|
|
Скачати 0.86 Mb.
|
|
Запам’ятайте! Компрес вважається накладеним правильно, якщо прокладка, що прилягає до шкіри, після зняття компресу волога і тепла.
Іноді компрес роблять з 50% спирту (напівспиртовий). Дія його сильніше, оскільки відбувається подразнення тканин, але він швидше висихає, тому його знімають через 4–6 годин. Гарячий компрес спричиняє розширення кровоносних судин, інтенсивне посилення кровообігу, знімає спазм судин, має виражену розсмоктувальну та знеболюючу дію. Грілки Грілка (сухе тепло) оказує місцевий зігріваючий ефект. При застосуванні грілки відбувається 1) рефлекторне розширення кровоносних судин шкіри і органів черевної порожнини; 2) подразнення шкірних рецепторів теплом та рефлекторно розслаблення м’язів внутрішніх органів, зниження порога больової чутливості і як наслідок – зменшення болю. Таким чином, основні дії сухого тепла грілки: миттєве зігрівання окремих ділянок тіла; зняття болю спастичного характеру; відволікаюча терапія. Показання для застосування грілки: біль спастичного характеру (ниркові кольки, холецистит); хронічні захворювання органів черевної порожнини (виразкова хвороба); запальні інфільтрати; місцеве зігрівання окремих ділянок тіла (радикуліт, неврит) з метою відволікаючої терапії; порушення периферичного кровообігу (облітеруючий ендартеріїт, атеросклероз, хвороба Рейно). Протипоказання: гострі запальні процеси в черевній порожнині («гострий живіт»), кровотечі різного походження, злоякісні та доброякісні пухлини, туберкульоз, тромбофлебіт, нагнійні та алергічні захворювання шкіри, перші години після травми, інфіковані рани, септичний стан хворого. Необхідні матеріали для виконання навику: гумова грілка, рушник або пелюшка, гаряча вода (t 60º-70º С), водний термометр, гумові рукавички, вазелінова олія. Порядок виконання процедури:
Запам’ятайте! При тривалому застосуванні грілки, щоб запобігти гіперпігментації шкіри, місце накладання грілки потрібно попередньо змастити вазеліновою олією.
Електрична грілка має переваги перед водяною, бо вона сприяє поступовому наростанню теплової дії, тривалому застосуванню тепла, регулюванню необхідного рівня температури та рівномірного постійного тепла; вона м’яка і пластична. При користуванні електрогрілкою необхідно суворо додержуватися правил техніки безпеки: перевірити цілість електричного шнура, слідкувати, щоб грілка не була вологою, не накривати грілку ковдрою (це загрожує перегріванням та виникненням пожежі), не залишати хворого у непритомному стані. Міхур з льодом Застосування холоду належить до лікувальних процедур шкіри. Холод на місці його прикладання спричиняє звуження дрібних судин не лише шкіри, але й підлеглих тканин – зменшується прилив крові, сповільнюється кровообіг, знижується чутливість нервових рецепторів. Завдяки цьому основні дії холоду: протизапальне, зменшення болю, зупинка кровотечі. Показання для застосування міхура з льодом: гострі запальні процеси, кровотечі, гіпертермія, після операцій, абортів, при укусах комах, забиття в перші години, в другий період гарячки. Протипоказання – переохолодження організму, виснаження хворого, підвищена чутливість до холоду, паралічі, гостра затримка сечі, трофічні ураження шкіри, хвороба Рейно. Необхідні матеріали: міхур з льодом, шматочки з льодом; рушник або пелюшка, лоток, пінцет. Мухін для льоду виготовляють з гуми або водонепроникної тканини з щільним корком. Послідовність виконання процедури:
Запам’ятайте! Не можна заморожувати воду, яка налита в міхур, в морозильні камері, оскільки поверхня утвореного конгломерату льоду велика, що може викликати переохолодження. Світлолікування Світлолікування – це використання з лікувальною метою променевої енергії. Фізична природа світла – ультрафіолетові, видимі та інфрачервоні проміння. При опроміненні відбувається поглинання енергії білковими тканинами, що викликає прискорення руху електронів навкруги ядра. При дії короткого проміння електрони переходять на більш віддалену орбіту – відбувається накоплення енергії. Дія найкоротших промінь вибиває електрони за межі атому, що приводить до іонізації тканин (1 фаза – іонізаційний ефект). Внаслідок поглинення енергії відбуваються зміни у білкових тканинах – розщеплення останніх до амінокислот і утворення гістаміноподібних речовин з високою біологічною активністю (2 фаза – фотохімічний ефект). Нові біохімічно активні речовини через нервову систему змінюють функції органів і систем (3 фаза – фотобіологічний ефект). Інфрачервоні промені (ІЧП) Механізм дії: інфрачервоне проміння проникає в тканини на глибину 3–4 мм і викликає, в основному, обертовий і коливальний рух атомів та молекул, якій трансформується в теплову енергію і спричиняє судинну реакцію – короткочасний спазм з наступним стійким розширенням кровоносних судин, активною гіперемією і підвищенням місцевого кровопостачання. Під час ІЧ-опромінення виникає почервоніння шкіри – теплова еритема, яка через 30–60 хвилин зникає. Під впливом ІЧ-опромінення поліпшуються обміні процеси, знижується больова чутливість, знімається спазм судин, виводяться продукти метаболізму, розсмоктуються вогнища запалення. ІЧ-опромінення використовують тільки у вигляді місцевої дії при лікуванні трофічних, хронічних і підгострих запалених процесах та больовому синдромі. ІЧ-опромінення оказує антиспастичну, обезболюючу, протизапальну дію. При малій інтенсивності підвищуються біологічні процесі в організмі, при більшої – протизапальний ефект. Показання: гострі та хронічні інфільтрати, міозити, міальгії, в’ялозаживаючі рани, виразки. Протипоказання злоякісні пухлини, схильність до кровотеч, гіпертиреоз, захворювання крові, активний туберкульоз легень, гіпертонічна хвороба Ш стадії та інші. Основні апараті інфрачервоного проміння: інфрачервоні лампи – солюкс, інфраруж і лампи Мініна. Солюкс – переносна лампа з рефлектором, який відбиває інфрачервоні проміні, що утворюються в лампі з вольфрамовою ниткою розжарювання. Потужність лампи 200 Вт. Балон зроблений із звичайного скла і не пропускає ультрафіолетових променів. Тривалість процедури 10–30 хвилин щодня або через день. Лампа інфраруж – дає переважно інфрачервоні промені. Спіраль, розташована на внутрішній поверхні лампи, нагрівається електричним струмом до температури 500оС. Опромінюють місцево певні ділянки тіла, прогріваючи не тільки поверхні, але й глибокі тканини. Тривалість процедури 15–30 хвилин щодня або через день. Лампа Мініна – складається з рефлектора і синьої лампочки, яка крім теплових променів випромінює й ультрафіолетові промені. Лампою Мініна опромінюють окремі ділянки тіла, тримаючи її у руках на відстань від тіла за почуттям тепла. Тривалість процедури 10–15 хвилин щодня або через день. Ультрафіолетове опромінення (УФП) Механізм дії: ультрафіолетове опромінення проникають в тканини на глибину 0,1–1 мм і активізує в організмі біологічні процеси, змінює структуру клітин (денатурацію і коагуляцію білкових молекул) і ДНК. Основні дії УФ-випромінювання: фотохімічна (утворення вітаміну D), бактерицидна, протизапальна, прискорює розвиток сполучної тканини і епітелізацію шкіри (підвищується її бар’єрна роль), знижує больову чутливість, стимулює еритроцитопоез, знижує артеріальний тиск на початку гіпертонічної хвороби, нормалізує ліпідний обмін. При проведені ультрафіолетове опромінення слід пам’ятати, що світлова чутливість різних людей і навіть різних ділянок шкіри має індивідуальні коливання: найбільш чутлива до УФ-опромінення шкіра тулуба, найменш чутлива – шкіра кінцівок. Показання до УФ-опромінення: захворювання органів дихання (бронхіт, пневмонія, плеврит); органів травлення (виразкова хвороба, гастрит, холецистит); шкіри (екзема, трофічні виразки); гіпертонічна хвороба, ревматизм, артрит, невралгія, міозит. Проводять УФ-опромінювання вагітним жінкам для профілактики рахіту у дітей, недоношеним дітям; для загартовування, оздоровлення, підвищення опору організму до інфекційних захворювань; особам, що працюють на півночі, в шахтах, метро для компенсації природної УФ-недостатності. Протипоказання до УФ-опромінення: злоякісні пухлини, схильність до кровотеч, гіпертиреоз, захворювання крові, активний туберкульоз легень, гіпертонічна хвороба Ш стадії та інші. Найпоширеніше джерело УФ-випромінювання –газорозрядні лампи, зокрема дугова ртутна трубчаста лампа (ДРТ) з кварцовою трубкою, наприкінці якої впаяні вольфрамові електроди. Повітря з трубки викачане, а її порожнина заповнена парами ртуті і невеликою кількістю газу аргону. Після увімкнення лами електросітку в парах ртуті виникає дуговий розряд. Нормальний режим лампи встановлюється через 5–10 хвилин після увімкнення. Лампи ДРТ використовують у різних стаціонарних і портативних випромінювачах – ВУШ-1, ВПУ, БВД-9 та інші. Техніка безпеки. При проведенні опромінення необхідно захищати очі хворого і персоналу захисними окулярами. Недостатній захист очей може призвести до розвитку гострого кон’юнктивіту внаслідок опіку ультрафіолетовими променям кон’юнктиви і рогівки очей (біль, світлобоязнь, сльозотеча, почервоніння кон’юнктиви). Симптоми утримаються протягом кілько діб, при цьому рекомендуються холодні примочки і очні краплі з дикаїном. Послідовність визначення біодоз для хворого
Запам’ятайте! 1 полоса – 3 хв., 2 полоса – 2,5 хв., 3 полоса – 2 хв., 4 полоса – 1,5 хв., 5 полоса – 1 хв., 6 полоса – 0,5 хв. Існують дві основні методики УФ-опромінення: загальну (всього тіла) і місцеву ( частину тіла або окремі ділянки). Загальне УФ-опромінення може бути груповим (з метою профілактики) та індивідуальним (для лікування). Індивідуальне загальне УФ-опромінення починають з 1/4 –1/2 індивідуально визначеної біодози. Через кожні 2–3 процедури дозу збільшують у двічі і доводять в кінці курсу лікування до 2–3 біодоз. Процедури проводять через день. Місцеве опромінення проводять еритемними дозами УФ-променів на відстані 50 см на площу не більше 600-800 см2. В один день опромінюють лише одне поле, повторне його опроміння – через 2–3 дні у міру зменшення еритеми, але не більше ніж 5 разів. Гідролікування Гідролікування – це використання з лікувальною метою прісної води (гідролікування) і мінеральної води (бальнеотерапія). Лікування прісною водою складає обливання, обтирання, укутування, ванни, душ; бальнеотерапія – мінеральні ванни. Використання види з лікувальною метою обумовлено її властивостями: теплоємністю і теплопровідністтю. Основний механізм дії води: вплив на шкіру температурного, механічного та хімічного факторів. Температурний фактор. Залежно від температури води розрізняють ванни холодні (нижче оС), прохолодні (до 33 оС), індиферентні (34–36 оС), теплі (37–39 оС), гарячі (понад 40 оС). Тривалість ванн коливається від 3 до 30 хвилин залежно від температури. Наприклад, теплі та гарячі тривалістю 10–15–20 хвилин, холодні – 3–5 хвилин. Температурний фактор впливає на тепловий обмін організму хворого, а саме: змінюються потовиділення і дихання, перерозподіл крові, подразнення чутливості нервових закінчень шкіри, що сприятливо впливає на роботу всіх органів та систем організму. Ванни – це водні процедури, які приймають з гігієнічною, лікувальною та профілактичною метою. Ванни є загальні, коли у воду занурюють усе тіло, і місцеві – коли занурюють частину тіла: до попереку (половинні), таз, нижню частину живота і верхню частину стегон (сидячі або тазові), кисть і передпліччя (ручні), ступні та гомілку (ніжні) та інші. Зокрема, при зануренні хворого в холодну ванну наступає спазм кровоносних судин шкіри і посилюються процеси обміну речовин, що призводить до зменшення тепловіддачі і посилення теплопродукції; гаряча ванна спричиняє зворотні явища. Всі ці процеси залежать від температури води, поверхні тіла і тривалості процедури. Прохолодні ванни мають тонізуючу дію, посилюють обмін речовин, стимулюють функцію серцево-судинної і нервової систем. Призначають прохолодні ванни при неврозах зі станом пригнічення, апатії, при зниженому апетиті тощо; протипоказані хворим похилого та старечого віку, особам, схильним до спазму судин. Прохолодні ванни готують наступним чином: спочатку у ванну наливають воду температурою 34–35 оС, а потім, додаючи холодну воду, знижують температуру води до необхідного рівня (32-33 оС). Тривалість ванни 2–5 хв. Коли хворий знаходиться в такій ванні , верхню частину його тулуба розтирають рушником. Після ванни хворого витирають зігрітим простиралом, надягають сорочку, закутують теплою ковдрою і вкладають у ліжко. Гарячі ванни розширюють кровоносні судини шкіри, збільшують потовиділення, зменшують інтенсивність окисно-відновних процесів, тобто тепловіддача збільшується, а теплопродукція зменшується. Призначають гарячі ванни при хронічних захворюваннях суглобів, периферичних нервів (радикуліт, поліневрит), порушеннях обміну речовин (подагра), приступах ниркової кольки. Гарячі ванни протипоказані хворим похилого та старечого віку, при серцево-судинних захворюваннях, гіпертензії, схильності до кровотеч, кахексії. Гарячі ванни готують наступним чином: спочатку у ванну наливають воду температурою 34–35 оС, а потім додають гарячу воду, доводячи температуру води до необхідного рівня (40–43 оС). Тривалість процедури короткочасна 5–10 хвилин (гарячі ванни втомляють хворого, спричиняють загальну слабкість, серцебиття, запаморочення голови). Під час ванни і після процедури уважно стежать за станом хворого, в першу чергу за пульсом. Якщо під час процедури виникають загальну слабкість, серцебиття, запаморочення голови – хворого виводять з ванни, голову й обличчя змочують холодною водою. Після ванни хворого витирають рушником, тепло закутують і дають відпочити не менш 30 хвилин. Теплі ванни зменшують біль, знімають м’язове напруження, заспокоюють нервову систему, поліпшують сон. Температура води ванни 37–39 оС, тривалість процедури 15–20 хвилин. Індиферентні ванни виключають тепловий фактор і залишають механічний та хімічний вплив на організм, вони дають легкий тонізуючий і освіжаючий ефект. Температура води ванни 34–36 оС, тривалість процедури 20–30 хвилин. |
| ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ... |
Пошук нових лікарських засобів (джерела отримання нових лікарських речовин) Фармакотерапія лікування захворювань і патологічних станів за допомогою лікарських засобів |
| З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів |
З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів |
| З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів |
З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів |
| З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів |
З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів |
| З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів |
З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів |