Ю. В. Білоусов ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ
|
|
Скачати 2.82 Mb.
|
|
§ 3. Особливості виконання рішень про стягнення аліментів Аліментні зобов'язання іноді супроводжують сімейні відносини, оскільки законодавством передбачено обов'язки щодо турботи та майнового утримання членів сім'ї, які цього потребують. У Сімейному кодексі України (далі — СК) є багато норм, які регулюють ці відносини (ст.ст. 75, 84, 86 і 88 та ін.). Аліменти можуть сплачувати у добровільному порядку або ж їх стягують на підставі рішення суду. Розмір аліментів визначає суд за результатами розгляду та вирішення позовної вимоги про їх стягнення. Законом не встановлено чітких правил визначення розміру аліментів, хоча Кодекс про шлюб та сім'ю України (ст. 82) встановлював розміри сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Це положення досі виконують Державні виконавці, оскільки в силу тривалості періоду, протягом якого стягуються аліменти, виконавчі документи, які видано до набрання чинності СК, підлягають виконанню у загальному порядку. т 126 Глава 8. Звернення стягнення на доходи фізичної' особи 127        За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджують у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ст. 181 СК). Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян (ст. 182 СК). СК також передбачає, що:
3) батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, в якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі та нотаріально по свідчується (ст. 189 СК). У цих випадках стягнення проводять на підставі виконавчого напису нотаріуса. У разі надходження до ДВС виконавчого листа чи іншого виконавчого документа про стягнення аліментів державний виконавець відповідно до ст. 25 Закону повинен виконувати їх негайно, тобто не пізніше наступного дня після надходження виконавчого документа вирішити питання про відкриття виконавчого провадження і розпочати виконавчі дії. Державний виконавець діє за загальними правилами про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію, пенсію чи інші доходи боржника-фізичної особи з урахуванням певних особливостей, зумовлених суттю зобов'язання. Особливістю щодо стягнення аліментів є встановлення постановою Кабінету Міністрів України окремого переліку видів доходів, які враховують при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб1. Утримання аліментів з працівників проводиться з усіх видів заробітку і 1 Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб: постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2002 р. № 869 // Зібрання постанов Уряду України. — 1993. — № 8. — Ст. 161; ОВУ. — 2002. — № 27. — Ст. 1254. додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з:
10) допомоги за державним соціальним страхуванням, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; П) доплат до допомоги за державним соціальним страхуванням, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій;
         
юридичних консультаціях;
Із членів колективних сільськогосподарських підприємств утримання аліментів провадять із сум, одержуваних за роботу в цих господарствах (враховуючи вартість натуральних видач). З письменників, композиторів, художників та інших творчих працівників аліменти утримують із сум авторського гонорару і винагороди, одержуваної за публічне виконання творів, а з тих, що одержують заробітну плату, — із заробітної плати, з позаштатних лекторів — з оплати, одержуваної за читання лекцій; з членів кооперативів, спільних підприємств утримання аліментів — з усіх видів заробітку, одержуваного за роботу в кооперативі чи спільному підприємстві (в тому числі із заробітку у валюті), з фермерів та осіб, які працюють у сільському господарстві за сімейним підрядом, — після реалізації продукції з власного господарства в кінці року, з осіб, що відбувають покарання на виправних роботах, — з повної суми заробітку без урахування утримань, передбачених вироком або постановою суду. До всієї заробітної суми, з якої відраховуються аліменти з осіб, що відбувають покарання в установах виконання покарання, а також з осіб, що перебувають у лікувально-трудових профілакторіях, наркологічних відділеннях психіатричних диспансерів, лікарень та на підприємствах, належить та частина, що її стягують для покриття витрат на утримання цих осіб у вказаній установі. Із військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань України, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ аліменти утримують з усіх видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (оклад за штатною посадою, оклад за військове або спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років, учене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Особи, які Звернення стягнення па доходи фізичної особи 129 п  рацюють в установах України за кордоном, виплачують аліменти на користь осіб, які проживають в Україні, з подвійного заробітку з установленими надбавками, одержуваного в Україні у національній валюті. З осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримують із 100 відсотків заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладення контракту, або виходячи із його заробітної плати за останній місяць роботи на момент від'їзду, або з п'ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків. Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, утримують бухгалтерії (розрахункові відділи) за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів, як із гривень, так і з валюти. Аліменти не утримують із:
10) одноразової допомоги при народженні дитини; П) державної допомоги на поховання; ■;
9 — 4-1965 130 Глава 8. Звернення стягнення на доходи фізичної особи 131    
Із військовослужбовців, а також осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ аліменти не утримують із вихідної допомоги при звільненні з військової служби і з органів внутрішніх справ, а також інших видів грошового забезпечення, що не мають постійного характеру. Утримання аліментів провадять із суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Адміністрація підприємства, установи, організації тошо на підставі письмової заяви платника аліментів або виконавчого листа зобов'язана щомісяця утримувати аліменти із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших сум і перераховувати їх не пізніше ніж у 3-денний термін з дня виплати заробітної плати, пенсії, стипендії, інших сум особі, зазначеній в заяві чи виконавчому листі (п. 7.5.9 Інструкції про проведення виконавчих дій). Грошові перекази утриманих аліментів доставляють стягувачеві через відділення зв'язку за рахунок платника аліментів. За рішенням суду аліменти може бути перераховано на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (ст. 193 СК). Аліменти може бути стягнуто за виконавчим листом за минулий час, але не більше ніж за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку із його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 СК, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Заборгованість за аліментами стягують незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у разі, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги (ст. 199 СК) — до досягнення ними двадцяти трьох років (ст. 194 СК). Якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання, аліменти не утримували у зв'язку з розшуком боржника, то їх стягнення має бути проведено за весь період незалежно від установленого трирічного терміну та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджено аліменти. Після спливу передбаченого законом строку для стягнення аліментів власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, який провадив стягнення, повертає виконавчий документ до відділу ДВС з відміткою щодо повного перерахування стягувачу утриманих сум аліментів. Розмір заборгованості за аліментами визначається таким чином. Якщо боржник не працює, ухиляється від виконання рішення про сплату аліментів, можуть формуватися заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами визначає державний виконавець за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного чим на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Відповідно до ст. 195 СК, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість обраховують із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості та не працює на час визначення її розміру, — виходячи із середньої заробітної пла-Ти працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для певної місцевості. 134 а 8. Глав; іієііия стягнення па доходи фізичної особи 135               ного кримінального законодавства (адміністративного, нально-виконавчого та ін.).Особливості виконання вироку суду про конфіскацію майна Суд, який постановив вирок, іщо передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набранням ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання до відділу ДВС, про що сповіщає відповідну фінансову установу. Якщо у справі опису майна засудженого немає, надсилають довідку про те, що опису майна не проводити (ч. 1 ст. 48 КВК). Виконання покарання у вигляді конфіскації майна здійснює ДВС за місцезнаходженням майна відповідно до Закону. Конфіскації підлягає майно,, що є власністю засудженого, у тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, враховуючи ті, що є на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління. Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне засудженому та особам, які перебувають на його утриманні. Перелік маїйна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком, визначено додатком до КК. Конфісковуючи майно засудженого за вироком суду, державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, якщо виконавчий лист оформлено із дотриманням вимог ст. 19 Закону, до нього додано копії вироку суду, протоколу накладення арешту на майно і опису майна або протоколу про те, що неімає майна, яке підлягає опису, або довідки суду про відсутність цих протоколів у кримінальній справі, а за потреби й копії постанови про накладення арешту на майно. Якщо ж майно конфіскують на підставі постанови суду (про притягнення до адміністративної відповідальності, застосування односторонньої чи відсутність реституції як наслідку недійсності правочину. вилучення предмета та знаряддя злочину), державному виконавцеві направляють постанову або виконавчий лист із протоколом вилучення майна, яке підлягає конфіскації. Щоб виявити майно, яке підлягає конфіскації, державний виконавець негайно надсилає запити до органів державної по- даТкової інспекції, банків та інших кредиту ^ ів дді, БТ1, нотаріату тощо та перевіряє маи|новий стан б и, £а за останнім місцем його прописки, пр.^^^ місцезна. хОдження майна (п. 7.6.5 Інструкції про гіроведення виконав. чих дій). у процесі виконання державний вико«авець виявляЄ) ош_ сує і накладає арешт не тільки на майно, ^ б внесено ніше до протоколу опису і арешту майна. складеного а. ми слідства, а й інше виявлене майно, що підлягає о про Шо складає акт опису та арешту майна з івкою поперед. ньої оцінки майна (п. 7.6.6 Інструкції про дення виконав. чих дій). Не підлягає конфіскації майно, ^ яке за закощ)м не може бути звернено стягнення (щодо ви застосовується додаток до КК, щодо інших - додаток до, Закону) установив. ши розтрату, відчуження, підміну перед;аного на зберігання майна, державний виконавець складає пре це акт негайн0 г0_ тує подання про вирішення питання про гнення винної особи до кримінальної відповідальності ;а надсилає його до органів прокуратури. До подання додає к^.. акт& про ^ що майна немає, вироку суду та протоколу ог ~ майна органами попереднього слідства. Так. дп. дять також випадку, якщо майно, що підлягає конфіс.кації б виявлен0 та арештовано державним виконавцем. указане виконаВче провадження державний виконавець трим^ ш к олі до ви_ рішення питання по суті (п. 7.6.7 Інстру,кції проведення виконавчих дій). Вирок суду про конфіскацію вилученого в засудженого майна виконується в загальному порядку. Конфі ючи ви_ лучені у засудженого кошти та цінності що зберігаються в органах досудового слідства, державний в;ИКОнавець на ляє йому копію виконавчого листа з розпор^ підпи начальником відділу ДВС та державним ^иконавцем. Таке ви_ конавче провадження вважається закінчеі^ за наявності під. твердження про виконання розпоряджень державного вико. навця. Виконавчий лист з відміткою про виконання поверта. ється до суду, що його видав (п. 7.6.9 І ;,- Дення виконавчих дій). Розмір виконавчого збору за виконавчу документами про конфіскацію майна залежить від розміру оцінки описаного та арештованого державним виконавцем маі,на_ Після виконання 136 Глава 8. Звернення стягнення на доходи фізичної особи 137        виконавчого документа про конфіскацію майна державний виконавець робить відповідні відмітки про виконання у виконавчому документі та повертає його відповідному суду (п. 7.6.14—7.6.15 Інструкції про проведення виконавчих дій).Особливості виконання вироку суду про накладення штрафу. Засуджений зобов'язаний сплатити штраф протягом місяця після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом надання документа про сплату штрафу. У разі несплати засудженим штрафу у встановлений строк його стягує Держава виконавча служба на підставі виконавчого листа, виданого судом, який постановив вирок, із такими особливостями: у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не встановлює строку для добровільного виконання вироку суду; засуджений звільняється від сплати виконавчого збору. Якщо сплатити повний розмір штрафу неможливо, суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт відповідно до кримінального законодавства (ст. 26 КВК). Після стягнення штрафу виконавчий лист із відміткою про виконання вироку повертається до суду, який постановив вирок (ст. 28 КВК). Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Відповідно до законодавства про адміністративну відповідальність є види покарань, які реалізуються органами ДВС. Відповідно до ст. 24 КпАП ними є: штраф; оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація (предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення), причому оплатне вилучення та конфіскацію може бути призначено і як основне, так і додаткове стягнення (ст. 25 КпАП). Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, визначеного ч. 1 ст. 307 КпАП (не пізніше п'ятнадцяти днів із дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови — не пізніше як через п'ятнадцять днів із дня повідомлен- ня про залишення скарги або протесту без задоволення) (ст.ст. 299 і 307 КпАП). Якщо особи віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, не мають самостійного заробітку, штраф стягують із батьків або осіб, які їх замінюють. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, порушник вносить в установу банку, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України (ст. 307 КпАП). Постанову про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертають органові (посадовій особі), який виніс постанову (ст. 310 КпАП). Оплатне вилучення предмета. Предметом стягнення є предмет, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення (ст. 311 КпАП). Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне вилучення, державний виконавець здає для реалізації в порядку, встановленому законом. Суми, виручені від реалізації оплатно вилученого предмета, відповідно до ст. 28 КпАП передають колишньому власникові з вирахуванням витрат, пов'язаних із проведенням виконавчих дій (ст. 312 КпАП). Конфіскація предмета, грошей. Йдеться про предмет, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та гроші, одержані внаслідок вчинення адміністративного правопорушення (ст. 313 КпАП). Законодавство про адміністративну відповідальність передбачає, що виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави (ст. 314 КпАП). Однак фактично ця діяльність з виконання полягає у реалізації предмета, відрахуванні коштів на проведення виконавчих дій і внесення коштів, які вилучено у дохід держави. Під час виконання рішення суду про конфіскацію майна, вилученого митними органами, державний виконавець протягом десяти днів із дня відкриття виконавчого провадження проводить опис та арешт майна, що підлягає конфіскації, по-ПеРедивши про це митний орган не пізніше ніж за п'ять днів 138 |
Схожі:
|
Закону України «Про виконавче провадження» Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог... |
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни “Виконавче... Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни “Виконавче провадження“ для студентів факультету №4 / Уклад.: В. В. Комаров,... |
|
Здрок О. Н. Гражданский процесе зарубежньїх стран. Учебное пособие НЕ Виконавче провадження за цивільним процесуальним законодавством різних держав |
Відповідно до ст ст. 19, 20, 30 Закону України «Про виконавче провадження»... |
|
НАКАЗ Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог... |
Жушман В. П., Шуміло І. А., Білоусов Є. М., Жуков І. М., Курман Т. В., Погорецька Н. В Міжнародне приватне право (відповідно до вимог ECTS) для студентів V курсу /Уклад. Жушман В. П., Шуміло І. А., Білоусов Є. М., Жуков... |
|
ПЛАН Поняття та види підсудності у кримінальному провадженні. Поняття,... Підсудність у кримінальному провадженні – це сукупність специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний... |
РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО... Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів,... |
|
ПРИВАТНЕ ПРАВО Білоусов Є. М. – канд юрид наук., доц. – розділ ІІ; §3 розділу ІV, розділ V, VI, §§1-3, 5-8 глави VIІ (у співавторстві з Жуковим... |
РОЗМІЩЕННЯ МАЛИХ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ ДЛЯ ПРОВАДЖЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Нікополя малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, (далі Порядок) розроблений з урахуванням Порядку розміщення... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua