|
|
Скачати 1.3 Mb.
|
|
Контрольні питання
Мета: ознайомити учнів з різновидами психологічного впливу; розвивати навички ефективного спілкування. Обладнання: ватман, маркери. Вступне слово тренера Повідомлення теми, мети, завдань занять. Гра-розминка «Комплімент» Мета: формувати уміння говорити й приймати компліменти. Учасники стають у два кола обличчям один до одного в парах ( за типом «вертушки»). Зовнішнє коло говорить своєму партнерові комплімент. Інший – дякує, й крім того, говорить про себе щось гарне. Потім вони міняються ролями й повторюють вправу. Після цього всі, що стоять у зовнішньому колі, роблять крок вправо й продовжують вправу. Обговорення: що відчували під час гри? В обговоренні підкреслюється вплив інших людей на те, почуваємо ми себе впевнено чи ні. Указується на те, що важко приймати як критику, так і похвалу. Інформаційне повідомлення «Різновиди психологічного впливу в процесі спілкування» Тренер знайомить учасників тренінгу з основними способами психологічного впливу. Вправа «Способи психологічного впливу» Мета: довідатись думку учнів на запропоновані запитання, активізувати досвід учасників. 73 Учасники групи об’єднуються в команди по 3-5 осіб. Перша команда записує на великому аркуші паперу тезисну, але якомога повніше, відповідь на запитання «Які різновиди психологічного впливу ви знаєте?». Друга команда відповідає на запитання «Як за допомогою різних способів впливу можна спричинити конфлікт або уникнути його». Після чого від кожної команди один представник має презентувати написане, а решта може доповнювати. Обговорення. Вправа «Давай поговоримо» Мета: зняття комунікативного бар’єра; навчитися говорити одночасно (не слухати свого партнера і висловлювати свою думку). Учасники об’єднуються в пари. Інструкція: «Одночасно, у формі монологу ви починаєте спочатку лаяти одне одного, потім за командою тренера – хвалити себе, далі – хвалити співрозмовника. Цю вправу краще виконувати стоячи. Намагайтеся не слухати того, що каже вам ваш співрозмовник, зосередьтеся на собі і своїх відчуттях. Саме їх ми обговоримо наприкінці. Обговорення: які виникали відчуття? Чи легко було виконати завдання? Що найприємніше: лаяти, хвалити себе чи хвалити співрозмовника? Чи може дана поведінка спричинити конфлікт? Вправа «Крок за кроком» Мета: усвідомити основні етапи виходу з конфлікту. Для виконання цієї вправи тренер пропонує учасникам об'єднатись у групи по 3-4 особи. Кожна група отримує набір карток з назвами можливих етапів виходу з конфлікту. Потрібно до кожного етапу поставити запитання, які б розкривали його зміст, і розкласти ці етапи у «хронологічній» 74 послідовності. Час — 10-15 хв, обладнання — набори карток з етапами розв'язання конфлікту. Розв'язання конфлікту й вихід із нього — часто складний процес, що має кілька етапів: 1. Окреслення основної проблеми. Партнерам слід усвідомити спільне й відмінне у їхніх поглядах на проблему, а саме:
• Чи відповідає поведінка кожного з партнерів ситуації? • Як можна найлаконічніше та найдокладніше визначити загальну проблему?
2. Визначення причини конфлікту. Для того, щоб конфлікт не повто- рився, потрібно знати його причини. Тому слід зрозуміти таке:
3. Пошук можливих шляхів розв'язання конфлікту. Його слід зводити до з'ясування таких питань:
75
4. Спільне рішення про вихід із конфлікту. Воно полягає у з'ясу- ванні таких питань: • Які ймовірні наслідки кожного з можливих шляхів розв'язання конфлікту? • Що потрібно зробити для досягнення мети? • Який зі способів розв'язання конфлікту викликає обопільне почуття задоволення своєю конструктивністю? 5. Реалізація спільно спланованого способу розв'язання конфлікту, оцінювання ефективності зусиль, яких доклали для розв'язання конфлікту. Якщо проблему розв'язати не вдалося, потрібно повторити всі попередні кроки, намагаючись при цьому усвідомити переживання, що виникають як у випадку успішного розв'язання проблеми, такі у випадку, якщо бажаних результатів не досягнуто. Запропоновані кроки виходу з конфлікту не можуть бути ефективними, якщо не дотримуватися таких умов: розв'язання конфлікту залежить від ваших зусиль, умінь, завзятості й доброї волі; кроки для виходу з конфлікту мають зробити обидві сторони. До основних шляхів ліквідації конфлікту належать:
76
Розповідь тренера «Активне слухання, та правильна передача інформації – нагода уникнути конфліктів» Підказка для тренера. Розмова між двома людьми – це діалог, що для кожного співрозмовника складається з активної і менш активної фази. Ти кажеш – ти активний, ти мовчиш – ти теж активний, але тільки по-своєму. Деякі вважають, що слухати – це найпростіша справа. Мабуть, це далеко не так. Слухати треба вміти. Деякі співрозмовники полюбляють, щоб їх слухали « упівуха». Коли ми говоримо – ми хочемо, щоб нас не лише слухали, а й чули. Неуважне слухання може не просто зіпсувати настрій співрозмовникові, а й глибоко образити його. Часом досить уважного погляду, кивка головою, легкого нахилу корпуса убік до співрозмовника для того, щоб людина була задоволена розмовою. Факт перекручування і втрати інформації доведений багатьма 77 психологами. Причини для цього різні:
Вправа «Зворотній зв'язок» Мета: демонстрація особливостей втрати інформації, зняття напруження. Група сідає в коло. Всі заплющують очі. Першому учасникові тренер на вухо каже будь-яке слово, яке той має показати без слів своєму сусідові. Очі учасники розплющують по черзі. Починаючи з останнього, з’ясовується, хто що зрозумів. Гру можна повторити кілька разів. Обговорення: чому виникли труднощі? Що можна зробити, щоб уникнути перекручення інформації? Рефлексія заняття «Дерево підсумків» На дошку вивішують плакат із намальованим деревом. Учасникам пропонують висловити свої враження на паперових листочках і закріпити їх на гілках. Вправа-релаксація «Свічка» Учні стають в коло. Тренер запалює свічку. Учасники, передаючи один одному свічку, говорять свої побажання. 78 РОЗДІЛ 4 ПСИХОЛОГІЧНА СУМІСНІСТЬ ЛЮДЕЙ 4.1. Теоретичний блок Міжособистісні стосунки складаються в реальних умовах життя та діяльності людей, у процесі їх взаємодії. На тому, як розвиваються стосунки, істотно позначаються різні об’єктивні чинники, що визначають успішність таких контактів або ускладнюють їх формування. Так, комфортні виробничі умови, забезпеченість необхідними засобами праці, чітка організація роботи неодмінно створюють сприятливі для взаємодії людей умови. Разом з тим важливий вплив на ефективність такої взаємодії справляє психологічний чинник — їх ставлення один до одного, психологічна та практична готовність до співпраці, індивідуально-психологічні особливості людей та ін. Найповніше суб’єктивний характер міжособистісних стосунків виявляється в сумісності людей. Сумісність — це оптимальне поєднання якостей людей у процесі взаємодії, що сприяє успішному виконанню спільної діяльності. У психології виокремлюють такі чотири різновиди сумісності: фізичну, психофізіологічну, соціально-психологічну та психологічну. Фізична сумісність виявляється в гармонійному поєднанні фізичних якостей двох або кількох людей, що разом виконують певну спільну діяльність. Наприклад, максимальна продуктивність фізичної праці можлива лише за умов, коли ті, хто разом її виконує, не поступаються один одному в силі та витривалості. Досить поширеними є критерії відбору за показниками фізичної сумісності у спорті при комплектуванні команд (групування за ваговими категоріями у важкій атлетиці). 79 Засадами щодо психофізіологічної сумісності є особливості аналізаторних систем, а також властивостей нервової системи. Цей різновид сумісності передбачає успішність взаємодії людей у тих видах діяльності, де чутливість у межах тієї чи іншої аналізаторної системи є вирішальною. Так, робота на конвеєрі потребує певного темпу виконання виробничих операцій від кожного працівника. У разі невідповідності психофізіологічних характеристик когось із працівників процес порушується, а може і взагалі припинитися. Для двох контролерів спільна робота, пов’язана з розрізненням насиченості кольорів, буде неможливою, якщо у них гострота чутливості до кольорів буде різною. Ще більшого значення в межах цього різновиду сумісності набуває темперамент. Доведено, що найуспішніше взаємодіяти можуть два неоднакові темпераменти (холерик і флегматик, сангвінік і меланхолік), гірше — люди з однаковими темпераментами (два холерики, два меланхоліки). Разом з тим, як зазначалося, у роботі, яка потребує рухливої нервової системи від усіх її учасників, протилежні темпераменти непридатні. Соціально-психологічна сумісність передбачає взаємини людей з такими особистісними властивостями, які сприяють успішному виконанню соціальних ролей. У цьому разі необов’язковою має бути схожість характерів, здібностей, але обов’язковою — їх гармонія. Життєвий досвід показує, що контакти встановлюються швидше й виявляються міцнішими у людей з рисами характеру, що доповнюють одна одну: одна людина — запальна та імпульсивна, інша — спокійна, поміркована, хтось є теоретиком, а дехто — практиком тощо. Проте це не означає, що сумісними виявляються лише люди з 80 протилежними рисами. Сумісність можлива і в разі збігу рис характеру чи інших особистісних якостей, проте ймовірність руйнування спільноти за цих обставин вища. В основі впливі людини на людину лежить їх взаємна залежність. Існує:
Сам факт розмаїття типів взаємних впливів на діяльність підводить до усвідомлення такого явища, як психологічна сумісність. Це один із найважливіших факторів, що впливає на психологічний клімат у колективі. Психологічна сумісність – ефект поєднання людей, що дає максимальний результат діяльності за мінімальних психологічних витрат людей, які взаємодіють. Психологічна сумісність передбачає спільність поглядів, переконань, соціальних і моральних установок, цінностей, ставлень. Усе це найбільше духовно зближує людей. Психологічна сумісність, яка на них базується, — це вищий інтегративний рівень сумісності людей, яка характеризує глибокий, змістовий бік взаємодії та зумовлює її ефективність. Відсутність сумісності у групі людей, включених у виконання суспільно чи особистісно значущої діяльності, за певних умов може спричинитися до конфлікту. Сумісність людей не буває абсолютною, але створення таких груп у колективі дуже важливе. Саме це – найкращий спосіб зменшення конфліктних ситуацій. Хоча можна умовно розрізняти «шкідливі» і «корисні» конфлікти в колективі. «Корисні» конфлікти допомагають розкрити і змінити 81 нездорові взаємини. Однак раціональне використання конфлікту можливе лише в умовах сформованого колективу. «Шкідливі» конфлікти завдають шкоди колективу й кожному члену зокрема. Існують три групи причин, що спричиняють конфліктні ситуації:
Тому дуже важливо створити у колективі вдалі мікрогрупи. Конфлікт — це суперечність, що виникає між людьми у зв’язку з розв’язанням тих чи інших питань соціального чи особистого життя. Стан конфлікту характеризується гострими негативними емоційними переживаннями його учасників. Конфлікт може виявитися на рівні свідомості окремо взятої людини — це внутрішньоособистісний конфлікт, а також у міжособистісній взаємодії та на рівні міжособистісних групових стосунків. Внутрішньоособистісний конфлікт виникає тоді, коли спостерігається сутичка рівних за силою та значущістю, але протилежно спрямованих мотивів, потреб, інтересів, потягів у однієї й тієї самої людини (наприклад, необхідність дотримати дане слово та неможливість зробити це через зваби, утриматися від яких особистість не в змозі). Міжгруповий конфлікт спостерігається там, де гострі суперечності виявляються у стосунках між окремими соціальними групами, що мають на меті власні інтереси, причому своїми практичними діями перешкоджають одна одній. До такого конфлікту можуть призвести шпигунство, суперництво у боротьбі за зони впливу тощо. Суперечності в міжособистісних стосунках не завжди спричинюються до конфлікту: чимало з них розв’язуються шляхом домовленості, досягнення 82 консенсусу. У групах і колективах, які вже сформувалися і члени яких мають достатній досвід спільного співжиття, суперечності виникають не так часто, як у новоутворених. Це пов’язане з тим, що завдяки взаємопізнанню та взаємній адаптації досягається такий рівень сумісності членів, коли небезпека розв’язання конфлікту зводиться до мінімуму. У групах і колективах, що перебувають у стадії становлення та розвитку, суперечності часто завершуються конфліктами. Причинами цьому можуть бути психофізіологічна та соціально-психологічна несумісності, важкий характер окремих членів, завищена самооцінка тощо. В особистих взаємовідносинах, що ґрунтуються на дружніх стосунках і спільності життєвих інтересів, несумісність рідко буває причиною конфліктів. Коли ж з якихось причин тенденції несумісності починають виявлятися у стосунках, взаємовідносини людей припиняються. Дослідження сумісності при комплектуванні груп для виконання складної діяльності, пов’язаної з ризиком, має важливе значення для забезпечення її надійності та ефективності. Така робота виконується при підборі екіпажів для космічних польотів, груп альпіністів для сходження, виробничих груп, коли характер роботи потребує від її виконавців високого рівня узгодженості в діях і належних моральновольових якостей. |
| І. А. Пахаленко Поради психолога Пахаленко І. А. Поради психолога батькам. Навчально-методичний посібник.: Ольшаницька ЗОШ I-III ст. – 2009 |
Дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юнацького віку,... Психологія – наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку людини, її психічні процеси, стани та властивості. ( вчення про душу... |
| 1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,... Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології.... |
Анцепов А. Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию Мета лекції: показати студентам значення конфлікту у сучасному суспільстві, пояснити механізм виникнення конфлікту, а також його... |
| Структура конфлікту Тому насамперед треба окреслити коло понять, важливих для соціально-психологічного аналізу конфлікту. Л. Петровська розглядає чотири... |
Тема Питання ... |
| Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення: Навч посібник... Тема Цілі та завдання психолого-педагогічної підготовки фахівця. Психологія та педагогіка як науки |
ПРОГРАМ А Вікова психологія” (укладач: А. В. Тімакова, старший викладач) для підготовки фахівців за спеціальністю 040101 „Психологія” рекомендовано... |
| Психологія мовлення як наука Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство.... |
1 Психологія як наука. Виникнення, розвиток, огляд основних напрямків До психіці відносяться також інтереси і здібності людини, її темперамент і характер. Які закони пам'яті, уяви, мислення? Як розвиваються... |