Ведуча. Дякуємо за змістовне повідомлення.
Ведучий. Усім відомо, що правовий статус громадянина визначається зв’язком з державою, який виявляється у взаємних правах та їхній гарантій. Ми вам пропонуємо переглянути документальний фільм «Історія прав людини». Увага на екран!
Перегляд д/ф (9 хв.)
Ведуча. А зараз до слова запрошуємо представнику Кримінальної міліції у справах дітей (звання, прізвище, ім’я, ім’я по батькові).
Виступ представника КМСД (до 10 хв)
Ведуча. До нас надійшли запитання до представника міліції.
Зачитування запитань до представника міліції
До скількох годин вечора підліток може гуляти вулицею у м. Вінниці?
Хто буде нести відповідальність за злочин, скоєний 14-річною особою?
Зі скількох років можна розпочинати навчання на водіння транспортним засобом?
Ведучий. Наступним кроком нашої зустрічі - розгляд ситуацій. І омбудсмени ліцею представлять вам їх. Присутні учні у залі, теж зможуть узяти участь в обговоренні. Відповідаємо по принципу піднятої руки. Як відповідати усі зрозуміли?
Ведуча. Ситуація 1.
Ситуація 1
Слова автора. За столом сидять троє підлітків. Вони обговорюють подію: Михайло заліз на склад і викрав кілька пачок цигарок.
Мишко. А ви знаєте, що це було не так і страшно. Ти б, Назаре, мабуть з переляку у штани наклав би. А я зовсім не боявся.
Назар. Тоді вип’ємо за успіх.
Ірина. Трішки спробую.
Мишко. Ірко, поки твоєї мами немає вдома, нехай все це полежить у тебе.
Ірина. Я так і знала, що мені дасте на зберігання. Але ж коли домовлялися про те, що ти підеш украсти цигарки, Назар обіцяв їх заховати у себе вдома. А тепер даєте мені!
Назар. Тихіше, дитинко. Подякуй, що план розробив безпрограшний.
Ситуація 2
Слова автора. Троє дівчат: Катя, Таня й Даринка обідають у кав’ярні. Їм сподобалися гарні чашки.
Таня. Дівчата, а давайте вкрадемо оці чашки!
Дарина. У мене є план, як це зробити.
Двоє підійшли до офіціанта, щоб розрахуватися, а одна тим часом поклала чашки в сумку.
Катя. Все вийшло так непомітно.
Таня. Підемо завтра у інше кафе. Дістанемо ще щось.
Дарина. Згода.
Ситуація 3
Слова автора. Андрій сидів на лавці у парку. Раптом побачив, що йшов його колишній друг, а тепер ворог — Сашко.
Андрій. Сашко! Зараз я з тобою розквитаюся. І схопив палицю.
Слова автора. Цей спосіб оборони або нападу, він часто використовував.
І наздогнав Сашка. Ударив ззаду. А то виявився не він, а якийсь незнайомець. Той від удару впав. Коли вже так сталося, довго не думаючи Андрій поліз у його кишені. Витягнув гаманець, а в ньому всього 3 гривні, звичайно, й від них він не відмовився. Й зник з місця злочину.
Запитання до ситуацій:
Який злочин мав місце у цій ситуації?
Яка міра покарання передбачена за це Карним Кодексом?
Яка стаття Карного Кодексу відповідає даному злочинові?
Ведучий. А закінчити нашу зустріч хотілося б такою притчею:
Бог зліпив людину з глини, проте залишився в нього невикористаний шматок.
— Що ще зліпити тобі? – запитав Бог.
— Зліпи мені щастя, — попросила людина.
Нічого не відповів Бог і тільки поклав людині в долоню шматок глини, що залишився...
Так кожна людина, «ліпить» своє життя самостійно, обираючи. піти шляхом конституційного обов’язку захищати Вітчизну, дотримуватися законів України, її Конституції, прославляти її символи, сумлінно навчатися, поважати інших громадян, їхні законні права та інтереси, шанувати батьків та дорослих, чи хибний шлях, який призведе до деградації особистості та втрати поваги до неї друзів, однолітків, знайомих і поверне її на кримінальний бік. Ми спробуємо стати законослухняними, відповідальними та гідними громадянами нашої країни!
Ведуча: Дякуємо за увагу!
Ведучий: До нових зустрічей!
ДОДАТОК Г
ЛЕКЦІЯ «ЯК ЗАПОБІГТИ ПРИВОДУ ДО ВІДДІЛКА МІЛІЦІЇ?»
Мета: освітня: розширити знання учнів з практичного права;
розвивальна: розвивати навички використання отриманих знань на практиці;
виховна: виховувати правову культуру.
Цільова аудиторія – учні 8-11-х класів
Тривалість - 1 академічна година
ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ
Розпочнемо нашу лекцію з невеличкої анкети «Молодь і протиправна поведінка».
1. Яка, на вашу думку, основна причина, що спонукає молодь до протиправних дій?
а) вплив алкоголю та наркотиків; б) низький рівень доходів сім’ї;
в) захист себе і близьких; г) упевненість у безкарності;
ґ) солідарність із компанією; д) бажання розважитися.
2. Яке ваше ставлення (негативне, позитивне, допустиме в окремих випадках, важко відповісти) до таких протиправних дій:
а) крадіжок; б) вживання спиртних напоїв;
в) застосування фізичної сили щодо іншої особи;
г) вживання наркотичних речовин; ґ)азартних ігор;
д)проституції; є)самогубства.
3. Як часто ви палите, вживаєте спиртні напої, токсичні речовини?
а) не вживаю; б) щоденно.
4. З ким би ви хотіли провести бесіду з питань профілактики правопорушень?
а) з лікарем; б) з юристом;
в) з представником правоохоронних органів.
5. Чи ваші батьки, спілкуючись з вами, торкаються проблем правопорушень, уживання алкоголю, тютюнопаління, уживання наркотиків:
а) так; б) ні;
в) інколи.
Відповіді на питання анкети були проаналізовані представниками міліції.
Спілкуючись зі старшокласниками зупинимося на деяких проблемах.
Щоб не потерпіти від злочину та уникнути інших неприємностей
1. Не гуляй сам і не шукай собі пригод у небезпечних місцях (на пустирях, будівельних майданчиках, у лісосмугах тощо).
2. Пам’ятай, що надмірна цікавість не веде до добра: не чіпай знайдені предмети, не втручайся у справи інших, особливо у сварки та бійки, почувши постріли, тікай в інший бік.
3. Не ходи вулицями у пізній час без дорослих, намагайся виглядати чистим і охайним, аби не справляти враження бездоглядного.
4. Будь обережним, коли заходиш до під’їзду. Якщо там темно, дочекайся сусідів.
5. Ніколи не відчиняй двері квартири стороннім людям.
6. Не спілкуйся з підозрілими особами, відмовляйся від їхніх доручень щось кудись віднести чи передати на словах.
7. Не дозволяй незнайомцям заманити себе у пастку — не вір обіцянкам, відмовляйся від подарунків або запрошень «у гості».
8. Не вживай речовин сумнівного походження, що можуть викликати отруєння чи втрату самоконтролю. Май на увазі, що правопорушення, скоєне у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, обтяжує провину.
9. Не будь надто самовпевненим, у сумнівній ситуації звернися за допомогою до будь-кого з дорослих (зроби вигляд, ніби вони — твої знайомі).
10. Уникай місць, де збирається збуджений натовп та можливі порушення громадського порядку.
11. Під час проведення масових заходів не привертай до себе уваги зухвалою поведінкою, гучними вигуками, незвичним одягом.
12. Не наближайся до п’яних, а також тих людей, які поводяться дивно й можуть бути здатними на непередбачені дії.
13. Не носи з собою предмети (ніж, кийок, патрони тощо), наявність яких може викликати підозру або бути поставлена у вину; а ось учнівський квиток, паспорт чи інше посвідчення особи тобі не завадять.
14. Не вдавай із себе героя, будучи в небезпеці, тікай у людне чи освітлене місце, користуйся міліцейським свистком, що завжди має бути напоготові.
Якщо ж усі запобіжні заходи не допомогли і тебе затримують
Не тікай, не чини опір: краще потрапити до міліції, ніж під колеса автомобіля чи до лікарні.
Будь чемним з працівниками міліції, не намагайся залякати їх своїми «впливовими» батьками.
При можливості проси друзів якнайшвидше повідомити про твоє затримання власних батьків. Не роби дурниць, не потрапляй у міліцію «за компанію».
Не бреши працівникам міліції: якщо не хочеш казати правду — мовчи та плач; але й не дозволяй себе залякати: не давай свідчень проти себе, не бери на себе зайвого — кожен має відповідати за свої вчинки сам.
Знай, що права та інтереси неповнолітніх захищає Закон; якщо тебе затримано, вимагай від працівників міліції пояснення причин твого затримання та роз’яснення власних прав.
У якій би ролі ти не потрапив до міліції (потерпілого, свідка чи правопорушника), твої права відстоюватимуть законні представники, насамперед, це батьки чи особи, котрі їх заміняють, а, при потребі, й фахівці (адвокат, педагог, лікар).
Незнання закону не звільняє від відповідальності, отже знай:
Якщо ти малолітній правопорушник, то тобі та твоїм батькам доведеться нести передбачену Законом відповідальність.
До 11 років дитина не має права бути засудженою, але за її вчинки відповідають батьки або особи, котрі їх заміняють: вони можуть бути оштрафовані або змушені відшкодувати заподіяні дитиною збитки.
Бездоглядну дитину віком до 15 років після встановлення її особи та всіх обставин, що призвели до її бездоглядності, відповідні органи передають на виховання спеціально призначеним опікунам або до відповідних виховних закладів.
Підлітки віком від 15 до 18 років можуть бути віддані під нагляд опікунів або до відповідних виховних закладів.
Неповнолітні віком від 11 до 18 років можуть бути притягнуті до відповідальності за неналежну поведінку (систематичне ухилення від навчання та праці, бродяжництво, жебрацтво, дрібні злочини тощо) й направлені за вироком суду чи за рішенням уповноважених служб у справах неповнолітніх на перевиховання до спеціальної школи (професійного училища).
Закон установлює кримінальну відповідальність за протиправні дії з 16 років.
Неповнолітні, яким на момент вчинення тяжкого злочину (вбивства, зґвалтування, грабежу, злісного хуліганства тощо) виповнилося 14 років, можуть бути за вироком суду позбавлені волі строком до 10 років, з відбуванням покарання у виховно-трудовій колонії.
Якщо заподіяний злочин не становить великої небезпеки для суспільства, до неповнолітнього можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру (наприклад, відшкодувати заподіяні збитки власною працею).
Пам’ятай: 1. Працівники міліції мають право затримати підозрілого неповнолітнього тільки на три години для з’ясування його особи. Відлік часу починається з моменту складання протоколу про затримання.
При складанні протоколу краще бути ввічливим і чемним, давати тільки загальну інформацію про себе (прізвище, ім’я, вік та адресу).
Якщо ти приховуватимеш ці відомості, і твої батьки через це не будуть знайдені, тебе можуть помістити на 30 діб до дитячого приймальника-розподільника для встановлення твоєї особи. Звичайно, перебування в цьому закладі не піде тобі на користь.
Про затримання мають бути негайно повідомлені твої батьки або особи, які їх заміняють.
Важливо, щоб протокол затримання був оформлений правильно, тому прочитай його уважно і зверни увагу на зазначені в ньому дату і час затримання, бажано запам’ятати зміст протоколу, а також прізвища та посади працівників міліції, дії яких, можливо, доведеться оскаржити.
Про свої потреби та права краще вести розмову не з рядовим міліціонером, а з офіцером, бажано з працівником інспекції у справах неповнолітніх.
Тобі зобов’язані надати медичну допомогу при пораненні, хронічній хворобі (наприклад, діабеті), дозволити скористатися туалетом, ти маєш право зателефонувати батькам.
Тебе не мають права тримати у камері попереднього затримання разом із дорослими.
Щире розкаяння може полегшити твою долю: краще, щоб тебе вважали наляканою дитиною, ніж досвідченим і самовпевненим злодієм.
Триваліше затримання (арешт) можливе тільки з санкції прокурора у випадках, передбачених законом: коли неповнолітній був затриманий на місці злочину, впізнаний як злочинець свідками, на його одязі виявлені сліди злочину (наприклад, плями крові) або в нього виявлено знаряддя злочину (зброя тощо).
Міліція не має права допитувати тебе інакше, ніж у присутності твоїх законних представників — батьків, адвоката, педагога, лікаря; адвокат має бути допущений до участі в твоїй справі не пізніше 24 годин після затримання; через 72 години тобі має бути пред’явлено звинувачення або тебе повинні звільнити, передати на поруки чи на підписку про невиїзд.
Якщо впродовж 30 діб твої батьки чи опікуни не будуть знайдені, то рішенням комісії у справах неповнолітніх тебе буде відправлено до закритого виховного закладу. Звісно, туди краще не потрапляти.
Якщо ти потрапив до відділення міліції або до дитячого приймальника-розподільника, не вдавай із себе «крутого». Придивляйся до того, як поводяться інші, будь слухняним і мовчи. Якщо знаєш якісь цікаві історії та анекдоти — розваж інших, але не перестарайся, аби не перетворитися на блазня. Будь готовим до «приколів» і насильства. Зберігай почуття гумору й будь готовим постояти за себе, не жалійся, якщо тебе образили. Уникай участі в «іграх заради цікавості», нікому не довіряй, ні про що не проси, не дозволяй іншим принижувати себе.
Якщо тебе помістили до слідчого ізолятору — справи кепські, стережися, наслідки можуть бути трагічні. Слухай тільки порад свого адвоката та не втрачай надії на краще.
У слідчому ізоляторі неповнолітні повинні знаходитись окремо від дорослих.
Якщо тобі довелося побувати у міліції в будь-якій ролі (свідка, потерпілого або правопорушника), головне — зробити з цього правильні висновки. Про такі випадки іншим краще не розповідати: це не додасть тобі ані слави, ані авторитету, а радше викличе непотрібні розмови та чутки.
 
|