|
Скачати 2.82 Mb.
|
Глава 3. виконання. Виконавчі документи 35 У разі видачі виконавчого листа про конфіскацію майна на виконання вироку у кримінальній справі у ньому має бути зазначено, яку саме частину майна конфіскують, або перерахо вано те майно, що конфіскують. Відповідно до положень законодавства про третейський суд, цивільного процесуального та господарського процесуального законодавства для того, щоб виконати рішення третейського суду у примусовому порядку, необхідним є отримання відповідного виконавчого документа у суді (виконавчого листа чи наказу господарського суду). Однак у зв'язку із змінами до Закону1 рішення третейського суду визнано виконавчим документом. Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, оскільки законодавством передбачено порядок виконання рішень третейського суду, п. 16 Положення про третейський суд (щодо вирішення господарських спорів), що передбачає необхідність звернення до арбітражних органів (нині — господарського суду) із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, не повинен застосовуватись, а у видачі наказу господарського суду на примусове виконання такого рішення слід відмовляти з посиланням на чинне законодавство (п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного (господарського) суду України "Про виконання рішень третейських судів" від 17 лютого 1997 р. № 02-5/57 2). Такий стан правового регулювання цих відносин зумовив потребу офіційного тлумачення положень щодо виконання рішень третейських судів. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 24 лютого 2004 р. у справі про виконання рішень третейських судів вказано, що рішення третейських судів водночас є виконавчими документами, на підставі яких за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби мають забезпечити примусове виконання рішень цих судів, якщо інше не передбачено законом. Закон України "Про третейські суди" передбачає необхідність отримання виконавчого документа і встановлює порядок 1Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження . Закон України від 28 листопада 2002 р. // ВВР. — 2003. — № 5. — Ст. 46. Ук- 2 Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду раїни. — 1997. — № 2. тримання у разі, якщо його виконання потребує вчинен-Й0Г° -й органами державної влади, органами місцевого само-т Звання та їх службовими особами (ст. 55), що передбачає ВРконання рішення третейського суду у примусовому порядку ами ДВС. Тому рішення третейського суду вже не визнався виконавчим документом і для примусового виконання виконання вимагає отримання виконавчого листа. Ухвали, постанови судів у випадках, передбачених законом. у такому разі виконавчим документом є акти суду, в яких не виписуються виконавчі листи загального територіального чи військового суду. На нашу думку, необхідно наділити виконавчою силою ухвали суду про забезпечення доказів у разі потреби витребування та огляду доказу (ст. 36 ЦПК, ст. 133 ЦПК 2004 р.). Про вжиття запобіжних заходів суд постановляє ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо таку призначено. Копії ухвали надсилаються заявникові та особі, щодо якої має бути вжито запобіжні заходи, негайно після її поста-новлення (ст. 624 ЦПК). Накази господарських судів. Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому рекомендованим чи цінним листом після набрання судовим рішенням законної сили. У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо з кожного позову. Якщо судове рішення прийнято на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, або якщо виконання мало бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за певним наказом (ст. 116 ГПК). У наказі господарського суду має бути зазначено: ') найменування господарського суду, номер справи, дату прийняття рішення, дату видачі наказу та строк його дії; -) Резолютивну частину рішення; > найменування стягувача і боржника, їх адреси, найменування і номери рахунків у банках. 36 Глава 3. Іідставн виконання. Виконавчі документи 37 Якщо рішенням господарського суду встановлюється відстрочка або розстрочка виконання, в наказі має бути зазначено, з якого часу розпочинається перебіг строку його дії. Наказ після підписанн; суддею засвідчується печаткою господарського суду (ст. 117 ГПК). Ухвали, постанови господарських судів у випадках, передбачених законом. їх застосовують у тому разі, якщо не видається наказ господарського суду. Щодо названих ухвал встановлено загальні правила стосовно складання судових постанов із урахуванням особливостей, пов'язаних із подальшим їх примусовим виконанням (забезпечення позову, застосування запобіжних заходів тощо). Виконавчі написи нотаріусів. Відповідно до ст. 89 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис вчинюється на документах, що посвідчують заборгованість, і має містити такі реквізити:
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса. Посвідчення комісій з трудових спорів. У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії з трудових спорів у встановлений строк (ст. 229 КЗпП) комісія з трудових спорів підприємства, установи, організації видає працівникові посвідчення, що має силу виконавчого листа. У посвідченні має бути вказано: найменування органу, який виніс рішення щодо трудового спору, дату його прийнят- гя і видачі посвідчення; прізвище, ім'я та по батькові працівника; рішення по суті спору. Посвідчення засвідчується підписом голови або заступника голови комісії з трудових спорів підприємства, установи, організації та печаткою комісії. Посвідчення не видається, якщо працівник чи власник або уповноважений ним орган звернувся у встановлений ст. 228 КЗпП строк із заявою про вирішення трудового спору до районного (міського) місцевого суду. На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку, держаний виконавець виконує рішення у примусовому порядку (ст. 230 КЗпП). До другої групи виконавчих документів слід віднести ті, які водночас є підставами виконання. Тому особливу увагу приділяють процесуальному (процедурному) оформленню таких виконавчих документів. Постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом. Наприклад, виконавчим документом є постанова про відшкодування майнових збитків, заподіяних адміністративним правопорушенням, обов'язковою вимогою до якого є встановлення строку на його виконання. Відповідно до ст. 329 КпАП майнову шкоду має бути відшкодовано порушником не пізніше ніж через п'ятнадцять днів із дня вручення йому копії постанови (ст. 285), а в разі оскарження або опротестування такої постанови — не пізніше ніж через п'ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. Рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном. Рішення центральних та місцевих органів у справах релігій приймаються у порядку, встановленому положенням про відповідне відомство, законами "Про місцеві державні адміністрації", "Про свободу совісті та релігійні організації". Рішення Антимонопольного комітет}' України та його територіальних відділень у передбачених законом випадках. Згідно зі ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг із нього за винятком інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету 38 Глава З, виконання. Виконавчі документи 39 України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпоряджень ня органів Антимонопольного комітету України, голів його те--риторіальних відділень надається для виконання шляхом над--силання або вручення під розписку чи доводиться до відома в* інший спосіб. Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу. Ці постанови державного виконавця є самостійним виконавчим документом, на підставі якого відкривається виконавче провадження тільки у тому разі, якщо виконавче провадження завершено, проте залишилися незавершені стягнення за певними підставами виконання. Хоча, як правило, у цьому випадку нове виконавче провадження не відкривають, а постанову долучають до вже відкритого виконавчого провадження за основним, первісним виконавчим документом. Вимоги щодо реквізитів таких документів встановлено Інструкцією про проведення виконавчих дій. Рішення інших органів державної влади у випадках, як-шо за законом їх виконання покладено на ДВС. До цієї категорії належить визнана у встановленому порядку претензія. Хоча вона безпосередньо не є виконавчим документом, однак відповідь на претензію, в якій не повідомлено про перерахування визнаної суми, є підставою для примусового стягнення заборгованості органами ДВС, якщо через 20 днів після її отримання такого перерахунку не було проведено (ст. 8 ГПК). До заяви про порушення виконавчого провадження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розмір визнаної суми — то й копія претензії. Отже, виконавчий документ — це документ встановленої форми та змісту, який подається до ДВС і є основною підставою для вирішення питання про відкриття виконавчого провадження з виконання припису юрисдикційного акта, визначеного ст. З Закону України "Про виконавче провадження ". Вимоги до виконавчого документа. Законом встановлено низку вимог, яким має відповідати виконавчий документ. Ці вимоги можна поділити на загальні та спеціальні. Загальним вимогам мають відповідати усі виконавчі документи, які подають- ся до державного виконавця для відкриття виконавчого провадження. Відповідно до ст. 19 Закону у виконавчому документі має бути зазначено: • назву документа, дату видачі та найменування органу, по садової особи, що видали документ;
Виконавчий документ має бути підписано уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою. Законом може бути встановлено також інші додаткові спеціальні вимоги до виконавчих документів. Порушення вимог щодо форми та змісту виконавчого документа мають певні наслідки. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, встановленим ст. 19 Закону, державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, яку затверджує начальник відповідного відділу ДВС, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові (ст. 26 Закону). У цій постанові державний виконавець зобов'язаний роз'яснити стягувачеві його право звернутися до суду чи іншого органу (особи), який видав юрисдикцій-ний акт, про приведення виконавчого документа у відповідність до вимог процесуального (процедурного) законодавства та законодавства про виконавче провадження. Питання видачі дубліката виконавчого документа регулює, як правило, тільки процесуальне законодавство (цивільне процесуальне, господарське процесуальне). Щодо інших підстав виконання (виконавчих документів) окремих правил законодавством не визначено. Відповідно до ст. 353 ЦПК замість втраченого оригіналу виконавчого листа суд, який постановив рішення, може видати дублікат. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб, 40 Глава 3. Підстави виконання. Виконавчі документи 41 проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката. Аналогічну норму закріплено у ст. 370 ЦПК 2004 р. За правилами господарського процесуального законодавства, у разі втрати наказу господарський процес може видати дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу має бути додано: довідку установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем — довідку стягувача, підписану керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. Про видачу дубліката виноситься ухвала (ст. 120 ГПК). |
Закону України «Про виконавче провадження» Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог... |
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни “Виконавче... Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни “Виконавче провадження“ для студентів факультету №4 / Уклад.: В. В. Комаров,... |
Здрок О. Н. Гражданский процесе зарубежньїх стран. Учебное пособие НЕ Виконавче провадження за цивільним процесуальним законодавством різних держав |
Відповідно до ст ст. 19, 20, 30 Закону України «Про виконавче провадження»... |
НАКАЗ Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог... |
Жушман В. П., Шуміло І. А., Білоусов Є. М., Жуков І. М., Курман Т. В., Погорецька Н. В Міжнародне приватне право (відповідно до вимог ECTS) для студентів V курсу /Уклад. Жушман В. П., Шуміло І. А., Білоусов Є. М., Жуков... |
ПЛАН Поняття та види підсудності у кримінальному провадженні. Поняття,... Підсудність у кримінальному провадженні – це сукупність специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний... |
РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО... Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів,... |
ПРИВАТНЕ ПРАВО Білоусов Є. М. – канд юрид наук., доц. – розділ ІІ; §3 розділу ІV, розділ V, VI, §§1-3, 5-8 глави VIІ (у співавторстві з Жуковим... |
РОЗМІЩЕННЯ МАЛИХ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ ДЛЯ ПРОВАДЖЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Нікополя малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, (далі Порядок) розроблений з урахуванням Порядку розміщення... |