Відділ освіти Чорнобаївської райдержадміністрації Методичний кабінет Лесечко Ніни Василівни вчителя початкових класів Новоукраїнського навчально-виховного комплексу
|
|
Скачати 1.67 Mb.
|
|
Конкурс «Допиши віршик» До землі зігнулась гілочка, Як по ній пробігла ... (білочка). Вірші БІЛКА Бачиш, білочка стрибає? То грибки вона збирає. Сушить білочка грибки, Наколовши на сучки. Он вже скільки їх на гілці! Вистачить на зиму білці! Вже й горіхів нанесла — Теж на зиму запасла. Склала все: грибки і шишки, А також смачні горішки У своїм дуплі вона, І зима їй не страшна! БІЛОЧКА На гіллячках, на тоненьких, Поки день ще не погас, Сироїжки та опеньки Білка сушить про запас. Так нашпилює охайно, Так їх тулить на сосні І міркує: — А нехай-но Ще побудуть тут мені! Поки дні іще хороші, Поки є іще тепло, А як випадуть пороші, Заберу їх у дупло. Буде холодно надворі, Сніг посиплеться з дубів, Буде в мене у коморі Ціла в'язочка грибів! Але білочці не спиться Дятел стукає: тук-тук! Щоб не вкрала їх лисиця Або хитрий бурундук. Л. Костенко Гра «Вгадай за описом» - Лісовий руденький невеличкий звірок із пухнастим хвостом та китичками на вухах, що живе на деревах; вивірка. Прикмети Білка мостить своє гніздо близько до землі — на морозяну зиму, а високо — на м'яку. Цікаво! - Білка — тварина, яка усім відома своєю моторністю та хазяйновитістю. Існує 54 види тварин. Найвідоміша та найрозповсюдженіша — звичайна білка, її можна зустріти в лісах півночі Азії, на території Європи та Америки. - Довжина тіла звичайної білки — 20-30см, маса коливається від 200г до 1кг, довжина хвоста — 20-30см. Колір тварини залежить не тільки від місць мешкання та сезону, а й її віку та індивідуальності. Вона може бути рудою, попелястою, темно-бурою і майже чорною. - Білка — типовий деревний представник. Вона чудово лазить по деревах, спритно стрибає з одного дерева на інше. Іноді трапляється, що вона стрибає з маківки 30-ти метрового дерева на землю, при цьому без усілякої шкоди для себе. Такої спритності вона досягає завдяки довгим заднім кінцівкам, які можна порівняти з пружиною. Це дає змогу тварині стрибнути з місця на відстань 10 м. Під час таких стрибків-перельотів пухнастий довгий хвіст наче парашут допомагає тварині триматися у повітрі. - Живляться білки переважно рослинною їжею: горіхами, насінням дерев, ягодами, фруктами, грибами, бруньками та молодими пагонами, корою та лишайниками. - Тільки одна білка на зимовий період запасає 150—300 грибів. У районах, де зими люті і кормові умови погані, — 1500-2000 грибів. - Крім рослинної їжі, білки ласують комахами, яйцями птахів, ящірок, змій. Іноді поїдають маленьких пташенят, дрібних гризунів та ящірок. - Свої гнізда білка влаштовує у дуплах дерев або серед гілок на високих деревах. Усередині її домівка устелена м'яким рослинним матеріалом: сухою травою та мохом. У її гнізді немає жодної щілини, а підстилка настільки товста, що навіть взимку, коли там немає білки, воно зберігає тепло. - До речі, у білки, як правило, буває кілька домівок: основна та запасні. У запасних гніздах тварина ховається від ворогів, непогоди та робить припаси на зиму (складає горіхи, жолуді). Нерідко можна побачити, як на сучках дерев хазяйновита білка сушить гриби, що стануть у пригоді взимку. - Білки не впадають у зимову сплячку, але у люті морози сплять у дуплах 20—22 години на добу. Якщо запасів їжі не вистачає, білки покидають рідні місця у пошуках їжі і можуть за місяць-півтора подолати відстань у сотні кілометрів. - Два рази на рік білка народжує дитинчат. У кожному приплоді буває 1—5 малят. Немовлята народжуються дуже маленькими, сліпими. Протягом місяця вони залишаються безпорадними. У цей період мати їх годує молоком. У півторамісячному віці білченята починають вибігати з гнізда, стрибати по гілках, спускаються на землю і урізноманітнюють свій раціон рослинами. - Дорослими білки стають в однорічному віці. У дикій природі ці тварини живуть протягом 5 років, а у неволі при гарному догляді — 15 років. Білка дуже чутлива до холоду. У люті морози вона спить згорнувшись кільцем, вкрившись пухнастим хвостом. Вхідний отвір домівки вона закриває мохом. Навіть коли зовні температура падає до —20°, у теплому гнізді білки температура завжди вища за 0°. ВЕДМІДЬ Загадки Взимку ляже спати Дядько волохатий. Лиш тоді він встане, Як весна настане. (Ведмідь)  Він в барлогу спить зимою Під великою сосною. Лиш почує він весну, Просинається від сну. Хто це, діти? (Ведмідь) Хоч у нього шуба є, Та як холод настає, Він не їсть тоді, не п’є І не ходить, не гуляє, А у лігво спать лягає. (Ведмідь) Влітку бродить, ходить лісом. Все трощить важка нога. Взимку він накрившись хмизом, У бар лозі спать ляга. (Ведмідь) Буркотливий, вайлуватий. Ходить лісом дід лахматий. Все ламає без упину, Мед шукає і ожину. (Ведмідь) Влітку наїдається, Взимку відсипається. (Ведмідь) Вірші ВЕДМІДЬ Холодати в лісі стало, Осінь пізня вже настала. Влаштував ведмідь барліг, Спати там на зиму ліг. Літо й осінь він старався — Досхочу він наїдався. Мед, малину, груші їв, Рибу та мишей ловив. Наїдавсь на повний ротик. Бач, який товстий животик! І тепер аж до весни Будуть снитись гарні сни! ВЕДМЕЖА ХВОРОБА Щось ведмедик зліг, Зовсім занеміг, Побивається та стогне, Аж гуде барліг. — Ай! — кричить. — Умру! Ой, не чую рук! Щось у оці, а чи в боці — Сам не розберу. Ой, язик опух! Ой, заклало слух! Чи то гикавка, чи кашель Забиває дух! Голова гуде, Обертом іде, Кості ломить і судомить, Лиш не знаю де. Ой, живіт болить! Ой, п'ята свербить! На зубах така оскома, Аж в очах рябить. Поперек пече, Віддає в плече, Нудить-млоїть під п'ятою Й, може, десь іще! В носі крутить так, Що аж хвіст набряк, Що аж меду захотілось, Сам не знаю як. Лікар вислухав, Лікар вистукав, Каже: — Це така хвороба — Комизистика. І хвороба ця Так лікується: Треба добре натщесерце Дати... ремінця. Іван Світличний Гра «Вгадай за описом» - Великий хижий звір з густою бурою, білою чи чорною шерстю, що живе у дрімучих лісах, високих горах та на Півночі. Прислів'я та приказки
Цікаво! - Ведмідь — найкрупніший хижак серед сучасних тварин. У цьому сімействі налічується вісім видів, але майже всі представники мають багато спільного у зовнішньому вигляді, розмірах та деяких особливостях, пов'язаних із способом життя. Майже всі ведмеді мають могутнє тіло, сильні з великими кігтями (10—12 см) лапи, короткий хвіст. Голова тварин масивна, з маленькими очима. - Бурий ведмідь — найрозповсюдженіша тварина цього сімейства. Він мешкає на значній території північної півкулі (Європі, Азії, Північній Америці). Бурий ведмідь віддає перевагу тайзі, гірським лісам, родючим лукам уздовж річок, малодоступним для людини місцевостям з буреломом, які межують з болотами, галявинами та водоймами. Такі райони лісу служать йому місцями сховища та живлення. - Основний раціон бурих ведмедів — рослини та комахи. За день вони поїдають 30-40 кг їжі. Не гребують клишоногі й падлиною, іноді полюють на копитних тварин. Полюючи на диких кабанів, ведмеді вражають своєю витривалістю. Дикий кабан зривається з місця й тікає, а клишоногий починає його неспішно переслідувати. І вже десь через 20 км він обов'язково наздожене свою жертву. Полює він і на великих тварин — лосів, оленів, коли не вистачає рослинної їжі. М'ясоїдні інстинкти, як правило, виявляються у крупних старих самців. - Ці богатирі живляться переважно ягодами, плодами, горіхами, корінням рослин, комахами. Хоч ведмедя називають і бурим, та колір його хутра може бути різноманітним: жовтуватим, яскраво-рудим, бежевим і майже чорним. - Найулюбленіші ласощі ведмедів — мед. Щоб дібратися до нього, вони терпляче переносять численні укуси розлючених бджіл. Відомо багато випадків, коли ведмеді відвідують пасіки, де крадуть мед разом з вуликом. Крім того, ведмеді — чудові рибалки. Не раз спостерігачі розповідали, що хижак, йдучи берегом річки, уважно дивиться на воду. Якщо він неподалік від берега побачить рибину, то стає на задні лапи й стрибає у воду, притискує бідолаху-рибу до дна, а потім прикушує, щоб не виривалася. Далі витягує здобич на берег і починає живитися. - На Алясці ведмеді навіть збираються групами на обмілинах річок і хапають лососів, які припливають у ці місця для нересту. При вдалому полюванні ведмідь підхоплює рибину і викидає її на берег. - Влітку ведмеді відпочивають прямо на землі серед трави та кущів — лише б місце було безпечним та відлюдним. З настанням холодів вони стають млявими і згідно з інстинктом починають шукати і облаштовувати собі барлоги, де засинають до весни. - Зимовий сон ведмедів відрізняється від сплячки інших тварин тим, що вони зберігають повну життєздатність, чутливість і витрачають мало енергії, існуючи за рахунок накопиченого жиру. Температура їх тіла в цей період знижується на 3—5 градусів. - Та якщо хтось необережно розбудить ведмедя або якщо йому не вистачає накопиченого жиру, він прокидається. Таких тварин називають шатунами. Зустріч з ними дуже небезпечна, адже голодний звір поводиться агресивно. Втекти від нього дуже важко. На короткій дистанції він спроможний обігнати навіть коня. Важкі часи для ведмедя — початок весни, коли він прокидається. У цей період його організм дуже слабкий: тварина швидко втомлюється, вона незграбно тримається на «неслухняних» лапах, які довгий час не діяли. В перші дні вони не відходять далеко від барлога, живляться молодою травою, часто відпочивають, гріючись на сонці, а весняні холодні ночі проводять у барлогах. - З кожним днем хижак стає активнішим: спить менше, а рухається більше. На Кавказі, Курильських островах ведмеді при великому достатку кормів у зимову сплячку не залягають зовсім. - Слух і нюх у ведмедів дуже гострі. Він чує запах падлини на відстані 2,5 км, а людини — 500 м. Зір — слабкий. Ведмеді короткозорі. Вони майже не бачать предметів здалеку, особливо нерухомих. Та підсліпкуваті очі ведмедя добре пристосовані для розглядання дрібних об'єктів, які знаходяться поблизу. - Перші 5—6 днів сплячки бурий ведмідь не спить, а чутливо дрімає. - Ведмежата народжуються сліпими, без хутра та зубів. Вони маленькі та безпорадні. Довжина тіла малюка — 25 см, маса — 500—600 г. Дитинчата швидко ростуть на молоці сплячої мами. Бачити починають у місячному віці. У двомісячному віці ведмежата вперше виходять з барлога. Мати поступово починає привчати малюків до рослинної їжі. Та лише наприкінці літа ведмедиця перестає підгодовувати їх молоком. Турботлива, ніжна матір привчає ведмежат добувати їжу, уникати небезпеки. У ведмежому сімействі до дитинчат відносяться поблажливо, але дорослих самців вони побоюються, бо ті до них суворі і нелагідні. Малюки із задоволенням лазять по деревах, але з віком стають важкими й не утруднюють себе цим заняттям. За провину та неспритність малюки часто отримують ляпасів від матері. Ведмедиця ревниво охороняє ведмежат, тому зустріч з нею дуже небезпечна. Ведмежата залишаються разом з матір'ю ще майже 2—3 роки. Саме через цей період самка готова до народження нового потомства. - Ці тварини вражають своєю кмітливістю і не тільки на арені цирку. - Мисливці добре знають, як ведмеді можуть спритно уникати переслідування, а рибалкам не раз доводилось спостерігати, як хижак витягав рибальську сітку, щоб поласувати рибою. Ведмежата легко стають слухняними, швидко звикають до людини. У неволі вони живуть майже 50 років. - Бурий ведмідь іноді вражає своєю сміливістю та відвагою. Він наважується вступати у бійку з тигром, щоб відібрати їжу. Та відомі випадки, коли ці велетні поводять себе, як справжні боягузи. Причиною переляку може стати навіть заєць, що зненацька вистрибнув. До речі, у ведмедів від переляку буває розлад шлунку, а іноді він гине від жаху. ВОВК Загадки Він сірий, злий, голодний, хижий, О  днак, розумний, обережний.В лісі живе, людей обминає, Кожен його із казок знає. По полю та лісу гасає, Овечок хапає та всіх лякає. (Вовк) Ходить хмурно між дубами, Хижо клацає зубами. Весь як є — жорстока лють, Очі так її і ллють. Зачаївся ось, примовк. Грізний звір цей, звісно, ... (вовк). Хто в зиму холодну Ходить злий та голодний? (Вовк) Зубасте, сірувате, по полю гасає, Телят і овець шукає. (Вовк ) Прислів'я та приказки
Боїться, як вовк кози. 20. Скільки вовка не годуй, а він в ліс дивиться. 21. Вовка бояться — в ліс не ходить. 22. Дружба з вовком вилазить боком. 23. З вовком жити — по-вовчому вити. 24. Нюхом вовк ситий не буде. 25. Про вовка промовка, а чорт пана несе. 26. І вовк свої вовченята любить. Пам'ятники У Капітолійському храмі Древнього Риму - «За допомогу і службу, за вірність і дружбу». За легендою вона вигодувала братів Ромула й Рема, що заснували місто Рим. Скоромовка Очиці у вовчиці наче блискавиці. Цікаво! - Мова йде про хижого звіра. Він розумний, спритний і витривалий. До здобичі вони підкрадаються, наздоганяють або підстерігають засідці. В лісовій хащі ці хижаки рухаються безшумно, ніби тінь. (Вовк) - Вовки в природі виступають санітарами. Полюючи, вони ловлять хворих і ослаблених тварин, сприяють тим самим оздоровленню всього стада. - Своє житло — лігво ці хижаки будують серед коренів дерев у густих, непрохідних хащах недалеко від води. Один раз на рік (весною) вовчиця народжує вовченят. Через місяць вовченята вже їдять м'ясо. А вже восени вовченята полюють разом із зграєю, навчаючись премудростей життя у дорослих вовків. - Живуть ці хижаки до 15 років. - Вовчиці дуже опікуються своїми вовченятами, причому не тільки власних, а й чужих. Якщо їм зустрінуться беззахисні вовченята, які втратили батьків, вони обов'язково їх нагодують, напоять, навчать полювати. Чого, нажаль, не зустрінеш серед людей. |
Схожі:
|
Розвиток навички читання як умови формування освітньої компетенції... Опис досвіду роботи вчителя початкових класів Запорізького навчально-виховного комплексу №109 Дидики Людмили Іванівни |
Методичне об’єднання вчителів початкових класів спеціалізованого... |
|
Методичне об’єднання вчителів початкових класів спеціалізованого... |
Конспект уроку з курсу «Я і Україна. Природознавство» Методичний кабінет Запорізького навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів №109 |
|
Задача. Заміни Підготувала вчитель початкових класів Запорізького навчально-виховного комплексу №109 Дидика Людмила Іванівна |
Із досвіду роботи вчителя початкових класів ТЗШ Тема. Формування комунікативних компетентностей учнів початкових класів та вчителя |
|
«Творчість вчителя основа його педагогічної майстерності» Проблема: «Удосконалення навчально-пізнавальних інтересів учнів початкових класів через творчий розвиток вчителя та учня» |
В. О. Огнев'юк Організація навчально-виховного процесу у початкових... України надсилає для використання у практичній роботі інструктивно-методичний лист "Організація навчально-виховного процесу у початкових... |
|
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕДУКАЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ... Анотація: у статті проаналізовано окремі аспекти професійно-педагогічної едукації вчителя початкових класів. Уточнено змістові характеристики... |
Відділ освіти Кам’янської райдержадміністрації Черкаської області... Посібник є збірником літературних диктантів із зарубіжної літератури для 9 класу |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua