Із досвіду роботи вчителя початкових класів ТЗШ I-IIIступенів № 18
Мірошниченко Тетяни Михайлівни
Тема. Формування комунікативних компетентностей учнів початкових класів та вчителя
Мета:
формування відповідальності, здатності до подолання труднощів, самостійності;
розвиток талантів, розумових і фізичних здібностей;
пошук співробітництва, співпраці, співдружності, пройнятий гуманістичними взаємовідношеннями;
всебічний розвиток учня як особистості;
виховання моральних якостей;
сприяти дорослішанню, робити шкільне життя учнів радісним, захоплюючим, емоційно насиченим.
Завдання:
навчати пізнавати, робити, жити разом;
розвиток емоційної та почуттєвої сфери учнів, образного мислення, уміння висловлювати оцінку судження;
формування морально-етичних уявлень і почуттів, збагачення соціального досвіду школярів;
формування мовної і мовленнєвої компетентності учнів;
розвиток творчих здібностей учнів.
Працюючи над темою «Комунікативна компетентність молодших школярів» я ставлю перед собою завдання зробити навчальний процес значущим для учнів, що становлять безпосередній, життєво важливий інтерес, який пов'язаний з гуманізацією освіти, і висуває нові вимоги до особистості учня, в першу чергу, з позиції соціалізації та високого рівня культури і громадянськості.
Високий рівень культури людини, у свою чергу, не мислимо без високого рівня культури мовлення. Не буде відкриттям, якщо скажу, що засвоєння мови відбувається успішніше, якщо вивчення його органічно пов'язане із завданнями мовного спілкування, якщо створені умови, при яких учні успішно оволодівають уміннями текстотворення. До таких умов можна віднести наступні:
• Формування потреби (мотивації в спілкуванні, бажання поділитися з іншими тим, як сприймається і оцінюється людиною ситуація або подія);
• Навчання школярів різних видів мовленнєвої діяльності.
Створити такі умови і вирішити завдання, зробити навчальний процес значущим для учнів, на мій погляд цілком здатна краєзнавча діяльність учнів, оскільки краєзнавство дозволяє надати процесу навчання характер пошуку та дослідження, виводить за рамки уроку, за межі школи, в навколишню дійсність.
Краєзнавство вимагає інтеграції різних наук, дає прекрасні можливості для виховання громадянськості і патріотизму.
На основі вищевикладеного виникає необхідність вирішення важливої педагогічної проблеми - визначити організаційно - педагогічні умови формування комунікативних компетенцій на основі краєзнавчого змісту. Рішення даної проблеми і визначило тему проекту: «Моя Батьківщина - Україна».
Мета дослідження: аналіз впливу краєзнавчої діяльності учнів в урочний та позаурочний час на формування їх комунікативної компетентності.
Предмет дослідження: формування комунікативних компетенцій учнів школи на основі краєзнавчого змісту.
Завдання дослідження:
♦ Визначити поняття «комунікативна (мовна) компетентність» особистості;
♦ Визначити методи діяльності з формування комунікативних компетенцій учнів школи на основі краєзнавчого змісту;
♦ Узагальнити досвід використання різних форм діяльності відповідно до
певними методами;
♦ Проаналізувати результати проведеної роботи по формуванню
комунікативних компетенцій учнів школи на основі краєзнавчого
змісту.
У пропонованій роботі поняття комунікативної (мовної) компетенція, розкривається як знання, вміння та навички, необхідні для розуміння чужих і породження своїх власних програм мовленнєвої поведінки, адекватного цілям, сферам, ситуації спілкування.
А для формування навичок мовного спілкування визначаються як необхідні наступні вміння:
Уміння зрозуміти тему і осмислити логіку розвитку думки;
Уміння скласти план;
Уміння витягти потрібну інформацію з усного або письмового джерела;
Уміння зібрати і систематизувати матеріал.
Для формування і розвитку цих умінь у своїй роботі на основі краєзнавчого змісту застосовую різні методи навчання, визначаючи їх як «систему послідовних взаємозв'язаних дій вчителя і учня, що забезпечує засвоєння змісту освіти, розвиток розумових сил і здібностей учнів, оволодіння ними засобами самоосвіти й самонавчання.
Одним з провідних методів є метод особистісно орієнтованого навчання, при якому учень сам визначає:
Об'єкт діяльності;
Форму діяльності;
Форму подання отриманої інформації;
Не менш важливим є метод педагогічного стимулювання і розвитку комунікативної активності або стимулятивно - мотиваційний метод, тобто «сукупність засобів і прийомів, що спонукають вихованця до певних дій». Форми роботи, стимулюючи розвиток комунікативної компетентності учнів:
~ Прведення заочної екскурсії;
~ Моделювання бесіди з ынформантом;
~ Складання питань для інтерв'ю;
~ Захист ілюстрацій;
~ Запрошення до читання.
Різноманітні і форми позакласної роботи стимулятивно - мотиваційного методу:
- Зустрічі - свята з батьками;
- Проведення екскурсій та рольових ігор для молодших школярів;
- Написання статтей в засоби масової інформації, у тому числі шкільних газет;
- Робота з архівними документами та матеріалами в районних та крайових архівах.
У процесі роботи в будь-який з цих форм школярі ведуть спостереження, записуючи цікаві знахідки, свій стан і оцінку побаченого, свої почуття. Ці записи допомагають учням розібратися у своїх почуттях, відчуттях, побачити власні помилки в спілкуванні з оточуючими, проаналізувати свої комунікативні вміння, оскільки усна і письмова мова як типи мовленнєвої діяльності реалізуються у взаємозалежних мовленєвих процесах - сприйняття і відтворення висловлювання, обумовлених ситуацією спілкування.
Проектно - дослідницький метод, безсумнівно, грунтуючись на двох вищеназваних методах, широко використовую у позаурочній діяльності.
На основі даного методу будується будь-яка дослідницька робота учнів, що є основою роботи музею «Наша біографія», «В сім'ї шахтаря», факультативів «Народознавство» та «Права дитини». Цей метод сприяє формуванню та розвитку багатьох мовленнєвих умінь:
Планування діяльності;
Пошук та збір матеріалу в літературних джерелах;
Пошук матеріалу в архівних джерелах;
Відбір і систематизація матеріалу;
Написання текстів публіцистичного стилю;
Редагування та вдосконалення текстів;
Підготовка тез і доповідей (переробка раніше створених текстів);
Публічний виступ;
Відповіді на різні питання з даної теми;
За кількістю учасників відповідно до особистісно - орієнтованим методом діяльність учнів була як індивідуальною, так і групової. Так, наприклад, дослідження за темою «Моя Батьківщина - Україна» проведено декількома групами-учнів. Спочатку спільно був складений план дослідження. Потім учні розділилися: одна група займалася збором інформації, інша - в архівних джерелах. З числа цієї групи виділилася пара учнів і батьків, які провели відбір і систематизацію матеріалу, створили текст наукового стилю, підготувала фото, вірші та малюнки. При такій реалізації дослідження були враховані і інтереси учнів, і їх психологічні особливості, і взаємні симпатії, організована взаємодопомога і взаємонавчання школярів. Кожен з учасників зміг, з одного боку, реалізувати свої здібності, а з іншого - спробувати себе в нових якостях.
Новими, але вже добре себе зарекомендувавшими і навіть стали для багатьох учнів необхідними, є методи, засновані на застосуванні нових інформаційних технологій. Оволодіння цими методами є невід'ємною складовою освіти учнів, у тому числі і його комунікативної компетенції.
Учні мають можливість коментувати побачене, робити зауваження і вносити доповнення, а при самостійній підготовці презентацій розвиваються і такі мовленнєві, як розуміння тексту, виділення головного, планування і т. д.
Таким чином, мною проаналізовано вплив краєзнавчої діяльності учнів в урочний та в позаурочний час на формування їх комунікативної компетності і підтверджена гіпотеза необхідності врахування найбільш важливих з точки зору виявлення індивідуальних і вікових особливостей учнів та використання різноманітних сучасних методів навчання.
Визначаю організаційно - педагогічні умови формування комунікативних компетенцій учнів на основі краєзнавчого змісту: формування потреби і практичне застосування різних видів мовленнєвої діяльності, і запропоновано способи їх створення.
Вирішуючи основні завдання, визначаю, що комунікативна компетентність - це вміння та навички, необхідні для формування програм мовної поведінки відповідно: цілям, сферам і ситуаціям спілкування. Визначено 4 основних методи діяльності по; формуванню комунікативних компетенцій учнів школи на основі краєзнавчого змісту: метод особистісно - орієнтованого навчання, стимулятивно - мотиваційний метод, проектно - дослідницький метод і методи, засновані на застосуванні нових інформаційних технологій. Узагальнюю досвід використання різних форм діяльності відповідно до визначених методами.
|