|
Скачати 1.3 Mb.
|
Міжособистісний конфлікт спричиняється ситуацією, в якій члени групи прагнуть до несумісних цілей або керуються несумісними цінностями чи нормами, намагаючись реалізувати їх у спільній діяльності. Конфлікт може виникнути при розподілі функціональних обов’язків між членами групи чи при обговоренні шляхів досягнення спільної мети діяльності. Чітко можна виділити людей, що перебувають у постійних конфліктах, 83 переходячи з одного в інший, і людей, що дуже рідко стають учасниками конфліктних ситуацій. В зв’язку з цим можна використовувати таке поняття, як «конфліктна особистість». Виділяють наступні риси характеру, особливості поведінки, властиві конфліктній особистості:
На думку В. Сперанського, людей можна розділити на дві групи:
84 оцінюванням, умінням входити в довіру. Але вони не здатні довго підтримувати дружні стосунки і сумлінно працювати. Вони найчастіше стають джерелом емоційних конфліктів. До розряду «конфліктної особистості» можна віднести деяких учителів, а також частину підлітків, що стали такими через свої вікові особливості. Такі люди постійно тримають у напруженні всіх і часто не можливо вгадати, коли і через що виникне наступний конфлікт. Виділяють такі типи конфліктних особистостей: 1. Демонстративна особистість. Якості демонстративної особистості дуже часто виявляються в підлітків, а особливо в тих, що не можуть або не хочуть виявити себе в навчанні або громадському житті. Чим більше виражений демонстративний компонент у поведінці особистості, тим вищий рівень її конфліктності. Прагнення бути в центрі уваги може виявлятись у неадекватній поведінці на уроці або на перерві, у брутальності, різкості й нестриманості стосовно інших людей, маніпулюванні становищем і можливостями батьків, перебільшенні своїх фізичних можливостей і спроб тиску силою тощо. Природно, що подібні дії викликають опір з боку навколишніх і створюють конфліктну ситуацію. Серйозні конфлікти виникають між учителем і учнем, коли учні намагаються тиснути на вчителя матеріальними або іншими можливостями своїх батьків, виявляючи при цьому зневажливе ставлення до школи, учителів, предметів і знань загалом. 2. Ригідна особистість. Ригідні особистості важкі у спілкуванні і часто є причиною конфліктів. «Ригідний» — значить непластичний, що не вміє перелаштовуватися, тобто враховувати у своїй поведінці зміни ситуації та обставин. А ще ригідний — це марнославна людина, яка має потребу в 85 постійному підтвердженні своєї значущості, це людина із завищеною самооцінкою. Подібні якості ведуть до того, що в ситуації конфлікту ригідна особистість виявляє гостру вразливість, підозріливість, підвищену чутливість до несправедливості. Ригідний учитель — це людина, що не допускає навіть думки про те, що є ще чиясь думка, крім її власної. Вона ігнорує бажання інших людей, заперечує прогресивні нововведення, не бере до уваги ніяких пояснень і причин. Переконати таку людину практично неможливо. Невміння або небажання зрозуміти учня призводить до постійних і серйозних проблем і конфліктів. Також складний у спілкуванні і ригідний підліток. Це дитина, яку неможливо переконати. Для неї не буває важливих доказів, не існує авторитетів. Вона зарозуміла і впевнена у своїй правоті й непогрішності. Конфлікти, що виникають із такими людьми, важкі й затяжні. Вони рідко вичерпуються, а частіше переходять з одного в інший. І, мабуть, єдиний спосіб уникнути конфліктів із такими людьми — це не вступати в полеміку з ними, а надати можливість кожному залишитися при своїй думці. 3. Некерована особистість. Некерованість підлітків також може бути причиною конфліктів. Відсутність самоконтролю й непродуманість учинків — досить серйозний привід для виникнення непорозумінь і проблем, що виникають як під час уроків, так і в позакласний час. Непередбачуваність та імпульсивність підлітків у поведінці змушують учителя постійно бути дуже уважним і не випускати учня з поля зору, щоб запобігти різним можливим неприємностям або небезпечним ситуаціям. Це призводить до перенапруження нервової системи вчителя, нервового зриву й конфлікту. 4. Педантична особистість. Надточність і педантизм учителя можуть призвести до бурхливих обурювань і невдоволення підлітків, коли за, 86 здавалося б, незначну помилку або неточність у виконанні роботи помітно знижують бал. Підлітки зазвичай у цьому випадку вважають, що бал занижено необґрунтовано і вчитель поводиться прискіпливо, а вчитель ставить надто високі вимоги до учня, забуваючи при цьому, що всі ми можемо помилятися. Та й учимося не на своїх, а на чужих помилках.
Безвладні учні — також часта причина конфліктів у школі. Скільки сил доводиться витрачати вчителям і класному керівникові для того, щоб навчити підлітків жити своїм розумом! Утім, дуже часто бувають ситуації, коли у класі є сильний лідер або група дітей, що ведуть клас не завжди у правильному напрямку. Так, вони можуть зривати і прогулювати уроки, не виконувати домашні завдання — і ніхто у класі при цьому не обурюється й не намагається щось змінити. Спрацьовує так зване «стадне почуття», що позбавляє можливості підлітків думати, аналізувати свої вчинки і вчинки інших. І навіть якщо дії однокласників і оцінюються реально, то бракує сили 87 волі або бажання все це припинити. Ніхто з підлітків не хоче брати на себе відповідальність і щось змінювати, щоб не стати чужим і зневаженим у своєму колі. І, на жаль, подібні ситуації характерні для підліткового середовища. Свій погляд на «конфліктну особистість» пропонують Н. Ануфрієва і Т. Зелінська. Вони вважають, що підвищенню конфліктності в колективі можуть сприяти індивідуально-психологічні особливості людей. Частіше вступають в конфлікт люди з негнучким характером, тобто ті, хто не може уявити себе на місці іншої людини, а також ті у кого розвинуте прагнення завоювати визнання і повагу оточуючих людей, за будь-яку ціну набути престижного становища. Причиною конфліктів може бути і міжособистісна несумісність людей. Міжособистісна сумісність – взаємне прийняття партнерів по спілкуванню і спільні діяльності. Міжособистісна несумісність – взаємне неприйняття партнерів. Засноване на розбіжності соціальних настанов, ціннісних орієнтацій, інтересів, мотивів, характерів, темпераментів, психофізичних реакцій, індивідуально-психологічних характеристик суб’єктів. Вона може стати причиною емоційних конфліктів, що є найскладнішою формою міжособистісного протиборства. Бар’єри характеру і різні темпераменти також бувають причинами конфліктів. Темперамент – це ті вроджені особливості людини, що обумовлені інтенсивністю й динамічністю психічних процесів. Характер – сполучення найбільш стійких, суттєвих особливостей особистості, що виявляються у поведінці людини, у ставленні до довкілля і до самого себе. Виявляється він у ставленні до інших людей і до суспільства в 88 цілому, ставленні до праці, само оцінюванні, вольових якостях. Так, холерик і сангвінік через свою рухливість швидко починають втомлювати і дратувати меланхоліків і флегматиків, викликаючи їхнє дорікання через незакінчені справи і не виконані зобов’язання. Меланхоліки і флегматики дратують холериків і сангвініків своєю повільністю, схильністю до довгих роздумів і смутку. Зіткнення з людьми в холерика проходять за типом миттєвої емоційної розрядки. Попередніх думок про сварку немає, її провокує те, що обурило або не влаштовує холерика в розмові зі співбесідником. І як наслідок – спалах обурення. Меланхоліки довго обмірковують і переживають ситуацію, вибудовують ланцюг доказів, довго не наважуючись висунути претензії опонентові, виношуючи їх у собі. Способи вирішення конфлікту у людей з різними індивідуально-типологічними характеристиками відмінні. Холерик вирішує все зопалу, віддаючи перевагу краще поразці, ніж невизначеності. Меланхолік довго обмірковує, не наважуючись щось робити. Він сумнівається, шукає виправдання, будує нескінченні системи доказів і контрдоказів. Однак такий болісний процес зовсім не виключає можливість активно докорінно змінити сформовану ситуацію. Взагалі, люди по-різному реагують на конфліктну ситуацію і по-різному поводяться в конфлікті. Для одних - це стимул росту, розвитку або, принаймні, не занадто стомлююча неминучість. Для інших конфлікт – це сильний стрес, що призводить до депресії, значного зниження само оцінювання і внутрішнього конфлікту із самим собою. Але для того, щоб наше життя не перетворилося в пекло, слід навчитися 89 справлятися з конфліктними ситуаціями, попереджати їх, вирішувати, виходити з психологічних проблем конфлікту Контрольні питання
90 4. 2. Практичний блок
Мета: ознайомити учнів із поняттям «психологічна сумісність», усвідомлювати своє «Я», свої відчуття у конфліктній ситуації та обирати способи безконфліктного спілкування. Обладнання:ватман, аркуші паперу, маркери, стікери, олівці. Вступне слово тренера Повідомлення теми, мети та завдань заняття Гра-розминка «Спільний малюнок» Мета: зняття напруженості, відновлення в групі позитивного мікроклімату, необхідного для роботи в тренінговій групі. Учасники групи об’єднуються в пари. Кожній парі дається аркуш паперу, два олівці. Інструкція: «У вас є один аркуш паперу на двох. По моїй команді ви починаєте малювати усе, що заманеться, на вашій половинці аркуша. Головна умова – не можна перемовлятися. Даю вам три хвилини. Отже, замовкаємо і починаємо малювати». Обговорення цієї вправи ґрунтується на інтерпретації малюнків:
91
Інформаційне повідомлення «Психологічна сумісність людей» Анкета «Психологічна сумісність» Мета : визначити психологічну сумісність учня з іншою особою (однокласником, учителем, батьком чи матір’ю тощо) Обладнання: роздруковані бланки анкети, ручки. Інструкція: анкетування проводиться між двома особами. Респонденти мають висловити свою думку («так», «буває по різному», «ні») щодо наступних тверджень.
92 розумна.
Обробка отриманих результатів Результати тестування підрахувати за наступною шкалою:
Підрахувати різницю між сумами балів респондентів попарних висловлюваннях. Підрахувати різницю між сумами балів респондентів по непарних висловлюваннях.
Вправа «Типи конфліктних особистостей» Мета: ознайомити учасників з однією з класифікацій типів конфліктних особистостей; розвивати навички їх розпізнавання в конфліктних ситуаціях. Учасникам пропонують поділитися на групи по 2—3 особи. Групи отримують завдання: «Ознайомитися зі змістом на картках та подати свій тип конфліктної особистості через конфлікту ситуацію». Після презентації кожної групи іншим слід угадати той тип особистості, який вони подали. Час — 20—25 хв, обладнання — картки зі стислим описом типів особистостей, плакат із їхніми назвами. Виділяють такі типи конфліктних особистостей: 1. Демонстративна особистість. 2. Ригідна особистість. 3. Некерована особистість. 4. Педантична особистість. 5. Раціональна особистість. 6. Безвладна особистість. 94 Тестування ЧИ КОНФЛІКТНА ВИ ОСОБИСТІСТЬ? |
І. А. Пахаленко Поради психолога Пахаленко І. А. Поради психолога батькам. Навчально-методичний посібник.: Ольшаницька ЗОШ I-III ст. – 2009 |
Дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юнацького віку,... Психологія – наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку людини, її психічні процеси, стани та властивості. ( вчення про душу... |
1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,... Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології.... |
Анцепов А. Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию Мета лекції: показати студентам значення конфлікту у сучасному суспільстві, пояснити механізм виникнення конфлікту, а також його... |
Структура конфлікту Тому насамперед треба окреслити коло понять, важливих для соціально-психологічного аналізу конфлікту. Л. Петровська розглядає чотири... |
Тема Питання ... |
Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення: Навч посібник... Тема Цілі та завдання психолого-педагогічної підготовки фахівця. Психологія та педагогіка як науки |
ПРОГРАМ А Вікова психологія” (укладач: А. В. Тімакова, старший викладач) для підготовки фахівців за спеціальністю 040101 „Психологія” рекомендовано... |
Психологія мовлення як наука Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство.... |
1 Психологія як наука. Виникнення, розвиток, огляд основних напрямків До психіці відносяться також інтереси і здібності людини, її темперамент і характер. Які закони пам'яті, уяви, мислення? Як розвиваються... |