Ю. В. Білоусов ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Скачати 2.82 Mb.

Назва	Ю. В. Білоусов ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Сторінка	8/20
Дата	18.03.2013
Розмір	2.82 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 20

§ 2. Поняття й система стадій виконавчого провадження. Відкриття виконавчого провадження

Виконавче провадження є процесуальною (процедурною) діяльністю, тож його можна поділити на певні етапи — стадії. Стадія виконавчого провадження — це сукупність дій державного виконавця та інших учасників виконавчого провадження, спрямованих на досягнення певної процесуальної мети. У чинному законодавстві їх не достатньо чітко висвітлено, тому в юридичній літературі немає одностайності щодо визначення та окреслення їх системи.

Основні стадії (етапи) виконавчого провадження є такі:

відкриття виконавчого провадження;
підготовка до примусового виконання;
вжиття заходів примусового виконання рішення; ;>••
закінчення виконавчого провадження.

Про затвердження Порядку передачі матеріалів виконавчого провадаі<^ення. з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого: наказ Мінюсту в^!'Д ' травня 2004 р., зареєстрований у Мінюсті 17 травня 2004 р. за № 625/9224 " ОВУ. — 2004. — № 20. — Ст. 1389.

Відкриття виконавчого провадження — це стадія, яка шгає у діях державного виконавг{Я, що спрямовані на визна-^ пня підстав для відкриття виконавчого провадження. * Питання про порушення виконання (відкриття виконавчого _овадже_ння) вирішує державний виконавець у триденний трок із моменту звернення із заявою про виконання або надходження виконавчого документа від суду (ст. 24 Закону). Це оложення не поширюється на рішення, які підлягають негай-_ному виконанню (ст. 25 Закону). У такому разі державний виконавець відкриває провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа і в той самий день проводить виконавчі дії.

Зміст постанови про відкриття виконавчого провадження: _ встановлення строку для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення — п'ятнадцяти днів;

попередження боржника про примусове виконання рішення
після закінчення встановленого строку зі стягненням з ньо
го виконавчого збору і витрат, пов'язаних із провадженням
виконавчих дій (ст. 24 Закону);
факультативне положення — за заявою стягувача, з метою
забезпечення виконання рішення про майнові стягнення,
державний виконавець постановою про відкриття виконав
чого провадження має право накласти арешт на майно борж
ника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчу
ження. Одночасно з винесенням такої постанови державний
виконавець може провести опис і арешт майна боржника.

Положення про добровільність виконання не діє у справах про: О конфіскацію майна;

стягнення періодичних платежів; ■'•""'
забезпечення позовних вимог; '

⁴) застосування запобіжних заходів.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження ^Не пізніше наступного дня надсилають стягувачеві, боржнико-' та суб'єкту видання юрисдикційного акта (ст. 24 Закону), останову може бути оскаржено сторонами в адміністративному чи судовому порядку у 10-денний строк.

Значення моменту подання та винесення постанови про відбиття виконавчого провадження полягає у темпоральних ме-^а* проведення виконання рішення.

³-4-1965

66

Глава 5. у виконавчого провадження

67

Зокрема, відповідно до ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення про. тягом щести місяців із дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру — у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Якщо вказаних підстав немає, державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, яку Зіатверджує начальник відповідного відділу ДВС, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові (ст. 26 Закону).

Додатковим реквізитом постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа формі та змісту, встановлених ст. 19 Закону, є роз'яснення права на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність до вимог закону.

Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження заявник може оскаржити начальникові відповідного відділу ДВС або до суду в 10-денний строк з моменту її одержання (ст. 26 Зіакону).

§ 3. Підготовка до примусового виконання рішення

Підготовка до примусового виконання — це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення міарі проживання боржника, йо>го роботи, з 'ясування розміру заробітної плати, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання рішення, в тому числі у примусовому порядку.

Метш цієї стадії — створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добріовіль-ного виконання рішення боржником. Наприклад, у разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає щро це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження (ст. ЗО Закону).

Тому законодавством встановлено можливість боржника продати власне майно в рахунок повного або часткового погашення біоргу за виконавчим документом, попри те, що ^воН°

_е _перебувати під арештом. У такому разі покупець майна й пжника має внести кошти за придбане майно на рахунок орну ДВС у строк, встановлений для добровільного виконання ^Г'шення, і тільки після підтвердження надходження таких кош-в державний виконавець знімає арешт з майна (ст. ЗО Закону).

Об'єднання виконавчих проваджень — це дія уповноважених посадових осіб ДВС зі зведення в єдине виконавче провад-_ження виконавчих документів щодо одного боржника. Відповідно до ст. 49 Закону у разі, якщо у районному чи міському відділі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, їх об'єднують у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладають арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Таке об'єднання здійснюють за постановою державного виконавця протягом трьох днів після закінчення строку, призначеного боржникові для добровільного виконання. До зведеного виконавчого провадження має бути приєднано всі інші виконавчі документи, які надходять щодо стягнень з цього боржника протягом трьох днів після закінчення строку, передбаченого для добровільного виконання.

Якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкрито в кількох районних (міських) відділах ДВС, то їх об'єднують у зведене виконавче провадження за наказом начальника Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, начальників обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції (у межах області, міст Києва та Севастополя) та за наказом Міністра юстиції України (у межах держави) з їх власної ініціативи або за поданням начальників нижчого рівня у порядку підлеглості відділів.

Із метою реалізації вимог цієї норми Департамент ДВС фор-

^мУє відповідні банки дата про відкриття виконавчих провад-

^ень у підрозділах ДВС. Чи є те чи інше виконавче або зведе-

^е виконавче провадження щодо одного й того самого боржни-

^а Державний виконавець перевіряє за даними Єдиного дер-

°вного реєстру вшонавчіа проваджень (ЄДРВП).

ведення цього реєстру визначено Положенням про Єдиний

РЖавний реєстр виконавчого провадження, затвердженим на-^щом Мінюсту від 20 травня 2003 р. № 43/5. Маї -5^м'^н'^стР^атором ЄДРВП є державне підприємство "Інфор-^иний центр" Мінюсту, яке має прямий доступ до комп'ю-

5«

68

Глава 5 _СтяДії виконавчого провадження

69

терної бази даних і відповідає за її створення, впровадження матеріально-тгехнічне та технологічне забезпечення, збереження і захист дааних.

Дані викошавчих документів, що надійшли до відділу ДВС підлягають обов'язковому внесенню до ЄДРВП. Положенням також передбачено внесення до ЄДРВП усіх виконавчих проваджень, а також відомостей майже про усі виконавчі дії, які проводить державний виконавець.

У наказі міро об'єднання виконавчих проваджень визначається відділ, .який веде таке зведене виконавче провадження та координує діяльність інших відділів із його здійснення. З державних викоінавців цих відділів створюють виконавчу групу, порядок діяліьності якої визначено відповідно до наказу Мінюсту від 17 травня 2004 р. № 37/5¹.

До зведенного виконавчого провадження з інших відділів надсилають нсопії виконавчих і процесуальних документів із виконання. З моменту створення такої групи до її керівника переходить піраво вирішення питань здійснення цього зведеного виконавчого провадження. Якщо керівником виконавчої групи призначено працівника ДВС, який не є начальником відділу ДВС, то повноваження такої посадової особи може бути йому надано відповідно до ст. 2 Закону за наказом Мінюсту або Голповного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласного, Кі-яївського та Севастопольського міських управлінь юстиції.

Якщо стяг;-неної суми для повного задоволення вимог однієї черги недостатньо, ці вимоги задовольняються пропорційно належній кожкному стягувачеві сумі з урахуванням календарних строків надходження виконавчого документа на виконання у відповіднийі відділ ДВС.

Строк пр« введення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого проваадження відраховують із моменту приєднання до зведеного викконавчого провадження останнього виконавчого документа.

Після викоонання окремого виконавчого документа виконавче провадженіня за цим виконавчим документом виводиться зі зведеного винконавчого провадження постановою державного

П

ро затвердцження Порядку утворення та функціонування виконавчих
груп при органам державної виконавчої служби: наказ Мінюсту від 17 траві»
2004 р. № 37/5, : зареєстрований у Мінюсті 17 травня 2004 р. за № 624/922 //
ОВУ. — 2004. № 20. — Ст. 1388.

конавця і виноситься постанова про закінчення виконавчого ^вИ_оваДЖення (п. 4.19 Інструкції про проведення виконавчих

дій).

Елемент підготовки до проведення примусового виконання

_аЄ і загальна щорічна дія, яку проводить Мінюст щодо ви-

начення організації для реалізації арештованого майна, згідно

Положенням про умови і порядок проведення тендерів (кон-

урсів) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації

арештованого державними виконавцями майна, затвердженим

наказом Мінюсту від 11 листопада 2003 р. № 136/5¹.

Метою проведення тендерів (конкурсів) із визначення спеціалізованих організацій є забезпечення реалізації арештованого державними виконавцями майна при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Тендер (конкурс) проводить комісія за наявності двох або більше допущених до нього претендентів, заяви від яких надійшли в установлений строк після опублікування повідомлення про проведення тендера (конкурсу) з визначення спеціалізованих організацій, які можуть забезпечити реалізацію арештованого державними виконавцями майна.

Тендер (конкурс) проводиться один раз на рік (у четвертому кварталі поточного року); за його наслідками визначають переможців за адміністративно-територіальними одиницями (відповідно до місцеперебування переможців або їх філій).

Міністр юстиції України протягом десяти робочих днів із Дня надходження протоколу про результати проведення тендера (конкурсу) затверджує протокол (або відмовляє у затвердженні) та повертає його з відповідним обґрунтуванням для перегляду комісією прийнятого рішення.

Після затвердження протоколу про результати проведення тендера (конкурсу) Департамент ДВС в 10-денний термін із моменту отримання затвердженого протоколу заносить переможців тендера (конкурсу) за його адміністративно-територіаль-^НОю одиницею до переліку спеціалізованих організацій, з якими °Р^гани ДВС можуть укладати договори про реалізацію арештованого майна.

*^е безпосередньо під час виконання конкретного виконав-

^Го Документа відповідно до п. 5.12.5 Інструкції про прове-

ову. __

^Ння виконавчих дій майно передають на реалізацію тій спе-

2003.

№ 46. — Ст. 2414.

70

Глава 5, _СтяДії виконавчого провадження

71

ціалізованій організації, яка запропонувала найбільш приваб, ливі умови продажу арештованого майна (найменший розмір комісійної винагороди). Якщо спеціалізовані організації запропонували однакові умови або всі вони відмовилися від прийняття на реалізацію запропонованого арештованого майна, його за розпорядженням начальника відділу ДВС передають на реалізацію спеціалізованій організації за абеткою у порядку черговості.

Якщо вартість майна перевищує 20 тис. грн., то документи на реалізацію такого майна державний виконавець передає до спеціалізованої торговельної організації через відповідний відділ ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції.

Державний виконавець подає до відповідного відділу ДВС всі необхідні документи на реалізацію майна. Вказаний відділ ДВС в 3-денний термін із моменту надходження зазначених документів, у разі відповідності їх чинному законодавству України, надсилає їх до відповідної спеціалізованої торговельної організації для укладення з відділом ДВС договору про надання послуг із реалізації арештованого майна.

У разі виявлення невідповідності матеріалів вимогам чинного законодавства України відповідний відділ ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласного, Київського чи Севастопольського міського управління юстиції у 3-денний термін повертає ці документи до відділу ДВС, що їх надав, для приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства України.

Якщо вартість майна перевищує 20 тис. грн., то документи на реалізацію такого майна державний виконавець передає до спеціалізованої торговельної організації після погодження з Мінюстом України у такому порядку:

а) державний виконавець подає до відповідного відділу ДВС
Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, облас
них, Київського та Севастопольського міських управлінь
юстиції всі необхідні документи на реалізацію арештовано
го майна;

б) указаний відділ ДВС в 3-денний термін із моменту надход
ження зазначених документів, у разі відповідності їх чин
ному законодавству України, надсилає їх копії до Департа
менту ДВС;

) Мінюст України в 5-денний термін із моменту надходження зазначених документів, у разі відповідності їх чинному законодавству України, надає погодження на укладення договору про надання послуг із реалізації арештованого майна, про що письмово повідомляє відповідний відділ ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції;

г) відповідний відділ ДВС у 3-денний термін з моменту їх надходження надсилає зазначені документи до спеціалізованої торговельної організації для укладення з відділом ДВС договору про надання послуг із реалізації арештованого майна;

ґ) у разі виявлення невідповідності матеріалів вимогам чинного законодавства України відповідний відділ ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції у 3-денний термін повертає вказані документи до відділу ДВС, що їх надав, а Мінюст України у 5-денний термін — до відділу ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції для приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства України (п. 5.12.6 Інструкції про проведення виконавчих дій).

§ 4. Примусове виконання як стадія виконавчого провадження

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) — це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладенням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов 'язаних із виконанням. Тому, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання (ст. 30 Закону).

Час проведення виконання регламентує ст. 31 Закону, яка встановлює загальне правило про те, що сторони мають право обумовити взаємоприйнятий для них час проведення виконавчих дій. Виконавчі дії проводяться у період між 6-ю та 22-ю ^годиною робочого дня. За певних умов виконавчі дії можуть проводитися у неробочі та святкові дні, нічний час.

11

Г_лявя 5. .,- виконавчого провадження

73

На за^;ТосУ^вання конкретних заходів примусового виконання рішеь^Н51 впливає характер самого зобов'язання, яке є яред-метом в/^{Конання}- Залежно від виду зобов'язання може бути застосов;^Но такі заходи примусового виконання рішення.

Грош'^ві зобов'язання:

зверн¹¹™ стягнення на майно боржника;
зверн^Ння стягнення на заробітну плату та доходи боржни-

ої особи.

Речов Зобов'язання:

• виду¹?⁴¹¹⁵¹ У боржника й передача стягувачеві певних пред
метів ³ азначених у рішенні.

Особі⁰"¹"' зобов'язання:

іідібг¹¹-™ Дитини;
зобов^833111151 боржника вчинити певні дії (крім передачі
майні **^и грошей) або утриматися від їх вчинення.

За за^ьн™ правилом, державний виконавець зобов'язаний провести⁸ иконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців із^1їчя винесення постанови про відкриття виконавчого провадж^н-Ш' а з виконання рішення немайнового характеру — у двомісний строк. Строки здійснення виконавчого провадження н Поширюються на час відкладення провадження виконавчих Я ^а^° зупинення виконавчого провадження та на період реалів" арештованого майна боржника (ст. 25 Закону).

Спец-ГЕьні строки виконання встановлено для справ з негайного Сконання рішення, а також у справах про конфіскацію май^ стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних і'ь-юг. Перші справи виконуються в день відкриття ви-

зов

конавчо' провадження, другі — не пізніше, ніж у 5-денний строк із¹*¹³ винесення постанови про відкриття виконавчого провадж⁴ ня (ст. 25 Закону).

Як п^іаило> обов'язковою ознакою стадії (етапу) примусового ви^{)Ьіання} рішення є його оплата, що її покладено на боркниі ^к особу, що зобов'язана за виконавчим документом _{вч1)НИТИ}іЄвну дію або утриматися від її вчинення.

$_итртіами виконавчого провадження є витрати органів ДВС наР ганізацію та проведення виконавчих дій щодо забез-_{печЄННЯ}"Примусового виконання рішень (ст. 45 Закону). Це поняття¹*⁶ більше фінансово-кошторисне, аніж процесуальне наповне**¹' Щ° підтверджує положення про те, що до витрат виконав"^⁰ провадження належать кошти Державного бюд-

України та кошти виконавчого провадження, які викори-^Ж уються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів

■України-

Кошти виконавчого провадження (виконавчі витрати) —

витрати на організацію та проведення виконавчих дій, які ¹¹ кладено на сторони виконавчого провадження: , кошти виконавчого збору;

_а авансовий внесок стягувачів на проведення виконавчих дій; • стягнуті з боржника витрати на проведення виконавчих дій.

Закон відніс до коштів виконавчого провадження також інші надходження, що не суперечать закону, однак із цим варто не погодитися, оскільки вони вказують лише на дохідну час-ітину бюджету ДВС.

^; Витрати на проведення виконавчих дій покривають за ра-

іхунок спеціального фонду виконавчого провадження, а також

І коштів сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій.

І Контроль та облік витрат на виконання покладено на началь-

| ника відповідного відділу ДВС. Порядок використання коштів

виконавчого провадження та виконавчого збору, стягнутого з

боржника, визначає постанова Кабінету Міністрів України від

29 квітня 2004 р. № 554 ^і.

Формування коштів спеціального фонду виконавчого провадження регламентує Положення про спеціальний фонд виконавчого провадження, затверджене постановою Кабінету Міні-_{стрів України від 26 липня 1999 р. № 1351².

Виконавчий збір — це встановлена законом грошова сума, І яку стягують з боржника у разі невиконання ним рішення доб-уровільно. Метою стягнення виконавчого збору є часткове фі-] ^нансУвання діяльності ДВС щодо здійснення заходів примусового виконання рішення, а також стимулювання боржника що-| Д° виконання рішення добровільно.

Ставки виконавчого збору встановлено ст. 46 Закону. їх ви-| качають двома способами:

У процентному співвідношенні до предмета стягнення у Майнових справах;

*ен_Ня

Ро затвердження Порядку використання коштів виконавчого провад-

ні_СТп- ^в'іконавчого збору, стягнутого з боржника: постанова Кабінету Мі-С_т. іД/^країН11 ^В'Д ²⁹ ^{КВІТІ1Я} ²⁰⁰⁴ Р- ^№ ⁵⁵⁴ // ^ову- — 2004. — № 17. —

. — 1999. — № 30. — Ст. 1538.

74

•іаіііі і

^ _викоішвчого провадження

75

2) у твердій грошовій сумі у справах немайнового характ_Єр_у

Виконавчий збір становить десять відсотків від наіь_ЖНо.. до стягнення суми або вартості майна боржника, яке під_ляга передачі стягувачеві за виконавчим документом, а за нев_ико_ нання рішення немайнового характеру — у дваді/ять неоп^_а ковуваних мінімумів доходів громадян із боржника-громац_яни_ на і п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів г_00Ма дян — із боржника-юридичної особи.

Про стягнення виконавчого збору державний вико(%_ВЄц_ь виносить постанову, яку затверджує начальник відпові_іного відділу ДВС.

Виконавчий збір не стягується:

зі страховиків, які здійснюють державне обов'язкове
сте страхування;
при виконанні державними виконавцями рішень про _стяг.
нення коштів за державним обов'язковим особистим _Стра-|
хуванням;
з осіб, звільнених від його сплати згідно з законодавсі_вом.
за виконавчими документами про конфіскацію майна, _стяг.|
нення періодичних платежів, стягнення виконавчого 'бору 1
накладення арешту на майно для забезпечення поз>>_вних|
вимог.

Постанова про стягнення виконавчого збору виносить^ _т: еля першого надходження виконавчого документа держаі_Н0Му виконавцеві. За наступних пред'явлень до виконання ви^,_нав. чого документа державному виконавцеві виконавчий збі} _стя. гується в частині, яку не було стягнуто при попередньої^ _ви. конанні. Стягнутий із боржника виконавчий збір зарахов)_ється до коштів виконавчого провадження.

Якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для пО}_НОго задоволення вимог стягувача, виконавчий збір сплач)_ється пропорційно від стягнутої суми. Постанова про стягнену виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржникові і може бути оскаржена }₀ суду в 10-денний строк.

У разі закриття виконавчого провадження у зв'язку з скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертають боржник_)ві.

Якщо ж виконавче провадження закінчено, а викон,_вчий збір не стягнуто, постанову про стягнення виконавчого

піляють в окреме провадження, вона підлягає виконанню у

гальному порядку. її може бути скасовано за заявою борж-

а _начальником відповідного відділу ДВС, якщо боржник

платить витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, у

разі:

11 прийняття судом відмови стягувача від стягнення;

21 смерті або оголошення померлим стягувача чи визнання його безвісно відсутнім або ліквідації стягувача-юридичної особи, якщо виконання вимог стягувача у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

3) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, або на письмову вимогу чи заяву стягувача.

Постанову про стягнення виконавчого збору може бути скасовано за поданням державного виконавця начальником відповідного відділу ДВС у разі:

смерті або оголошення померлим боржника або визнання
його безвісно відсутнім чи ліквідації боржника-юридичної
особи, якщо виконання обов'язків боржника у виконавчому
провадженні не допускає правонаступництва;
недостатності майна юридичної особи-боржника, що лікві
дується;
скасування рішення суду або іншого органу (посадової осо
би), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого до
кумента.

Інструкція про проведення виконавчих дій також визначає частку коштів, які сплачують у формі виконавчого збору. Половину коштів виконавчого збору витрачають безпосередньо на проведення виконавчих дій. Другу половину виконавчого збору згідно з п. 2.4 Інструкції про використання і облік коштів спеціального фонду виконавчого провадження та звітності ^По них, затвердженої наказом Мінюсту від 11 жовтня 1999 р. ■^ 65/5, зареєстрованої в Мінюсті 14 жовтня 1999 р. за ² '01/3994, районні, міські, районні в містах відділи ДВС від-^овідних управлінь юстиції раз на місяць перераховують Го-вному у_Пр_авлі_нню юстиції Мінюсту в АР Крим, обласним, ,.,'вському та Севастопольському міським управлінням юсти-Для подальшого використання, у тому числі на виплату ви-

76

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 20

Схожі:

Закону України «Про виконавче провадження» Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог...	Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни “Виконавче... Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни “Виконавче провадження“ для студентів факультету №4 / Уклад.: В. В. Комаров,...
Здрок О. Н. Гражданский процесе зарубежньїх стран. Учебное пособие НЕ Виконавче провадження за цивільним процесуальним законодавством різних держав	Відповідно до ст ст. 19, 20, 30 Закону України «Про виконавче провадження»...
НАКАЗ Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог...	Жушман В. П., Шуміло І. А., Білоусов Є. М., Жуков І. М., Курман Т. В., Погорецька Н. В Міжнародне приватне право (відповідно до вимог ECTS) для студентів V курсу /Уклад. Жушман В. П., Шуміло І. А., Білоусов Є. М., Жуков...
ПЛАН Поняття та види підсудності у кримінальному провадженні. Поняття,... Підсудність у кримінальному провадженні – це сукупність специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний...	РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО... Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів,...
ПРИВАТНЕ ПРАВО Білоусов Є. М. – канд юрид наук., доц. – розділ ІІ; §3 розділу ІV, розділ V, VI, §§1-3, 5-8 глави VIІ (у співавторстві з Жуковим...	РОЗМІЩЕННЯ МАЛИХ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ ДЛЯ ПРОВАДЖЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Нікополя малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, (далі Порядок) розроблений з урахуванням Порядку розміщення...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання