|
|
Скачати 1.3 Mb.
|
|
Основні типи конфлікту Розрізняють сім основних типів конфлікту за кількістю та складом сторін конфлікту:
За проблемно-діяльнісною ознакою:
За тривалістю перебігу конфлікту:
За змістом:
За ступенем загострення протиріч:
Першоджерелом конфлікту або умовою його виникнення вважається конфліктна ситуація - тобто ситуація, у якій одна із складових змінює свої кількісні чи якісні значення, що призводить до загострення стосунків між конфліктуючими сторонами. Тут вступає у силу ще один з основних законів філософії - закон переходу кількісних змін у якісні. Конфлікт не виявляється доти, поки існуюча ситуація або влаштовує усі задіяні чи зацікавлені сторони, або ж ці сторони ще не в змозі вплинути на розвиток ситуації, не володіють достатнім потенціалом (тобто конфлікт прихований). Конфліктна ситуація, що вимагає вирішення, передбачає існування кількох обов'язкових елементів: • учасників конфлікту (дві або більше сторони, що переслідують несхожі чи прямо протилежні цілі); • об'єкт конфлікту (конкретне явище, причина, стан справ, навколо якого розгортається суперечка); • рушійну силу - інцидент (факт зіткнення протилежних сил). Об'єкт конфлікту та його учасники у своїй сукупності утворюють предмет конфлікту, тобто вони розглядаються як необхідні обов'язкові умови виникнення конфліктної ситуації. Інцидент призводить до початку конфлікту, відіграє роль каталізатора. Конфліктна ситуація визначається об'єктивними обставинами, а інцидент виникає випадково, коли створені необхідні передумови. Типову схему конфлікту можна узагальнити так, як це показано на рис. 2. У структурі конфлікту деякі вчені-психологи також виділяють такі основні поняття: учасники конфлікту, умови перебігу конфлікту, образи конфліктної ситуації, можливі дії учасників конфлікту, наслідки конфліктних дій. Учасниками конфлікту можуть бути окремі індивіди, соціальні групи, організації, держави й т.д. З точки зору соціальної психології, що досліджує особистісні, міжособистісні та міжгрупові конфлікти, найтиповішими сторонами конфлікту є окремі аспекти (риси) особистості, самі особистості та соціальні групи. За такої класифікації учасників можливі конфлікти типу: риса особистості – риса особистості, особистість – особистість, особистість – група, група – група. В соціально-психологічному плані учасники конфлікту характеризуються передусім мотивами, цілями, цінностями, установками тощо. Конфлікт – це процес, іноді майже миттєвий (сварка у транспорті або у черзі), але частіше – тривалий. Незалежно від тривалості конфлікту існують характерні особливості його перебігу, пов’язані з внутрішніми станами внутрішніх світів конфліктуючих . “Свідомість особистості при втягуванні у конфлікт “хворобливо” викривлюється, і ці викривлення динамічно нарощуються, свідомість конфліктуючого проходить певні фази, що мають чіткі межі” Перехід від нормального спілкування до конфліктного відбувається здебільше непомітно, для самих учасників конфлікту розуміння того, що вони є його учасниками, приходить набагато пізніше у порівнянні з його народженням. А.М.Ішмуратов виокремлює чотири фази протікання конфлікту:
Отже, усвідомлення об’єктивної конфліктної ситуації стає поштовхом до конфліктної поведінки.
На цій стадії позитивним досягненням слід вважати перемир’я, тобто зобов’язання не чинити агресивні дій. У противників залишаються образи ворогів, вони можуть і надалі виношувати агресивні плани, але й передумова для подальшого просування “назад” до нормального спілкування. У побутовому варіанті перемир’я – це угода типу: “якщо ти мені нічого не чинитимеш поганого, то і я тобі нічого не буду робити”. Після перемир’я противники залишаються ворогами, але як розумні люди, розуміючи, що агресивні дії порушують їх стан, приходять до взаємної згоди не чинити їх. Але, якщо конфлікт розвивається до такої фази, у більшості випадків це лише відступ в агресивну фазу з почуттям помсти. Фінал конфлікту. Конфлікт не обов’язково має проходити через усі чотири фази. Як тільки припиняється спілкування, вже є наслідок конфлікту. Якщо спілкування припиняється таким чином, що супротивники перестають навіть думати один про одного, гальмується взаємодія на всіх рівнях, то це – загибель спілкування. Але частіше за все спілкування лише зовні виглядає як таке, що припинене, але насправді продовжувати виношувати агресію, брудні думки і переживати негативні емоції. Позитивний фінал конфлікту – це відновлення нормального спілкування. Можливий, звичайно, варіант фіналу, коли припинення спілкування – кращий варіант вирішення конфлікту, але це можна розглядати як хірургічну операцію, коли не вдалося вилікувати ногу і довелося її відрізати. Навіть після жорстоких воїн фінал може бути позитивним при подальшому співробітництві сторін, які воювали (наприклад, Німеччина і європейські країни). Отже, конфлікт розв’язано вдало тоді, коли спілкування відновлено і є нормальним. Постконфліктна стадія – це час міркування, переживань та корекції самооцінки, відносин , домагань. Дані американського психолога Л.Уолтера говорять про те, що саме під час постконфліктої стадії, коли учасники конфлікту котові до позитивних змін, можна проводити щирий, об’єктивний та конструктивний розбір ситуації конфлікту за визначенням перспектив подальшого розвитку відносин. 1.1.6. Причини конфлікту 1. Інформаційні фактори – це та інформація, що прийнята для однієї сторони (або сторін) і неприйнятна для іншої сторони. Структурні фактори зазвичай пов’язані із існуванням формальної або не формальної організації, соціальної групи й можуть передбачати такі питання : статус, роль і права; географічні положення, добровільна (примусова) ізоляція або відкритість, а також частота й інтенсивність контактів; система безпеки; системи правосуддя (заохочення – покарання, рівність і доступність), законодавство; принципи й образи дій, роль традицій. 2. Ціннісні фактори – це принципи, які ми проголошуємо або відкидаємо; дотримуємося або зневажаємо; які свідомо й навіть навмисно порушуємо; принципи, дотримання яких очікують від нас інші й ми від інших. 3. Фактори відносин, пов’язані із задоволенням від взаємодії або його відсутністю між сторонами. Тут варто звернути увагу на такі аспекти: основа відносин (добровільні або примусові); сутність відносин (незалежні, залежні, взаємозалежні); важливість взаємин;тривалість відносин; внесок сторін у відносини (надії та мрії, час, емоції); історія відносин; обіцянка, дана відкрито або яка мається на увазі, дотримана, порушена або ще не виконана; негативний осад від минулих конфліктів. 4. Поведінкові фактори – найцікавішим є, коли: поведінка зачіпає наші цінності або цінності тих, хто нам небайдужий; загрожує нашій безпеці; часто відволікає нас, спричиняє стрес, дискомфорт, страх; не виправдовує позитивних очікувань; є результатом конфліктів у минулому. Причини конфліктів полягають у розбіжності:
Контрольні питання
1.2.1. Заняття «Що таке конфлікт і хто такий Я?» Мета: навчитися адекватно сприймати й оцінювати себе; ознайомитися з поняттям «конфлікт»; освоїти особливості міжособистісної взаємодії; розвивати здатність безконфліктного спілкування. Обладнання:аркуші паперу, ватман, маркери, скотч, стікер. Вступне слово тренера Повідомляється мета та завдання тренінгу. Тренер презентує себе. Приймаються правила роботи групи, які допомагають у взаємодії. Правила роботи групи
Гра-розминка «Безоцінковий опис» Мета: згуртування учасників групи. Хід гри Гра виконується в парах. Інструкція: кожному з вас дається три хвилини протягом яких ви повинні розповісти партнерові про нього. Розповідь треба почати словами: «Я бачу перед собою…» - і далі безоцінково описуйте зовнішній вигляд ваших партнерів. Ваші висловлювання мають бути констатуючими. Заборонені вирази, які несуть в собі оцінку: «приємна зовнішність», «гарна усмішка», тощо. Ті, кого описують, будьте уважні! Якщо партнер допустить помилку, скажіть йому про це. Під час виконання завдання говорить потрібно весь час. Після сигналу помінятися ролями. Обговорення : Чи важко було описувати безоцінково зовнішній вигляд партнера? Що допомагало в роботі? Чи приємно, коли у твої слова випадково чи навмисне вкладають інший зміст? Вправа «Очікування групи» Мета: усвідомлення учасниками тренінгу своїх цілей і очікування. Інструкція: «Зараз вишикуйтеся за зростом і станьте в коло. Потім, починаючи з найвищого, кожен відповість на запитання «Що б ти хотів довідатися про спілкування?» і «Коли ти зрозумів, що тема «Конфлікти» актуальна для тебе?». Після того, як учасник відповів на запитання, він бере за руку свого сусіда праворуч і так триває до з’єднання кола». Висловлені очікування можна записати на великому аркуші паперу і вивісити на видне місце. Поступово під час тренінгу рекомендується викреслювати ті цілі і очікування, що були реалізовані, звертаючи увагу на успіхи групи. Розповідь тренера «Поняття конфлікту» Доберіть синоніми до слова «конфлікт»: протиріччя, суперечка, сутичка, протистояння, протиборство, зіткнення, скандал, бійка, сварка… Підказка для тренера. Конфлікти є неодмінними супутниками нашого життя. Невід’ємними компонентами кожного більш-менш тривалого спілкування, крім приємного і корисного проведення часу, є періодичні сварки, непорозуміння, образи. Серед людей побутує така думка: конфлікт – це обов’язково погано, конфлікт – це жахлива проблема. Але це помилкова думка, дилетантський погляд. Конфлікт сам собою – це ще одна форма спілкування людей, іноді навіть продуктивніша й ефективніша, ніж звичайна мирна бесіда. Конфлікт – з латинського «конфліктус» - боротися разом. Конфлікт – це важкорозв’язна суперечність між людьми, викликана несумісністю їх поглядів, інтересів, потреб. Конфлікт без слів – бій без правил. Мозковий штурм
Учасники вільно висловлюють свою думку, яка не обговорюється, а записується на великому аркуші паперу як є. Обговорення : Чи все названо? Усі згодні із запропонованими варіантами відповіді? Які відповіді найбільше точно дають змогу зрозуміти, навіщо люди сваряться? Вправа «Я неповторний» Мета: продемонструвати неповторність кожної людини; зняття напруженості. Інструкція: «Кожний з вас бере аркуш паперу і чітко виконує мою інструкцію:
Закінчили. Розгорніть папір і подивіться що у вас вийшло
Рефлексія заняття Кожен учасник може записати свої думки і почуття на стікері. Усі аркуші можна приклеїти на дошку, а під час перерви охочі можуть ознайомитися з записами своїх друзів. Вправа-релаксація «Усмішка по колу» Усі беруться за руки і «передають усмішку» по колу. Кожний учасник обертається до свого сусіда праворуч і ліворуч і, побажавши йому що-небудь хороше і приємне, усміхається йому, той усміхається наступному сусідові і т.д. |
| І. А. Пахаленко Поради психолога Пахаленко І. А. Поради психолога батькам. Навчально-методичний посібник.: Ольшаницька ЗОШ I-III ст. – 2009 |
Дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юнацького віку,... Психологія – наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку людини, її психічні процеси, стани та властивості. ( вчення про душу... |
| 1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,... Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології.... |
Анцепов А. Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию Мета лекції: показати студентам значення конфлікту у сучасному суспільстві, пояснити механізм виникнення конфлікту, а також його... |
| Структура конфлікту Тому насамперед треба окреслити коло понять, важливих для соціально-психологічного аналізу конфлікту. Л. Петровська розглядає чотири... |
Тема Питання ... |
| Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення: Навч посібник... Тема Цілі та завдання психолого-педагогічної підготовки фахівця. Психологія та педагогіка як науки |
ПРОГРАМ А Вікова психологія” (укладач: А. В. Тімакова, старший викладач) для підготовки фахівців за спеціальністю 040101 „Психологія” рекомендовано... |
| Психологія мовлення як наука Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство.... |
1 Психологія як наука. Виникнення, розвиток, огляд основних напрямків До психіці відносяться також інтереси і здібності людини, її темперамент і характер. Які закони пам'яті, уяви, мислення? Як розвиваються... |