішній наряд караулу. Пости та дозори.
3. Викладання матеріалу теми - 65 хв.
Питання що вивчатимуться:
3.1. Основні положення Закону України „Про пожежну безпеку”.
3.2. Мета, основні завдання і порядок проведення наглядово-профілактичної роботи .
3.3. Контроль за проведенням вогневих робіт.
3.4. Взаємодія з добровільними пожежними дружинами.
3.5. Навчання населення правилами пожежної безпеки.
Питання та їх короткий зміст
|
Методичні вказівки
|
|
|
1. Основні положення Закону України „Про пожежну безпеку”.
Закон України „Про пожежну безпеку” підписаний Президентом України 17 грудня 1993 року № 3745-ХІІ. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України.
Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.
Стаття 1. Правова основа діяльності в галузі пожежної безпеки.
Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, цей Закон та інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції.
Стаття 5. Обов'язки підприємств, установ та організацій щодо забезпечення пожежної безпеки.
Власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі - власники), а також орендарі зобов'язані:
- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;
- відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи та організації, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;
- забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
- організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;
- утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;
- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;
- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;
- проводити службове розслідування випадків пожеж.
На підприємстві, в установі та організації з кількістю працюючих 50 і більше чоловік рішенням трудового колективу може створюватися пожежно-технічна комісія. У виняткових випадках її функції може виконувати комісія з охорони праці.
Стаття 6. Обов'язки громадян щодо забезпечення пожежної безпеки.
Громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України, зобов'язані:
- виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем;
- повідомляти пожежну охорону про виникнення пожежі та вживати заходів до її ліквідації, рятування людей і майна.
Вивчення правил пожежної безпеки.
У загальноосвітніх і професійних навчально-виховних закладах, вищих навчальних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів організовується вивчення правил пожежної безпеки на виробництві та в побуті, а також навчання дій на випадок пожежі.
У дитячих дошкільних закладах проводиться виховна робота, спрямована на запобігання пожежам від дитячих пустощів з вогнем і виховання у дітей бережливого ставлення до національного багатства.
Усі працівники під час прийняття на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктаж з питань пожежної безпеки відповідно до Типового положення, затверджуваного Міністерством внутрішніх справ України.
Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.
Стаття 15. Види пожежної охорони.
Пожежна охорона поділяється на державну, відомчу, місцеву та добровільну.
Державна пожежна охорона.
Державна пожежна охорона створюється в містах, інших населених пунктах, на промислових та інших об'єктах незалежно від форм власності у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Державна пожежна охорона є одночасно самостійною протипожежною службою цивільної оборони, а також службою, яка в межах своєї компетенції виконує мобілізаційну роботу.
Відомча пожежна охорона.
На об'єктах міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, створюються підрозділи відомчої пожежної (пожежно-сторожової) охорони, які здійснюють свою діяльність згідно з положеннями.
Підрозділи відомчої пожежної охорони, що мають виїзну пожежну техніку, залучаються до гасіння пожеж у порядку, який встановлюється державною пожежною охороною.
Ці підрозділи у питаннях підготовки особового складу та організації гасіння пожеж керуються нормативними актами, що діють у державній пожежній охороні.
Місцева пожежна охорона.
У сільських населених пунктах, де немає підрозділів державної пожежної охорони, органами місцевої державної адміністрації відповідно до Положення, затверджуваного Кабінетом Міністрів України, створюються місцеві пожежні команди.
Добровільна пожежна охорона.
На підприємствах, в установах та організаціях з метою проведення заходів щодо запобігання пожежам та організації їх гасіння можуть створюватися з числа робітників, службовців, інженерно-технічних працівників та інших громадян добровільні пожежні дружини (команди).
У школах, дитячих таборах створюються дружини юних пожежних, що діють на підставі Положення, затверджуваного Міністерством освіти України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки.
За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів винні в цьому посадові особи, інші працівники підприємств, установ, організацій та громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду підприємства, установи та організації можуть притягатися у судовому порядку до сплати штрафу.
Максимальний розмір штрафу у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, не може перевищувати двох відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства, установи та організації.
Рішення про накладення штрафу оскаржується у судовому порядку в місячний термін.
Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення спору тягне за собою нарахування на суму штрафу пені в розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.
2. Основні поняття про організацію та порядок проведення наглядово-профілактичної роботи.
Державний пожежний нагляд функціонує з метою нагляду за дотриманням вимог пожежної безпеки центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, селянськими (фермерськими) господарствами, громадськими об’єднаннями, іншими юридичними особами, незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, включаючи об’єкти, які становлять власність іноземних юридичних осіб або підприємців з іноземними інвестиціями, також посадовими особами, громадянами України, іноземними громадянами, особами без громадянства.
Основними завданнями держпожнагляду є:
• встановлення та контроль за забезпеченням єдності вимог державних стандартів, норм і правил у галузі пожежної безпеки;
• здійснення контролю за дотриманням вимог пожежної безпеки під час проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення та експлуатації будівель, споруд та інших об'єктів незалежно від форм власності і видів діяльності, .розроблення та виготовлення пожежонебезпечних приладів, обладнання та іншої продукції, речовин і матеріалів;
• виявлення і контроль за усуненням причин і умов, що сприяють виникненню та поширенню пожежі, створенню у разі пожежі загрози життю і здоров'ю людей, знищення чи пошкодження майна, а також перешкоджають своєчасній ліквідації пожеж і рятуванню людей;
• розроблення заходів профілактики пожеж.
Державний нагляд у сфері цивільного захисту функціонує з метою нагляду за дотриманням чинного законодавства у сфері техногенної безпеки на потенційно небезпечних об'єктах (ПНО) та на об'єктах підвищеної небезпеки (ОПН), незалежно від форм власності та видів господарської діяльності, а також на всіх ПНО та ОПН, які заплановано розпочати будівництвом або на яких планується проведення реконструкції.
ОПН - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти, на яких є реальна загроза виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
ПНО - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.
Головною метою Державного нагляду за станом цивільного захисту та техногенної безпеки ПНО та ОПН є визначення стану дотримання чи недотримання суб'єктами господарської діяльності вимог законодавства у сфері безпеки експлуатації, будівництва та реконструкції ПНО та ОПН, готовність сил та засобів для ліквідації (локалізації) НС для своєчасного вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень та попередження негативного впливу об'єкта на навколишнє середовище, попередження НС.
Порядок обліку ПНО.
Територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту визначають об'єкти, що підпадають під термін ПНО.
Облік ПНО здійснюється органами державного нагляду у сфері цивільного захисту у спеціальному журналі обліку ПНО та ОПН.
Планування та періодичність перевірок ПНО здійснюється на основі аналізу НС, стану техногенної безпеки на підприємствах з урахуванням сезонних профілактичних заходів та періодичності перевірок об'єктів.
Перевірки об'єктів повинні плануватися рівномірно протягом року. Після проведення комплексних перевірок, встановлюється контроль за виконанням запропонованих заходів.
За змістом перевірки поділяються на комплексні, контрольні та оперативні (цільові).
При комплексних перевірках розглядаються всі питання діяльності об'єктів.
У ході контрольних перевірок розглядається ступень усунення порушень, виявлених за результатами комплексних перевірок.
Метою оперативних (цільових) перевірок є тільки ті питання, з яких отриманні завдання від керівництва органів державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, перевірки аварійних ситуацій, а також ті, що проводяться за сигналами і скаргами населення.
3. Контроль за проведенням вогневих робіт.
Вогневі роботи – роботи з застосуванням відкритого вогню.
Місця проведення зварювальних та інших вогневих робіт, пов’язаних з нагріванням деталей до температур, спроможних викликати займання матеріалів та конструкцій, можуть бути:
- постійними, які організуються у спеціально обладнаних для цієї мети цехах, майстернях чи на відкритих майданчиках;
- тимчасовими, коли вогневі роботи проводяться безпосередньо в будівлях, які зводяться або експлуатуються, спорудах та на території об’єктів з метою монтажу будівельних конструкцій, ремонту устаткування тощо.
Проведення вогневих робіт на постійних та тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою, відром з водою). Вид (тип) та кількість первинних засобів пожежогасіння, якими повинно бути забезпечене місце робіт, визначаються з урахуванням вимог щодо оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння (додаток 2), і вказуються в наряді-допуску.
Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов’язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі.
Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення (дільниці, установки, території тощо), де проводились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт упродовж 2 годин після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні позначки у наряді-допуску.
Не дозволяється:
приступати до роботи за несправності апаратури;
розміщати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних та вибухопожежонебезпечних приміщеннях;
допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, які не мають кваліфікаційних посвідчень та не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержанням спеціального посвідчення;
проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій та виробів до повного висихання фарби;
виконуючи вогневі роботи, користуватися одягом та рукавицями зі слідами масел та жирів, бензину, гасу й інших ГР;
зберігати у зварювальних кабінах одяг, ГР та інші горючі предмети і матеріали;
допускати стикання електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими й розчиненими газами;
виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими й токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;
проводити вогневі роботи на елементах будівель, виготовлених із легких металевих конструкцій з горючими й важкогорючими утеплювачами.
4.Взаємодія з добровільними пожежними дружинами.
На підприємствах, в установах та організаціях з метою проведення заходів щодо запобігання пожежам та організації їх гасіння можуть створюватися з числа робітників, службовців, інженерно-технічних працівників та інших громадян добровільні пожежні дружини (команди), Положення про які затверджується Кабінетом Міністрів України.
У школах, дитячих таборах створюються дружини юних пожежних, що діють на підставі Положення, затверджуваного Міністерством освіти України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України.
5.Навчання населення правилами пожежної безпеки.
У загальноосвітніх і професійних навчально-виховних закладах, вищих навчальних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів організовується вивчення правил пожежної безпеки на виробництві та в побуті, а також навчання дій на випадок пожежі.
У дитячих дошкільних закладах проводиться виховна робота, спрямована на запобігання пожежам від дитячих пустощів з вогнем і виховання у дітей бережливого ставлення до національного багатства.
Місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого та регіонального самоврядування, житлові установи та організації зобов'язані за місцем проживання організовувати навчання населення правил пожежної безпеки в побуті та громадських місцях.
Усі працівники під час прийняття на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктаж з питань пожежної безпеки відповідно до Типового положення, затверджуваного Міністерством внутрішніх справ України.
Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.
Перелік посад і порядок організації навчання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки, забороняється.
Програми навчання з питань пожежної безпеки мають погоджуватися з органами державного пожежного нагляду.
|
ЧАС:15хв.
Під запис
5хв.
Пояснення
3хв.
Під запис
1хв.
Під запис
1хв.
Під запис стисло
Під запис
1хв.
Під запис
1хв.
Під запис
1хв.
Під запис
1хв.
Під запис
1хв.
Під запис
1хв.
ЧАС:15хв.
Під запис
3хв.
Пояснення
3хв.
Під запис
5хв.
Під запис
1хв.
Під запис
2хв.
Під запис
1хв.
ЧАС:15хв.
Під запис
5хв.
Пояснення
3хв.
Під запис
2хв.
Під запис
4хв.
ЧАС:10хв.
Під запис
5хв.
Пояснення
5хв.
ЧАС:10хв.
Під запис
5хв.
Пояснення
3хв.
Під запис
2хв.
|
4. Закріплення вивченого матеріалу – 10 хв.
Питання для закріплення:
4.1.Правова основа діяльності в галузі пожежної безпеки.
4.2. Обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки.
4.3. Види пожежної охорони.
4.4. Основні поняття про організацію та порядок проведення наглядово-профілактичної роботи.
4.5. Вогневі роботи.
5. Підбиття підсумків - 5 хв.
- вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;
- оголосити оцінки;
- відповісти на запитання.
Завдання на самопідготовку
1. Основні положення Закону України „Про пожежну безпеку”.
2. Мета, основні завдання і принципи цивільного захисту.
3.Які існують види вогневих робіт.
4.Як організовується взаємодія з ДПД.
5. Організація навчань населення пожежної безпеки.
План конспект склав
Ст.викладач НП НМЦ ЦЗ та БЖД
Миколаївської області
майор внутрішньої служби Л.П.Чепелінська
|