Протистояння Української Православної Церкви світовій глобалізаціїї на сучасному етапі


НазваПротистояння Української Православної Церкви світовій глобалізаціїї на сучасному етапі
Сторінка9/9
Дата12.03.2013
Розмір1.18 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Прагнення до відновлення єдності

Найважливішою метою відносин Православної Церкви з інослав’ям є відновлення богозапові- даної єдності християн (Ін. 17, 21), що входить у Божественний задум і належить до самої суті християнства. Це задача першорядної важливості для Православної Церкви на всіх рівнях її буття.

Але, визнаючи необхідність відновлення порушеної християнської єдності, Православна Церква стверджує, що справжня єдність можлива лише в лоні Єдиної Святої Соборної й Апостольської Церкви. Всі інші "моделі" єдності представляються неприйнятними.

Для Православ'я неприйнятне твердження про те, що християнські поділи є неминучою недос- коналістю християнської історії, що вони існують лише на історичному гркнті і можуть бути зцілені або переборені за допомогою компромісних міжденомінаційних угод.

Православна Церква не може визнавати "рівність деномінацій". Відпалі від Церкви не можуть бути возз'єднані з нею у тому стані, у якому знаходяться нині, наявні догматичні розбіжності повинні бути переборені, а не просто обійдені. Це означає, що шляхом до єдності є шлях покаяння, звернення і відновлення.

Поділ християнського світу є поділ у самому досвіді віри, а не тільки в доктринальних формулах Повинно бути досягнуте повна і щира згода в самому досвіді віри, а не тільки в її формально- му вираженні. Формальне віросповідання єдності не вичерпує єдності Церкви, хоча і є однією з її необхідних умов.

Єдність Церкви є насамперед єдність і спілкування у Таїнствах. Але справжнє спілкування у Таїнствах не має нічого загального з практикою так званого "інтеркоммуніону". Єдність може здійснитися тільки в тотожності благодатного досвіду і життя, у вірі Церкви, у повноті таємничого життя в Духові Святому.

Відновлення християнської єдності у вірі і любові може прийти тільки зверху, як дарунок Всемогутнього Бога. Джерело єдності – у Богі, і тому одні тільки людські зусилля для його відновлення будуть даремні. Задачею православних християн є співпраця Богові в справі порятунку в Христі.

Багатобічні діалоги й участь у роботі міжхристиянських організацій

Українська Православна Церква веде діалоги з ін ослав’ям не тільки на двосторонній, але і на багатобічній основі, у тому числі і у всеправославному представництві, а також бере участь у роботі міжхристиянських організацій.

У питанні про членство в різних християнських організаціях варто дотримувати наступних критеріїв: Українська Православна Церква не може брати участь у міжнародних (регіональних, національних) християнських організаціях, у яких

а) статут, правила або процедура вимагають відмовлення від віровчення або традицій Православної Церкви

б) Православна Церква не має можливості свідчити про себе як про Єдину Святу Соборну й Апостольську Церкву

в) спосіб прийняття рішень не враховує екклезіологічної самосвідомості Православної Церкви

г) правила і процедура припускають обов'язковість "думки більшості".

Рівень і форми участі Української Православної Церкви в міжнародних християнських організа- ціях повинні враховувати їхню внутрішню динаміку, порядок денний, пріоритети і характер цих організацій у цілому.

Обсяг і міра участі Української Православної Церкви в міжнародних християнських організа- ціях визначається Священноначаллям виходячи з розумінь церковної вигоди.

Підкреслюючи пріоритетність богословського діалогу, обговорення норм віри, церковного устрою і принципів духовного життя, Українська Православна Церква, як і інші Помісні Православні Церкви, вважає за можливе і корисне брати участь у роботі різних міжнародних організацій у сфері служіння світові – диаконії, соціального служіння, миротворництва. Українська Правос- лавна Церква співпрацює з різними християнськими деномінаціями і міжнародними християнсь- кими організаціями в справі загального свідчення перед обличчям секулярного суспільства.

Українська Православна Церква підтримує робочі відносини на рівні членства або кооперації з усілякими міжнародними християнськими організаціями, а також регіональними і національними радами церков і християнських організацій, що спеціалізуються в області диаконії, молодіжної роботи або миротворництва.

Отже, соціальна концепція Руської Православної Церкви визначає відношення до різних питань соціального життя суспільства, яке тим чи іншим чином приймає участь у процесах глобаізації і намагається здійснити вплив і на саму Церкву. На базі дійсного документу церковним Священноначаллям приймаються визначення у різних питаннях, актуальність яких обмежена рамками окремих держав або вузького тимчасового періоду, а також достатньо приватним предметом розгляду. Документ включається в навчальний процес у духовних школах Московського Патріархату. У міру зміни державного і громадського життя, появи в цій області нових значимих для Церкви проблем, основи її соціальної концепції можуть розвиватися й удосконалюватися. Підсумки даного процесу затверджуються Священним Синодом, Помісним або Архієрейським Соборами.
ВИСНОВКИ

Отже, глобалізація — це не теж саме що закономірно й об'єктивно протікаючі у світі інтеграційні процеси, які можна і потрібно регулювати шляхом удосконалювання міжнародного законодавства в області політики, економіки, екології й ін. з урахуванням інтересів всіх і кожного, глобалізація прямо протистоїть процесам світової інтеграції. Глобалізація має не тільки політико-правове, але також економічний і культурно-інформаційний виміри.

Нерелігійний, деідеологізований ліберальний стандарт пропонується сьогодні суспільству в якості універсального зразка організації життя держави і людини. Але багато народів намагаються відстояти право на власний традиційний уклад, вважаючи його не надбанням минулого, а основою для майбутнього. Становище загострюється негативними наслідками глобалізації. Для того, аби уникнути конфлікту цивілізацій, необхідно перебудувати світовий порядок таким чином, щоб кожний народ мав можливість вільно розвиватися в межах власної культурно-історичної та релігійної традиції, при цьому беручи участь у прийнятті важливих міжнародних рішень. Кожен народ має право на те, щоб його релігія та інші традиційні фактори життєвлаштування були враховані під час формування загальної цивілізаційної картини світу. Адже світ, оснований на загальній для всіх народів цивілізаційній моделі, не може бути стійким. Необхідно враховувати світоглядне різноманіття людства.

Все це спонукує Православну Церкву підходити до процесів правової і політичної інтернаціоналізації з критичною обережністю, призиваючи владу імущих як на національному, так і на міжнародному рівні до особливої відповідальності. Будь-які рішення, пов'язані з укладенням важливих міжнародних договорів, а також з визначенням позиції країн у рамках діяльності міжна- родних організацій, повинні прийматися лише в згоді з волею народу, заснованій на повній і об'єк- тивній інформації про суть і наслідки запланованих рішень. При проведенні політики, пов'язаної з прийняттям зобов'язуючих міжнародних угод і діями міжнародних організацій, уряди повинні відстоювати духовну, культурну й іншу самобутність країн і народів, законні інтереси держав.

Духовній і культурній експансії, що загрожує тотальною уніфікацією, необхідно протиставити спільні зусилля Церкви, державних структур, громадського суспільства і міжнародних організацій заради ствердження у світі насправді рівноправного взаємообразного культурного й інформацій- ного обміну, поєднаного із захистом самобутності націй й інших людських співтовариств.

Таким чином, у цілому виклик глобалізації вимагає від сучасного суспільства гідної відповіді, заснованої на турботі про збереження мирного і гідного життя для всіх людей у поєднанні з прагненням до їх духовної довершеності. Крім цього, необхідно досягти такого світоустрою, що будувався б на засадах справедливості і рівності людей перед Богом, виключав би придушення їхньої волі національними або глобальними центрами політичного, економічного й інформаційного впливу.


Література

1. «Азбука христианства», словарь-справочник, М.: Наука, 1997

2. Алексеев В., Григорьев А., «Религия Антихриста». М. 1999 С.173.

3. „Большой Энциклопедический Словарь», СD.

3. Бертран Рассел, „Історія західної філософії”, Основи, К.: 1995

4. Бхагван Шри Раджниш. „ Жизнь. Любовь. Смех.”, М.: 1993

5. Владимиров Л., Махнач В., «Параметры христианской политики», М.: Одигитрия, 2000

6. Волга Л. „Держава і Церква”, // Урядовий кур’єр, № 99-100, 1995, С. 3

7. Горичева Татьяна « Об обновленчестве, экуменизме и «политграмотности» верующих», С-Пб.: 1997

8. Данилов В. „Русь ведична у минулому й майбутньому. Основи містичної політології. Євангеліє від аріїв”, М., 1996

9. Дворкин Александр. „ Сектоведение: Тоталитарные секты”, Нижний Новгород.: 2000

10. Дворкин Александр «10 вопросов навязчивому незнакомцу», С. П-б, 2000.

11.Залыгин С. „ Разумный союз с природой” // Наш современник, 1987, № 1).

12. Зінковська Л. „Відносини тепер партнерські. Церква і держава”, // Молодь України, 20 вересня, 1996, С. 2

13. Кандыба Д. В., Кандыба В. Н. „Основы Ск-терапии.”, К.: 1999, С. 31

14. Кизима В.В. «Глобализация против мировой интеграции», //Русский мир, № 5(9) 2002, С. 4

15. Клизовский А. «Основы миропонимания новой эпохи». Рига, 1991. Т. 1, С. 27.

16. диакон Андрей Кураев «Сатанизм для интеллигенции», Т. 2. М., 1997. С. 334

17. диакон Андрей Кураев «Вызов екуменизма»

18. диакон Андрей Кураев «О нашем поражении»

19. прот. Иоанн Мейендорф «Православие в современном мире», М.: Путь, 1997.

20. Мойсеєв М., „Світ ХХІ ст. і християнська традиція”, //Вісник НАН України, № 9-10, 1997, С. 29-41

21. прот. Алексей Николин «Церковь и государство», изд. Сретенского монастыря.: 1997

22. Основы социальной концепции Русской Православной Церкви (Материалы юбилейного

Архиерейского Собора Русской Православной Церкви в Москве, 13 - 16 августа 2000 года

23. Платонов О. «Почему погибнет Америка». М.: 1999

24. „Православие и современность”, №3, спец выпуск, «Славянский православный дом и новый мировой порядок» К.:1999.

25. Правоторов М. „ Церковь и демократия” // Наука и религия, № 7, 1995, С. 2-3

26. «Путь к себе”// 1992. № 2.

27. «Путь к себе»// 1992. № 5,

28. «Релігійні організації в Україні»// Людина і світ., № 9-10, 1994, С. 10-11

29. Роллан Р. „Жизнь Рамакришны. Жизнь Вивекананды.», К.: 1991.

30. Сидоров В. «На вершинах»: повести. М., 1988. С.52.

31. Стеффон Дж. „Сатанизм и новое язычество”. М. 1997.

32. „Современные ереси и секты в России”, Издание 2-е, С.- Петербург, 1995

33. Сьомін С. „Релігійна свобода в Україні: міжнародно—правовий аспект”, // Політика і час, № 11-12, 2000, С.81-90

34. Тер-Акопян. «Контактеры дней Апокалипсиса». М., 1992. С.16.

35. Тодд-Д. „В оковах сатаны”. Кубань, №№9-10,1993.,

36. прот.Шаргунов Александр «Четыре защиты от нового мирового порядка», //Русский дом, № 12 2000, С. 8

37. Шуба О. „Релігія і політика в українському суспільстві”, // Урядовий кур’єр, № 113, 1998, С. 8

39. Белецкий М.И. „Православная Церков на Украине”: „объединение церквей» и автокефалии»,

// Православная Таврия, №2 (33) 2001.

40. Р. А. Арцишевський „Людина і світ”, 8-9 класи, К.: Ірпінь, 1996


1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Парафія св. Андрія Первозваного Української Православної Церкви Київського Патріархату
Від імені Парафії св. Апостола Андрія Первозваного Української Православної Церкви Київського Патріархату пересилаємо нашу чергову...
27 листопада пройшла акція “Голодомор 32-33 це геноцид. Пам’ятаємо!”
Україні”. Панахиду біля Національного меморіалу жертв голодоморів відправили патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет, Патріарх...
ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА
ФИЛИП (Осадченко Р. А.), архієпископ Полтавський і Миргородський, доктор богослов’я, голова Місіонерського відділу при Священному...
9: Конституційний процес на сучасному етапі розбудови держави: стан,...
Навчальна мета: Довести та ознайомити молодший та рядовий начальницький склад з конституційним процесом на сучасному етапі розбудови...
Синельниківської міської ради
України, пункту 34 частини першої статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, статей 92,123 Земельного кодексу...
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з особовим...
Навчальна мета: Довести та ознайомити молодший та рядовий начальницький склад з конституційним процесом на сучасному етапі розбудови...
13; ПРИГОТУВАННЯ ОБРЯДОВИХ СТРАВ ТА ВИРОБІВ
Календарні звичаї та обряди формально узгоджувалися з річним літургічним циклом православної церкви, проте дійсною основою "побутових...
Учбова програма з Історії релігій для 2-го класу заочного сектору Почаївської Духовної Семінарії
Поняття про релігію, признаки релігії. Походження слова “релігія”. Всезагальність віри. Спасіння з т з. Православної Церкви
№20. Причини гальмування реформ у сучасному суспільстві. Ідеологічне...
Тема №20. Причини гальмування реформ у сучасному суспільстві. Ідеологічне та політичне протистояння в Україні, шляхи подолання кризових...
На сучасному етапі розвитку освіти в Україні, коли проходять глибинні...
Сучасному суспільству потрібні активні, самостійні, ініціативні особистості, які критично й творчо мислять, готові до оволодіння...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка