Відділ освіти Чорнобаївської райдержадміністрації Методичний кабінет Лесечко Ніни Василівни вчителя початкових класів Новоукраїнського навчально-виховного комплексу
|
|
Скачати 1.67 Mb.
|
|
Байка ВОВК І КІТ В село із лісу Вовк забіг... Не думайте, що в гості, братця! Ні, в гості Вовк не забіжить; а він прибіг, щоб де-небудь сховаться: проклятий люд з собаками настиг... І рад би Вовк в які ворота вскочить, та лишенько йому: куди не поглядить — усюди Вовченька недоленька морочить,— хоч сядь та й плач; ворота, як на те ж, кругом усі заперті, а дуже вовкові не хочеться умерти (бо ще він не нажився, бач!), а гірше од людей — од видимої смерті... Коли глядить — на загороді Кіт сидить, на сонечку мурликає-дрімає. Підскочив Вовк і до Кота мовляє: — Котусю-братику! Скажіть мені скоріше, хто із хазяїнів отут усіх добріший? Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав на сей недобрий час. Я б у пригоді став!.. Чи чуєш гомін той? За мною то женуться!.. Котусю-батечку! Куди ж мені поткнуться? — Проси мерщій Степана, він добрий чоловік, — Кіт Вовкові сказав. — Так я у його вкрав барана. — Ну, так навідайсь до Дем'яна. — Е, і Дем'яна я боюсь: як тільки навернусь, він і згадає поросятко. — Біжи ж, аж ген живе Трохим! — Трохим? Боюсь зійтися з ним: з весни ще злий він за ягнятко! — Погано ж!.. Ну, а чи не прийме Клим? — Ох, братику! Теля я в його звів! — Так, бачу, ти усім тут добре надоїв, — Кіт Вовкові сказав,— чого ж ти, братику, сюди і забігав? Ні, наші козаки ще з розуму не спали, щоб Вовка од біди сховали! І так-таки ти сам себе вини: що, братику, посіяв, те й пожни! Л. Глібов ВОРОНА Загадки Чорномазий, білодзьобий В  іл за плугом важко ходить,Черв'ячків, жучків знаходить — Сторож вірний, друг полів, Перший вісник теплих днів. (Грак) Каркає, літає, всіх малят лякає. (Ворона). Вірші Що за шум, Що за гам? — Запитала я у гав. Обізвалась чорна ґава Метушлива й говірка: — Ми гуляєм, Ми справляєм Новосілля у шпака. Лідія Коломієць. Ґавеня-немовля На ґанку ґелґоче: — Ґронце ягід хочу! Ґава ж: Кар-р-! — Ґвалт! Яке там ґроно! Ґречна будь, вороно. Григорій Храпач Ой, вороно, дивна пташко, Чом ти така чорна? Клопоталась, бідолашко, Довго біля ґорна? Глину лапками місила, Для своїх маляток Та із глини наліпила Чашок і Горняток. Катерина Пасічна ҐАВА Кіт облизується ласо: Ґава в дзьобі держить м'ясо. Ось поклала біля себе, А коту того і треба. Подивилась ґава вбік — Кіт за м'ясо та й утік. А малятам смішно стало: ґава ґаву упіймала! Грицько Бойко Скоромовка - Не лови, Хомко, ґав, щоб носа не зчухрав. - Дві ґави зранку гасали по ґанку. Ґави просили на ґанку сніданку. - Нагадала ґава ґаві не проґавити забави. Прислів'я та приказки
2. Кому ворон над головою кряче, той щастя має собаче.
Прикмети - Ворони купаються — до негоди, каркають — на морози, гуртами літають — на снігопад, сідають на землю — до відлиги, а вмощуються на нижніх гілках дерев — на вітер. - Якщо граки прилетіли прямо на гнізда — буде дружна весна. - Грак прилетів — через місяць сніг зійде, а журавель — скоро лід скресне. - Грак відлетів — чекай снігу. - Якщо ворона вранці сидить на верхівці дерева й каркає — бути хурделиці. Цікаво! - Грак за рік знищує до 8000 дротяників — черв'яків, які точать коріння культурних рослин. - Найрозумніший птах - це ворон, за ним ідуть папуги, а третє місце — посідають гуси - Граки влаштовують по кілька гнізд на одному дереві. - Я — птах з масивним дзьобом. Б'юся за їжу з родичами, навіть собаками та котами. Розшукую їжу біля житла людей. Дуже люблю поласувати мишами. Тому приношу користь. ГОРОБЕЦЬ Загадки Маленький, сіренький  на соняшник сів,Надзьобався добре й далі полетів. (Горобець) Маленький хлопчина у сірій свитині по дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець) Я ловлю комах, жучків, Їм маленьких черв'ячків, В теплий край я не літаю, Під стріхою хату маю. Цвірінь! — сів я на хлівець. Звуть мене всі ... (горобець). Ростом він маленький. Сірий, чепурненький, Справжній молодець! Хто він? (Горобець) За вікном сніжок, піднялася віхола, Але бачу я пташок, що сидять під стріхою. Чив–чив-чив, чив–чив-чив. Хто співати їх навчив? Сірі пташенята ці звуться …(горобці). Вірші ЯК ГОРОБЧИК НАВЧИВСЯ РАХУВАТИ Горобець повіз у млин двадцять вісім штук зернин, Їхав полем, їхав лугом, їхав день і їхав другий. Стрибунець замість коня Двоє раків поганяв. Зліз із воза — поруч скаче: — Гей, скоріше менший раче, — Їдем сорок шість годин. А якщо закриють млин? Як тоді змелю зерно? Гей, скоріше, друже, но-о-о! Скучно як, — собі цвірінькнув. Тож відкрив із житом скриньку. Став зернятка рахувать: Раз, два, три, чотири, п'ять. Ось уже і двадцять є, Він рахує і клює. Під'їжджає до млина, Подививсь — зерна нема... Він спочатку зажурився, Тільки враз розвеселився Хоч з нічим вернувсь до хати, Та навчився рахувати. (Л. Куліш-Зіньків) ГОРОБ'ЯТА Рано-вранці біля хати позлітались гороб'ята. Потім стали під вікном, мов поклони б'ють чолом. Ніби хочуть нам сказати: — Милі, любі ви, хлоп'ята! Дайте ви нам хліба трішки, в нас замерзли дуже ніжки. Віхола всю ніч мела, ледь дістались до села! Як почули ми їх плач, розкришили враз калач і сипнули горобцям: — Дзьобайте, смачного вам! Н. Калюжна ГОРОБЕЦЬ З БІЛОЮ БОРОДОЮ Розбігайтесь, людоньки, хто кудою! Горобець із білою бородою! Що за диво дивнеє? На віку Вперше бачу бороду отаку. Може, він старійшина чи мудрець? Може, він заслужений горобець? Ні, несе у дзьобику він пір'їнку. Пригодиться діточкам на перинку. Л. Костенко Горобець Сніг-сніжок із хмар летить, Землю закриває. Змерз горобчик, цвіринчить, Зернятко шукає. Та немає їх! Ців-цвірінь! А сніжок холодний! Ой, дитино, крихту кинь! Мерзну я голодний! Ців-цвірінь Ців-цвірінь! Пожалій мене, дитино, крихту кинь! Бо надворі, на дорозі пропаду! Я і зернятка під снігом не знайду! ГОРОБЕЦЬ Дзьобнув хлібця горобець, дзьоб обтер об стовбурець. Барабольки подзьобав, — по бруківці пострибав. Веселі фразеологізми СТРІЛЯНИЙ ГОРОБЕЦЬ - дуже досвідчена людина, яку важко надурити. Горобець - маленька, дуже прудка пташка, яка живе біля помешкань людей. Іноді по горобцях заради забави бешкетники-хлопчаки стріляли з рогатки, а старі мисливці перевіряли на них свою нову рушницю. Але саме тому, що горобчик маленького розміру, прудкий та полохливий, його важко вполювати. Про горобців в народі складено багато прислів'їв та приказок, наприклад «старого горобця на полові не обдуриш» — так кажуть про людину, яку важко обманути, «стріляти з гармати по горобцях» — тобто витрачати забагато зусиль на виконання будь - якої незначної справи, «стріляний горобець" - говорять про бувалу, дуже досвідчену людину. Прислів'я та приказки
Прикмети Горобці і ластівки гніздяться з північного боку — на спекотне літо. Горобці поховалися – на мороз або завірюху. Пам'ятники У Бостоні - «За допомогу і службу, за вірність і дружбу». У місті Бостон в американському штаті Масачусетс за врятування від гусені, яка загрожувала людям голодомором. Цікаво! - Природа потурбувалася про тепле пір'ячко. Коли холодно, ховаю одну ногу в пухнасте пір'я, а на другій стою, мов чапля. З лісу перелітаємо ближче до людей. Тримаємося зграйками. А обід завжди собі знайдемо у годівничках. Тут смачні страви... ГОЛУБ З  агадкаНевеличка, сніжно-біла. Що її в небесну шир Люди радісно пускають Сповістити всіх про мир. К  ожний з нас цю пташку знає,Її назву відгадає. (Голуб) Прикмети - Голуби туркочуть — тепло віщують. - Рано линяють голуби — на ранні приморозки і холодну зиму. Цікаво! - Чи буває пташине молоко? (Звичайно, ні. Адже так говорять про щось неймовірне. І все ж пташине молоко існує. У вільних голубів, коли вони виводять пташенят, і утворюється маса, схожа на густе молоко або на рідкий сир. Цим «молоком» пернаті вигодовують малят) Пам'ятники У Парижі - «За допомогу і службу, за вірність і дружбу». За те, що приніс звістку про аварію англійського підводного човна під час другої світової війни. Вірш ГОЛУБИ Дмитрик любив голубів. Сам хатинку їм зробив. Змайстрував легку драбинку Й приладнав їм під хатинку. Поодинці по драбинці Ходять раді голуби І до хлопчика туркочать: — Дуже вдячні ми тобі. О. Журлива Казки Мурашка і голуб (Українська народна казка) Одна мурашка лазила по двору, нишпорила собі добичі. Посеред двору стояла полив'яна рийка з водою. В тій рийці стирчала соломина; один кінець доторкався води, а другий виходив з ринки; мурашка спустилась по тій соломині до води і почала смоктати з неї потрібну для неї гущу. Де не взявся вітер, подув і звалив ту соломину в ринку. Мурашка впала в воду і почала тонути, а далі вчепилась за соломинку і держалась за неї. Намокла вся як хлюща і змерзла добре; якби протяглось ще хвилин зо три, мурашка б загинула. Де не взявся на її щастя голуб, підійшов до ринки воду пити. Мурашка почала його прохати: — Будь ласкавий, заборони мене од смерті, я тобі колись в пригоді стану. Голуб засміявся і подумав: «Чим вона може мені оддячить, така нікчемна комашка?» Голуб нехотя попнувсь в ринку, схопив ту соломинку в носик і кинув па землю. Мурашка обсохла, обігрілась на сонці й подалась до своєї домівки. Через тиждень чи через два довелось голубові полетіть до сусіда на тік пошукати там зерна. Голуб ходив по току, задравши вгору голову, не помічав, що перед ним стирчать петлі силець. Якраз на ту нору бігала по току мурашка, побачила, що голуб підходить до силець мерщій побігла до нього і жигнула його за ногу. Голуб нахилив голову вниз — подивитись, хто його жигнув, і побачив, що у нього перед носом стирчать петельки силець. Він тоді мерщій задки, задки, знявсь і полетів додому. Тут він згадав, як він заборонив мурашку од смерті і як мурашка обіцяла стати йому в пригоді. З того часу голуб з великою охотою помагав в нужді всім тварям. Дрізд і голуб Українська народна казка Якось голуб став просити дрозда, щоб той навчив його гніздо мостити. Погодився дрізд. Та тільки поклав декілька гілочок, як голуб сів на них і вуркоче: «Знаю, знаю...» Розгнівався дрізд та й каже: — Коли знаєш, то навіщо просиш? І полетів собі геть. А голуб зовсім не вмів гніздо мостити. Ото скільки дрізд йому допоміг, таке гніздо в нього й лишилося назавжди. Скоромовка У голубки-горлички туркотливе горлечко. Горличка туркоче, горличка воркоче. Байка ЧИЖ ТА ГОЛУБ Весною Чижик молоденький, такий співучий, проворненький, в садочку все собі скакав та якось у сильце й попав; сердега в клітці рветься, б'ється... А Голуб бачить та сміється: — А що? Попавсь? От тобі й на! Вже, певно, голова дурна... Не бійсь, мене б не піддурили, хоч як би не хитрили, бо я не Чижик! Ні... оце! — аж гульк — і сам піймавсь в сильце... Ото на себе не надійся, чужому лихові не смійся! Л. Глібов. ГУСАК  ЗагадкиВеликий дикий, або свійський водоплавний птах З довгою шиєю, який дає м’ясо, пух, перо. (Гусак) Вірші Бабці кланявся гусак — Так і так... так і так... Ґелґотали гуси: Вельми ґречний гусак В нашої бабусі.(Олег Орач) ГУСИ ПРИЛЕТІЛИ Пролетіли знову гуси Над долиною, Над туманом сивовусим, Над калиною. Пролетіли сумовито Над ожиною, Понесли на крилах літо Неведимкою.(М. Сингаївський) ГУСАК Наш гусак піднявсь на кладку, став, як завше, на зарядку. Повернувся вліво, вправо, чітко робить вільні вправи. От зробив гусак зарядку та й у річку — бух із кладки — миє крила, чистить лапки. Каже качур: — Так-так-так, фізкультурник наш гусак.( Михайло Стельмах) ПОВЕРНУЛИСЯ ГУСОНЬКИ РАНО Прилетіли гусоньки рано, а земля — ще у біле убрана. Прилетіли гуси додому, принесли з моря краплю солону. Посідали і тужно голосять — позамерзали ніженьки босі. Ой ви, гуси, гусяточка сірі, чом рано сюди прилетіли? Гуси мовчки голівоньки хилять. Гуси тихо у відповідь квилять: «Як журитися в краї чужому, краще мерзнути в рідному домі». ( Г. Чубач.) БІЛІ ГУСИ ЛЕТЯТЬ НАД ЛУГАМИ... Білі гуси летять над лугами, в синім небі біліють снігами, в синім небі хмарками зникають, довго-довго їх очі шукають. Білі гуси на озеро впали, тихі води кругом розгойдали... Розцвіли, як купави великі... Довго-довго їх чуються крики. Навмивалися, накупалися, нагойдалися, нагулялися. Закричали, знялись і полинули, тільки пір'я на спогад покинули. О. Олесь |
Схожі:
|
Розвиток навички читання як умови формування освітньої компетенції... Опис досвіду роботи вчителя початкових класів Запорізького навчально-виховного комплексу №109 Дидики Людмили Іванівни |
Методичне об’єднання вчителів початкових класів спеціалізованого... |
|
Методичне об’єднання вчителів початкових класів спеціалізованого... |
Конспект уроку з курсу «Я і Україна. Природознавство» Методичний кабінет Запорізького навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів №109 |
|
Задача. Заміни Підготувала вчитель початкових класів Запорізького навчально-виховного комплексу №109 Дидика Людмила Іванівна |
Із досвіду роботи вчителя початкових класів ТЗШ Тема. Формування комунікативних компетентностей учнів початкових класів та вчителя |
|
«Творчість вчителя основа його педагогічної майстерності» Проблема: «Удосконалення навчально-пізнавальних інтересів учнів початкових класів через творчий розвиток вчителя та учня» |
В. О. Огнев'юк Організація навчально-виховного процесу у початкових... України надсилає для використання у практичній роботі інструктивно-методичний лист "Організація навчально-виховного процесу у початкових... |
|
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕДУКАЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ... Анотація: у статті проаналізовано окремі аспекти професійно-педагогічної едукації вчителя початкових класів. Уточнено змістові характеристики... |
Відділ освіти Кам’янської райдержадміністрації Черкаської області... Посібник є збірником літературних диктантів із зарубіжної літератури для 9 класу |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua