ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Скачати 0.86 Mb.

Назва	ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
Сторінка	7/9
Дата	11.04.2013
Розмір	0.86 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Медицина > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Профілактика СНІДу при роботі з кров’ю

В наш час проблема профілактики СНІДу (синдром набутого імунодефіциту) в лікувальних закладах надзвичайно актуальна. Медичні працівники, які виконують різні маніпуляції, пов’язані з кров’ю (ін’єкції, асистування лікарю під час пологів, операцій тощо) можуть бути інфіковані не тільки від пацієнтів на СНІД, але й від носіїв цього збудника. Медичні працівники, які не достатньо обізнані з проблемою СНІДу можуть заразитися не тільки самі, але й заразити пацієнтів, які звернулися поліклініку або потрапили до лікарні.

Пам’ятайте! Необхідно суворо дотримуватися засобів по запобіганню хвороби СНІД!

Попередня підготовка до виконання навику: медичній сестрі:

Запам’ятайте! При любому контакті з кров’ю аптечка для індивідуального захисту медичного персоналу повинна бути укомплектована повністю. Перед початком роботи перевірити оснащення аптечки;
підготувати дезінфікуючі розчини – 0,5%, 3%, 5% розчини хлораміну у відповідних промаркірованих ємностях з кришкою.

Основні етапи виконання навику:

При виконанні маніпуляцій, при яких може наступити забруднення рук кров’ю або сироваткою – обов’язково одягнути стерильні гумові рукавички.
Під час роботи всі ушкодження на руках закрити напальчником або заклеїти лейкопластиром.
Під час процедур, які можуть супроводжуватися розбризкуванням крові, очі, ніс та рот повинні оберігатися за допомогою захисних окулярів, маски; поверх халату необхідно надіти клейончастий фартух.
Якщо відбувся розрив або прокол рукавички, необхідно її терміново зняти, занурити у 5% розчин хлораміну на 60 хв. Видавити краплю крові з місця проколу пальця, обробити 4% розчином перекису водню, а потім – 5% спиртовим розчином йоду. Заклеїти липким пластиром, надіти напальчник, зверху – нову стерильну гумову рукавичку.
При попаданні крові в очі – промити великою кількістю води, продути сильним струменем повітря, закапати кілька крапель 1% розчину борної кислоти.
При попаданні крові на слизову оболонку носа – закапати в ніс кілька крапель 1% розчину протарголу.
При попаданні крові на слизову оболонку рота – закапати 0,05% розчином калію перманганату, 1% розчином борної кислоти або 70˚ розчином етилового спирту.
При попаданні крові на шкіру рук та інших ділянок тіла – обробити її 3% розчином хлораміну або 70˚ розчином етилового спирту, через 5 хв. промити водою з милом.
При попаданні крові на клейонку – обробити її 3% розчином хлораміну або 4% розчином перекису водню.
Забруднений кров’ю одяг замочити у 0,5% розчині хлораміну на 60 хв.
Кров злити в промаркіровану ємність і залити 3% розчином хлораміну на 60 хв.
Пробірки від крові та ватні кульки – занурити в 3% розчин хлораміну на 60 хв.

Запам’ятайте! Виконання таких нескладних заходів збереже здоров’я медсестер та іншого медперсоналу.
Основні фізіотерапевтичні процедури

В сучасному лікувальному процесі поряд з численними медикаментозними засобами широко використовуються фізичні методи впливу на хворобливий процес. Фізичні методи лікування (фізіотерапія) – це галузь практичної медицини, яка основана на використанні цілющих властивостей природних і штучних фізичних факторів у профілактиці і лікуванні гострих і хронічних захворювань.

Фізичні фактори приймаються у вигляді самостійного метода лікування, або частіше всього в комплексі з другими лікувальними засобами. Метою фізіотерапії є зменшення дози лікувальних речовин або їх повна заміна.

Механізм дії фізичних факторів на організм: благотворний вплив на обміні процеси в органах і тканях, мікроциркуляцію і лімфообіг, що сприяє швидкому видаленню токсичних продуктів із місця запалення, відновленню фізіологічної діяльності організму. Місцем дії фізичних факторів є шкіра, слизові, різні органи та тканини, інші з них можуть діяти безпосередньо через центральну нервову систему. Подразнення шкірних рецепторів передається у ЦНС, а далі відповідна реакція до органу, відповідному цьому сегменту шкіри.

Таким чином, фізіотерапія є методом рефлекторно-сегментарної терапії. Механізм дії фізичних агентів рефлекторний, який реалізується скрізь взаємозв’язану нервово-гуморальну та гормональну системи регуляції. Завдяки рефлекторної дії на центральну нервову систему фізіотерапевтичні процедури сприяють нормалізації порушених недугою процесів збудження і гальмування, поліпшують обмін речовин, позитивно впливають на реактивність і чутливість організму до дії несприятливих факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.

Загальні протипоказання до всіх видів фізіотерапії

Злоякісні та доброякісні пухлини ( в т.ч. міоми).
Захворювання крові.
Схильність до кровотечі.
Вагітність.
Туберкульоз легень.
Серцева недостатність 11 Б ст. і вище.
Гіпертонічна хвороба 11 ст. і вище.
Захворювання нирок з порушенням її функції.
Гостра інфекція.

Медичний персонал, який бере участь у застосуванні фізіотерапевтичних методів, повинен не лише володіти методичними і технічними прийомами відпускання їх хворим, але й розуміти механізм лікувальної дії на організм різноманітних фізичних факторів.

Фізіотерапевтичні процедури, окрім гірчичників, банок, компресів, грілок, міхура з льодом, відпускаються у фізіотерапевтичних кабінетах. Обслуговуючий персонал повинен досконально опанувати навичками догляду за хворими при застосуванні фізіотерапевтичних процедур і надання їм необхідної медичної допомоги при появі ускладнень.

До фізіотерапії належать: теплолікування, гідротерапія, світлолікування, електролікування, аеротерапія, масаж, лікувальна фізкультура тощо.

Гірчичники

Гірчичники являють собою листки прямокутної форми розміром 8^х12,5 см з щільного паперу, які з одного боку покриті тонким шаром сухої гірчиці. Зберігають гірчичники в сухому темному місці. Придатність гірчичників визначається тим, що на ньому добре тримається гірчична маса, в сухому вигляді він не має неприємного запаху, а при змочуванні водою виділяє гострий специфічний запах гірчичної олії. На кожному 10-му гірчичнику стоїть термін виготовлення, якого треба суворо дотримуватися. Термін придатності гірчичника складає 8–11 місяців.

Механізм дії: в основі механізму дії гірчиці лежить вплив ефірними гірчичними маслами, при контакті яких з водою температури 35–40^оС утворюється фермент міозин, який подразнює шкіру, що супроводжується розширенням поверхневих кровоносних судин, припливом крові до відповідних ділянок шкіри та відчуттям тепла та печіння. Внаслідок рефлекторної реакції виникає також гіперемія підлеглих тканин. Крім цього, гірчичники мають відволікаючу та знеболюючу дію. Це свідчить про те, що гірчичники чинять загальну дію на організм, а саме: протизапальну, розсмоктуючи, болезаспокійливу, зігріваючий ефект.

Показання: гострі запальні процеси верхніх дихальних шляхів, гострий бронхіт, плеврити, пневмонії; гіпертонічний криз, радикуліт, міозіт.

Протипоказання: легенева кровотеча, злоякісні новоутворення, температура тіла вище 38^оС, захворювання шкіри, порушення чутливості шкіри, алергічна реакція на гірчичну олію.

Необхідні матеріали: гірчичники, лоток з водою температурою 35–40ºС, серветка, ковдра, пелюшка, водний термометр, рукавички, ємкість з дезрозчином. Необхідно перевірити придатність гірчичників: гірчиця не повинна обсипатися з паперу та мати специфічний (різкий запах).

Мал. 3.10. Місця накладання гірчичників
Порядок виконання застосування гірчичників:

Вимити руки.
Пацієнта кладуть зручно в ліжку і звільняють місце для накладання гірчичників від одягу: при головному болю – потилицю, при гострому трахеїті – верхню частину грудини, при бронхіті та пневмонії – між і під лопатками, при болях в серці – ділянку серця, при гострих запальних процесах верхніх дихальних шляхів – литкові м’язи.

Запам’ятайте! Не кладіть гірчичники на лопатки, хребет, молочні залози.

Оглянути шкіру пацієнта і визначити відсутність протипоказань до маніпуляції.
Беруть однією рукою за край гірчичника і на кілька секунд змочують в теплій (35–40 ºС ) воді.
Прикладають мокрий гірчичник до шкіри гірчичною масою на необхідні ділянки тіла; дітям та хворим з підвищеною чутливістю шкіри між гірчичником і шкірою прокладають зволожену марлю (мал. 3.10).
Накривають пацієнта пелюшкою, а зверху ковдрою.
Уточняють відчуття пацієнта та ступінь гіперемії через 2-5 хв.
Залишають гірчичники на 10-15 хв., враховуючи індивідуальну чутливість пацієнта до гірчиці.
Знімають гірчичники, змочивши їх в дезрозчині.
Залишки гірчиці на шкірі змивають вологою серветкою і просушують шкіру рушником.
Пацієнту необхідно полежати в ліжку під теплою ковдрою на менше 2 год.
Дезінфікують обладнання.
Роблять відмітку про виконання процедури у листку призначень.

Банки

Медична банка являє собою скляну з потовщеними стінками та закругленим дном об’ємом 30–60 мл. Діаметр отвору банки складає 5 см.

Механізм дії: дія банок ґрунтується на утворенні негативного тиску повітря (вакуум), внаслідок чого у них втягується шкіра. Від швидкого припливу крові виникає не тільки сильне розширення кровоносних та лімфатичних судин, але й розрив кровоносних капілярів, що призводить до утворення крапкових крововиливів. Виникає рух крові з глибших ділянок організму у підшкірну основу, що оказує відтягуючи дію. Основні дії банок: рефлекторне розширення кровоносних та лімфатичних судин; посилення крово- та лімфообігу; відтягування крові та лімфи від глибоко розташованих ділянок організму на периферію; у місцях крововиливів у шкіру відбувається послідовне зсідання крові, а пізніше розсмоктування продуктів її розпаду та аутолізу (саморозчинення). Усмоктування продуктів розпаду крові. Що являють собою біологічно активні речовини, чинить стимулюючий вплив на кровотворення та імунну систему організму, підвищує обмін речовин подібно до дії аутогемотерапії і може викликати короткочасне підвищення температури тіла. Це свідчить про те, що банки чинять загальну дію на організм, а саме: стимулюючу, протизапальну, розсмоктуючи, болезаспокійливу.

Показання для застосування банок: запальні процеси органів грудної клітки (пневмонія, бронхіт, плеврит), міжреберна невралгія, міозит, радикуліт.

Протипоказання: туберкульоз легень, легеневі кровотечі, різко підвищена чутливість шкіри, зміни шкіри місцевого характеру, кахексія, висока температура тіла, загальне збудження з корчами, підвищена кровоточивість тканей, злоякісні пухлини, гнійні запалення легень, септичний стан хворого.

Необхідні матеріали: медичні банки (10-20), емальований лоток, флакон з 96% етиловим спиртом, вазелін, корнцанг або металевий стержень довжиною 15–20 см з нарізкою на кінці і накрученою на нього ватою, сірники, вата, рушник, банка з водою (на випадок займання якогось предмета). Попередньо банки ретельно миють у гарячій воді, витирають насухо і перевіряють цілісність їх країв.

Увага! Категорично забороняється застосувати ефір та інші горючі суміші, бо вони дають великий факел, що може стати причиною опіку хворого та пожежі, а також неприємний запах, внаслідок чого може виникнути приступ бронхіальної астми.

Медичні банки ставлять переважно на поверхні тіла, що не має складок, закруглень та виступів, особливо кісткових, тобто там де м’язовий та жировий шари товстіші, а підшкірні судини менше розвинені – спина, поперекова ділянка, бокові частини грудної клітки. Не можна ставити банки на ділянку серця, грудину, хребтовий стовп і молочні залози (мал..3.11).

Мал. 3.11. Місця застосування банок Мал. 3.12. Постановка (а) та знімання (б) банок
Порядок виконання застосування банок:

Банки ставлять на ніч, щоб хворий добре відпочив після процедури. Температура повітря у приміщені має бути у межах 20–23^оС, без протягів і підвищеної вологості.

Весь необхідний матеріал поставить на приліжковий столик на чотирикутний емальований лоток.
Хворого укладають у зручне для нього положення: при постановці банок на спину він лягає на живіт, голову повертає в сторону, руки обхоплюють подушку.
Повністю звільняють від одягу ділянку тіла, на яку будуть ставити банки.
Підготовка шкіри до постановки банок: шкіру, де будуть ставить банки, розтирають вологим рушником, насухо витирають. Якщо шкіра вкрита волоссям, її голять, миють теплою водою, насухо витирають рушником.
Шкіру змазують вазеліном, щоб краї банок щільно прилягали до поверхні тіла.
На металевий стержень намотують вату, змочують спиртом, злегка відтискають і запалюють.
Зонд з факелом тримають у правій руці, а банку – лівою рукою біля поверхні тіла (на відстані 7–10 см).
Миттєвим рухом правої руки вносять в мить запалений факел всередину банки, щоб викликати в ній розріження повітря (мал. 3.12).

Запам’ятайте! Довге тримання полум’я у банці може викликати перегрів країв банок і опік шкіри.

Миттєво банку всією окружністю ставлять до шкіри хворого на відстані 2–3 см одна від одної. За рахунок розрідженого повітря всередині банки вони присмоктуються до шкіри хворого, яка поступово втягується всередину банки (на 1–2 см), набуваючи темно-червоного кольору з крапковим крововиливами.
Хворого зверху вкривають рушником та легкою ковдрою.
Термін тримання банок складає 10–15 хвилин.
Щоб зняти банку, не викликаючи болю, треба лівою рукою трохи нахилити банку на бік, а вказівним пальцем правої руки злегка натиснути на шкіру біля краю банки. При цьому виникає щілина, повітря проникає всередину банки і вона легко та безболісно відпадає. Місце після банок витирають сухим рушником або сухим ватним тампоном.
Надягають на хворого чисту суху білизну.
Дезінфікують обладнання.
Роблять відмітку про виконання процедури у листку призначень.

Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок

Патологічна реакція на банки у вигляді:

значного підвищення температури тіла (хворому треба дати антипіретики – анальгін, димедрол);
відшарування верхніх шарів шкіри при її підвищеній чутливості з утворенням кривавих пухирців (пухирці змазати концентрованим розчином перманганату калію, який викликає їх швидке підсихання);

Порушення техніки постановки банок:

опік від нагрітих країв банки;
багрові пухирі, заповнені кривавою рідиною від довгого тримання банок, які легко лопаються і стають вхідними воротами для інфекції.

Слід обережно ставити банки важкохворим, виснаженим та хворим, що знаходяться у непритомному стані. У цих хворих ослаблена або відсутня чутливість шкіри і вони не можуть поскаржитися на виникнення будь-яких неприємних та болісних відчуттів, тому в них легко виникають ускладнення.

Компреси

Компрес – це лікувальна багатошарова пов’язка. Компреси бувають сухі та вологі. Вологі компреси можуть бути холодними, зігрівальними та гарячими.

Холодний компрес спричиняє місцеве охолодження тканин, звуження кровоносних судин, зменшує кровопостачання і біль. Холодні компреси рекомендуються на місця забиття, травм у перші години. Укусів комах, на перенісся при носовій кровотечі тощо.

Порядок виконання холодного компресу:

Беруть марлю або шматок чистого полотна і складають його у кілька разів;
Змочують холодною водою і відтискають;
Накладають на хвору ділянку.

Оскільки накладений компрес швидко нагрівається, його треба міняти через кілька хвилин. Частіше користуватися двома компресами: один накладають хворому, а другий охолоджують у воді. Для підтримання низької температури у воду кладуть лід. Після накладання компресу на шкіру зверху можна покласти міхур з льодом або снігом. Тривалість процедури 50–60 хвилин.

Примочки – різновид холодного компресу. Марлю або полотно, складене в кілька разів, змочують лікувальним розчином (настій ромашки, вода з оцтом – 1 столова ложка на стакан холодної води та інші).

Зігрівальний компрес складається з трьох шарів і закріплюючої пов’язки і найчастіше застосують як теплову процедуру. Він зберігає вологе тепло протягом багатьох годин і справляє тривалий лікувальний вплив на шкіру і підлеглі тканини. Під компресом утворюється замкнута волога камера, в якій температура водяної пари довгий час підтримується на рівні температури шкіри. Утворене тепло спричиняє приплив крові, що сприяє розсмоктуванню запального процесу, зменшенню венозного застою, спазму і болю.

Показання для накладання зігрівального компресу: запальні процеси гортані, суглобів, плеври, середнього вуха, інфільтрати після ін’єкції, забитті місця (через добу після травми), тромбофлебіт.

Протипоказання: гнійні захворювання шкіри, алергічні висипання, гіпертермія.

Необхідні матеріали: лоток, марля, вата, бинт, компресний папір, ножиці, 40˚ спирт етиловий.

Порядок виконання процедури:

Звільніть від одягу місце накладання компресу, огляньте його.
Перший шар, що накладається на хвору ділянку, вологий: марля необхідного розміру (на 3 см більше місця захворювання), складіть її в 6-8 шарів і змочують у водно-спиртовому розчині (2 частин води та 1 частини 96˚ етилового спирту)., відіжміть, покладіть її на потрібну ділянку тіла.
Накладають другий шар, що забезпечує герметизацію, це вощений папір або клейонка, якій на 2 см перекрив попередній шар з усіх боків.
Третій (утеплюючий) шар: біла або сіра вата, яку рівномірно накладають на 2 см більше попереднього шару.
Зверху накладають четвертий закріплюючий шар: бинтом щільно прибинтуйте усі попередні шари, але щоб пов’язка не обмежувала рухів і не здавлювала кровоносних судин.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі:

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ...	Пошук нових лікарських засобів (джерела отримання нових лікарських речовин) Фармакотерапія лікування захворювань і патологічних станів за допомогою лікарських засобів
З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів	З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів
З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів	З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів
З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів	З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів
З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів	З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією (торгівлею), зберіганням і застосуванням лікарських засобів

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання