Ю. В. Білоусов ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ


Скачати 2.82 Mb.
Назва Ю. В. Білоусов ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Сторінка 6/20
Дата 18.03.2013
Розмір 2.82 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
Глава 4.

- повідомляти з метою профілактичного впливу органи дер­
жавної влади, громадські об'єднання, трудові колективи і
громадськість за місцем проживання або роботи особи про
факти порушення нею вимог законодавства про виконавче
провадження;

— у разі необхідності для проведення чи організації виконав­
чих дій залучати на платній основі, у тому числі за рахунок
авансового внеску стягувана, суб'єктів господарювання, які у
встановленому законом порядку одержали ліцензії на: буді­
вельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для бу­
дівництва, зведення несучих та огороджувальних конструк­
цій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних ме­
реж); надання послуг із перевезення пасажирів і вантажів ав­
томобільним транспортом загального користування (крім на­
дання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі);
операції у сфері поводження із небезпечними відходами; на­
дання послуг, пов'язаних із охороною державної та іншої
власності, надання послуг з охорони громадян; проведення
землевпорядних та землеоціночних робіт;

- здійснювати інші повноваження, передбачені законами.

— Державний виконавець виконує обов'язки, зважаючи на
принцип предметної та територіальної юрисдикції. Основною
ланкою, на яку покладено обов'язки щодо виконання рішень
суду та інших юрисдикційних органів, є районні, міські, ра­
йонні у містах відділи ДВС. Однак відповідно до ст. 20і Зако­
ну є й винятки із цього положення.

Зокрема, на відділ примусового виконання рішень Департа­менту ДВС покладено виконання рішень:

- за якими боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищий чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеля­ційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських Сил України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Вер­ховної Ради АР Крим, Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київ­ська та Севастопольська міські державні адміністрації, а та­кож інші органи державної влади;


49

виконавчого провадження (виконавчих правовідносин)

якими стягненню підлягає сума боргу від десяти та біль-" е мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній ва­люті.

На підрозділ примусового виконання рішень відділів ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладено виконання рішень:

за якими боржниками є територіальні підрозділи централь­них органів державної влади, місцеві суди, міські або ра­йонні ради чи районні державні адміністрації, міські, ра­йонні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіаль­ні підрозділи органів державної влади;

- за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до деся­ти мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній ва­люті.

В установленому Мінюстом порядку на виконання до відді­лу примусового виконання рішень Департаменту ДВС або під­розділу примусового виконання рішень відділів ДВС Головно­го управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласних, Київсь­кого та Севастопольського міських управлінь юстиції може бути передано інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах ДВС. Про прийняття до виконання ви­конавчого провадження або передачу виконавчого проваджен­ня з одного органу ДВС до іншого виноситься вмотивована постанова, з якою ознайомлюються сторони виконавчого про­вадження.

Процесуальна роль державних виконавців полягає у тому, Що вчиняти дії, спрямовані на виконання рішень, визначених законом, можуть лише державні виконавці (ст. З Закону України "Про ДВС"). Однак це не означає, що безпосередньо учасни­ками виконавчих правовідносин є лише працівники ДВС, які обіймають посаду державного виконавця. Відповідно до ст. 4 Закону України '"Про ДВС" з 1 січня 2004 року державними виконавцями визнаються: заступник директора Департаменту ДВС — начальник відділу примусового виконання рішень, за­ступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС, головний державний виконавець, старший Державний виконавець, державний виконавець відділу приму­сового виконання рішень Департаменту ДВС, начальники під-

4 — 4-1965

50

Глава 4. губ'єктн виконавчого провадження (виконавчих правовідносин)

51


розділів примусового виконання рішень відділу ДВС Головно­го управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласних, Київсь­кого та Севастопольського міських управлінь юстиції, їх за­ступники, головні державні виконавці, старші державні вико­навці, державні виконавці підрозділів примусового виконання рішень відділів ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, начальник, заступник начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, дер­жавний виконавець районного, міського (міста обласного зна­чення), районного у місті відділу ДВС.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на ДВС, у порядку, передбаченому законом (ст. 4 Закону України "Про ДВС"). " Вимоги, яким мають відповідати державні виконавці.

Державним виконавцем може бути громадянин України, який має юридичну освіту, здатний за своїми особистими і ді­ловими якостями виконувати покладені на нього обов'язки (ст. 8 Закону України "Про ДВС").

-і 3 1 січня 2004 року заступником директора Департаменту ДВС — начальником відділу примусового виконання рішень, заступником начальника відділу примусового виконання рі­шень Департаменту ДВС, головним державним виконавцем, старшим державним виконавцем Департаменту ДВС, началь­ником підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції, його заступником, головним державним виконавцем, старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рі­шень відділу ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласного, Київського та Севастопольського місько­го управління юстиції, начальником районного, міського (міс­та обласного значення), районного у місті відділу ДВС при­значається громадянин, що проживає постійно на території України не менше п'яти років, із вищою юридичною освітою та зі стажем юридичної роботи не менше ніж три роки.

Не може бути призначено на посаду державного виконавця осіб, щодо яких є обмеження, передбачені Законом України "Про державну службу".

Призначення державного виконавця.

З 1 січня 2004 року заступників начальників районних, мі­ських (міст обласного значення), районних у містах відділів ДВС, головних державних виконавців, старших державних ви­конавців та державних виконавців цих відділів призначають на посаду та звільняють із посади начальники Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції за поданням начальників районних, міських (міст обласного значення), ра­йонних у містах відділів ДВС.

Головних державних виконавців, старших державних вико­навців та державних виконавців підрозділу примусового вико­нання рішень відділів ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласних, Київського та Севастопольсь­кого міських управлінь юстиції призначають на посаду та зві­льняють із посади начальники Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласних, Київського та Севастопольсь­кого міських управлінь юстиції.

Начальників підрозділів примусового виконання рішень відді­лів ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, об­ласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юс­тиції, їх заступників, начальників районних, міських (міст облас­ного значення), районних у містах відділів ДВС призначають на посаду та звільняють з посади начальники Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласних, Київського та Севасто­польського міських управлінь юстиції за поданням начальників відділів ДВС цих управлінь юстиції.

Заступника директора Департаменту ДВС — начальника відділу примусового виконання рішень, заступників директора Департаменту ДВС, державних виконавців Департаменту ДВС, начальників відділів ДВС Головного управління юстиції Мін­юсту в АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції призначає на посаду та звільняє із посади Міністр юстиції України за поданням директора Депар­таменту ДВС.

Директора Департаменту ДВС призначає на посаду та звіль­няє з посади Міністр юстиції України (ст. 9 Закону України

"Пр° ДВС").

Державні виконавці несуть дисциплінарну відповідальність У порядку, встановленому законом. У разі вчинення держав­ним виконавцем під час виконання службових обов'язків діян-

4*

52

Глава 4 - кти виконавчого провадження (виконавчих правовідносин) 53


ня, що має ознаки злочину чи адміністративного правопору­шення, він підлягає кримінальній чи адміністративній відпові­дальності у порядку, встановленому законом. Шкода, заподія­на державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави (ст. 11 Закону України "Про ДВС"). ~ Відвід державного виконавця. |~~ Для забезпечення неупередженості виконання передбачено І інститут відводу (самовідводу) щодо участі державного вико-I навця у виконавчому провадженні.

Державний виконавець не може брати участі у виконавчо­му провадженні та підлягає відводу, якщо він є близьким ро­дичем сторін, їх представників або інших осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересований у ре­зультаті виконання рішення, або є інші обставини, що зумов­люють сумнів у його неупередженості.

За наявності обставин для відводу державний виконавець 1 зобов'язаний заявити самовідвід. З тих самих підстав відвід може бути заявлено стягувачем, боржником або їх представни­ками. Відвід має бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі та заявленим у будь-який час до закінчення виконавчо­го провадження.

Питання про відвід державного виконавця вирішує началь­ник відповідного відділу ДВС, про що виноситься постанова. ~ Питання про відвід, самовідвід начальника відділу ДВС або всіх державних виконавців відділу ДВС вирішується наказом керівника відповідного органу вищого рівня. Наказ про задо­волення чи відмову в задоволенні відводу, самовідводу началь­ника відділу ДВС або всіх державних виконавців відділу ДВС може бути оскаржено у 10-денний строк до Мінюсту України або до суду.

У разі відводу державного виконавця виконавчий документ передається у встановленому порядку іншому державному ви­конавцеві або до іншого підрозділу ДВС.

Відмову в задоволенні відводу державного виконавця може бути оскаржено до відповідного суду у 10-денний строк.

Посадові особи, що мають право на розгляд питання про відвід державного виконавця, а також суд зобов'язані розгля­нути заяву про відвід або самовідвід у термін до трьох діб.

З Сторони виконавчого провадження та інші особи, які беруть участь у виконанні

"тТпугу групу суб'єктів виконавчого провадження становлять особи, які беруть участь у виконанні — ще суб'єкти виконав­чих правовідносин, які мають юридичну заінтересованість у

виконанні.

1, юридична заінтересованість у виконанні — це ознака су­б'єкта виконавчих правовідносин, яка визначає його участь у виконанні, зважаючи на прагнення захистити свої права, права іншої особи, групи осіб, суспільства, держави, тобто тоді, ко­ли участь у виконавчому провадженні зумовлено особистими інтересами чи виконанням, покладеними на цю особу, зобов'я­заннями, чи у випадку, коли остання отримала такі зобов'язан­ня за власним волевиявленням.

^ Юридична заінтересованість у виконанні має матеріально-правовий та процесуальний (процедурний) аспекти. Матеріаль­но-правова заінтересованість — це така ознака суб'єкта вико­навчих правовідносин, яка полягає у захисті власних суб'єк­тивних прав та інтересів у виконанні (особистий характер юридичної заінтересованості), що передбачає отримання за ре­зультатами виконання для себе певного блага чи, відповідно, недопущення безпідставного позбавлення особи цього блага. Процесуальна заінтересованість — це прагнення отримати пев­ний процесуальний (процедурний) результат діяльності дер­жавного виконавця щодо виконання рішення, визначеного за­коном. Ця заінтересованість полягає у спонуканні державного виконавця до вчинення чи невчинення відповідних виконавчих дій, спрямованих на виконання юрисдикцїйного рішення.

Осіб, які беруть участь у виконанні, зважаючи на наявність (відсутність) матеріально-правової складової юридичної заінте­ресованості, поділяють на тих, що:

  • захищають власні інтереси у виконавчому провадженні;

  • захищають у виконавчому провадженні інтереси інших
    осіб.

Для того, щоб бути учасником (суб'єктом) виконавчого провадження, необхідно мати здатність, тобто бути правосуб'-єктним. Правосуб'єктність як ознака суб'єкта виконавчих пра­вовідносин стосується, як правило, осіб, які беруть участь у виконанні, і особливо тих суб'єктів виконавчого провадження, які захищають власні інтереси.

4. г'гктіі виконавчого провадження (виконавчих правовідносин)

55


Правосуб'єктність у виконавчому пр