ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА


Скачати 1.71 Mb.
Назва ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА
Сторінка 1/11
Дата 16.03.2013
Розмір 1.71 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Медицина > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів

БІБЛІЙНА ІСТОРІЯ

ТА

ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА
1-11 класи







УДК 37.014.523:22

ББК 74.200.53

Б - 59

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(Лист 1/11-11629 від 21 грудня 2010 року).

Програма духовно-морального курсу для учнів 1-11 класів «Біблійна історія та християнська етика» (авторський колектив: керівник архієпископ Полтавський і Миргородський ФИЛИП).

Авторський колектив:

ФИЛИП (Осадченко Р.А.), архієпископ Полтавський і Миргородський, доктор богослов’я, голова Місіонерського відділу при Священному Синоді Української Православної Церкви, ректор Полтавської Місіонерської Духовної семінарії (керівник проекту);

Євтух М. Б., Академік-секретар Відділення педагогіки і психології вищої школи Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України;

Ігор Ковровський, протоієрей, начальник Управління духовної освіти Білоцерківської єпархії УПЦ, вчитель-методист Кагарлицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 ім. В.П. Дашенка Київської області, методист Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів;

Ковальчук І.П., психолог, голова НМЦ в ім’я святителя Димитрія Ростовського, викладач православної психології Полтавської Духовної Місіонерської семінарії, м. Комсомольськ;

Мартиненко Л.А., вчитель-методист Кагарлицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 ім. В.П. Дашенка Київської області;

Філарет (Звєрєв), архімандрит, голова літургічно-богословської комісії при Священному Синоді УПЦ, проректор з науково-методичної роботи Полтавської Місіонерської Духовної семінарії, доктор богослов’я, магістр медицини;

Дроздовський О.М., директор зош І-ІІІ ступенів №4, вчитель-методист, м. Біла Церква;

Рогова О.Г., методист кафедри філософії освіти Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, м. Дніпропетровськ;

Андрій Симон, протоієрей, голова Полтавського обласного осередку Всеукраїнського Православного педагогічного товариства, м. Полтава;

Борис Кондрат, протоієрей, викладач місіології Полтавської Місіонерської Духовної семінарії, м. Комсомольськ,

Олександр Білокур, протоієрей, співробітник Місіонерського відділу при Священному Синоді УПЦ, м. Київ.
Рецензенти:

Клокар Н.І., доцент, кандидат педагогічних наук, ректор Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, м. Біла Церква;

Чередник С.Ф., методист методичного кабінету відділу освіти Кагарлицької райдержадміністрації, м. Кагарлик.

Пояснювальна записка



Навчальна програма «Біблійна історія та християнська етика» (1-11 класи) є програмою духовно-морального змісту, що спрямована на формування і розвиток гармонійної особистості українського громадянина-патріота на засадах християнських духовних цінностей.

Нагальною потребою сьогодення є вирішення таких запитів, що постають перед шкільною освітою:

  • проблеми формування ціннісної складової в структурі особистості громадянина України, позитивного мислення стосовно вирішення різних життєвих ситуацій (світоглядних, суспільних чи особистісних);

  • цілеспрямований, а не хаотичний, розвиток здібностей і талантів молодої людини відповідно до їх реалізації на благо суспільства і близького оточення, сім’ї;

  • свідомий вибір професії, сумлінне ставлення до своїх обов’язків, зважений вибір супутника життя і формування міцної сім’ї на засадах традиційних християнських сімейних цінностей українців тощо.


Сьогодні спостерігаємо різноманіття підходів щодо вирішення цих запитів, але не всі вони відповідають найголовнішому критерію – формуванню гармонійної особистості, здатної протистояти негараздам нашого часу. На жаль, майже немає духовно-формуючих курсів, які б сприяли відродженню і набуттю особистістю традиційних духовно-культурних компетенцій (християнських рис характеру, релігійної свідомості, відповідної до неї розвитку емоційно-вольової та розумової сфер життя, набуття реального (а не віртуального) вчинкового досвіду тощо).
Одинадцятирічний досвід роботи за програмою курсу «БІБЛІЙНА ІСТОРІЯ ТА ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА» (програма факультативного курсу для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів) переконує у його доцільності та актуальності. Це виявляється, насамперед, у бажанні дітей вивчати цей предмет, їхньому прагненні узгоджувати свою поведінку з нормами християнської моралі, у позитивних відгуках батьків на результати вивчення цього курсу дітьми.
Запропонована програма є результатом критичного осмислення попередніх програм та аналізу інших відомих програм аналогічного спрямування. Внесені зміни та доповнення зумовлені врахуванням зауважень і побажань, а також практикою роботи з даного предмета в загальноосвітніх навчальних закладах різних регіонів України.
Мета, завдання та стратегії викладання програми
Мета програми полягає у збагаченні дітей духовно-етичними знаннями, у відродженні життєстверджуючого мислення та набутті вчинкового досвіду на основі християнського віровчення, досвіду тисячолітньої традиції християнства в Україні.
Завдання програми:

  1. Вивчення змісту і розвиток уявлень про вічне вчення – Святе Письмо. Набуття історичного релігійного досвіду багатьох народів, які жили у вірі та предстоянні перед Богом.

  2. Формування світогляду українського громадянина-патріота на тисячолітніх засадах відданості Богові, Вітчизні та своєму народові.

  3. Розвиток духовно-моральної сфери особистості, релігійних почуттів та проявів духовно-моральної краси у повсякденні (вчинки милосердя та співчуття, гуманність, поступливість, щирість, правдивість, довіра до людей, альтруїзм тощо).

  4. Зацікавлення молодого покоління вивченням історії рідного краю, особливо в аспектах духовного життя, релігійних традицій та вивчення досвіду вирішення різних ситуацій (превентивне виховання).

  5. Моральний розвиток особистості на історичних прикладах Святого Письма та прикладах високого духовного життя історичних осіб (святі, подвижники, мученики за віру).

  6. Продовження цілеспрямованого пізнання особистістю духовного світу через поєднання віри та розуму, релігійного пізнання внутрішнього світу людини через власний досвід переживань та вчинків.

  7. Пробудження і виховання моральних почуттів, пов’язаних з релігійним світоглядом і релігійним життям особистості: почуття обов’язку в дотриманні Божих Заповідей, служіння Богу і людям та ін.

  8. Виховання в учнів етичних і естетичних почуттів, пов’язаних з їхнім майбутнім життям як батьків, громадян нашої держави, християн.

  9. Захист особистості вихованців від деструктивних систем впливу на їхню духовно-моральну і ціннісну сфери життя (превентивне виховання на засадах християнської моралі).


Основні принципи програми
Методологічною основою програми є такі аксіологічні принципи (що відповідають концепції національного виховання):

  • принцип природовідповідності (полягає у врахуванні природи людини, вікових та індивідуальних особливостей, національних і регіональних особливостей);

  • принцип культуровідповідності (органічний зв’язок з історією народу, традиціями, з народними ремеслами, промислами. Особистість формується через відтворення у власному житті безпосередньо привласненого досвіду попередніх поколінь, їхніх духовних і моральних надбань, побудови за цими зразками структури вирішення головних життєвих ситуацій тощо);

  • теоцентричний принцип (таке розуміння світу, у якому джерелом і причиною всього виступає Бог);

  • теогуманістичний принцип (як варіант синергетичного принципу, який лежить в основі християнського вчення про взаємодію людини і Бога, про Боголюдину Ісуса Христа як взірця досконалої Людини. Поняття синергія, яке розробляється наукою синергетикою, набуває принципово нового значення);

  • дитиноцентризм як варіант гуманістичного принципу.


Основні дидактичні принципи програми:

  • науковості,

  • доступності,

  • наочності,

  • інтегративності,

  • системності.

Дотримуючись цих принципів, програма використовує надбання богословських християнських наук (християнська антропологія, моральне богослов’я, біблійна історія, бібліїстика, християнське мистецтво, українська християнська культура тощо), що вивчають людину, історію розвитку стосунків людини з Богом, тлумачення біблійних текстів, основи християнської етики, християнської культури, а також суспільних наук.
Основні принципи викладання програми:

  • принцип особистісної орієнтації (врахування неповторності психічних особливостей кожної дитини, наявність індивідуального підходу);

  • принцип наступності (полягає у наступності в реалізації змісту і завдань навчальних курсів та орієнтацію на практичне втілення засвоєних духовно-етичних засад як мотивацій життєтворчої особистості);

  • принцип соціальної відповідності (обумовлює необхідність узгодженості змісту та методів навчальних курсів з реальною соціальною ситуацією, в якій передбачається формування у школярів готовності до розв’язання життєвих проблем);

  • принцип превентивності (означає надання знань для профілактики негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, вироблення імунітету до негативних впливів соціального середовища, активне протистояння їм);

  • принцип життєвої смислотворчої самодіяльності (передбачає процес становлення особистості як творця і проектувальника свого життя, який уміє приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність, повноцінно жити й активно діяти у динамічних життєвих умовах, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни);

  • принцип свободи совісті (обумовлює можливість вибору серед світських навчальних курсів такого, що найбільше відповідає світоглядним переконанням учнів та їхніх батьків).


Зміст та структура програми
Зміст програми складають три напрями:

1. Вивчення Біблії і розгляд прикладів із біблійної історії в аспектах етики вчинків, вирішень життєвих ситуацій та розвитку особистості віруючого, його ставлень до Бога і Божих настанов.

2. Вивчення основних засад християнської етики, які відображені в багатовіковій історії українського народу, його укладі життя, вирішенні ним основних життєвих ситуацій та на прикладах життя відомих подвижників благочестя і святих нашого краю.

3. Превентивне виховання на засадах християнської моралі, яке полягає у творчому вирішенні життєвих ситуацій, з якими діти і молодь зустрічаються в сучасному світі. Цей напрямок реалізується в ігрових ситуаціях, дискусіях, диспутах, екскурсіях та інших формах урочної та позаурочної діяльності.
В основу змісту курсу “Біблійна історія та християнська етика” покладено Святе Письмо Старого та Нового Заповітів, основні положення вчення Ісуса Христа та апостолів, канонічні першоджерела та свідчення авторитетів християнської церкви, художню літературну спадщину видатних українських та світових письменників, що містить зразки досвіду християнської культури тощо.
Міжпредметні зв’язки курсу простежуються безпосередньо у вивченні відповідних тем з курсу історії України, світової історії, української та світової літератури, у проведенні виховних годин, що сприяє різносторонньому оглядові та розумінню суті навчального матеріалу і змісту виховної ролі прикладів з історії та вчинків літературних героїв.
Структура програми передбачає 34 години викладання курсу “Біблійна історія та християнська етика” у кожному класі. Кожен річний курс має 1-2 години на регіональний компонент та підсумкове заняття-узагальнення до кожної теми. Розподіл годин у програмі орієнтовний. Залежно від методичних уподобань учитель може вносити зміни у розподіл часу на вивчення окремих питань і тем.
При укладанні програми використано такі матеріали:

  1. Біблійна історія та християнська етика. Програми для середньої загальноосвітньої школи. - Біла Церква, 1999. – 36 с.

  2. Біблійна історія та християнська етика. Програми для середньої загальноосвітньої школи. - Біла Церква, 2005. - 36 с.

  3. Етика: духовні засади. Проект програми. - Київ: Православне педагогічне товариство, 2003. – 22 с.

  4. Основи православної культури. Програма для основного і старшого ступенів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв (5-11 класів.). - Вінниця, 2003.- 4 с.

  5. Концептуальні засади вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морального спрямування (курси «Етика», «Основи християнської етики», «Основи релігійної етики»). Рішення колегії МОН України № 8/1-2 від 29 червня 2006р.

  6. Християнська етика в українській культурі. Програма для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: 2008.


Програма для початкової школи (1-4 класи) складається з таких основних блоків:

1. Світ, наповнений любов’ю (світоглядний).

2. Моя родина (рід, народ).

3. Добротолюбіє (Мудре слово книги).

4. Етика взаємин (Я і люди навколо мене).

5. Пізнаю і виховую себе в родині (4 клас).

Завдання курсу – ознайомлення з основними християнськими моральними цінностями; виховання почуття поваги до традицій роду, українського народу, любові до батьків і Батьківщини; формування особистості на засадах загальнолюдських цінностей (чесність, мудрість, щедрість, лагідність, покірність, справедливість, доброзичливість) та на основі українських християнських історичних традицій; сприяння глибокому пізнанню світу, самопізнанню, розкриттю та реалізації потреби творити добро; формування почуття національної гідності.

1 КЛАС (34 год.)




п/п


К-ть

год.


Зміст навчального матеріалу



Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня


Розділ І. Світ, наповнений любов’ю (9 год.)



1




1

Тема 1.

Я пізнаю світ.

Краса навколишнього світу.

Діти і природа (малювання).


Учень/ Учениця:

  • вирізняє красиве й некрасиве, корисне й некорисне в навколишньому світі;

  • пояснює описово (на первинному рівні) зміст вислову «краса навколишнього світу»;

  • розуміє важливість пізнання світу людиною (в роботі, в особистому досвіді людини);

  • називає деякі природні стихії, явища та істоти;

  • виявляє власний художній смак, описуючи явища природи, створюючи малюнок;

  • ставить за мету зберігати красу навколишнього світу.


2



1

Тема 2.

Мудрість створеного світу.

Творець. Дні творіння.

Учень/ Учениця:

  • називає кількість днів творіння та зміст справ, що були тоді виконані;

  • пробує розмірковувати, чому саме таким був порядок творення живих істот (від нерозумних істот до людини);

  • пояснює, чому людину вважаємо головною істотою в природі;

  • висловлює враження від почутого та від почуттів, що в нього виникли під час уроку (задоволення, інтересу, захоплення, любові до Творця тощо).


3



1

Тема 3.

Світ природи.

Постійність та змінність Божого світу. Пори року.

Спостереження за природою.

Учень/ Учениця:

- розмірковує про пори року та інші періодичні зміни в навколишньому світі;

- виявляє спостережливість і обізнаність про світ природи, що знаходиться в його близькому оточенні;

- розповідає в художніх образах про світ навколо себе (відомі вірші чи власні описи тощо);

- намагається ставити питання щодо можливостей пізнання людиною різних об’єктів природи та самої себе.


4




1

Тема 4.

Людина – вінець творіння.

Душа людини.

Життя перших людей у раю.


Учень/ Учениця:

- має початкові уявлення про Божий план створення людини та про життя людей у раю;

- розмірковує про зміст життя і про мету праці людини в цьому світі;

- пробує визначити здібності своєї душі, які Бог дав для розвитку впродовж життя (розум, добре серце, волю, гарні задатки до навчання і роботи);

- виховує в собі повагу до людської праці, яка сприяє здійсненню Божого Промислу.


5



1

Тема 5.

Турбота Творця про нас.

Учень/ Учениця:

- висловлює свої міркування про зміст турботи Бога щодо кожної людини (і, особливо, для самої дитини);

- виховує в собі почуття обов’язку і відповідальності за дари, якими Бог обдарував людину, на відміну від інших живих істот (розум і вільна воля);

- розвиває вміння робити висновки на основі нових знань (бути відповідальним за весь живий світ, дружити з іншими, не ображати їх, не марнувати час на недоречні справи, а слугувати Богу і людям своїми здібностями).


6


1

Тема 6.

Ангельський світ.

Ангел-хранитель.

День тезоімеництва.

Традиція святкування: вітання рідних, друзів. Виготовлення листівок.

Учень/ Учениця:

- виявляє різноманітні почуття та робить власну оцінку цих почуттів від отриманих знань про існування ангельського світу (а особливо, про свого Ангела-охоронця);

- пригадує відомі свята і характеризує їх призначення;

- усвідомлює, чим відрізняється свято свого Ангела-покровителя;

- вчиться висловлювати зміст власних переживань, коли свято приходить у дім (день тезоімеництва свого чи близьких);

- застосовує набуті уміння для виготовлення подарункової листівки.


7



1

Тема 7.

Плоди земні.

Хліб земний та Небесний.

Розповідь про мандрування

зернятка. Прислів’я про хліб.


Учень/ Учениця:

- роздумує про відомі знання на тему «плоди земні», про потребу берегти і шанувати людей праці;

- ознайомлюється з історією створення хліба, який ми маємо на своєму столі;

- наводить власні спостереження про працю хлібороба, пекаря, агронома тощо;

- відповідає на питання, для чого людині Господь заповідав пам’ятати про хліб Небесний (про благодать, з якою люди роблять добрі справи в ім’я Господа, та про духовні дари);

- розуміє, чому люди повинні мати духовний (Небесний) хліб і що для його отримання треба робити (жити за Божими заповідями);

- знає і називає прислів’я про хліб земний та Небесний.

8


1


Тема 8.

Світ потребує нашої любові. Бережімо красу природи.

Учень/ Учениця:

- пробує пояснити причини занепаду краси і сили (потенціалу) природного середовища (забруднення річок, землі, спустошення її природних запасів тощо);

- відстоює думку про необхідність захисту й збереження природного середовища, відповідальність за це кожної людини;

- пробує розглядати різні шляхи, якими людина може прикрасити навколишній світ (справами добра і примноження любові до усіх Божих створінь);

- малює (ліпить тощо) свої уявлення на тему «Бережімо красу природи»;

- виконує пісні та читає вірші за темою.

9

1

Урок узагальнення.

Тематичне оцінювання.

Учень/ Учениця:

- пояснює зміст вивчених понять і називає завдання людини щодо збереження самої людини і світу (у відповідності до Божого плану про обов’язки людини в цьому світі);

- пробує висловлюватися на теми, що особливо припали до душі дитини (вчиться спостерігати за власними думками та почуттями, дає їм оцінку);

- порівнює набуті знання з попередніми знаннями про навколишній світ.


Розділ ІІ. Моя родина ( 9 год.)





10

1

Тема 1.

Наш рід. Ми –християни.

Учень/ Учениця:

- ознайомлюється з поняттями «рід», «родина», «рідня», «християнська родина»;

- співає пісні та читає відомі вірші на теми «рід-родина-сім’я» тощо;

- відчуває потребу поділитися з іншими власними переживаннями від почутого (співчуття, душевність);

- вчиться сприймати думки інших, виявляти проникливість і турботу про почуття інших.

11


1

Тема 2.

Мамині радощі та турботи.


Учень/ Учениця:

- віддає пошану турботам матері про сім’ю та про дітей, висловлює свої почуття з цього приводу;

- пропонує різні способи надання допомоги не тільки своїй мамі, але й усім мамам (власними справами, які допомагають мамі і плекають любов у родині);

- наводить приклади з життя про долі різних мам, про те, як їхні діти висловлюють свою любов;

- співає пісні і читає вірші за темою.

12



1

Тема 3.

Шануй своїх батьків.



Учень/ Учениця:

- ознайомлюється з Божою заповіддю шанувати батьків;

- вирішує для себе, як сам (сама) ставиться до своїх батьків (розвиток критичного мислення, співчуття тощо);

- розвиває уявлення про добрі справи для збереження миру та злагоди у своїй сім’ї (молитва за батьків, посильна допомога і турбота про них, намагання догодити їм навчанням і добрими справами).

13


1

Тема 4.

Любов – основа родинної єдності.


Учень/ Учениця:

- називає ознаки проявів любові між людьми близького оточення;

- намагається розмірковувати про зміст духовної любові до Бога, до Божих створінь, до всіх людей;

- визначає ознаки духовної єдності в родині (піклування один про одного не лише у мирських справах, а, найголовніше, – у справах духовної турботливості: праця кожного над собою і своїми вадами, примноження любові до людей);

- вказує на прикладах родинних свят про турботу й любов у проявах один до одного.

14


1

Тема 5.

Творити непомітно добро людям.

Життя святого Миколая.


Учень/ Учениця:

- навчається співчувати людям (на прикладі життя святого), які потрапляють у різні життєві негаразди, прислухатися до голосу своєї совісті;

- відповідає на запитання, що є добрим з погляду християнського милосердя (творити добро непомітно, з любов’ю і без образ);

- відчуває нові почуття, що виникають від почутого (захоплення і любові до святого);

- називає головні перешкоди на шляху прояву кращих рис, що відповідають творенню добра непомітно (власна пиха, бажання слави і почестей).

15


1

Тема 6.

Свято в твоїй родині.

Гостинність.


Учень/ Учениця:

- дізнається про прояви духовної щедрості (співчуття, тактовність, доречність, щирість);

- ознайомлюється з правилами християнської гостинності і вітань між людьми;

- розмірковує над причинами того, чому люди перестають вітати один одного, нехтують добрими словами і корисним для душі спілкуванням;

- моделює різні ситуації дій однолітків (але без нанесення образ один одному).

16


1

Тема 7.

Різдво Христове.

Підготовка до свята.


Учень/ Учениця:

- розвиває здібності (співати, грати, читати вірші тощо) щодо прояву пошани до Бога, Який прийшов у цей світ задля щастя людей;

- ставить різні запитання стосовно історії виникнення свята і звичаїв, які пов’язані зі святом;

- розмірковує про долю тих людей (дітей), які не мають можливості гарно відсвяткувати чи взагалі не святкують Різдво Христове (розвиток співчуття та бажання добрих справ, милосердя).

17

1

Тема 8.

Святвечір у родині.

Учень/ Учениця:

- розповідає про звичаї власної родини святкувати Святвечір, відвідувати святкову службу Божу тощо;

- проявляє спостережливість (пригадує, як інші люди, їхні родини святкують Різдво Христове);

- виявляє обізнаність щодо святкових заходів цього вечора (облаштування оселі, подарунки, приготування страв тощо);

- виконує святкові пісні та читає вірші.

18

1

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання.


Учень/ Учениця:

- підводить підсумки набутим знанням, узагальнює й аналізує, для чого ці знання йому (їй) потрібні;

- знає задля чого потрібно збереження традицій пошанування наших батьків, любові до України, роду християнського.


Розділ ІІІ. Добротолюбіє (10 год.)





19

1

Тема 1.

Життя прожити – хороші справи зробити.

Учень/ Учениця:

  • розглядає й аналізує приклади хороших справ за поданим вчителем навчальним матеріалом;

  • вчиться аналізувати власні вчинки;

  • виховує в собі почуття любові та вдячності до Бога, бажання робити добрі справи.

20

1

Тема 2.

Ввічлива людина: яка вона? Обговорення моральних ситуацій.

Учень/ Учениця:

- дотримується правил гарної поведінки та ознак ввічливої людини;

- наводить приклади поведінки в різних ситуаціях;

- бере участь в обговоренні моральних ситуацій;

- знає про моральні й аморальні вчинки, уникає останніх.

21

1

Тема 3.

Милосердя та співчуття.


Учень/ Учениця:

- розуміє і вміє співчувати людям, які опинилися у важких життєвих ситуаціях;

- знає і наводить приклади поблажливого ставлення до себе своїх близьких та товаришів;

- відчуває власні провини, які чинить іншим, аналізує їх зміст.

22

1

Тема 4.

Лагідність і гнів.

Читання повчальних оповідань.


Учень/ Учениця:

- розглядає життєві ситуації (про лагідність та гнів);

- розуміє зміст гнівливих вчинків і небезпеку перебування у гніві;

- розглядає лагідність як рису духовної людини, як дар Божий;

- має можливість узгодити набуті знання із власним досвідом;

- розвиває навички читання прозових творів та віршів.

23

1

Тема 5.

Доброзичливість і вдячність. Великдень у християнській родині.

Учень/ Учениця:

- ознайомлюється зі звичаями та обрядами святкування Великодня;

- розуміє значення подвигу Ісуса Христа для людства;

- розвиває свої душевні якості доброзичливості і вдячності Богу за Його любов до нас;

- виконує пасхальні пісні та вірші.

24

1

Тема 6.

Стриманість бажань.

Послух.



Учень/ Учениця:

- розуміє необхідність для людини виховувати стриманість у бажаннях, бути слухняним;

- знає про духовні правила керування своїми бажаннями (на прикладах із житій святих);

- розвиває навички послуху.

25

1

Тема 7.

Про чесність і правдивість.



Учень/ Учениця:

- розуміє зміст понять чесність і правдивість, вміє розрізняти чесні вчинки;

- знає, що Богу є вгодним бути чесним і правдивим, що такими були святі люди;

- вміє наводити приклади чесних і безчесних вчинків;

- знає вислови про чесність і правдивість.

26




Тема 8.

Скромність прикрашає людину.

Учень/ Учениця:

- розрізняє поняття скромність і сором’язливість, знає прояви їх у вчинках людей;

- наводить приклади сором’язливості в різних ситуаціях;

- ознайомлюється з висловами про скромність та її прояви в різних випадках.

27




Тема 9.

Добрі та погані вчинки (добро і зло).

Дорога до правдивого життя. Малюнки до теми:

“Щастя бути Людиною!“

Учень/ Учениця:

- знає про справи добра, вміє назвати основні риси добрих вчинків (узгодженість їх із Заповідями Божими);

- ознайомлюється з помилковим розумінням добра і зла (справи без врахування обов’язків людини перед Богом);

- виконує малюнок на задану тему;

- розвиває спостережливість та естетичні почуття.

28




Урок узагальнення. Тематичне оцінювання.


Учень/ Учениця:

- наводить приклади доброчесних вчинків та проявів доброї поведінки;

- знає та може розрізнити різні прояви у відношеннях між людьми та навколишнім світом;

- робить узагальнення щодо існування у світі добра та зла.


Розділ IV. Мудре слово книги (6 год.)


29

1

Тема 1.

Освіта.

Для чого людині освіта?

Я – школяр, моє місце у школі.

Учень/ Учениця:

- розкриває для себе новий зміст поняття «освіта», як реалізація Божого плану щодо розвитку здібностей людини і життям людини у благодаті знань від Бога;

- навчається розмірковувати про своє навчання, про набуті знання та їх використання;

- знає, що Бог створив людей для постійного навчання та удосконалення своєї особистості (наводить приклади зі Святого Письма).

30

1

Тема 2.

День слов’янської писемності та культури. Слов’янська азбука. Розфарбовування слов’янських літер.

Учень/ Учениця:

- ознайомлюється з історією створення слов’янської писемності;

- знає назви окремих слов’янських літер та слова із ними, їх тлумачення, духовний зміст;

- вчиться навичкам написання і розфарбовування слов’янських літер;

- читає вислови про слово з підручників 18-20 ст.

31

1

Тема 3.

Казка – бажання дива, радості й ствердження добра.

Всепереможна сила Добра у світі казкових героїв.


Учень/ Учениця:

- розуміє зміст казок, приховане в них повчання, що треба знайти людині;

- відповідає на запитання вчителя, сам ставить запитання до тексту;

- розглядає внутрішні потреби людини у казкових творах, в очікування дива тощо;

- знає, чому добро завжди перемагає.

32

1

Тема 4.

Свято Матері (Три матері: та, що народила, мати Україна, Мати усіх християн).


Учень/ Учениця:

- ознайомлюється з особливостями святкування свята Матері, його традиціями тощо;

- виконує пісні й читає вірші про свою матір;

- знає зміст прохань до Божої Матері;

- може розповісти, як треба шанувати матір Україну.

33

1

Екскурсія “Краса храму “.


Учень/ Учениця:

- знайомиться з церковною культурою рідного краю;

- вчиться церковному етикету та культурі спілкування в храмі.

34

1

Заключний урок на тему: “Дивуємося красою світу “ або “Все це – дари Божі “.

Тематичне оцінювання.


Учень/ Учениця:

- висловлює свої почуття та думки з приводу краси навколишнього світу і Його Творця;

- знає і може назвати дари Божі, які є в людині та явлені в природі;

- розуміє, як і для чого треба вчитися жити за Божими Заповідями і настановами.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Про вивчення курсів духовно-морального спрямування у 2008-2009 навчальному році
України надає батькам право вибору вивчення дітьми курсів духовно-морального спрямування. Серед них: „Етика”, “Християнська етика”,...
Християнська етика” і “Етика” у школі: pro i contra
Андрій Васьків, кандидат історичних наук, доцент філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка,...
2. Етику почали розглядати як науку що вивчає мораль Метою етики
Емпірична, або описова етика. Нормативна етика як зведення вимог, теорія морального виховання, або педагогічна етика, Професійна...
Програми варіативної складової навчального плану в Ольшаницькій ЗОШ...
О. М. Дроздовський „Біблійна історія та християнська етика”. Навч посібник. Інформаційно вид відділ Білоцерківської єпархії УПУ,...
Урок з курсу «Християнська етика в українській культурі»
Цілі: формування знань про уявлення українців про духовний світ людини, місце в ньому ангелів; розвиток інтересу, допитливості, уваги,...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять з особовим складом СДПЧ-1 по...
ТЕМА Етика,як вчення про мораль. Категорії етики. Службова етика та культура поведінки працівників МНС
 (грец oikos оселя, середовище і logos слово, вчення) галузь міждисциплінарних...
Екоетика як універсальна етика людської життєдіяльності і засада екологічної культури
Конспекти до курсу «Професійна етика» Тема Професійна етика як навчальна...
Тема Професійна етика як навчальна дисципліна і як засіб регулювання професійної діяльності
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
України викладатиметься навчальний предмет «Етика», що спрямований на формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної...
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим...
Тема: ”Психологічна етика та культура поведінки працівників при виконанні службових обов’язків.”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка