МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№1/9 —271 від 01.08 2001
Міністерство освіти Автономної
Республіки Крим,
управління освіти і науки
обласних, Київської та
Севастопольської міських
державних адміністрацій
Міністерство освіти і науки України надсилає для використання у практичній роботі інструктивно-методичний лист "Організація навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів на 2001—2002 навчальний рік". Просимо довести його зміст до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Заступник Міністра освіти В.О.Огнев'юк
Організація навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів
2001—2002 навчальний рік
Початкова освіта — це освітній ступінь, що, зберігаючи наступність із дошкільною освітою, забезпечує базис загальноосвітньої підготовки учнів, подальше становлення особистості дитини, її психологічний, соціальний, фізичний розвиток, виховання громадянина України.
Початок шкільного життя є початком особливої навчальної діяльності, яка вимагає від дитини не тільки значного розумового напруження, але й більшої фізичної витривалості, вольових зусиль.
Поряд з функціональною підготовкою за роки здобуття початкової освіти діти мають набути достатнього особистісного досвіду культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань.
У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) через оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності.
Освітніми результатами початкової освіти, відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти, є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежностях, достатньо розвинені мислення, уява, пам'ять, сенсорні вміння, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, власного здоров'я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.
Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" і постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. №1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" з 2001/2002 навчального року функціонує чотирирічна початкова школа.
У перших класах загальноосвітніх навчальних закладів організація навчально-виховного процесу здійснюється за новими навчальними програмами, розробленими та затвердженими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та Типових навчальних планів початкової школи з українською мовою та мовами навчання національних меншин (наказ Міністерства освіти і науки України від 28.02.2001 р. №96 "Про Типові навчальні плани початкової школи з українською мовою та мовами навчання національних меншин"), опублікованих в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України №6 за 2001 рік та в журналі "Початкова школа", №4 за 2001 рік.
У наступні навчальні роки початкова школа буде поступово переходити на новий зміст навчання: 2 клас - у 2002-2003 навчальному році, 3 клас - у 2003—2004 навчальному році, 4 клас - у 2004-2005 навчальному році.
Організація навчально-виховного процесу у 2-4 (2-3) класах здійснюється відповідно до Типових (перехідних) навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки (наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001р. № 342 "Про Типові (перехідні) навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки"), опублікованих в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України № 9 за 2001 рік.
Типові навчальні плани початкової школи і Типові (перехідні) навчальні плани зорієнтовані на роботу загальноосвітніх навчальних закладів за 5-денним робочим тижнем.
Відповідно до мов навчання у системі загальної середньої освіти передбачено два варіанти навчальних планів для школи 1 ступеня: для шкіл з українською мовою навчання (додатки №1, №2) і шкіл з навчанням мовами національних меншин (додатки №3, №4).
Організація навчально-виховного процесу у початкових класах спеціалізованих шкіл відбувається за Типовими (перехідними) навчальними планами спеціалізованих шкіл, складених на основі Типових навчальних планів початкової школи (наказ Міністерства освіти і науки України від 28.02.2001 р. № 96) та Типових (перехідних) навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 — 2004/2005 навчальні роки (наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001р. № 342) (додатки №№5—10). Цикл профільних предметів сформований на основі інваріантної та варіативної складових змісту освіти, у тому числі за рахунок незначного скорочення часу на галузі "Мови і література" та "Я і Україна".
Типові (перехідні) навчальні плани спеціалізованих шкіл реалізуються в режимі 6-денного навчального тижня. Спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов можуть працювати також і за 5-денним навчальним тижнем.
Відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад кожна школа незалежно від підпорядкування і форми власності на основі Типових формує свій робочий навчальний план на навчальний рік, конкретизуючи варіативну складову з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх потреб учнів.
При цьому необхідно дотримуватись граничне допустимого навчального навантаження учнів, а також загальної кількості годин, що не повинно перевищувати меж, встановлених Типовими навчальними планами (Типовими (перехідними) навчальними планами).
2001/2002 навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах 1 ступеня розпочинається 1 вересня Днем знань і закінчується, включаючи проведення підсумкового оцінювання і державної підсумкової атестації навчальних досягнень учнів, екскурсій, ЗІ травня.
Навчальні заняття, організовуються за семестровою системою: 1 семестр — з 1 вересня по 27 грудня (82 робочі дні), II семестр — з 14 січня по ЗІ травня (93 робочі дні), всього — 175 робочих днів.
Протягом навчального року проводяться канікули, орієнтовно: осінні — з 29 жовтня по 4 листопада, зимові — з 28 грудня по ІЗ січня, весняні — з 27 по ЗІ березня.
З урахуванням регіональних особливостей, кліматичних умов за погодженням з місцевими органами управління освітою структура навчального року та графік учнівських канікул можуть змінюватись. При цьому залишається незмінною загальна кількість навчального часу та канікулярних днів, визначених Законом України "Про загальну середню освіту".
Для учнів початкових класів з 27 по 31 травня організовуються навчальні екскурсії в природу, на виробництво, заняття на навчально-дослідних ділянках, суспільне корисна праця тривалістю не більше 3 годин на день.
Планування роботи у 1 класі з української мови, мови національних меншин, іноземної мови, математики, курсу "Я і Україна", музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, художньої праці, основ здоров'я і фізичної культури проводиться за Типовими навчальними планами початкової школи з українською мовою та мовами національних меншин і програмами (Київ, видавництво "Педагогічна думка", 2001 рік); у 2—4 (2—3) класах — з предметів: українська мова, російська мова, математика, природознавство, трудове навчання, художня праця за програмами для 1—3( 1—4) класів, для шкіл з українською та російською мовами навчання (Київ, видавництво "Бліц", 1997 рік); з предметів: музика, образотворче мистецтво, фізична культура, основи безпеки життєдіяльності — за окремими програмами (Перелік навчальних програм, підручників та навчальних посібників для основної та старшої школи. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, № 12—13,2000 р.).
При незначній розбіжності у годинах між навчальними планами і програмами вчитель може самостійно вносити корективи до програм, орієнтуючись на навчальний план. При цьому виконання програми здійснюється за рахунок інтенсифікації навчального процесу, за умови дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо тижневого навантаження.
Основна мета і завдання вивчення навчальних предметів, методи і прийоми роботи з учнями на кожному етапі навчання визначено у відповідних навчальних програмах.
Зміст навчальних програм реалізується в підручниках, поданих у Переліку навчальних програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в початковій школі.
Перелік навчально-наочних посібників і лабораторного обладнання, рекомендований Міністерством освіти і науки України для використання у середніх загальноосвітніх навчальних закладах, опублікований в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки №10,2001 р.
Кожен учитель має можливість і право навчати своїх учнів за одним із обраних варіативних підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.
Навчання грамоти (читання і письма) відбувається в до-букварному, букварному та післябукварному періодах 1-го класу. Кожний навчальний період має свої завдання, визначені у програмі.
У 1 класі навчання грамоти здійснюється за традиційним аналітико-синтетичним методом. Також можуть частково використовуватися й інші методи, зокрема метод цілих слів. Доцільність його застосування пояснюється необхідністю навчати школярів сприймати графічні образи багатьох добре знайомих слів цілісно, швидко впізнавати їх на основі попереднього досвіду.
У навчанні письма особлива увага приділяється технічним навичкам (умінню відтворювати необхідні рухи під час письма у рядку зошита та дотриманню гігієнічних правил), оскільки добре поставлена техніка письма сприятиме швидшому й ефективнішому оволодінню графічною навичкою, плавністю письма. Необхідно формувати координацію дій рухового і зорового аналізаторів, графічні навички письма (правильне, чітке зображення букв, їх поєднання, плавне написання складів, слів, невеликих речень у темпі, відповідному індивідуальним можливостям учня); засвоєння гігієнічних правил, яких слід дотримуватись під час письма.
Особливу увагу доцільно приділити формуванню технічних навичок письма у дітей, які пишуть лівою рукою (визнаних лівшами після відповідної консультації з медиком).
Робота над технікою письма не обмежується періодом навчання грамоти, а продовжується в 2-4 класах. Увага до цього виду роботи необхідна не тільки під час виконання школярами спеціальних вправ у написанні окремих літер, їх елементів, буквосполучень, слів, але і під час виконання інших письмових робіт (списування, письмо під диктовку, по пам'яті та інше).
Головним завданням уроків читання у 1 класі є навчання дітей виділяти на слух звуки на початку, в кінці і в середині одно-, дво-, трискладових слів, називати послідовно у словах усі звуки, розуміти, що звуки служать для розрізнення значень слів, фіксувати звуки в словах умовними значками для голосних і приголосних (твердих і м'яких), будувати звукові моделі складів і слів та добирати склади і слова до поданих моделей, розвивати фонематичний слух, використовуючи на уроках спеціальні корекційно-розвиваючі завдання.
Основна мета початкового курсу української мови - забезпечити розвиток, удосконалення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності: навчити дітей читати і писати, сформувати певне коло знань про мову і мовні уміння, забезпечити мотивацію навчання рідної мови.
Визначальним умінням, яке має бути сформоване на початковому етапі навчання мови, є орфографічна і пунктуаційна пильність, уміння вирізняти в тексті особливості графічної форми слова, помічати пунктуаційні знаки у простих випадках, усвідомлювати їх роль у реченні, а також уміння самостійно виправляти допущені помилки, співставляючи написане зі зразком. Це уміння формується у процесі виконання школярами системи відповідних вправ на списування, різних видів навчальних диктантів, у роботі над помилками.
Пріоритетом у навчанні рідної мови в початковій школі є формування комунікативних умінь, розвиток умінь і навичок мовленнєвої діяльності.
Уперше у навчанні рідної мови запроваджується робота над формуванням аудіативних умінь (слухати, розуміти прослуханий текст) та розвитком діалогічного мовлення школярів. Діалогічне мовлення розвивається шляхом уміння слухати, розуміти співрозмовника, будувати репліки, пов'язані за змістом із реплікою співрозмовника у процесі складання, розігрування діалогів за темами, близькими життєвому досвіду дітей.
Основна мета навчання української мови як державної — забезпечити початковий рівень комунікативних умінь та елементарних знань з мови й правопису, відповідних мовленнєвих умінь і навичок, а також інтелектуальний розвиток учнів та етнокультурознавчі знання.
У 1 класі шкіл з мовами навчання національних меншин основним завданням уроків української мови є формування умінь усного мовлення: слухання-розуміння (аудіювання) невеликого за обсягом тексту (казки чи уривків з казки, оповідання, вірша) та говоріння українською мовою.
В основі вмінь спілкуватися українською мовою лежать частково мовленнєві уміння: орфоепічні, граматичні та словниковий запас. Від рівня їх сформованості залежить якість комунікативного мовлення.
Комунікативне спрямування навчального процесу, удосконалення частково мовленнєвих умінь — важливе завдання й для 3-річної школи. Тут паралельно із удосконаленням усного мовлення формується писемне.
Із засвоєнням мовного матеріалу тісно пов'язується робота над удосконаленням мовленнєвих умінь.
Так, у 2 класі 3-річної школи та у 3 класі 4-річної початкової шкали під час вивчення розділу "Звуки і букви" основна увага має надаватися не звуко-буквеному розбору, як на уроках рідної мови, а удосконаленню умінь літературної вимови звуків та позначення їх буквами української мови: і, й, є, є,ї. При цьому слід пам'ятати, що це — не каліграфічні хвилинки, а система вправ, спрямована на формування умінь вживати зазначені букви під час письма українською мовою. Цей процес є досить складним і довготривалим, оскільки учням доводиться переборювати навички буквеного позначення подібних в обох мовах звуків, сформованих під час письма російською мовою. Орієнтиром в цьому є вправи, подані у підручнику, їх слід використовувати також і для вивчення інших розділів програми (на початку року) аж доки не сформуються належні графічні уміння.
Інші розділи програми також сприяють формуванню мовленнєвих практичних навичок, насамперед, збагаченню словникового запасу, удосконаленню орфоепічних умінь і на їх основі — орфографічних.
У 4 класі 4-річної та у 3 класі 3-річної початкової школи основним є завдання удосконалення граматичних умінь. З метою перевірки рівня сформованості граматичних умінь доцільно використовувати не диктанти (тут усі граматичні форми проговорює вчитель), а творчі вправи на побудову словосполучень, речень, текстів з опорних слів, поданих у початковій формі, списування з дописуванням закінчень у словах тексту тощо.
Частково мовленнєві уміння мають знайти своє застосування у мовленні учнів, зокрема, комунікативному. З цією метою важливо організовувати роботу в парах і групах, в процесі якої учні вчилися б спілкуватися між собою. У роботі над текстом - спаданням розповідей також слід орієнтуватися на слухача чи читача (комунікативний аспект навчання).
Типовими навчальними планами передбачено вивчення іноземної мови з 2-го класу.
Метою вивчення іноземної мови у початковій школі є опанування учнями мовленнєвих умінь у чотирьох видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, говорінні, читанні, письмі), передбаченими навчальною програмою.
Курс "Я і Україна" покликаний формувати у школярів почуття патріотизму, поваги до Української держави; системи уявлень і понять про навколишній світ та про місце в ньому людини як соціальної і біологічної істоти; про об'єкти і явища природи і суспільства; закономірні взаємозв'язки і залежності; набуття громадянського досвіду; ознайомлення дітей з природою та навчання їх гармонійних відносин з нею; створення теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.
Цей курс може реалізовуватися варіативно: наскрізним інтегрованим курсом або окремими предметами. На вибір навчального закладу та за наявності відповідного навчально-методичного забезпечення у початкових класах можуть вивчатись інтегровані курси "Я і Україна" (1-4 кл.), "Ознайомлення з навколишнім" (1—2 кл.) та "Природознавство" (3-4 кл.), "Довкілля'' (1-4 кл.).
Вивчення математики спрямоване на розвиток обчислювальних умінь; пізнавальних здібностей молодших школярів — пам'яті, логічного мислення, уяви, математичної мови. Арифметичний матеріал є основою інтеграції всіх змістових ліній курсу. Поурочне вивчення програмового змісту планує учитель, керуючись обраним підручником та методичними рекомендаціями до нього. Відповідно до вікових особливостей молодших школярів серед інших методів на уроках математики використовуються ігрові ситуації та дидактичні ігри. Засвоєння знань, формування математичних умінь і навичок відбувається з обов'язковим виконанням практичних дій школярів, тому практичну роботу не можна замінювати демонстраціями навчального матеріалу. На уроках математики слід поєднувати різні форми навчально-пізнавальної діяльності учнів: фронтальні, групові, індивідуальні, парами.
Поєднання елементів гри та наочності покладено в основу створення засобів навчання з математики, зокрема, видано альбоми з математики для 1 класу, годинниковий циферблат, демонстраційні таблиці з письма цифр.
Пропедевтичний курс з інформатики, за умови належного технічного забезпечення, може здійснюватись на окремих уроках за рахунок годин варіативної складової плану, або інтегруватись з предметом "Математика".
Викладання предмета "Трудове навчання" може проводитися за програмами "Трудове навчання"
|