МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Юридичний факультет Кафедра кримінально-правових дисциплін


НазваМІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Юридичний факультет Кафедра кримінально-правових дисциплін
Сторінка5/7
Дата02.04.2013
Розмір1.13 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7
3.2. Злочини проти моральності в статтях інших розділів Особливої частини КК України

У розділі 3.1. «Злочини проти моральності, передбачені розділом ХІІ Особливої частини КК України» вказувалося, що хоча моральність є самостійним об’єктом кримінально-правової охорони, однак окремі склади злочинів, що посягають на неї, знаходяться за межами Розділу ХІІ Особливої частини КК України. А тому система злочинів цього Розділу є «неповною і потребує певного удосконалення»97. Питання системи злочинів проти моральності розглядали, зокрема, В.В. Вітвицька98, Л.С. Кучанська99, Н.О. Семчук100.

Так, у дисертаційному дослідженні Л.П. Кучанська проаналізувала систему злочинів проти моральності у кримінальному праві України. За результатами автор резонно пропонує доповнити систему злочинів проти моральних устоїв суспільства такими злочинами, як:

1) осквернення релігійних святинь (ст. 179 КК України);

2) посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів (ст. 181 КК України);

3) розбещення неповнолітніх (ст. 155 КК України);

4) статеві зносини з особою, яка недосягла статевої зрілості (ст. 156 КК України);

5) злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК України)101.

Зрозуміло, що метод підтвердження чи спростування висновків (інших науковців) не є бездоганним, проте дасть можливість побачити слабкі місця у наукових підходах, а, врешті, знайти закономірності можливості віднесення тих чи інших складів злочинів до посягань проти моральності. А тому розглянемо послідовно обґрунтованість таких висновків.

Отже, перший склад злочину, який Л.С. Кучанська пропонує відносити до посягань на моральність є незаконне утримування, осквернення чи знищення релігійних святинь (ст. 179 КК України). Ст. 35 Конституції України закріплює право на свободу світогляду та віросповідання. В розвиток даного конституційного положення Закон України «Про свободу совісті та віросповідання» від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ вказує, що кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання102. Вочевидь, що при незаконному утримуванню, осквернення або знищенні релігійних святинь, в першу чергу, порушується вказане конституційне право на свободу віросповідання. Хоча, зрозуміло, що таке посягання може і заподіювати додатково шкоду суспільним відносинам моральності.

Видається, такий підхід О.П. Рябчинської не до кінця обґрунтований. Як мінімум, незрозуміло, чому тоді автор не віднесла до злочинів проти моральності пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178 КК України). Дослідниця не враховує загального положення про те, що моральність є підґрунтям, на якому базуються закони, і саме тому вона є об’єктом правової охорони держави. Так, В.С. Копаєв зазначає, що міцність правового регулювання здебільшого визначається тим, в якій мірі норми моралі стали частиною законодавства. Право є дійсно міцним лише тоді, коли його норми містять у собі моральні цінності, що є показником рівня розвитку країни та цивілізованого суспільства103. Тобто, абсолютна більшість злочинів (в ідеалі – усі) одночасно порушують суспільні відносини моральності. Однак, визнання моральності основним безпосереднім об’єктом кримінально-правової охорони можливе, коли злочинне посягання спрямоване на порушення відповідних моральних норм, принципів, заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди не конкретній особі, а суспільству, яке продукує такі відносини моральності, визначає їх зміст.

Ще одним складом злочину, який пропонується відносити до таких, що посягають на моральність, є організація або керівництво групою, діяльність якої здійснюється під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів і поєднана із заподіянням шкоди здоров'ю людей або статевою розпустою (ч. 1 ст. 181 КК України). Таке посягання, виходячи із його місця у кримінальному законі (Розділ V Особливої частини КК України), відноситься до злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Однак, сумнівно, чи порушуються у цьому випадку права людини. Скоріше навпаки – особа використовує своє право на свободу віросповідання для «прикриття» незаконної, антиморальної діяльності. Так, П.П. Андрушко при аналізі цього складу злочину вказує, що його основним безпосереднім об’єктом є встановлений порядок проповідування релігійних віровчень та виконання (відправлення) релігійних обрядів104. Очевидно, що автор не визнає безпосереднім об’єктом відповідні права, хоча, виходячи із місця злочину у цьому Розділі, так повинно було б бути.

Видається, що такий склад злочину повинен бути віднесений до злочинів проти моральності, оскільки порушує, в першу чергу, суспільні відносини в частині забезпечення мирного співжиття членів суспільства та нормального статевого укладу. А додатковим безпосереднім слід визнавати здоров’я людей, статеву свободу і статеву недоторканість, в ч. 2 цієї статті –також і нормальний розвиток неповнолітніх. Отже, віднесення посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів (ст. 181 КК України) є обґрунтованим.

Ще два склади злочинів, які Л.С.Кучанською пропонується відносити до злочинів проти моральності є розбещення неповнолітніх (ст. 155 КК України) та статеві зносини з особою, яка недосягла статевої зрілості (ст. 156 КК України). Авторка зазначає, що «статева сфера включає в себе дві групи відносин, які охороняються кримінальним законодавством України: суспільні відносини, що забезпечують реалізацію права особи на статеву свободу та статеву недоторканість (мова йде про галузь приватних інтересів, тому й кримінальне переслідування ініціюється самим потерпілим) та моральні сні устої суспільства, що забезпечують трансформацію моральних норм і правил, схвалених суспільством у цю площину людських стосунків (мова йде про галузь публічного, тобто в інтересах суспільства взагалі)» 105.

Як зазначає, при аналізі складу злочину, передбаченого ст. 156 КК України, Т.М. Арсенюк, на формування особистості молодої людини, особливо підлітка, на її гармонійний розвиток впливають різні фактори, в тому числі статеве виховання. Розпусні дії щодо такої особи не тільки калічать її морально, вони можуть негативно впливати і на її психіку. Власне, такого роду злочинні діяння можуть негативно впливати на конкретну особу, її психічний та фізичний розвиток, але не на нормальний розвиток неповнолітніх загалом як частину суспільних відносин моральності.

І останній із запропонованих Л.С. Кучанською злочинів, які слід відносити до тих, що посягають на моральність, є злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК України)106. У літературі цілком слушно основним безпосереднім об’єктом цього складу злочину визнають «всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток дитини або особи, стосовно якої встановлена опіка або піклування, а також встановлений порядок догляду за такими особами. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати здоров’я, життя, інші блага107». Знову ж таки, у даному випадку заподіюється чи створюється загроза заподіяння шкоди нормальному розвитку неповнолітньої особи. А тому є достатні підстав для віднесення даного складу злочину до тих, що посягають на моральність.

Слід також звернути увагу, що відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність» від 27 лютого 2004 року № 2 судам треба мати на увазі, що відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки ст. 304 КК України, а й іншими статтями цього Кодексу (ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 315, ч. 2 ст. 317, статтями 323 і 324), котрі є щодо неї спеціальними нормами. У разі вчинення злочину, передбаченого спеціальною нормою, кваліфікувати дії винної особи ще й за ст. 304 КК не потрібно108. Йдеться відповідно про:

незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені із залученням неповнолітнього (ч. 3 ст. 307 КК України);

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, вчинені із залученням неповнолітнього (ч. 3 ст. 309 КК України);

Схиляння неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ч. 2 ст. 315 КК України);

Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою із залученням неповнолітнього (ч. 2 ст. 317 КК України);

Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (ст. 323 КК України);

Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами (ст. 324 КК України).

Своєю чергою, ст. 150-1 КК України передбачає відповідальність за використання батьками або особами, що їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб).

Очевидно, що такі діяння посягають на нормальний розвиток неповнолітніх як одній із сфер моральності . А тому такі склади злочинів також слід відносити до злочинів, що посягають на моральність.

Поза межами Розділу ХІІ Особливої частини КК України є також окремі склади злочинів, які посягають на моральність в частині забезпечення мирного співжиття. Так, ч. 1 ст. 161 КК України встановлює відповідальність за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями.

Загалом, проведений аналіз дає підстави стверджувати, що практично всі злочини посягають додатково на суспільні відносини моральності. Однак, відносити злочини до таких, що посягають власне на моральність є можливим, якщо ними заподіюється чи створюється загроза заподіяння шкоди не суспільним відносинам моральності, учасниками яких є конкретні особи, а відносинам моральності у суспільстві загалом, одній із їх сфер: духовного і культурного життя суспільства, його традицій; мирного співжиття у суспільстві; нормального укладу статевого життя; нормального розвитку неповнолітніх. Серед таких можна назвати, зокрема, передбачені: ч. 1 ст. 161, ст. ст. 166, 188, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 315, ч. 2 ст. 317, ст. ст. 323 і 324 КК України.

Висновки до розділу 3:

Аналіз системи злочинів проти моральності у КК України дає можливість для таких висновків:

- Моральність є самостійним об’єктом кримінально-правової охорони, однак відповідні склади злочинів, що посягають на неї, розміщені не лише у Розділі ХІІ Особливої частини КК України, але й в інших розділах кримінального закону.

- Безпосередні об’єкти складів злочинів проти моральності, передбачені у Розділі ХІІ Особливої частини КК України, різняться між собою, оскільки посягають на різні сфери (аспекти) моральності як їх родового об’єкта. А саме посягають на суспільні відносини в частині забезпечення:

а) духовного і культурного життя суспільства, його традицій (статті 297, 298, 298-1);

б) мирного співжиття у суспільстві (статті 299, 300);

в) нормального укладу статевого життя (статті 301, 302, 303);

г) нормального розвитку неповнолітніх (ч. 2 ст. 299; ч. 2, 3 ст. 300; ч. 2, 4 ст. 301; ч. 3 ст. 302; ч. 3, 4 ст. 303; ст. ст. 304).

- Предмет злочину, будучи, як правило, факультативною ознакою складів злочинів, у більшості злочинів проти моральності відіграє обов’язкову (кваліфікуючу) роль. Такими виступають речі матеріального світу, в тому числі живі істоти.

- У складах злочинів, передбачених ч. 2 ст. 299; ч. 2, 3 ст. 300; ч. 2, 3 ст. 301; ч. 3 ст. 302; ч. 3, 4 ст. 303; ст. 304 КК України, обов’язковою ознакою є потерпілий – неповнолітні чи малолітні особи.

- В статтях інших розділів Особливої частини КК України є такі злочини проти моральності, зокрема, передбачені: ч. 1 ст. 161, ст. ст. 166, 188, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 315, ч. 2 ст. 317, ст. ст. 323 і 324).

- Критерієм віднесення злочинів до таких, що посягають власне на моральність є те, що ними заподіюється чи створюється загроза заподіяння шкоди не суспільним відносинам моральності, учасниками яких є конкретні особи, а відносинам моральності у суспільстві загалом.

ВИСНОВКИ

Провівши дослідження теми «Моральність як об’єкт кримінально-правової охорони», потрібно відзначити важливість подальшої ґрунтовної розробки і вдосконалення чинного кримінального законодавства, так як наявність ряду дискусійних питань щодо системи кримінально-правової охорони моральності призводить до таких небажаних наслідків як: нехтування правами і свободами громадян; винесення судами неправомірних вироків; неможливості повноцінного і якісного функціонування правозахисної системи в Україні.

У магістерській роботі досліджено історичний аспект розвитку кримінального законодавства, щодо захисту моральності. Проаналізовані положення пам’яток кримінального права (Руська Правда, русько-візантійські договори 911, 944 і 971 pоків, Литовські Статути, Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 року, пам’ятки права часів Козацько-гетьманської держави, Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 року та 1903 року, а також Кримінальні кодекси Української Раднської Соціалістичної Республіки 1922, 1927 і 1960 років). Також проведене загальне порівняння норм кримінального законодавства зарубіжних держав (Російської Федерації, Республіки Білорусь, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Естонської Республіки, Республіки Польщі, Республіки Албанії, Республіки Італії, Королівства Нідерланди (Голландії), Республіки Сан-Марино) з чинним кримінальним законодавством України.

Окремо проаналізовано також підходи до розуміння об’єкта складу злочину в кримінально правовій науці, здійснена спроба сформулювати поняття моральності, спираючись на довідково-енциклопедичну літературу і нормативно-правову базу України.

Предметом аналізу стала також система злочинів проти моральності в статтях Особливої частини КК України. Так, проаналізовані статті розділу ХІІ КК України «Злочини проти громадського порядку і моральності» і статті, які враховуючи думки вчених, що займалися дослідженням захисту моральності в Україні, хоч і посягають на моральність, проте знаходяться поза межами вже названого розділу ХІІ КК України.

Враховуючи найбільш суттєві наукові і практичні результати магістерського дослідження можна, тезисно виокремивши основні положення по кожному розділу, зазначити таке:

- впродовж всіх історичних етапів розвитку української державності злочинам проти моральності завжди приділялося чільне місце в загальній системі кримінального законодавства. Хоча ці злочини не завжди виділялися в окремий розділ, вони, все ж таки, були невід’ємною частиною більшості кримінальних законів чи інших тогочасних пам’яток права, які регулювали питання кримінальної відповідальності за посягання на моральність;

- Кримінальні кодекси всіх проаналізованих зарубіжних держав містять статті, що передбачають відповідальність за злочинні посягання на моральність. В кримінальних законах держав пострадянського простору ці статті, в переважній більшості, є аналогічними статтям Розділу ХІІ Особливої частини КК України, що зумовлено спільним правовим минулим цих країн. Закондавц ж європейських держав по різному визначають систему злочинів проти моральності. В деяких КК ці злочини об’єднані в єдиний розділ, в інших - входять з сукупністю до інших розділів;

- об’єкт злочину, як один із елементів складу злочину є одним з найбільш складних і дискусійних в науці кримінального права. В зв’язку з його дослідженням було сформовано ряд наукових теорій, які обґрунтовують те чи інше його розуміння вченими-криміналістами. Об’єкт злочинів проти моральності як складова частина об’єкту злочину загалом досліджувалася такими вченими, як А.В. Ландіна, І.О. Бандурка, Л.С. Кучанська, Н.О. Горб П.П. Сердюк, С.П. Репецький та іншими;

- поняття моральності в науці кримінального права є ще недостатньо чітко сформоване, а тому це призводить до наявності значної кількості його трактувань з боку вчених криміналістів, що не завжди є сприяє правильному розумінню при правозастосуванні. В даній магістерській роботі запропоновано враховуючи практику минулих наукових доробок таких вчених як В.О.Морозової, В.О.Навроцького, М.Й. Коржанськог, О.П. Рябчинської. Як результат, під моральністю слід розуміти - суспільні відносини, що формуються і розвиваються в суспільстві, задля забезпечення шанобливого ставлення одних людей до інших, сором’язливості, поваги до загальнолюдських цінностей, що утвердилися в суспільстві, недотримання яких особою призводить до громадського осуду і впливає на рівень культурного і духовного розвитку її як особистості.

- аналіз складів злочинів, передбачених Розділом ХІІ Особливої частини КК України, засвідчив, що моральність є самостійним об’єктом кримінально-правової охорони. Безпосередні об’єкти складів злочинів проти моральності, передбачені у Розділі ХІІ Особливої частини КК України, різняться між собою, оскільки посягають на різні сфери (аспекти) моральності як їх родового об’єкта. А саме посягають на суспільні відносини в частині забезпечення:

а) духовного і культурного життя суспільства, його традицій (статті 297, 298, 298-1 КК України);

б) мирного співжиття у суспільстві (статті 299, 300 КК України);

в) нормального укладу статевого життя (статті 301, 302, 303 КК України);

г) нормального розвитку неповнолітніх (ч. 2 ст. 299; ч. 2, 3 ст. 300; ч. 2, 4 ст. 301; ч. 3 ст. 302; ч. 3, 4 ст. 303; ст. ст. 304 КК України);

- критерієм віднесення злочинів до таких, що посягають власне на моральність, є те, що ними заподіюється чи створюється загроза заподіяння шкоди не суспільним відносинам моральності, учасниками яких є конкретні особи, а відносинам моральності у суспільстві загалом;

- до статтей, що містять склади злочинів проти моральності в інших розділах Особливої частини КК України можна віднести зокрема, ч. 1 ст. 161, ст. ст. 166, 188, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 315, ч. 2 ст. 317, ст. ст. 323 і 324.

Загалом, слід відзначити, що охорона моральності, як і охорона будь-якої іншої сфери людського життя, є надзвичайно важливою і актуальною в наш час, і подальші наукові дослідження у цій сфері стануть вагомим кроком для удосконалення кримінального законодавства, що є важливою гарантією забезпечення законності та правопорядку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНХ ДЖЕРЕЛ

  1. Антологія української юридичної думки. В 10 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. Том 7: Кримінальне право. Кримінальний процес / Упорядники : О. М. Костенко, О.О. Кваша; відп. редактор О.М. Костенко. – К.; Видавничий Дім «Юридична книга», 2004. – 616 с.

  2. Архипов О.М. Теоретичні питання об’єкта злочину / О.М. Архипов // Правова держава. – 2002. - № 5. – С. 75.

  3. Бандурка І.О. Декриміналізація проституції – окремі мотиви / Ірина Олександрівна Бандурка // Наше право. – 2005. - № 2. – С. 51-52.

  4. Бандурка І.О. Кримінально-правова характеристика злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків: автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право” / Ірина Олександрівна Бандурка. – Запоріжжя, 2010. – 20 с.

  5. Бурдін В.М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні: Монографія / Володимир Миколайович Бурдін. – К.: Атіка, 2004. – 240 с.

  6. Вікіпедія: Тлумачний словник української мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

  7. Вітвицька В.В. Кримінологічні проблеми попередження злочинних посягань на моральний і фізичний розвиток неповнолітніх: автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право” / В.В. Вітвицька. – К., 2002. – 24 с.

  8. Горб Н.О. Наруга над могилою: кримінально-правовий та кримінологічний аналіз: автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право” / Наталя Олександрівна Горб. – К., 2005. – 17 с.

  9. Готін А.М. Объект преступления в теории уголовного права / А.М. Готін // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Випуск 3. – Луганськ: РВВ ЛІВС, 2001. – С. 41- 45.

  10. Денисов С.Ф. Кримінально-правова характеристика жорстокого поводження з тваринами / С.Ф. Денисов, Ю.С. Кулик // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003.- № 3. - С. 186-193.

  11. Держава і право Київської Русі (ІХ – ХІІ ст.): [Повість минулих літ. Руська Правда та ін.] // Хрестоматія історії держави і права України. – К.: Юрінком Інтер, 2000 – Т. 1 – 210 с.

  12. Єдиний державний реєстр судових рішень України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.

  13. Кельзен Г. Чистое учение о праве Ганса Кельзена/ Ганс Кельзен // Збірник перекладів. Вип. 2. - М., ИНИОН РАН, 1988 р. - 213 с.

  14. Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами від 2 грудня 1949 року [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

  15. Копаев В.С. Мораль и ее влияние на современное российское право / В.С. Копаев // Юрист. – 1998. - № 10.

  16. Копилян В.А. Кримінальна караність за жорстоке поводження з тваринами / В.А. Копилян // Науковий Вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. - № 3.

  17. Коржанський М..Й. Кваліфікація злочинів: Навч. Посібник / М.Й. Коржанський. – Вид. 2-ге. – К., 2002. – 484 с.

  18. Кривуля О.М. Чи можуть бути суспільні відносини об’єктом злочину? / О.М. Кривуля, В.М. Куц // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х. – 1997. – Вип. 2 – С. 73-74.

  19. Кримінальне право і законодавство України. Частина загальна / [за ред. М.Й. Коржанського] . – К., 2001. – 432 c.

  20. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / [Александров Ю.В., Дудоров О.О., Клименко В.А. та ін.]; за ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. – 656 с.

  21. Кримінальне право України: Загальна частина / [За заг. ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація]. – Київ – Харків., 2001. – 416 c .

  22. Кримінальний кодекс України. Коментар. – Харків., 2001. - 960 с.

  23. Кримінальний кодекс Голландії / [наук. ред. Б.М. Волженкін]. – Спб.: Юридичний центр Пресс, 2002. – 510 c.

  24. Кримінальний кодекс Естонської Республіки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // m – olga- b.narod.ru/10.html.

  25. Кримінальний кодекс Італії [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http: // belpaese2000.narod.ru / Italia/ ufficiale/ penale.html.

  26. Кримінальний кодекс Латвійської Республіки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tte.lv/New/lv/tulkojumi/E0032.doc.

  27. Кримінальний кодекс Литовської Республіки / [наук. ред. В.Павілоніс]. – Спб. : Юридичний центр Пресс, 2003. -470 c.

  28. Кримінальний кодекс Республіки Албанія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pbosnia. kentlaw.edu/ resources / legal / albania / crim_code.html.

  29. Кримінальний кодекс Республіки Білорусь від 9 липня 1999 року (станом на 25 січня 2006 року) [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravo.levonevsky.org.

  30. Кримінальний кодекс Республіки Польща від 1 січня 1997 року (станом на 1 серпня 2001 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.law.edu.ru / norm.

  31. Кримінальний кодекс Республіки Сан-Марино від 25 лютого 1974 року (станом на 2001 рік) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // web.law.edu.ru / norm.

  32. Кримінальний кодекс Російської Федерації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // nalog. consultant.ru/ doc 51087. html.

  33. Кримінальний кодекс Української РСР // Офіц. вид. – Державне видавництво політичної літератури УРСР. – Київ, 1961. – 132 c.

  34. Кузнєцов В.В. Злочини проти громадського порядку та моральності: Практичний посібник (Практика і право) / Віталій Володимирович Кузнєцов. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007. – 240 с.

  35. Кузнєцов В.В. Злочини проти громадського порядку та моральності: Практичний посібник (Практика і право) / Віталій Володимирович Кузнєцов. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007. – 240 с.

  36. Кучанська Л.С. Злочини проти моральності. Історичний аспект / Лариса Степанівна Кучанська // Вісник Одеського Інституту внутрішніх справ.-2004.-№4. - С. 105.

  37. Кучанська Л.С. Поняття та система злочинів проти моральності у кримінальному праві України: автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право” / Лариса Степанівна Кучанська. - К., 2007.

  38. Ландіна А.В. Кримінально-правова охорона моральності в Україні: автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право” / Анна Валентинівна Ландіна. – К., 2005. – 20 с.

  39. Лохвицкий А. Курс руського уголовного права / А. Лохвицкий. – СПб, 1967. – 662 с.

  40. Макарчук С. Актові джерела давньоруського часу: [Руська Правда як пам’ятка і походження та списки Розширеної Правди та Скороченої Правди; Інші актові матеріали Х – ХV ст.]. Писемні джерела в історії України / C. Макарчук – Л.: Конус, 1999 - С. 55 – 75.

  41. Морозова В.О. Адміністративна відповідальність за порушення проти громадської моралі: автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / В.О. Морозова. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України., 2002. – 20 с.

  42. Мягков М.О. Щодо проблеми об’єкта злочину в науці кримінального права / О.М. Мягков // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2005. – Вип. 2 – С. 142-149.

  43. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: книга друга / [за заг. ред. В.Г. Гончаренка, П.П. Андрушка]. – К.: А.С.К., 2005. – 1428 с.

  44. Пашковская А.В. Объект преступления . Курс уголовного права. Общая часть. Том 1: Учение о преступлении : Учебник для вузов / [За заг. ред. Н.Ф. Кузнецовой, И.М. Тяжковой]. – М.: ИКД. «Зеркало – М », 2002.

  45. Пономарев П. Уголовно-правовые средства защиты интересов семьи: зарубежный опыт / П. Пономарев, А. Ильяшенко // Уголовное право. – 2002. - № 4. – С. 34-36.

  46. Про серйозні недоліки у здійсненні заходів щодо захисту моральності та утвердження здорового способу життя в суспільстві: Указ Президента України від 4 лютого 2003 року № 74/2003  (із змінами і доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

  47. Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 року № 2 (із змінами і доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

  48. Про захист суспільної моралі: Закон України від 20 листопада 2003 року № 1296-IV (із змінами і доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

  49. Про захист тварин від жорстокого поводження: Закон України від 21 лютого 2006 року № 3447-IV (із змінами і доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

  50. Про Національний архівний фонд та архівні установи: Закон України в редакції від 13 грудня 2001 року № 2888-ІІІ (із змінами і доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

  51. Про невідкладні додаткові заходи щодо здійснення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя: Указ Президента України від 15 березня 2002 року № 258/2002  (із змінами і доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

  52. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19 червня 2003 року № 964-IV (із змінами і доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

  53. Про першочергові заходи щодо збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства: Указ Президента України від 24 листопада 2005 року № 1647/2005  (із змінами і доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

  54. Про поховання і похоронну справу: Закон України від 10 липня 2003 року № 1102-IV (із змінами і доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

  55. Про свободу совісті та віросповідання: Закон України від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ (із змінами і доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

  56. Репецький С.П. Суспільна моральність як об’єкт кримінально-правової охорони: автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право” / Сергій Петрович Репецький. – К., 2010 – С. 10.

  57. Сердюк П.П. Моральність як об'єкт кримінально-правової охорони / П.П. Сердюк // Кримінальне право України: теорія і практика. – № 1. – 2007. – С. 3-26.

  58. Фесенко Є.В. Кримінально-правовий захист здоров’я населення (коментар законодавства та судової практики) / Є.В. Фесенко – К., 2001 С. 6-16.

  59. Фесенко Є.В. Цінності як об’єкт злочину / Є.В. Фесенко // Право України. – 1999. - № 6 - С. 75- 81.

  60. Філософський енциклопедичний словник / [наук. ред. Л.В. Озадовська, Н.П. Поліщук]. – К.: Абрис, 2002. – 397 с.

  61. Філософський словник соціальних термінів. Видання третє, доповнене. – Х. : «Р.И.Ф.», 2005. – 465 с.

  62. Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. Монографія / М.І. Хавронюк. – К.: Юрисконсульт, 2006. – 1048 с.

1 Макарчук С. Актові джерела давньоруського часу: [Руська Правда як пам’ятка і походження та списки Розширеної Правди та Скороченої Правди; Інші актові матеріали Х – ХV ст.]. Писемні джерела в історії України / C. Макарчук – Л.: Конус, 1999 - с.55 – 75.

2 Держава і право Київської Русі (ІХ – ХІІ ст.): [Повість минулих літ. Руська Правда та ін.] // Хрестоматія історії держави і права України. – К.: Юрінком Інтер, 2000 – т.1 – 210 с.

    3 Кучанська Л.С. Злочини проти моральності. Історичний аспект / Лариса Степанівна Кучанська // Вісник Одеського Інституту внутрішніх справ.-2004.-№4. с.105.



4 Кримінальний кодекс Української РСР // Офіц. вид. – Державне видавництво політичної літератури УРСР. – Київ, 1961. – 132 c.

5 Хайворонюк М.І. ПРАВИЛЬНО ХАВРОНЮК ПОДИВІТЬСЯ ВСЮДИ Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи : порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. Монографія / М.І. Хайворонюк – К. Юрисконсульт, 2006. – 817- 820 c.

6 Кримінальний кодекс Російської Федерації [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http: // nalog. consultant.ru/ doc 51087. html

7 Кримінальний кодекс Республіки Білорусь від 9 липня 1999 року (станом на 25 січня 2006 року) [ Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.pravo.levonevsky.org.


8 Кримінальний кодекс Латвійської Республіки [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http: // www.tte.lv/New/lv/tulkojumi/E0032.doc.

9 Кримінальний кодекс Литовської Республіки / [наук. ред. В.Павілоніс]. – Спб. : Юридичний центр Пресс, 2003. -470 c.

10Кримінальний кодекс Естонської Республіки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // m – olga- b.narod.ru/10.html.

11 Кримінальний кодекс Голландії / [наук. ред. Б.М. Волженкін]. – Спб. : Юридичний центр Пресс, 2002. – 510 c.

12 Кримінальний кодекс Італії [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http: // belpaese2000.narod.ru / Italia/ ufficiale/ penale.html

13 Кримінальний кодекс Республіки Албанія [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http: // pbosnia. kentlaw.edu/ resources / legal / albania / crim_code.html

14 Кримінальний кодекс Республіки Польща від 1 січня 1997 року (станом на 1 серпня 2001 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.law.edu.ru / norm.

15 Кримінальний кодекс Республіки Сан-Марино від 25 лютого 1974 року (станом на 2001 рік) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http : // web.law.edu.ru / norm.


16 Архипов О.М. Теоретичні питання об’єкта злочину / О. М. Архипов // Правова держава. – 2002. - № 5. – с. 75.

17 Кельзен Г. Чистое учение о праве Ганса Кельзена/ Ганс Кельзен // Збірник перекладів. Вип. 2. - М., ИНИОН РАН, 1988 р. - 213 с.

18 Антологія української юридичної думки. В 10 т. / Редкол. : Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. Том 7: Кримінальне право. Кримінальний процес / Упорядники : О. М. Костенко, О.О. Кваша; відп. редактор О.М. Костенко. – К.; Видавничий Дім «Юридична книга», 2004. – 616 с. (50-51 с.)

19 Див. напр. : Фесенко Є.В. Цінності як об’єкт злочину / Є.В. Фесенко // Право України . – 1999. - № 6 - с. 75; Пашковская А.В. Объект преступления . Курс уголовного права. Общая часть. Том 1: Учение о преступлении : Учебник для вузов / За заг.. ред. Н.Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. – М. : ИКД. «Зеркало – М », 2002. – c. 204.

20 Мягков М.О. Щодо проблеми об’єкта злочину в науці кримінального права / О.М. Мягков // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2005. – Вип. 2 – с. 146.

21 Див. напр. : Фесенко Є.В. Кримінально- правовий захист здоров’я населення (коментар законодавства та судової практики) / Є.В.Фесенко – К., - 2001 с. 6-16.

22 Кримінальне право України: Загальна частина / [За заг. ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація]. – Київ –

Харків., 2001. – 416 c .

23 Кримінальне право і законодавство України. Частина загальна / [за ред. М.Й. Коржанського] . – К., 2001. – 432 c.
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...
Плани обговорені і схвалені на засіданні кафедри філософії та соціальних дисциплін
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ...
Передумови утворення
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет...
Робоча навчальна програма з дисципліни «Міжнародне право» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) “Правознавство” 030401),...
Національна академія внутрішніх справ Навчально-науковий інститут...
Схвалено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії...
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Факультет...
Адміністративне право – професор кафедри загально правових дисциплін, кандидат юридичних наук, доцент Доненко В. В
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Робоча програма навчальної дисципліни «Земельне право» для студентів 3 курсу юридичного факультету ННІ Права та безпеки денної форми...
Харківський національний університет внутрішніх справ
Трубников В. М., заступник декана юридичного факультету з наукової роботи, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського...
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ...
Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками )
Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх...
«Диференційна психологія» перезатверджені на засіданні кафедри психологічних дисциплін (протокол № від 2013 року) для студентів третього...
Марчук А. І. МЗО Судова психіатрія. Навчальний посібник
Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка